4 020 views

Демещук А. В. Міста Болохівської землі

Демещук Анатолій Вікторович,

історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка

 

Рубрика: Давня історія України

 

"Міста Болохівської землі"

 

Зміст:

 

 

Вступ……………………………………………………………………………....2

 

Розділ 1. Болоховська земля за літописними джерелами………………….......7

 

 

Розділ 2. Міста Болоховської землі за археологічними джерелами.................15

 

 

Висновки………………………………………………………………………….18

 

 

Список використаних джерел та літератури..………..........................................20

 

 

1. Вступ

 

Питання про літописну Болоховську землю є одним із найзагадковіших та найцікавіших у давній історії Русі-України. Справді, воно до кінця так і не розв"язане. Навіть місце локалізації та цієї землі та етнічна приналежність її мешканців нині ще викликають дискусії між спеціалістами із українського Середньовіччя. Також болоховці, як і бродники з чорними клобуками часто фігурують у дискусіях про походження козацтва як можливий його історичний попередник. А для самого автора тема козацтва як така є особливо цікавою, зокрема питання походження козаків (як дніпровських, так і донських та інших).Тому особисто для автора реферату болоховці становить неабиякий інтерес. І ми спробуємо розглянути в загальних рисах Болоховське питання. І зокрема - міста Болоховської землі, їх характер та історію.

Для цього ми використаємо класичну літературу з історії давньоруських міст (М. Тихоміров, Б. Рибаков, П. Толочко, М. Котляр), де загадкові болоховські городища та князі зачіпаються дуже побіжно, 3 Том "Археології УРСР", ряд невеликих статей, котрі стосуються теми роботи та розвідку відомого історика М. Дашкевича ("Ещё разыскания о Болохове и болоховцах", К. Университетские Известия, №1, 1899 г.) де йде мова власне про болоховців. Література з даного питання, як ми бачимо є досить обмеженою, і, як уже зазначено вище було, сама історії болоховців є досить туманною, слабо відображеною в джерелах й малодослідженою. Тому дане дослідження аж ніяк не претендує на вичерпність та наукову новизну. Це скоріше спроба автора самостійно за допомогою вищевказаної тематичної літератури, археологічних даних та інформації Галицько-Волинського літопису зробити висновки міста болоховців.
Хронологічні межі дослідження: 12-13 ст.

Географічні межі дослідження: літописна Болоховська земля (півнчіний захід Вінниччини, північний схід Хмельниччини, південь Житомирщини, південний схід Рівненщини).
Об"єкт: Болоховська земля як регіон Руси-України.

Предмет: населення, характер та особливості історичного розвитку міст даного регіону.
Отож, мета реферату: охарактеризувати міста Болоховської землі та їх населення за наявними літописними згадками та археологічними джерелами, а також за допомогою наявної літератури.
Дана мета включає такі завдання:

- подати коротку історіографію питання й наявні в історичній літературі міркування щодо болоховців;

- проаналізувати літописні згадки про "князів болоховських" та їх "города" (за Галицько-волниським літописом);

- доповнити цю інформацію археологічними даними щодо міст Болоховської землі (на матеріалах головним чином класичного болоховського городища Губин та Губинського скарбу, а також ІІІ тому "Археології УРСР");

- зробити узагальнюючі висновки.

Реферат складається зі вступу (понятійний апарат, огляд джерел та літератури, вступ до теми), першого розділу (де ми аналізуємо згадки про болоховців у Галицько-Волинському літописі), другого розділу (археологічні джерела) та висновків.

Тепер, перш ніж переходити до літописних та археологічних джерел, розглянемо коротко історіографію, загальну історичну оцінку та основні ідеї науки щодо Болоховської землі.

Болоховська земля — це давньоруська історична область 12—13 століть. Була розташована у верхів'ях Південного Бугу (горішнє Побужжя) і басейну річок Горині, Случа, Тетерева. Межувала з Галицько-Волинським і Київським князівством. На сучасній мапі це регіон, який знаходиться між обласними центрами Хмельницьким, Житомиром, Рівним та Тернополем. Так на сьогодні більш-менш точно локалізовано цей регіон. Питанням місцезнаходження цієї землі зацікавився уперше М. Карамзін, котрий спочатку локалізовував її на південь від Бреста, але потім завдяки підказкам З. Доленги-Ходаковського прив"язав цей літописний регіон до течії Пд. Бугу. Наступні 60 років питання про Болоховську землю історики майже не зачіпали, а якщо й зачіпали, то дуже побіжно (Соловйов, Зубрицький, Арцибашев). Інтерес до теми з"явився,

