134 908 views

Українські прислів'я та приказки

До неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, а відтак і українського, належать прислів'я та приказки— короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.

У своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. Різкої межі між прислів'ями та приказками не існує, а основна відмінність полягає насамперед у тому, що прислів'я є більш розгорнутими, ніж приказки.

Про прислів'я й приказки нашого народу протягом століть написано чимало праць, висловлено багато цікавих думок і припущень.
Справжній науковий підхід до їхнього студіювання здійснив учений зі світовим ім'ям О. О. Потебня. «Мова — не тільки матеріал поезії, як мармур — скульптури, але й сама поезія, — писав він, — а тим часом поезія в ній неможлива, якщо забути наочне значення слова...»

Прислів'я — це стислий, влучний, образний, здебільшого народний вислів, який стосується характеристики різноманітних явищ життя... їх уживають у мові для розкриття явищ життя й побуту, різних типових життєвих обставин і ситуацій. Це, як правило, завершені, логічно вмотивовані, двочленні, зримовані речення, наприклад: «Життя прожити — не поле перейти»; «Не святі горшки ліплять»; «Кулик знає, куди чайка літає»; «Коли вже за що взявся — веди до краю»; «Як спить, так не їсть, а як Ість, то не дрімає».
Прислів'ям властиві глибокий зміст і досконала форма. Музично-словесна гармонія, притаманні їм інші художні властивості підсилюють духовні переживання людини, сприяють формуванню емоційно-експресивних процесів — соціальних, інтелектуальних, естетичних.

Приказка є влучним образним народним висловом.
Зміст її, на відміну від прислів'я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність; часто-густо це вкорочене прислів'я, наприклад: «як сніг на голову»; «вивести на чисту воду»; «лисячий хвіст», «вовчий рот», «собаку з'їв».
 

Українські прислів'я та приказки

 

