Це тестова платформа Великої української енциклопедії

 Дії

Соціологія (реєстр)

Матеріал з DBE

Sortable table
1 2 3 4 5 7
Гасло Дефініція Спеціальність (шифр) Напрям Рівень статті (онлайн) Автор статті (готова, замовлена стаття)
Абрамовський, Едвард Йозеф (1868–1918) соціолог і філософ (Київ, Україна; Польща) 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 4, онлайн
Абстрактний емпіризм термін, що використав К. Райт Міллс (1959) по відношенню до тих форм соціального оглядового дослідження, які передбачають кількісні методи, але мало додають до теоретичних традицій в соціології та до соціологічного пізнання. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 5, онлайн
Абстрактний соціальний клас це сукупність індивідів, що відрізняється наявністю характерних для них об’єктивних атрибутів соціальних позицій, які, на відміну від соціального класу в його соціологічному розумінні, не володіють почуттям ідентифікації з іншими членами цієї сукупності, не усвідомлюють спільності інтересів, не мають власної організації. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6
Авангард (соціологія) передова частина буд-якого соціального руху, групи, класу. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5
Авантюра ризикована, сумнівна щодо чесності справа, розрахована на випадковий успіх і здійснювана без урахування реальних сил та конкретних обставин 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6
Автоетнографія одна з досить поширених методик, застосовуваних в якісних дослідженнях ринку або в соціології. Метод ґрунтується на тому, що споживач, будучи об'єктом вивчення, стає ще й його суб'єктом. Він сам спостерігає за собою, своїми звичками і особливостями поведінки і фіксує свої спостереження. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 4
Автономія соціальна можливість самостійного вибору і здійснення економічної політики, політичної або культурної діяльності індивідом, групою чи організацією. 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини Соціологія 5, онлайн
Автономія соціології точка зору, зокрема, висловлена Дюркгеймом, згідно якої соціологія повинна формуватися як особлива наука, що має справу з рівней дійсності, який не може бути пояснений іншими дисциплінами: психологією або біологією. Дюркгейм вважав, що "суспільство" має стутс "sui generis" - тобто власним видом. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5, онлайн
Автономна людина (Автономна та пластична людина) (autonomous man and plastic man) - розрізнення, проведене Голлісом (1977, 1987), між автономною людиною, тобто тим, що вибирає, раціональним, самовизначеним соціальним актором, що здатний до виконання цілей та висловленню власних інтересів та пластичною людиною, яка визначається соціальними структурами та біологією. Такий підхід широко розповсюджений в сучасній соціології, що акцентується на структурі та волі. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5, онлайн
Агент 1) особа, яка діє за дорученням організації, установи тощо, уповноважений. 2) А. дипломатичний -офіційна особа, яка здійснює зовнішньо-політ. представництво. 3) У соціології - людина як носій соціальної функції, виконавець соціальної ролі 4) У природничих науках – діючий фактор у якому-небудь процесі або явищі. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 4
Агенти соціалізації люди та установи, за допомогою яких відбувається процес соціалізації, залучення людини до культури, соціальних цінностей і норм та засвоєння соціальних ролей. Виділяють первинні і вторинні А.с. Агенти первинної – батьки, брати, сестри, бабусі, дідусі, близькі і далекі родичі, няні, друзі, ровесники, вчителі, тренери, лікарі, лідери молодіжних угруповань; виконують, як правило, множину функцій (напр., батько-опікун, адміністратор, вихователь, учитель, друг, товариш). Агенти вторинної – представники адміністрації школи, ВНЗу, підприємства, армії, міліції, церкви, держави, працівники засобів масової інформації, партій, суду тощо; виконують одну-дві функції. 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини Соціологія 4
Аграрна соціологія розділ соціології, що досліджує соціальну структуру села та аграрного виробництва 22.00.04 - Спеціальні та галузеві соціології Соціологія 3
Агрегат соціальний (лат. aggregatus – приєднаний, зібраний) – територіальне скупчення людських індивідів, яке в певному відношенні є цілісністю (напр. населення країни, міста, села, району тощо). Внутрішньо надзвичайно складне, бо його утворюють численні індивіди, соціальні групи та прошарки. А.с. містить у собі формальні і неформальні структури, у ньому мають місце масові, стихійні і впорядковані процеси, діють статичні і динамічні закони та закономірності. А.с. – масове, але водночас і цілісне, структуроване соціальне утворення. Проблема А.с. висвітлюється в працях Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, П. Сорокіна та ін. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 4, онлайн
Агрегативний аналіз даних форма аналізу на основі доступних джереж опублікованих або інших даних (наприклад, демографычних, статистики самогубств, як у Дюркгейма) для опису характеристик населення або схожою сукупносты особистостей. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 5, онлайн
Агрегація соціальна деяка кількість людей, що зібралася у певному фізичному просторі і яка не взаємодіє між собою свідомо. 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини Соціологія 5
Агрегування (соціологія) див. Моделювання в соціології 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6
Адаптація соціальна процес активного пристосування індивіда до навколишніх умов, соціального життя. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 4, онлайн
Адаптація трудова (професійна) активне пристосування індивіда до змінюваної трудової ситуації. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5, онлайн
Аддамс, Лаура Джейн американський соціолог і філософ, лідер руху суфражисток у США. Лауреат Нобелівської премії миру 1931 р. («Удостоєна премії як справжній делегат всіх миролюбних жінок миру»). 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 4, онлайн
Ажіотаж (франц. agiotage - біржова гра)- 1) Спекулятивна гарячка на біржах і ринках. 2) Переносно - збудлсення, боротьба інтересів навколо будь-якої справи, питання. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6, онлайн
Айзенштадт, Шмуль Ноах (1923) ізраїльський порівняльний психолог та порівняльний історик, відомий своїми роботами про імігрантські групи та про модернізації. Найбільшу увагу привернула його робота "Політична система імперій" (1967) - систематизована спроба співставити історичні, неплемінні, доіндустріальні політичні системи та узагальнити фактори, що впливають на їх ефективність або неефективність. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5, онлайн
Академічна соціологія напрям у західній соціології, представники якого концентрують увагу на вивченні базисних, фундаментальних проблем соціального пізнання. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 4, онлайн
Акламація прийняття або відхилення зборами якоїсь пропозиції без підрахунку голосів – лише за реакцією учасників зборів, вираженою вигуками, репліками тощо 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6
Активні бідні» люди, що мають низький матеріальний достаток, однак докладають належних зусиль, щоб вибратися зі стану бідності, поліпшити свій рівень життя. 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини Соціологія 5, онлайн
Активність соціальна енергійна, посилена діяльність, діяльний стан, діяльна участь у чомусь. А.с. – одна з характерних рис способу життєдіяльності соціального суб’єкта (особистості, соціальної групи, історичної спільноти, суспільства), що відображає рівень спрямованості здібностей, знань, навичок, концентрації вольових, творчих зусиль на реалізацію невідкладних потреб, інтересів, мети, ідеалів завдяки освоєнню, збереженню, руйнуванню існуючих або створенню нових умов, життєво важливих зв’язків з природним і соціальним середовищем, формуванню особистих соціальних якостей. А.с. здійснюється в індивідуальній, груповій, колективній, масовій формах і проявляється в різних сферах: трудовій, соціально-політичній, у сфері культури і побуту. 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини Соціологія 4
Актор соціальний див. Соціальний актор 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6
Акторно-мережева теорія відома також як «соціологія перекладу» (sociology of translation) - підхід в соціальних дослідженнях, спочатку виник в галузі досліджень науки і технологій (STS), який розглядає об'єкти (артефакти, технічні комплекси, тварин тощо.) як діючі одиниці соціальних відносин. Основним принципом акторно-мережевий теорії (АСТ) є концепція гетерогенної мережі. Це мережа, яка складається з багатьох різнорідних елементів. Ці однакові по відношенню до один одного мережі містять в собі як соціальні, так технічні елементи. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 4
Акупунктура суспільства відчутні (уразливі) точки в певних сферах суспільного життя, які можуть майже за незначного впливу на них (діяння) справляти вплив на все життя суспільства, його розвиток. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5, онлайн
Александер, Джеффрі (1945) сучасний американський соціолог. Захопившись ідеями нових лівих, які були популярні в 60-70-ті роки, А. з часом відійшов від марксистського підходу задля “синтетичного”, що виходив з усього набутку класичної соціологічної думки. Він присвятив себе дослідженню, розвитку класичних ідей у сучасній соціологічній теорії, зосередившись на проблемах культури, соціальної структури та соціальної дії, прагне розробити синтетичну, багатомірну соціологічну теорію, базовану на творчих здобутках соціологічної думки кінця ХХ ст. Основні праці: “Теоретична логіка в соціології” в 44х томах (1982 – 1983), “Дія та її середовище” (1988), “Структура і значення: нові ланки в класичній соціології” (1989). 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 3
Альтернативна соціологія напрям у соціологічній теорії, що базується на критиці утилітарних, прагматичних та споживацьких орієнтацій у панівній суспільній системі цінностей щодо ставлення до природи. Пропонується «культурна революція» або «революція свідомості», які докорінним чином мають змінити ставлення суспільства до екологічних проблем. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 3
Альтернативне врегулювання спорів група процесів, за допомогою яких вирішуються спори і конфлікти без звернення до формальної системи судочинства. Включає: медіацію, переговори, фасилітацію, арбітрування, будь-який інший процес, ефективний для вирішення спору. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5, онлайн
Альтернативні стилі життя (alternative lifestyle) це способи життя, що відрізняються від основних, або взагалі сприймаються як такі, що знаходяться поза межами культурної норми. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 4
Альтруїстичне самогубство форма самогубства, визначена Дюркгеймом (1897) як явище, що властиве високоінтегрованим суспільствам та деяким типам соціальної організації, в яких соціальна інтеграція настільки ж сильна. Приклади альтруїстичного самогубства - евтанація стариків та немічних в деяких примітивних суспільствах або самогубства честі (зокрема, серед військових). 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5, онлайн
Амбівалентність (від лат. ambo - обоє і valentia - сила) - суперечливе,одночасне двоїсте емоційне переживання людини щодо тієї самої події або об'єкта (напр., задоволення і незадоволення, симпатії і антипатії тощо). Такі суперечливі почуття виникають через багатогранність предметів і явищ, багатоманітність потреб та інтересів особистості, неоднозначне ставлення людини до навколишньої дійсності. Одне з амбівалентних почуттів витісняється (як правило, несвідомо) і маскується іншим. Термін "амбівалентність" запропонував швейцарський психолог Е. Блейлєр 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5 І. Л. Бутич (готова, є в УРЕ)
Амбівалентність соціальна несумісність норм, цінностей, оцінок, почуттів, станів свідомості соціального суб’єкта (індивіда, групи), що характеризується подвійним, суперечливим його ставленням до явищ, подій, фактів, процесів. У А.с. відображається внутрішня суперечливість соціальної реальності, її здатність набувати протилежних (несумісних) характеристик (властивостей, мотивів, відношень, сенсів, значень тощо). Розрізняють чотири основні типи А.с.: 1) одночасне функціонування комплексу протилежних розпоряджень, зразків поведінки на рівні соціальних систем і зв’язків; 2) суперечності між функціями, статусами, ролями на рівні індивідуальної свідомості; 3) розбіжність між сталими відчуттями суб’єкта та ситуативними емоціями, переживаннями; 4) неузгодженість та взаємовиключення духовно-моральних цінностей культури і засобів людської діяльності. А.с. притаманна всім соціальним системам, нерідко обтяжена деструктивною поведінкою людей, соціальною напруженістю, конфліктами, виявами нетолерантності. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 3
Аналіз даних вторинний вид дослідження, в якому повторно аналізуються дані, зібрані і, як правило, опубліковані раніше чи / та іншими дослідниками. Результатом А.Д.В. можуть бути будь-які інтерпретації та висновки, що відрізняються від тих, які були отримані і опубліковані авторами. У деяких наукових дисциплінах, наприклад економіці або демографії, А.Д.В. є основним методом дослідження. Основним джерелом даних для таких наук є, наприклад, офіційна статистика. Використання вторинного аналізу в соціології обмежується, насамперед, правами власності на зібрані дані. Відкриття великих банків соціологічних даних у багатьох країнах створює хороші перспективи для А.Д.В. в соціології. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 4, онлайн
Аналіз девіантного випадку див. Девіантний випадок 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6
Аналіз документів метод збору первинних соціальних даних, при якому джерелом інформації є текстові повідомлення, що містяться у будь4яких документах, протоколах, доповідях, резолюціях та рішеннях, газетних і журнальних публікаціях, художніх творах, ілюстраціях тощо. А.д. дозволяє одержати відомості про минулі події, безпосереднє опитування яких чи спостереження за якими неможливі. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 4
Аналіз звичайних подій один з різновидів квазіекспериментів, тобто експериментів, в яких незалежна змінна не змінюється, а вибирається з наявних випадків. Більшість досліджень, які включають А.З.П. мають структуру "А1 - В - А2", що значить "спостереження-умова-спостереження". 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 5, онлайн
Аналіз подієвий аналіз даних про історію подій, тобто про час і обставини (коваріатах) їх настання в кордонах спостережуваного періоду часу і про самі ці події. Під подією розуміється зміна статусу, вимірюваної дискретної змінної, що приймає зліченну кількість взаємно виключених значень. Наприклад, в дослідженні шлюбної поведінки подіями можуть бути вступ до шлюбу, розлучення, повторний шлюб, вдівство і т.д. Одиницями А.П. можуть виступати індивіди, групи та організації, країни, політичні об'єднання, культурні процеси. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 5, онлайн
Аналіз порівняльний різновид вторинного аналізу соціологічної інформації, який полягає у порівнянні результатів досліджень, проведених на різних об’єктах або в різний час одним або різними дослідницькими колективами для узагальнення соціологічної інформації і забезпечення її якості. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 4, онлайн
Аналіз системний сукупність методологічних засобів, які використовуються для підготовки й обґрунтування рішень із складних проблем суспільного життя – політичного, соціального, економічного, військового, наукового, технічного, що спираються на системний підхід і ряд математичних методів управління. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 3, онлайн
Аналіз соціальних мереж методологія і методи дослідження зв'язків між соціальними акторами. Виникнення цієї методології відносять або до 1930-м, коли в психології сформувався соціометричний підхід, або до 1950-м, коли для аналізу ранніх описових досліджень були застосовані матрична алгебра та теорія графів. Предметом А.С.М. є структура - повторювані, регулярні патерни відносин. Математичний апарат А.С.М. дозволяє досліджувати реляційні дані, властивості зв'язків і відносин, хоча атрибутивні дані також можуть бути включені в аналіз. Іншою важливою особливістю є можливість одночасно використовувати в аналізі дані різного рівня: особливості акторов, підгруп акторов, позицій і цілої мережі. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 4
Аналіз соціального конфлікту вид управління по вивченню конфліктної ситуації, що здійснюється в наступних напрямах: ідентифікація цілей учасників конфлікту; визначення проблемної ситуації, що передувала конфліктові; встановлення факторів, які сприяли перетворенню проблемної ситуації у конфлікт; вивчення впливу особистісних факторів на виникнення конфлікту. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 4, онлайн
Аналіз соціологічних даних аналіз даних, отриманих методами соціологічних досліджень 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 4
Аналіз структурний метод соціології, який дозволяє з’ясовувати значення окремого соціального явища для функціонування і розвитку певним способом структуризованого соціального цілого. При А.с. в ході порівняльного вивчення соціальних феноменів виділяються переважно формальні елементи, взаємозв’язок яких і розглядається як основа збереження у незмінному вигляді цієї системи. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 4, онлайн
Аналіз типологічний метод дослідження, що базується на розчленуванні складних об’єктів на групи (класи) та дослідженні однорідних груп. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 4, онлайн
Аналіз функціональний в соціології методологія комплексного дослідження причинно-наслідкових зв’язків, окремих рушійних сил розвитку соціальних явищ і процесів, у якому наголос робиться на пізнанні залежних факторів (функцій). А.ф. з’ясовує комплекс діючих факторів, внаслідок чого робиться крок до пізнання закономірностей розвитку соціальних явищ і процесів, а отже, ігноруються неістотні, поверхневі зв’язки. Недоліком А.ф. є неврахування зворотних зв’язків між соціальними явищами і процесами. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 4, онлайн
Аналіз шляховий метод аналізу даних опитувань, запропонований Х.Блалоком, який він вважав основним джерелом емпіричної інформації в соціальних науках. Ідея методу полягає в тому, щоб за допомогою техніки приватних кореляцій спробувати усунути вплив деякої змінної на відношення між двома іншими змінними. Мета наукових досліджень, по Блалоку, полягає в тому, щоб знайти модель, що дозволяє пояснити зібрані емпіричні дані. А.Ш., в свою чергу, був покликаний допомогти з вибором найбільш правильної серед усіх можливих моделей. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 5
Ангажування (фр. engager – залучати, втягувати) – процес витребування інститутами і структурами влади соціальної, політичної активності громадян. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5, онлайн
Андерклас особи з низьким соціальним статусом, які не мають визначеної належності до соціальних класів 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини Соціологія 5
Андерсон, Перрі (1938) британський соціальний теоретик та історик. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 3
Анкета впорядкований за змістом і формою перелік питань та висловлювань, втілених у вигляді опитувального листа чи опитувальника. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 4 С. Д. Максименко (готова, є в УРЕ)
Анкета соціологічна (фр. enquete – розслідування) – інструмент збору первинної соціальної інформації; упорядкована за змістом і формою система запитань, об’єднаних планом дослідження для з’ясування проблемної ситуації і вивчення характеристик об’єкта аналізу (і втілених у вигляді опитувального листка чи опитувальника). Структурно А.с. включає такі розділи: вступна частина – звернення до респондентів, в якому вказується, хто проводить дослідження, його тема, правила заповнення анкет (якщо є в цьому необхідність) і анонімний характер опитування; блок контактних питань, які дають можливість респондентам увійти в досліджувану проблему; блок основних питань, які відображають досліджувану проблему; блок питань, спрямованих на одержання інформації про соціально-демографічні характеристики респондентів (так звана “паспортичка”). 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 3
Анкетер особа, яка здійснює збір соціологічої інформації методом анкетного опитування респондентів. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6
Анкетування метод дослідження в соціології та психології; дизайн, поширення анкет та наступний аналіз даних. Анкетування може бути групове, індивідуальне, поштове, пресове тощо. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 3
Анне сосйоложік (фр. L'Année Sociologique — Соціологічний щорічник) — соціологічний журнал заснований у 1898 р. Емілем Дюркгаймом, який до кінця свого життя (1913), був його редактором. У журналі публікувалися роботи прихильників ідей Дюркгайма, огляди та рецензії літератури з соціальних наук. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 4, онлайн
Аномальний такий, що відхиляється від звичайних норм поведінки (або соціальної структури), в особливості там, де це проглядається як функціональне порушення, або дисфункція. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6, онлайн
Аномічне самогубство форма самогубства, пов'язана з аномією, тобто з суттєвими змінами соціального порядку, типу непередбачуваної катастрофи або швидкого економічного зростання, або іншими подібними порушеннями соціальних сподівань. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6, онлайн
Антагонізм соціальний соціальний відносини між групами, представники яких вважають свої інтереси протилежними. Поширений чинник конфліктів 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини Соціологія 4
Антинатуралізм підхід до соціологічного аналізу, що протистоїть природничонауковій моделі (наприклад, формулюванню про природничі закони), вважаючи її неадекватною для вивчення людської соціальної діяльності. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6, онлайн
