Японці напали на Перл-Харбор.
Рузвельт спеціально влаштував це, щоб вибори президента США опинилися під питанням.
P.S. Вчора і сьогодні чую це від співробітників та пересічних людей – від прибиральниць до наукових співробітників. А ще люблю логіку 🙂
Коли купую навушники (а вони таки часто ламаються), то кожному продавцю магазина (а це часто дуже молоді хлопці) кажу, що їх життя суттєво зміниться через рік в кращу сторону. І спостерігаю реакцію.
Сьогодні хлопець Олексій вЦитрусна Майдані Незалежності був настільки приголомшений, коли я розказав, що йому треба зробити, що він навіть втратив мову і почав задкувати і взагалі полишив мене як клієнта біля каси.
Сказав йому, що прийду через півроку і перевірю. Такого обличчя я ніколи не бачив…😆
А ви комусь несете благі новини?
Просто перл енциклопедичного стилю! Я довго сміявся 🙂
Цитата з “Русского биографического словаря”, стаття “Галактионов, Степан Филиппович, гравер, литограф и пейзажный живописец”:
“В семейной жизни он не был счастлив. Женатый на дочери богатого протоиерея Смоленской кладбищенской церкви, он имел от нее трех дочерей. По словам Ф. И. Иордана, старшая из них “Анна Степановна вышла замуж за медальера Уткина, а после его смерти обвенчалась с крестьянином Копаченком, который заложил ее дом, а впоследствии судился за разные неблаговидные поступки; другая дочь, Екатерина, совсем сбилась с пути, а третья, Александра, тоже не была особенно счастлива”. Но, по счастью, это не отвлекало его от работы, и мало найдется граверов настолько плодовитых.”
Заходить Кропивницький до Хмельницького в гості та й каже:
– Куме, вигнали до нас Ворошилова з нашого Луганська – і нема Ворошиловграду. Шо далі робити?
– Пішли порадимось з Іваном Франком!
Приходять до Івана Франка. А їм кажуть: “Поїхав Іван до Львова кави пити”.
Приїжджають до Львова, а Іван весь такий франт, сидить собі, дурня валяє, сумний трохи. Два куми його і питають: “А чого байдикуєш?” А він їм:
– Та зі Степаном думав зустрітись, а він до Києва подався…
Троє переглянулись між собою і вирішили їхать до Степана радитись, що далі чинити.
Приїхали, значить, до нього, а Степан Бандера в Києві їм на Московський міст і вказує: “Перейменовуйте ось це страхіття, бо всі тепер повз мене пруться на нього та з нього, з Троєщини та на Троєщину”
🙂
Другий прикольчик для Географічного покажчика. Ось як буде:
Росія – грецька назва давньої Русі у візантійського імператора Костянтина Багрянородного, але нині держав з такою назвою не існує.
🙂
Складаю географічний покажчик…
“Російська Федерація – держава у Північній Азії і частково на півночі та сході Європи”
Нормальний порядок слів? А то усюди спочатку пишуть Європа, а потім Азія, але так, здається, краще відображається суть 🙂