Купрієнко С.А. Словник "Соціальні комунікації" (А-БАТЯР)

Купрієнко С.А. Словник “Соціальні комунікації” (А-БАТЯР): журналістика, ЗМІ, телебачення, редагування, видавнича справа, документознавство, архівознавство, бібліотекознавство, книгознавство, теорія комунікацій

Гасло Дефініція
ISBN (International Standart Book Number) “[ай ec бі єн] — скорочена назва Міжнародного стандартного номера книги — універсального ідентифікаційного коду, що наводять у неперіодичних текстових виданнях — книгах і брошурах (у нижній лівій частині звороту титульного аркуша). Складається з абревіатури ISBN та 10 цифр, об’єднаних у 4 блоки: ідентифікатор країни,
ідентифікатор видавця, порядковий номер книги та контрольна цифра (наприклад, ISBN 966-7308-19-7). ISBN надається видавництву Книжковою палатою
України.”
ISMN (International Standart Muzik Number) [ай ec ем єн] — скорочена назва Міжнародного стандартного номера музичного (нотного) видання — універсального ідентифікаційного коду, що наводять у неперіодичних нотних виданнях у нижній лівій частині звороту титульного аркуша. Складається з абревіатури ISMN та 13 цифр (з 2008 p.; до цього року — з 10 цифр).
ISSN (International Standart Serial Number) “[ай ec ec єн] — скорочена назва Міжнародного стандартного номера серіального видання — універсального ідентифікаційного коду, що надають певному періодичному, продовжуваному чи неперіодичному серійному виданню і проставляють у періодичних і продовжуваних виданнях на першій сторінці обкладинки чи на передньому боці палітурки (у верхньому правому куті), у серійних виданнях — на звороті титульного аркуша, під ISBN). Складається з абревіатури ISSN і 8 цифр
(7 — основні та 1 — контрольна, наприклад, ISSN 0205-5600).”
А формат формат масової книги в обкладинці розміром 178 х 111 мм (після обрізки) з безшвейним скріпленням блоку.
А формати серії (A series) згідно з міжнародним стандартом ISO, що включають в себе формати від 4А з розмірами 1682х2378, А0 з розмірами 841х1189 до А10 з розмірами 26х37, отримані з відповідних аркушів форматів серії RA та SRA. Кожен наступний формат виходить з попереднього шляхом складання аркуша навпіл. Співвідношення довжин сторін становить 1 до квадратного кореня з 2.
Абгар Дпір (другий після Акопа Мегапарта арм. друкар (до 90-х рр. 19 ст., поки не були виявлені арм. першодруки 1512 – 13, А. Д. вважався арм. першодрукарем). Род. в Євдокії або Тохате (Зап. Вірменія), тому відомий також під ім’ям Абгар Евдокаці або Тохатеці. У 1565 у Венеції видав “Псалтир” і “Календар”. У 1567 А. Д. відкрив друкарню в Константинополі. За три роки видав кілька книг, серед них: “Граматика, або Абетка” (1567), “Пісенник” (1568), “Месяцеслов” (1569). У 1569 А. Д. відправився в Ечміадзін. Подальших відомостей про нього немає.
Аберація хибність, відхилення від істини; обман зору.
Абетка сукупність усіх букв (літер), розміщених в усталеному для кожної мови порядку. Див. Алфавіт.
Абетка (алфавіт) Брайля рельєфно-крапковий шрифт для письма й читання сліпих. Розробив його франц. тифлопедагог Л. Брайль (1809-52). Б. ш. оснований на різних комбінаціях шести опуклих крапок; було прийнято порядок букв лат. алфавіту. В СРСР Б. ш. пристосовано до багатьох нац. мов, у т. ч. й до української (табл.). Різні комбінації шести крапок дають змогу позначити й цифри, розділові знаки, матем., хім. та нотні знаки.