Антипозитивізм в соціології негативна реакція на певні тенденції внутрішнього розвитку та інституціоналізації соціологічної дисципліни, оцінювані їх критиками як результат впливу позитивістської мeтодологіі та позитивістських уявлень про нayку та науковість. Різновиди А. розрізняються за тенденціям, що відображають різні етапи конституювання соціології в самостійну наук. дисципліну. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5
Антропологічний напрямок у соціології сукупність теорій, що виводять соціальні відносини від антропологічних характеристик людини 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 3
Антропологія соціальна розділ соціології, об'єктами вивчення которогo є примітивні і традиційні суспільні системи. 22.00.04 - Спеціальні та галузеві соціології Соціологія 3
Антропологія структурна coціологіческое відгалуження філос. антропології, найбільш повно розроблене К. Леві-Строссом на основі дослідження первісної культури. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 4
Антропосоціологія соціологічна теорія, що на основі даних антропологічної науки встановлює безпосередній зв’язок соціального становища окремих індивідів та їх груп за анатомофізіологічними ознаками людини (розмір і форма черепа, зріст, колір волосся тощо) і на такій підставі розглядає суспільні явища. Засновником А. вважається Ж.Ляпуж, який сприйняв і розвинув теорію Ж.Гобіно про арійців як вищу аристократичну расу. 22.00.04 - Спеціальні та галузеві соціології Соціологія 4
Апатія соціальна крайня форма соціальної пасивності, відмова від будь-яких форм участі у суспільно-політичних процесах. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5
Аристократія праці див. Робітнича аристократія 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6
Арифметика політична позначення, прийняте в історії соціології для емпіріч. соц. досліджень XVII ст. в Великобританії: перше обстеження населення Лондона Дж. Грантом, роботи У. Петті (автора caмого терміна "А.п.") по Ірландії, дослідження Г. Кінга, Е. Галлея. А.п. мала великий вплив на подальші аналогічні кількісні описи соц. життя і заклала основи дeмографіі, соц. статистики. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5, онлайн
Артюхін, Михайло Іванович радянський і білоруський соціолог. Кандидат філософських наук (1983), керівник Центру моніторингу міграції наукових і науково-педагогічних кадрів Інституту соціології і соціальних технологій НАН Білорусі (з 1999). В 1970 закінчив Брестський державний педагогічний інститут, філологічний факультет. Після закінчення інституту працював учителем в середніх школах Брестської області. Молодший науковий співробітник відділу соціології культури Інституту філософії та права АНБ (1981-1985). Вчений секретар Інституту філософії та права АНБ (1985-1990). Старший науковий співробітник відділу соціології науки Інституту соціології НАН Білорусі (1990-1999). Основні наукові інтереси: соціологія науки, науково-технічна політика країн з перехідною економікою, трудові ресурси як об'єкт державної соціальної політики, наукова міграція і проблеми її державного регулювання. А. брав участь у розробці білоруської концепції моніторингу міграції наукових кадрів, її практичної реалізації. А. - автор понад 50 наукових публікацій, в тому числі на німецькій та англійській мовах. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5, онлайн
Архів анкет систематизоване відповідно до прийнятої класифікації зібрання (бібліотека) анкет, бланків інтерв'ю і друrіх різновидів методич. інструментарію для збору даних методом опитування. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5
Архів даних, або банки даних Сховища необроблених даних попередніх соціальних обзорів. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6
Архів соціологічної інформації архів даних соціологічних досліджень 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія 4
Аскрипція просування соціальними “сходинками” завдяки зовнішнім, незалежним від індивіда, групи властивостям (соціальному становищу, фізичним даним та ін.). 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5
Асоціалізація засвоєння особистістю норм, цінностей, ролей, стеріотипів поведінки, які спричиняють деформацію суспільних відносин, дисгармонію у взаємодії людини і природи. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5
Асоціальна поведінка див. Девіантна поведінка 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6
Асоціація 1) інтуітивно встановлюваний, неявний зв’язок між об’єктами або явищами 2) організація, що об’єднує індивідуальних або колективних учасників відповідно до спільних прагматичних інтересів 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини Соціологія 5
Асоціація професійна соціологічна заснована в 1993 р у зв'язку з припиненням діяльності Accoціaціі радянської соціологічної. Основне завдання - підтримання та розвиток про професійних зв'язків не тільки в Російській Федерації, а й за її межами. Членство в Асоціації індивідуальне. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5
Асоціація соціологічна американська (American Sociologiсаl Association) зорієнтована стабілізувати соціологічні дослідження, підвищувати їх якість, сприяти розвитку социологич. освіти, організовувати дискусії між вченими, зайнятими вивченням соц. проблем. АСА виникла в 1905 р. як Амер. соціологіч. товариство, нинішню назву отримала в 1959 р. В даний час налічує близько 12 000 членів. У ній розрізняють три категорії членства: постійні члени, чл.-кор., студенти. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5
Асоціація соціологічна британська Була заснована в 1951 р. як професійна орrанізація англ. соціологoв з цeлью сприяти розвитку соціологіч. досліджень, координувати наук. діяльність в країні, допомагати в організації практич. застосування результатів соціологіч. досліджень. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5
Асоціація соціологічна міжнародна об'єднання національних асоціацій, дослідницьких інститутів і центрів, а також окремих осіб, які займаються дослідженнями в галузі соціології та ряду суміжних дисциплін. Міжнар. coціологіч. асоціація (МСА) була заснована під егідою ЮНЕСКО у вересні 1949 р. у м. Осло на Міжнар. конгресі соціологів. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5
Асоціація соціологічна радянська була заснована в 1958 р в якості добровільної громад. научн. орrанізації для сприяння розвитку соціологіч. досліджень і ефективному використанню їх результатів в соц. практиці. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 5, онлайн
Асоціація соціологічна українська  ??? 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 4
Атавізм соціальний Прояв в соціальній поведінці сучасних людей елементів, характерних для первісної людини або тварини. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6
Атомізація соціальна (суспільна) послаблення традиційних суспільних взаємозв’язків, формалізація суспільних відносин 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини Соціологія 5
Атрактор соціальний див. Соціальна самоорганізація 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 4
Аутвейт, Вільям (1949) британський соціолог. Доктор філософії, професор університету Сассекс, Брайтон (Англія). Основні роботи: "Формування понять в соціальній науці" (1983), "Розуміння соціального життя" (1986), "Нові філософські концепції соціальних наук. Реалізм. Герменевтика і критична теорія" (1987). Редактор (спільно з Т.Боттомором) словника "Соціальна думка двадцятого століття" (1993). Спираючись на роботи Бхаськара, А. доповнює реалістську стратегію концепціями інтерпретації, які були розроблені в рамках герменевтики і критичної теорії. Соціальні явища, по А., концептуально залежні від способів, якими вони інтерпретуються включеними в них людьми і зовнішніми спостерігачами. Поняття і теорії суспільних наук повинні мати матеріальний, реальний зв'язок з теоріями діячів, діючих суб'єктів в життєвому світі. Суспільні науки більш пов'язані з мисленням на основі здорового глузду. Вони не стільки повідомляють нове знання, скільки дають більш адекватні формулювання наших інтуїцій щодо соціальних подій. Більше того, елементарні структури суспільства не просто інтерпретовані, але суть не що інше як інтерпретація, символи, за якими криється світ дієвих речей і світ діяча. Методологія та онтологія, по А., повинні бути аналітично розведені, різні методи доречні в різних контекстах, а реалістська метапарадигма не дає можливості зробити між ними вибір. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 3
Аутгрупа група, до якої не належить індивід. Колективний інший, або ж "чужі" на противагу "своїм" 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини Соціологія 5
Аутопоезіс термин, що ввели у науковий обіг чілійські вчені У. Матурана і Ф. Варела у 1972 році. Він означає "самопородження", "самобудування", "самовідтворення" живих істот, у тому числі людини, які відрізняються тим, що їх організація породжує в якості продукту їх самих без поділу на виробника та продукт. Так автори назвали узагальнений організаційно замкнутий рекурсивний продукційний процес, що виражає суть живого організму як особливої динамічної автономії. В соціальних науках концепція знайшла додаток в роботах Н. Лумана, а також ряду авторів, які досліджують медіакомунікації. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 3 Купрієнко С.А. (готова)
Аутсайдер особи, групи осіб або організації що відрізняються найнижчими досягненнями в певній галузі. Термін за походженням спортивний; спортсмени з низькими результатами, що вибувають з подальшого змагання. 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини Соціологія 6
Афективна дія див. Типи соціальної діяльності 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6
Афіліативні мережі бімодальні соціальні мережі (гіпермережі), побудовані за критерієм участі акторів в одних і тих же подіях або приналежності до соціальних груп. На відміну від традиційних мереж, А.М. включають дві множини елементів - акторов і події. Відносини між елементами однієї множини обумовлені їх зв'язками з елементами іншої. Основне припущення, що лежить в основі аналізу А.М, полягає в тому, що спільна участь у подіях створює умови для виникнення соціальних зв'язків іншого типу - знайомств, дружби, конкуренції. 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини Соціологія 4
Ацефалія (соціологія) див. Сегментарні суспільства 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 6
Ашин, Генадій Костянтинович (1930) радянський і російський соціальний філософ, соціолог, політолог. Закінчив МДІМВ (1953). Доктор філософських наук (1970), професор (1972). Зав. кафедрою філософії МГИМО (1974-1985). Головні напрямки наукових досліджень: теоретична і емпірична соціологія Заходу, психологія політичного лідерства та пануючих еліт, феномени масової культури. Сформулював ідею "проміжної" культури - опосередкованої ланки між елітарною і масовою культурою. Одним з перших у радянській соціології досліджував проблеми еліти, лідерства, масового суспільства. Осмислив базові типи рекрутування еліт, проблематику елітної освіти. На думку А., теорія еліт може бути доповнена і конкретизована сучасними розробками з проблеми класів та класових відносин у суспільстві. А. - автор більше 150 наукових робіт, в тому числі: "Основні напрямки сучасної буржуазної соціології" (1960), "Сучасна буржуазна соціологія" (1965), "Доктрина" масового суспільства "(1971)," Критика сучасних буржуазних концепцій лідерства "(1978), "Сучасні теорії еліти" (1985), "Теорія політичної еліти. Основи політології "(1992)," елітологіі. Становлення. Основні напрямки" (1995) тощо. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія 4, онлайн
БАГАТОСКЛАДЕНЕ СУСПІЛЬСТВО Суспільства фрагментовані на різні расові, релігійні або мовні групи. Спочатку цей термін використовувався в більш вузькому сенсі, позначаючи роздільне існування етнічних громад в рамках поділу праці, коли єдиним контекстом соціальної взаємодії між цими етнічними групами є ринок. Соціологія
БАЗОВА ОСОБИСТІСТЬ сукупність типових особистісних рис, притаманних людям, які виросли в одній культурі і пройшли одні й ті ж процеси соціалізації. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія
БАКІРОВ, ВІЛЬ САВБАНОВИЧ (8.06.1946, м. Уфа, Росія) - укр. соціолог. Закінчив Харківський держ. ун-т. Працює зав. кафедри прикладної соціології цього ун-ту. Д-р соціол. наук (1991), проф. (1994). Галузь наук, інтересів: соціол. аналіз соціальних змін, соціокультурних процесів у пострад. Україні. Має десятки наук., публікацій, серед яких моногр. Твори: "Ціннісна свідомість та активізація людського фактора" (1998), "Місто і держава: проблеми, тривоги, сподівання громадян Сходу України" (1996, співред.). 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія
БАЛАНДЬЄ, ЖОРЖ (1920) французький соціолог, представник динамічного підходу. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія
БАЛАНС ЧАСУ один із засобів вивчення соц. процесів і явищ, що відбуваються в суспільстві. Ці процеси і явища знаходять відображення у структурі совокупноrо фонду часу населення, в різних видах виробничої і поза виробничої діяльності. 22.00.02 - Методологія та методи соціологічного дослідження Соціологія
БАНД (band) невелика група з примітивною соціальною структурою. Ця форма соціальної організації розцінюється американськими еволюціонними антропологами як така, що передує племені, клану або державі, та зазвичай характеризує суспільство, що живе мисливством та збиральництвом. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія
БАНК СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ спеціально створений архів, зібрання методичних інструментів, результатів соціологічних обстежень, підсумків їх емпіричного і теоретичного аналізу, що використовується з метою збереження і накопичення інформації. Б.с.і. може бути документальним (рукописні, друковані матеріали, фото- і кіно-документи), однак більш перспективними є ті, що засновані на використанні сучасної інформаційної технології, ЕОМ. Інформація може зберігатися у хронологічному, територіальному, інституціональному, предметному або авторському порядку. 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія
БАРНС, ГАРРІ ЕЛМЕР (1889 - 1968) американський соціолог, історик культури, публіцист. Викладав соціологію, а також пенологію та криминологию в ряді університетів і коледжів США. Основна область досліджень - політичні, економічні та культурні аспекти західної цивілізації та громадської думки. Різко критикував офіціозну ("традиційну") історію з її упором на вивчення війн, правлячих династій, політики за нездатність зрозуміти "основні каузальні чинники процеси" в історичному розвитку. Висував концепцію "нової історичної науки" як більш глибокого розуміння генезису та еволюції цивілізації, котрий використовує досягнення всіх наук про людину (географії людського суспільства, біології, психології, суспільних наук та ін.). 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія
БАСІНҐ перевезення автобусами дітей окремої етнічної групи з одного жилого кварталу в інший, що має інший етнічний склад з метою досягнення етнічної або "расової" рівноваги в школах 22.00.01 - Теорія та історія соціології Соціологія
БАТЬКІВСТВО відношення до дитини, яке засноване на факті її походження від даного чоловіка і виражається у турботі про її життя, здоров'я, виховання і навчання 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини Соціологія
БАУМАН ЗІГМУНД (р. 1925) - британський соціолог польського походження, один з найяскравіших і оригінальних представників постмодерністської соціальної теорії. Отримав освіту в університетах Англії, Канади та США. Нині почесний професор університету в Лідсі (Великобританія). Воював на боці радянської армії проти фашистської Німеччини, був активним і переконаним комуністом у повоєнній Польщі. У 1950-х емігрував до Великобританії. Соціологія
БЕВЕРІДЖ ВІЛЬЯМ ГЕНРІ (BEVERIDGE, William Henry) (1879-1963) Найкраще відомий завдяки тій ролі, яку він зіграв в розширенні соціальних служб та створенні держави загального добробуту в післявоєнній Британії. У 1941 р. Беверидж був призначений головою державної комісії з вивчення управління соціальними службами. Соціологія
БЕДЖГОТ ВОЛТЕР (1826 – 877) – один із представників соціального дарвінізму, англійський економіст і соціолог. У праці “Фізика і політика” розглядає боротьбу за існування як основний закон соціальної еволюції, яка відбувається внаслідок непримиренності між різними соціальними групами. Соціологія
БЕЗДІЯЛЬНИЙ КЛАС Цей термін був запропонований Т.Вебленом (Veblen, 1899). Бездіяльний клас - це клас людей, досить багатих для того, щоб не працювати. Вони ведуть бездіяльне життя, що відрізняється показним придбанням і виставленням напоказ придбаних споживчих товарів. Члени бездіяльного класу демонструють свої статус і соціальну позицію, дистанціюючись від світу роботи, але займаючись при цьому показним споживанням. Соціологія
БЕЗДОМНІСТЬ трактується вельми широко: і як відсутність притулку, і мешкання в притулках без права на володіння ними і під загрозою негайного виселення; мешкання на горищах і в підвалах; і як мешкання в гуртожитках, нічліжках; і як мешкання в будинках, що підлягають зносу; як мешкання на площі друга. Соціологія
БЕЗРОБІТТЯ Безробітним є той, хто може працювати, але не має роботи. Він або вона може бути добровільно безробітним (тобто віддати перевагу не працювати) або вимушено безробітним (тобто хотіти працювати, але бути не в змозі знайти роботу). Саме вимушено безробітних має на увазі більшість людей, кажучи про безробіття. Соціологія
БЕКЕШКІНА ІРИНА ЕРІКІВНА (1952, м. Івдель Свердловської обл.) — укр. соціолог. Закінчила філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім.Т. Г. Шевченка (1974) та аспірантуру Ін-ту філос. АН України. У 1982 р. захистила канд. дис. "Структура особистості". Соціологія
БЕККЕР ГОВАРД (BECKER, Howard S.) (p.1928) Основний внесок Беккера як представника традицій Чиказької школи в сучасну соціологію пов'язаний з вивченням професійної соціалізації у роботі «Хлопчики в білому» (Becker et al., 1961), дослідженням девіантних субкультур і кар'єр в «Аутсайдерах» (Becker, 1963) і аналізом молодіжної культури та вищої освіти («Як отримати диплом» - Becker et al., 1968; «Боротьба за владу над кампусом» - Becker, 1970). Соціологія
БЕЛЛ ДЕНІЕЛ (BELL, Daniel) (1919 р.н.) – відомий американський соціолог, спеціаліст у галузі соціологічного прогнозування; один із найбільш знаних представників американського неоконсерватизму, провідним органом якого став заснований ним разом з І.Крістолом і Д.Мойніхеном в 1955 р. журнал “The Public Interest”. Соціологія
БЕНДІКС РЕЙНХАРД (BENDIX, Reinhard) (р.1916) Американський соціолог, автор класичного дослідження в галузі економічної соціології «Робота і авторитет в індустрії» (Bendix, 1956), присвяченого порівняльному аналізу ділового авторитету та ідеології бізнесу в суспільствах, що індустріалізуються і Європі і Америці. Соціологія
БЕНТЛІ, АРТУР (1879 - 1957) соціолог, політолог, філософ Соціологія
БЕНЬЯМІН ВАЛЬТЕР (BENJAMIN, Walter) (1892-1940) Німецький соціальний теоретик і філософ, якого відносять зазвичай до Франкфуртської школою і, зокрема, пов'язують з Адорно. Хоча його роботи відрізняються різноманітністю (вони опубліковані, головним чином, у формі есе), більша їх частина присвячена аналізу культури. Соціологія
БЕРГЕР ПІТЕР ЛЮДВІГ (р. 1929) (1929 р.н.) – американський соціолог, провідний представник феноменологічної соціології знання, знаний ідеолог неоконсерватизму. Наукові інтереси присвячені розробці феноменологічній соціології знання, соціології релігії, проблемам сім’ї і т.д. Соціологія
БЕРДЖЕСС ЕРНСТ (1886-1966) американський соціолог, один із засновників Чикагської школи. З 1934 р. президент Американського соціологічного товариства. Розробив прикладний варіант соціально4екологічної теорії для досліджень міста. Соціологія
БЕРНСТАЙН БЕЗІЛ (BERNSTEIN, Basil) (p.1924) У минулому професор інституту освіти Лондонського університету. Бернстайн найбільше відомий своїми новаторськими дослідженнями відносин між соціальним класом і процесами засвоєння і використання мови дітьми як у колі сім'ї, так і в школі. В останні роки сфера його досліджень розширилася - він розробляє загальну теорію взаємозв'язку між класовими відносинами, розподілом влади, принципами контролю та комунікаційними кодами. Соціологія
БЕРНХЕМ ДЖЕЙМС 1905-1987) - американський соціолог та історик гуманітарного знання, який сформулював теорію "революції керуючих" (однойменна книга "The Managerial Revolution: What is Happining in the World", 1941). Інші твори: "Стримування або звільнення?" (1953), "Самогубство Заходу" (1964), "Війна, в яку ми залучені" (1967), "Прийдешня поразка комунізму" (1968) та ін. Б. вважав, що саме "новий панівний клас" Заходу (вищі інженери , адміністратори-менеджери та інтелектуали-гуманітарії), який здійснює управлінські функції і при цьому позбавлений володіння власністю, здатний в майбутньому забезпечити успішну реалізацію як економічного, так і політичного керівництва в інтересах усього суспільства. Соціологія
БІГАМІЯ [лат. bis – два рази + гр. qamos – шлюб] – форма шлюбу чоловіка з двома жінками або жінки з двома чоловіками. Соціологія
БІДНОСТІ ПАСТКА Багато бідних сімей, які отримують державні соціальні виплати внаслідок визначення недостатності їхніх доходів, вважають, що збільшення заробітку не звільняє їх від бідності, оскільки тягне за собою втрату допомоги і необхідність сплати прибуткового податку. Соціологія
БІЛІ КОМІРЦІ» Це поняття іноді використовується для опису всіх працівників, зайнятих розумовою працею, проте останнім часом воно у все більшій мірі пов'язується з нижчими рівнями професійної ієрархії. Соціологія
БІОГРАФІЧНИЙ МЕТОД В СОЦІОЛОГІЇ (англ. biographical approach, biographical perspective) - мультіметодологіческій підхід, що розвивається в етнографії, соціології та психології, переважно спирається на якісну дослідницьку парадигму. Б.М. спрямований на дослідження "історії" індивідуального життя людини, з акцентом на суб'єктивних уявленнях індивіда про своє життя і соціальної реальності, виражених у формі індивідуально-суб'єктивної розповіді. Соціологія
БІОЛОГІЗМ (БІОЛОГІЧНИЙ РЕДУКЦІОНІЗМ) Ідея, згідно якої соціальні явища або соціальна поведінка можуть бути зведені до біологічних станів або значною мірою пояснюватися ними. Дана ідея виникає зазвичай в ході суперечок про інтелект, коли заявляється, що інтелектуальні здібності будь-якої людини визначаються в основному генетичними чинниками, а також при обговоренні деяких інших питань, наприклад, бідності і злочинності. Соціологія
БІОЛОГІЧНИЙ НАПРЯМ У СОЦІОЛОГІЇ напрям, головною ознакою якого є застосування понять і законів біології при аналізі суспільного життя. Соціологія
