Позначка: Києво-Печерська лавра

Веремеєнко Т.Р. Джерела до історії функціонування іконописної малярні Києво-Печерської лаври (друг. пол. XVIII – поч. XIX ст.) // Гілея. Науковий вісник та збірник наукових праць. // – К.: Вип. 134. К., 2018. – С. 147-152.

Веремеєнко Т.Р. Джерела до історії функціонування іконописної малярні Києво-Печерської лаври (друг. пол. XVIII – поч. XIX ст.)

Досліджено діяльність іконописної малярні Києво–Печерської лаври у
друг. пол. XVIII – поч. XIX ст. Висвітлено маловідомі напрями функціонування
школи іконопису. На прикладі наукових праць М. П. Істоміна, Ф. С. Уманцева,
П. М. Жолтовського з’ясовано наукову розробленість теми в історіографії.
Проаналізовано низку архівних документів та малюнків, які до цього не
використовувалися в наукових працях і актуалізуються вперше. Показано
іконописну малярню як інститут навчання іконописанню, де приймали
будь–яку людину та запрошували інших монахів на тимчасове навчання.
Охарактеризовано умови навчання: термін перебування в майстерні,
соціальний склад учнів, втечі учнів з Лаври, ставлення до них з боку монахів,
доброчинність по відношенню до сиріт тощо.
Ключові слова: мистецтво, іконопис, Києво–Печерська лавра, учні,
іконописна малярня.

Веремеєнко Т.Р. Малюнки іконописної майстерні Києво – Печерської лаври у XVIII столітті : взаємодія тексту та зображення. // Текст і образ : Актуальні проблеми історії мистецтва. // – К.: 2017. Вип. №1 (3). – С. 20-29.

Малюнки іконописної майстерні Києво – Печерської лаври у XVIII столітті

У статті досліджено декілька малюнків Іконописної майстерні Києво-Печерської лаври XVIII ст. Увагу акцентовано на аналізі взаємодії тексту та зображення в художніх сюжетах, висвітлено процес навчання у майстерні, показано її керівників та учителів. На прикладі наукових праць М.П.Істоміна, П.М. Жолтовського, А.Ю. Кондратюк з’ясовано наукову розробленість теми в історіографії. В історіографії, ці малюнки прийнято називати – «кужбушки» (від нім. Kunstbuch— книжка по мистецтву). Було встановлено, що начальниками іконописної малярні були Аліпій, Роман, Ігнат, Володимир, Захарій Голубовський. Роз’яснено, що існують різні види та типи «кужбушків», визначене їхнє місце знаходження та кількість. Лаврські іконописці брали за взірці європейські збірники гравюр, малюнки рисувальних шкіл. Зазначено, що в більшості випадків представлені малюнки мали релігійну тематику, проте в даній статті, наведені декілька зображень, котрі є світськими й відрізняються з поміж інших представлених малюнків. В результаті аналізу текстового супроводу констатовано, що текст відображає зміст малюнку. Ключові слова : мистецтво, іконопис, Києво-Печерська лавра, «кужбушки».