У мене як у вченого секретаря виникла проблема – знайти адекватний і простий шаблон – порядок денний засідання науково-методичної ради музею. В інтернеті багато є прикладів, але майже не зустрінеш шаблонів порядку денного дорадчих органів інституцій.
Тому я вирішив створити свої власні шаблони і протестувати їх придатність до життя. Я вже робив шаблон ведення протоколу засідання науково-методичної ради.
А тепер я зробив шаблон порядку денного засідання науково-методичної ради:
Користуйтеся!
У мене як у вченого секретаря виникла проблема – знайти адекватний і простий шаблон ведення протоколу науково-методичної ради музею. В інтернеті багато є прикладів протоколів засідань, але майже не зустрінеш шаблонів ведення протоколів дорадчих органів інституцій.
Тому я вирішив створити свої власні шаблони і протестувати їх придатність до життя.
За півроку я зробив багато косметичних правок в протоколах і в результаті вийшов остаточний варіант шаблону.
Я поділив шаблон ведення протоколу науково-методичної ради на кілька частин:
Друкуєте шаблон, заповнюєте від руки, а потім набираєте на комп’ютері.
Єдине, що даний шаблон більш підходить для розширеного протоколу, коли треба записувати майже все засідання від руки та під аудиозапис, який пізніше ще доведеться розшифрувати. Для простого протоколу можна обмежитися лише записом прийнятих рішень.
Науковий вісник Національного музею історії України. Збірник наукових праць. Випуск 4 / Відп. ред. Б. К. Патриляк. – Київ, 2019. – 742 с.
ISSN 2618-0235
Науковий вісник Національного музею історії України – збірник наукових праць, до якого ввійшли статті, написані на основі доповідей, виголошених на щорічній науково-практичній конференції Національного музею історії України у 2018 р. Розрахований на фахівців у галузі музеєзнавства, музейних працівників, викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю.
Посилання – http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/issue/view/5
Попередній Науковий вісник Національного музею історії України. Випуск 3 – тут
Опубліковано “Науковий вісник Національного музею історії України. Випуск 3” (2018)
– Збірник – –http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/issue/view/4
Щорічний збірник статей “Науковий вісник Національного музею історії України” отримав міжнародний номер онлайн-видання ISSN: 2618-0235.
Сайт вісника – http://visnyk.nmiu.com.ua
Відповідно, всі минулорічні збірники теж отримали цей номер:
– 2016, Випуск 1, Частина 1 – http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/issue/view/2
– 2016, Випуск 1, Частина 2 – http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/issue/view/3
– 2017, Випуск 2 – http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/issue/view/1
Що досліджував Національний музей історії України за останні 60 років (згідно аналізу 659 опублікованих статей)?
Які періоди (епохи, тисячоліття, століття, десятиліття і роки) досліджувались? Чому майже нема згадок про 7-9 ст. та про 14-15 ст.? Чому точне датування в 2 тисячоліття з’являється лише після 1380 року? Чому 1880-ті роки стають переломними в історії України?
Які локації (континенти,регіони, країни, області, райони, міста і села) вивчались? Чому майже не вивчились Північна, Східна та Західна Україна? Чому не вивчались Закарпатська і Тернопільська області?
Тепер про це можна дізнатись із відкритої бази даних “Видання НМІУ (1958-2017)” –https://airtable.com/shrC2Q8q51JbuwNPe
P.S. Все це частина емпіричного дослідження “Видавнича діяльність НМІУ (1958-2016)”, яке буде представлене 8 грудня на конференції НМІУ. Про теми досліджень буде окрема розмова.
P.P.S Така собі аналітика, щоб знати, куди рухатись музею в наукових пошуках і які прогалини мають бути заповнені
Використання безкоштовних хмарних технологій в музейній роботі
Бажаєте використовувати прості і доступні онлайн-інструменти? Приходьте 7-8 грудня 2017 року на конференцію Національного музею історії України. Презентуватиму дослідження “Видавнича діяльність НМІУ” (1958-2017)
P.S. Все зроблено на базі сервісу Airtable. Юзаю його вже 2 роки. Можете спробувати самі –https://airtable.com/invite/r/kBiBDH4J. Якщо треба проконсультувати з приводу цього сервісу та що на ньому можна зробити, то я завжди відкритий до спілкування.
Що дає науковцю (або науковій установі) соцмережаAcademia.edu?
Приклад НМІУ.
Термін – 1 рік спостережень. Розпочато з нуля.
– За рік додано оцифрованих 149 видань та документів (книги, статті, методички, путівники, програмки конференцій тощо).
– 7700 переглядів суто науковцями та тими, хто цікавиться історичною наукою.
– 180 фоловерів-науковців.
– Найпопулярніше видання для перегляду –
Науковий вісник Національного музею історії України. Випуск 1. Частина перша (2016) – 707 переглядів
– Найзавантажуваніше видання – Науковий вісник Національного музею історії України. Випуск 2 (2017) – 150 завантажень (вийшло 2 тижні тому!)
– 5 найпопулярніших країн (переглядів):
Ukraine 5,244
Russian Federation 476
Israel 462
United States 230
Poland 118
Долучайтесь –https://nmiu.academia.edu/
Розробляю абсолютно новий вид історичних наукових досліджень – кількісний емпіричний аналіз видавничих проектів окремо взятої установи – в даному випадку видавничу діяльність Музею історичних коштовностей за 1993-2015 рр.
Наприклад, тепер можна зрозуміти, коли і як з’являються історичні коштовності, як їх датують, наскільки точно робиться датування, а також, чому відбуваються провали при дослідженні деяких століть або історичних періодів.
Ще буду робити такі самі штуки про:
1) географічну прив’язку в наукових історичних дослідженнях
2)тематичну складову наукових історичних досліджень