Категорія: Історія Європи
"Inscriptiones vel Tituli Theatri amplissimi…" – перший трактат про музеї
“Inscriptiones vel Tituli Theatri amplissimi…” – перший трактат про музеї, виданий в Мюнхені в 1565 році Самюелєм Кіхебергом, бельгійським лікарем, письменником, істориком мистецтва. В книзі було запропоновано раціональну та організовану систему музейних колекцій.
– текст латиною –https://books.google.com.ua/books?id=loiFFbnjNzAC&printsec=frontcover &hl=uk&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=o nepage&q&f=false
– англійський переклад –https://books.google.com.ua/books?id=d7diAwAAQBAJ
На написання трактату Кіхебергом справила вплив книга “Ідея Театру” Джуліо Камілло, який вигадав оригінальну мнемонічну техніку.
Що цікаво, Кіхеберг доводив, що однією з головних цілей збирання колекцій є пропагування технічного прогресу.Найдетальніший цифровий атлас Римської цивілізації та Середньовіччя
Найдетальніший цифровий атлас Римської цивілізації та Середньовіччя, з усіма об’єктами з різноманітних сфер життя. І все це прив’язано до координат
http://ags.cga.harvard.edu/darmc/
Можна подивитися різні шари на цьому атласі, наприклад, всі монетні скарби
Перелік усіх фінансових криз із 1255 по 2015 рік
Перелік усіх фінансових криз із 1255 по 2015 рік
https://trader535.files.wordpress.com/2016/07/share-prices8.pdf Перший в світовій літературі роман про критичне мислення та ставлення до світу – "Критикон" Бальтасара Грасіана
Перший в світовій літературі роман про критичне мислення та ставлення до світу – “Критикон” Бальтасара Грасіана, виданий в 1651 році.
Це філософський роман про людину та людство, який неймовірним чином вплинув на європейську літературу і науку, але майже невідомий зараз.
Саме завдяки Грасіану тепер ми використовуємо слова в звичному для нас смислі – критика і криза.
Навіть композиційно та/або сюжетно роман “Критикон” вплинув на твори Даніеля Дефо (“Робінзон Крузо”), Джонатана Свіфта, Ларошфуко, Монтеск’є, Вольтера, Гете, Шопенгауера.Презентація "Щодо деяких гравюр «Galerie historique de Versailles» з колекції НМІУ"
Презентація “Щодо деяких гравюр «Galerie historique de Versailles»з колекції НМІУ” (відбулась 22 вересня в КНУ імені Тараса Шевченка)
Про наративні ключі та наративні кімнати…. 🙂
файлМаловідомі гравюри-репродукції з картин історичних галерей Версальського палацу («Galerie historique de Versailles»)
В Фондах Національний Музей Історії України – НМІУнаявна 452 гравюра “Версальської колекції”, які є репродукціями картин, що знаходились у Версальському палаці (Франція) в 1838-1849 рр.
Унікальність даної колекції в тому, що навіть у Версалі тепер немає деяких із тих картин-оригіналів і гравюр-репродукцій, які є в НМІУ!
До речі, серед цих гравюр багато сюжетів західноєвропейської історії:
– сотні портретів
– десятки міст і містечок
– 87 битв і 5 осад
– 53 гравюри з королями і королевами (а може і більше), з них – 8 іспанських королів
– 33 гравюри з Наполеоном
– 15 морських битв
– 16 герцогів, з них 5 австрійських
– 6 графів
– 60 на французьку тематику
– 21 про армію
– 5 замків
та багато іншого….
P.S. Маловідомими є гравюри-репродукції з картин історичних галерей Версальського палацу («Galerie historique de Versailles»), які становлять окрему колекцію в фондах НМІУ, що потрапила до музею завдяки дарунку власної колекції військового генерала та колекціонера Павла Платоновича Потоцького уряду УРСР. Наразі відомо, що збірка П. Потоцького, яка спочатку знаходилась у складі «Музею України» на території Всеукраїнського музейного містечка в Києво-Печерській лаврі, містила велику кількість гравюр, в тому числі з «Версальської колекції». Але 21 січня 1934 року нарком освіти УСРР В.П. Затонський видав наказ про те, що «усю експозицію колекції, картини та бібліотеку т.зв. збірки Потоцького передати у розпорядження до історичного Київського музею, включивши усе до експозиції відповідних відділів музею…”Оцифрований архів Бібліотеки Ватикану
Оцифрований архів Бібліотеки Ватикану.
5313 рукописів
658 інкунабул
DigiVatLib–digi.vatlib.it
Стаття про аналіз людських решток, датованих 45000-7000 років тому
Стаття про аналіз людських решток, датованих 45000-7000 років тому.
Виявилося, що люди в Європі мали темну шкіру і карі очі до 12000 р. до н.е., потім почали з’являтися блакитні очі.
А от 5000 р. до н.е. з’явилась світла шкіра 🙂
Також раніше у людей було більше ДНК неандертальців, ніж зараз
http://www.archaeology.org/news/4426-160502-europe-population-changesМелодія і текст пісні на слова філософа Боеція
Вчені з Кембріджа відновили старовинну мелодію, яку не грали більше 1000 років.
До речі, текст пісні на слова філософа Боеція 🙂