Сайт нашого електронного наукового збірника “Науковий вісник Національного музею історії України”. Всі статті рецензовані. Поки що виклав статті Випуска 1 (Частина 1 та Частина 2). Випуск 2 хоч і готовий в макеті, але ще чекає на публікацію.
http://visnyk.nmiu.com.ua
Сайт англомовний та україномовний. Назви статей та анотації також англомовні та україномовні.
Категорія: Історія України
Сайт нашого електронного наукового збірника "Науковий вісник Національного музею історії України"
Батьки-засновники держав на території України
Батьки-засновники держав на території України (або могутніх етнічних об’єднань поза її межами, які, однак, потім існували на території України):
1. Незерде (кіммерійці).
2. Ішпакай (перший відомий з джерел скіфський цар).
3. Спаргапейт (перший скіфський цар Європейської Скіфії).
4. Ідант (засновник Тавроскіфії).
5. Тануса (засновник Малої Скіфії).
6. Архенакт Великий (засновник Боспорського царства).
7. Аріфарн (сармати).
8. Амал (остготи).
9. Баламір (гуни).
10. Ернак (утигури).
11. Кандік (європейські авари).
12. Диураш (оногури).
13. Бож (анти).
14. Кадир Косар (хозари).Козацтво, Україна та Східна Європа в іспаномовних джерелах 17 ст.
В спецвипуску, присвяченому пам’яті Володимира Кривошеї, в журналі “Гілея” вийшла стаття:
“Козацтво, Україна та Східна Європа в іспаномовних джерелах 17 ст.”
файл статті –https://www.academia.edu/33842589/
презентація –https://www.academia.edu/33376147/Календар подій НМІУ-2017
В музеї доволі велика кількість подій (виставок, лекцій, конференцій, презентацій), і щоб у цьому розмаїтті бути завжди в курсі, коли що відбувається, вирішив створити “Календар подій НМІУ-2017”:
https://airtable.com/shrl8viLkt6uRtL0l/tblL6I7ktXaJGcEVk?date=2017-06
Щоб всі події були заплановані і заздалегідь відомі на хоч на місяць вперед, хоч на рік, як мені, так і моїм колегам, та (о, ні! якже так?!) ще й для громадськості
👇
http://kuprienko.info/wiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B5% D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%BF%D0%BE%D0% B4%D1%96%D0%B9_%D0%9D%D0%9C%D0%86%D0%A3- 2017
В чому особливість?
Зібрано деякі майбутні пам’ятні події української історії, будуть зібрані майбутні лекції, виставки, презентації, конференції, семінари. І все це разом автоматично інтегровано в Google Календар, який завчасно надсилатиме сповіщення.
При цьому сам календар розрахований на спільну роботу різних відділів музею🙄, делегування повноважень🤔, перевірку і контроль виконання завдань😲, визначення відповідальних кураторів по окремим подіям😏тощоУдовиченко І. В. Музейна педагогіка: теорія і практика: науково-методичний посібник
Удовиченко І. В. Музейна педагогіка: теорія і практика: науково-методичний посібник / І. В. Удовиченко. – К.: Логос, Національний музей історії України, 2017. – 72 с. – ISBN 978-617-7442-40-9.
Методичний посібник створено на допомогу музейним працівникам, які реалізують освітню функцію музею. Автор, аналізуючибазові дефініції і накопичений досвід, розглядає теоретичні засади музейної педагогіки та пропонує практичний інструментарій для організації освітньої діяльності музеїв, яка сприятиме становленню гармонійної особистості, громадянина ефективної держави. Посібник може бути корисним музейним працівникам, студентам музеєзнавчих і педагогічних університетів, учителям та батькам.
https://www.academia.edu/33066932/Видавнича діяльність Національного музею історії України
Видавнича діяльність Національного музею історії України (збірники статей та матеріали наукових конференцій МІКУ за 1993-2015 рр.)
Презентація –
https://www.academia.edu/32948376
Стаття –https://www.academia.edu/32932668/Вчителем М. Коперніка був українець Юрий Дрогобич
Вчителем М. Коперніка був українець Юрий Дрогобич (він же Юрій Котермак або Джорджіо да Леополлі)
А ось і вражаюча книжка про історію української астрономії, про археоастрономію та уявлення українців про світобудову
частина 1 –http://iapmm.lviv.ua/12/ukr_sky/ukr_sky-1/index.html
частина 2 –http://iapmm.lviv.ua/12/ukr_sky/ukr_sky-2/index.html Робимо музей науково відомим!
Робимо музей науково відомим!
Зібрав бібліографічну інформацію про 1400 статей і 60 монографій і збірників, які видавНаціональний Музей Історії України – НМІУза період 1955-2017 роки:
https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&authuser=1&user=qApg4SgAA AAJ
Також тепер видно наукометрію, тобто хто і коли посилався на всі ці публікації.Пошукова машина Google віднині точно знатиме, що їй і дешукати.
Відповідно, зроблено дві відкритих онлайн бази даних:
1. Публікації Музею історичних коштовностей України за 1993-2015 рр. (606 статей –https://airtable.com/shrGQdSC4Ej3MSRI6; 22 видання –https://airtable.com/shrpcaWIwJIS7hOFh)
2. Публікації Національного музею історії України за 1958-2016 рр. (667 статей –https://airtable.com/shrC2Q8q51JbuwNPe; 39 видань –https://airtable.com/shrkfDlz7s9kzJpdy)Вийшли методичні рекомендації "Календар ювілейних дат української революції 1917-1921 років на 2017 рік"
Вийшли методичні рекомендації ‘Календар ювілейних дат української революції 1917-1921 років на 2017 рік’
Автори: Кучерук О. С., Бернадський Б. В., Якубець О. В.
Редактор: Зайченко О. К.
Файл тут –https://www.academia.edu/31908389/З "Історичної Географії" Педро Мурільо Веларде (1752) Про Україну та Русь
З “Історичної Географії” Педро Мурільо Веларде (1752)
(на стор. 330-331 про русів і московитів; стор. 332-333 про козаків і Мазепу; стор. 355 про козаків; стор. 359 про Галичину; стор. 364-369 про Червону Русію, Волинь, Подолію, Україну):
«Червона Русія, або Мала, або Польська, знаходиться в південній частині Полонії, межує з Унгрією, і Трансільванією, складається з 4 частин: 1. Власне Русія, 2.Волинія, 3. Подолія, 4. Укранія, хоча Шевіньї дає їй лише три перші частини. Власне Русія, яку називають Чорна Русія, або мала Русія, або маленька, або Польська, знаходиться…»
Ну і далі про: Львів, столицю Чорної Русії; Волинь і столицю Луцьк; Подолію і столицю Каменець; Покутія і найголовніші міста Снятин і Коломия.
«Укранія – це 4-та частина, або Провінція Русії… з кордонами до Дону і Астрахані… В інший час називалась Нижньою Волинією… Називають її країною Козаків. Поляки тримають Брацлав… і Білу Церкву…, а Московіти – Кийовію… Місто ділиться на 4 частини – Подольхе, де живуть козаки, з Університетом; міцний замок; фортеця Софії; околиця…»
Та про інші міста і про Полтавську битву 1709 року.