Абетка” видавництво (Кам’янець-Подільський)
Абетковий каталог Алфавітний (абетковий) каталог (АК) має просту структуру. Бібліографічні записи розташовані в ньому в алфавітному (абетковому) порядку прізвищ авторів і основних назв творів. Таким чином, алфавітний каталог, має змогу інформувати про авторський склад фонду. За допомогою алфавітного каталогу можна навести різноманітні бібліографічні довідки, наприклад, коли і де були видані конкретні книги, скільки примірників є у бібліотеці, відмітка про наявність її на абонементі чи в читальному залі, чи є бібліотеці певний документ та які твори певного автора є в її фонді.
Абетково-висікальна машина агрегат або машина для друкування алфавіту і висікання певної частини сторінки в записних і алфавітних книжках і довідниках.
Абеткувати розміщувати що-небудь за абеткою.
Абзац “(-дато (іт. a dato (ad) - з дня підпису) - число, яким датований документ. Наприклад: "Набирає чинності через десять днів a dato (через 10 днів з дня видання документа)". Адвербіалізація повідомлення одне з завдань редагування, яке полягає в пристосуванні повідомлення до того місця (локалізація), часу (темпоралізація) та ситуації (ситуатизація), в яких реципієнти його сприйматимуть. Адвертайзінг реклама; повідомлення, звернення на що-небудь уваги; рекламування, система реклами, організація та процес інформування, а також рекламна справа як рід діяльності, рекламний бізнес. Адверторіал (англ. advertioral — від advertising та editorial) непряма реклама суперечливих явищ, що просуває будь-яку продукцію через журнал під заголовком звичайної статті. Адвокасі термін, що означає кампанію, яка спрямована на представництво та захист прав та інтересів певної соціальної (або професійної) групи. Наприклад, Програма Української бібліотечної асоціації з адвокасі "Через бібліотеки - до знань." Адгезивне покриття покриття паперовій або полімерної основи шаром термоплавкого або сухого клею, що вимагає нагрівання або зволоження для приклеювання. Адгезивний шар шар з високими адгезійно-когезійний властивостями, що здійснює зчеплення, злипання шарів при стиканні поверхонь різних за властивостями і складом матеріалів. Адгезивно-когезійні властивості (у поліграфії) властивості поліграфічних матеріалів, наприклад друкарських фарб, лаків і клеїв, у яких складові елементи на рівні молекулярних сил взаємодіють між собою в масі окремого матеріалу і між дотичними шарами різних матеріалів. Адгезионно-когезійні властивості визначаються силами зчеплення між складовими частинами окремого матеріалу або між шарами різних матеріалів. Наприклад, розкочування фарби в фарбовому апараті і перехід фарби з друкарської форми на поверхню, що задруковується. Адгезія (лат. - прилипання) - виникнення зв'язку між поверхневими шарами двох різнорідних (твердих або рідких) тіл при їхньому контакті, напр. прилипання крапель води до скла, зварювання металів, склеювання. А. зумовлюється молекулярними силами. Аддітивний (лат. addition - додаток) - значення цілої величини, одержуваної шляхом додавання. У сценаріях заходів, що проводяться в системі зв'язків з громадськістю А. є результат, одержуваний від складання дій різних суб'єктів на цільову аудиторію. Адекватна вибірка  відбір для проведення рекламного дослідження такої кількості предметів чи осіб, збільшення якого призвело б лише до підтвердження даних, отриманих в результаті досліджень самої вибірки. Адекватна предметна рубрика Предметна рубрика, формулювання якої висловлює обсяг поняття, найбільш точно відповідного обсягом поняття про предмет документа. de Adaequates Schlagwort; en adequate subject heading; fr vedette-matière fidèle. Аденда (від лат. addendum - надбавка, доважок) - те ж, що доповнення. Адендум додаток до договору, що змінює або доповнює ті чи інші його умови. Адитивне