Презентація "Щодо деяких гравюр «Galerie historique de Versailles» з колекції НМІУ"

Презентація “Щодо деяких гравюр «Galerie historique de Versailles» з колекції НМІУ” (відбулась 22 вересня в КНУ імені Тараса Шевченка)
Про наративні ключі та наративні кімнати…. 🙂
файл

Полководці інків та їх військові кампанії (XV-XVI ст.)

Полководці інків та їх військові кампанії (XV-XVI ст.)

Фактично, всі попередні уявлення про завоювання ПРАВИТЕЛІВ інків не враховували всіх фактів, а також ніяк не могли пояснити досить ранню присутність інкських решток на території Еквадору до 1450-х років.
Тепер все стало на свої місця. Вже одні з перших завоювань були здійснені морем, одне з яких прямувало на північ до Еквадору і Колумбії. 
 
Kupriienko S. A. Capitanes de los Incas (XV-XVI siglos) / Сaptains of the Incas and their military campaigns (XV – beginning of XVI century) / Полководці інків та їх військові кампанії (XV-XVI ст.)
 

Google Earth shows how Russians crossed border to create Ilovaisk massacre

Google Earth shows how Russians crossed border to create Ilovaisk massacre

 Source: http://ukraineatwar.blogspot.com/2015/01/google-earth-shows-how-russians-crossed.html?spref=tw
In August Ukrainian volunteer battalions were ordered to encircle Donetsk from the South. At Ilovaisk they met fierce resistance and they were never able to really take it.
As can be seen there is a natural barrier near Novyi Svit in the form of an artificial lake. After weeks of uncertainty they were offered a ‘safe corridor’ back so they could retreat. They had to take the route south of Novyi Svit again.
But there they were slaughtered.
Now with updated satellite images on Google Earth we can reconstruct how. It was done by a Russian invasion army that crossed the border near Berestove.
Here is that border crossing on July 16th:

Here is that crossing on the Sept 14th map:

To understand the scale of this we can zoom in:

We can see a ‘single track’ (which might even have been used by several vehicles) and very broad ‘multiple tracks’.
My rough estimate would be that these tracks have been used by 50 to 100 vehicles if not more.
Now we can trace the tracks and see where they come from and go to:

First of all we can see this on the Russian side:

In the forward position we can still see quite some vehicles:

There are trucks and likely GRAD launchers parked there. But also camouflaged positions and tents.
A little bit south of this two large vehicles can be seen. Although it can not be determined what it exactly is, I suspect these to be BUK air defense systems. Or else some other type of air defense.

This area shows the July 16th situation:

And this sept 14th:

Now there are a lot of tracks that lead into the trees. That indicates this has been a camping site.
There are more such camping areas, as well as used firing positions for artillery and trenches.
This whole area is a forward position of the army with a HUGE temporary campsite. No vehicles can be seen anymore in this camp.
When we follow the tracks into Ukraine this is the image we get:

There is ONE BIG trail crossing the border and then it splits into several smaller ones, leading to an area where also many firing positions can be seen as well as camp sites.
This is an example:

Here are dugin positions, often used for MSTA heavy self-propelled artillery:

The layout of the camp/firing positions:

Looking more North-East the tracks lead to this:

There is an area (yellow circle) with several firing positions. The blue area is the KNOWN killing zone of Ukrainian units. Remember the corpse hanging on the electricity line? That was THERE…
The light blue area shows mortar impacts. It looks like some Russian units have tried to advance there and received some counter fire.
So this can be understood like this:

The blue line shows how the Ukrainian units were retreating. To get there they had already been fired on with artillery many times.
When they arrived at this position, they were attacked from the side and from behind by an overwhelming Russian force (Yellow arrow).
The small yellow arrow indicates that attacks via that side must also have been taken place, but it can not be seen, because that road is a hard road and the September satellite image ends there.
Just North of the yellow circle next to the road, three wrecks and burned areas can be seen:

These are the first visible victims on the satellite image.
Here is a video showing quite some more.
Here is a map of all tracks and positions:

More to the south also units had been destroyed, since there is a video showing these (small blue area) . But that’s also the end of the satellite image, so we can not see exactly how and where yet.
So THAT’S how Russia invaded Ukraine and destroyed the volunteer battalions who had been guaranteed a save passage out…
Spread the message, retweet this:

Also see: the disaster of Ilovaisk.
Also see: Ilovaisk 2.0 in the making at Debaltseve.

