Вордпрес постійно розвивається і back-end частина, де додають нові пости, не стала виключенням. Так, одним із найцікавіших і найкращих плагінів можна вважати Stackable – Ultimate Gutenberg Blocks, який дозволяє додавати блоки з чудовим дизайном.
Раніше я не писав про Worpdress, хоча маю достатньо широкі уявлення про цю систему для ведення блогів. Думаю, настав час ділитися досвідом та кращими прикладами або ноу-хау.
Що дає науковцю (або науковій установі) соцмережаAcademia.edu?
Приклад НМІУ.
Термін – 1 рік спостережень. Розпочато з нуля.
– За рік додано оцифрованих 149 видань та документів (книги, статті, методички, путівники, програмки конференцій тощо).
– 7700 переглядів суто науковцями та тими, хто цікавиться історичною наукою.
– 180 фоловерів-науковців.
– Найпопулярніше видання для перегляду –
Науковий вісник Національного музею історії України. Випуск 1. Частина перша (2016) – 707 переглядів
– Найзавантажуваніше видання – Науковий вісник Національного музею історії України. Випуск 2 (2017) – 150 завантажень (вийшло 2 тижні тому!)
– 5 найпопулярніших країн (переглядів):
Ukraine 5,244
Russian Federation 476
Israel 462
United States 230
Poland 118
Долучайтесь –https://nmiu.academia.edu/
Явно в Новій Зеландії щось знають, як привабити відвідувача…
Мабуть, найкрасивіший варіант прогнозу погоди
https://www.ventusky.com/
Ви щось чули про “Наукову декларацію” вченого або про “Декларацію про наукову діяльність”?
Гугль взагалі знайшов лише один сайт. А саме про Центр досліджень соціальних комунікацій (http://nbuviap.gov.ua/bpnu/
Навіщо це треба? Відповідь в покроковій інструкції з поясненнями, що треба зробити науковцю для створення такої декларації і взагалі для прискорення доступу наукової спільноти до наукових публікацій –https://www.academia.edu/32359924/
P.S. Планую провести в НМІУ лекцію про це, бо багато хто ще за бортом сучасних тенденцій і не розуміють важливості даних кроків, або ж просто не звертали на це уваги.
Суттєво оновився дизайн баз данихAirtable, в яких я вже два роки веду більшість своїх проектів – від щоденника виконаних робіт, календаря, To-Do, таблиць, заповнення форм, різних аналітичних розробок до систем координації з колегами та для розміщення матеріалів на сайтах.
Основна користь – менші витрати часу. В рази!
Долучайтесь! Система крута, цікава і проста –
https://airtable.com/invite/r/kBiBDH4J
Заніс всі старі видання Національного музею історії України в наукометричну базу Google Scholar (Google Академія) .
А це означає, що всім минулим і наступним бібліографічним посиланням поступово почнуть присвоюватись індекси (h-індекс та i10-індекс).
Пізніше з’явиться індексація по авторам статей.
AN OPEN MUSEUM
В рамках політики відкритості для громадськості та науковців Національний Музей Історії України – НМІУтепер має свою сторінку на Academia.edu, де будуть викладатись всі оцифровані видання музею, в т.ч. числі статті інших дослідників, які в різний час вивчали колекції НМІУ.
Підписатися можна тут – National Museum of Ukrainian History (Kyiv)