Репертуар Восьмого Международного Фестиваля искусств “КИЇВ ТРАВНЕВИЙ-2006”
Театр танцю “ІНАНА” (Сирія, Дамаск). “Джулія Думна”
Где: Госуд. акад. театр оперетты
20.05.2006
Начало: 19.00
Жанр: Балет-легенда
Режиcсер: Жигад Муфлек
________________________________________
У сірійській міфології Інана – це богиня кохання, мистецтв та літератури. Мовою танцю, з пристрастю, яка властива лише особистостям, закоханим у свою справу, розповідає нам цей самобутній колектив легенди свого краю.
Історія народження колективу – також, свого роду легенда. У 1990 році професійний танцівник Жигад Муфлек зібрав навколо себе групу талановитих артистів – однодумців. Спочатку “першопрохідців” було усього 18, але дуже швидко стала зростати популярність колективу, а з нею – і кількість бажаючих працювати у складі “ІНАНА” Сьогодні трупа налічує більше сотні учасників.
Стилізовані в дусі епохи костюми, неповторна арабська музика, фантастична гра світла, що безперервно змінює сценічний простір, не кажучи вже про виконавців, які впевнено володіють своїм тілом, мають надзвичайну техніку і артистизм – все це магнетизує і зачаровує. Глядач потрапляє в атмосферу казковості, наче сама Шехерізада прийшла до нас, аби повідати поетичні і загадкові історії далекого сходу.
Театр танцю “ІНАНА” – один з найбільш популярних в арабському регіоні. Добре знають його і в інших куточках світу. Група виступала на багатьох престижних фестивалях, має численні нагороди.
Одна з кращих вистав колективу – “Джулія Думна” – буде представлена киянам. .Історія життя і долі сірійської принцеси Джулії, історичні події часів розквіту Римської імперії, що відбувались майже дві тисячі років тому, оживуть в мальовничих хореографічних картинах, створених балетмейстером, директором і засновником театру “Інана” Жигадом Муфлеком.
Вистава насичена колоритними сценами з народних обрядів та елементами фольклору і в повній мірі відображає усю красу і неповторність давньої культури.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР (Сербія, Белград). “Ковалі”
Где: Госуд. театр юного зрителя на Липках
24.05.2006
Начало: 19.00
Автор: Й. С. Попович
________________________________________
Белградський Національний театр створено, як драматичний, у 1868 році, ще за часів влади князя Михайла Обреновича. Сьогодні він має ще оперну та балетну трупи. За півтора століття театр виховав багато поколінь талановитих митців і відкрив світу багато блискучих імен, серед яких – сучасний сербський драматург Мілош Ніколіч.
На фестиваль Національний театр привіз його комедію “Ковалі”, у який є усе – і сміх, і сльози, і любов …
П’єса Мілоша Ніколіча – своєрідний антипод класичної комедії положень. Слово відіграє у ній важливу роль: створює унікальні характери, відтворює національний колорит і своєрідну атмосферу, що властива лише сербський культурі.
Так співпало, що герої вистави – серб Ац, росіянин Іван та німець Петер, присвятили себе ковальській справі. Кожний виховує сина, але, як з’ясовується – не свого. Друга Світова війна сплутала все і вплинула на долю кожного таким чином, що син росіянина є німцем, син німця – сербом, а син серба – росіянином.
Події розвиваються стрімко, наростаючи, наче сніговій шар. Кожен з персонажів розуміє, що все, що в житті здавалось стабільним і надійним – лише міраж …
Сумну за природою життєву ситуацію, що випала на долю трьох персонажів, драматург перетворює на колоритну комедію, але від цього глибокі проблеми, серйозні питання, яких торкнувся автор – націоналізм та безглуздя війни, – не втрачають своєї актуальності, а стають гострішими
Театр “Провізорум” та Компанія “Театр” (Польща, Люблін). “Транс-Атлантік”
Где: Молодой театр
23.05.2006
Начало: 19.00
Автор: В. Гомбровіч
Режиcсер: Януш Опринський та Вітольд Мазуркевич
________________________________________
За підтримки Міністерства культури та Національної спадщини Польщі
Театр “Провізоріум” – альтернативний театр, що дебютував у 1976 році виставою “Серед дороги”, за мотивами повісті Вітольда Гомбровича “Фердидурке” – давно здобув популярність не тільки у Польщі, а й в Європі. Треба багато часу, аби перелічити усі театральні фестивалі – як в Польщі, так і за кордоном, в яких приймав участь колектив і усі нагороди, якими було відзначено його вистави. Досить лише згадати такі мистецькі форуми, як Фестиваль Університетських Театрів в Л’Аквілі (Італія), Міжнародні Театральні Проби в Шербурзі (Німеччина), Міжнародний Театральний Фестиваль в Лондоні, Світовий Театральний Фестиваль в Единбурзі, Фестиваль Мистецтв в Могунції.
Багато разів театр виїжджав на гастролі до Італії, Бельгії, Англії, Шотландії.
