Позначка: Історія України

  • Розпорядження Народного комісаріату освіти УРСР від 18 грудня 1929 р.

    Виявляється існувало розпорядження Народного комісаріату освіти УРСР від 18 грудня 1929 р. з дуже промовистою назвою:
    “Про вилучення з сучасної літературної мови слів „ж*д”, „ка*ап”, „хо*ол””
    Особливо цікаво, що до того моменту це була літературна мова 🙂

  • Музейні УДК для статей історичної тематики

    Музейні УДК для статей історичної тематики
    Ось позбирав деякі музейно-історичні УДК. Виявилося, що деякі речі, класифікуються відповідними цифрами частіше за інші. Тому може комусь в майбутньому стане у нагоді при підготовці наукових статей.
    Згруповано по зростанню від 0 до 9.
    (438) – Польща
    (470+571) – Росія. Російська Федерація
    (477) – Україна
    =161.2 – Українська мова
    001.89 – Організація наукової та науково-дослідної роботи
    003.6 – Інші види графічного вираження думки. В тому числі: Монограми. Анаграми. Сигнатура як знак походження
    057.1 – Особи залежно від характеру роботи, працевлаштування та адміністративного статусу
    057.4 – Фахівці з вищою освітою або наукові працівники
    057.8 – Особи залежно від освіти, професійної підготовки, кваліфікації
    069(1-21) – Муніципальні музеї
    069(1-4) – Національні музеї. Державні музеї
    2-56 – Святкування, свята
    2-72 – Природа (суть) і структура організованої релігії, церкви. Еклезіологія. В тому числі: Особи в релігії. Релігійні службові особи (священнослужителі, священики, керівники). Мирські особи. Прибічники, послідовники. Неприхильники
    2-9 – Історія віри, релігії, віросповідання, церкви
    292.9 – Прапори. Штандарти. Знамена
    347.7 – Комерційне (торговельне) право. Право акціонерних товариств. В тому числі: Банкрутство. Офіційний ліквідатор. Промислова, комерційна (торговельна), наукова власність і право власності. Патентне право та право на товарний знак. Мистецька та літературна власність. Авторське право
    351 – Напрями діяльності органів державного адміністративного управління. В тому числі: Державне управління економікою. Управління питаннями культури
    354 – Вищий, найвищий рівень органів управління. центральне, державне управління
    354.1 – Міністерства основних галузей. В тому числі: Міністерства з різних питань. Державні департаменти
    376 – Освіта, навчання, підготовка особливих груп осіб. Спеціальні школи
    378 – Вища освіта. Вища школа. Підготовка наукових кадрів
    379.8 – Дозвілля. В тому числі: Свята, канікули. Дозвілля та відпочинок вдома, в приміщеннях загалом. Культурні потреби, заняття. Хобі. Захоплення. Дозвілля та відпочинок поза домівкою. Активний відпочинок
    623.1 – Фортеці. Довготермінові фортифікаційні споруди. Укріплені смуги, райони
    623.4 – Зброя. Озброєння. Вогнепальна зброя. Артилерія. Стрілецька зброя. Особиста зброя. Броньовані машини та інші спеціальні транспортні засоби. Боєприпаси та бойові отруйні речовини. Керовані та некеровані ракети і реактивні снаряди. В тому числі: Захисне спорядження. Бронежилети. Шлеми
    643 – Житло. Помешкання. В тому числі: Розташування житла. Кухні. Їдальні. Спальні, ванні кімнати та житлові приміщення. Підвали. Мансарди. Горища
    643/645 – Житло. Обладнання та предмети обстановки
    656.8 – Поштовий зв’язок і управління
    664.1 – Цукрове виробництво. Цукристі кондитерські вироби (солодощі). Цукор. Меляса. Глюкоза тощо. В тому числі: Патока. Сироп. Кондитерські. Солодощі
    665.5 – Ефірні олії. Парфумерія. Косметичні засоби
    679.8 – Технологія обробки каменю. Каменеобробне виробництво. В тому числі: Обробка, шліфування та полірування каменів. Будівельні камені. Дорогоцінне каміння. Синтетичне дорогоцінне каміння.
    685.1 – Лимарство. Шорно-сідельне виробництво. В тому числі: Шпори. Вудила. Пряжки.
    693 – Кам’яна або цегляна кладка (мурування) та пов’язані з нею будівельні роботи
    7.02 – Техніка мистецтва. Майстерність. В тому числі: Методи роботи. Малюнки, моделі, допоміжні засоби та приладдя. Наявні матеріали. Зберігання, ремонт. Відновлення
    7.034 – Мистецтво епохи Відродження (Ренесансу). Бароко. Рококо. Колоніальний стиль
    7.04 – Об’єкти та теми художнього зобра-ження. Іконографія. Іконологія. Деталі та оздоблення. Декор. Орнамент
    72.04 – Архітектурні деталі та оздоблення. Прикраси. Орнаменти
    726 – Культові споруди та будівлі. Священні та поховальні будівлі
    73 – Пластичні мистецтва. Методична вказівка: Тут застосовувати спеціальні визначники 7.01/.09
    736 – Гліптика. Сфрагістика
    737 – Нумізматика. В тому числі: Монети. Медалі. Медальйони. Марки. Жетони. Фішки
    738.6 – Художня кераміка. Гончарство. Теракота
    738.8 – Інші керамічні вироби. В тому числі: Декоративний кахель (керамічна плитка). Декоративне облицювання стін. Плити з розписом. Керамічні світильники. Керамічні скульптури, рельєфи, статуетки
    739 – Художнє оброблення металу
    739.2 – Ювелірне мистецтво (з точки зору оброблення металу)
    74 – Малювання та креслення. Дизайн. Декоративно-прикладне мистецтво. Художні промисли
    741.9 – Зібрання малюнків. Альбоми малюнків
    748 – Мистецтво виготовлення скляних виробів. Художні вироби зі скла та кришталю
    75 – Живопис
    763 – Гравюра плоского друку. Літографія
    780.6 – Музичні інструменти та приладдя
    791.2 – Жанр, сюжет, стиль фільму. В тому числі: Художне кіно. Документальне кіно. Кінохроніка
    902 – Археологія
    903 – Передісторія. Доісторичні залишки, знаряддя праці, старожитності. Примітка: Інтерпретація та синтез матеріальних залишків стародавньої людини, її культур та цивілізацій
    912 – Нетекстові географічні посібники. В тому числі: Фотографії. Малюнки. Діаграми. Профілі. Картограми. Карти. Атласи. Глобуси
    929 – Біографічні дослідження. Методична вказівка: Деталізувати за допомогою комбінації з двокрапкою, загальних визначників та алфавітного підрозділяння (Таблиця 1h). Порядок розміщення індексів може бути такий: “біографія–тема” або “тема–біографія”. Для досягнення послідовності варто дотримуватись одного з обраних варіантів
    929.6 – Геральдика (гербознавство). В тому числі: Герби. Девізи. Емблеми.
    930.25 – Архівознавство. Архіви, у тому числі державні та інші архіви
    94 – Всесвітня історія
    94(36) – Історія територій так званих варварів: германських племен, кельтів, слов’ян, північних народів, гуннів, аварів
    94(37) – Історія Стародавнього Риму та Італії (до 5-го століття)
    94(38) – Історія Стародавньої Греції

