Це тестова платформа Великої української енциклопедії

 Дії

400 правителів України до Київської Русі

Матеріал з DBE

Перелік так званих "правителів України" - це спроба об'єднати відому інформацію про правителів, які так чи інакше правили на територіях, які нині належать Україні.


Зміст

Царі кіммерійців

Скіфи

Династи скіфів під час Закавказьких походів (бл. 679 — бл. 590 рр. до н. е.)

  • Ішпакай (ассир. Išpakâi/ Išpakâ'a/ Iš-pa-ka-a-a) (до 679 — 674/3) — перший історично відомий ватажок скіфів, який очолював їх під час навал до Закавказзя.
  • Партатуа (Бартатуа, Прототій) (ассир. Par/Bar-ta-tū-a, грец. Προτοθύες) (674/673 — ?) — наступник Ішпакая, якого в ассирійських джерелах названо «цар країни скіфів».
  • Мадій (грец. Μαδύης) ( ?  — до/ близько 616(?)) — син та наступник Партатуа, згаданий Геродотом (Історія, І, 103).

Династи та представники династії Європейської Скіфії (бл. 590 — 270-ті рр. до н. е.)

  • Спаргапейт (грец. Σπαργαπείθεος) (VI ст. до н. е.) — скіфський династ, яким Геродот розпочинає династію Європейської Скіфії.
  • Лік (грец. Λύκος) (VI ст. до н. е.) — скіфський династ, за Геродотом син Спаргапейта та батько Гнура.
  • Гнур (грец. Γνούρος) (VI ст. до н. е.) — скіфський династ, за Геродотом син Ліка та батько Савлія та Анахарсіса.
  • Савлій (грец. Σαύλιος) (VI ст. до н. е.) — скіфський династ, син Гнура та батько Іданфірса. За Геродотом власноруч убив свого брата Анахарсіса.
  • Анахарсіс (Анахурс) (грец. Ἀνάχαρσις / Άναχυρςις) (VI ст. до н. е.) — напівлегендарний скіфський філософ, син Гнура.
  • Анагерр (Анаперр) (грец. Άναγέρρης Σκολότηίς) — можливо син Анахурса, відомий з ольвійської епиграфіки першої половини VI ст. до н. е., а саме графіті-посв'яти Аполону Борею (грец. Άναγέρρης Άναχυρςő Σκ[ο]λότη[ς] Άπ[ό]λλωνι Βορῆι μέλι πατρ[ώιον άνέθηκεν] — Шаблон:Lang-uk).[1]
  • Іданфірс / Ідантур (грец. Ἰδάνθυρσος / Ἰδανθούρας) (бл. 515 — до 496) — скіфський династ, син Савлія, очолював Велику Скіфію під час відомої скіфської кампаниії Дарія Великого, що відбулася близько 514—512 рр. до н. е.
  • Марсагет (грец. Μαρσαγέτης) — брат скіфського династа Іданфірса, відомий лише з повідомлення Ктесія Кнідського.
  • Скопасій (грец. Σκώπασις) (VI ст. до н. е.) — представник династії скіфів, один із царів, відомий із опису Геродотом подій скіфського походу Дарія Великого, що відбувся у 514—512 рр. до н. е.
  • Таксакій (грец. Τάξακις) (VI ст. до н. е.) — представник династії скіфів, один із царів, відомий із опису Геродотом подій скіфського походу Дарія Великого, що відбувся у 514—512 рр. до н. е.
  • Аріант (грец. Ἀριάντας) — гіпотетично скіфський династ, час правління якого міг бути у проміжку 80-ті рр. VI ст. до н. е. — 80-ті рр. V ст. до н. е.
  • Аргот (грец. Άργοτας) (кін. VI — поч. V ст. до н. е.) — гіпотетично скіфський династ, попередник Аріапейта,[2] чи представник династії,[3] ім'я якого відоме з «каблучки Скіла».[4]
  • Аріапейт (грец. Ἀριαπείθος) (~480 — ~465) — скіфський династ, батько Скіла, Октамасада та Оріка.
  • Опойя (грец. Ὀποίη) — дружина династа Аріапейта, мати Оріка (Аріха), яка після загибелі чоловіка разом із верховною владою перейшла (стала однією з дружин) до його сина та спадкоємця Скіла.
  • Скіл (грец. Σκύλης/ ΣΚΙΛ) (~465 — ~446) — скіфський династ, спадкоємець і син (від еллінки з Істрії) царя Аріапейта.
  • Емінак (грец. Εμινάκος/ Εμινάκης) — представник скіфських династів у Ольвії, з ім'ям якого карбувались перші срібні монети (статери) в історії Ольвіополісу.
  • Октамасад (грец. Ὀκταμασάδης) (~446 — до 431/0(?)) — скіфський династ, син Аріапейта, прийшов до влади внаслідок усунення та, згодом, страти брата Скіла.
  • Орік (Аріх) (грец. Ὄρικος/ Άριχος) (V ст. до н. е.) — син скіфського династа Аріапейта та Опії, однієї з його дружин, брат Скіла та Октамасада. Гіпотетично представник/намістник останнього в Ольвії у 40-их — 30-их рр. V ст. до н. е.
  • Саммак (грец. ΣAMMA → Σαμμάκος (?)) — гіпотетично представник скіфської династії у Німфеї, відомий за монетами цього полісу, датованих 409—405 рр. до н. е., до підпорядкування Німфея Боспором.[5]
  • Лік (грец. ΛΥΚΟ → Λύκος (?)) ( — ~400/390 рр. до н. е.) — гіпотетично представник скіфської династії, похованний у кургані Солоха, ім'я якого відоме з графіті на дні кіліка.[6]
  • Атей (грец. Άταίας/ Άτέας) (до 358 — 339 р. до н. е.) — скіфський династ, що загинув у війні з Пилипом Македонським.
  • … (? — 328) — неназваний цар з повідомлення Аріана (IV.15).[7] Переможець Зопіріона, ймовірно похований у кургані Огуз або Чортомлик.[8]
  • … (328 — ?) — неназваний цар з повідомлення Аріана (IV.15), брат попередника, з яким, можливо, пов'язане нетривале протистояння Скіфії та Боспору (XXXIV. «ПРОТИ ФОРМІОНА О ПОЗИЦІ»).[7] Ймовірно брав активну участь у знищенні македонської армії Зопіріона у 331 р. до н. е., вирогідно похований у кургані Огуз або Чортомлик.
  • Агар (грец. Άγαρος) (кін. IV ст. до н. е.) — скіфський династ, відомий нам виключно з подій династичної війни на Боспорі у 310—309 рр. до н. е.