Разом з компанією “Театр”, створеною у 1995 році, “Провізоріум” двічі об’їхав з турне Сполучені Штати, презентуючи свої вистави у престижному Нью-Йоркському театрі “Оff-Оff” на Бродвеї.
Показ вистави “Транс-Атлантик” у Польщі викликав шквал відгуків з цього приводу у місцевій пресі. “Режисери Януш Опринський та Вітольд Мазуркевич видобувають з “Транс-Атлантики” незвичайно актуальне сьогодні зіткнення народної символіки з сексуальною. Так чи інакше, головною ареною, на якій маніфестує польський патріотизм і націоналізм є сфера звичаю. Протести проти маршів геїв і неморальних проявів мистецтв виростають до баталій за оборону народних вартостей, що чудово демонструє вистава з Любліна…”
Фізичний театр “Адам Даріус&Казимір Колесник” (Фінляндія, Гельсінкі). “Смерть страховиська”
Где: Сузирья, мастерская театрального искусства
23.05.2006, 25.05.2006
Начало: 19.00
Продолжительность: 85 хв.
________________________________________
Адам Даріус – учасник та лауреат різноманітних мистецьких форумів. Він має унікальну “колекцію” нагород. Серед них Американська Телевізійна “Емі”, ключ до Лас-Вегасу, почесне членство в індонезійському Північному суспільстві Сумейтрейн, Срібна медаль Белградського Монодраматичного Фестивалю в Югославії, Відзнака Національної Академії Образотворчих Мистецтв у Бангладеш.
Разом з Казіміром Колесником, вони створили чудовий творчий дует і сьогодні представляють нам
новий фізичний театр.
Відома усім пантоміма створює математичне відображення існування людини за допомогою рухів тіла виконавця. Актор збуджує нашу уяву і ми бачимо неіснуючі стіни, тягнемо непомірно тяжкий вантаж, летимо, або пливемо …
Фізичний театр об’єднує виражальні можливості пантоміми, цирку, класичного балету та сучасного танцю, сюрреалістичного візажу та сучасних технічних можливостей театру.
Значну увагу фізичний театр приділяє звуковому оформленню вистави – ми почуємо поєднання живого голосу, шумових ефектів, народної та електронної музики.
Посилаючись на BBC World Service можемо сказати, що “Адам Даріус став справжнім революціонером у фізичному театрі. Неординарність його мистецтва приголомшує, пробуджуючи фантазію і почуття”.
Авторський проект режисера і хореографа Бенце Вагі (Угорщина, Будапешт). “Сіль і цукор”
Где: Клуб “Сплит”
24.05.2006
Начало: 21.00
Автор: Ф. Каталін
Жанр: а-ля Кабаре-Меню
Режиcсер: Бенце Вагі
________________________________________
Прем’єра
Про талант можна говорити багато. Персона Бенце Вагі не потребує реклами. Він добре відомий хореограф, працювати з яким вважають за честь провідні колективи світу.
Два його проекти були представлені у Ліверпулі і мали велику кількість відгуків у пресі. Незважаючи на молодість, Бенце працював у Португалії, Бельгії, Англії. Нещодавно була закінчена постановка у Будапештському театрі Оперети, зараз він працює над “Римськими танцями” для Національної Опери Угорщини.
До вашої уваги одна з останніх вистав Бенце Вагі. Меню додається.
Для збудження апетиту:
зосереджений погляд, люб’язна посмішка, обережне прочищення горлянки – (КХ – КХ),
довга тонка цигарка, полум’я запальнички…
Гаряча страва:
“Чорний суп для мобільних телефонів”
Складові:
два телефонних дзвінка. Зумер. “Ви не збираєтесь запізнюватись, моя люба? Люба! Як це? Ви не можете так вчинити! Я – вже тут. Що це означає? Я не повинен на Вас чекати? Чому?! Вибачити Вас? Не думав, що Ви… За кого Ви себе маєте?! – телефон падає на стіл.
Основне блюдо:
“Двоє в одному – змішування для розділення.
Інгредієнти:
вогонь запальнички розпалює сигару (цигарку) Глибокий подих. Сльози на очах. Хустинка чоловіка в жіночій руці. Прискорене дихання… Зростаюча мужність і рішучість: “Дозвольте?” – стриманий прояв згоди. “Я чекав на вас цілу годину і … дарма” – ридання в чоловічу хусточку. “Я замовлю…” – знак офіціанту. …безсилий стогін. “Я знову погладшаю. Щоразу я набираю по 20 фунтів.” Дзвін келихів.
Десерт:
“Приємна атмосфера у світі Віагри”
Ширма, широке ліжко, шовкова білизна…
Рецепт від шефа:
Візьміть дві ложки фантазій, змішайте з чотирма дрібками розчарування, рясно змочіть брехнею. Перемішайте дулом револьвера і збивайте на м’якому сидінні “Мерседеса”, поступово збільшуючи швидкість.