  • У роки молодості Іван Мазепа відвідав Польщу, Нідерланди, Францію та Італію

    У роки молодості Іван Мазепа відвідав Польщу, Нідерланди, Францію та Італію

    У роки молодості Іван Мазепа відвідав Польщу, Нідерланди, Францію та Італію.
    А де був ти?
    Будь як Мазепа 🙂

    У роки молодості Іван Мазепа відвідав Польщу, Нідерланди, Францію та Італію
    У роки молодості Іван Мазепа відвідав Польщу, Нідерланди, Францію та Італію

  • Як правильно ідентифікувати об'єкти (персоналії, топоніми), які належать до історії України, за допомогою прикметників

    Думаю, як би правильно ідентифікувати об’єкти (персоналії, топоніми), які належать до історії України, за допомогою прикметників. І ось що зустрілося та що я сам додумав:
    1. давньоруський – для періоду до піднесення Києва у 9 ст.
    2. києворуський (князь, діяч, місто, регіон тощо) – для періоду Київської Русі.
    3. галицькоруський або галицько-руський (князь, діяч, місто, регіон тощо) – для періоду Галицького князівства. За аналогіїю – волинськоруський.
    4. литоворуський (діяч, місто, регіон тощо) – для періоду Великого князівства Литовського.
    5. україноруський (діяч, місто, регіон тощо) – для періоду 1648-1775.
    6. український (діяч, місто, регіон тощо) – для періоду 1775- 1917.
    7. а далі вже бог його зна, як позначати. Далі постмодернізм))