Kurpiienko S. A. Weapons of the Inca Empire

Kurpiienko S. A. Weapons of the Inca Empire
Kurpiienko S. A. Las armas del Imperio Inca
https://www.academia.edu/11719698/Kurpiienko_S._A._Las_armas_del_Imperio_Inca

Купрієнко С. А. Зброя інків

Купрієнко С. А. Зброя інків

Купрієнко С. А. Зброя інків

Дане дослідження з області військової історії інків обумовлене тим, що і досі не існує впорядкованого бачення про те, якою зброєю користувались індіанці за часів імперії інків Тавантінсуйу (XV–XVI ст.). Обмаль і монографій з цього приводу. Єдина, яка стосується військової історії Перу, є лише книга Едмундо Гільєна та Віктор Лопеса (1980). Усю подібну інформацію ми можемо черпати лише зі статей на археологічну тематику.
Тож метою нашого дослідження є аналіз видів і типів зброї інків, з чого були вони вироблені, з’ясування характеру та способу їх використання, і в чому полягала суттєва різниця між індіанською зброєю та європейською.
Для пошуку назв зброї інків нами були використані словники індіанських мов, зокрема кечуа-іспанські Домінго де Санто Томаса (1560) та Дієго Гонсалеса Ольгіна (1608) [1; 2].
Перш за все відзначимо, що індіанські воїни носили просту зброю всіх видів, спеціалізація з озброєння здійснювалася згідно приналежності до тієї чи іншої етнічної групи, наприклад, солдати народу Чанка були фахівцями з використання дерев’яних молотів або маку, тоді як солдати регіону Антісуйу (високогірної сельви) частіше використовували лук і стріли. Також спеціалізація в носінні зброї була за тим, до якого рангу належав воїн.
Більшість видів зброї, знайденої в Центральних Андах, насправді, не виконували роль зброї, а були статусними предметами [3, p. 323].
Тим не менш варто визначити такі види зброї за способом використання: захисні обладунки, наступальна зброя, захисні споруди і фортифікації, штурмові та допоміжні засоби.
Серед захисних споруд, штурмових та допоміжних засобів були наступні: військові укріплення або огорожі; лігва, лежбища, схованки; траншеї; частоколи або огорожі з дерева; фортеці або форти; колективні щити величезного розміру для захисту сотні осіб, що використовувались для штурму фортець; драбини для штурму фортець; носилки для воєначальників або гамаки; намети або великі шатро; пастки, западні [1; 2].
Захисні обладунки. Виготовлялися захисні види зброї з металу, дерева, бавовни, шерсті та пір’я [3, p. 326]: щити прямокутні [3, p. 327; 4, p. 134–135]; щити особисті круглі або овальні; щити колективні круглі або овальні [5, p. 74]; павези — довгі щити, що прикривали все тіло воїна; шоломи [3, p. 327; 4, p. 134]; нагрудники; бавовняні плащі; бойові куртки та короткі захисні спідниці [3, p. 327].
Наступальна зброя. Інки використовували наступальну зброю з каменю, кістки, дерева, золота, срібла, бронзи та міді. Та хоча інкам було відомим залізо, вони його не використовували, зважаючи на складнощі при його виплавці та обробці. Зазвичай, вироби зі зброї мали примітивний вигляд [6, p. 29]. Невідомо чому, але конкістадор Алонсо Енрікес де Гусман, що допомагав Ернандо Пісарро при битві під Куско проти індіанців Манко Капака, писав, що індіанці «не мали захисної зброї, але у них було багато атакуючої» [7, p. 133].
Серед наступальної зброї були такі види: списокидалки; дротики; пращі [7, p. 120]; болеадорас — рід ласо з каміннями або кулями [7, p. 133]; кам’яні ядра — круглі снаряди великого розміру, що використовувались при захисті фортець; кидальні каміні — мотузка, що на одному з кінців має камінь; кам’яні глиби — великого розміру, що відколювали від вершини гори, аби зупинити прохід противника в ущелині, на горській дорозі тощо; списи — улюблена зброя солдатів, які належали до етнічної групи інків околиць міста Куско [3, p. 337; 4, p. 138–139; 8, p. 124; 9, p. 215; 10, p. 322; 11, p. 283]; саска чукі — різновид списа та булави [9, p. 216]; вікапи, сакмана, чампі або «макани» — булави, палиці, важкі бруси з шипами; алебарди; сокири [3, p. 326–338; 7, p. 120]; луки і стріли [12, p. 1956]; дерев’яні молоти; латні рукавиці або кастети масивної форми; крюки — особлива зброя, що мала крюки, прив’язані до мотузки, і яка використовувалась для того, щоб залазити на стіни фортець; тумі (та інші ножі) — металеві ножі специфічної форми [3, p. 326].
На відміну від толедських мечів іспанських конкістадорів, палиці та булави інків були не такими смертельними для супротивника, якщо ними не били по головах, тож у двобіях з іспанцями інки програвали, це було наслідком довжини ручної зброї — меч встигав нанести удар раніше, ніж палиця могла піднятися. До того ж, на іспанцях в середньому було 4 кг сталі (меч, шолом, обладунки, кинджал тощо), а у індіанців з металу було лише 0,5 кг бронзи наконечників на булавах, тобто різниця у 8 разів. Та якщо врахувати обладунки іспанського лицаря та іспанських коней, то різниця кілограмів суттєво збільшиться — до 18 кг, або в 36 разів. Це була відчутна противага військових технологій Старого і Нового Світу [3, p. 338; 9, p. 215–220].
Психологічна звукова зброя — металеві бубни з бубонцями, барабани, горни, маленькі флейти з пронизливим, тонким звуком тощо  [3, p. 337].
Аналіз видів і типів зброї інків дозволяє зробити висновок про те, що індіанці намагалися не вести кривавих убивчих наступальних війн з тотальним знищенням противника, і, на відміну від європейських війн, вдавалися частіше до ритуальних війн з мінімальними фізичними втратами воюючих сторін, зважаючи на характер самої зброї, а також більше уваги приділяли захисній зброї і обладункам.
 