Тепер додайте жару у ритмі самби з коханою дівчиною між ніг. Коли “тісто” підійде до найвищої
точки, збризніть його густим розчином солі мертвого моря, окропіть сльозами недільної сповіді,
прикрасьте свинцевими пострілами, ароматизуйте вологими поцілунками, декоруйте брехливими
обіцянками із вашого минулого. Поставте у розігріту вентилятором піч на кращу температуру континенту. Коричнево-золоту скоринку проколювати до серця. Якщо штир залишається чистим – блюдо готове.
Життя не пиріг з яблуками.
Смачного!
Могильовський обласний театр драми (Білорусь, Могильов). “Трістан & Ізольда”
Где: Молодой театр
24.05.2006
Начало: 19.00
Автор: С. Ковальов
________________________________________
Вже декілька років прикрашає репертуар Могильовського обласного театру драми, вистава “Тристан & Ізольда”. Легенда про кохання хороброго лицаря та красуні – стара, наче світ. Її знають в усіх країнах і розповідають, як бувальщину – кожний на свій лад. Тож не дивно, що і Могильовський колектив представляє нам свою, білоруську версію цієї поетичної історії.
Драматурга Сергія Ковальова можна мабуть назвати класиком сучасності Він опановує в драматургії та літературі жанр герменевтики (мистецтво тлумачення текстів класичної давнини). Звичайна драматургія перетворює життя на літературу, Сергій Ковальов – навпаки: літературу перетворює на життя
“Тристан & Ізольда” (режисер-постановник Олег Жюгда) – етапна вистава театру. Критики назвали її “елегантною, розумною, доступною виставою” і одностайно присудили їй Гран-прі на театральному Фестивалі в Молодечно (Сакавіца – 2001). Для колективу ж це був ще один доказ того, що театр, не зважаючи на свій вік – 117 років – живий, повний сил, а талант, відданість та старанність акторів, приносять свої плоди на ниві справжнього мистецтва.
Тре^с Театрo (Італія, Болонья). “Жага за приреченим”
Где: Гос. центр театрального искусства им. Леся Курбаса
24.05.2006
Начало: 19.00
Жанр: Документальна трагедія
________________________________________
“Жага за приреченим” бажає уособити анонімних “чорних удовиць”, сповідуючи їх перед закланням.
В Чечні лише жінки можуть бути камікадзе, чоловіче життя цінніше. Чеченські камікадзе, це жінки від 16 до 30 років. Деякі з них були вагітними під час здійснення терористичного акту. Сьогодні більше 40 чеченських жінок стають живими бомбами. Деякі з них натискають на кнопку своєю рукою, обравши власноручну смерть. Інші помирають, наче ягнята – чужа рука активує їх пояс. Хто знає, які мотиви штовхають їх на цей кривавий шлях.
Героїні вистави – три жінки з різним життєвим шляхом, але спільною долею: пояс камікадзе. Прикрашений бомбами, він став гранню, яка відділила їх минуле життя від сьогодення, став “Великою китайською стіною” між ними та нами.
У жорсткій і нещадній манері розповідають нам учасники вистави про тих, хто залишився по “той бік”, хто у цю саму мить готується до головного свята, що називають вони “весіллям”, а ми – терористичним актом.
Доля спресовується у мить.
Мить розлітається на скалки.
Від життя лишається лише пил:
“Десять. Моє кохання, сьогодні наші душі зіллються у мирі.
Дев’ять. І більше ніхто не розлучить нас з тобою.
Вісім. В якийсь момент я покину цей жахливий світ і заберу з собою вбивцю.
Сім. Більше ніхто не змусить мене дивитися у твої, повні жаху, очі.
Шість. Я бачу його, це він, у білій сорочці, він виходить з машини.
П’ять. Сьогодні, мій солоденький, наші душі поцілуються, і я зможу забути свій одяг, забруднений твоєю кров’ю.
Чотири. Я перестану пам’ятати ту солдатню, яка стріляла в тебе, лише заради розваги.
Три. Я розітру твої кишки в брудній землі.
Два. Я забуду твоє тепле тіло, яке холонуло на моїх очах.
Один. ….”
Тиша. Тільки рештки твого мертвого тіла: нога, рука, можливо голова тієї жінки – камікадзе.
МОДЕРН ДАНСТЕАТР (Швеція, Стокгольм). Актуальний арт-колектив “МЕЛО”. “Сила уяви”
Где: Госуд. театр юного зрителя на Липках
25.05.2006
Начало: 19.00
Жанр: Модернданс перформанс з живим звуком
Продолжительность: 45 хв.
________________________________________
Популярний швецький колектив “Мело” було засновано у Стокгольмі тринадцятьма артистами, які обрали танок базою для створення насичених сценічних етюдів. Не маючи одноосібного лідера, всі учасники спільно працюють над виставою. Постійна полеміка, стала не тільки засобом підбору і сміливого поєднання різних форм та видів мистецтва, але і дійовим засобом існування артистів, як у процесі створення яскравого сценічного дійства, так і показу його глядачам.