  • Територія України на глобусі 1600 року

    Територія України на глобусі 1600 року (“Globus terrestris de integro revisus et emendatus an. 1600” з фондів Французької національної бібліотеки)
    На зображенні видно такі назви міст або регіонів:
    1. Бялгород.
    2. Монтекастро.
    3. Каффа.
    4. Дастусо (?)
    5. Крим.
    6. Черкаси.
    7. Балястро (?)
    8. Київ (?)
    9. […] Кесань/Кезань (?)
    і ще кілька інших…

  • Рукопис «Книга знань про всі королівства, землі і володіння…»

    Польща, Русь, Львів, Москва, Новгород, Дон, Азовське море, які насправді Паннонія, угро-фіни Мещера (мокша), Дунай та озеро Балатон.
    В рукописі «Книга знань про всі королівства, землі і володіння…» (ісп. «Libro del conosçimiento de todos los rregnos et tierras e señoríos, 1385) містяться відомості про Львівське королівство, до якого належать 5 великих міст: Леон (Leon, Lunbrec; імовірно, Castrum Ludbreg, засноване в Хорватії в 1320 р.), Чіна (China), Басадіно/Васадіно (Basadino), Труес/Тінес (Trues/Тінес) і Север (Çever). Межує воно з Руменією (Романія; можливо, це територія візантійської провінції Румелія) та королівством Суана/Алеманія/Ліманія (Suana). Львівський володар має зелений стяг (з червоним хрестом або з хрестом-якорем, або без них).

    Також згадується велика провінція Роксія/Рошія (Roxia), землі якої лежать на захід від р. Танаїс (ймовірно, Дунай), а її столицею є місто Ксорман/Шорман/Ксорікон/Шорікон (Xorman, Xoricon – назва, імовірно, печенізького походженя; в Румунії є ріка Айорман або Печеняга, приток Дунаю), і вона має геральдничними знаками червону хоругву з жовтим замком посередині.
    Також є інше королівство Шорман/Шорікон зі столицею Шорман/Шорікон (в словацькому місті Нітра, наприклад, є район Чермань), де правитель має зелену хоругву з золотою зіркою. В цьому королівстві протікає три великі ріки –Танаїс, Тір та Ну, і воно також межує з морем Тана, великою провінція Сіксія (Сісак, нинішня Хорватія) зі столицею Ногарадо (скоріше за все, античне м. Новіодунум, Паннонія), яка має червону хоругву з білим замком, та фіно-угорським королівством Максар/Машар/Мещера (народ мокша; не зрозуміло, чи мова йде про мордвинський народ у Росії, чи, скоріше за все, – про імігрантів на Балканах, які створили своє князівство), в якому три великих міста – Касама, Ласак, Монсайор, а у його правителя фіолетова хоругва зі срібними зірками.
    Воно межує з Шорманом, Ногарадо і Сільваною (саксонська Трансільванія – Семиграддя, заселена саксами з 12 ст.).
    Загалом, всі ці місцевості пов’язані в рукописі з річками Танаїс, Тір та морями Алеманським (мабуть, Адріатичне море) та Великим (Чорне море), а також великим озером Тана. Найбільш імовірно, що оз. Тана – це оз. Балатон, р. Танаїс – Дунай, бо саме навколо них розміщені вищенаведені королівства і провінції. І тому Танаїс і Тана неіяк не пов’язані з Доном і Азовським морем. Також можна припустити, що автор змішав кілька джерел в один кошик, від чого народ мещера (мокша) можна знайти і у верхів’ях р. Дон, але тоді б вони не могли б мати спільний кордон з Трансільванією та Ногарадом (Новіодунум), оскільки між ними би були інші землі і королівства.
    Ось така заплутана історія.
  • Дешифрування іспанського рукопису "Книга знань про всі королівства" (1385 рік)

    Займаюсь дешифруванням іспанського рукопису “Книга знань про всі королівства” (1385 рік), в якому начебто згадується місто Львів (Леон), а також Польща (Полоніа), Русь (Роксія), Поділля, Новгород (Ногарадо).
    Українські науковці навіть цілі концепції понапридумували.
    Заглянув у рукопис, а там насправді мова йде про Паннонію (нинішня Хорватія). Одна помилка в слові Панонія перетворила її на Палонію, а потім і на Полонію, тобто Польщу.

