Історія середніх віків

Опубліковано “Науковий вісник Національного музею історії України. Випуск 3” (2018)

Опубліковано "Науковий вісник Національного музею історії України. Випуск 3" (2018) - Збірник - - http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/issue/view/4 Щорічний збірник статей "Науковий вісник Національного музею історії України" отримав міжнародний номер онлайн-видання ISSN: 2618-0235. Сайт вісника - http://visnyk.nmiu.com.ua Відповідно, всі минулорічні збірники теж отримали цей номер:

400 правителів України до Київської Русі

400 правителів України до Київської Русі

400 правителів України до Київської Русі Уявіть собі, що з 2 тисячоліття до н.е. по 1 тисячоліття н.е. на території України було десь під 400 (ЧОТИРИСТА!!!) відомих перших осіб держав - правителів, царів, василевсів, королів, ханів, каганів, князів тощо. І

Першою китайською книгою, перекладеною на європейську мову, була “Mingxin baojian” (明心寶鑑)

Першою китайською книгою, перекладеною на європейську мову, була "Mingxin baojian" (明心寶鑑)

Першою китайською книгою, перекладеною на європейську мову, була "Mingxin baojian" (明心寶鑑) - збірка афоризмів і цитат видатних класиків, написана близько 1393 року Фан Лібеном. В 1592 році переклад під назвою "Libro chino intitulado Beng Sim Po Cam que quiere decir

“Кодекс убрань” (XVI ст.)

Ну що, знавці моди! Тримайте! Бо такого бомбезного манускрипту ви ще не бачили! Вас багато, що здивує! Наприклад, француженки з півдня носили паранджі "Кодекс убрань" (XVI ст.). Іспанія. 64 кольорових ілюстрацій одягу різних народів та країн - Іспанії, Америки, Португалії,

“Двадцять одна книга машин і механізмів”

"Двадцять одна книга машин і механізмів" (оригінал 16 ст. втрачено; копія - 17 ст.). Ех, мені б таку книгу в дитинстві! Це вам не цацки-пецки. Іспанець Педро Хуан де Лантаноса (помер в 1576 р.) зібрав усі відомі інженерні винаходи в

Купрієнко С. А. Рецензія на книгу А. Г. Алєксахи «Происхождение славян. Прогрессологическая реконструкция» та відповідь автора

Купрієнко С. А. Рецензія на книгу А. Г. Алєксахи «Происхождение славян. Прогрессологическая реконструкция» та відповідь автора.   Нижченаведені параграфи можна розглядати або як розширений коментар до книги або власне як думки з приводу її прочитання. Природній добір. Мисливство ранніх людиноподібних:

Алексаха А.Г. Происхождение славян. Прогрессологическая реконструкция

Алексаха А.Г. Происхождение славян. Прогрессологическая реконструкция Монография, опубликована в издании "Гуманитарный журнал". Днепропетровск. - № 1. - 2012. - с. 57-72; № 2- 3. - 2012. - с. 155-181; №1- 2. - 2013. - с. 127-142; № 3 . -

Ученые Йельского университета (США) восстановили карту, которой пользовался Христофор Колумб

Ученые Йельского университета (США) восстановили карту, которой пользовался Христофор Колумб

Ученые Йельского университета (США) восстановили надписи на карте Генриха Мартелла Германского (1491) - именно той, которой пользовался Христофор Колумб, когда собирался в плавание к Индии. Фактически, Колумб, используя эту карту, столкнулся с эффектом "внезапно расширяющегося мира". Ибо карта преполагала близкое

Купрієнко С. А. Кіпу інків: писемність, числова або мнемонічна система?

Купрієнко С. А. Кіпу інків: писемність, числова або мнемонічна система?   Купрієнко С. А. Кіпу інків: писемність, числова або мнемонічна система? by A.Skromnitsky Міністерство освіти і науки України Київський Національний Університет ім. Т.Г.Шевченка   На правах рукопису Купрієнко Сергій Анатолійович

Абу Хамід аль-Гарнаті (1080-1170) – перший іспанець-андалузець, що відвідав руські землі

Абу Хамід аль-Гарнаті (1080-1170) - перший іспанець-андалузець, що відвідав руські землі

Першим іспанцем-андалузцем, що відвідав руські землі був Абу Хамід аль-Гарнаті (أبو حامد الغرناطي; повне ім'я Abu Hamid Muhammad ben Abd al-Rahman (или Abd al-Rahim) ben Sulayman al-Mazini al-Qaysi al-Gharnati) - народився в м. Гранада в 1080 р, помер у Дамаску

Педро Ордоньєс де Севальос “Подорож світом” (1614)

Іспанець Педро Ордоньєс де Севальос (1547-1635) був першою людиною, що здійснила навколосвітню подорож, виїхавши з Америки з м. Гуаякіль (Еквадор) та повернувшись в те саме місце. Написав книгу "Подорож світом" (1614) - http://www.banrepcultural.org/sites/default/files/87701/brblaa1050235.pdf https://es.wikipedia.org/wiki/Pedro_Ord%C3%B3%C3%B1ez_de_Cevallos

Купрієнко С. А. Пам’ять про жертву

Купрієнко С. А. Пам’ять про жертву // Студії пам'яті в Україні: стан, проблеми та перспективи. Всеукраїнський круглий стіл. - Київ, 7 жовтня 2014 р. Комунікація будувалася в усі часи навколо їжі, тим більше, що більшу частину свого минулого як виду,

Раймонд Луллий. Книга о Любящем и Любимом

РАЙМОНД ЛУЛЛИЙ КНИГА О ЛЮБЯЩЕМ И ЛЮБИМОМ Предисловие Более шести столетий прошло с тех пор, как был написан этот маленький классический текст с Майорки, и, насколько я могла обнаружить, он никогда не переводился на английский язык. Такое упущение можно объяснить

Купрієнко С. Соціальне становище провінційної еліти в імперії інків Тавантінсуйу

Купрієнко С. Соціальне становище провінційної еліти в імперії інків Тавантінсуйу / С. Купрієнко // Дні науки історичного факультету-2013: Матеріали VI Міжнародної наукової конференції молодих учених. — Вип. VI: у 8-ми част. / Редкол.: чл.-кор. НАНУ, проф. В.Ф. Колесник (голова), доц. О.Ю. Комаренко

VІ Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих учених «Дні науки історичного факультету-2013». Київ, 25 квітня 2013 р. Програма конференції

VІ Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих учених «Дні науки історичного факультету-2013». Київ, 25 квітня 2013 р. Програма конференції.

Демещук А. В. Цивілізаційна теорія Арнольда Джзефа Тойнбі

Демещук А. В. Цивілізаційна теорія Арнольда Джзефа Тойнбі історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка Рубрика: історіографія  

Петровський А. Система комітатського адміністративно-територіального устрою словацьких земель

Петровський А. Система комітатського адміністративно-територіального устрою словацьких земель історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка Рубрика: Історії західних та південних слов’ян, Історія Словаччини.

3 visitors online now
3 guests, 0 members
All time: 12686 at 01-05-2016 01:39 am UTC
Max visitors today: 35 at 05:38 am UTC
This month: 115 at 02-02-2019 04:41 pm UTC
This year: 151 at 01-03-2019 12:45 am UTC