Світлове та музичне рішення, декорації та костюми – результат спільної праці.
“Мело” – одне обличчя, з рисами індивідуальності кожного з творців його вистав.
Перший проект цього колективу називався “Сила уяви” і був показаний на сцені Театру Сучасного танцю в Стокгольмі, у вересні 2005 року. Допрацьований та доповнений і оновлений варіант було показано у Міському театрі Стокгольма та на кінофестивалі “Танець і документалістика – Мрії та Реальність”, що проходив у серпні 2005 року в Італії.
Вистава “Сила уяви” балансує між реальністю і фантазією, виринає з потаємних куточків пам’яті і знову повертає нас у світ, який там завжди існує. Світ без початку і кінця.
У виставі гармонійно поєднуються технічний танець і відпрацьовані акробатичні трюки, жива імпровізація, гумор та еротика. Вражає і безмежний діапазон музичних інтонацій, що супроводжують дійство: від спокійних, мелодійних до ритмічних композицій різних стилів та експресивної експериментальної сучасної музики.
Національний театр ім. Василе Олександрі (Румунія, Яси). “Свахи”
Где: Госуд. акад. театр оперетты
25.05.2006
Начало: 19.00
Автор: А. Цагарелі
________________________________________
Національний театр ім. Василе Александрі – один з популярних в Румунії театральний колектив, що має давню історію і багаті традиції. Засновано його було ще в 1816 році. Саме тоді відбулась перша прем’єра румунською мовою.
Театр працює в унікальному приміщенні. Це архітектурний шедевр. Його порівнюють з найкращими світовими зразками, такими, як Віденський театр, театри у Цюріху, Будапешті, Берліні…
В репертуарі театру класичні та сучасні твори, драматичні та музичні вистави. Кількість прем’єр за сезон – від семи до дев’яти. Театр багато виїжджає зі своїми виставами. Він брав участь у багатьох фестивалях міжнародного рівня.
На фестиваль “Київ Травневий 2006” гості з Румунії привезли комедію за п’єсою відомого грузинського драматурга А. Цагарелі “Свахи”, прем’єра якої в Національному театрі відбулась під Різдво – 13 січня 2006 року.
Цей твір грузинського драматурга багатьом з нас добре відомий за телеверсією блискучої вистави “Ханума”, у виконанні акторів БДТ. У румунському варіанті – це вируючий веселощами та дотепами темпераментний комедійний спектакль. Головна героїня – життєрадісна, хитра і розумна жінка. Професійна сваха – ось справа, яка приносить їй справжню насолоду і радість. Ханума веде непримиренну боротьбу з конкуренткою, яка намагається одружити старого, немічного князя з молодою дівчиною. В результаті її зусиль багатий князь не залишиться холостякувати, а дівчина знайде щастя із своїм молодим коханим.
Постановка привертає увагу перш за все своєю театральністю. Декорації, де “картинка” грає не останню роль, перетворюються на завершене ціле у поєднанні з оригінальною, спеціально створеною музикою, художнім світловим рішенням, елегантними костюмами, що яскраво виділяють і чітко характеризують персонажів.
Живий та гострий гумор цього твору – головний гарант успіху вистави. Адже, як відомо, сміх має цілющі властивості і це науково доведено.
Театр “Зенден” (Великобританія, Единбург). “Зала Очікування”
Где: Гос. центр театрального искусства им. Леся Курбаса
26.05.2006, 27.05.2006
Начало: 19.00
Автор: І. Райт
________________________________________
В перекладі з фарсі сово “ЗЕНДЕН” означає “Живий”.
Як говорить керівник театру Назлі Табатабаі, назва театру надихає його на мистецьке пізнання і осмислення двох різних культур – іранської та шотландської.
Назлі пристрасний до роботи, до пошуку нових форм творчого послання світові.
Темперамент митця ми бачимо і в його новій виставі за драматургією Ізабель Райт “Зала очікування”.
Дві жінки різного віросповідання загнані в глухий кут подіями громадянської війни.
Старша за віком – Марах – доведена до відчаю несправедливістю, з якою їй довелося зустрітися у житті і шукає в собі сили для того, щоб знову знайти віру в життя та душевний спокій.
Її невістку Наомі, переслідують жахливі спогади, але вона не втрачає надії на світле майбутнє. Відносини між двома жінками балансують на грані любові та ненависті.
Їхні долі поєднує страшна сімейна таємниця, пов’язана з сином Марах – нареченим Наомі, Давідом.
Але спільна біда – страшна звістка про трагічну загибель Давіда – ламає стіну нерозуміння між жінками, примирює їх, зближає. Робить їх сильними, здатними мужньо перенести усі випробування долі та повірити у себе і у можливість знову бути щасливими.
