Талах В.Н., Куприенко С. А. Календарь доколумбовых индейцев Анд по сведениям Фернандо де Монтесиноса и Бласа Валеры // Проблемы истории, филологии, культуры. – 2013. – № 1 (39). – С. 65-75. – ISSN 1991-9484.
Позначка: AYMARA
Cristóbal de Albornoz. La instrucción para descubrir todas las guacas del Pirú y sus camayos y haziendas (1580?)
Cristóbal de Albornoz. La instrucción para descubrir todas las guacas del Pirú y sus camayos y haziendas (1580?)
Ludovico Bertonio. VOCABULARIO DE LA LENGUA AYMARA (1612)
Ludovico Bertonio. VOCABULARIO DE LA LENGUA AYMARA (1612)
Людовико Бертонио. Словарь языка Аймара.
(більше…)BERNABÉ COBO. HISTORIA DEL NUEVO MUNDO. LIBRO DÉCIMOTERCIO y LIBRO DÉCIMOCUARTO
BERNABÉ COBO. HISTORIA DEL NUEVO MUNDO. LIBRO DÉCIMOTERCIO y LIBRO DÉCIMOCUARTO
А.Скромницький. Кіпу – вузликова писемність інків
Кіпу (кечуа khipu -> ісп. quipu — «вузол», «зав’язувати вузли», «рахунок») — прадавня мнемонічна й рахункова система (у зв’язці з рахунковим пристроєм юпаною) інків і їх попередників в Андах, своєрідна писемність: являє собою складні мотузкові сплетення й вузлики, виготовлені з вовни південноамериканських верблюдових (альпаки та лами) або з бавовни.У кіпу може бути від декількох звисаючих ниток до 2000. Вона використовувалася для передачі повідомлень посильними годинки по спеціально прокладених імперських дорогах, а також у самих різних аспектах суспільного життя (у якості календаря, топографічної системи, для фіксації податків і законів, і ін.). Один з іспанських хроністів (Хосе де Акоста) — писав, що «уся імперія інків управлялася за допомогою кіпу»[4] і ніхто не міг уникнути тих, хто проводив підрахунки за допомогою вузлів[5].
(більше…)«Сообщение о Происхождении и Правлении Инков», составленное на основании сведений кипукамайоков, Хуана де Бетансоса, Франсиско де Вильякастина (1542), и другими, и подготовленное монахом Антонием 11 марта 1608 года для ревизора Педро Ибаньеса.
«Сообщение о Происхождении и Правлении Инков», составленное на основании сведений кипукамайоков, Хуана де Бетансоса, Франсиско де Вильякастина (1542), и других лиц, и подготовленное монахом Антонием 11 марта 1608 года для ревизора Педро Ибаньеса.
==============
[Перевод с испанского издания «Discurso sobre la Descendencia y Gobierno de los Incas. // Juan de Betanzos. Suma y Narracion de los Incas. — Madrid, Ediciones Polifemo, 2004, ISBN 84-86547-71-7, стр. 358-390» на русский язык и комментарии:
А. Скромницкий, 2010,
Украина,
Киев,
http://bloknot.info
creos@narod.ru][Редакторские правки и комментарии:
В. Талах, 2010
Украина,
Киев]Сверено по изданию “Una antigualla peruana”. – Tipografia de Manuel Gines Hernandez, Madrid, 1892, pp.1-47.
===============
Скачать книгу (pdf):
Хуан Поло де Ондегардо-и-Сарате. «Инструкция по борьбе с церемониями и обрядами, применяемыми индейцами со времён их безбожия» (1567).
Хуан Поло де Ондегардо-и-Сарате. «Инструкция по борьбе с церемониями и обрядами, применяемыми индейцами со времён их безбожия» (1567).
================
[Перевод с испанского издания «Revista histórica; órgano del Instituto Histórico del Perú, Volume 1. – Lima, 1906, pp. 192-206» на русский язык:
А.Скромницкий, 2010,
Украина,
Киев,
http://bloknot.info
creos@narod.ru]================
Купить книгу (pdf):
Хуан Поло де Ондегардо-и-Сарате. Заблуждения и суеверные обряды индейцев, извлечённые из трактата и расследования, сделанного лиценциатом Поло (1559).
Хуан Поло де Ондегардо-и-Сарате. Заблуждения и суеверные обряды индейцев, извлечённые из трактата и расследования, сделанного лиценциатом Поло (1559).
================
[Перевод с испанского издания «Revista histórica; órgano del Instituto Histórico del Perú, Volume 1. – Lima, 1906, pp. 207-230» на русский язык:
С. А. Куприенко, 2010,
Украина,
Киев]================
Купить книгу (pdf):
₴25.00Додати в кошик
Птицы Перу
Фауна птиц Перу включает 1.856 вида, из которых 131 эндемические, 88 являются исчезающими и 3 вида ввезено.[1] Перу — вторая страна с наибольшим количеством видов птиц,[2] после Колумбии, представляя 20 % общего количества видов в мире.[3]
Национальная птица Перу — Rupicola peruviana, также известный, как Тунки (кечуа tunki). Он обитает в высоких влажных лесах перуанско-боливийской Амазонии. Они живут среди облачных лесов восточных андских склонов от Колумбии до Боливии, на высотах между 400 и 2.500 от уровня моря, более известных как Юнги (Yungas).