KUPRIENKO

Категорія: Історія нового часу

  • Опубліковано "Науковий вісник Національного музею історії України. Випуск 3" (2018)

    Опубліковано “Науковий вісник Національного музею історії України. Випуск 3” (2018)

    – Збірник – –http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/issue/view/4

    Щорічний збірник статей “Науковий вісник Національного музею історії України” отримав міжнародний номер онлайн-видання ISSN: 2618-0235.

    Сайт вісника – http://visnyk.nmiu.com.ua

    Відповідно, всі минулорічні збірники теж отримали цей номер:

    – 2016, Випуск 1, Частина 1 – http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/issue/view/2

    – 2016, Випуск 1, Частина 2 – http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/issue/view/3

    – 2017, Випуск 2 – http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/issue/view/1

  • Козацтво, Україна та Східна Європа в іспаномовних джерелах 17 ст.

    В спецвипуску, присвяченому пам’яті Володимира Кривошеї, в журналі “Гілея” вийшла стаття:
    “Козацтво, Україна та Східна Європа в іспаномовних джерелах 17 ст.”
    файл статті –https://www.academia.edu/33842589/
    презентація –https://www.academia.edu/33376147/

  • Іспанський текст про козаків в книзі італійського монаха Октавіо Сапієнсіа «Новий трактат про Туркію…»

    Дивний збіг речей.
    Натрапив на іспанський текст про козаків в книзі італійського монаха Октавіо Сапієнсіа «Новий трактат про Туркію…» (Мадрид, 1622).
    Одна глава як раз присвячена козакам, заснуванню Запорозької січі, та їх морським походам на турків в 1615-1617 рр. Свій переклад додаю.
    Ладно козаки й козаки, що тут не звичного, але в кінці книги є емблема сови з текстом “Мудрий владарюватиме над зірками”. І ця ж емблема нині у “Воєнної розвідки України”
    При цьому за пошуковою фразою “sapiens dominabitur astris” ви не знайдете в інтернеті такої ж старовинної емблеми, де була б сова…

  • Цікавий факт. Місцезнаходження гомерівської Трої першим встановив Педро Куберо, а вже потім Шліман

    Цікавий факт. Місцезнаходження гомерівської Трої першим встановив Педро Куберо, а вже потім Шліман:
     
    http://bulletin.history.univ.kiev.ua/images/pdf-nomery/130/130.pdf

  • Завершив переклад політичного трактату "Герой" Бальтасара Грасіана (1637)

    Завершив переклад політичного трактату “Герой” Бальтасара Грасіана (1637). Твір невеличкий, але надзвичайно складний, адже Грасіан головний представник вишуканого напрямку “консептізм”.
    Так, зміст терміну “концепт” – це витвір Грасіана. “Концепт-кар” – має такий саме зміст, який закладав у нього іспанський мислитель 17 ст.
    Ця книга про те, як стати харизматичним лідером. Звучить по-сучасному. Думки автора дуже цікаві і в плані викладу матеріалу і в плані стилю – лаконічні, стислі, але об’ємні.
    Особливістю перекладу є те, що його вперше зроблено за рукописом автора. Сам рукопис було знайдено лише в 2013 році. Але хоч він і доступний онлайн, однак досі ще не було навіть іспанських видань саме по рукопису, який місцями відрізняється від всіх його публікацій, в т.ч. перших – 1637 та 1639 років.
    P.S. До речі, в 1792 р. російською мовою (у перекладі з французької) цей текст видавався під назвою “Ирой Валтазара Грациана, с критическими, историческими и нравоучительными примечаниями г. Курбевиля”

  • Маловідомі гравюри-репродукції з картин історичних галерей Версальського палацу («Galerie historique de Versailles»)

    В Фондах Національний Музей Історії України – НМІУнаявна 452 гравюра “Версальської колекції”, які є репродукціями картин, що знаходились у Версальському палаці (Франція) в 1838-1849 рр.
    Унікальність даної колекції в тому, що навіть у Версалі тепер немає деяких із тих картин-оригіналів і гравюр-репродукцій, які є в НМІУ!
    До речі, серед цих гравюр багато сюжетів західноєвропейської історії:
    – сотні портретів
    – десятки міст і містечок
    – 87 битв і 5 осад
    – 53 гравюри з королями і королевами (а може і більше), з них – 8 іспанських королів
    – 33 гравюри з Наполеоном
    – 15 морських битв
    – 16 герцогів, з них 5 австрійських
    – 6 графів
    – 60 на французьку тематику
    – 21 про армію
    – 5 замків
    та багато іншого….
    P.S. Маловідомими є гравюри-репродукції з картин історичних галерей Версальського палацу («Galerie historique de Versailles»), які становлять окрему колекцію в фондах НМІУ, що потрапила до музею завдяки дарунку власної колекції військового генерала та колекціонера Павла Платоновича Потоцького уряду УРСР. Наразі відомо, що збірка П. Потоцького, яка спочатку знаходилась у складі «Музею України» на території Всеукраїнського музейного містечка в Києво-Печерській лаврі, містила велику кількість гравюр, в тому числі з «Версальської колекції». Але 21 січня 1934 року нарком освіти УСРР В.П. Затонський видав наказ про те, що «усю експозицію колекції, картини та бібліотеку т.зв. збірки Потоцького передати у розпорядження до історичного Київського музею, включивши усе до експозиції відповідних відділів музею…”

  • Медалі "На переселение христиан из Крыма в 1779 г." та "На присоединение к России Крыма и Тамани в 1783 г."