СТЕПС-ТЕАТР (США, Нью-Йорк). “Оскар і рожева пані”
Где: Сузирья, мастерская театрального искусства
26.05.2006
Начало: 19.00
Автор: Е. Е. Шмітт
________________________________________
Театр мультикультурної концепції “СТЕПС “, вже знають кияни. На фестивалі 2002 року, колектив показав столичній публіці виставу “Це не те, що вам здалося”, за повістю Кортасара.
Заснований у Нью-Йорку, восени1997 року режисером Славою Степновим “СТЕПС” починався з чеховської Чайки, за нею були постановки “Лоліта” за романом Набокова, “Помилка природи”, за оповіданнями Луїджі Піранделло, “Вбити Шарлотту” – версія чеховського “Іванова”, “Каїн” Байрона, “Останнє літо у Чулімську” Вампілова, “Панночка” Ніни Садур, за мотивами гоголівського “Вія” та інші. Як бачимо репертуар багатий на визнані імена та назви. Ось і тепер театр звернувся до творів сучасного французького драматурга Еріка Емманюеля Шмітта. Драматурга хоча і молодого, але вже досить визнаного, як на батьківщині, так і за її межами. “Оскар та рожева дама” – прем’єра минулого сезону. Чарівність цього твору – у пафосі терпимості. Зникають протиріччя і агресивність між людьми, що належать до різних національностей та релігій. Є можливість вибору – віри, друзів, навіть сім’ї. Є мудрість сприйняття всього. Дорослі (Рожева дама) навчають маленьких (Оскар) примиренню із життям і обставинами, з хворобами, зі смертю. Виявляється, повноцінне життя можна прожити і за дванадцять днів, що залишилися тобі. Звичайно, якщо ти віриш…
Мер Нью-Йорку Майкл Блумберг у своєму листі до колективу театру , відзначив, що СТЕПС відіграє важливу роль в культурному житті міста. І викликає заслужений інтерес у глядачів та театральних професіоналів.
Гурт “Дуд Рок” (Корея, Сеул). “Симфонія пробуджуючих ритмів”
Где: Госуд. акад. театр оперетты
27.05.2006
Начало: 19.00
________________________________________
За підтримки Посольства республіки Кореї в Україні
Вже вп’яте на “Києві Травневому” кияни зустрічаються з екзотичною та яскравою корейською культурою. І якщо у минулі рази ми захоплювалися класикою та традиціями, цього разу, одночасно із знайомою вже нам ударною (перкусійною, барабанною) музикою, ми почуємо і побачимо, щось нове і надзвичайне. Це буде справжнє шоу!
Гурт “Дуд Рок”, заснований у 1986 році, почав зі спритного поєднання традиційних корейських ритмів із західним роком, відтворюючи такі могутні та вибухові звуки, які характеризують мету групи – транспортувати могутню вістку з Землі до небес. Фахівці, мабуть не даремно, називають вистави цього колективу “тонким шедевром мистецтва”.
“Дуд Рок” – це талановиті музиканти, які серйозно вивчали пантоміму, магію, опанували мистецтво йот “yot” (гра на ножицях), заглиблювалися у вивчення латино-американської та шаманської музики. Учасники гурту демонструють навички гри на ударних інструментах у поєднанні з танцем, пантомімою.
Комбінуючи ці складові, гурт намагається створювати надзвичайно цікаві номери, які важко віднести до якогось конкретного жанру мистецтва, однак вони, як ніколи раніше приваблюють своєю видовищністю. В руках музикантів навіть звичайні труби та бочки перетворюються на інструменти. В одній із сцен останньої версії вистави “Дуд Року” використані молочні бідони, драбини, коробки, пластикові пляшки, гумові басейни та навіть старий холодильник, що виконав свою сольну партію у “Симфонії пробуджуючих ритмів”.
Театр “КАМЕРІ” (Ізраїль, Тель-Авів). “Рівно опівдні”
Где: Госуд. театр юного зрителя на Липках
27.05.2006
Начало: 19.00
Автор: Аріє Сегев
Режиcсер: Шмуель Віложни
Актеры: Іфтах Клейн
________________________________________
Муніципальний театр “Камері”, у місті Тель-Авів, було засновано у 1944 році. Це один з найпопулярніших театрів Ізраїлю. Щороку театр ставить від семи до дев’яти нових вистав, які відвідує близько 880 тисяч глядачів. Колектив об’єднав найкращих акторів Ізраїлю. Над постановками працюють відомі ізраїльські та закордонні режисери. Цього року театр отримав Державну премію Ізраїлю за значні досягнення та особливий внесок у розвиток суспільства та держави. Обґрунтовуючи своє рішення, журі зазначило, що шестидесятирічний театр “Камері” є молодим і, активно діючим, чуйним, соціально – орієнтованим театром, уважним до реалій життя і таким, що відповідає нагальним проблемам суспільства.
Театр активно співпрацює з найкращими осередками сучасного драматичного мистецтва світу. Колектив брав участь у багатьох закордонних турах та фестивалях.
