Виявляється існувало розпорядження Народного комісаріату освіти УРСР від 18 грудня 1929 р. з дуже промовистою назвою:
“Про вилучення з сучасної літературної мови слів „ж*д”, „ка*ап”, „хо*ол””
Особливо цікаво, що до того моменту це була літературна мова 🙂
Позначка: Історія України
Розпорядження Народного комісаріату освіти УРСР від 18 грудня 1929 р.
Музейні УДК для статей історичної тематики
Музейні УДК для статей історичної тематики
Ось позбирав деякі музейно-історичні УДК. Виявилося, що деякі речі, класифікуються відповідними цифрами частіше за інші. Тому може комусь в майбутньому стане у нагоді при підготовці наукових статей.
Згруповано по зростанню від 0 до 9.
(438) – Польща
(470+571) – Росія. Російська Федерація
(477) – Україна
=161.2 – Українська мова
001.89 – Організація наукової та науково-дослідної роботи
003.6 – Інші види графічного вираження думки. В тому числі: Монограми. Анаграми. Сигнатура як знак походження
057.1 – Особи залежно від характеру роботи, працевлаштування та адміністративного статусу
057.4 – Фахівці з вищою освітою або наукові працівники
057.8 – Особи залежно від освіти, професійної підготовки, кваліфікації
069(1-21) – Муніципальні музеї
069(1-4) – Національні музеї. Державні музеї
2-56 – Святкування, свята
2-72 – Природа (суть) і структура організованої релігії, церкви. Еклезіологія. В тому числі: Особи в релігії. Релігійні службові особи (священнослужителі, священики, керівники). Мирські особи. Прибічники, послідовники. Неприхильники
2-9 – Історія віри, релігії, віросповідання, церкви
292.9 – Прапори. Штандарти. Знамена
347.7 – Комерційне (торговельне) право. Право акціонерних товариств. В тому числі: Банкрутство. Офіційний ліквідатор. Промислова, комерційна (торговельна), наукова власність і право власності. Патентне право та право на товарний знак. Мистецька та літературна власність. Авторське право
351 – Напрями діяльності органів державного адміністративного управління. В тому числі: Державне управління економікою. Управління питаннями культури
354 – Вищий, найвищий рівень органів управління. центральне, державне управління
354.1 – Міністерства основних галузей. В тому числі: Міністерства з різних питань. Державні департаменти
376 – Освіта, навчання, підготовка особливих груп осіб. Спеціальні школи
378 – Вища освіта. Вища школа. Підготовка наукових кадрів
379.8 – Дозвілля. В тому числі: Свята, канікули. Дозвілля та відпочинок вдома, в приміщеннях загалом. Культурні потреби, заняття. Хобі. Захоплення. Дозвілля та відпочинок поза домівкою. Активний відпочинок
623.1 – Фортеці. Довготермінові фортифікаційні споруди. Укріплені смуги, райони
623.4 – Зброя. Озброєння. Вогнепальна зброя. Артилерія. Стрілецька зброя. Особиста зброя. Броньовані машини та інші спеціальні транспортні засоби. Боєприпаси та бойові отруйні речовини. Керовані та некеровані ракети і реактивні снаряди. В тому числі: Захисне спорядження. Бронежилети. Шлеми
643 – Житло. Помешкання. В тому числі: Розташування житла. Кухні. Їдальні. Спальні, ванні кімнати та житлові приміщення. Підвали. Мансарди. Горища
643/645 – Житло. Обладнання та предмети обстановки
656.8 – Поштовий зв’язок і управління
664.1 – Цукрове виробництво. Цукристі кондитерські вироби (солодощі). Цукор. Меляса. Глюкоза тощо. В тому числі: Патока. Сироп. Кондитерські. Солодощі
665.5 – Ефірні олії. Парфумерія. Косметичні засоби
679.8 – Технологія обробки каменю. Каменеобробне виробництво. В тому числі: Обробка, шліфування та полірування каменів. Будівельні камені. Дорогоцінне каміння. Синтетичне дорогоцінне каміння.