коли в число питань, з яких ІІІ Археологічному з"їзду бажано було би мати свідчення, було поставлене за ініціативою В. Антоновича и і питання про болоховських князів. До самого з"їзду М. Дашкевичем був підготовлений змістовний реферат під заголовком "Болоховская земля и ее значение в русской истории". Через три роки (в 1877) А. С. Петрушевич, відомий дослідник Галицько-Волинської старовини, в журналі "Слово" надрукував статтю "Кто были Болоховские князья". В 1883 г. Потилевич зробив спробу на основі місцевих розвідок визначити місцевість древнього Болохова, і в тому ж році Молчановський в статті "Очерк известий о Подольской земле до 1434 г." ("Киевские университетские известия") висловив про Болоховську землю чимало зауважень, полемізуючи головним чином із Дашкевичем, який якраз активно досліджував болоховське питання і незабаром випустив свою слідуючу розвідку - "Новейшие домыслы о Болохове и Болоховцах" ("Киев. унив. изв.", 1884 г., № 6). М. Дашкевич наступні 15 років поглиблює свою дослідження і як результат випуская нову потужну розвідку - "Ещё разыскания о Болохове и болоховцах" ("Киев. унив. изв.",1899 г., №1). На цю статтю автор реферату головним чином й орієнтується як на найповнішу з доробку Дашкевича у цій темі. У ній Дашкевич детально розглянув питання локалізації Болоховської землі, використовуючи польські та литовські актові джерела 15-16 ст., внаслідок чого дійшов висновку що місцевостей під назвою "Болохово", "Болохів", "поле Болоховське" було багато від Білорусі й аж до Дністра
Далі тему Болоховської землі (та її міст зокрема) ніхто особливо не піднімав, окрім археологів-класиків (Рибаков, Раппопорт), котрі розгялдали її побіжно, в контексті загальних досліджень давньоруських поселень, та
М. Котляра - спеціаліста з історії Галицько-Волинської держави. Отож болоховське питання на сьогодні є ще досить відкритим, цікавим та дискусійним. Спробуємо в нього вникнути.

 

Хто такі болоховці?
Дореволюційний стан питання:

Що стосується населення, то думки про нього досить різноманітні. Одні вчені (Шарашевич) вважали болоховців чистими половцями, інші (Зубрицький і Барсов) були переконані, що вони утворились із суміші хрещених половців та руських утікачів чи полонених, причому домінуючим лишився половецький елемент. Петрушевич разом з Міклошевичем говорить, що болоховці були румунами, прибульцями в південне Поділля (переважно між Дністром і Південним Бугом), яких на початку XIII ст. ніби призвав галицький князь Роман Мстиславич під час загрози нападу на його володіння з боку войовничих волохів і куманів. І, нарешті, на думку Дашкевича, болоховці — руського племені, в чому його переконують: сусідство Болоховської землі з руськими князівствами, її незалежність, осілий спосіб життя болоховців (головне заняття — хліборобство), слов"янське походження назв і т.д.
Ось що пише М. С. Грушевський:

Населення Болоховської землі слов'янського походження, займалося хліборобством. Назву дістала від міста Болохова (вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1150 року). Болоховські князі вели боротьбу проти спроб Галицько-Волинського князівства приєднати їхні землі — Болохівський рух. Під час монголо-татарської навали Болоховська земля визнала зверхність монголо-татар, коли руські князі розтікалися куди видко, болоховські князі, чи їх ґороди пішли на зустріч татарському війську: піддалися добровільно татарам і за те були ними помилувані. Болоховські князі не обмежились спокійним господарюванням на своїх землях, а опираючись на татарську протекцію по тім з іще більшим завзятям виступали проти Данила та його Галицько-Волинської держави. В 1241 році болохівські князі ще перед поворотом татар з Угорщини взяли участь у невдалому поході Ростислава Михайловича на Бакоту.

У зв'язку з цим Данило Романович Галицький в 1241 і 1254—1255 роках понищив Болохівські волості. Літописець писав: «Данило же на не большую вражду держа, яко от татар большую надежду имеяху». Захопивши сім болохівських ґородів: Деревич, Губин, Кобудь (Кобуд), Кудрин (Кудрик, Кудин), Городець, Дядьків і Божський (Бозький, Бузський) в урочищі Город
Богів біля с.Городище (Деражнянський район) (ймовірно назва походить від імені князя Божа). Данило полонив і попалив землю Болоховську та приєднав їх до Галицько-Волинського князівства.

В 1257 році Болоховська земля востаннє згадується в літописах. Після знищення Даниловим військом древнього Болохова жителі цього міста поховались у лісах. І організували поселення. Жили відлюдкувато, усамітнено. Коли їх зустрічали подорожні й запитували: "Чиї ви?", ті відповідали:"Болоховські". Поселення це лишилось тепер на картах під назвою Борушківці, за 7 км від сучасного Любара, колишнього Болохова.

 

1.Болоховська земля за літописними джерелами

Демещук А. В. Міста Болохівської землі

Залишити відповідь

9 visitors online now
9 guests, 0 members
All time: 12686 at 01-05-2016 01:39 am UTC
Max visitors today: 16 at 01:26 pm UTC
This month: 62 at 03-12-2017 08:20 pm UTC
This year: 62 at 03-12-2017 08:20 pm UTC
Read previous post:
Демещук А. В. Франція за часів кардинала Мазаріні

Демещук А. В. Франція за часів кардинала Мазаріні

Демещук А. В. Створення Військового кордону

Демещук А. В. Створення Військового кордону

Close