“Рівно опівдні” – моно вистава, що отримала приз на фестивалі “Театронетто” у 2004 році. Сьогодні і ми маємо можливість оцінити цю роботу. Сюжет побудовано на реальних подіях, учасником яких був автор – Аріє Сегев.
Перебуваючи у діючих військах, під час Війни Судного Дня, герой потрапляє до полону. Після звільнення з полону і повернення на батьківщину, його направляють до центру відпочинку та реабілітації для відновлення здоров’я під наглядом лікарів, але головним чином, як виявляється, – для ретельного допиту стосовно обставин його полону, який має провести військова поліція. Принизливий та зневажливий тон слідчого з героєм, на ім’я Ашер, призводить до протистояння, що повертає його до жахливих днів полону.
Вистава “Рівно опівдні” – це визнання краху ізраїльського ідеалу та міфів у тій війні. Режисер Шмуель Віложни створив енергійну і хвилюючу конструкцію вистави, а молодий актор Іфтах Клейн – достовірний образ ізраїльського солдата, що вижив після всіх жахів полону лише для того, щоб згодом потрапити під недовіру на рідній землі та під допит, як солдат, що “провалив завдання”.
СУ-ЕН Буто Компані (Швеція, Алмунге). “Безголовий”
Где: Гос. центр театрального искусства им. Леся Курбаса
28.05.2006
Начало: 17.00
Жанр: По той бік кохання
________________________________________
Бутох – експресивний танець, що зародився в Японії, після Другої Світової війни на противагу популярному на той час модернізму. Особливістю цього стилю було часте повторення деяких хореографічних прийомів, окремих рухів, зосередженість тіла на повільній трансформації. Усе це в повній мірі відображено в сольному танці хореографа і буто-художника СУ-ЕН. Вивчаючи техніку Бутох багато років, танцівниця прийшла до його глибинного розуміння.
Уважно вдивитися у логотип Буто Компані – це зображення універсального тіла. Використовуючи звичну театральну лексику, можемо сказати, що “універсальне тіло” є зерно СУ-ЕН Буто Компані.
“Безголовий” пред’являє нам художню квінтесенцію СУ-ЕН буто методу. Вистава починається з виразної, емоційної мізансцени. Тіло виконавиці максимально оголене, за винятком червоних трусиків і червоної шалі, що покриває голову. Червоний колір – колір розбитого серця. Тіло танцівниці, здається, випромінює силу нерозділеного кохання. Згодом – енергетичне сяйво повільно згасає і, нарешті, людське тіло зовсім втрачає конкретні форми. Перестає існувати…. У танці не має зосередження на тілі – є пильне вивчення живої душі. СУ-ЕН ототожнює себе з душею, що живе в танці. І знову трансформація: у тісному контакті з музикою, світлом, в якусь мить із згрупування м’язів, поступово і повільно, знову вимальовується загадковий жіночій образ.
Концерт зірок чеської естради за участю Карела Готта та Олени Вондрачкової
Где: Нац.академ. театр оперы и балета им. Т.Шевченко
30.05.2006
Начало: 19.30
________________________________________
14 липня 1939 року в Пльзені, столиці чеського пива, народився Карел Готт.
Дитя війни, він дивився на цей божевільний і прекрасний світ широко відкритими очима і з дитинства мріяв стати художником! Батьки заохочували захоплення Карела. “Вони подарували мені мольберт, – згадує він, – . і я з радістю почав малювати”. Коли йому було всього десять років, він намалював непогану копію з картини Ботічеллі. Здавалося б, доля була вирішена: Карел готувався вступати до Академії мистецтв, але провалився на екзамені. “Доля хотіла, щоб я був співаком”, – згадував Готт. І він став ним, але не забув і свою давню пристрасть. В живописі Карел знайшов свій особистий стиль, а його кумирами були і залишаються Поль Гоген, Пабло Пікассо та Сальватор Далі. Зараз картини Готта коштують десятки тисяч доларів. І не дивно, адже їх малює відомий співак!
У післявоєнні роки світ впав в ейфорію, бажаючи “відірватись” під ритми джазу. Нова хвиля захопила і Карела. Він від’їжджає до Праги і вступає до музичного училища, по закінченні якого стає джазовим співаком і працює в оркестрі Карла Краугартнера.
Першими закордонними гастролями Карела Готта були гастролі в СРСР у 1962 році.
Вони принесли йому першу славу і велику кількість прихильниць. Радянські жінки вважали його найвродливішим чоловіком у світі.