БІХЕВІОРИЗМ напрям у соціології, який визнає визначальним механізмом соціальної поведінки рефлекторну реакцію людського організму (фізичну чи вербальну) на подразники (стимули) зовнішнього середовища за принципом “стимул - реакція”. Соціологія
БЛАУ ПІТЕР МІКАЕЛ (1918, м. Відень, Австрія) — амер. соціолог, один з фундаторів теорії "соціального обміну" і структурної теорії. Соціологія
БЛУМЕР ГЕРБЕРТ (1900 – 1972) – американський соціолог і соціальний психолог, представник Чикагської школи інтеракціонізму, що заснована Дж. Мідом. Соціологія
БЛУР ДЕВІД (1942 р.н.) – англійський соціолог і психолог науки. Працював лектором Единбургського університету. Один з ініціаторів розробки когнітивної соціології науки. Є спеціалістом в галузі соціології наук і математичного знання зокрема. Соціологія
БОГЕМА [фр. boheme – циганщина] – неконвенційний, ексцентричний стиль життя, характерний для певної частини художньої інтелігенції (актори, музиканти, художники). Соціологія
БОЙКО, ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ (1926 – 2011) соціолог Соціологія
БОЙКОТ проста форма соціального конфлікту, змістом якої є цілковита або часткова відмова від дій, що слугують інтересам протилежної сторони. Соціологія
БОКЛЬ ГЕНРІ ТОМАС (1821–1862) – англійський історик і соціолог-позитивіст, представник географічного напрямку в соціології, один з перших фундаментальних дослідників процесів взаємодії суспільства та природи. Соціологія
БОРОТЬБА КЛАСІВ один із проявів конфронтаційних соціальних процесів, що за відносно короткий історичний проміжок веде до радикальних соціальних змін. Соціологія
БОТТОМОР ТОМ (BOTTOMORE, Тот В.) (1920-1992) Професор соціології Сассекського університету, в минулому президент Міжнародної соціологічної асоціації, автор безлічі різних за тематикою робіт. Боттомор відіграв велику роль у висвітленні ідей марксистської соціології. Соціологія
БОУЛДІНГ КЕННЕТ ЕВАРТ (1910 – 1989) – відомий англо-американський соціолог, економіст, спеціаліст з загальної теорії систем, перший президент “Асоціації з дослідження в галузі загальної теорії систем”. Соціологія
БОЧКОВСЬКИЙ ОЛЬГЕРД ІПОЛИТ (1884 — 1939) — визначний укр. соціолог, публіцист і політ, діяч; родом із Херсонщини; проф. Укр. господарської академії в Подєбрадах. До Чехії емігрував у 1905 р. На формування його соціол. поглядів справили вплив ідеї Г. Спенсера, М. Вебера, Ф. Тьонніса, Е. Дюркгейма. Найважливіший напрям, соціол. студій Б. — народотворчий процес, у якому він виділяв два етапи: етногенез і націогенез. Соціологія
БРОДЯЖНИЦТВО блукання особи, яка не має постійного місця проживання та існує на випадкові доходи, ухиляючись від суспільно корисної праці, переїжджаючи з одного населеного пункта до іншого або в межах одного міста (району). Соціологія
БРУБЕЙКЕР, РОДЖЕРС (1956) антрополог, соціолог, етнолог Соціологія
БУНТ складна та крайня форма соціального протесту, що має вигляд стихійних агресивних, але короткочасних дій. Соціологія
БУРДЬЄ П'ЄР (1930-2002) — франц. соціальний філософ, соціолог, автор оригінальних концепцій у площині постмарксизму, постструктуралізму і постмодернізму, ідей "конструктивіст, структуралізму" ("структураліст, конструктивізму"). Соціологія
БУРЖУАЗІЯ клас індустріального суспільства, який виріс із верхніх верств третього стану суспільства пізнього середньовіччя (багатих купців, лихварів, цехових майстрів, землевласників); є власником основних засобів виробництва і є організатором виробництва, заснованого на використанні найманої праці. Соціологія
БУТ ЧАРЛЬЗ ДЖЕЙМС (BOOTH, Charles James) (1840-1916) Британський підприємець, соціальний реформатор і один із засновників соціальної статистики, що цікавився проблемами поліпшення економічних та соціальних умов існування міського населення Англії. Бут займався емпіричним вивченням умов життя бідноти та інших соціальних груп, будучи піонером в області наукового дослідження соціальних проблем. Соціологія
БХАСКАР РОЙ (р. 1930) - британський соціолог, представник реалістського напрямку. Основні роботи: "Реалістська теорія науки" (1975), "Можливість натуралізму" (1979), "Нове покликання реальності" (1989) та ін. Соціологія
ВАЛІДНІСТЬ основна характеристика якості вимірювання в соціології, одна зі складових надійності соціологічекой інформації. Розрізняють теоретичну (концептуальну) і емпіричну (валідність за критерієм). Соціологія
ВАЛЛЄРСТАЙН ІММАНУЇЛ (р. 1930) - американський соціолог, представник неомарксистського напрямку в історичній соціології. У 1960-х займався вивченням економічних проблем країн Африки. З початку 1970-х В. працює над теорією світової системи, ще не отримала остаточного завершення. Соціологія
ВАН ДЕН БЕРГЕ П’ЄР ЛУІ (1933 р.н.) – американський соціолог, соціальний антрополог, професор соціології Вашингтонського університету, активний прихильник і пропагандист соціал-біологізму. Соціологія
ВЕБЕР МАКС (21.04.1864, Ерфурт — 14.06.1920, Мюнхен) — нім. соціолог, історик, соціальний філософ, громадський діяч. Засновник розуміючої соціології і теорії соціальної дії, один із засновників соціол.. науки у Німеччині. Соціологія
ВЕБЛЕН ТОРСТЕЙН БУНД (1857 – 1929) – американський соціолог, економіст, представник інституціональної школи. У своїх дослідженнях В. поєднував дослідження сьогочасного стану соціальних явищ з еволоційно-генетичним аналізом їх минулого на основі вивчення історичних джерел, що певною мірою аналогічно сучасній історичній соціології. Соціологія
ВЗАЄМНІСТЬ (1) В рамках функціоналізму та теорії обміну стверджується, що взаємний обмін винагородами є необхідна основа соціальної взаємодії між індивідами. (2) З точки зору аналізу соціальних систем можна говорити про мінливість ступеня взаємності між частинами системи. Соціологія
ВЗАЄМОДІЯ СОЦІАЛЬНА взаємний вплив різних сфер, явищ і процесів, осіб або спільностей, який здійснюється за допомогою соціальної діяльності. Розрізнюють взаємодію зовнішню (між відособленими об'єктами) і внутрішню (всередині окремого об'єкта між його елементами). Якщо соціальну роботу розглядати як систему, то взаємодія між її складовими елементами (суб'єктом, об'єктом тощо) буде внутрішньою, а її взаємодія з іншими системами (економічною, політичною тощо) зовнішньою. Соціологія
ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ спосіб стосунків між окремими людьми, соціальними групами, колективами, організаціями, країнами, при якому максимально осмислюється і враховується на практиці погляд зору чи позиція сторін, які спілкуються. Соціологія
ВИБІРКА частина населення (популяції), строго відображає особливості і співвідношення всіх елементів генеральної сукупності (досліджуваного співтовариства в цілому). Соціологія
ВИЗНАЧЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО Поняття, що використовується в галузі соціології масової комунікації та яке вказує на те, що телебачення, радіо і преса не просто повідомляють про події, а скоріше встановлюють порядок денний; тобто відбирають певні питання для їх обговорення в певному ключі певними людьми. З цього випливає, що існує порядок подання, що виключає деякі питання або точки зору. Соціологія
ВИЗНАЧЕННЯ СИТУАЦІЇ У соціології значення суб'єктивних поглядів соціальних діячів для об'єктивних наслідків соціальної взаємодії часто виражається ідеєю «визначення ситуації». Дана ідея вперше була сформульована У. Томасом (Thomas, 1928) у вигляді відомого афоризму: «якщо люди визначають ситуації як реальні, то ці ситуації реальні за своїми наслідками». Соціологія
ВИКЛИК –ВІДПОВІДЬ» концепція англійського історика Тойнби А. (1889 – 1975), за якою розвиток суспільства є ланцюгом «ВІДПОВІДЕЙ» творчого людського духу на «ВИКЛИКИ», які створює природа, суспільство, а також і сама людина. Соціологія
ВИСОТА СТРАТИФІКАЦІЇ соціальна дистанція між найбільш високим і найбільш низьким статусами певного суспільства. Соціологія
ВИЩИЙ КЛАС Різниця між вищим класом, з одного боку, і середнім класом і робітничим класом - з іншого, може бути проведена на підставі таких критеріїв, як стан, згуртованість і влада. Соціологія
ВІДНОСИНИ СУСПІЛЬНІ у широкому розумінні соціальні відносини є синонімом поняття «суспільні відносини», тобто протистоять природним відносинам та характеризують системи соціальних зв'язків між людьми, в які вони вступають у процесі соціальної взаємодії; у вузькому розумінні під соціальними відносинами розуміють систему соціально-групових відносин (соціально-класових, етнонаціональних, сімейно-шлюбних, територіально-поселенських, соціально-трудових тощо). Соціологія
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА відповідність дій соціальних суб’єктів взаємним вимогам, соціальним нормам, загальним інтересам тощо. Соціологія
ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ постійне оновлення чисельності та структури населення як шляхом природної зміни старих поколінь новими, так і переходу одних структурних частин в інші. Соціологія
ВІДТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНЕ процес самостановлення і самовідновлення соціальних систем; в соціальних системах включає в себе відтворення матеріальних благ, відтворення робочої сили, виробничих відносин, соціальної структури, соціальних норм і цінностей. Соціологія
ВІДЧУЖЕННЯ СОЦІАЛЬНЕ процес перетворення діяльності людини на ворожу стосовно неї силу, яка придушує і руйнує соціально-біологічну та морально-психічну цілісність індивіда; соціальні результати цього процесу у формі відсторонення людини від подій, що відбуваються у суспільстві. Соціологія
ВІЗЕ ЛЕОПОЛЬД ФОН (1876-1969)- німецький соціолог, представник формальної школи. Професор в Ганновері (1908-1911), засновник (разом з Шелером) і професор Інституту соціальних наук Кельнського університету (з 1919), засновник і видавець журналу з соціології та соціальної психології (1921-1954). З 1933 жив і працював у США, з 1945 - в Західній Німеччині. Соціологія
ВІК ЯК ЗМІННА методологічна проблема, що вимагає особливих методів проведення досліджень. Соціологія
ВІКОВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ Процес, за допомогою якого індивіди розподіляються за різними статусними позиціями і грають ролі виходячи з соціальних установок щодо їхнього віку. Результатом цього процесу є різні вікові групи. Соціологія
ВІКОВІ ГРУПИ Кожне суспільство поділяє індивідів на певні категорії в залежності від їх віку і, отже, від їх положення в життєвому циклі, проте стратифікації суспільства за віком приділялося набагато менше уваги у порівнянні з класом, етнічністю і гендером. Соціологія
ВІКТИМОЛОГІЯ міждисциплінарна соціально-правова наука про закономірності походження, існування і розвитку віктимізації як соціального явища, а також включає розробку заходів її попередження, захисту прав та наданні реабілітаційної допомоги жертвам злочинів з метою забезпечення особистої, майнової та громадської безпеки громадян і скорочення рівня віктимізації і злочинності в суспільстві. Соціологія
ВІЛЬНИЙ ЧАС частина соціального, позаробочого часу, яка вивільнена від невідкладних справ і є “часом свободи”, простором вільної діяльності і розвитку особистості. Соціологія
ВКЛЮЧЕНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ У строгому сенсі слова включене спостереження - це метод дослідження, при якому соціолог здійснює спостереження за деякою соціальною спільністю, будучи при цьому її членом. Соціологія
ВОВКАНИЧ СТЕПАН ЙОСИПОВИЧ (10.03.1936, на Львівщині ) — д-р соціол. наук. проф. Закінчив у 1958 р. Харківський гірничий їн-т і в 1969 р. екон. ф-т Львівського держ. ун-ту їм. І. Франка. Зав. відділу соціол. досліджень Ін-ту регіональних досліджень HAH України, в якому працює з 1966 р, В 1975 р. захистив канд., а в 1992 р. - д-р. дис. Впродовж 30 рр. досліджував соціально — екон,, соціол., інформаційні та соціально-психол. проблеми наук.-техн. розвитку. Соціологія
ВОЙТОВИЧ СЕРГІЙ ОВДІЙОВИЧ (14.03.1951, с. Куликовичі на Волині) - укр. соціолог, д-р соціол. наук. Соціологія
ВОЛОВИЧ, ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ (1939) соціолог Соціологія
ВОЛОНТЕРСТВО добровільне виконання обов'язків по наданню безоплатної соціальної допомоги, послуг, добровільного патронажу над інвалідами, хворими і старезними, а також соціальними групами населення, що опинилися в складних життєвих умовах. Соціологія
ВОЛЮНТАРИЗМ (лат. voluntas - воля) - соціальне і соціологічне поняття, центроване навколо філософського терміна "воля", що мислиться як вищий принцип буття. Термін введений Ф.Теннісом в 1883. Соціологія
ВОРМС РЕНЕ (1869 — 1926) — франц. філософ, соціолог — представник органіцистської школи. Відомий своєю активною організаційною діяльністю в справі інституціалїзації соціології", ініціатор створення журналу "Міжнар. соціол. огляд" (1898), засновник Міжнар. соціол. ін-ту (1894), Паризького соціол. т-ва (1895). Соціологія
ВОРОГ НАРОДУ" абстрактний негативний персонаж, атрибутивно властивий ідеології, соціальній міфології і каральній практиці державних режимів революціоністского і - пізніше - соціалістичного типу. Масова соціальна практика ідентифікації (переважно шляхом довільного ситуаційного призначення), пошуку і покарання "В.Н." походить від заходів якобінської диктатури під час Великої французької революції. "В.Н." вкупі зі структурами "громадської безпеки", що протидіяли їм, спільно формували несучу конструкцію виправдання терористичного революційного режиму. Соціологія
ВОРОНА ВАЛЕРІЙ МИХАЙЛОВИЧ (1940) академік НАН України (2006) за спеціальністю: соціологія, директор інституту соціології НАН України Соціологія
ГАВРИЛЕНКО ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ (20.02.1937, с. Костянтинівна Запорізької обл.) — укр. соціолог. Закінчив (1959 — 1964) філос. відділення історико-філос. ф — ту Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. Канд. (1971), д-р (1989) філос. наук, проф. каф. галузевої соціології ф-ту соціології та психології Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. Коло наук, інтересів — сучасна зарубіжна соціологія, соціологія освіти. Соціологія
ГАНСОВА ЕММА АВГУСТІВНА (02.02.1939) — укр. соціолог, спеціаліст у галузі екон. соціології, соціального пізнання, соціальної політики. Закінчила Одеський держ. ун-т ім. І. І. Мечникова, істор. ф-т (1962), д-р філос. наук (1992). Працює у Одеському держ. ун-ті ім. І. І. Мечникова, Ін-ті соціальних наук, проф. каф. соціології. Соціологія
ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ матеріальні і духовні засоби, юридичні акти, що забезпечують реалізацію прав людини в сучасному співтоваристві, окремій країні. Г.с. розповсюджуються, насамперед, на право людини на життя, особисту безпеку, на власність і її захищеність законом, на вільнодумство, свободу совісті та ін. Соціологія
ГАРФІНКЕЛЬ ГАРОЛЬД (1917) — амер. соціолог, засновник етнометодології, проф. Каліфорнійського ун-ту. Ввів термін "етнометодологія" в соціол. обіг. Сформувався як соціолог під впливом Т. Парсонса. В 1952 р. захистив доктор, дис. "Розуміння іншого: дослідження соціального порядку". Соціологія
ГЕЛЛАПА ІНСТИТУТ організація, що займається проведенням загальнонаціональних опитувань громадської думки (США). Офіційна назва - Американський інститут громадської думки. Соціологія
ГЕНДЕР (англ. gender - рід, найчастіше граматичний) - поняття, що використовується в соціальних науках для відображення соціокультурного аспекту статевої приналежності людини. Г. - соціальна організація статевих відмінностей; культурологічна характеристика поведінки, яка відповідає статі в даному суспільстві в даний час. Г. є соціальною конструкцією системи соціостатеворольових відносин. Соціологія
ГЕНДЕРНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ процес, у якому біологічні відмінності між чоловіками і жінками набувають соціального значення і використовуються як засоби соціальної класифікації. Соціологія
ГЕНДЕРНА ІДЕОЛОГІЯ сукупність поглядів, за допомогою яких гендерні відмінності й гендерна стратифікація досягають соціального виправдання, у тому числі погляду “природних” відмінностей або гіперприродних переконань. Соціологія
ГЕНДЕРНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ набуття індивідами різних гендерних характеристик у процесі соціалізації. Соціологія
ГЕНДЕРНА СОЦІОЛОГІЯ Гендерна соціологія вивчає, яким чином фізичні відмінності між чоловіками і жінками опосередковуються культурою і соціальною структурою. Соціологія
ГЕНДЕРНА СТРАТИФІКАЦІЯ процес, за яким гендер стає основою соціальної стратифікації, а сприйняті відмінності між гендерами систематично оцінюються і є оціненими. Соціологія
ГЕНДЕРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ дослідження соціальних та соціопсихологічних особливостей жінок або чоловіків. Соціологія
ГЕНДЕРНИЙ ІДЕАЛ очікування певної поведінки чоловіка чи жінки, притаманне даній культурі. Соціологія
ГЕНДЕРНІ РОЛІ набір очікуваних зразків поведінки (норм) залежно від чоловічої або жіночої статі. Соціологія
ГЕНЕРАЛЬНА СУКУПНІСТЬ спільність, на яку соціолог поширює висновки дослідження. Соціологія
ГЕНЕТИЧНИЙ МЕТОД спосіб дослідження соціальних явищ і процесів, оснований на аналізі їх походження та розвитку. Соціологія
ГЕОГРАФІЧНИЙ НАПРЯМ У СОЦІОЛОГІЇ перша наукова школа в соціології XIX сторіччя, котра розглядала географічний стан і природні умови як визначальні чинники розвитку суспільного життя. Соціологія
ГЕРОНТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА область соціологічних досліджень образу життя немолодих людей, способів їх соціальної адаптації до нових умов в зв'язку з виходом на пенсію, до змін в їх соціальному статусі і престижі, матеріальному, сімейному положенні, в соціальній ролі тощо. Соціологія
ГЕРОНТОСОЦІОЛОГІЯ относительно новая и быстро развивающаяся отрасль социологического знания, связанная с социальной геронтологией - комплексным разделом науки, в котором социальные аспекты старения изучаются также экономикой, демографией, психологией, социальной гигиеной и другими дисциплинами. Соціологія
ГЕТЕРОГАМІЯ [гр. heteros – другий + gamos – шлюб) – шлюб між людьми, які різняться між собою за соціально значимими ознаками (соціальне походження, національність, раса, релігія тощо). Соціологія
ГЕТТО Незважаючи на те, що даний термін зазвичай використовується по відношенню до єврейських кварталів міст довоєнної Європи, в соціології ним позначається будь міська територія, часто депривована, яку займають групи, сегрегованих на основі релігії, кольору шкіри або етнічної приналежності. Соціологія
ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) один з напрямів розвитку масових емпіричних обстежень населення Європи XIX ст. Соціологія
ГІДДІНГС ФРАНКЛІН ГЕНРІ (1855-1931)- американський соціолог, перший повний професор соціології в США (в Колумбійському університеті), президент Американського соціологічного товариства (1908), засновник першої в США кафедри соціології в Колумбійському університеті (1894). Соціологія
ГІПЕРГАМІЯ [гр. hyper – над, понад + gamos – шлюб] – 1) звичай, який забороняє жінкам певної соціальної страти виходити заміж за чоловіка нижчого становища; 2) шлюб жінки з чоловіком вищого соціального становища. Соціологія
ГІПОГАМІЯ [гр. hypo – під, внизу + gamos – шлюб] – шлюб жінки з чоловіком нижчого соціального становища. Соціологія
ГЛАСС ДЕВІД (GLASS, David V.) (1911-1978) Британський демограф і соціолог, що вніс великий внесок у розвиток історичної демографії та емпіричне вивчення соціальної мобільності. Соціологія
ГЛОКАЛІЗАЦІЯ У соціології цей термін виражає ідею напруженості між локальними і глобальної культурами. Глокалізація як процес являє собою глобалізацію локального і локалізацію глобального. Соціологія
ГОЛДТОРП ДЖОН (1935) Класифікація, яку він розробив разом зі своїми колегами, широко застосовується в емпіричних дослідженнях класу і соціальної мобільності і складає основу соціо-економічної класифікації. Крім того, Голдторп заново ввів в класовий аналіз поняття «службовий клас». Соціологія
ГОЛОВАХА, ЄВГЕН (13.08.1950, Київ) — укр. соціолог і психолог, фахівець з соціальної психології, політ, соціології та соціології особистості, д-р філос. наук (1990). Соціологія
ГОЛОВКО, БОРИС АНДРІЙОВИЧ (1946) соціолог Соціологія
ГОЛОВНІН, ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ (1776 - 1831) соціолог Соціологія
ГОЛЬДМАН ЛЮСЬЄН (1913-1970) - французький соціолог і філософ, основоположник генетичного структуралізму. Був керівником Центру національних наукових досліджень в Паризькій вищій практичній школі, Центру соціології літератури при Брюссельському вільному університеті. Соціологія
ГОМОГАМІЯ [гр. homos – такий же + gamos – шлюб] – шлюб між людьми із подібними соціальними характеристиками. Соціологія
ГОРОДЯНЕНКО ВІКТОР ГЕОРГІЙОВИЧ (14,02.1938, м. Дніпропетровськ) — укр. історик, соціолог. Соціологія
ГОУЛДНЕР АЛВІН УОРД (GOULDNER, Alvin Ward) (1920, Нью-Йорк — 1980) американський соціолог, відомий представник альтернативної соціології. Соціологія
ГРОМАДА об’єднання людей, пов’язаних спільними інтересами (напр., сімейна, сільська, релігійна, земельна Г.). Соціологія
ГРОМАДСЬКА НЕПОКОРА ненасильницька форма протесту громадян проти держави, що відбувається у вигляді їх відмови від виконання своїх обов'язків та розпоряджень влади і відкритого умисного правопорушення. Соціологія
ГРОМАДСЬКІ РОБОТИ такі види робіт, які не вимагають спеціальної професійної підготовки і організуються для окремих категорій населення з метою розв'язання проблем безробіття. Це догляд за дітьми, старезними, допомога в обслуговуванні хворому, вирощування городини, робота в дитячих будинках, будування доріг тощо. Їх фінансування здійснюється за рахунок підприємств, для яких виконуються ці роботи, і за рахунок коштів місцевого бюджету і державного фонду зайнятості. Соціологія
ГРОМАДЯНИН соціальний тип особистості, який характеризується наявністю таких суспільно значущих якостей, як правослухняність, вміння поєднувати власні і суспільні (державні) інтереси, почуття обов’язку щодо батьківщини (патріотизм). Соціологія
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО асоціація вільних громадян, що взаємодіють між собою виключно на ґрунті власних інтересів, правових норм та спільно погоджених чи вироблених регуляторів. Соціологія
ГРУП ТЕОРІЯ науковий напрям у сучасній соціології, психології та політології. В соціології – це сукупність теорій “групової поведінки” (Ч.Кулі й Е.Мейо). Соціологія
ГРУПА сукупність взаємодіючих людей, що відчувають свій взаємозв'язок і що сприймається іншими як якесь співтовариство. Соціологія
ГРУПА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА група, що піддається експериментальному впливу. Незалежна змінна в цій групі приймає значення, що цікавить дослідника, яке повинно викликати ефект (зміну) залежної змінної. Соціологія
ГРУПА КОНТРОЛЬНА група, котра не піддається експериментальному впливу. Змінна незалежна в Г.К. приймає нульове значення, яке, як вважає дослідник, не повинно викликати ефект (зміну) змінної залежною. Соціологія