Династи та представники династії Тавроскіфії (270-ті рр. до н. е. — 111 р. до н. е. )

Династи та представники династії Малої Скіфії (Добруджа) (друга пол. III — І ст.ст. до н. е. )[12]

  • Тануса (грец. ΤΑΝΟΥΣΑ (порівн. грец. Τανυσάλου[13])) — скіфський династ ІІІ — II ст.ст. до н. е., відомий з нумізматичних джерел.
  • Каніта (грец. Κανιται / ΚΑΝΙΤΟΥ) — скіфський династ поч. II ст. до н. е. (~200 — ~180), відомий з нумізматичних (монети Одесса) та епіграфічних джерел (IGBulg I² 41 грец. ...βασιλεῖ Σκυθῶν Κανιται...).[14] Гіпотетично, спільник Антіоха ІІІ.
  • Саріак (грец. Σαριακος / ΣΑΡΙΑ) (у подіях 179 р. до н. е.) — скіфський династ (~180 — ~160), відомий з нумізматичних джерел та епіграфіки (IGBulg V 5003 грец. ...βασιλέως Σαριακου...).[15][16] Етимологія імені: грец. Σαριακος < скіф. *sar-  — Шаблон:Lang-uk.[3]
  • Акроса (грец. ΑΚΡΟΣΑ) — скіфський династ (~160 — ~120), відомий з нумізматичних джерел.
  • Хараспа (грец. ΧΑΡΑΣΠΟΥ) — скіфський династ кін. ІІ — поч. І ст.ст. до н. е., відомий з нумізматичних джерел.
  • Айлій (грец. ΑΙΛΙΟΣ) — скіфський династ кін. ІІ — поч. І ст.ст. до н. е., відомий з нумізматичних джерел. Етимологія імені: грец. ΑΙΛΙΟΣ < скіф. *(h)āili- < д. ір. *hāδi- — Шаблон:Lang-uk.[3][17]
  • Лелій (грец. ΛΕΛΗΑ / ΛΕΛΙ[...]ΑΣ) — гіпотетично скіфський династ Добруджі, ім'я якого відновлюється з легенд на монетах.[18]

Боспорські царі

Список Басилевсів (царів) Боспорського царства, що правили з початку V століття до н. е. - кінця III століття .