Література
 

  1. Domingo de Santo Tomás. Lexicon o Vocabulario de la lengua general del Peru [Електронний ресурс] / Domingo de Santo Tomás. — Valladolid : Fra[n]cisco Ferna[n]dez de Cordoua, 1560. — 179 folios. — Режим доступу : http://bloknot.info/files/Textos/Peru/76401380-TomasLexicon-o-Vocabulario-de-la-lengua-general-del-Peru-Domingo-de-Santo-Tomas-1499-1570-lexiconovocabula00domi.pdf. — Назва з екрану.
  2. Diego González Holguín.Vocabulario de la lengua general de todo el Perú llamada lengua Qquichua, o del Inca…. corregido y renovado conforme a la propiedad cortesana del Cuzco (1608) // Bloknot.info. — Режим доступу : http://bloknot.info/files/Textos/IberoAmerica/Vocabvlario-Quechua-Holguin.pdf. — Назва з екрану.
  3. Carmen Pérez Maestro. Armas de metal en el Perú prehispánico // Espacio, tiempo y forma. Serie I, Prehistoria y arqueología. — № 12. — 1999. — P. 319–346. — ISSN 1131–7698.
  4. Peralta Barnuevo, Pedro de. Jubileos de Lima y fiestas reales. — Lima, : En la Imprenta de la Calle de Palacio. Por Ignacio de Luna y Bohorques, 1723. — 172 p.
  5. Molina, Cristóbal de: (el Almagrista). Relación de muchas cosas acaescidas en el Perú, atribuidas a… el Almagrista // Biblioteca de Autores Espanoles. Tomo 209. Crónicas peruanas de interés indígenas. — Madrid: Ediciones Atlas, 1968. — P. 57–96.
  6. Kléver Antonio Bravo, Edison Macías Núñez, Marisol Aguilar Echeverría. Breve historia del ejército ecuatoriano: de Quipaipán a Tiwintza. — Quito: Ejército Ecuatoriano, Dirección de Educación, Centro de Estudios Históricos, 2005. — 185 p.
  7. Jesús Vega Hernández. Hondas y boleadoras en la América hispana // Anales del Museo de América. — № 10. — 2002. — P. 113–136. — ISSN 1133–8741, ISSN–e 2340–5724.
  8. Salomon, Frank. Native Lords of Quito in the Age of the Incas. — New York: Cambridge University Press, 1986. — 274 p.
  9. Ernesto Ponce L. Mazas prehispánicas de metal: sur de Perú y extremo norte de Chile // Chungara Revista de Antropología Chilena. — vol. 34. — № 2 (julio-diciembre). — 2002. — P. 215–223.
  10. Estete, Miguel de. Noticia del Peru // Boletin de la Sociedad Ecuatoriana de Estudios Historicos Americanos. — Tomo 1. — №3. — 1918. — P. 312–335.
  11. Crespo Toral, Hernán. Desde la penumbra: un retrato del exilio o la presencia de los cañaris en el Cusco // Revista española de antropología americana. — Vol. extraordinario. — Madrid. — Ed. Univ. Compl. — 2003. — Режим доступу : http://www.ifeanet.org/biblioteca/fiche.php?codigo=REV00065693 — Заголовок з екрану.
  12. Antonio de la Calancha. Corónica moralizada del orden de San Augustín en el Perú, con sucesos egenplares en esta monarquia. — Tomo 4. — Lima: Ignacio Prado Pastor, 1974–1981.
Купрієнко С. А. Військо імперії інків Тавантінсуйу

Купрієнко С. А. Військо імперії інків Тавантінсуйу: структура, склад, чисельність, стратегія, тактика, зброя та визначні полководці

Купрієнко С. А. Військо імперії інків Тавантінсуйу: структура, склад, чисельність, стратегія, тактика, зброя та визначні полководці

 

Військо імперії інків Тавантінсуйу: структура, склад, чисельність, стратегія, тактика, зброя та визначні по… by A.Skromnitsky