ГРУПА ОДНОЛІТКІВ У строгому сенсі слова група однолітків - це будь-який колектив, члени якого мають певні загальні характеристики, такі, як вік або етнічність. Соціологія
ГРУПА СУСПІЛЬНА В СОЦІОЛОГІЇ в самому широкому сенсі, безліч індивідів, пов'язаних певними відносинами. В англійській філософії (Т. Гоббс) і політекономії 17 в. Г.С. - Люди, пов'язані спільними інтересами. Соціологія
ГРУПИ ВЗАЄМОДОПОМОГИ формальні або неформальні організації людей, що мають загальні проблеми і що зустрічаються регулярно невеликими групами для надання допомоги один одному, емоційної підтримки, обміну інформацією тощо Соціологія
ГРУПИ РИЗИКУ особи (контингент), що мають підвищений ризик у відношенні СНІДу: повії, гомосексуалісти, наркомани, венеричні хворі тощо. Соціологія
ГРУПОВА ДИНАМІКА 1) сукупність тих динамічних процесів, які одночасно відбуваються в групі протягом певної одиниці часу; вона знаменує собою рух групи від стадії до стадії, тобто її розвиток. 2) напрям дослідження малих соціальних груп у межах мікросоціології Соціологія
ГРУПОВА ЗАМКНЕНІСТЬ засоби визначення групою чітких кордонів безпосередньо для себе, а, отже, відмежування себе від інших. Соціологія
ГРУПОВА ЗГУРТОВАНІСТЬ характеристика системи внутрішньогрупових зв’язків, яка показує ступінь збігу оцінок, установок, позицій членів групи щодо найбільш значущих для групи в цілому об’єктів (завдань, ідей, подій тощо). Соціологія
ГРУПОВА ПСИХОЛОГІЯ психологiя соцiальної спiльностi (гpупи, асоцiацiї, колективу). Не зводиться до аpифметичної суми iндивiдуальних психологiй членiв гpупи, а становить певну цiлiснiсть. Г.п. є об'єктом вивчення соцiологiї i соцiальної психологiї. Соціологія
ГРУПОВА СВІДОМІСТЬ цiлiсна, piвнодiюча, яка складається з дiалектичної суми iндивiдуальних свідомості й членiв певної соцiальної гpупи. Соціологія
ГРУПОВА ТЕОРІЯ СУСПІЛЬСТВА теорія, за якої суспільство інтерпретується як сукупність різних перетинаючих одна одну груп людей, що є в свою чергу різновидами якоїсь однієї домінуючої групи. Соціологія
ГРУПОВЕ МИСЛЕННЯ тенденцiя окpемих осiб нехтувати своєю точкою зоpу на ту чи iншу пpоблему для збеpеження одностайностi (гаpмонiї) поглядiв членiв гpупи. Соціологія
ГРУПОВИЙ ЕГОЇЗМ різновид соціальної поведінки тих виробничих груп, колективів, задоволення матеріальних потреб яких шкодить іншим групам, колективам, зачіпає інтереси останніх. Соціологія
ГРУПОВИЙ ШЛЮБ шлюб між декількома чоловіками і декількома жінками. Соціологія
ГРУПОВОЇ ДИНАМІКИ ТЕОРІЯ теорія, яка стверджує, що єдиною соціальною реальністю є окремі індивіди, які формують малі групи і вступають в їх межах у різні відносини. Соціологія
ГУРВИЧ (GURVITCH) ЖОРЖ (ГЕОРГИЙ ДАВИДОВИЧ) (1894-1965)- французский и российский социолог и философ. Учился в разных учебных заведениях России и Западной Европы. Изучал философию, социологию, право. В 1917-1918 преподавал в Петроградском университете. В 1918 назначен профессором Томского университета. В 1920 эмигрировал. В 1921-1925 читал лекции в Пражском университете. Работал в Германии. Затем переехал во Францию, где работал в университетах Бордо (1929-1935) и Страсбурга, где заменил на кафедре М. Хальбвакса. В 1928 принял французское гражданство. Поддерживал отношения с Н. Гартманом, М. Шелером (см.), Э. Гуссерлем и др. Соціологія
ҐАБІТУС цілісна система диспозицій сприйняття, оцінювання, класифікації та дій, результат досвіду та інтеріоризації індивідом соціальних структур, що носить неусвідомлений характер. Соціологія
ҐІДДЕНС (GIDDENS) ЕНТОНІ (р. 1938) - один из основных представителей социологической теоретической мысли современной Англии. Соціологія
ҐОФФМАН (GOFFMAN) ЕРВІНҐ (1922-1982)- американский социолог и психолог. Представитель символического интеракционизма, создал свою версию последнего - драматургическую социологию. Ученик Дж.Г. Мида (см.). Известен прежде всего своей первой работой "Я и маски" (1959), созданной на основе развернутого исследования поведения больных шизофренией, а также работами "Стигма" и "Приюты" ("Тотальные институты"). Соціологія
ҐУМПЛОВИЧ (GUMPLOWICH) ЛЮДВІҐ (1838-1909) - польско-австрийский социолог и правовед, преподаватель в университетах Кракова и Граца, автор многих социологических и юридических работ, основоположник теории "социального конфликта", "этноцентризма", оригинальных теорий происхождения государства, рас и законов социального развития. Соціологія
ДАНІ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ структурована і формалізована інформація, зібрана в ході емпіричного соціологічного дослідження. Процедури формалізації включають визначення генеральної і вибіркової сукупності, способів вимірювання показників (змінних), а також інтервалів часу, через які проводяться вимірювання Соціологія
ДАР Аналіз дарів відіграє важливу роль в антропології систем спорідненості, в рамках яких прикладом відносин дарування є обмін жінками між сім'ями, особливо у випадку родинних (cross-cousin) шлюбів. Соціологія
ДАРВІНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ (СОЦІАЛ-ДАРВІНІЗМ) біологізаторські течії кінця XIX - початку XX ст. в суспільних науках, які намагалися звести закони розвитку суспільства до біологічних закономірностей природного добору, виживання найбільш пристосованих до настанов теорії інстинкту, спадковості тощо. Соціологія
ДАРЕНДОРФ РАЛЬФ (р. 1929) німецько-британський соціолог, у минулому професор соціології в Німеччині, був членом комісії Європейської економічної співдружності, член палати лордів Великобританії, донедавна – директор Лондонської школи економіки і політичних наук. Один із основних представників концепції соціального конфлікту, в основі якої лежать погляди, які ґрунтуються на тому, що класи – це соціальні групи, які розрізняються за участю (неучастю) в пануванні, і які між собою конфліктують. Соціологія
ДЕБОР ГІ (1931-1994) - французький соціальний мислитель, теоретик мистецтва, кінорежисер і художник; автор концепції "суспільства спектаклю" (1967) і засновник Сітуаціоністского інтернаціоналу (1957) - художньо-політичної асоціації художників, авангардистського проекту по створенню "сюр-революційного" мистецтва і здійсненню "антикультурної" діяльності Соціологія
ДЕВІАНТНА КУЛЬТУРА різновид субкультури; притаманна групам із соціальне відхиленою поведінкою (наприклад, наркоманам чи сатаністам тощо). Соціологія
ДЕВІАЦІЙНЕ ЗРЕЧЕННЯ відмова того, кого розглядають як девіанта, погодитися з даною думкою. Соціологія
ДЕВІАЦІЯ поведінка, котру розглядають як відхилення від групових норм і соціальних правил. Соціологія
ДЕЗОРГАНІЗАЦІЯ порушення порядку, дисципліни, розлад організації, розвал. Соціологія
ДЕІДЕОЛОГІЗАЦІЯ соціально-філософська і соціально-політична концепція, яка набула широкого розповсюдження на Заході в 50-ті роки ХХ ст. і проголосила “кінець ідеології”; закликала до звільнення, очищення, насамперед суспільствознавства, особистості, суспільства від впливу ідеології. Соціологія
ДЕІЗОЛЯЦІЯ соціальне явище, протилежне соціальній ізоляції. Соціологія
ДЕІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ втрата самооцінки, небажання її визначати, розчинення у масі. Соціологія
ДЕКЛАСОВАНІ ЕЛЕМЕНТИ (ЛЮМПЕНИ) особи, що втратили стійкі зв'язки з соціальними групами, що опустилися на "дно" суспільного життя. Їх звичайні заняття - крадіжка, дрібна спекуляція, шахрайство, бродяжництво, проституція. Суспільно корисним трудом Д.е. займаються надто нерегулярно, як правило, це короткочасна робота по найму. Причини появи і зростання числа Д.е. - економічні і соціально-політичні кризи, масове безробіття, зубожіння нижчих верств населення. Серед клієнтів соціальних працівників чимала частина представлена цією групою населення. Соціологія
ДЕЛІКВЕНТНІСТЬ (від лат, delictum — провина, порушення) — сукупність протиправних вчинків чи злочинів, які не відповідають формально зафіксованим юридичним нормам, виконання яких гарантовано державою. Д. — різновид девіантної поведінки, за яку несуть карну відповідальність. Соціологія
ДЕМОКРАТИЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ" утопічна концепція і програма, яка проголошує можливість побудови (в умовах домінування державної / колективної власності на засоби виробництва) нетоталітарного суспільства за допомогою всеосяжного використання процедур безпосередньої демократії та демократичного соціального контролю. Соціологія
ДЕМОСКОПІЯ (грец. demos - народ, skopeo - дивлюся) - прикладна соціологія, що займається проведенням опитувань населення; вид дослідження, який використовується для спостереження та аналізу масових явищ у суспільстві. Основні методи збору інформації, що застосовуються в Д., - анкетне опитування та інтерв'ю. Соціологія
ДЕПОЛІТИЗАЦІЯ процес відходу соціальних груп і окремих індивідів від участі в політичному житті і зацікавлення політикою; супроводжується переміщенням інтересів у сферу приватного життя, побуту, дозвілля тощо. Соціологія
ДЕПРИВАЦІЯ термін, введений у соціологію С.А.Стауффером. Д. розцінювалася ним як один із чинників розвитку соціальних груп і суспільних організацій, котрий суб’єктивно виявляється як стан невдоволеності, який переживає індивід або група відносно свого дійсного стану, а об’єктивно – як прагнення індивіда чи групи досягнути рівня іншої групи, більш розвиненої, престижної або більш благополучної в соціальному значенні. Соціологія
ДЕСОЦІАЛІЗАЦІЯ [лат. dе…– відміна + фр. socialisation – соціалізація] – протилежний соціалізації процес, який означає втрату індивідом певних соціальних цінностей та норм і супроводжується відчуженням індивіда від певної групи. Соціологія
ДЕТЕРМИНИЗМ КУЛЬТУРНЫЙ подход, присущий ряду социологических и социально-философских моделей общества, согласно которому культура (см.) выступает решающим фактором социального развития, а также является относительно самодостаточным элементом в иерархии сфер общественной жизни. Соціологія
ДЕТЕРМІНІЗМ (від лат. determinare — визначати) — сукупність уявлень про визначальну роль якогось певного чинника в суспільному розвитку та зумовленість його дією усіх соціальних процесів. Географічний детермінізм, наприклад, — це визнання залежності суспільного розвитку від географічних факторів, технологічний детермінізм заснований на визнанні визначальної ролі техніки, культурний детермінізм — відповідно культури в розвитку людства. Соціологія
ДИВЕРГЕНЦІЯ СОЦІАЛЬНА процес збільшення кількісної і якісної різноманітності однотипних, однорідних соціальних явищ, процесів, систем. Соціологія
ДИЗАЙН СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ стратегія проведення емпіричного соціологічного дослідження, включає методи відбору респондентів для участі в дослідженні, збору та аналізу даних. Вибір Д.С.Д. залежить від багатьох факторів, головні з яких - мета дослідження, загальнотеоретичні установки дослідника, характеристики генеральної сукупності, наявність фінансових, часових, організаційних та ін. ресурсів. Соціологія
ДИСКРИМІНАЦІЯ обмеження в правах, позбавлення рівних прав окремих осіб і певних категорій населення країни по ознаках національної приналежності, соціального походження, політичних і релігійних поглядів, статі, віку і іншим ознакам. Наприклад, після розпаду СРСР на колишніх його територіях спостерігаються факти Д. некорінного населення: відмова у виборчих правах, отриманні громадянства тощо. Соціологія
ДИСОЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА [лат. dissociatio – розподіл] – послаблення узгодженості дій у групі, втрата її членами почуття належності до неї. Соціологія
ДИСПОЗИТИВ (франц. dispositif - порядок, розташування як "диспозиція", а також пристрій, механізм) - термін соціально-філософської концепції Фуко, що фіксує систему стратегічних орієнтирів цілепокладання, що задається характерним для того чи іншого соціуму комплексом "влади - знання" і який виступає матрицею конфігурування культивованих цим товариством практик. Соціологія
ДИСПОЗИЦІЇ ОСОБИСТОСТІ (від лат. dispositio — розташування) — система або комплекс схильностей до певного сприйняття умов діяльності і до певної поведінки в цих умовах. Соціологія
ДИСПОЗИЦІЙНА КОНЦЕПЦІЯ запропонована рос. соціологом В, О. Ядовим. Згідно з Д. к. саморегуляція соціальної поведінки людини забезпечується ієрархічно організованою системою особистісних диспозицій, які є продуктом попереднього досвіду, що фіксує звичні способи задоволення потреб суб'єкта у звичних соціальних умовах. Соціологія
ДИСТАНЦІЯ СОЦІАЛЬНА ступінь горизонтальної чи вертикальної близькості або відчуженості соціальних суб'єктів одне від одного. Соціологія
ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА процес і стан розшарування певної соціальної цілісності (соціуму, спільноти тощо) на складові частки чи елементи (індивіди, групи та т.і.). Соціологія
ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНА дослідження соціального явища для розпізнавання і вивчення причинно-наслідкових зв'язків і відносин, які характеризують його стан і визначають тенденції розвитку. Отриманий соціальний діагноз, що містить теоретичні висновки і практичні рекомендації, зкоректовані з урахуванням реальних ресурсів і можливостей, служать підставою для розробки відповідними управлінськими структурами конкретних практичних дій в інтересах суспільства, тих або інших його груп і шарів. Соціологія
ДІАДА [гр. dyo – два] – 1) група, яка складається з двох взаємодіючих осіб; 2) за Т.Парсонсом – найпростіша система соціальної дії. Соціологія
ДІАСПОРА стійка сукупність людей єдиного етнічного чи національного походження, що живе за межами своєї історичної батьківщини і має соціальні інститути для підтримки і розвитку своєї спільності. Соціологія
ДІЇ СОЦІАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЯ в соціології - аналіз дії, відправною точкою якого є індивід (або діяч). Грунтується на знаннях про типових діячів у типових ситуаціях і, серед інших елементів, виявляє цілі діяча, його очікування та цінності, засоби досягнення цілей, характер ситуації і розуміння даної ситуації діячем. Обгрунтування Д.С.К. було запропоновано М. Вебером, який ввів у науковий обіг поняття: соціальна дія, а також його ідеальні типи - традиційна, афективна, цілераціональна та ціннісно-раціональна дія. Соціологія
ДІЇ ТЕОРІЯ Суб'єктивну дію необхідно відрізняти від поведінки, оскільки перше припускає наявність сенсу або намірів. Відправною точкою при розгляді дії в рамках даної теорії є індивідуальний діяч (актор). Такого роду аналіз зосереджується на типових діячах у типових ситуаціях, виявляючи, серед інших елементів, цілі діяча, його очікування та цінності, засоби досягнення цілей, характер ситуації і розуміння даної ситуації діячем. Соціологія
ДІЛОВІ ІГРИ особлива форма спільної діяльності людей для вирішення проблем - регіональних, організаційно-виробничих, особистих. В організаційному плані Д. і. — це передусім групова робота. Соціологія
ДІТНІСТЬ СІМ'Ї розмір сім'ї по числу народжених і вирощених дітей (без урахування вмерлих у віці молодше за 5 років). У цей час актуальні наукові дослідження установок подружжя на число дітей (установок Д.с.), яке вони вважають ідеальним (ідеальна Д.с.), хотіли б мати (бажана Д.с.), мають наміри мати (очікувана або планована Д.с.). Соціологія
ДІЯ СОЦІАЛЬНА усвідомлена дія людини, звичайно викликана його потребами, яка пов'язана з діями іншої людини або інших людей, зорієнтована на їх поведінку, впливає на них і, в свою чергу, випробовує вплив поведінки інших. У вчення про Д.с. особливо великий внесок вніс М.Вебер. Воно отримало подальший розвиток в сучасній соціології (феноменологія, функціоналізм і інші напрями). Д.с. включає в себе: суб'єкт, середовище або "ситуацію"; орієнтацію суб'єкта на умови середовища, на "ситуацію"; орієнтацію суб'єкта на другого (або інших). Соціологія
ДІЯЧ (СОЦІАЛЬНИЙ ДІЯЧ) Будь індивід, який бере участь у соціальній дії. Соціологія
ДОБРОВІЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ У соціальних науках вважається, що участь у діяльності добровільних організацій - політичних партій, церков, профспілок та інших професійних асоціацій - сприяє інтеграції маргінальних груп (таких, як іммігранти та етнічні меншини) в суспільство. Соціологія
ДОГОВІР СУСПІЛЬНИЙ соціальний механізм, що регулює дотримання інтересів різних суб’єктів шляхом угоди. Соціологія
ДОЗВІЛЛЯ система різних видів людської діяльності, орієнтована на реалізацію різноманітних потреб людей і яка здійснюється у вільний час індивіда. Проведення Д. сприяє як процесам рекреації людини, так і задоволенню його потреб в міжособистісному спілкуванні і різних розвагах. Соціологія
ДОЗВІЛЛЯ ЧАС частина вільного часу, що використовується для занять, які сприяють, в основному, відновленню фізичних, розумових та психічних сил людини. Соціологія
ДОКТРИНА ЛЮДСЬКИХ ВІДНОСИН одна із шкіл західної соціології організацій, що висуває в центр уваги особистісний і груповий фактор. Соціологія
ДОКУМЕНТ СОЦІОЛОГІЧНИЙ 1) одне із джерел первинної соціологічної інформації (рукописні, машинописні, іконографічні, фонетичні та ін.); 2) документи, які складаються спеціально для потреб власне дослідження (анкети, опитувальники, щоденники, бланки спостереження та ін.). Соціологія
ДОМІНАНТНІ ЗВ’ЯЗКИ зв’язки, які забезпечують стійкість, сталість даної соціальної системи. Соціологія
ДОМОГОСПОДАРСТВО Одна людина або група людей, що мають своє житло. У світлі багатьох завдань соціологічного аналізу це поняття варте уваги більш ніж широко використовуване поняття сім'ї. Соціологія
ДОНЧЕНКО ОЛЕНА АНДРІЇВНА (9.02.1950) — укр. соціолог, д-р соціол. наук, фахівець з проблем соціальної психології, соціології сусп. верств, менталітету, соціуму. Закінчила Київський держ. ун-тет ім. Т.Г.Шевченка, філос. ф-т, відділення психології. Працювала на наук, роботі в Ін-ті психології, Ін-ті філос., нині - провідний наук, співроб. Ін-ту соціології НАН України. Сфера наук, інтересів — соціальна психологія, соціологія, соціономіка та ін. Має понад 40 наук, праць з психології особистості, соціології сусп. верств та соціології соціуму. Соціологія
ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ сукупність практичних знань, умінь, навичок, звичок, звичаїв, норм, традицій, набутих соціальними суб'єктами (індивідами, групами, класами тощо) у процесі їх взаємодії, які слугують оптимізації їх взаємодії і взаємовідносин. Соціологія
ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНЕ вид соціального дослідження, спосіб вивчення соціальних установок і поведінки (діяльності) індивідів на основі системи логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, спрямованих на отримання достовірних даних про досліджуваний об'єкт або процес для вирішення конкретних теоретичних і соціальних проблем. Соціологія
ДРУЖБА У зразках дружби існують класові і гендерні відмінності. Соціологія
ДУГЛАС МЕРІ (DOUGLAS, Mary) (1921) Британський соціальний антрополог, що проводила польові дослідження в Бельгійському Конго (Заїрі) у 1949-50 рр. і в 1953 р. Дуглас внесла великий внесок у розробку таких різних тем, як-то магія і чаклунство (Douglas, 1970), забруднення (1966), ризик (Douglas and Wildavsky, 1982), інституційні форми (1986), соціальні смисли (1973; 1975), споживчу поведінку (Douglas and Isherwood, 1978). Соціологія
ДУМКА ГРОМАДСЬКА (СУСПІЛЬНА) вияв громадської свідомості, що виражає ста-злення великих соціальних груп, народу в цілому до окремих явищ, які становлять суспільний інтерес. Соціологія
ДУХ КОЛЕКТИВУ специфiчна моpально-психологiчна атмосфеpа, яка панує в групі людей. Соціологія
ДЮВЕРЖЕ МОРІС (1917–1998) – французький юрист, соціолог, професор політичної соціології в університеті Сорбонни. Політичну соціологію розглядав як науку про владу, яка вивчає відносини “керуючих” і “керованих” у будь-яких людських спільнотах, а її основне завдання – виявляти “дволикість влади”, бо, на думку Д., політика є боротьбою за владу, якою переможці користуються на шкоду переможеним. Соціологія
ДЮРКГЕЙМ ЕМІЛЬ (15,04.1858, м. Епіналь — 13.11.1917, Париж) — франц соціолог, філософ. Отримав освіту в колежі м.Епіналь, Вищій нормальній школі (1879 — 1882), по закінченні якої викладає філософію В1885 -1886 рр. працює в Німеччині, де знайомиться з В. Вундгом. У 1887 р. призначається проф. педагогіки і соціології на філол, ф-ті ун-ту м.Бордо, де розпочинає читати перший у франц. ун тах курс соціології. В 1893 р. захищає докт. дис. "Про поділ суспільної праці", 1896 р. на базі курсу соціології створюється відповідна кафедра; засновує часопис. У1902 р. приймає запрошення до Сорбонни для читання курсів соціології і педагогіки на кафедрі педагогіки, яка в 1913 р. отримує назву: кафедра соціології Сорбонни. Наук, спадщина Д. — близько 200 праць. Соціологія
ЕВОЛЮЦІЙНА СОЦІОЛОГІЯ соціологія, яка підкреслює зв'язок між біологічною та соціокультурною еволюцією. Соціологія
ЕВОЛЮЦІОНІЗМ КЛАСИЧНИЙ концепція неуклінного соціального розвитку, за якою процеси, що відбуваються в суспільстві, мають тенденцію к поширенню, ускладненню та диференціації. Соціологія
ЕГАЛІТАРНА СІМЕЙНА СИСТЕМА (від фр. egalite — рівність) — та, в якій влада розподіляється порівну між чоловіком і жінкою. Соціологія
ЕЙДЖИЗМ [від англ. ageism – вік, старість] – дискримінація або упередженість щодо іншої особи на підставі вікових характеристик. Соціологія
ЕКЗІТ-ПОЛЛ (англ. exit - вихід, poll - опитування) - особливий вид електорального соціологічного дослідження, що проводиться в день виборів "біля виходу" з виборчих дільниць методом стандартизованого інтерв'ю "обличчям до обличчя". У вітчизняній практиці також вживається назва "дослідження у день виборів". Соціологія
ЕКЗОГАМІЯ (від грец. ехо — ззовні, поза і gamos — шлюб) — правила, які вимагають, щоби люди укладали шлюби з тими, хто не входить до певних груп. Соціологія
ЕКОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА (ЕКОСОЦІОЛОГІЯ) галузь науки, що вивчає стосунки між людськими співтовариствами і навколишнім географічним, просторовим, соціальним і культурним середовищем, прямий і побічний вплив виробничої діяльності на навколишнє середовище, екологічний вплив антропогенних, особливо урбанізованих, ландшафтів, інших екологічних чинників на фізичне і психічне здоров'я людини, генофонд людських популяцій тощо. Соціологія
ЕКСПЕКТАЦІЯ термін, який в відображає одну із сторін міжособистісних стосунків індивідів у групі - очікування чогось, когось. Соціологія
ЕКСПЕРИМЕНТ СОЦІАЛЬНИЙ спосіб одержання інформації яро наявність причинно-насл ід кових зв'язків між показниками функціонування, діяльності, поведінки соціального об'єкта і деякими керованими та контрольованими факторами, що діють на нього. Соціологія
ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ діяльність індивіда, у ході якої він конструює соціальну реальність і робить її значущою для себе та інших. Соціологія