змішування кольорів (від лат. additio додаю) - утворення нового кольору на основі змішання випромінювань різних кольорів, що діють на сітківку ока спільно. При змішуванні трьох базових (основних) спектральних випромінювань видимого світла - червоного (R), зеленого (G) і синього (B) можна отримати різні кольори. При впливі на око однакової кількості трьох базових зон спектра (одиничних значень основних кольорів) виникає відчуття білого кольору. При рівномірному зниженні інтенсивності випромінювання і впливу виникає відчуття різних відтінків сірого. При впливі на око тільки двох базових зон спектра колір сприймається як більш насичений і нерозбілений, але менш інтенсивний по яскравості. Наприклад, при впливі випромінювань червоного і зеленого кольорів око сприймає це як жовтий, оранжевий або салатовий колір в різних відтінках залежно від співвідношення впливають випромінювань двох зон спектру світла. Адитивний синтез кольору (additive colour system) - відтворення кольору за рахунок оптичного змішування випромінювання основних кольорів - червоного (red), зеленого (green) і синього (blue). Система колірних координат RGB. Адитивні кольори кольори випромінюючих об'єктів. При змішуванні адитивні кольори освітлюються. Змішання трьох основних адитивних кольорів - червоного, зеленого і синього - у певному співвідношенні дає біле світло (колір). Адліб "(ретіальна комунікація аксіальний комунікативний процес - передача повідомлення строго визначеним одержувачам інформації; ретиальна комунікаційний процес - передача повідомлень невизначеній множині безособових приймаючих систем. Аксіоми едитології найзагальніші відмінності, що існують між автором та реципієнтом у процесі передачі повідомлення. Аксонометрія (від грец.- вісь і - вимірюю) - спосіб зображення предметів на площині за допомогою паралельних проекцій. В основі А. лежить проектування предмета разом з вибраною у просторі системою координат на площину аксонометричних проекцій (мал.). В А., крім зображення точки, дається її вторинна проекція, тобто зображення проекції точки на одну з координатних площин, що цілком визначає положення точки в просторі. Залежно від кута між напрямом проектування і площиною аксонометричних проекцій розрізняють А. прямокутну і косокутну. На практиці найчастіше вживають 3 види А.: прямокутну ізометрію, прямокутну диметрію та косокутну фронтальну диметрію (див. Нарисна геометрія). Аксонометричне зображення предмета дає можливість повністю відновити його форму і розміщення щодо системи координат. Акт "(від лат. actum — письмово засвідчене, actus — дія) — 1) офіційний документ, що має юридичне значення, викликає певні правові наслідки, спрямований на регулювання суспільних відносин. Юридичні акти поділяють на нормативні акти, що встановлюють норми права, які регламентують певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обов’язки конкретних суб’єктів права (рішення органів державної влади та управління, правоохоронних органів, адміністрації підприємств та установ тощо стосовно окремих громадян). До юридичних актів належать також документи, що засвідчують угоди, договори між підприємствами та установами, окремими громадянами; 2) документ засвідчу вального характеру, що фіксує якийсь факт; службовий документ, що його складає група осіб (як правило, комісія) для підтвердження встановлених ними фактів, дій чи подій, пов’язаних з діяльністю організації або її окремих працівників. У деяких випадках акт може бути складений лише однією спеціально уповноваженою особою — інспектором чи ревізором. Акти складають за результатами проведення обстежень, перевірок, ревізій, інвентаризацій, експертиз, випробувань; у разі виникнення нещасних випадків на виробництві, аварій, пожеж, професійних отруєнь і захворювань тощо." Акт ілокутивний (англ. il - префікс