Археанактіди

  • Археанакт Великий (*540-477?)- бл. 480-470 до н. е.
  • Перісад, архонт Боспору 470-450 до н.е.
  • Левкон, архонт Боспору 450-440 до н.е.
  • Сагавр, архонт Боспору 440-438 до н.е.

Спартокіди, можливо, фракійська династія

  • Спарток I (грец. Σπαρτόκος) (438/437 — 431/430 до н. е.) — архонт Боспору.[19]
  • Селевк (грец. Σέλευκος) (431/430 — 427/426 до н. е.) — син Спартока I або тиран не з династії, архонт Боспору.[19]
  • Сатір I (грец. Σάτυρος) (427/426 — 390/389 до н. е.) — син Спартока I (висловлено думку про існування ще одного, не згаданого Діодором, Спартока).[19]
  • Левкон I (грец. Λεύκωνος) (390/389 — 351/350 до н. е.) — син Сатира I, архонт Боспору, і Феодосії, і Сіндів, цар Торетів, Дандаріїв, Псессів. Співправитель Горгипп, син Сатира I, намісник у азійській частині царства.[19]
  • Спарток II (грец. Σπαρτόκος) (351/350 — 347/346 до н. е.) — син Левкона I, архонт Боспору, архонт Феодосії, цар всіх Синдів і Меотів.[19]
  • Перісад I (грец. Παιρισάδης) (347/346 — 311/310 до н. е.) — син Левкона I, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[19]
  • Сатир II (грец. Σάτυρος) (311/310 до н. е.) — син Перісада I, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[19]
  • Прітан (грец. Πρύτανις) (310/309 до н. е.) — син Перісада I, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[19]
  • Евмел (грец. Εὔμηλος) (310/309 — 304 до н. е.) — син Перісада I, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[19]
  • Спарток III (грец. Σπαρτόκος) (304 — 285/284 до н. е.) — син Евмела, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[19]
  • Перісад II (грец. Παιρισάδης) (285/284 — бл. 245 до н. е.) — син Спартока III, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[19]
  • Спарток IV (грец. Σπαρτόκος) (бл. 245 р. до н. е. — бл. 240 р. до н. е.) — син Перісада II, архонт і цар.
  • Левкон II (грец. Λεύκωνος) (бл. 240 р. до н. е. — бл. 220 р. до н. е.) — син Перісада II, архонт і цар.
  • Гігіенонт (бл. 220 р. до н. е. — бл. 200 р. до н. е.) — узурпатор(?), архонт.
  • Спарток V (грец. Σπαρτόκος) (бл. 200 р. до н. е. — до 178/177 р. до н. е.) — син Спартока IV або Перісада II, архонт і цар.[20]
  • Перісад III (грец. Παιρισάδης) (до 178/177 до н. е. — між 170—160 рр. до н. е.) — цар Боспору. Співправителька Камасарія (грец. βασιλίσσης Καμασαρύης τῆς Σπαρτ[ό]κ̣ου θυγατρὸς φ̣ιλ[ο]τέκνου̣), цариця, донька царя (Спартока V).[20]
  • Перісад IV (грец. Παιρισάδης) (між 170—160 рр. до н. е. — бл. 150 р. до н. е.) — син Перісада ІІІ та Камасарії, архонт і цар, син царя.[20]
  • (?)Спарток VI (грец. Σπαρτόκος) (бл. 150 р. до н. е. — бл. 140 р. до н. е.) — син Перісада ІІІ.[21]
  • Перісад V (грец. Παιρισάδης) (бл. 140 р. до н. е. — 112/111 р. до н. е.) — архонт і цар, син царя.[20]

Скіфський заколот

Понтійські Отаніди

Династична криза

Династія Аспурга (Тиберії Юлії Савромати)

Царі сарматів

Царі сіраків

  • Аріфарн — династ сіраків кінця IV ст. до н. е., згаданий у подіях 310—309 рр. до н. е.
  • Абеак — династ сіраків сер. I ст. до н. е., згаданий у подіях 63-47 рр. до н. е.
  • Зорсіна — династ сіраків сер. I ст. н. е., згаданий у подіях 44-49 рр.

Царі роксолан

Царі сайїв

Царі язигів Панонії

Царі аорсів (1 ст. до н.е. - 1 ст. н.е.)