ЕКСТЕРНАЛІЗАЦІЯ [лат. externus – ззовні, зовнішній] – реалізація індивідом своїх установок, ціннісних орієнтацій, уявлень у процесі предметно4практичної діяльності. Деякі члени суспільства одночасно екстерналізують себе в соціальному світі та інтерналізують його як об’єктивну реальність. Соціологія
ЕЛЕКТОРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ галузь політичної соціології, що охоплює дослідження механізму виборів, виборчих кампаній, голосування електорату, поведінки виборців. Соціологія
ЕЛІАС НОРБЕРТ (1897, Вроцлав — 1990, Амстердам) — нім. соціолог і культуролог. Навчався в унтах Гейдельберга і Фрайбурга. Учень А.Вебера і К. Маннгейма. З 1933 р. в еміграції в Англії. З кінця 70-х рр. — співроб. центру Міждисциплінарних досліджень Білефельдського ун-ту. Прагнув подолати "дуалізм" між структурним і генетичним підходами, властивий тогочасній соціол. теорії. Обґрунтував концепцію "фігуральної соціології"", об'єктом якої виступають процеси довгострокових соціокультурних змін. Соціологія
ЕЛІТА соціальний прошарок суспільства, становище і якості якого дають йому змогу впливати на процес управління, ціннісні орієнтації і поведінкові стереотипи людей. Соціологія
ЕЛІТНА ОСОБИСТІСТЬ особистість, яка за своїм соціальним статусом належить до еліти, але не має елітних ознак, гідності. Соціологія
ЕМАНСИПАЦІЯ звільнення від залежності і принизливого положення, отримання соціальними, соціально-демографічними (жінками, наприклад), етнічними групами самостійності і рівноправності в суспільному житті в рамках конкретних соціальних систем. Соціологія
ЕМЕРГЕНЦІЯ СОЦІАЛЬНА процес виникнення якісно нових соціальних явищ. Соціологія
ЕМПІРИЗМ СОЦІОЛОГІЧНИЙ методологічний принцип пізнання; спочатку базувався на вірогідних фактах та індукції, а пізніше – на конкретних кількісних даних, одержаних у процесі дослідження соціальної дійсності (опитування, спостереження, переписи і т.д.) та їх статистично4математичній обробці. Соціологія
ЕМПІРИЧНА СОЦІОЛОГІЯ (від грец. empirio — дослід) — складова соціології, заснована на конкретних дослідженнях соціальних фактів. Соціологія
ЕНДОГАМІЯ (від гр.endon — усередині) — правила, які вимагають, щоби шлюби укладалися всередині певних груп. Соціологія
ЕНТРОПІЙНИЙ АНАЛІЗ У СОЦІОЛОГІЇ розгляд соціальних об'єктів як систем з огляду на їх упорядкованість (порядок-хаос). Соціологія
ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНА міра відхилення соціальної системи або її окремої ланки (структури, підсистеми та ін.) від прийнятого за еталон (нормального, очікуваного) стану, що виявляється в зниженні рівня організації, ефективності функціонування, темпів розвитку системи. Соціологія
ЕРОЗІЯ СОЦІАЛЬНА [лат. erosio – роз’їдання] – процес розхитування і розмивання усталених у суспільстві організаційних структур, соціальних зв’язків і відносин, норм поведінки, цінностей, форм життєдіяльності, які відбуваються під впливом різноманітних деформуючих факторів. Соціологія
ЕСКАПІЗМ [англ. escape – рятуватися] – соціальне явище в сучасному світі, суть якого полягає у прагненні індивіда або частини соціальної групи відійти від соціальної дійсності загальноприйнятих стандартів і норм суспільного життя у світ соціальних ілюзій або у сферу псевдодіяльності. Соціологія
ЕТАТИЗМ [фр. etat – держава] – соціологічна теорія, що обґрунтовує необхідність активного втручання держави в економічне і політичне життя суспільства, розглядає її як найвище досягнення і мету суспільного розвитку. Соціологія
ЕТНОМЕТОДОЛОГІЯ методологія осягнення сенсу соціальної дійсності через проникнення у смислові структури повсякдення. Соціологія
ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ наука, яка досліджує параметри соціальної структури народів (у етнічному, а не політ, значенні терміна), вагомі явища культури різних етносів, взаємообумовленість змін у культурі, зокрема, у мові, побуті, етнічних орієнтаціях, закономірності й особливості міжетнічних взаємин. Одним із головних завдань Е. є з'ясування механізму відтворення етнічних явищ, їхньої взаємодії з сусп. явищами того чи іншого соціального організму. Соціологія
ЕТОЛОГІЯ метод, який підкреслює обмеженість поведінки генетичною структурою, є важливим доповненням традиційних соціологічних методів при дослідженні соціально набутих якостей. Соціологія
ЕТЦІОНІ АМІТАЙ ВЕРНЕР (1929 р.н.) – американський соціолог і психолог, послідовник М.Вебера, професор університету в Вашингтоні. Основні роботи – у галузі політичної соціології і психології, теорії організацій, психології соціальних змін. Соціологія
ЄВГЕНІКА [гр. euqenes – породистий, хорошого роду] – вчення про спадковість здоров’я людини, соціальної групи, нації, про можливі методи впливу на еволюцію людства і вдосконалення його спадкових характеристик. Ідеї Є. нерідко використовувалися для виправдання расизму. Соціологія
ЖЕБРАЦТВО проживання особи на доходи, що добуваються шляхом випрошування у громадян грошей, продуктів харчування, одягу та інших матеріальних цінностей. Соціологія
ЖИТТЄВИЙ СТАНДАРТ нормативний чи бажаний рівень споживання товарів і послуг у даному суспільстві, відмінний від фактичного рівня споживання. Соціологія
ЖИТТЄВИЙ СТИЛЬ поняття, що вживається для визначення відмінностей між соціальними групами в зразках соціальних відносин, споживання матеріальних і культурних благ. Соціологія
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ Цей термін використовується головним чином для опису циклу розвитку індивіда, що включає дитинство, підлітковий вік, зрілість, похилий вік і смерть. Соціологія
ЖИТТЄВІ МОЖЛИВОСТІ матеріальні переваги або незручності (напр., матеріальні винагороди, соціальні і культурні можливості або відсутність таких), які може очікувати типовий член групи чи класу в певному суспільстві. Соціологія
ЖИТТЯ ПОВСЯКДЕННЕ життєвий процес з його щоденним побутом, проблемами, справами, зустрічами, спілкуванням, взаємодіями. Соціологія
ЖИТТЯ СУСПІЛЬНЕ реальний, органічно цілісний процес існування, розвитку і взаємодії соціальних суб’єктів (осіб, спільнот, суспільств), що відбувається в конкретно4історичних умовах і характеризується певною системою форм діяльності, відносин, спілкування і духовного освоєння та перетворення дійсності людиною. Соціологія
ЖІНОЧЕ ПИТАННЯ питання про становище жінок у суспільстві, про шляхи і засоби соціального визволення жінок і здійснення фактичної рівності їх. Соціологія
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНЕ система заходів, пов'язаних із задоволенням специфічних потреб літніх людей, престарілих та інвалідів, направлених на відновлення і збереження їх соціальних зв'язків і відносин, активне сприяння у здійсненні, захисті і охороні прав цих категорій населення. Соціологія
ЗАБОБОНИ судження про групу або її членів відповідно стереотипних установок. Соціологія
ЗАБОРОНА КРОВОЗМІШЕННЯ (ІНЦЕСТУ) найвідоміше правило екзогамії, що виключає шлюб чи статеві зв'язки між особами, які вважаються близькими кровними родичами. Соціологія
ЗАКОН СОЦІАЛЬНИЙ об'єктивний та повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій. Соціологія
ЗАКОН ТРЬОХ СТАДІЙ запропонований Контом історико-соціологічний закон, за яким загальна форма суспільства та знання проходять три фази свого розвитку: теологічну, в якій панують релігія та монархи; метафізичну, де панує критичне ставлення до усього сучасного; позитивну, де буде панувати регулювання суспільством. Соціологія
ЗАЛЕЖНІСТЬ СОЦІАЛЬНА соціальне відношення, при якому соціальна система S * (це може бути індивід, група, соціальний інститут) не може вчинити необхідні для неї соціальні дії d *, якщо соціальна система S ** не скоїть дій d **. При цьому система S ** буде домінувати над залежною системою S *. Соціологія
ЗАЛЕЖНОСТІ ТЕОРІЯ розроблена у 50-х рр. ХХ ст. латиноамериканськими економістами та соціологами теорія, за якою бідність, відсутність комфортних соціальних умов та політична нестабільність у странах другого та третього світу пояснювались пануванням багатих та сильних держав Соціологія
ЗАМОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНЕ сукупність проблем, задач і цілей, які висуваються суб'єктами управління різних рівнів перед соціологами-дослідниками, практиками, консультантами. Соціологія
ЗАРАЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ сукупність способів і результатів інформаційно-психологічного впливу на індивідів, їх групи і особливо маси, що виділяється нарівні з навіюванням, переконанням і інформуванням. Деякі автори вважають, що на відміну від інших способів З.с.-п. носить нецілеспрямований (дифузний) характер і здійснюється цілком в сфері несвідомого. У процесі З.с.-п. відбувається передача від суб'єкта до суб'єкта психологічного стану екстазу, паніки, азарту, тривоги, радості, відваги тощо, яке безконтрольно сприймається і відтворюється людьми в ситуації їх безпосереднього спілкування. Соціологія
ЗАХАРЧЕНКО МАРКО ВАСИЛЬОВИЧ (01.01.1938, с. Дідівщина Фастівського р-ну Київської обл.) — укр. соціолог. В 1960 р. закінчив філос. відділення історико-філос. ф-ту Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. Канд. філос. наук (1967), доцент (1972), проф. (1997). Нагороджений знаком "Відмінник освіти України" (1998). Наук. — досліди, діяльність пов'язана з розробкою проблематики методології соціол. досліджень, заг. соціол. теорії та історії соціології, з 90-х рр. займається питаннями теорії й практики ретроспективної соціології, теорет. реконструювання та моделювання соцієтальних та соціокультурних процесів і явищ в історії укр. суспільства. Соціологія
ЗВ'ЯЗОК СОЦІАЛЬНИЙ поняття, що позначає будь-які соЦІОкуЛЬТурНІ Зобов'язання ІНДИВІДІВ ЧИ Груп ІНДИВІДІВ ОДИН ВІДносно одного. Соціологія
ЗВИЧАЙ сприйнята з минулого форма соціальної регуляції діяльності і відносин людей, яка відтворюється в певному суспільстві або соціальній групі і є звичною для його членів (різні обряди, свята, виробничі навички і т.д.). Соціологія
ЗГРАЯ Термін, що використовується зазвичай для позначення малих груп, ієрархічно структурованих навколо лідера, члени яких пов'язані спільним почуттям відданості і певною територією. Незважаючи на те, що даний термін зустрічається в різних контекстах, - таких, наприклад, як «робоча бригада» («work gang»), - найбільш часте застосування він знаходить в соціології девіантності, де ним позначають групу підлітків чоловічої статі, залучених в різні види девіантних дій. Соціологія
ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ спосіб життєдіяльності, який передбачає дотримання режиму труда і відпочинку, збалансоване харчування, відмову від шкідливих звичок, дотримання гігієнічних вимог, здійснення профілактичних заходів, своєчасне звернення до лікарів у разі хвороби тощо. Соціологія
ЗІММЕЛЬ ГЕОРГ (1858 – 1918) – німецький соціолог, який був засновником т.з. формальної соціології, оскільки стверджував, що соціологія, в першу чергу, повина мати справу з універсальними «формами» соціальної взаємодії, а вже через них поясняти й специфічний зміст такої взаємодії. Соціологія
ЗЛАГОДА СУСПІЛЬНА утвердження в суспільстві соціальної гармонії на основі узгодження інтересів усіх суб’єктів соціальних відносин. Соціологія
ЗНАНЕЦЬКИЙ ФЛОРІАН ВІТОЛЬД 15.01.1882, Свьонтники, Польща - 23.03.1958, Урбана, США) - польськ. філос., соціолог, один із найвизначніших представників гуманістичної орієнтації у соціології XX ст. Здобув вищу освіту в ун-тах Варшави, Кракова, Женеви, Цюріха, Парижа. Акад. кар'єру розпочав як викладач філософії. Займався наук.-досліди, і викладацькою роботою в ун-тах Польщі (Познань) і США (Чикаго, Урбана). Наук, погляди З. формувалися під впливом «атипозитивіст. реакції» в науках про суспільство (неокантіанство, М.Вебер, В. Дільтей, А. Бергсон), а також прагматизму і соціального біхевіоризму. Соціологія
ЗОМБАРТ ВЕРНЕР (14.01.1863, Ермслебен, Гарц — 19.05.1941, Берлін) - нім. соціолог, економіст, історик культури. Соціологія
ЗЮССМІЛЬХ ЙОГАНН ПЕТЕР (1707 — 1767) — нім. армійський пастор, один з основоположників статистики й демографії, представник школи "політ, арифметиків" у Німеччині, автор книги "Роздуми про божественний порядок у змінах людського роду на підставі народження, смерті та розмноження людей" (1741). Соціологія
ИНСТИТУЦИОНАЛИЗАЦИЯ КОНФЛИКТА Период ранней капиталистической индустриализации был отмечен ожесточенными социальными конфликтами в производственной и социальной сферах, временами грозившими перерасти в революцию. По мере созревания капитализма количество конфликтов сокращалось, и они становились менее угрожающими. В социологии этот спад объясняется главным образом институционализацией конфликта. Соціологія
ИНТЕЛЛЕКТУАЛ социальный субъект, являющийи носителем определенной "универсальной" культуры, благодаря знанию, образованию, воспитанию и статусу, постоянно включенный в процесс абстрагирования по поводу истины» морали. Соціологія
ИНТЕЛЛИГЕНЦИИ ЛЮМПЕНИЗАЦИЯ маргинализация интеллигенции как социального слоя в переходный период и соответствующая люмпенизация ее сознания, связанная с нарушением общественной функции генерирования и распространения нового знания и культуры. Соціологія
ИНТЕРАКТИВНОСТЬ (от англ. interaction - взаимодействие) - одна из ключевых категорий социологического анализа, описывающая многообразие социальных взаимодействий на различных уровнях: межличностном, групповом, институциональном. Соціологія
ИНТЕРВЬЮ ГЛУБИННОЕ (КЛИНИЧЕСКОЕ, ИНТЕНСИВНОЕ) социологическое интервью (см.), которое используется: 1) для зондажа общественного мнения (см.) по различны вопросам; 2) в разведывательных исследованиях; 3) при изучении мотивов и ориентации опрашиваемых. В данном случае, кроме общей темы исследования, задан определении круг вопросов, на которые необходимо получить ответ. Стратегия и тактика ведения беседы остается на усмотрение интервьюера, что требует от него высокого профессионализма. Соціологія
ИНТЕРВЬЮ ГРУППОВОЕ интервью (см.), предполагающее работу одновременно с группой респондентов и использующееся тогда, когда имеется какой-то общий вопрос, затрагивающий всю интервьюируемую группу. Соціологія
ИНТЕРВЬЮ НЕСТАНДАРТИЗИРОВАННОЕ (СВОБОДНОЕ) - интервью (см.), при котором стандартизация процесса собственно интервью сведена к минимуму. Здесь нет заранее подготовленного плана и сформулированных вопросов. Задана лишь тема интервью. Соціологія
ИНТЕРВЬЮ ПОЛУСТАНДАРТИЗИРОВАННОЕ (ПОЛУФОРМАЛИЗОВАННОЕ, ПОЛУСТРУКТУРИРОВАННОЕ) интервью (см.), предполагающее использование не только закрытых вопросов, но и некоторого количества открытых вопросов. В таком интервью жестко стандартизируют только самые важные, с точки зрения целей и задач исследования, вопросы и веер вариантов ответов к ним. При этом интервьюер имеет возможность определенные вопросы формулировать произвольно, ориентируясь по ситуации, дополняя и углубляя ответы на закрытые вопросы. Соціологія
ИНТЕРВЬЮ СТАНДАРТИЗИРОВАННОЕ (ФОРМАЛИЗОВАННОЕ, СТРУКТУРИРОВАННОЕ) формализованная процедура опроса, т.е. имеется стандартизация плана интервью, а именно: жесткая формулировка вопросов (закрытых) и веера вариантов ответов к ним, а также определенная последовательность вопросов и их задавания. Соціологія
ИНТЕРВЬЮ ФОКУСИРОВАННОЕ (НАПРАВЛЕННОЕ) интервью (см.), ставящее целью изучение мнений относительно конкретно заданных ситуаций, явлений. Отличительной чертой И.Ф. является то, что респондентов предварительно знакомят с предметом беседы. Иногда возможно увязывание проведения И.Ф. с определенным событием (собранием, съездом, конференцией и др.), где опрашиваются их участники. Соціологія
ИНТЕРПЕЛЛЯЦИЯ В некоторых отраслях социальной теории этим понятием обозначается процесс, в ходе которого индивиды приобретают чувство идентичности. Соціологія
ИНТЕРСУБЪЕКТИВНОСТЬ Отправным моментом многих социологических теорий является опыт отдельного субъекта. Теория такого рода должна объяснять, каким образом индивиды оказываются связанными друг с другом, то есть каким образом создается интерсубъективность. Соціологія
ИНТИМНОСТЬ С ростом аффективного индивидуализма в современных браках и союзах все большее значение приобретает удовлетворение потребности в интимности, являющееся основным условием постоянных взаимоотношений. Соціологія
ІГР ТЕОРІЯ Складова частина раціонального вибору теорії, в рамках якої поняття індивідуальної раціональної дії поширюється на ситуації взаємозалежності або соціальної взаємодії, тобто ситуації, коли два або більше індивіда діють не незалежно один від одного, а взаємодіють і перебувають у відношенні взаємної залежності. Одна з форм взаємозалежності припускає, що соціальний діяч повинен враховувати дії інших, але він може вважати їх само собою зрозумілими і не обмірковувати реакцію інших людей на свої власні рішення. Соціологія
ІДЕАЛЬНИЙ ТИП методологическая категория, предложенная М. Вебером (см.) для определения статуса концептуальных средств, применяемых в социальном и историческом познании. Опасной ошибкой, дезориентирующей исследование, Вебер считал "смешение теории и истории", при котором содержание теории, созданной ученым, некритически отождествляется с самой реальностью и выдается за отражение ее глубинной сущности. Соціологія
ІДЕАЛЬНИХ ТИПІВ МЕТОД у вченні М.Вебера умоглядна теоретична конструкція, яка описує певне явище або процес. Утворюється вихопленням певних аспектів явища або процесу та їх узагальненням у теоретичному понятті. «Ідеальний» означає «чистий» або «абстрактний», такий, якого насправді не існує. Ідеальними типами є, наприклад, поняття «ринкова економіка», «церква», «капіталізм» тощо. Соціологія
ІДЕНТИЧНІСТЬ ГРОМАДЯНСЬКА - 1) усвідомлення приналежності до спільноти громадян тієї чи іншої держави, що мають для індивіда значимий зміст; 2) феномен надіндивідуальної свідомості, ознака (якість) громадянської спільності, характеризує її як колективного суб'єкта. Ці два терміни не взаємовиключають одне одного, а акцентують увагу на різних аспектах І.Г .: з боку індивіда і з боку спільності. Соціологія
ІДЕНТИЧНІСТЬ СОЦІАЛЬНА самоототожнення індивіда з тими групами й спільнотами, які він сприймає за «свої» і стосовно яких він може сказати «ми». Соціологія
ІЄРАРХІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ зв’язки підсистем різних рівнів. Соціологія
ІЄРАРХІЯ СОЦІАЛЬНА побудова суспільства, спільнот за рівневою ознакою з послідовним підпорядкуванням нижчих рівнів вищим. Соціологія
ІНВАЗІЯ [від лат. invasio – нашестя, напад] – переселення групи населення в район, де проживала інша група. Соціологія
ІНВОЛЮЦІЯ [лат. involutio – згортання] – зворотній розвиток або зменшення, спрощення, редукція, що пов’язані із втратою якоїсь функції. Соціологія
ІНГРУПА група або соціальна категорія, відносно якої індивід переживає почуття ідентичності і належності. Соціологія
ІНДЕКС ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ категорія, яку використовує ООН для визначення ефективності зусиль тієї чи іншої держави у сфері соціальної політики. Показником цих зусиль є рівень доходів населення, тривалість життя, рівень освіти громадян певної країни Соціологія
ІНДЕКС РІВНЯ ЖИТТЯ показник відносної зміни ступеня матеріального добробуту, соціальних і культурних умов життя певних груп населення. Соціологія
ІНДЕКС ЦИТУВАННЯ 1) список цитат і посилань, які згадуються у науковій спеціальній літературі; 2) у соціології науки – показник авторитетності і популярності автора, який вимірюється числом цитування його праць. Соціологія
ІНДИВІД представник соціальної спільноти (суспільства, класу, прошарку, соціальної групи), якому притаманні її основні соціально-демографічні або соціально-професійні характеристики. Соціологія
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ процес формування людини як відносно самостійного суб'єкта в ході історичного розвитку суспільних відносин; є персоніфікованою формою реалізації соціальних функцій, а також особистісних і ділових якостей, необхідних для ефективного виконання соціальної ролі. Соціологія
ІНДИВІДУАЛІЗМ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ принцип, за яким суспільство розглядається як сума індивідів, а вивчення соціальних явищ, процесів зводиться до вивчення поведінки окремих індивідів. І.м. протиставляється методологічному колективізму, холізму. Соціологія
ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ неповторне поєднання природних та набутих у процесі соціалізації рис і здібностей індивіда. Соціологія
ІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО суспільство, засноване на розвитку великого промислового виробництва, яке формує відповідні моделі ринку, споживання, соціальної організації, науки і культури. Соціологія
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ Крайнє вираження протиріч між роботодавцями, з одного боку, і найманими працівниками - з іншого. Термін "І.К." відноситься як до можливих форм конфліктів, так і до їх джерел. Форми І.К. різноманітні і включають абсентеїзм (простий невихід на роботу), саботаж, обмеження продуктивності і відмова від співпраці, які можуть виникати як на індивідуальній, так і на колективній основі, а також певні колективні угоди й страйки, що представляють собою виключно колективні прояви І.К. Соціологія
ІНДУСТРІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ Поняття, що охоплює відносини найму робочої сили і пов'язані з ними інститути. І.В. включають відносини між робітниками, робочими колективами та організаціями, з одного боку, і менеджерами, компаніями та організаціями роботодавців - з іншого. Дослідження І.В. мають міждисциплінарний характер і проводяться в рамках індустріальної соціології, економіки праці та історії профспілок. Соціологія
ІНЕРЦІЯ СОЦІАЛЬНА тенденція соціальної системи до збереження і відтворення існуючих форм функціонування в умовах, які змінилися. Соціологія
ІНЖЕНЕРІЯ СОЦІАЛЬНА широке за змістом поняття, вперше уведене в наук, ужиток Карлом Поппером у 40-х pp. XX ст. У сучасних умовах набуло подвійного значення. З одного боку, воно означає сукупність систематизованих і упорядкованих методів, засобів, способів трансформації сусп. наук., передусім соціол. знань, у соціальні програми, проекти, конструкції чи конструктивні ідеї, з другого — специфічну галузь соціології, що досліджує методол. і теорет. засади соціального винахідництва, створення (конструювання) нових або удосконалення існуючих соціальних реальностей. Соціологія
ІНІЦІАТИВА тип соціальної активності, пов’язаний з висуненням нових ідей чи форм діяльності. Соціологія
ІНКОРПОРАЦІЯ [лат. inkorporatio – включати до складу] – вступприйняття до групи, об’єднання з групою. Соціологія
ІНОВАЦІЇ СОЦІАЛЬНІ явища в соціальній сфері суспільства, яких не було на попередній стадії його розвитку і які виникли природним чином або введені з ініціативи суб'єктів управління - держави, церкви і т. д. Соціологія