В історіографії добре представлено вивчення політичної та соціальної історії імперії інків Тавантінсуйу, однак повністю відсутні монографії з питань дослідження військової справи інків. Є окремі статті з питань окремих видів зброї: пращі та списокидалки (Хесус Вега Ернандес, 2002), булави та палиці (Л. Ернесто Понсе, 2002), металева зброя (Кармен Перес Маестро, 1999). Також є узагальнюючі праці про військову справу країн, території яких входили раніше до складу імперії інків – про військову історію Перу (Едмундо Гільєн та Віктор Лопес, 1980) та Еквадору (2005), де побіжно згадуються доколумбові часи. В праці Едмундо Гільєна та Віктора Лопеса (1980) окремим додатком наведено перелік основних інкських полководців та визначних битв, щоправда, він далеко неповний та не прив’язаний до джерельної бази.
З метою з’ясувати, як невеликий етнос інків (бл. 40 тис. осіб) зміг завоювати панівне становище на заході Південної Америки та розширити кордони імперії на 5000 км всього лише за 100 років, виявилося необхідним дослідити на основі широкого кола писемних джерел військову справу інків, її особливості, структуру, склад, чисельність, стратегію і тактику, визначити основних полководців та військові кампанії, а також на базі археологічних досліджень встановити типи та види зброї, якою користувалися інки, способи її виготовлення і застосування. Враховуючи соціальну структуру, досліджено військові привілеї, статус воїнів та полководців.
Військо інків вважалося найсильнішим на американському континенті і мало десятки та сотні тисяч воїнів, найдосконалішу на той момент зброю і використовувало чудову тактику ведення бою в різних географічних та кліматичних умовах. Інки не звикли оборонятися: вся історія Тавантінсуйу являє собою серію військових походів, спрямованих на розширення володінь і придбання нових багатств. Саме тому мистецтво атаки і облоги, зброя наступу і відповідні тактичні прийоми розвивалися в цьому напрямі.
В основному, війни не доходили до повного винищення противника, бо метою було завоювати, встановити панівне становище та інтегрувати захопленні поселення. Інки намагалися взяти в осаду противника, відрізати їм постачання та воду, спокійно спостерігаючи за тим, як вони будуть здаватися, що рано чи пізно наступало. В разі перемоги інки намагалися не завдавати шкоди переможеним, оскільки вони були їх новими підданими. Можливо, саме тому палиці та булави були обмежені у розмірах і радіусах дії. Навпаки, європейські війни XVI ст. були всеохоплюючими з повним винищенням супротивника.
Незважаючи на те, що археологічних розкопах та в музейних колекціях можна знайти чимало предметів військового призначення індіанців Центральних Анд, це ще не означає, що ми, європейці правильно розуміємо, якою була війна між індіанцями. Насправді, слід розрізняти так звані «ритуальні війни» та «священні війни».
Підсумовуючи, можна сказати, що досвід інків у військовій справі має привернути увагу дослідників військової історії, оскільки досягнення інків у веденні війни та боїв були більш гуманними, ніж європейські війни. А досягнення інків у питаннях організації війська, його мобілізації становлять неабияке надбання для військової справи.
Література:

  1. Куприенко С.А. Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — К.: Видавець Купрієнко С.А., 2013. — 418 с. — ISBN 978-617-7085-03-3.
  2. Пачакути Йамки Салькамайва, Куприенко С.А. Доклад о древностях этого королевства Перу / пер. С. А. Куприенко. — К.: Видавець Купрієнко С.А., 2013. — 151 с. — ISBN 978-617-7085-09-5.
  3. Талах В.Н., Куприенко С.А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К.: Видавець Купрієнко С.А., 2013. — 370 с. — ISBN 978-617-7085-00-2.

Купрієнко С. А. Пам’ять про жертву

Купрієнко С. А. Пам’ять про жертву // Студії пам’яті в Україні: стан, проблеми та перспективи. Всеукраїнський круглий стіл. – Київ, 7 жовтня 2014 р.

Комунікація будувалася в усі часи навколо їжі, тим більше, що більшу частину свого минулого як виду, людина їла під час смерті інших видів тварин, тобто спілкування відбувалося навіть в присутності трупів, яких і їли. Але з часом все набуло символічних форм.
Прослідкуємо цей шлях?
На похоронах і поминках також відбувається обмін: одні приймають те, що передають інші. В даному випадку головною для обміну є історія життя померлого – її передають на збереження роду, оскільки з його смертю перервався б ланцюжок обміну.
Жертвоприношення – це комунікація, це діалог, це звернення і відповідь на нього. Це одночасно і обмін символічних дарів на знаки і вербальна комунікація, яка проходить паралельно. Це та ж купівля-продаж, той же обмін, де є і товар, і гроші / товар, і продавець з покупцем. При жертвопринесенні покупець звертається до бога-надієрарха через жерця / продавця. Але бог є лише уособленням минулого, так би мовити покупець звертається до сукупності минулих обмінів, до «пам’яті часів», і одночасно веде торг із надієрархом / наддомінантом. Власне надієрарх і є «минуле», «сума минулих часів і досвіду» або «весь обсяг пам’яті роду». І все це відбувається у формі діалогу: прохання – відповідь; благання – провіщення і тощо.
Під час жертвоприношення їжа виступає каталізатором «угоди» й одночасно товаром під час обміну.
 

Купрієнко С. А. Пам’ять про жертву by A.Skromnitsky

Сказания о начале времен. Предания о тольтеках. Сказания о Несауалькойотле

АНОНС!!!

Сказания о начале времен. Предания о тольтеках. Сказания о Несауалькойотле / ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах. — Киев : Видавець Купрієнко С. А., 2014. — XXX с. : ил. — (Месоамерика. Источники. История. Человек).