Остготи

Король остготів — титул правителя германського племені остготів. У 489-553 роках були правителями королівства остготів.

Династія Амали

  • Амал (Амала) (нар. 110 або бл. 123)
  • Ісарна (нар. 140 або бл. 153)
  • Остгота (нар. 170 або бл. 183, помер бл. 250)
  • Унуїл "Гінвіла" (нар. 210 або бл. 213)
  • Атал (Атала) (нар. 240 або бл.. 243)
  • Ачіульф (Агіульф), (нар. 270 або бл. 273)
  • Вультвульф (нар. 300, помер бл. 370, князь Готів

Королі остготів

Правителі гуннів

Кагани Утигурів

Кагани Кутригурів


Правителі европейських аварів

Правителі оногурів

Князі антів

Аварські кагани

Правителі хозар

Ранні правителі

Кагани

Беки (царі-заступники)

Печенізькі хани

Правителі фем (областей розселення) по трактату Костянтина Багрянородного, складеного між 948 і 952 роками:

Имя Фема
'Ваіцу' Іртім
'Куела' Цури
'Куркуте' Гіли
'Іпаоса' Кулпі
'Каідума' Харавоі
'Талмат' Косту
'ДІАЦ' Хопоні
'Бата' Цопон

Інші хани

Ім'я Роки Примітки
'Госта'  ? -? ок. 880[48].
' Курячи'  ? -? У 972 р у Дніпровських порогів винищив російську дружину кн. Святослава[49].
'Ілдей'  ? -? У 979 р перейшов на російську службу до київського кн. Ярополку[50].
'Метігай'  ? -? У 988 р з'явився до київського кн. Володимиру і прийняв крещение[51].
'Кучюг' (Кучук)  ? -? У 991 р прийняв хрещення і перейшов на російську службу до київського кн. Владимиру[52].
'Родман'  ? -? У 1001 році разом з трьома синами був узятий в полон російськими в результаті їх походу в степ [53].
'Темір' (Тімар) ? - 1004 У 1004 р загинув в результаті міжусобиці «убієнних бисть ... від своїх родичів» .
'Кілдарі'  ? -?
'Тирах'  ? -? Син Кілдарі, правил найбільшим племінним об'єднанням, 1048-1050 рр. на візантійської службі.
' Кеген' ? - 1050 Сумнівного походження, прославився у війні з торки [54], вів тривалу боротьбу з тирах, перейшов на візантійську службу, хрестився, складався Патіц, убитий тирах.
'Балтчар'  ? -? Старший син Кегена, разом з батьком перебував на візантійської службі.
'Сульчу' ? - 1050 Деякий час перебував на візантійської службі, потім вів з нею війну, загинув при облозі Адріанополя.
'СЕЛТ'  ? -? Деякий час перебував на візантійської службі, потім вів з нею війну.
'Карама'  ? -? Перейшов на візантійську службу.
'Катали'  ? -? Деякий час перебував на візантійської службі, потім вів з нею війну.