"Поможу, поможу", а прийшло - "не можу".
"Сідай, бабо, підвезу", - "Нема часу! Треба йти!"
"Тит, іди молотить!" - "Спина болить!" - "Тит, іди їсти!" - "А де моя велика ложка?"
"Федот, чого мовчав?" - "Сьогодні я не тот".
"Хто винен?" - "Невістка!" - "Так її вдома нема!" - "Та он її плахта на жердці висить!"
"Хто води принесе?"-"Невістка".-"Хто обід зварить?"-"Невістка".-"Хто гаде у жнива?"- "Невістка". - "Кого б'ють?" - "Невістку". - "А за що?" - "За те, що вона невістка".
"Чим ви, хлопці, дома втираєтесь?"-"Батько рукавом, мати подолом, а я на печі так сохну!"
"Чого чорт мудрий?" — "Бо старий!"
"Що ваші дівчата роблять?"- "Шиють та співають". - "А мати?"- "Порють та плачуть".
"Що ваші роблять?"- "Граків ловлять!"
«Іване, ходи робити!» – Ноги болять. – Іване, ходи їсти! – Іду, іду!
«Нехай» – поганий чоловік.
«Пугу! Пугу!» - «Козак з Лугу»
I будень, і неділя - лінивому все безділля.
I в лиху годину не кидай дружину!
I від солодких слів буває гірко.
I Гнат не винуват, і Калина не винна, тільки хата винувата, що впустила на ніч Гната.
I граб, і дуб від малої сокири пада.
I з посміху люди бувають.
I з сивою бородою не все розум приходить!
I за соломину вхопиться, хто топиться.
I за холодну воду не візьметься.
I залізо ржа з'їдає.
I злодія не було, а батька вкрадено!
I знов за рибу гроші.
I золота клітка для пташки неволя.
I каші не хочу, і по воду не піду.
I коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
I кума сором, і хліба жаль.
I між капустою гарною є багацько гнилих качанів!
I півень на своєму смітті гордий.
I по заячому сліду інколи знаходять ведмедя.
I риба співала б, коли б голос мала!
I риби наловить, і ніг не замочить.
I сам не гам, і другому не дам.
I свиня літала б - та неба не бачить.
I сила перед розумом никне!
I сова хвалить своїх дітей.
I сонце не всі гори освічує, хоча високо ходить.
I сонце свої плями має.
I сорока розказує, та толку мало.
I стіни мають вуха.
I тяжко нести, й шкода кинути.
I у сироти на подвір'ї сонце засвітить!
I хитрого лиса можна зловити.
I хитрого лиса можна зловити.
Iз рук все валиться в біді.
Iз хатини світа не оглянеш.
Iз щастя та горя скувалася доля.
Iзнехотя з'їв вовк порося.
Iноді рідко, але мітко.
Iнший торочить, як дратвою строчить.
А братія мовчить собі. Витріщивши очі!
А вдарило б на тебе з ясного сонця!
А де ж той хліб, що вчора з’їли?
А йому щодня неділя.
Аби голова на в'язах, а розум дарма!
Аби день до вечора.
Аби день переднювати та ніч переночувати.
Аби душа сита та тіло не наго.
Аби живі, а що голі - то нічого: колись і наша візьме.
Аби риба, а хліб буде.
Аби розум - щастя буде.
Аби руки і охота, буде зроблена робота.
Аби хліб, а зуби знайдуться.
Аби цвіт, а ягідки будуть.
Аби шия - ярмо буде.
Аби шия, а ярмо буде.
Або будемо на Русі, або пропадемо усі.
Або волю здобути, або дома не бувати.
Або грай, або гроші вертай!
Або дома не бути, або волі здобути.
Або зиск, або втрата.
Або зі щитом, або на щиті.
Або моя душа ворог цілого книша?
Або пан, або пропав!
Або полковник, або покійник.
Або рибку їсти, або на дно сісти.
Або розумне казати, або зовсім мовчати.
Адам з'їв кисличку, а в нас оскома на зубах.
Адамові слізки (горілчані напої).
Аж до діброви чути ваші розмови!
Аж на третій яр чути ваш базар!
Аж очі вбирає (вабить своєю красою).
Аж очі рогом полізли (комусь стало боляче).
Аж пальці видко (неприховано).
Аж серце радіє, що Вкраїна міцніє.
Аж у мозок б'є (голосний надто пронизливий).
Амінь буде (хтось може померти).
Ангели взяли (хтось помер).
Ангельский голосок, та чортова думка.
Ані в зуб (аніскільки).
Ані з плечей, ані з очей.
Ані махом, ані пахом (ніяк).
Ані пари з уст (мовчати).
Ані сліду (нічого немає).
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
Апетит з їдою прибуває.
Апетит розбирає (виникає непереборне бажання до чогось).
Атмосфера розпалилася (створилася напружена обстановка).
Б’юся, як риба об лід, а не бачу свій слід.
Б’ють не лежачого, а ледачого.
Баба бабі каже на вухо, а все село чує.
Баба з воза - кобилі легше.
Баба знехочу ціле порося з'їла.
Багатий, як циган на блохи.
Багато галасу даремно.
Багато грому - мало дощу
Багато дива, мало млива.
Багато диму - мало тепла.
Багато няньок — дитина без носа.
Багато снігу - багато хліба.
Багато, хоч греблю гати!
Багатого й серп голить, а бідного й бритва не хоче.
Багатому і чорт гроші носить.
Багатому й під гору вода тече, а бідному і в долині треба криницю копати.
Багатому й чорт яйця носить.
Багатому й чорти горох молотять.
Багатому чорт дітей колише а бідному й няньки нема.
Багатство дме, а бідність удвоє гне.
Багатством розуму не купиш.
Байдуже паски, аби порося.
Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
Байдуже, скільки літ за плечима а важливо, чи набрався розуму чоловік.
Байка байкою, а борщ стигне.
Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
Батога з піску не сплетеш.
Батогом обуха не переб'єш.
Батькам не потрібно бути досконалими, досить бути розумними. Не можна уникнути помилок.
Батьки бережуть дочку до вінця а чоловік жінку до кінця.
Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
Батьків хліб не навчить, як треба жить.
Батьківські знання вченим тебе не зроблять.
Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
Батько хай їде орать – його коні знають, а я піду гулять – мене гості чекають.
Батькова лайка дужча за материну бійку.
Батькові заслуги на сина не переходять.
Батьком-матір'ю не хвались, а хвались честю.
Батько-рибалка, то й діти в воду дивляться.
Бачать очі ревниві дальше, ніж орлині.
Бачать очі ревниві дальше, як орлині.
Бачили очі, що купували їжте, хоч повилазьте.
Бачити в рожевому світлі (сприймати все чи щось ідеалізовано).
Бачить глаз, а зуб не дістане й раз.
Бачить кіт сало, та сили мало.
Бачить так, як та сова вночі.
Бджола мала, а й та працює!
Бджоли раді цвіту, а люди - літу.
Бджоли раді цвіту, люди — меду.
Без батька - півсироти, а без матері - вся сирота.
Без біди друга не пізнаєш.
Без біди не вмерти.
Без відваги зазнаєш зневаги.
Без вірного друга - велика туга.
Без вітру і трава не шелестить.
Без вміння і сила зайва.
Без вогню варить.
Без вогню пече.
Без води і не туди, і не сюди.
Без гетьмана військо гине.
Без голосу не співець, без грошей не купець.
Без господаря двір плаче, а без господині — хата.
Без грамоти, як без свічки — поночі.
Без Гриця і вода не освятиться.
Без діла жити — небо коптити.
Без діла жить - тільки небо коптить.
Без діла псується сила.
Без діла сидіти, то можна одубіти.
Без діла слабіє сила.
Без здоров’я нема щастя.
Без здоров’я ніщо чоловікові не миле.
Без знань і ранок — ніч.
Без зубів лихо, а без хліба ще гірше.
Без їжі і віл не потягне.
Без коріння і полин не росте.
Без мила голить.
Без муки немає науки.
Без нашого Гриця вода не освятиться.
Без оглядки (без вагань).
Без олії в голові (не дуже розумний).
Без охоти нема роботи.
Без перевесла і віник розсиплеться.
Без приправи і паляниці ие зробиш.
Без пуття (не так, як слід).
Без ради і військо гине.
Без роботи день роком стає.
Без роду, без плем'я - без привіту, без совіту.
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в’язати.
Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
Без солі, без хліба немає обіда.
Без сорома казка (соромно й казати).
Без труда не виловиш і рибки із пруда.

Українські прислів’я та приказки

Залишити відповідь

3 visitors online now
3 guests, 0 members
All time: 12686 at 01-05-2016 01:39 am UTC
Max visitors today: 14 at 01:44 am UTC
This month: 45 at 10-18-2017 08:41 am UTC
This year: 62 at 03-12-2017 08:20 pm UTC
Read previous post:
Греческие пословицы и поговорки

Греческие пословицы и поговорки (ελληνικές παροιμίες)

Наказ МОНмолодьспорт № 1112 від 17.10.12 року

Наказ МОНмолодьспорт № 1112 від 17.10.12 року. Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук

Close