ІНОВАЦІЙНА ПОВЕДІНКА ініціативний тип індивідуальної або колективної поведінки, пов'язаний з систематичним освоєнням соціальними суб'єктами нових способів діяльності в різних сферах суспільного життя або створенням нових об'єктів матеріальної і духовної культур. Соціологія
ІНОВАЦІЙНІ СОЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ процесуально структурована сукупність прийомів і методів, спрямованих на вивчення, актуалізацію та оптимізацію інноваційної діяльності, в результаті якої створюються і матеріалізуються нововведення, що викликають якісні зміни в різних сферах життєдіяльності, орієнтовані на раціональне використання матеріальних, економічних і соціальних ресурсів. Соціологія
ІНСТИНКТИВІЗМ (від лат. instictus — спонука, натхнення) — напрям у соціології, який здійснює спробу пояснення соціальних явищ і процесів через звернення до біологічної природи людини; вказує на вроджені інстинкти як на основне джерело соціальної поведінки. Соціологія
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ історично складені, стійкі форми організації сумісної діяльності людей. Суспільство являє собою систему І.с. як складної сукупності економічних, політичних, правових, моральних та інших відносин. Найбільш фундаментальні І.с. - власність, держава, сім'я, наука, система засобів масової інформації, виховання і освіта, право тощо. Соціологія
ІНСТИТУТ СОЦІОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ створений у 1990 р. на базі відділення соціології Інституту філософії Академії наук України, яке функціонувало з 1968 р. Магістральний напрямок наукової діяльності колективу І.с. – вивчення закономірностей розвитку українського суспільства в національному і міжнародному контекстах, наукове обґрунтування завдань національного відродження й становлення української державності, дослідження проблем формування громадянського суспільства, осмислення та узагальнення ринкових перетворень. Соціологія
ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ процес формування та розвитку соціальних інститутів, що відбувається у формі заміни спонтанної поведінки соціального суб'єкта на поведінку прогнозовану і керовану. Соціологія
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА КРИЗА процес зниження авторитету певного соціального інституту. Соціологія
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ТЕОРІЯ СУСПІЛЬСТВА теорія за якою суспільство є великою сукупністю людей, спільно здійснюючих своє життя в межах мережі соціальних інститутів та організацій; за цією теорією саме соціальні інститути гарантують стійкість відношень між людьми, встановлюючи сталу структуру всіляких форм колективного життя. Соціологія
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ безперервний процес кількісно-якісних і сутнісних змін та перетворень різних суспільних інститутів. Соціологія
ІНТЕГРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ (від лат. integer — цілий) — учення П.Сорокіна, який вважав, що соціологія повинна охоплювати всі соціальні аспекти культури в широкому розумінні. Соціологія
ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА процес встановлення оптимальних зв'язків між соціальними інститутами, групами, ешелонами влади і управління; тенденція до згуртування, об'єднання, вирівнювання показників соціального і економічного розвитку країн і регіонів, суспільних класів, соціальних груп і спільностей на відміну від диференціації соціальної. Процес І.с. загалом позитивно позначається на ступені соціальної захищеності населення. Соціологія
ІНТЕЛЕКТ СОЦІАЛЬНИЙ спільна здатність індивідів правильно розуміти як свою поведінку, так і поведінку інших людей та будувати на цьому ефективні взаємовідносини. Соціологія
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ соціальна група людей, що професійно зайняті переважно висококваліфікованою розумовою працею і володіють для цього необхідною освітою (як правило, вищою). Соціологія
ІНТЕРАКЦІЯ взаємодія політичних, соціальних та інших суб’єктів між собою та з інститутами влади, опосередковане використання символів, норм, стереотипів та їх інтерпретацію сторонами. Соціологія
ІНТЕРВ'Ю вид опитування, під час якого інтерв'юєр в особистому контакті з респондентом ставить усні запитання з метою збору соціологічної інформації. Соціологія
ІНТЕРВ'ЮЄР особа, яка проводить інтерв'ю. Соціологія
ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ причина дій, усвідомлена потреба індивіда, соціальної групи, спільності. І.с. - це, передусім, розуміння значущості потреб і способів їх задоволення. І.с. виступає формою цілеспрямованої діяльності. У процесі формування І.с. виявляються його об'єкти, їх відносна цінність для суб'єкта, що характеризує його орієнтацію. Соціологія
ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ процес засвоєння індивідом соціальних цінностей, норм, установок, стереотипів, що належать тим, з ким вони взаємодіють. Соціологія
ІНТЕРНАЛІЗАЦІЯ процес функціонування соціального інституту під час якого відбувається переведення зовнішніх вимог суспільства до індивіда на рівень його внутрішньої системи цінностей. Соціологія
ІНФАНТИЛІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ відставання соціального дорослішання молоді від біологічного. Свідчить про порушення механізму соціалізованого включення молодого покоління в життя дорослих, яке передбачає прийняття ним на себе нових обов'язків. І.с. полягає в небажанні певної частини молоді, що досягла віку, що дозволяє виконувати соціокультурні функції (що вважаються функціями дорослих), здійснити якісний перехід і залучитися до трудової і суспільно-політичної діяльності, створити сім'ю тощо. Утруднює розв'язання соціальних проблем, в тому числі проблем соціальної роботи. Соціологія
ІНФІЛЬТРАЦІЯ проникнення індивіда у більш високу за статусом соціальну страту в процесі вертикальної, висхідної мобільності. Соціологія
ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО концепція, що замінила теорії «індустріального» . й «постіндустріального» суспільства. Основана на тому, що інформатика, комп'ютери та мікроелектроніка визначають і перетворюють усю соціальну систему і виступають як засіб створення нових соціальних, надкласових, наднаціональних структур, що докорінно змінюють механізми суспільного розвитку. Соціологія
ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА сукупність знань, відомостей, даних і повідомлень, які формуються і відтворюються в суспільстві різними суб'єктами для регулювання соціальної взаємодії, суспільних відносин і відносин між людиною, суспільством і природою. Складовою частиною її є соціологічна інформація, що отримується методами соціології і інтерпретується в рамках соціологічної науки. І.с. особливо важлива в реалізації задач соціальної роботи. Соціологія
ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА матеріально-предметні елементи, що забезпечують умови життєдіяльності людини в суспільстві у виробничій, політичній і духовній сферах, в сім'ї побуті; сукупність таких галузей, як наука, освіта, охорона здоров'я, торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування, житлово-комунальне господарство, транспорт, зв'язок та ін. Міра розвитку важливий показник того, як людина живе, в якій мірі він соціально захищений. Соціологія
ІНЦЕСТ звичай, який забороняє шлюби чи статеві зв'язки між особами, що є близькими, кровними родичами. Соціологія
ІСТЕБЛІШМЕНТ [англ. establishment – установа, установлення] сукупність людей, які посідають ключові позиції в соціальній системі (держава, організації, підприємства, партії і т.д.), і сукупність інститутів, за допомогою яких ці люди підтримують існуючий порядок і здійснюють вирішальний вплив на розвиток суспільства. Соціологія
ІСТОРИЧНА СОЦІОЛОГІЯ У терміна «історична соціологія» можуть бути два досить тривіальних значення: відповідно до першого, історичний аналіз повинен бути більшою мірою пов'язаний з соціальним контекстом, згідно з другим, соціологія повинна знайти більш глибоке історичне бачення того що відбувається. Соціологія
КАПІТАЛ СОЦІАЛЬНИЙ поняття, введене П. Бурдьє у статті "Форми капіталу" (1983) для позначення соціальних зв'язків, які можуть виступати ресурсом отримання вигод. Джерела цієї ідеї можна знайти у Токвіля, Зіммеля, Дюркгейма і М. Вебера. За Бурдьє, К.С. є продуктом суспільного виробництва, матеріальних і тим самим класових практик, засобом досягнення групової солідарності. Соціологія
КАР'ЄРА процес і результат переміщення індивіда між трудовими позиціями чи професійними заняттями протягом трудового життя. Соціологія
КАРЦЕРНЕ СУСПІЛЬСТВО Ряд авторів, наприклад, М. Фуко та І. Гофман, стверджували, що такі інститути, як в'язниці, лікарні, армійські табори і психіатричні клініки, мають між собою багато спільного: всі вони припускають ізоляцію від зовнішнього світу, стирання звичайних відмінностей між роботою, сном і дозвіллям і сувору дисципліну. Соціологія
КАСТА (португ. casta - рід, покоління, походження) - ендогамна група людей, що займає строго ранжоване місце в соціальній ієрархії, пов'язана з традиційними заняттями і обмежена соціальною традицією в спілкуванні один з одним. У тій чи іншій формі ознаки кастового розподілу були в суспільний устрої багатьох стародавніх і середньовічних соціумів (К. злодіїв у Давньому Єгипті, самураїв в Японії і т.д.). Тільки в Індії кастова організація сформувалася на всеосяжну соціальну систему. Соціологія
КАСТЕЛЬС МАНУЕЛЬ (1942) - американський соціолог і економіст. Народився в Іспанії. Соціологія
КАТЕГОРІЯ СОЦІАЛЬНА сукупність індивидів чи груп людей, які мають однакові характеристики за тією чи іншою ознакою (напр., стать, вік, професія, вірування та ін.), виокремлених соціологами з метою статистичного аналізу на основі реально існуючих чи штучно сконструйованих критеріїв. Соціологія
КВАЗІПОТРЕБА штучна, уявна, перекручена потреба, що сформувалася під впливом конкретного соціального середовища (моди, захоплення, штампів поведінки): потреби в курінні, алкоголі, наркотиках тощо. Соціологія
КІНЦЯ ІДЕОЛОГІЇ ТЕОРІЯ У 1950-і рр. американські соціологи, зокрема Белл і Ліпсет, висунули теорію, згідно з якою старі ідеології «правих» і «лівих» втратили свою силу і значимість внаслідок важливих змін у природі капіталізму, а також внаслідок демократичної участі робітничого класу в політиці та зростання добробуту населення. Соціологія
КІСТЯКІВСЬКИЙ БОГДАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ (1868 – 1920) – український учений, автор оригінальних соціологічних ідей, борець за українську незалежність. Соціологія
КЛАН соціології під поняттям К. розуміється група людей (не обов’язково родичів), пов’язаних спільними інтересами, а також для позначення злочинних груп, різних кримінальних об’єднань Соціологія
КЛАС СЕРЕДНІЙ основна частина соціальної структури суспільства з розвинутою ринковою економікою, до якої входять дрібні та середні власники, фермери, менеджери, державні службовці, вчені, лікарі, висококваліфіковані робітники тощо. Соціологія
КЛАС СОЦІАЛЬНИЙ (СУСПІЛЬНИЙ) велика соціальна група, що відрізняється від інших за критеріями доступу до суспільного багатства (розподілу благ у суспільстві), влади, соціального престижу. Соціологія
КЛАСОВА ПОЛЯРИЗАЦІЯ за Марксом невід'ємна для капіталістичного суспільства тенденція зростання усвідомлення протилежності інтересів двох основних класів, що в кінцевому рахунку формує з них протилежні політичні напрями. Соціологія
КЛАСОВЕ ПАНУВАННЯ влада, що здійснюється однією соціальною групою над іншою за рахунок відповідного класового домінування. Соціологія
КЛАСОВИЙ ІНТЕРЕС В рамках дискусій між марксистськими і немарксистськими соціологами певне значення мала ідея класового інтересу як цілей і устремлінь того чи іншого класу. Соціологія
КЛАССОВОЕ СОЗНАНИЕ соціальні спільноти людей, один із основних елементів соціальної структури суспільства, що виокремлюються за такими своїми наступними ознаками: характер трудової діяльності; відношення до права власності на засоби виробництва; майнове становище, зумовлене розмірами доходів; відношення до влади. Соціологія
КЛІЄНТИЗМ система неформальних відносин між індивідами та групами, що займають нерівні соціальні позиції, на основі взаємного обміну благами, в яких патрон (з вищим статусом) використовує свій авторитет та ресурси для захисту інтересів свого клієнта в обмін на лояльність та різні послуги. Соціологія
КЛІКА [фр. clique – шайка, банда] – специфічна і неформальна група, яка виникає в межах формальної організації; К. складається з індивідів, які належать до одного середовища, згуртовані спільними (як правило, корисливими) інтересами; прагне будь-якими засобами досягнути своїх цілей. Соціологія
КЛІМАТ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ соціально-психологічний стан колективу, характер ціннісних орієнтацій, міжособистісних відносин і взаємних очікувань у ньому. Розрізняють сприятливий і несприятливий, здоровий і нездоровий К.с.-п. Соціологія
КЛІНІЧНА СОЦІОЛОГІЯ Цей вираз вперше використав Л.Вірт (Wirth, 1931), що спостерігав роботу соціологів в клініках, до штату яких входили також психіатри, психологи та соціальні працівники. Ці клініки займалися головним чином проблемами поведінки дітей, проте Вірт передбачав виникнення і розвиток соціологічних клінік, які матимуть справу з цілим спектром соціальних проблем. Соціологія
КЛОССОВСКІ ПЬЄР (1905-1995) - французький соціальний мислитель, письменник, філософ, психоаналітик, художник, літературний критик. Соціологія
КОАБІТАЦІЯ [англ. cohаbitation – співжиття] – спільне проживання двох людей, певний час пов’язаних статевими відносинами без реєстрації шлюбу. Соціологія
КОВАЛЕВСЬКИЙ МАКСИМ МАКСИМОВИЧ (08.09.1851, Харків — 05.04.1916, Петроград) — соціолог, юрист, історик, етнограф, політ, діяч, акад. Соціологія
КОГОРТА угрупування, до якого включаються індивіди, підібрані за такою ознакою, що вони переживають ті ж самі події, процеси в ті самі періоди часу. Соціологія
КОЕФІЦІЄНТ РОЗЛУЧЕНЬ кількість розлучень за рік, поділена, зазвичай, на кожну 1000 осіб. Інші методи виміру ділять кількість розлучень на кількість шлюбів. Соціологія
КОЗЕР ЛЬЮЇС А. (1913 р.н.) – американський соціолог, навчався в Чикагському університеті, всесвітню відомість принесла К. праця “Функції соціального конфлікту” (1956). Соціологія
КОЛЕКТИВ (вiд лат. collectivus - збipний) - вищий piвень pозвитку i функцiонування соцiальної гpупи. Вiдзначається єднiстю iдейних, оpганiзацiйних, дiлових i мiжособистiсних стосункiв. Соціологія
КОЛЕКТИВІЗМ 1) форма соціальних взаємозв’язків, які передбачають відносини співробітництва, солідарності, взаємодопомоги людей; 2) етичний принцип, який надає вищості груповим, загальним інтересам над особистісними; протиставляється індивідуалізму. Соціологія
КОЛЕКТИВНА ДІЯ будь-яка спільна дія двох або більшої кількості людей. Згідно з вченням Г.Блумера, колективна дія є центральною категорією соціології. Соціологія
КОЛЕКТИВНА ПОВЕДІНКА Перша теорія поведінки натовпу була запропонована Г. Лебоном (Le Bon, 1895), який стверджував, що в період соціального занепаду та дезінтеграції суспільству загрожує влада натовпу. У натовпі психологія індивіда підпорядкована «колективної ментальності», яка радикальним чином трансформує його поведінку. В даний час під колективною поведінкою соціологи розуміють мобілізацію маси людей на зміну загальної структури суспільства. Соціологія
КОЛЕКТИВНЕ СПОЖИВАННЯ Термін, запроваджений в міську соціологію М. Кастельсом (Castells, 1977; 1978), який стверджував, що робоча сила повинна відтворюватися, тобто повинні існувати певні кошти, завдяки яким робітники опиняються в стані щодня пропонувати свою працю для продажу. Соціологія
КОЛЕКТИВНІ УЯВЛЕННЯ термін ЕДюркгейма; означає спільні уявлення та відповідні моральні настанови, які виступають у ролі об'єднуючої сили в суспільстві. Соціологія
КОМПРОМІС різновид процесу пристосування, за яким індивід або група у зовнішній формі частково або цілком приймають нові цілі і способи їх досягнення, внутрішньо не погоджуючись з ними. Соціологія
КОМУНА У політичній соціології комуна зазвичай визначається як світський інститут. Відповідно до загальної ідеології, такої, як анархізм чи комунізм, члени комуни проживають разом, займаючись колективною працею і спільно володіючи власністю. Соціологія
КОМУНАЛЬНЕ ОПІКУВАННЯ Цей термін служить для позначення соціальної політики щодо індивідів з хронічними захворюваннями і обмеженими фізичними можливостями або жертв серйозних соціальних проблем, що здійснюється поза будь-якими установами. Соціологія
КОМУНІТАРИЗМ (comtnunitarianism. від англ. "community" - співтовариство) - впливовий напрям в американській соціальній теорії, що сформувся в 1990-х навколо ідей і робіт А. Етціоні. Практично з самого моменту виникнення К. розвивався не тільки як соціальна філософія, але і як соціально-політичний рух, що відстоює інтереси спільнот у відносинах з державою і бізнесом. Теоретичні та практичні аспекти К. пов'язані з загальною проблематикою і загальним об'єктом - різноманіттям спільнот, що утворюють фундаментальну основу будь-якої соціальної структури. Соціологія
КОМФОРТ СОЦІАЛЬНИЙ риса соціального життя, що характеризується усталеною стабільністю, відсутністю гострої соціальної боротьби. Соціологія
КОНВЕРГЕНЦІЯ [від лат. convergere – найближатися, сходитися] – концепція, яка обґрунтовує зближення суспільств з різними соціальними системами і їх злиття в певне “змішане суспільство”. Соціологія
КОНКУБІНАТ [лат. con – разом і cubo – жити разом, співжиття] – неузаконена форма тривалих шлюбних відносин. Соціологія
КОНКУРЕНЦІЯ соціальний процес досягнення соціальним суб'єктом винагороди шляхом відсторонення або випередження іншого соціального суб'єкта, що прагне до ідентичної цілі. Соціологія
КОНСЕНСУС (від лат. consensus — згода, одностайність) — термін, введений О.Контом; означає узгодженість дій основних соціальних спільнот та інститутів суспільства Соціологія
КОНСОЛІДАЦІЯ [лат. consolidatio – зміцнення, з’єднання] – зміцнення, згуртування, укріплення різноманітних соціальних сил, груп, організацій для подолання кризової ситуації чи досягнення певної мети. Соціологія
КОНСУЛЬТУВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ особлива форма надання соціальної допомоги шляхом психологічного впливу на людину або малу групу в цілях їх соціалізації, відновлення і оптимізації їх соціальних функцій, орієнтирів, вироблення соціальних норм спілкування. Виділяють наступні напрями К.с.: медико-соціальне, психологічне, соціально-педагогічне, соціально-правове, соціально-управлінське, соціально-інноваційне та ін. Організація К.с. включає в себе регіональні центри соціального консультування і спеціалізовані служби (служби сімейної консультації, подружньої консультації, психологічної допомоги і консультування, телефон довіри, служби в медичних установах і громадських організаціях). Соціологія
КОНТ ОГЮСТ (COMTE, Auguste) (1798 – 1857) – французський філософ та соціолог, який першим у світі окреслив предмет соціології, її структуру і функції. Дві ідеї Конта окреслюють у подальшому розвитку соціології: перша – застосування наукових методів для вивчення суспільства; друга – практичне використання науки для здійснення соціальних реформ. Соціологія
КОНТАКТ СОЦІАЛЬНИЙ форма одиничного або багаторазового соціального зв’язку, яка відрізняється зовнішнім, неглибоким, поверховим, швидкоплинним характером і не має якогось суттєвого впливу на життя і діяльність людей (напр., К. пасажирів міського транспорту, К. респондентів з інтерв’юером). Соціологія
КОНТЕНТ-АНАЛІЗ метод кількісного вивчення змісту соціальної інформації. Соціологія
КОНТИНГЕНТ [від лат. contingens – те, що достається на пай] – сукупність людей, які створюють однорідну в будь-якому відношенні групу (напр. К. студентів, військовий К.). Соціологія
КОНТИНІУМ СОЦІАЛЬНИЙ соціальне середовище, властивості і характеристики якого безперервно змінюються. Соціологія
КОНТРОЛЬ СОЦІАЛЬНИЙ механізм саморегуляції в соціальних системах (групах, колективах, організаціях, суспільстві в цілому), який здійснює її за допомогою нормативного (морального, правового, адміністративного та ін.) регулювання поведінки людей. Соціологія
КОНФЛІКТ один із основних соціальних процесів, в якому індивід або група прагнуть досягнення власних цілей (задоволення потреб, реалізації інтересів) шляхом усунення, знищення чи підпорядкування собі іншого індивіда або групи з близькими чи ідентичними цілями. Соціологія
КОНФЛІКТА КОНЦЕПЦІЯ напрямок у соціології, який досліджує роль конфліктів у житті суспільства. Соціологія
КОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ передконфліктний стан відносин суб'єктів соціальної взаємодії, який обумовлений їх усвідомленням об'єктивної або суб’єктивної суперечності, розбіжності потреб, інтересів, цілей тощо і потенційною готовністю сторін до дій щодо реалізації власних інтересів шляхом подолання протидій. Соціологія
КОНФЛІКТОЛОГІЯ система знань про закономірності та механізми виникнення і розвитку конфліктів, а також про принципи і технології управління ними. Соціологія
КОНФОРМІЗМ (вiд лат. conformis - вiдповiдний, подiбний) - позицiя особистостi, що визначає її ставлення до piзних пpоявiв соцiального контpолю. Свiдоме пpийняття iндивiдом поглядiв, цiнностей та ноpм поведiнки певної соцiальної гpупи пiд тиском зовнiшнiх умов та обставин всупеpеч власним пеpеконанням. Соціологія
КОНФРОНТАЦІЯ протиставлення; протиборство, зіткнення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів. Соціологія
КООПЕРАЦІЯ [лат. cooperatio – співробітництво] процес, у ході якого представники однієї або декількох соціальних груп діють спільно та скоординовано для досягнення єдиної мети. Соціологія
КООПТАЦІЯ інструмент врегулювання організаційного конфлікту, що представляє собою залучення незадоволених сторін до процесу прийняття рішень. Соціологія
КООРДИНАЦІЯ форма соціальної взаємодії (в групі, колективі, організації і т.ін.), учасники якої займають однакове становище, де відсутні відносини підпорядкування або переваги, на відміну від субординації. Соціологія
КОРДОНІВ ПІДТРИМКА Функціоналістське поняття, яке використовував, зокрема, Т. Парсонс (Parsons, 1951). Парсонс визначав соціальну систему як систему, яка підтримує свої кордони, якщо вона зберігає певний порядок або певні зразки щодо навколишнього середовища. Існують соціальні процеси, за допомогою яких підтримуються як кордони, так і рівновага системи по відношенню до інших систем, становить її навколишнє середовище. Для безперервного існування систем необхідний також процес обміну ресурсами з іншими системами через існуючі кордони. Соціологія
КОРПОРАТИВІЗМ (КОРПОРАТИЗМ) [лат. corporatio – спілка, товариство] – форма соціальної організації, при якій ключові економічні, політичні та соціальні рішення приймаються корпоративними групами чи спільно з державою. Соціологія