Книга содержит русские переводы ранних записей мифов и легенд индейцев Центральной Мексики: «Легенды о Солнцах» 1556 г., отрывков из «Летописи Куаутитлана» 1563 г., «Сообщений» Ф. де Альвы Иштлильшочитля (ок. 1609 г.), «Индейской монархии» Х. де Торкемады (1615 г.) и МНОГИЕ ДРУГИЕ! В приводимых текстах изложены оригинальные представления народов науа, создателей доколумбовой цивилизации Центральной Мексики, о сотворении мира и человека, смене мировых эпох, а также сведения о полулегендарных тольтеках, господствовавших в Центральной Мексике в VIII–XII вв.
Книга рассчитана на студентов, аспирантов и преподавателей исторических, филологических и философских факультетов, а также всех тех, кто интересуется доколумбовыми цивилизациями.

СЕЙЧАС ИДЕТ ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНЫЙ ЭТАП РЕДАКТИРОВАНИЯ!

ВНИМАНИЕ! ЛЮБОЙ ЖЕЛАЮЩИЙ МОЖЕТ НАПИСАТЬ СВОЮ СТАТЬЮ О МИФОЛОГИИ ДОКОЛУМБОВОЙ АМЕРИКИ, И МЫ ВКЛЮЧИМ ТАКУЮ СТАТЬЮ В НАШУ КНИГУ! ЖДЕМ!!

ОПУБЛИКОВАНА КНИГА БУДЕТ В НАЧАЛЕ ЯНВАРЯ 2014 ГОДА!

Книга Историки Доколумбовой Америки и Конкисты Иштлильшочить Помар

Презентація книги «Историки Конкисты и Доколумбовой Америки: Иштлильшочитль, Помар»

29 жовтня 2013р. о 16.30 відбудеться презентація першої книги наукової серії «Историки Конкисты и Доколумбовой Америки: Иштлильшочитль, Помар» за перекладом В.Н. Талаха, наукова редакція В.А. Рубеля.

Захід проходитиме в Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська 60, ауд. 349.

Модератор заходу:

декан історичного факультету КНУ

доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України

Колесник Віктор Федорович

  1. Вітальна промова її високоповажності Надзвичайного і Повноважного Посла Мексиканських Сполучених Штатів в Україні пані Беренісе Рендон Талавери.
  2. Вітальне слово від ректора КНУ доктора філософських наук, професора, академіка НАН України Губерського Леоніда Васильовича.
  3. Презентаційне повідомлення перекладача-упорядника видання Талаха Віктора Миколайовича: «Фернандо де Альва Іштлільшочітль (1578/1580 (?) – 1650) та його історіографічний доробок»
  4. Інформаційне повідомлення наукового редактора видання доктора історичних наук, професора кафедри історії стародавнього світу та середніх віків КНУ Рубеля Вадима Анатолійовича: «Стан і перспективи розвитку амеріндології (індіаністики) в Україні»
  5. Виступи наукових рецензентів рукопису, представників видавництва «Либідь», Наукової бібліотеки імені М. Максимовича КНУ.
  6. Відповіді на запитання аудиторії.
  7. Підсумкова промова завідувача кафедри історії стародавнього світу та середніх віків КНУ доктора історичних наук, професора Ставнюка Віктора Володимировича.

 

 

El programa de la presentación

del primer libro de serie científica

“Los Historiadores de la Conquista y del América Precolombina:

Ixtlilxochitl, Pomar”

(la traducción de V.M. Talakh, la redacción sientífica de V.A. Rubel)

Kiev: Lybid, 2013.

 

El 29 de octubre de 2013 (16:30)

Edificio Rojo

Universidad Nacional de Kiev de Taras Shevchenko

(Volodymyrska 60)

Aula 349

El anunciador de la medida:

Decano de la facultad de historia de Universidad Nacional de Kiev

Doctor en Ciencias Históricas, profesor, académico correspondiente de Academia Nacional de Ciencias de Ucrania

Víctor Fedorovych Kolesnik

 

1.Alocución de Su Excelencia la Embajadora Extraordinaria y Plenipotenciaria de los Estados Unidos Mexicanos en Ucrania señora Berenice Rendón Talavera.

