Купрієнко С. А. Зброя інків

Дане дослідження з області військової історії інків обумовлене тим, що і досі не існує впорядкованого бачення про те, якою зброєю користувались індіанці за часів імперії інків Тавантінсуйу (XV–XVI ст.). Обмаль і монографій з цього приводу. Єдина, яка стосується військової історії Перу, є лише книга Едмундо Гільєна та Віктор Лопеса (1980). Усю подібну інформацію ми можемо черпати лише зі статей на археологічну тематику.
Тож метою нашого дослідження є аналіз видів і типів зброї інків, з чого були вони вироблені, з’ясування характеру та способу їх використання, і в чому полягала суттєва різниця між індіанською зброєю та європейською.
Для пошуку назв зброї інків нами були використані словники індіанських мов, зокрема кечуа-іспанські Домінго де Санто Томаса (1560) та Дієго Гонсалеса Ольгіна (1608) [1; 2].
Перш за все відзначимо, що індіанські воїни носили просту зброю всіх видів, спеціалізація з озброєння здійснювалася згідно приналежності до тієї чи іншої етнічної групи, наприклад, солдати народу Чанка були фахівцями з використання дерев’яних молотів або маку, тоді як солдати регіону Антісуйу (високогірної сельви) частіше використовували лук і стріли. Також спеціалізація в носінні зброї була за тим, до якого рангу належав воїн.
Більшість видів зброї, знайденої в Центральних Андах, насправді, не виконували роль зброї, а були статусними предметами [3, p. 323].
Тим не менш варто визначити такі види зброї за способом використання: захисні обладунки, наступальна зброя, захисні споруди і фортифікації, штурмові та допоміжні засоби.
Серед захисних споруд, штурмових та допоміжних засобів були наступні: військові укріплення або огорожі; лігва, лежбища, схованки; траншеї; частоколи або огорожі з дерева; фортеці або форти; колективні щити величезного розміру для захисту сотні осіб, що використовувались для штурму фортець; драбини для штурму фортець; носилки для воєначальників або гамаки; намети або великі шатро; пастки, западні [1; 2].
Захисні обладунки. Виготовлялися захисні види зброї з металу, дерева, бавовни, шерсті та пір’я [3, p. 326]: щити прямокутні [3, p. 327; 4, p. 134–135]; щити особисті круглі або овальні; щити колективні круглі або овальні [5, p. 74]; павези — довгі щити, що прикривали все тіло воїна; шоломи [3, p. 327; 4, p. 134]; нагрудники; бавовняні плащі; бойові куртки та короткі захисні спідниці [3, p. 327].
Наступальна зброя. Інки використовували наступальну зброю з каменю, кістки, дерева, золота, срібла, бронзи та міді. Та хоча інкам було відомим залізо, вони його не використовували, зважаючи на складнощі при його виплавці та обробці. Зазвичай, вироби зі зброї мали примітивний вигляд [6, p. 29]. Невідомо чому, але конкістадор Алонсо Енрікес де Гусман, що допомагав Ернандо Пісарро при битві під Куско проти індіанців Манко Капака, писав, що індіанці «не мали захисної зброї, але у них було багато атакуючої» [7, p. 133].
Серед наступальної зброї були такі види: списокидалки; дротики; пращі [7, p. 120]; болеадорас — рід ласо з каміннями або кулями [7, p. 133]; кам’яні ядра — круглі снаряди великого розміру, що використовувались при захисті фортець; кидальні каміні — мотузка, що на одному з кінців має камінь; кам’яні глиби — великого розміру, що відколювали від вершини гори, аби зупинити прохід противника в ущелині, на горській дорозі тощо; списи — улюблена зброя солдатів, які належали до етнічної групи інків околиць міста Куско [3, p. 337; 4, p. 138–139; 8, p. 124; 9, p. 215; 10, p. 322; 11, p. 283]; саска чукі — різновид списа та булави [9, p. 216]; вікапи, сакмана, чампі або «макани» — булави, палиці, важкі бруси з шипами; алебарди; сокири [3, p. 326–338; 7, p. 120]; луки і стріли [12, p. 1956]; дерев’яні молоти; латні рукавиці або кастети масивної форми; крюки — особлива зброя, що мала крюки, прив’язані до мотузки, і яка використовувалась для того, щоб залазити на стіни фортець; тумі (та інші ножі) — металеві ножі специфічної форми [3, p. 326].
На відміну від толедських мечів іспанських конкістадорів, палиці та булави інків були не такими смертельними для супротивника, якщо ними не били по головах, тож у двобіях з іспанцями інки програвали, це було наслідком довжини ручної зброї — меч встигав нанести удар раніше, ніж палиця могла піднятися. До того ж, на іспанцях в середньому було 4 кг сталі (меч, шолом, обладунки, кинджал тощо), а у індіанців з металу було лише 0,5 кг бронзи наконечників на булавах, тобто різниця у 8 разів. Та якщо врахувати обладунки іспанського лицаря та іспанських коней, то різниця кілограмів суттєво збільшиться — до 18 кг, або в 36 разів. Це була відчутна противага військових технологій Старого і Нового Світу [3, p. 338; 9, p. 215–220].
Психологічна звукова зброя — металеві бубни з бубонцями, барабани, горни, маленькі флейти з пронизливим, тонким звуком тощо [3, p. 337].
Аналіз видів і типів зброї інків дозволяє зробити висновок про те, що індіанці намагалися не вести кривавих убивчих наступальних війн з тотальним знищенням противника, і, на відміну від європейських війн, вдавалися частіше до ритуальних війн з мінімальними фізичними втратами воюючих сторін, зважаючи на характер самої зброї, а також більше уваги приділяли захисній зброї і обладункам.