КОСМОПОЛІТ [гр. hosmopolites – громадянин світу] – особа, позбавлена почуття беззастережної спорідненості з якоюсь окремою нацією, і яка вважає себе представником усього людства. Соціологія
КОСТЕНКО НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА (12.03.1952, м. Дзержинськ, Білорусь) — укр. соціолог, д-р соціол. наук, спеціаліст у галузі соціології культури і масових комунікацій. Соціологія
КОУЛМАН ДЖЕЙМС СЕМЮЕЛЬ (COLEMAN, James Samuel) (1926-1996) Професор соціології Чиказького університету (з 1973 р), президент Американської соціологічної асоціації (1990-1993). Коулман справив значний вплив на державну політику з питань освіти і рівності своїми доповідями «Рівність освітніх можливостей» (Coleman et al., 1966) і «Приватні та громадські школи» (Coleman et al., 1982). Академічні досягнення Коулмана пов'язані з його соціологічними дослідженнями освіти, батьків і молодіжної культури Соціологія
КРЕДЕНЦИАЛИЗМ Этим термином обозначается существующая в современном обществе тенденция определять позиции индивидов (особенно профессиональные) на основании образовательных квалификаций или дипломов (credentials) Соціологія
КРИЗА СЕРЕДИНИ ЖИТТЯ сумнів і стурбованість, які переживаються багатьма людьми після 40 років – відправної точки категорії середнього віку – і триває не менше 10 років. В основі К.с.ж. лежить усвідомлення невідповідності між попередніми мріями і реальними досягненнями. Соціологія
КРИЗА СІМ'Ї криза соціального інституту сім'ї, що проявляється у втраті орієнтації молоді на створення власної сім'ї, у низькій народжуваності, малодітній сімейній орієнтації, збільшенні кількості розлучень, зростанні кількості позашлюбних дітей та таке інше. Соціологія
КРИЗА СОЦІАЛЬНА (СУСПІЛЬНА) [гр. krisis – рішення, поворотний пункт] – такий соціальний, політичний, економічний стан суспільства, держави, за умов якого на основі різкого загострення соціальних протиріч порушується їх стабільність, нормальне функціонування і розвиток. Соціологія
КСЕНОФОБІЯ страх і ненависть до всього чужого для способу життя даного суспільства. Соціологія
КУЛІ ЧАРЛЬЗ ХОРТОН (1864 — 1929) — амер. соціолог, проф. Мічиганського ун-ту, один з основоположників інтеракціоністського напряму в соціології, автор концепцій малих груп та "дзеркального "Я". Соціологія
КУЛЬТУРОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ СУСПІЛЬСТВА це світоглядний комплекс понять, в якому відображена окрема цілісна сукупність артефактів, символічних та знакових систем, соціально-економічний устрій, створений сукупною творчою активністю усіх людей на певному етапі їх розвитку. Соціологія
ЛАД СОЦІАЛЬНИЙ конкретна система існуючих у суспільстві соціальних відносин, що базується на певному способі виробництва. Соціологія
ЛАЗАРСФЕЛЬД ПОЛ ФЕЛІКС (LAZARSFELD, Paul F.) (1901-1976) американський соціолог позитивістського напрямку. Основним критерієм істиності наукового знання у Л. є принцип верифікації. Велику увагу приділяв розробці кількісних методів і основах їх застосування в соціологічних науках. Соціологія
ЛАТЕНТНА ФУНКЦІЯ Термін, що позначає ненавмисні і нераспознаваемой наслідки соціальних дій відносно інших соціальних діячів чи інститутів. Як приклад Р. Мертон наводить ритуальні танці племені Хопі, що виконуються з метою викликати дощ. Яким би не був вплив цих танців на погоду, вони мають ненавмисний наслідок або латентну функцію об'єднання племені. Соціологія
ЛЕ ПЛЕ ФРЕДЕРІК П'ЄР ГІЙОМ (1806 — 1882) — франц. соціолог, економіст, етнограф, політ, діяч, проф. Політехнічної школи. Соціологія
ЛЕБОН ГЮСТАВ (1841–1931) – французський соціолог, соціальний психолог і публіцист. Слідом за Ж.Гобіно відстоював концепцію расового детермінізму. Лебон вважав, що вирішальну роль у соціальних процесах відіграє не розум, а емоції. Соціологія
ЛЕВІ-СТРОСС КЛОД (LÉVI-STRAUSS, Claude) (p.1908) французький етнограф і соціолог, один з провідних представників французького структуралізму, член французької академії (з 1973 р.). Головний об’єкт досліджень Л.С. – первісні суспільства, переважно Південної та, частково, Північної Америки. Соціологія
ЛЕМЕРТ ЕДВІН M. (LEMERT, Edwin M.) (1912-1996) Засновник цілого напряму в соціології девіантності, що отримав назву «теорії наклеювання ярликів» (labelling theory) або «теорії соцієтальної реакції» Соціологія
ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ КАЗИМИРОВИЧ (05.04,1882, с. Затурці на Волині — 14.06,1931) — видатний укр, соціальний мислитель, політ, діяч, соціолог та історик. У 1903 1905 рр. вивчав агрономію та історію в Ягеллонському ун-ті в Кракові, з 1906 по 1907 рр. займався соціологією в Женевському ун-ті. Зазнав впливу Ж. Сореля, Р. Міхельса, Г. Моски. У своєму головному політ, творі "Листи до братів — хліборобів" виступає ідеологом монархічного консерватизму. Нарівні з В. Парето і Г. Москою Л. є творцем теорії еліти. Соціологія
ЛІГА [фр. ligue, від лат. ligare – зв’язувати] – союз, товариство, асоціація. Соціологія
ЛІДЕР [англ. leader – ведучий, керівник] – авторитетний член групи, організації, суспільства, який виконує роль організатора, ініціатора групової взаємодії і який сприймається даною спільнотою людей завдяки його здібностям вирішувати важливі для неї проблеми і завдання. Соціологія
ЛІДЕРСТВО один з механізмів регулювання відносин людей, соціальних груп, інститутів, суспільства в цілому, сутність якого становлять відносини домінування і підлеглості, впливу і наслідування; Соціологія
ЛІНІЙНА ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА теорія, яка стверджує, що розвиток суспільства: 1) є його необхідною рисою; 2) має загальну «логіку»; 3) спрямований від примітивних до розвинених форм; 4) має постійний і незворотний рух; 5) визначається не зовнішніми факторами, а його потребою до самореалізації; 6) є завжди прогресивним, оскільки його життя так чи інакше змінюється на краще. Соціологія
ЛІПСЕТ СЕЙМУР МАРТІН (LIPSET, Seymour M.) (p.1922) У минулому професор кафедри державного управління Стенфордського університету. Внесок Липсета в соціологію різноманітний, він пов'язаний з вивченням соціальних рухів і політичного радикалізму, модернізації, профспілкової демократії і соціальної мобільності. Соціологія
ЛОКВУД ДЕВІД (LOCKWOOD, David) (p. 1929) Британський соціолог, в минулому професор соціології Ессекского університету; вніс вклад у теорію соціального конфлікту і соціального класу і в емпіричне вивчення стратифікації в Британії. У ході свого дослідження клерків «Робочий в чорному пальто» (Lockwood, 1958), що сприяв розвитку сучасної веберіанської теорії класу, Локвуд зробив висновок про те, що історично привілейована позиція клерків в даний час знаходиться під загрозою (хоча він оскаржував тезу про їх «пролетаризацію »). Соціологія
ЛОНГІТЮДНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ вид повторного дослідження, при якому ведеться тривале періодичне спостереження над одними і тими ж соціальними об'єктами. Соціологія
ЛУКАШЕВИЧ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ (1942) — укр. соціолог, філософ. Закінчив Київський ін-т інженерів цивільної авіації (1969). Д-р філос. наук (1989), проф. Фахівець у галузі адаптації і соціалізації людини, соціології праці, соціології освіти, соціології виховання, самоменеджменту, ділової кар'єри. Соціологія
ЛУКМАН ТОМАС (1927 р.н.) – народився в Югославії, професор соціології, викладав у ряді університетів Німеччини, учень і послідовник А.Шюца. Л. – провідний представник феноменологічної соціології сучасності. Соціологія
ЛУМАН НІКЛАС (LUHMANN, Niklas) (1927-1998) німецький соціолог-теоретик, провідний представник системного і функціонального підходу в соціології, професор Білефелдського університету (з 1968 р.). Соціологія
ЛЮДСЬКИХ ВІДНОСИН ТЕОРІЯ напрям заг. теорії соціального управління, що виник на поч. 20-х рр. у амер. емпіричній соціології. Основоположником Л. в. т. вважається Е. Мейо, який, вивчаючи чинники підвищення продуктивності праці, відкрив існування неформальних стосунків та неформального лідерства в малих соціальних групах (хоторнський експеримент). "Людський чинник" відтоді став розглядатися наріжним каменем теорій менеджменту. Соціологія
ЛЮДСЬКИХ ВІДНОСИН ШКОЛА Міждисциплінарна течія в сфері вивчення соціальних відносин в галузі, що охоплює соціологію, соціальну антропологію і соціальну психологію; користувалася значним впливом в наукових і менеджерських колах в період з кінця 1930-х до початку 1960-х рр. Соціологія
МАКЛЮЕН МАРШАЛЛ (MCLUHAN, Marshall) (1910-1980) Канадський соціальний критик, який аналізував вплив нових технологій комунікації на суспільство і культуру («Галактика Гутенберга» - McLuhan, 1962, і «Розуміння медіа», 1987) і розглядав технологію як продовження людського тіла. Соціологія
МАКОВЕЦЬКИЙ АДАМ МЕФОДІЙОВИЧ (1937) — укр. соціолог. Закінчив Чернівецький держ. ун-т, філол. ф-т (1964). Пройшов шлях від лаборанта до зав. кафедри ЧДУ. Канд. філос. наук (1972), д-р соціол. наук (1994), проф., зав. кафедри філософії ЧДУ (1995), зав. соціол. лабораторією ЧДУ у 1988 — 1994 рр. Галузь наук, інтересів — соціологія особи, інтелектуальний та моральний розвиток особи. Має понад 50 наук, праць. Соціологія
МАКРОСОЦІОЛОГІЯ сукупність заг. теорет. знань у системі соціології, що є результатом макросоціол. досліджень, тобто досліджень, які охоплюють вивчення великих соціальних об'єктів — суспільства в цілому, його складових частин (систем, підсистем, агрегатів, сфер), масштабних соціальних явищ і процесів, ін-тів, поведінки людських мас. Ці знання концентрують у собі заг. образи соціальної дійсності, які сягають висоти абстракцій заг.соціол. теорій, їх найширших категорій, водночас не маючи безпосереднього зв'язку з емпірико- прикладними дослідженнями. Соціологія
МАКРОСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА характерний для даного суспільства склад класів, верств, етнічних, професійних, територіальних, демографічних та інших соціальних груп, а також сукупність сталих відносин між ними. Соціологія
МАЛИНОВСЬКИЙ БРОНІСЛАВ (MALINOWSKI, Bronislaw) (1884-1942) Проводив антропологічні польові дослідження на островах Тробріан, Нова Гвінея, незабаром після закінчення Першої світової війни і в 1922 р опублікував на їх основі книгу «Аргонавти західної частини Тихого океану» (Malinowski, 1922). У подальшому займався науковою діяльністю в Лондонській школі економіки, де в 1924 р став викладачем, а в 1927 р - професором антропології. Малиновський вніс великий внесок у вивчення магії («Коралові сади та його магія», 1935), у розвиток функционалистской теорії («Наукова теорія культури», 1944) і вивчення сексуальної поведінки («Секс і придушення в аборигенів суспільстві», 1927). Соціологія
МАНКУРТИЗМ соціально-психологічне поняття, яке характеризує розпад системи цінностей, створених і накопичених досвідом попередніх поколінь, і зневажливим ставленням до них сучасних людей, які втратили історичну свідомість (пам’ять). Соціологія
МАННГЕЙМ (МАННХЕЙМ) КАРЛ (27.03.1893, Будапешт — 09.01.1947, Лондон) — нім. філософ і соціолог, один із засновників соціології знання. Соціологія
МАРГІНАЛ людина, що перебуває в проміжному, пограничному становищі між якими-небудь соціальними групами (або культурами), людина, що втратила колишні соціальні зв'язки і не прилаштувалася до нових умов життя. Частіше за все це представники мігрантів, етнічних меншин, сільські жителі, переміщені в міста, що не мають умов для сприйняття і засвоєння міського образу життя, його норм, цінностей, установок тощо. М. - особливий і важкий об'єкт в діяльності соціальних служб, соціальних працівників. Соціологія
МАРГІНАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНА переміщення соціальних суб'єктів на узбіччя соціального життя, в нижчі соціальні прошарки. Соціологія
МАРГІНАЛЬНА ОСОБИСТІСТЬ особа, яка, інтеріоризуючи основні цінності двох і більше конфліктуючих соціокультурних систем, переживає дискомфортні почуття, які виявляються у суперечливій цим системам поведінці. Соціологія
МАРГІНАЛЬНІСТЬ стан груп людей або особистостей, які поставлені суспільним розвитком на межу двох (або декількох) культур, беруть участь у взаємодії цих культур, але не примикають повністю ні до однієї з них; стан маргінала; знаходження в пограничному, проміжному положенні між якими-небудь соціальними групами. Соціологія
МАРТИН ДЭВИД (MARTIN, David) (p. 1929) В недавнем прошлом профессор социологии в Лондонской школе экономики. Ранее профессор кафедры человеческих ценностей в Южном методистском университете (Даллас, Техас, 1986-1988). Мартин внес крупный вклад в социологию религии, подвергнув критике положение, согласно которому для индустриальных обществ характерен неизбежный процесс секуляризации. Соціологія
МАРТИНЮК ІГОР ОРЕСТОВИЧ (10.04 1957) — укр. соціолог і філософ. Канд. філос. наук (1985), д-р соціол. наук (1993). Закінчив філос. ф-т Київського держ. ун ту ім. Т. Г. Шевченка (1979). Працював в Ін-ті управління н. г. (1979 — 1983), Ін-ті філософії АН УРСР (1983 — 1989); з 1990 р. працює в Ін-ті соціології HAH України. Опублікував понад 60 наук, праць. Спеціалізується з проблем соціальної психології, громадської думки, масової свідомості., соціології особистості. Соціологія
МАРШАЛЛ ТОМАС (MARSHALL, Thomas H.) (1893-1981) Професор соціології Лондонської школи економіки. Найбільш відомий своїм аналізом громадянства і соціального класу в ході індустріалізації, представленим у нарисі «Громадянство і соціальний клас», який вперше був опублікований в 1949 р, а пізніше включений в роботу «Соціологія на роздоріжжі» (Marshall, 1963). Соціологія
МАСИ з соціологічної точки зору це сукупності людей, члени яких об'єднані лише присутністю в одному місці, в один час і взаємодія між якими має характер взаємного посилення емоцій, взаємного зараження (наприклад, натовп під час вуличного інциденту; стихійно утворений натовп, що чинить самосуд, та ін.). Соціологія
МАСКА РОЛЬОВА стереотипна модель поведінки особистості у ситуації, що є типовою для виконання цією особистістю певної соціальної ролі. Соціологія
МАСОВА СВІДОМІСТЬ тип суспільної свідомості, пов’язаний з діяльністю особливого роду соціальних спільностей, який відображає різні сторони життя суспільства, що викликає інтерес цих спільнот. Соціологія
МАСОВЕ СУСПІЛЬСТВО Згідно з концепцією масового суспільства, для сучасного суспільства характерні такі риси: (1) подібність між собою більшості індивідів, їх недифференцированность, рівність і відсутність індивідуальності; (2) рутинність і відчуженість праці; (3) втрата релігією свого впливу, відсутність глибоких і значущих моральних цінностей і, разом з тим, схильність мас до ідеологічного фанатизму; (4) слабкість і вторинність зв'язків між індивідами і незначна роль уз споріднення; (5) політична апатія мас і їх схильність до маніпулювання з боку диктатур і бюрократій; (6) перетворення культури - мистецтва, літератури, філософії і науки - в масову, тобто низькопробну культуру. Соціологія
МАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА ТЕОРІЯ теорії, що трактують масовість як вирішальну характеристику процесів, що відбуваються в суспільстві, і пояснюють її специфіку. Соціологія
МАСШТАБ НЕРІВНОСТІ коефіцієнт співвідношення найбільш високого прибутку з найбільш низьким. Соціологія
МАТЕМАТИЧНА ШКОЛА В СОЦІОЛОГІЇ напрям у соціології, що виник у першій половині ХХ ст., засновники якого (А.Ципф, Е.Додд та ін.) вважали, що соціологічні теорії досягають рівня науковості за умови, якщо вони виражені мовою математики. Соціологія
МАТРИЛІНІЙНА СПОРІДНЕНІСТЬ Цей термін використовується для позначення таких систем походження, при яких спорідненість встановлюється по материнській лінії. У таких системах значущими родичами для чоловіків є інші чоловіки з числа родичів матері Соціологія
МЕДИКАЛИІЗАЦІЯ Процес закріплення медичних «ярликів» за тими типами поведінки, які вважаються соціально або морально небажаними. Цей термін володіє певним підтекстом, що полягає в тому, що сучасна медицина претендує на зцілення суспільства від усіх проблем (включаючи вандалізм, алкоголізм, гомосексуальність, небезпечну їзду або політичну девиантность), варто тільки визнати їх «хворобами». Соціологія
МЕЖИ ВЗАЄМОДІЇ СОЦІАЛЬНОЇ визначені культурні стандарти, які формуються на фундаментальних цінностях. Соціологія
МЕЙО ЕЛТОН (1880 –1949) – американський соціолог і психолог, один з основоположників американської індустріальної соціології і доктрини “людських відносин”. Соціологія
МЕРІТОКРАТІЯ У мерітократичній системі соціальні позиції в рамках професійної структури повинні займатися на підставі заслуг (merits), що визначаються скоріше щодо універсальних критеріїв досягнення, ніж приписаних критеріїв, таких, як вік, стать або успадкований стан. Соціологія
МЕРТОН РОБЕРТ К. (MERTON, Robert К.) (р. 1910-2003) американський соціолог, почесний професор Колумбійського університету, був президентом Американської соціологічної асоціації. Вніс значний внесок у розробку і формування ряду провідних галузей соціології: теорії і методології структурного функціоналізму, соціології науки, вивчення соціальної структури, бюрократії, соціальної дезорганізації та інших. Був продовжувачем класичної традиції в соціології. Соціологія
МЕТАСОЦІОЛОГІЯ галузь соціологічного знання, котра вивчає соціологію як наукову теорію через критерії її відповідності загальним науково-методологічним принципам. Соціологія
МЕТОД ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК метод отримання соціологічної інформації шляхом опитування експертів Соціологія
МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЙ ИНДИВИДУАЛИЗМ Доктрина, согласно которой все социологические объяснения сводимы к характеристикам отдельных индивидов. Соціологія
МЕХАНІЦИЗМ СОЦІАЛЬНИЙ напрям у соціальній теорії, що бере за основу поняття механізму-системи. Відповідно до основних ідей механіцизму робота механізму, як і суспільства загалом, забезпечується функціональною спеціалізацією його частин, а також їх інтеграцією в єдине ціле. Соціологія
МИХАЙЛОВСЬКИЙ МИКОЛА КОСТЯНТИНОВИЧ (1842 –1904) – російський соціолог і соціальний психолог, публіцист, теоретик народництва. Один із творців суб’єктивної соціології, базованої на так званому суб’єктивному методі, похідному від позитивістських побудов. Соціологія
МИХАЛЬЧЕНКО МИКОЛА ІВАНОВИЧ 15.02.1942, с. Косичі Суразького р-ну Брянськ, обл.) — укр. соціальний філософ, політолог, соціолог. У 1969 р. закінчив Київський держ. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. Д-р філос. наук (1987), проф. (1988). З 1969 р. по 1990 р. працював у Ін-ті філософії, з 1990 р. працівник Ін-ту соціології НАН України (мол. наук, сні проб., ст. наук, співроб., провідний наук, співроб., зав. відділу). Один з засновників політол. напряму досліджень у сучасній Україні. Мас близько 100 друк, праць, у т.ч. кілька моногр. Соціологія
МИХЕЛЬС РОБЕРТ (MICHELS, Robert) (1876-1936) Немецкий социолог и экономист; занимался изучением национализма, социализма, фашизма, социальной мобильности, элит и роли интеллектуалов. Наиболее известен своей работой «Политические партии» (Michels, 1911), в которой он сформулировал «железный закон олигархии» в демократических организациях. Соціологія
МІГРАЦІЯ просторове переміщення, переселення осіб чи їх груп, пов’язане зі зміною місця проживання на достатньо тривалий термін. Соціологія
МІД ДЖОРДЖ (MEAD, George H.) (1863-1931) американський філософ, соціолог і соціальний психолог, знаний представник прагматизму. Провідним положенням у концепції М. є поняття міжіндивідуальної взаємодії: суспільство і соціальний індивід (соціальне “Я”) конституються в сукупності процесів взаємодії. Соціологія
МІЖОСОБИСТІСНІ ВІДНОСИНИ первинні відносини між людьми, які характеризуються емоційною насиченістю та взаємним задоволенням і суб’єктивно переживаються індивідами. Соціологія
МІКРОСЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНЕ сукупність малих груп, контактних колективів і організацій, в які включається особистість в процесі соціального спілкування і діяльності. Знання М.с. клієнта - найважливіший чинник успішної соціальної діяльності. Соціологія
МІКРОСОЦІОЛОГІЯ напрямок у соціології, який орієнтується на аналіз соціальних явищ і процесів у відносно невеликих соціальних системах (наприклад, сім'ї), обмежується емпіричним описом ізольованих подій, абстрагується від дослідження їх зв'язку з процесами макрорівня. Соціологія
МІКРОСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА сталі зв'язки в малих групах, що виникають між індивідами на основі їх соціальних статусів і ролей, а також соціальних норм та цінностей. Соціологія
МІЛЛС ЧАРЛЬЗ РАЙТ (MILLS, C.Wright) (1916-1962) Американський соціолог, який вкрай критично ставився до традиційної соціальної науки через те, що вона зміцнює поширені упередження щодо політичної влади і соціальної нерівності. У роботі «Білі комірці» (Mills, 1951) Міллс розглядає соціальні характеристики американського середнього класу. В «Пануючій еліті» (1956) він аналізує структуру влади в Сполучених Штатах як інтегровану множину еліт у різних сферах. Соціологія
МІСЬКИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ Л. Вірт (Wirth, 1938) в статті, яка, як стверджується, є самою цитованої роботою в соціології, спробував описати і пояснити спосіб життя, характерний для міста. Згідно Вірту, місто відрізняється цілим рядом рис, що включає втрату первинних відносин, слабший соціальний контроль, більш високу ступінь поділу праці, більш важливе значення засобів масової комунікації і схильність городян ставитися один до одного інструментально. Ці риси зумовлені трьома основними факторами - чисельністю, щільністю і гетерогенністю населення. Соціологія
МОБІЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА процес переміщення індивідів між ієрархічним або іншими елементами соціальної структури: трудовими колективами, соціальними групами та верствами, категоріями населення. Соціологія
МОДЕЛЬ ХОМАНСА теорія групової поведінки, що вивчає створення неформальних груп у робочій обстановці. Основними елементами є взаємодія, відчуття, дії. Соціологія
МОДЕРНІЗАЦІЇ ТЕОРІЯ теоретичне обгрунтування методів оновлення архаїчних, традиційних, закритих суспільств, їх переходу до низки сучасних суспільств. Соціологія
МОДЕРНІЗМ течія в етносоціології, представники якої пов'я'зують виникнення нації з модерними часами, тобто періодом, розпочатим французькою революцією 1789 р. в політиці та індустріальною революцією в економіці. Соціологія
МОЛОДЬ соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, пізнавальні, психічні, культурно-освітні тощо особливості, що характеризують її біосоціальне дозрівання як здійснення ЇЇ внутрішніх сутнісних Сил і соціальних якостей. Соціологія
МОНОГАМІЯ (від гр. monos - один, єдиний і gamos - шлюб) - одношлюбність, форма шлюбу і сім'ї, коли складається міцний союз чоловіка, жінки та їхніх дітей. Соціологія