2.Alocución del rector de la Universidad Nacional de Kiev, doctor en Ciencias Filosóficas, profesor, académico de Academia Nacional de Ciencias de Ucrania Leonid Vasylyovych Guberskiy.

3.El mensaje de presentación del traductor y compilador de la edición Víctor Mykolayovych Talakh “Fernando de Alva Ixtlilxochitl (1578/1580 (?) – 1650) y sus obras históricas”.

4.El mensaje de información del redactor científico de la edición, doctor en ciencias históricas, profesor de la Cátedra de historia del Mundo Antigüo y Edad Media de Universidad Nacional de Kiev Vadym Anatoliyovych Rubel “El estado y las perspectivas del desarrollo de amerindología en Ucrania”.

5.Los discursos de los recensores del libro, representantes de editorial “Lybid”, La biblioteca científica Maksymovych de la Universidad Nacional de Kiev.

6.Respuestas a las preguntas del auditorio.

7.El discurso conclusivo del titular de Cátedra de historia del Mundo Antigüo y Edad Media de Universidad Nacional de Kiev, doctor en ciencias históricas, profesor Víctor Volodymyrovych Stavnyuk.

 

29 октября 2013г . в 16.30 состоится презентация первой книги научной серии «Историки конкисты и доколумбовой Америки: Иштлильшочитль, Помар» в переводе В.Н. Талаха, научная редакция В.А. Рубеля .

Мероприятие будет проходить в Красном корпусе Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, ул. Владимирская 60, ауд. 349.

Модератор мероприятия :

декан исторического факультета КНУ

доктор исторических наук, профессор, член-корреспондент НАН Украины

Колесник Виктор Федорович

1. Приветственная речь ее превосходительства Чрезвычайного и Полномочного Посла Мексиканских Соединенных Штатов в Украине госпожа Беренисе Рендон Талаверы.
2. Приветствие от ректора КНУ доктора философских наук, профессора, академика НАН Украины Губерского Леонида Васильевича.
3. Презентация переводчика-составителя издания Талаха Виктора Николаевича: «Фернандо де Альва Иштлильшочитль (1578/1580 ( ?) – 1650 ) и его историографический вклад».
4. Информационное сообщение научного редактора издания доктора исторических наук, профессора кафедры истории древнего мира и средних веков КНУ Рубеля Вадима Анатольевича: «Состояние и перспективы развития америндологии (индеанистики) в Украине».
5. Выступления научных рецензентов рукописи, представителей издательства «Лыбидь», Научной библиотеки имени М.Максимовича КНУ.
6. Ответы на вопросы аудитории.
7. Итоговая речь заведующего кафедрой истории древнего мира и средних веков КНУ доктора исторических наук , профессора Ставнюка Виктора Владимировича.

Книга Историки Доколумбовой Америки и Конкисты Иштлильшочить Помар

Презентація книги «Историки Конкисты и Доколумбовой Америки: Иштлильшочитль, Помар»

29 жовтня 2013р. о 16.30 відбудеться презентація першої книги наукової серії «Историки Конкисты и Доколумбовой Америки: Иштлильшочитль, Помар» за перекладом В.Н. Талаха, наукова редакція В.А. Рубеля.

Захід проходитиме в Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська 60, ауд. 349.

Модератор заходу:

декан історичного факультету КНУ

доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України

Колесник Віктор Федорович

  1. Вітальна промова її високоповажності Надзвичайного і Повноважного Посла Мексиканських Сполучених Штатів в Україні пані Беренісе Рендон Талавери.
  2. Вітальне слово від ректора КНУ доктора філософських наук, професора, академіка НАН України Губерського Леоніда Васильовича.
  3. Презентаційне повідомлення перекладача-упорядника видання Талаха Віктора Миколайовича: «Фернандо де Альва Іштлільшочітль (1578/1580 (?) – 1650) та його історіографічний доробок»
  4. Інформаційне повідомлення наукового редактора видання доктора історичних наук, професора кафедри історії стародавнього світу та середніх віків КНУ Рубеля Вадима Анатолійовича: «Стан і перспективи розвитку амеріндології (індіаністики) в Україні»
  5. Виступи наукових рецензентів рукопису, представників видавництва «Либідь», Наукової бібліотеки імені М. Максимовича КНУ.
  6. Відповіді на запитання аудиторії.
  7. Підсумкова промова завідувача кафедри історії стародавнього світу та середніх віків КНУ доктора історичних наук, професора Ставнюка Віктора Володимировича.