Після розвалу СРСР в Росію хлинув потік інших закордонних красенів – чоловіків, і про Готта забули. Однак у Чехії Карел Готт і досі вважається найпопулярнішим артистом. Справжнє сходження співака до слави почалося з конкурсу “Чеський соловей 1963”. Його голос і привабливість підкорили публіку. На батьківщині він – своєрідний державний символ. Декілька років назад Готт у черговий раз отримав звання “Чеський соловей” – титул, яким громада щорічно нагороджує кращого естрадного виконавця країни. Це звання співак носив, з невеликими перервами, протягом чверті століття. Рівня Готту – тільки Гелена Вондрачкова, неодноразова “золота солов’їха”, найкрасивіша жінка Чехії усіх часів. Про цю пару ходили чутки – вважали їх коханцями, приписуючи то палку пристрасть то розриви. Нас цікавить тільки творчість цих талановитих особистостей.
Вже два роки Агенція НКЛ “Дофін” організує європейські тури зірок чеської естради, які з тріумфом пройшли у багатьох містах.
Нарешті “золоті солов’ї” чеської поп-музики Гелена Вондрачкова та Карел Готт співатимуть і в нашій столиці.
Майстер-клас. Екхард Мюллер (Німеччина, Фрайбург). Семінар з Контактної Імпровізації ” … прямуй за потоком”
Где: Гос. центр театрального искусства им. Леся Курбаса
19.05.2006, 20.05.2006, 21.05.2006
Начало: –
________________________________________
“Прямуйте за потоком, слухайте фізику вашого тіла, довіртеся інтелекту вашого тіла, – і воно само створить гармонію руху і відкриє для вас новий художній простір”.
Співзасновник всесвітньо відомого Фрайбурзького Контакт-фестивалю Екхард Мюллер з захопленням викладає контактну імпровізацію з 1988 року. Він бере безпосередню участь у поширенні CI (мережі контактної імпровізації) по усьому світу, проводячи семінари в різних країнах. Тільки у цьому році маршрут його семінарів складає цілу поетичну строфу: Санфіаго, Валпараісо, Росаріо, Буенос Айрес, Сан Пауло, Кандерн, Страсбург, Гренобль, Київ, Краків, Фрейбург, Москва, Берлін.
Багато уваги Екхард Мюллер приділяє дослідженню ролі гравітації і інерції в створенні танцю. Весела та грайлива манера викладання робить фізичні труднощі щодо освоєння нових глибин танцю незначними. Його Майстер-класи схожі на натхнений танок, заряджають енергією пошуку та дають душевну насолоду.
Програма семінару:
19 травня
19:00 – 22:00 – майстер-клас
20 травня
11:00 – 13:00 – майстер-клас
13:00 – 13:30 – перерва (відпочинок, обід)
13:30 – 16:00 – майстер-клас
19:00 – 22:00 – контактний джем
21 травня
11:00 – 13:00 – майстер-клас
13:00 – 13:30 – перерва (відпочинок, обід)
13:30 – 16:00 – майстер-клас
19:00 – 22:00 – контактний джем
Майстер-клас. МОДЕРН ДАНСТЕАТР (Швеція, Стокгольм). Актуальний арт-колектив “МЕЛО” Майстер клас “Сила уяви”
Где: Новый драматический театр на Печерске
20.05.2006, 21.05.2006, 22.05.2006, 23.05.2006, 24.05.2006
Начало: 10-17
________________________________________
С 10.00 до 17.00
20 травня цього руку у Києві стартує новий спільний проект популярного швецького колективу “Мело” та Київського Нового Театру. Молоді актори планують завершити свій проект у березні 2007 року виставою з тою ж назвою “Сила уяви”. Сподіваємось, що плідна ідея поєднання двох різних за традиціями шкіл, творча полеміка, сміливе поєднання різних форм та видів мистецтва принесе цікаві результати і збагатить обидва театри.
Міжн. університет “Всесвітній Театральний Досвід” (Латвія – США – Італія – Швеція). Майстер-класи “Театральні методи-06” “Між традицією і сучасністю”
Где: Гос. центр театрального искусства им. Леся Курбаса
23.05.2006, 24.05.2006, 25.05.2006, 26.05.2006, 27.05.2006, 28.05.2006
Начало: –
________________________________________
Програма Майстер-класів Міжнародного Фестивалю “Театральні методи 06” (IUGTE) Латвія – США – Італія – Швеція
Прийняти участь у семінарах можливо за умови попереднього завису на сайті www.iugte.com
23 травня
Майстер-клас Сергія Остренка
“Імпровізація та Спонтанність у виконавчих мистецтвах”
10.00-13.00 Майстер-клас Сергія Остренка (IUGTE, Латвія)
“Імпровізація та спонтанність в акторській грі”.
14.00-17.00 Майстер-клас Сергія Остренка (IUGTE, Латвія)
“Структурна імпровізація в акторської грі”.
* Потенційні можливості тіла.
* Релаксація та навчання тіла через рух.
* Практичне дослідження спонтанності.
* Свідомість та спонтанність в русі.
* Психологічний жест.
* Перехід від індивідуальної імпровізації до колективної спонтанної взаємодії.
Лабораторні практикуми Сергія Остренка проходять у формі ігор, динамічні і кінетичні вправи, які ведуть нас від простого до складних комплексів.
Послідовна розробка контактної взаємодії народжує тонке та живе взаєморозуміння.