    Медалі "На переселение христиан из Крыма в 1779 г." та "На присоединение к России Крыма и Тамани в 1783 г."

    Медалі. Автори – Тимофій Іванович Іванов (1729-1803), Йоганн Георг Вехтер (1724-1800):
    1) Медаль “На переселение христиан из Крыма в 1779 г.” (реверс)
    2) Медаль “На присоединение к России Крыма и Тамани в 1783 г.” (1784) (реверс).
    Фактично, перед вами документ про виселення в травні-вересні 1778 р. всього-на-всього 31000 людей. Ну десь 8-10% тогочасного населення Криму.
    P.S. Деякі медалі Тимофія Іванова також зберігаються в Національному музеї історії України. Велкам, вчити історію! Бо вона має адептів, які постійно хочуть щось повторювати, а не розвиватись…
    13466056_272177226466773_5439154871019044504_n
    13450712_272177719800057_1208982542595364502_n

  • "Кодекс убрань" (XVI ст.)

    Ну що, знавці моди! Тримайте!
    Бо такого бомбезного манускрипту ви ще не бачили! Вас багато, що здивує! Наприклад, француженки з півдня носили паранджі
    “Кодекс убрань” (XVI ст.). Іспанія.

    64 кольорових ілюстрацій одягу різних народів та країн – Іспанії, Америки, Португалії, Франції, Англії, Голандії, Німеччини, Угорщини, Прусії, Московії, Татар, Турків, Мусульман.
    По порядку ілюстрацій:
    1. Московіти.
    2. Угорці.
    3. Хорвати.
    4. Мешканці о. Родос, Нікосії та Албанці.
    5. Фрісландці.
    6. Бюргерки Нюрнберга та Аугсбурга.
    7. Яничари, албанці, турецький паша, султан, мамелюки.
    8. Турки і татари.
    9. Турчанки.
    10. Знатні дами в Іспанії.
    11. Водовози в Іспанії/
    12. Конкістадори, воїни. Селянки.
    13. Португалці.
    14. Король Тунісу та тунісці.
    15. Індіанці (астеки і ще якісь).
    16. Гасконці та французи Байони.
    17. Кайзер.
    Та інші. Ну а голандочки із Гелерленда особливо файні
    http://bdh-rd.bne.es/viewer.vm?id=0000052132&page=38

  • "Двадцять одна книга машин і механізмів"

    “Двадцять одна книга машин і механізмів” (оригінал 16 ст. втрачено; копія – 17 ст.).
    Ех, мені б таку книгу в дитинстві! Це вам не цацки-пецки.
    Іспанець Педро Хуан де Лантаноса (помер в 1576 р.) зібрав усі відомі інженерні винаходи в одній книзі: будівництво каналів, мостів, арок, млинів, двоколісних сільскогосподарських пересувних млинів (!!!), водяних млинів.

    Конструкції мануфактур, цехів, кораблів-млінів (!!!), суден, кранів, дамб, кріпильних ґвинтів, молотарок, водокачок (!!!), фільтри для каналізації (!), надувні човни (!!!), автоматичні водяні маховики, борони. Будівництво фортів, морських портів, морських молів, кораблів на гвинтовій тязі (!!!), понтонних мостів, річкових шлюзів, кранові ковши різних форм (!!!).
    Навіть назви і малюнки робочих інструментів і посудин епохи навів.
    Всього лише 1000 сторінок. Взагалі у нас невідомий ні рукопис, ні його автор!
    http://bdh-rd.bne.es/viewer.vm?id=0000099602&page=527
  • Ученые Йельского университета (США) восстановили карту, которой пользовался Христофор Колумб

    Ученые Йельского университета (США) восстановили карту, которой пользовался Христофор Колумб

    Ученые Йельского университета (США) восстановили надписи на карте Генриха Мартелла Германского (1491) – именно той, которой пользовался Христофор Колумб, когда собирался в плавание к Индии.
    Фактически, Колумб, используя эту карту, столкнулся с эффектом “внезапно расширяющегося мира”. Ибо карта преполагала близкое растояние до Японии, но вышло все куда интереснее.
    Чем не фантастика 15 века? Внезапно расширяющиеся миры… 😉
    http://news.yale.edu/2015/06/11/hidden-secrets-yale-s-1491-world-map-revealed-multispectral-imaging
     

KUPRIENKO