685.1 – Лимарство. Шорно-сідельне виробництво. В тому числі: Шпори. Вудила. Пряжки.
693 – Кам’яна або цегляна кладка (мурування) та пов’язані з нею будівельні роботи
7.02 – Техніка мистецтва. Майстерність. В тому числі: Методи роботи. Малюнки, моделі, допоміжні засоби та приладдя. Наявні матеріали. Зберігання, ремонт. Відновлення
7.034 – Мистецтво епохи Відродження (Ренесансу). Бароко. Рококо. Колоніальний стиль
7.04 – Об’єкти та теми художнього зобра-ження. Іконографія. Іконологія. Деталі та оздоблення. Декор. Орнамент
72.04 – Архітектурні деталі та оздоблення. Прикраси. Орнаменти
726 – Культові споруди та будівлі. Священні та поховальні будівлі
73 – Пластичні мистецтва. Методична вказівка: Тут застосовувати спеціальні визначники 7.01/.09
736 – Гліптика. Сфрагістика
737 – Нумізматика. В тому числі: Монети. Медалі. Медальйони. Марки. Жетони. Фішки
738.6 – Художня кераміка. Гончарство. Теракота
738.8 – Інші керамічні вироби. В тому числі: Декоративний кахель (керамічна плитка). Декоративне облицювання стін. Плити з розписом. Керамічні світильники. Керамічні скульптури, рельєфи, статуетки
739 – Художнє оброблення металу
739.2 – Ювелірне мистецтво (з точки зору оброблення металу)
74 – Малювання та креслення. Дизайн. Декоративно-прикладне мистецтво. Художні промисли
741.9 – Зібрання малюнків. Альбоми малюнків
748 – Мистецтво виготовлення скляних виробів. Художні вироби зі скла та кришталю
75 – Живопис
763 – Гравюра плоского друку. Літографія
780.6 – Музичні інструменти та приладдя
791.2 – Жанр, сюжет, стиль фільму. В тому числі: Художне кіно. Документальне кіно. Кінохроніка
902 – Археологія
903 – Передісторія. Доісторичні залишки, знаряддя праці, старожитності. Примітка: Інтерпретація та синтез матеріальних залишків стародавньої людини, її культур та цивілізацій
912 – Нетекстові географічні посібники. В тому числі: Фотографії. Малюнки. Діаграми. Профілі. Картограми. Карти. Атласи. Глобуси
929 – Біографічні дослідження. Методична вказівка: Деталізувати за допомогою комбінації з двокрапкою, загальних визначників та алфавітного підрозділяння (Таблиця 1h). Порядок розміщення індексів може бути такий: “біографія–тема” або “тема–біографія”. Для досягнення послідовності варто дотримуватись одного з обраних варіантів
929.6 – Геральдика (гербознавство). В тому числі: Герби. Девізи. Емблеми.
930.25 – Архівознавство. Архіви, у тому числі державні та інші архіви
94 – Всесвітня історія
94(36) – Історія територій так званих варварів: германських племен, кельтів, слов’ян, північних народів, гуннів, аварів
94(37) – Історія Стародавнього Риму та Італії (до 5-го століття)
94(38) – Історія Стародавньої Греції
У роки молодості Іван Мазепа відвідав Польщу, Нідерланди, Францію та Італію
У роки молодості Іван Мазепа відвідав Польщу, Нідерланди, Францію та Італію.
А де був ти?
Будь як Мазепа 🙂У роки молодості Іван Мазепа відвідав Польщу, Нідерланди, Францію та Італію Як правильно ідентифікувати об'єкти (персоналії, топоніми), які належать до історії України, за допомогою прикметників
Думаю, як би правильно ідентифікувати об’єкти (персоналії, топоніми), які належать до історії України, за допомогою прикметників. І ось що зустрілося та що я сам додумав:
1. давньоруський – для періоду до піднесення Києва у 9 ст.
2. києворуський (князь, діяч, місто, регіон тощо) – для періоду Київської Русі.
3. галицькоруський або галицько-руський (князь, діяч, місто, регіон тощо) – для періоду Галицького князівства. За аналогіїю – волинськоруський.