Половецькі хани


Примітки

  1. (рос.) Виноградов Ю. Г., Русяева А. С. Граффити из святилища Аполлона на Западном теменосе Ольвии. Херсонесский сборник. 2001. № 11.
  2. (рос.) Виноградов Ю. Г. Перстень царя Скила. Политическая и династийная история скифов первой половины V ст. до н. э. СА. 1980. № 3.
  3. 3,0 3,1 3,2 (рос.) Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
  4. Шаблон:Ref-elIGDOlbia 4
  5. (рос.) Мельников О. H. Нимфей, скифский вождь Саммак и «измена Гилона». МАИЭТ. 2001. VIII.
  6. (рос.) Алексеев А. Ю. Хронография Европейской Скифии VII—IV веков до н.э. ИГЭ, Санкт-Петербург, 2003
  7. 7,0 7,1 (рос.)Латышев В. В. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. Вестник древней истории. 1947—1949.
  8. Болтрик Ю. В., Фіалко О. Є. Огуз — курган скіфського царя кінця IV ст. до н. е. Золото степу. Археологія України. — Київ; Шлезвіг, 1991. — С. 178.
  9. (рос.) Ю. П. Зайцев. НЕАПОЛЬ СКИФСКИЙ (II в. до н.э. — III в. н.э.) Симферополь, «Универсум», 2003.
  10. (рос.) М. В. Скржинская. Эпиграфические и письменные источники о женщинах Боспора. ИНДОЕВРОПЕЙСКОЕ ЯЗЫКОЗНАНИЕ И КЛАССИЧЕСКАЯ ФИЛОЛОГИЯ-XII (чтения памяти И. М. Тронского). СПб. Нестор-История, 2008.
  11. Шаблон:Ref-elSEG 37:674
  12. перелік скіфських династів Добруджі подано за: (рос.) Андрух С. И. Нижнедунайская Скифия в 6 — нач. 1 вв. до н. э.: Этнополитический аспект.  Запорожье: Запорожский гос. ун-т, 1995.
  13. Шаблон:Ref-elCorpus Inscriptionum Regni Bosporani, 708
  14. Шаблон:Ref-elIGBulg I² 41
  15. (рос.) Лазаров М. (София). Новооткрытая надпись Антигона за скифского царя Сариака. ВДИ, № 3, 1985
  16. Шаблон:Ref-elIGBulg V 5003
  17. Шаблон:Ref-de DR. MICHAEL JANDA. DIE SPRACHE DER MEDER. UNIVERSITÄT ZÜRICH. 2004.
  18. (рос.) В. А. Анохин. Монеты античных городов Северо — Западного Причерноморья. Наукова думка, 1989.
  19. 19,00 19,01 19,02 19,03 19,04 19,05 19,06 19,07 19,08 19,09 19,10 (рос.) Мельников О. Н. Боспорская государственность VI — начала IV вв. до н.э. по данным нумизматики. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Материалы IV Боспорских чтений. Керчь, 2003.
  20. 20,0 20,1 20,2 20,3 (рос.) Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II в. до н. э. ВДИ, 1987. № 1.
  21. (рос.) Голенко К. В. Новая монета царя Спартока. Нумизматика античного Причерноморья. Киев, 1982.
  22. курсивом позначено імена династів, належність яких сайям гіпотетична
  23. Терхінская і Тесінская стели.
  24. Кляшторний С. Г. Азіатський аспект ранньої історії хазар // Хазари, сб. статей. - М., 2005. - С. 259-264.
  25. Феофан Сповідник
  26. Мовсес Каланкатваці
  27. Картлис Цховреба
  28. 28,0 28,1 [ [Себеос]]
  29. Табари
  30. Артамонов М. І. Історія хазар. - СПб., 2001. - С. 202 і сл.
  31. Анонімна візантійська хроніка
  32. Артамонов М. І. Історія хазар. - СПб., 2001. - С.273.
  33. Вірменська редакція житія Стефана Сурозького
  34. Іванов С. А. Древнеармянская Житіє Стефана Сурозького і хазари // Хазари, сб. статей. - М., 2005. - С. 313-315.
  35. ал-Куфи
  36. Артамонов М. І. ' 'Історія хазар. - СПб., 2001. - С. 333.
  37. Житіє Костянтина (Кирила) Філософа (коротка редакція)
  38. Артамонов М. І. Історія хазар. - СПб., 2001. - С. 445.
  39. Виноградов А . Ю., Комар А. В. Дві «хозарські» написи з Південно-Західного Криму // Російська археологія. - М., 2005. - № 3. - С. 128-132
  40. ал-Йакуб. «Історія».
  41. Бейліс В. М. Арабські автори IX - 1-й половини Х ст. про державність і племінному ладі народів Європи // Найдавніші держави на території СРСР, 1985. - М., 1986. - С. 140.
  42. Таріх Баб ал-абваби
  43. Минорский В. Ф. Історія Ширвана і Дербенда X-XI ст. - М., 1963.
  44. 44,00 44,01 44,02 44,03 44,04 44,05 44,06 44,07 44,08 44,09 44,10 Лист Йосипа
  45. Артамонов М. І. Історія хазар. - СПб., 2001. - С. 380-383.
  46. 46,0 46,1 46,2 htm Кембриджський Анонім
  47. 47,0 47,1 47,2 Новосельцев А. П. Хозарська держава і його роль в історії Східної Європи і Кавказу. - М., 1990. - С. 194-196.
  48. Печеніги (Пачинакії). Шаблон:Книга: Ерліхман В.В .: Правителі світу
  49. {{{Заголовок}}}. — Т. 2.
  50. {{{Заголовок}}}. — Т. 9.
  51. {{{Заголовок}}}. — Т. 9.
  52. {{{Заголовок}}}. — Т. 9.
  53. {{{Заголовок}}}. — Т. 9.
  54. Расовський Д. А. {{{Заголовок}}}. — Т. 1.