із значенням посилення + locution - мовний зворот) - одна з трьох складових (поряд з актом локутивним і перлокутивним) мовленнєвого акту, пов'язана із втіленням у повідомленні конкретної комунікативної інтенції, мети адресанта. Акт комунікативний одне з найзагальніших понять комунікативної лінгвістики; інтеракція; процес спілкування, який відбувається в певному місці на пересіченні осей простору і часу між адресантом і адресатом як носіями неповторних психо-соціо-когнітивних рис, результатом котрого є дискурс (текст). Акт комунікативний ідіоетнічний тип комунікативного акту, опрацьований у численних міжособистісних інтеракціях, характерний для певної національної лінгвокультурної спільноти, часто неповторний, непритаманний іншим культурам. Акт комунікативний універсальний тип комунікативного акту, спільний для низки національних лінгвокультурних спільнот. Акт локутивний одна з трьох складових мовленнєвого акту (поряд з актом ілокутивним і перлокутивним), котра встановлює зв'язок повідомлення з дійсністю (тобто визначає його стиль і референцію) і виявляється у формуванні пропозиції повідомлення. Акт мовленнєвий складова повідомлення (висловлення), цілеспрямована мовленнєва дія; одиниця нормативної соціомовної поведінки, яка виявляється у межах прагматичної ситуації комунікативного акту. Втілення у повідомленні (висловленні) певної комунікативної мети, що надає йому конкретної спрямованості. Основні риси А.м. - інтенціональність, цілеспрямованість, конвенціональність. А.м. виформовують акти локуції, ілокуції та перлокуції. Акт перевірки фонду документ, что містіть підсумки перевіркі бібліотечного фонду, висновки и пропозиції комісії, что здійсніла перевірку. Акт перлокутивний одна з трьох складових повідомлення і мовленнєвого акту (поряд з актом локутивним та ілокутивним), пов'язана з результатом (очікуваним чи досягнутим) впливу на адресата ілокутивної сили повідомлення (мовленнєвого акту). Акт подібності продаж візуально ідентичного товару з торговельною маркою, що належить іншому авторові. Акт спілкування Акти гродські та земьскі документи, пов'язані з діяльністю гродських судіє та земських судів у феод. Польщі і Литві 15—18 ст. Функціонально акти поділяються на дві категорії: нотаріальні та процесуальні. До першої належать, зокрема, майнові угоди, які вписувалися до актових книг і набували в такий спосіб юрид. сили. До другої — процес, документи (позови, вироки або рішення судів, записи допитів свідків тощо). Акти громадянсько стану акти, які засвідчують в установленому законом порядку факти народження, смерті, одруження, розлучення, усиновлення, зміни прізвища та імені (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження і т. д.). Акти державного управління акти, які видаються на основі і для виконання законів виконавчими і розпорядчими органами державної влади. Акти історичні «Акти історичні, зібрані і видані Археографічною комісією» (АЇ), серія документів по історії Росії, видана Археографічною комісією (т. 1—5, СП(Збори постанов) Би, 1841—43): т. 1-ої охоплює 1334—1598, 2-ої — 1598—1613, 3-ої — 1613—45, 4-ої — 1645—76, 5-ої — 1676—1700. Містять коштовні джерела по соціально-економічній, політичній, дипломатичній і військовій історії, а також по історії російської церкви. У АЇ опубліковані окремі договірні грамоти великих і питомих князів 14—15 вв.(століття), даровані грамоти духовним і світським феодалам, накази воєводам і приставам, статутні грамоти, документи про збір державних доходів, про розшук мідних і срібних руд в 60—70-х рр. 17 ст і ін. У АЇ опубліковані судебники 1497 і 1550, додаткові статті 1550—82, 1588—97, законодавчі акти 1-ої половини 17 ст Великий інтерес для вивчення політичної історії представляють джерела по історії Новгорода 1470—71, про заслання князя М. І. Воротинського (1564—66), Романових (1601—02 і 1605), а також послання пануючи Івана IV Максиму Греку і в Кирілло-Белозерський монастир. Ряд документів присвячений колонізації Сибіру в кінці 16—17 вв.