4. литоворуський (діяч, місто, регіон тощо) – для періоду Великого князівства Литовського.
5. україноруський (діяч, місто, регіон тощо) – для періоду 1648-1775.
6. український (діяч, місто, регіон тощо) – для періоду 1775- 1917.
7. а далі вже бог його зна, як позначати. Далі постмодернізм))Територія України на глобусі 1600 року
Територія України на глобусі 1600 року (“Globus terrestris de integro revisus et emendatus an. 1600” з фондів Французької національної бібліотеки)
На зображенні видно такі назви міст або регіонів:
1. Бялгород.
2. Монтекастро.
3. Каффа.
4. Дастусо (?)
5. Крим.
6. Черкаси.
7. Балястро (?)
8. Київ (?)
9. […] Кесань/Кезань (?)
і ще кілька інших…Рукопис «Книга знань про всі королівства, землі і володіння…»
Польща, Русь, Львів, Москва, Новгород, Дон, Азовське море, які насправді Паннонія, угро-фіни Мещера (мокша), Дунай та озеро Балатон.
В рукописі «Книга знань про всі королівства, землі і володіння…» (ісп. «Libro del conosçimiento de todos los rregnos et tierras e señoríos, 1385) містяться відомості про Львівське королівство, до якого належать 5 великих міст: Леон (Leon, Lunbrec; імовірно, Castrum Ludbreg, засноване в Хорватії в 1320 р.), Чіна (China), Басадіно/Васадіно (Basadino), Труес/Тінес (Trues/Тінес) і Север (Çever). Межує воно з Руменією (Романія; можливо, це територія візантійської провінції Румелія) та королівством Суана/Алеманія/Ліманія (Suana). Львівський володар має зелений стяг (з червоним хрестом або з хрестом-якорем, або без них).Також згадується велика провінція Роксія/Рошія (Roxia), землі якої лежать на захід від р. Танаїс (ймовірно, Дунай), а її столицею є місто Ксорман/Шорман/Ксорікон/Шорікон (Xorman, Xoricon – назва, імовірно, печенізького походженя; в Румунії є ріка Айорман або Печеняга, приток Дунаю), і вона має геральдничними знаками червону хоругву з жовтим замком посередині.
Також є інше королівство Шорман/Шорікон зі столицею Шорман/Шорікон (в словацькому місті Нітра, наприклад, є район Чермань), де правитель має зелену хоругву з золотою зіркою. В цьому королівстві протікає три великі ріки –Танаїс, Тір та Ну, і воно також межує з морем Тана, великою провінція Сіксія (Сісак, нинішня Хорватія) зі столицею Ногарадо (скоріше за все, античне м. Новіодунум, Паннонія), яка має червону хоругву з білим замком, та фіно-угорським королівством Максар/Машар/Мещера (народ мокша; не зрозуміло, чи мова йде про мордвинський народ у Росії, чи, скоріше за все, – про імігрантів на Балканах, які створили своє князівство), в якому три великих міста – Касама, Ласак, Монсайор, а у його правителя фіолетова хоругва зі срібними зірками.
Воно межує з Шорманом, Ногарадо і Сільваною (саксонська Трансільванія – Семиграддя, заселена саксами з 12 ст.).
Загалом, всі ці місцевості пов’язані в рукописі з річками Танаїс, Тір та морями Алеманським (мабуть, Адріатичне море) та Великим (Чорне море), а також великим озером Тана. Найбільш імовірно, що оз. Тана – це оз. Балатон, р. Танаїс – Дунай, бо саме навколо них розміщені вищенаведені королівства і провінції. І тому Танаїс і Тана неіяк не пов’язані з Доном і Азовським морем. Також можна припустити, що автор змішав кілька джерел в один кошик, від чого народ мещера (мокша) можна знайти і у верхів’ях р. Дон, але тоді б вони не могли б мати спільний кордон з Трансільванією та Ногарадом (Новіодунум), оскільки між ними би були інші землі і королівства.