Народжується можливість давати та отримувати тонкі психічні імпульси.
Замість слова група фокусується на фізичному та психічному контакті. Доторки, погляди, миттєвість істини.
Колективна творча енергія з простої випадкової фрази народжує закінчене живе оповідання з початком, серединою та фіналом. Шляхом введення обставин та символів, змінами ритму група народжує нову художньо повноцінну подію.
24 травня
10.00-12.00 Майстер-клас “Трес Театро”, Італія, Болонья
“Персональні фотографії є джерелом акторського сценічного матеріалу”. Крок перший.
* Пошук візуального матеріалу як джерело роботи актора: персональні фото.
* Робота з персональними фотографіями без врахування персонального досвіду.
* Розуміння візуальних образів.
* Стоп-кадр на тему фотографії.
* Аналіз і уява: ситуація на фотографії.
* Конфлікти, символи, час ….
* Імпровізація на тему фотографії.
* Пошук підтекстів та мотивацій.
Просимо принести деякі персональні фотографії на майстер-класи Трес Театру
14.00-17.00 Майстер-клас Шейли Гордон (США)
“Трансформація та споглядання: розуміння голоса”. Рівень перший.
Серія занять з трансформаційного руху на основі метода Фелденкрайза, в поєднанні з голосом і текстом:
Розуміння Вашого Голосу.
Взаємодія голосу і руху за методом д-ра Моше Фелденкрайза.
Майстер-класи Шейли Гордон допоможуть і нашим акторам засвоїти цей унікальний метод.
Органічне керування диханням та мовою у непереривному русі – справа, якій заважає звичайний затиснення м’язів. Метод Фелденкрайза вчить знімати це “затиснення” використовуючи вправи на дихання, візуальні спостереження, само-діалог.
25 травня
10.00-12.00 Майстер-клас “Трес Театро”, Італія, Болонья
“Персональні фотографії є джерелом акторського сценічного матеріалу”. Крок другий.
14.00-17.00 Майстер-клас Шейли Гордон (США)
“Трансформація та споглядання: розуміння голоса”. Рівень другий.
Метод Фелденкрайза в поєднанні з голосом і текстом.
26 травня
10.00-12.00 Майстер-клас “Трес Театро”, Італія, Болонья
“Персональні фотографії є джерелом акторського сценічного матеріалу”. Крок третій.
14.00-17.00 Майстер-клас Шейли Гордон (США)
“Трансформація та споглядання: розуміння голоса”. Рівень третій.
Метод Фелденкрайза в поєднанні з голосом і текстом.
27 травня
10.00 – 12.00 – Театр “Зенден”, Майстер-клас, Великобританія, Единбург
14.00-16.30 Джон Вейн Шафер (США)
Науково – дослідницька презентація
“Театр реального часу та всесвітні комунікації: традиції, нові технології та дослідження”
Міжнародна група діячів мистецтв та вчених різних напрямків зі Сполученого Королівства, Канади та Сполучених Штатів Америки займаються науково-дослідницькими проектами у широкій сфері людського життя.
Колосальний науковий і технічний аванс, який отримало людство, повинен бути використаний ефективно – це головна мета унікальних досліджень Джона Вейна Шафера.
28 травня
14.00-16.30 СУ-ЕН Буто Компані, Швеція, Упсалла.
Вступ до Буто-метода та творчість СУ-ЕН Буто Компані, демонстрація відео-кліпів.
Робоча демонстрація Буто-методу.
Шведський хореограф и буто-художник СУ-ЕН, джерелом натхнення і таланту якої є загадкова і чарівна японська культура, тісно пов’язує проблеми удосконалення тіла з концепцією художньої діяльності.
17.00 – Вистава СУ-ЕН Буто-компані “Безголовий”
Майстер-клас. “Адам Даріус&Казимір Колесник” (Фінляндія, Гельсінкі). Майстер-клас “Фізичний театр”
Где: Киевский гос. колледж эстрадно-циркового искусства
24.05.2006
Начало: –
_______________________________________
Адам Даріус – учасник та лауреат різноманітних мистецьких форумів – відкриває нам новий фізичний театр.
Відома нам усім пантоміма створює математичне відображення середовища людині за допомогою рухів тіла виконавця. Актор збуджує нашу уяву і ми бачимо неіснуючі стіни, тягнемо непомірно тяжкий вантаж, летимо, або пливемо …
Фізичний театр об’єднує виражальні можливості пантоміми, цирку, класичного балету та сучасного танцю, сюрреалістичного візажу та сучасних технічних можливостей театру.
Значну увагу фізичний театр приділяє звуковому оформленню вистави – ми почуємо поєднання живого голосу, шумових ефектів, народної та електронної музики.
Посилаючись на BBC World Service можемо сказати, що “Адам Даріус став справжнім революціонером у фізичному театрі. Неординарність його мистецтва приголомшує, пробуджуючи фантазію і почуття”