(століття): експедиції Е. П. Хабарова на Амур (1649—51), посилці до Китаю посольства Н. Р. Спафарія (1675). У АЇ надруковані: уривок слідчої справи о С. Т. Роззяві, документи про облогу Соловецкого монастиря в 1674, про стрілецьке повстання 1682. Проте в цілому АЇ містять мало матеріалів, що характеризують положення народних мас. До АЇ є іменний і географічний покажчики (СПБ, 1843). АКТИ Томицького» Активне приховування інформації приховування інформації створенням таких фізичних полів та речовин, які ускладнюють здобування інформації або спричиняють невизначеність її змісту (ДСТУ 3396.2-97. Технічний захист інформації. Терміни та визначення). Активне читання (active reading) - зчитування, корегування, зміна і доповнення текстів, що транслюються за допомогою електронно-дисплейних засобів зв'язку. Активний словник журналіста запас слів, які медійник не лише розуміє, а й активно послуговується ними в усній та писемній мові. Актинічне світло випромінювання певних довжин хвиль у видимій зоні спектра, яке має здатність надавати тепловий або фотохімічний вплив на певну речовину. Ця властивість актинічного світла використовується в поліграфії в фотопроцесах, копіювальних і формних процесах. Актова книга сукупність документів, як правило, у вигляді оправленого тому, який містить регулярні записи в хронологічному порядку. Актуальне членування речення "теорія структури речення на комунікативному рівні (започаткував чеський мовознавець В.Матезіус). Залежно від комунікативного спрямування та інформативної мети висловлення речення поділяється на дві основні частини - тему (частина речення, що містить відому інформацію, на ній ґрунтується наступне розгортання думки) і рему (частина речення, у якій міститься те нове, що повідомляється у реченні). Тему зазвичай розміщують на початку речення, рему - в кінці." Актуальність повідомлення ступінь потрібності конкретного повідомлення для розв'язання теоретичних і практичних завдань, що стоять у певний час перед певним суспільством. Актування літератури процес складання актів на друковану та іншу продукцію, що приймається у фонд або вилучається з нього. АКТЫ исторические, собранные и изданные Археографическою комиссиею» П'ятитомне зібрання «Актів історичних» було видано Археографічної комісією в 1841-1842 роках в Санкт-Петербурзі. Комісією були зібрані та підготовлені письмові пам'ятки по російській соціально-економічній, політичній, дипломатичній та військовій історії, а також з історії російської церкви за 1334-1700 роки. Мета випуску - пояснення історичних подій, законодавства, статистики Російської держави за даний період. У роботі використані матеріали з державних установ різних губерній, єпархіальних і монастирських архівів, архіву Міністерства закордонних справ, Сенату, з приватних фамільних архівів. У Швеції була придбана колекція Російських стовпців 1606-1613 років. Збір документів і редакторську підготовку виконали протоієрей І. І. Григорович, С. М. Строєв, М. А. Коркунов, академік Я. І. Бередніков, князь М. А. Оболенський, професор С. В. Соловйов. Тут опубліковані судебники, законодавчі акти, статутні грамоти. Становлять особливий інтерес: уривок слідчої справи про С. Т. Разіна, документи про облогу Соловецького монастиря в 1674 році, про стрілецьке повстання 1682, джерела з історії Новгорода 1470-1471 років, послання царя Івана IV Максиму Греку та ін. АКТЫ, издаваемые Виленскою Археографическою коммиссиею» серійне видання історичних документів з фондів Віленського центрального архіву, а також архівів північно-західних губерній Російської імперії. Всього з 1865 по 1915 рр. вийшло 39 томів. Включає актові документи та інші письмові джерела з історії Великого князівства Литовського за 1387-1812 рр. Більшість з них відносяться до історії православ'я, а також представляють різні аспекти політичного, соціального, економічного та культурного життя населення Великого князівства Литовського та сусідніх регіонів. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею "15-томна збірка документів переважно з історії України та Білорусії 14-17 ст. У перших двох томах вміщено грамоти давньорус. удільних і лит. князів, закладні акти, мінові, відказні, спірні, духовні та ін. грамоти, жалувальні грамоти Києву, Вітебську, Вільну, Мінську тощо, документи про феод. і монастирське землеволодіння, про розвиток г-ва й торгівлі, про становище міськ.і сільс. населення. Найдавніша пам'ятка - грамота галицького князя Льва - належить до 2-ї пол. 13 ст. У 3, 8, 10 і І4-му томах вміщено грамоти царів, листи та універсали гетьманів, статейні списки послів і посланців, повідомлення воєвод і документи про сел.-козацькі повстання, нар.-визвольну війну 1648-54 і возз'єднання України з Росією, про спільну боротьбу російського, українського і білоруського народів проти іноз. загарбників, про рос.-укр. економічні, політ. і культ. взаємини, про переселення українців у межі Рос. д-ви та ін. У 4-7, 9, 11-13 і 15-му томах подано документи про соціально-екон., політ. і воєнне становище України після смерті Б. Хмельницького, про відносини між Україною, Росією, Польщею, Молдавією, Трансільванією, Кримським ханством і Туреччиною, Угорщиною, Австрією та Швецією. В 11-му т. наведено документи з біографічними даними про кошового отамана І. Сірка, в 4, 7 і 15-му томах - про виступ полтавського полковника М. Пушкаря проти гетьмана І. Виговського, про сел. війну під проводом С. Т. Разіна. Видання: Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею, т. 1-15. СПБ, 1863-92." АКТЫ, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею" збірник документів з церковної, політичної та економічної історії України і Білорусії XIII-XVIII ст. (К., 1859-1914. 35 т. В 36 кн.). Головним джерелом для видання АЮЗР служили матеріали Київського центрального архіву, а також документи, що надійшли до Київської комісію від мон-рів, установ і приватних осіб. АЮЗР складається з 8 частин. 1-а ч. (12 т.) Присвячена історії Православ'я в Південно-Зах. Росії в кін. XV - XVIII ст. У цій частині опубліковані документи Брестських Соборів, матеріали, що відносяться до діяльності архим. Мелхиседека (Значко-Яворського) (Т. 1-3), документи з історії унії і правосл. Церкви в 1648-1798 рр. (Т. 4), матеріали, пов'язані з відновленням правосл. ієрархії в західноруською митрополії і підпорядкуванням її Московському Патріархату (1620-1694). Значний інтерес представляють документи з історії відносин між західноруською митрополією і сх. правосл. Патріархами в 1620-1678 рр. (Т. 5), документи 1372-1648 рр. про реліг. ситуації в Південно-Зах. Русі, в т. ч. Про діяльність социніан (Т. 6), пам'ятники полеміки православних з уніатами і протестантами в XVI-XVII ст. (Т. 7, 8. Вип. 1), твір Київського митр. свт. Петра (Могили) «Ліфос» із запереченнями і зауваженнями Кассиана Саковича (Т. 9), документи за 1423-1714 рр. з історії Православ'я в Галичині (Т. 10), матеріали, пов'язані з історії Львівського братства (Т. 11, 12). 2-я ч. (3 т.) Включає в себе протоколи та постанови провінційних шляхетських сеймиків за 1569-1726 рр., В т. ч. Документи, що характеризують відносини шляхетства і магнатів до реліг. питань. Третій ч. (6 т.) Містить матеріали про козаків (Т. 1, 2), гайдамаків (Т. 3), про час Б. Хмельницького (Т. 4), про уявний змові 1789 р рус. уряду, західнорус. селянства і правосл. духовенства для «винищення» місцевої католич. шляхти (Т. 5), а також документи з історії України в 1649-1660 рр. з держ. архіву Швеції (Т. 6). В 4-й год. (1 т.) Опубліковано матеріали з генеалогії укр. і білорус. шляхетських родів із зазначенням часу їх переходу в католицтво або унію. У 5-й год. (2 т. В 3 вип.) Містяться документи за 1432-1798 рр. з історії укр. і білорус. міст (Т. 1), листування євр. населення Південно-Зах. краю у 2-й пол. XVIII в. (Т. 2. 