Література

Domingo de Santo Tomás. Lexicon o Vocabulario de la lengua general del Peru [Електронний ресурс] / Domingo de Santo Tomás. — Valladolid : Fra[n]cisco Ferna[n]dez de Cordoua, 1560. — 179 folios. — Режим доступу : http://bloknot.info/files/Textos/Peru/76401380-TomasLexicon-o-Vocabulario-de-la-lengua-general-del-Peru-Domingo-de-Santo-Tomas-1499-1570-lexiconovocabula00domi.pdf. — Назва з екрану.
Diego González Holguín.Vocabulario de la lengua general de todo el Perú llamada lengua Qquichua, o del Inca…. corregido y renovado conforme a la propiedad cortesana del Cuzco (1608) // Bloknot.info. — Режим доступу : http://bloknot.info/files/Textos/IberoAmerica/Vocabvlario-Quechua-Holguin.pdf. — Назва з екрану.
Carmen Pérez Maestro. Armas de metal en el Perú prehispánico // Espacio, tiempo y forma. Serie I, Prehistoria y arqueología. — № 12. — 1999. — P. 319–346. — ISSN 1131–7698.
Peralta Barnuevo, Pedro de. Jubileos de Lima y fiestas reales. — Lima, : En la Imprenta de la Calle de Palacio. Por Ignacio de Luna y Bohorques, 1723. — 172 p.
Molina, Cristóbal de: (el Almagrista). Relación de muchas cosas acaescidas en el Perú, atribuidas a… el Almagrista // Biblioteca de Autores Espanoles. Tomo 209. Crónicas peruanas de interés indígenas. — Madrid: Ediciones Atlas, 1968. — P. 57–96.
Kléver Antonio Bravo, Edison Macías Núñez, Marisol Aguilar Echeverría. Breve historia del ejército ecuatoriano: de Quipaipán a Tiwintza. — Quito: Ejército Ecuatoriano, Dirección de Educación, Centro de Estudios Históricos, 2005. — 185 p.
Jesús Vega Hernández. Hondas y boleadoras en la América hispana // Anales del Museo de América. — № 10. — 2002. — P. 113–136. — ISSN 1133–8741, ISSN–e 2340–5724.
Salomon, Frank. Native Lords of Quito in the Age of the Incas. — New York: Cambridge University Press, 1986. — 274 p.
Ernesto Ponce L. Mazas prehispánicas de metal: sur de Perú y extremo norte de Chile // Chungara Revista de Antropología Chilena. — vol. 34. — № 2 (julio-diciembre). — 2002. — P. 215–223.
Estete, Miguel de. Noticia del Peru // Boletin de la Sociedad Ecuatoriana de Estudios Historicos Americanos. — Tomo 1. — №3. — 1918. — P. 312–335.
Crespo Toral, Hernán. Desde la penumbra: un retrato del exilio o la presencia de los cañaris en el Cusco // Revista española de antropología americana. — Vol. extraordinario. — Madrid. — Ed. Univ. Compl. — 2003. — Режим доступу : http://www.ifeanet.org/biblioteca/fiche.php?codigo=REV00065693 — Заголовок з екрану.
Antonio de la Calancha. Corónica moralizada del orden de San Augustín en el Perú, con sucesos egenplares en esta monarquia. — Tomo 4. — Lima: Ignacio Prado Pastor, 1974–1981.