Ось така заплутана історія.Дешифрування іспанського рукопису "Книга знань про всі королівства" (1385 рік)
Займаюсь дешифруванням іспанського рукопису “Книга знань про всі королівства” (1385 рік), в якому начебто згадується місто Львів (Леон), а також Польща (Полоніа), Русь (Роксія), Поділля, Новгород (Ногарадо).
Українські науковці навіть цілі концепції понапридумували.
Заглянув у рукопис, а там насправді мова йде про Паннонію (нинішня Хорватія). Одна помилка в слові Панонія перетворила її на Палонію, а потім і на Полонію, тобто Польщу.Знайшлися, правда, й угро-фіни з народу Мокша (в рукописі Машар). Яку історики помилково вважали князівством Москвою.
І десь між ними в рукописі все ж таки є Україна. Далі буде…
P.S. Ніяк не можу зрозуміти, що таке за місто Xorman/Xoricon (читається як Шорман/Шорікон/Щоріман/Щорікон/Ксорман/Ксорікон). Ай нід хелп!Абу Хамід аль-Гарнаті (1080-1170) – перший іспанець-андалузець, що відвідав руські землі
Першим іспанцем-андалузцем, що відвідав руські землі був Абу Хамід аль-Гарнаті (أبو حامد الغرناطي; повне ім’я Abu Hamid Muhammad ben Abd al-Rahman (или Abd al-Rahim) ben Sulayman al-Mazini al-Qaysi al-Gharnati) – народився в м. Гранада в 1080 р, помер у Дамаску в 1170 р.
Довгий час перебував при дворі угорського короля Ґези ІІ, у якого дружиною була дочка галицько-волинського князя.
Мав дипломатичну місію до Києва.
Написав праці:
– K. al Mu’rib an ba’d adja’ib al-Maghrib (в Багдаді; видано в Мадриді в 1953 р.)
– Tukfat al-albab wa nukhbat al a’djab (в Мосулі; видано в 1925 р. -http://www.uclm.es/profesorado/juanmancebo/artravel/ldm/agosto09.html)
Його маршрут показано на мапі.
– біографія – https://es.wikipedia.org/wiki/Abu_Hamid_al-Gharnati
– текст (витримки) – http://www.vostlit.info/Texts/rus4/Garnati/pred.phtml?id=301
– ще один текст – http://www.othist.ru/istochniki_vos_032.htmlЙодокус Крул. Старовинна та нинішня держава Московія (1698)
Йодокус Крул або Крал (англ. Jodocus Crull) – ще один мало кому з українців відомий німецько-англійський автор, що писав про козацтво.
Його книга – чи не найперша, написана про молодого російського царя Петра I – The Antient and Present State of Muscovy: Containing a Geographical, Historical and Political Account of All Those Nations and Territories Under the Jurisdiction of the Present Czar (1698)
До речі, в той час Петро I перебував у Лондоні.
Частково ця праця є компіляцією книги Джона Мільтона “Коротка історія Московії” (1682), однак варто додати, що Крул запозичив не надто багато з його праці.
Крул називає московську мову – діалектом руської, що походить зі слов’янської. В той же час мову козаків України (а саме її він і згадує) він вважає діалектом польської мови, що походить зі слов’янської.
А взагалі у нього доволі розгорнуто розповідається про звичаї українців, кордони України, її міста, економіку та політичний устрій
https://books.google.co.id/books?id=ydxCAQAAMAAJ&printsec=frontcover&hl=uk&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false
біографія – https://en.wikipedia.org/wiki/Jodocus_CrullДжон Моттлі "Історія Життя Петра I, Імператора Росії" (1739)
Знайшов мало-кому з українських істориків відомий трактат англійця Джона Моттлі “Історія Життя Петра I, Імператора Росії” (1739).
Фішка в тому, що він використовував унікальні документи – листування правителів, капітуляції, договори, які не знайти в інших книжках.
А!… до речі…. Мотлі багато в своїй книжці присвятив уваги козакам та Мазепі, і особливо Полтавській битві 😉
книга – https://books.google.com.tr/books?id=uFt0caBjoU8C&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false
біографія автора – https://en.wikipedia.org/wiki/John_Mottley