    Знайшлися, правда, й угро-фіни з народу Мокша (в рукописі Машар). Яку історики помилково вважали князівством Москвою.
    І десь між ними в рукописі все ж таки є Україна. Далі буде…
    P.S. Ніяк не можу зрозуміти, що таке за місто Xorman/Xoricon (читається як Шорман/Шорікон/Щоріман/Щорікон/Ксорман/Ксорікон). Ай нід хелп!
  • Абу Хамід аль-Гарнаті (1080-1170) – перший іспанець-андалузець, що відвідав руські землі

    Абу Хамід аль-Гарнаті (1080-1170) – перший іспанець-андалузець, що відвідав руські землі

    Першим іспанцем-андалузцем, що відвідав руські землі був Абу Хамід аль-Гарнаті (أبو حامد الغرناطي; повне ім’я Abu Hamid Muhammad ben Abd al-Rahman (или Abd al-Rahim) ben Sulayman al-Mazini al-Qaysi al-Gharnati) – народився в м. Гранада в 1080 р, помер у Дамаску в 1170 р.
    Довгий час перебував при дворі угорського короля Ґези ІІ, у якого дружиною була дочка галицько-волинського князя.
    Мав дипломатичну місію до Києва.
    Написав праці:
    – K. al Mu’rib an ba’d adja’ib al-Maghrib (в Багдаді; видано в Мадриді в 1953 р.)
    – Tukfat al-albab wa nukhbat al a’djab (в Мосулі; видано в 1925 р. -http://www.uclm.es/profesorado/juanmancebo/artravel/ldm/agosto09.html)
    Його маршрут показано на мапі.
    – біографія – https://es.wikipedia.org/wiki/Abu_Hamid_al-Gharnati
    – текст (витримки) – http://www.vostlit.info/Texts/rus4/Garnati/pred.phtml?id=301
    – ще один текст – http://www.othist.ru/istochniki_vos_032.html

  • Йодокус Крул. Старовинна та нинішня держава Московія (1698)

    Йодокус Крул або Крал (англ. Jodocus Crull) – ще один мало кому з українців відомий німецько-англійський автор, що писав про козацтво.
    Його книга – чи не найперша, написана про молодого російського царя Петра I – The Antient and Present State of Muscovy: Containing a Geographical, Historical and Political Account of All Those Nations and Territories Under the Jurisdiction of the Present Czar (1698)
    До речі, в той час Петро I перебував у Лондоні.
    Частково ця праця є компіляцією книги Джона Мільтона “Коротка історія Московії” (1682), однак варто додати, що Крул запозичив не надто багато з його праці.
    Крул називає московську мову – діалектом руської, що походить зі слов’янської. В той же час мову козаків України (а саме її він і згадує) він вважає діалектом польської мови, що походить зі слов’янської.
    А взагалі у нього доволі розгорнуто розповідається про звичаї українців, кордони України, її міста, економіку та політичний устрій
    https://books.google.co.id/books?id=ydxCAQAAMAAJ&printsec=frontcover&hl=uk&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false
    біографія – https://en.wikipedia.org/wiki/Jodocus_Crull

  • Джон Моттлі "Історія Життя Петра I, Імператора Росії" (1739)

    Знайшов мало-кому з українських істориків відомий трактат англійця Джона Моттлі “Історія Життя Петра I, Імператора Росії” (1739).
    Фішка в тому, що він використовував унікальні документи – листування правителів, капітуляції, договори, які не знайти в інших книжках.
    А!… до речі…. Мотлі багато в своїй книжці присвятив уваги козакам та Мазепі, і особливо Полтавській битві 😉
    книга – https://books.google.com.tr/books?id=uFt0caBjoU8C&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false
    біографія автора – https://en.wikipedia.org/wiki/John_Mottley

KUPRIENKO