 

 

El programa de la presentación

del primer libro de serie científica

“Los Historiadores de la Conquista y del América Precolombina:

Ixtlilxochitl, Pomar”

(la traducción de V.M. Talakh, la redacción sientífica de V.A. Rubel)

Kiev: Lybid, 2013.

 

El 29 de octubre de 2013 (16:30)

Edificio Rojo

Universidad Nacional de Kiev de Taras Shevchenko

(Volodymyrska 60)

Aula 349

El anunciador de la medida:

Decano de la facultad de historia de Universidad Nacional de Kiev

Doctor en Ciencias Históricas, profesor, académico correspondiente de Academia Nacional de Ciencias de Ucrania

Víctor Fedorovych Kolesnik

 

1.Alocución de Su Excelencia la Embajadora Extraordinaria y Plenipotenciaria de los Estados Unidos Mexicanos en Ucrania señora Berenice Rendón Talavera.

2.Alocución del rector de la Universidad Nacional de Kiev, doctor en Ciencias Filosóficas, profesor, académico de Academia Nacional de Ciencias de Ucrania Leonid Vasylyovych Guberskiy.

3.El mensaje de presentación del traductor y compilador de la edición Víctor Mykolayovych Talakh “Fernando de Alva Ixtlilxochitl (1578/1580 (?) – 1650) y sus obras históricas”.

4.El mensaje de información del redactor científico de la edición, doctor en ciencias históricas, profesor de la Cátedra de historia del Mundo Antigüo y Edad Media de Universidad Nacional de Kiev Vadym Anatoliyovych Rubel “El estado y las perspectivas del desarrollo de amerindología en Ucrania”.

5.Los discursos de los recensores del libro, representantes de editorial “Lybid”, La biblioteca científica Maksymovych de la Universidad Nacional de Kiev.

6.Respuestas a las preguntas del auditorio.

7.El discurso conclusivo del titular de Cátedra de historia del Mundo Antigüo y Edad Media de Universidad Nacional de Kiev, doctor en ciencias históricas, profesor Víctor Volodymyrovych Stavnyuk.

 

29 октября 2013г . в 16.30 состоится презентация первой книги научной серии «Историки конкисты и доколумбовой Америки: Иштлильшочитль, Помар» в переводе В.Н. Талаха, научная редакция В.А. Рубеля .

Мероприятие будет проходить в Красном корпусе Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, ул. Владимирская 60, ауд. 349.

Модератор мероприятия :

декан исторического факультета КНУ

доктор исторических наук, профессор, член-корреспондент НАН Украины

Колесник Виктор Федорович

1. Приветственная речь ее превосходительства Чрезвычайного и Полномочного Посла Мексиканских Соединенных Штатов в Украине госпожа Беренисе Рендон Талаверы.
2. Приветствие от ректора КНУ доктора философских наук, профессора, академика НАН Украины Губерского Леонида Васильевича.
3. Презентация переводчика-составителя издания Талаха Виктора Николаевича: «Фернандо де Альва Иштлильшочитль (1578/1580 ( ?) – 1650 ) и его историографический вклад».
4. Информационное сообщение научного редактора издания доктора исторических наук, профессора кафедры истории древнего мира и средних веков КНУ Рубеля Вадима Анатольевича: «Состояние и перспективы развития америндологии (индеанистики) в Украине».
5. Выступления научных рецензентов рукописи, представителей издательства «Лыбидь», Научной библиотеки имени М.Максимовича КНУ.
6. Ответы на вопросы аудитории.
7. Итоговая речь заведующего кафедрой истории древнего мира и средних веков КНУ доктора исторических наук , профессора Ставнюка Виктора Владимировича.