Пауль Грімм – директор Київського історичного музею під час німецької окупації.
(18 серпня 1907, Торгау, нині Німеччина – 19 листопада 1993, Берлін, Німеччина) німецький археолог доісторичних часів, медієвіст, асистент-дослідник при Державному бюро доісторичних студій (з 1929), член НСРПН (з 1 лютого 1933 по грудень 1945), блокляйтер (1933-1934), куратор і виконуючий директор Державного бюро народних досліджень в Галле (з 1935; директор – в 1939-1945), редактор журналу Mitteldeutsche Volkheit – Hefte für Vorgeschichte, Rassenkunde und Volkskunde (з 1935), на військовій службі з 20 жовтня 1940 р., працював в “Sonderstabs Vor- und Frühgeschichte” в Штабі рейхсляйтера Розенберга та був директором Київського «Крайового музею до- і ранньої історії» в часи німецької окупації (січень-листопад 1942), а також в Інституті Східних студій в Дилінгені, член Академії наук Східного Берліна (1951) та Німецького Археологічного Інституту (1955), професор Гумбольтського університету Берліна (1955), головний редактор журналу «Ausgrabungen und Funde, Nachrichtenblatt für Vor- und Frühgeschichte» (1956-1972), досліджував центральнонімецькі замки та покинуті села (замок Веттін, селище Хохенроде, палац Тілледа, Королівський палац), неолітичні культури (Баальберзьку та Зальцмюнде).
Підозрювався у вивезені в м. Галле історичних цінностей, в т.ч. з Лаври (самі цінності в кінці кінців отримала американська адміністрація окупованої Німеччини). Засуджений радянською владою не був. Навіть відвідував Україну.
біографія – http://professor-paul-grimm.de/
наукові праці – http://www.professor-paul-grimm.de/schriften.html
http://www.professor-paul-grimm.de/Mannus1943.pdf
Пауль Грімм – директор Київського історичного музею під час німецької окупації