2 вип.). 6-а ч. (2 т.) Присвячена економічному і юридичному положенню селян на західнорус. землях в XVI-XVIII ст., 7-а ч. (3 т.) - заселення Південно-Зах. Росії в сер. XIII - кін. XVIII в. У 8-й год. (6 т.) Опубліковані акти, які стосуються історії місцевого управління і станової організації населення (Т. 1, 2), матеріали за шлюбним праву і сімейному побуті в XVI-XVII ст. (Т. 3), акти з історії землеволодіння в XV-XVIII ст. (Т. 4, 6), документи укр. адміністрації XVI-XVII ст. (Т. 5). Більшість томів АЮЗР мають передмови, що представляють собою дослідження публікованих джерел, авторами передмов є редактори томів - В. Б. Антонович, М. Ф. Володимирський-Буданов, С. Т. Голубєв, М. С. Грушевський, Н. Д. Іванішев, К. Е. Козловський, А. С. Криловський, Ф. Г. Лебединцев, О. І. Левицький, І. П. Новицький, С. А. Терновський, М. Н. Ясинський та ін. Публікації документів забезпечені примітками, томи мають іменні та географічні покажчики. АКТЫ, относящиеся къ истории Западной России, собранные и изданные Археографическою коммиссиею» п'ятитомна збірка документів з історії Росії, України, Білорусії і Литви 1340-1699. Матеріали збірки висвітлюють питання політ. історії цих країн, їхні взаємини з Польщею, Лівонським орденом, Кримським ханством. Серед документів: окружна грамота лит. князя Вітовта про відокремлення київ, митрополії, договірні, присяжні й поручні грамоти давньо-рус. удільних князів з лит. князями Казимиром і Олександром; жалувані грамоти київ, митрополитам, єпископам, монастирям, церквам і містам; статейні списки, накази та ін.; договір польс. короля Сигізмунда III з моск. боярами (1610-12); грамоти сх. патріархів (1588, 1589, 1590, 1620); матеріали до історії Брестської унії 1596 (1592-1614), про діяльність братств; документи про визвольну війну укр. народу 1648-54, боротьбу козаків проти крим. татар (1663-99), універсали Б. Хмельницького та ін. гетьманів про права і повинності жителів Києва тощо. Видання: Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссией), т. 1-5. СПБ, 1846-53. Акумулювання (накопичення) поступове поповнювання зібрання записів чи архіву внаслідок діяльності будь-якого типу (ДСТУ ISO 5127:2007. Інформація та документація. Словник термінів). Акумулювання аудитoрії збирання "своєї" аудиторії в рекламі, термін медіапланування. Акустика передачі звукова атмосфера телепередачі, побудована, як правило, на принципі узгодження акустичної перспективи з масштабом зображення. Крупний план, наприклад, вимагає близько розташованого звуку, зйомка загального плану - більш віддаленого. Акут 1) один з видів тонічного наголосу в давньогрецькій мові; 2) інтонація сучасної литовської мови, що характеризується нисхідним рухом тону; 3) праслов’янська інтонація довгих складів, що характеризується висхідним рухом тону; 4) вид музичного наголосу у шведській мові; 5) діакритичний знак. Акцентуаційні норми норми, які визначають правильний словесний наголос. Акцентування уваги на «корисній» інформації прийом побудови іміджу на основі часткового приховування або висвітлення певної інформації. Акцепт згода на пропозицію вступити в угоду, укласти договір на умовах, зазначених у пропозиції. Акцидент-гротеск стара назва прямого напівжирного рубаного шрифту. Акцидентний набір набір із застосуванням разнокегельних шрифтів, виділень, художньо-оформлювальних елементів. Застосовується для бланків, атестатів, грамот, запрошень, свідоцтв, меню, різних оголошень. Акциденція (