МОРАЛЬНАЯ СТАТИСТИКА Одно из направлений изучения общества, предшествовавших социологии во Франции в XIX в. Моральная статистика включала в себя сбор сводных социальных данных, характеризующих, как полагалось, социальную патологию — самоубийства, разводы, убийства и внебрачную рождаемость. Соціологія
МОРЕНО ДЖЕКОБ ЛЕВІ (20.05.1892 — 14.05.1974) — амер. соціальний психолог, психіатр, засновник соціометрії. Закінчив Віденський ун-т, працював у психіатричних закладах Австрії та США (з 1927); створив перший терапевтичний театр психодрами (1936); видавець міжнар. журналів "Соціометрія" та "Психотерапія" (1937); засновник та керівник Ін-ту соціометрії та психодрами (Ін-т М., 1940); проф. Нью-йоркського ун-ту (1951). Перебував під впливом поглядів З. Фрейда, Г. Зіммеля, Л. Візе, Ч. Кулі. Вивчаючи психол. відмінності людей у невеликих групах, бажаючи не тільки розглядати соціальні проблеми, а й вирішувати їх, М. створює з цією метою нову науку про основні соціальні закони — соціономію. Вона охоплює всі рівні соціального життя людей через вивчення процесів у малих групах (соціодинаміка). Він створює систему особливих методів виявлення та кількісного виміру міжособистісних взаємовідносин людей у малих групах (соціометрія) та концепцію лікування особливими методами людей чи розв'язання проблем, пов'язаних з браком навичок поведінки в малих групах (соціатрія). Соціологія
МУЖНІСТЬ (МАСКУЛИННІСТЬ) У багатьох суспільствах чоловікам і жінкам приписуються різні відмінні якості. У сучасних західних суспільствах «мужність» означає агресивність, незалежність і активність. Питання про те, чи є ці якості реальними характеристиками гендеру, детермінуються вони біологічно чи соціально, і яким чином вони підтримують владу чоловіків у суспільстві, викликають жваву полеміку. Соціологія
МУР БАРРІНГТОН, МОЛОДШИЙ (MOORE, Barrington, Jr.) (р.1913) З 1951 р викладач соціології та старший науковий співробітник Центру російських досліджень Гарвардського університету; вніс великий внесок у порівняльну та історичну соціологію. Найбільш значуща робота Мура - «Соціальні витоки диктатури і демократії» (Moore, 1967), де розглядаються відносини між соціальними класами (особливо між селянством і землевласниками) в Англії, Франції, Сполучених Штатах, Імператорському Китаї, Японії та Індії. Соціологія
НАКЛЕЮВАННЯ ЯРЛИКІВ» ТЕОРІЯ У соціології девіантності вирази «теорія наклеювання ярликів» і «теорія соцієтальної реакції» часто використовуються як взаємозамінні: обидва в рівній мірі підкреслюють те, що в рамках соціологічного пояснення девіантність розглядається як продукт не індивідуальної психології або генетичної спадковості, а соціального контролю. Соціологія
НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА хиткий стан соціально-політичних відносин, що виникає в наслідок дії дестабілізуючих факторів, виявляється у зростанні негативних соціальних настроїв та деструктивної поведінки і здатний порушити рівновагу суспільних сил, ставлячи при цьому під загрозу стабільність у суспільстві. Соціологія
НАРОДНІ ЗВИЧАЇ Цим поняттям, запропонованим У.Г. Самнером (Sumner, 1906), позначаються усталені і соціально санкціоновані види повсякденної діяльності в рамках невеликого суспільства. Народні звичаї відрізняються від нравів, бо не є абстрактними принципами і є менш суворо контрольованими. Соціологія
НАТОВП короткочасна, внутрішньо і зовнішньо неорганізована контактна група людей, об’єднаних просторовою близькістю і тимчасовими, перехідними інтересами, яка діє удавано одностайно і емоційно, з високим рівнем конформізму. Соціологія
НЕРІВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА специфічна форма соціальної диференціації, за якої окремі індивіди, соціальні групи та класи перебувають на різних щаблях вертикальної соціальної ієрархії, мають нерівні життєві шанси і можливості свого розвитку. Соціологія
НЕФОРМАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ гpупи людей, що виникли спонтанно, якi pегуляpно взаємодiють для досягнення певної мети. Соціологія
НІКОЛАЄНКО ЛЕОНІД ГРИГОРОВИЧ (10.07.1944, шахта 5/6 ім. Димитрова, нині — м. Димитров Донецької обл.) — укр. соціолог. Закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім.Т. Г. Шевченка (1974). Канд. філос. наук., доцент (1984). Наук, діяльність пов'язана з розробкою методології соціол. досліджень, теорет. проблем соціології культури, соціального досвіду як основи культури. Соціологія
НІСБЕТ РОБЕРТ (NISBET, Robert А.) (р.1913) Заслужений професор у відставці Колумбійського університету, володар премії Альберта Швейцера, співробітник Американського інституту досліджень соціальної політики (American Enterprise Institute for Public Policy Research). Його підхід до соціологічних проблем був на рідкість послідовним і впливовим. У роботах Нісбета можна виділити дві області: (1) дослідження девелопменталізма (ідеї розвитку) в соціальній думки і (2) аналіз порядку і дезорганізації у соціальній сфері (або громади і конфлікту). Соціологія
НОМІНАЛІЗМ напрямок в соціології, згідно з яким всі соціальні явища отримують реальність тільки як реалізація цілей, установок, мотивів індивіда. Соціологія
НОМІНАЛІЗМ У СОЦІОЛОГІЇ теоретична і методологічна орієнтація в соціології, суть якої полягає в тому, що джерелом і єдиним суб’єктом соціального є індивід і його соціальні дії; саме із соціальної дії індивіда повинні виводитися характеристики соціального процесу. Соціологія
НОМІНАЛЬНІ СПІЛЬНОСТІ спільноти, які виділяються соціологами з метою вивчення певних проблем (напр., спільність українських педагогів). Соціологія
НОНКОНФОРМІЗМ стан, що передбачає непогодження індивідів з існуючим ладом, його цінностями та застосування різних форм протесту проти них та існуючої системи. Соціологія
НОРМАТИВИ СОЦІАЛЬНІ науково обгрунтована характеристика оптимального стану соціального процесу (або однієї з його сторін), отримана на основі обліку об'єктивних закономірностей соціального розвитку. Диференціюються в залежності від конкретних національних, природних, соціально-демографічних особливостей, а також по сферах життєдіяльності людини (труд, соціально-політичне життя, культура, побут, міжособистісні відносини). На відміну від сфери труда, культури, побуту визначення нормативів в інших сферах утруднюється. Тому в практиці планування використовується поняття соціального орієнтира. Соціологія
НОРМИ СОЦІАЛЬНІ засновані на цінностях правила поведінки; очікування і стандарти, які регулюють дії і вчинки людей та суспільне життя загалом, зміцнюючи стабільність і єдність суспільства. Соціологія
НОРОВИ У.Г. Самнер (Sumner, 1906) визначив норови як зразки культурної і моральної дії, що сприяють цілісності певної групи людей. Нрави - це традиційні стандарти розпорядчого характеру, які підтримують існування соціальної групи, регулюючи поведінку індивідів. Соціологія
НУВОРИШ [фр. nouveau riche – новий багач] – людина, яка швидко розбагатіла тим чи іншим (законним або незаконним) шляхом і не змогла ще серйозно адаптуватися до нового соціального середовища; багач-вискочка, який проник у вищі верстви суспільства. Соціологія
НУКЛЕАРНА СІМ'Я сімейна структура, яка складається з дорослих батьків і дітей, що перебувають на їх утриманні. Соціологія
ОБМІНІ ТЕОРІЯ концепція про соціальну взаємодію, згідно з якою на поведінку людей впливає те, як воно винагороджувалося в минулому. Соціологія
ОБРАЗ ЖИТТЯ філософсько-соціологічна категорія, що означає стійкий спосіб життєдіяльності людей, що склався в певних суспільно-економічних умовах, що є в нормах їх спілкування, поведінки, складі мислення. Соціологія
ОБРЯД сукупність символічних стереотипних колективних дій, що втілюють у собі ті чи інші соціальні ідеї, уявлення, норми та цінності і викликають певні колективні почуття. Соціологія
ОБРЯДИ ПЕРЕХОДУ Антропологічний термін, що використовується для позначення публічних церемоній, за допомогою яких відзначається перехід індивіда або групи до нового статусу - наприклад, церемоній посвяти. В індустріальному суспільстві подібні обряди, зазвичай пов'язані з певними переходами в рамках життєвого циклу, не мають настільки ж важливого значення, як у традиційному, хоча можуть зберігатися у вигляді таких церемоній, як вінчання. Соціологія
ОБЩИНА (у широкому розумінні) — найрізноманітніші спільності; міські комуни, сільські товариства, земляцтва, релігійні, професійні об'єднання та ін.); 2) об'єднання людей на підставі колективного володіння засобами виробництва і повного або часткового самоврядування, наприклад сімейна, родова та ін. Соціологія
ОДИНАК людина, що мешкає одна і не підтримує регулярного зв'язку з родичами. Соціологія
ОЛЕСНЕВИЧ ЛЮБОМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ (26.08,1921, на Лемківщині, в с. Богуша Ново-Санчського повіту Краківського воєводства, Польща — 17.06,1983, Львів). Започаткував новий напрям в індустріальній соціології — соціальне планування підприємств та регіонів. Завдяки працям О, та очолюваного ним колективу в 70-х рр. сформувалась львівська школа індустріальної соціології, яка справила помітний вплив на розвиток цієї галузі в СРСР. Соціологія
ОМНІЦИД соціальне явище, яке вивчають екосоціологи, що означає вимирання людини як зоологічного виду. Соціологія
ОПИТУВАЛЬНИЙ ЛИСТ документ, упорядкований за змістом та формою наборів питань та висловів, що застосовується для збирання первинної соціальної інформації у вигляді писемних та усних відповідей обстежуваних осіб (респондентів). Соціологія
ОПИТУВАННЯ процес отримання інформації про досліджуємий об'єкт шляхом ведення діалогу (комунікації) між дослідником (чи його представником) та респондентом за допомогою формалізованих запитань та відповідей на них. Соціологія
ОПИТУВАННЯ АНКЕТНЕ один із основних використовуваних видів соціологічного опитування, у якому на відміну від інтерв'ю респондент сам читає запитання анкети та сам фіксує свої відповіді. Соціологія
ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНІ це форма об'єднання людей з метою досягнення певних цілей на засадах позаособистісних формальних стосунків. Соціологія
ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕОРІЯ Даний термін позначає сукупність емпіричних спостережень і теоретичних висновків щодо, по-перше, факторів, що впливають на організаційну структуру, і, по-друге, соціальної поведінки на підприємствах, зокрема поведінки технічного, професійного та менеджерського складу. Теорія організації виросла з соціологічного аналізу бюрократії, наслідком якого було визнання існування безлічі різноманітних організаційних форм і менеджерських структур. Соціологія
ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА Поняттям культури позначаються загальноприйняті зразки поведінки і загальні цінності, переконання і допущення, які виявляються в рамках соціальних груп. Соціологія
ОРГАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ 1) конкретне суспільство, що функціонує як цілісність, і в межах якого відбувається відтворення матеріальних засобів існування і самої людини. 2) за Г.Спенсером, суспільство, що розглядається за аналогією з живим організмом. Соціологія
ОРГАНІЧНА АНАЛОГІЯ Спроба розуміння структури і функцій людського суспільства за аналогією з природою живих організмів. Наприклад, подібно організмам у природі суспільство стає більш складним і диференційованим з погляду соціальної структури в процесі еволюційної зміни. Соціологія
ОРГАНІЧНА ШКОЛА В СОЦІОЛОГІЇ напрям у західній соціології кінця XIX — початку XX ст., що розглядав суспільство як аналог природного організму і намагався проголосити життя наслідком прямої проекції біологічних закономірностей. У другій чверті XX ст. концепції О.ш.вс. втратили своє значення. Соціологія
ОСНОВА ВЗАЄМОДІЇ СОЦІАЛЬНОЇ соціальні дії, орієнтовані на інших суб'єктів, які зачіпають їх життєдіяльність, інтереси і зумовлюють відповідну реакцію. Соціологія
ОСОБА поняття, яке розкриває предметні ознаки індивідуальності стосовно окремих соціальних структур – груп, колективів, організацій, рухів тощо (напр., особа політика) Соціологія
ОСОБА МАРГІНАЛЬНА людина, що перебуває на межі різних соціальних систем, усвідомлюючи їх цінностне протистояння та вступає з ними у суперечність, а також не приймається жодною групою за свого. Соціологія
ОСОБИСТІСТЬ відносно стійка система соціально значущих та індивідуальних рис, що формуються у процесі соціалізації і є продуктом індивідуального досвіду та соціальної взаємодії. Соціологія
ОССОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЛЕОНІДОВИЧ (1935, м. Одеса) — укр. соціолог, фахівець у галузі соціології громадської думки. Д-р філос. наук, проф., зав. відділу методології і методів соціол. досліджень Ін-ту соціології HAH України, проф. каф. соціології Нац. ун-ту "Києво-Могилянська академія". У 1961 р. закінчив істор. ф-т Одеського держ. ун-ту. Працював викладачем. Нині читає курс історії філософії, курс теорет. соціології, курс практ. соціології. Веде плідну наук, діяльність. Галузь наук, досліджень: методологія соціол. досліджень, соціальні орієнтації молоді, соціологія громадської думки. Розробив концепцію ідентифікації феномена громадської думки, виявлення її соціальних суб'єктів в умовах трансформації посттоталітарних суспільств. Соціологія
ПАНЕЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ [лат. panel – панель, список] – вид повторного конкретно-соціологічного дослідження, що передбачає вивчення одного й того ж соціального об’єкта через задані проміжки часу за однією й тією ж програмою і методикою. Соціологія
ПАНІНА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА (10.12.1949, м. Сочі, РРФСР) — укр. соціолог і психолог, фахівець у галузі соціальної психології, методології соціол. досліджень та соціології медицини, доктор соціол. наук (1993). Соціологія
ПАНОПТИКУМ симптом посилення нагляду і соціального контролю в сучасному суспільстві; система безперервного спостереження і контролю за кожним аспектом життя в’язня. Соціологія
ПАНУВАННЯ взаємодія, що має інституціональні форми та передбачає поділ суспільства на панівні та підпорядковані групи, а також виокремлення особливого управлінського апарату. Соціологія
ПАРАЗИТИЗМ СОЦІАЛЬНИЙ суспільно неприйнятний спосіб існування певних соціальних груп та індивідів, за якого присвоєння сусп. благ, і цінностей супроводжується порушенням основних норм і законів суспільства. Соціологія
ПАРЕТТО ВІЛЬФРЕДО (1848 – 1923) – італійський інженер, який наприкінці свого життя сформулював декілька соціологічних ідей відносно суспільних еліт та соціальної системи в цілому, які хоча й не витримали перевірку часом, але вплинули на розвиток окремих напрямів в соціології. Соціологія
ПАРІЯ [тамільське парайян – недоторкана каста] – одна з нижчих “недоторканих” каст в Індії; 2) безправний, пригнічений, принижений індивід, соціальна група, народ; 3) за М.Вебером, група населення, яка зневажається, безправна, ендогамна, позбавлена необхідних соціальних контактів і можливостей входження в інші соціальні групи Соціологія
ПАРК РОБЕРТ (1864–1944) – американський соціолог, один із засновників Чікагської школи, автор “класичної” соціально-екологічної теорії. Соціологія
ПАРСОНС ТОЛКОТТ (PARSONS, Talkott) (1902 – 1979) – впливовий американський соціолог, який розробляв функціональні підходи до пояснення суспільства, а також сформулював концепцію соціального порядку, що характеризувала суспільство як самопідтримуючу соціальну систему, діючу в зовнішньому навколишньому середовищі. Соціологія
ПАРТИКУЛЯРИЗМ [лат. particularis – частковий] – принцип соціальної та політичної активності, орієнтований на захист приватних чи вузькогрупових інтересів. Соціологія
ПАРТНЕРСТВО СОЦІАЛЬНЕ форма регулювання соціальних відносин між соціальними суб'єктами через розроблення і реалізацію спільних соціальних угод на визначені терміни. Соціологія
ПАСИВНІ БІДНІ” люди (зазвичай безробітні), які тривалий час одержують соціальну допомогу і не займаються (або перестали займатися) пошуками роботи чи інших шляхів поліпшення свого рівня життя. Соціологія
ПАСИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА небажання брати активну участь у діяльності, спрямованій на вдосконалення, зміну соціально-економічного і політичного устрою, орієнтація на пасивне сприйняття волі більшості, відмова від участі в гострих формах соціального протесту Соціологія
ПАТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА специфічна форма відхилення від інституціонально обумовлених вимог до соціальної поведінки, що за певних умов породжує нетерпимість (соціально-класову, національну, расову, релігійну, побутову тощо). Соціологія
ПАТРІАРХАТ Панування чоловіків над жінками, що спостерігається в ряді абсолютно різних суспільств. Даний термін використовується також для позначення типу організації домогосподарства, при якому старший чоловік панує над усім домогосподарством, включаючи більш молодих чоловіків. Незважаючи на те, що чоловіче панування часто пояснюється з погляду біології (зазвичай за допомогою посилання на необхідні функції відтворення, виконувані жінками), більшість соціологів стверджує, що патріархат відноситься до соціальних, а не природних відносин. Соціологія
ПАТРОНАЖ вид соціального обслуговування, переважно на дому, індивідуальних клієнтів і груп ризику, який полягає в постійному соціальному нагляді, регулярному відвідуванні їх житла соціальними (і іншими) працівниками, наданні ним необхідної економічної, матеріально-побутової, лікувально-профілактичної допомоги тощо. Соціологія
ПАТРУШЕВ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ (06,09,1938, м. Чернушка Пермської обл.) - укр. соціолог. Спеціалізується в галузі інноваційних соціальних технологій і соціального управління. Соціологія
ПАУПЕР злидар; людина, позбавлена будь-яких засобів до існування і навіть найближчих перспектив на отримання їх Соціологія
ПАУПЕРИЗАЦІЯ процес масового зубожіння населення Соціологія
ПАУПЕРИЗМ психологія і стиль соціального явища поведінки пауперів; результат масових злиднів, збідніння населення, зумовленого дією несприятливих соціальних факторів, що закономірно виявляються. Соціологія
ПЕРЕДБАЧУВАНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ Термін, що описує поведінку індивідів, які передбачають свій майбутній статус, приймаючи звичаї, культуру або поведінку соціальної групи, до якої вони хочуть або збираються приєднатися. Соціологія
ПЕРЕМІЩЕННЯ ВИМУШЕНЕ сукупність територіальних переміщень людей, пов'язаних із постійною або тимчасовою зміною місця їх проживання через незалежні від них причини, переважно всупереч їх бажанню. Соціологія
ПЕРЕМІЩЕННЯ СОЦІАЛЬНЕ вияв вертикальної або горизонтальної соціальної мобільності, яке виражається у зміні групової належності людини. Соціологія
ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ різновид суцільного соціального дослідження. Соціологія
ПЕРЕСЛІДУВАННЯ проста форма соціального конфлікту, яка використовується сильнішою стороною з метою застрахати чи скомпроментувати протилежну сторону. Соціологія
ПЕРЕСУД (ПЕРЕДСУД) Див. Забобони Соціологія
ПИЛНИЕНКО ВАЛЕРІЙ ЄВГЕНОВИЧ (29.04.1957, с. Дібровне Городнянського р-ну Чернігівської обл.) — укр. соціолог. Спеціаліст у галузі методології та методики соціол. досліджень, екон. соціології, соціальної психології. Соціологія
ПИЛОТАЖНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ пробное исследование преимущественно методической направленности, цель которого проверка качества социологического инструментария. Соціологія
ПІДДУБНИЙ ВОЛОДИМИР АНДРІЙОВИЧ (27.07.1940, м. Харків) — укр, соціолог. Сфера наук, інтересів — суспільство в кризових ситуаціях, соціологія управління, соціологія етносу, соціологія організацій. Наук, спеціалізація - соціальні інновації. Соціологія
ПІДПРИЄМНИЦТВА СОЦІОЛОГІЯ галузь екон. соціології, що вивчає історію і проблеми становлення підприємництва, потреби, цінності та мотиви діяльності бізнесменів, моделі їх поведінки. Соціологія
ПІДХІД СТРУКТУРНИЙ методологічний підхід до соціологічного аналізу соціального світу. Розуміння суспільства як цілого, де частини ідентифікуються і набувають значення через свої зв’язки з цілим, започаткований О.Контом, К.Марксом, Г.Спенсером, далі розвинений Е.Дюркгеймом, Б.Малиновським, А.Р.Радкліфф#Брауном та ін. Соціологія
ПІЧА ВОЛОДИМИР МАРКЕВИЧ (26.04.1938, м. Херсон) — укр. соціолог. Закінчив Львівський держ. ун-т ім. І. Франка. Працює проф. каф. суспільно-гуманітарних наук Укр. академії друкарства (м. Львів). Канд. філос. наук. (1970), доцент (1972), д-р соціол. наук (1992), проф. (1996). Наук, інтереси: соціологія вільного часу, соціологія сім'ї. Соціологія
ПЛЕМ’Я тип етнічної спільності і соціальної організації. Соціологія
ПОБЄДА НЕЛЛІ ОЛЕКСАНДРІВНА (18.05.1937) — укр. соціолог, спеціаліст у галузі соціології культури, науки, освіти. Соціологія
ПОБУТ сфера позавиробничого соціального життя, в якій відбувається задоволення потреб людей в їжі, одязі, житлі, лікуванні і підтримці здоров’я, відпочинку, розвагах, освоєнні духовних цінностей. Соціологія
ПОВЕДІНКА АНТИСОЦІАЛЬНА тип поведінки, який характеризується запереченням соціальних норм цінностей, прийнятих у даному суспільстві. Соціологія
ПОВЕДІНКА СОЦІАЛЬНА форми людської активності в суспільних системах різних рівнів, що характеризують соціальність людини з боку зовнішніх проявів її діяльності. Соціологія
ПОГОРІЛИЙ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ (23.09.1940, с. Онішки Оржицького р-ну Полтавської обл.) — укр. соціолог, фахівець у галузі історії і теорії соціології. Соціологія
ПОДШИВАЛКІНА ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА (05.02.1952) — укр. соціолог. Галузь наук, інтересів: проблеми соціол. діяльності, розробка та впровадження соціальних технологій, соціо- технол. регуляції діяльності особи і соціальних груп в організаціях. Соціологія
ПОЗИТИВІЗМ термін, введений О.Контом; це — методологічна позиція у суспільних науках взагалі і соціології зокрема, яка випливаєз розуміння суспільства та його закономірностей за аналогією до природи. Вважає, що справді науковим є лише таке знання, яке здобуте точним використанням наукового методу, через збирання і аналіз емпіричних даних та послідовну перевірку гіпотез. Згідно з ним, соціологія, як і інші соціогуманітарні науки, повинна бути побудована за зразком природничих наук. Соціологія
ПОЗИЦІЯ СОЦІАЛЬНА місце індивіда або групи в системі відносин в суспільстві, що регламентує стиль їх поведінки та визначається сукупністю специфічних ознак. Соціологія
ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНІ якісні і кількісні характеристики властивостей і станів соціальних об'єктів і процесів. Розрізнюють демографічні, економічні, соціально-структурні і інші П.с. Соціологія
ПОКОЛІННЯ (ГЕНЕРАЦІЯ) 1) сукупність людей, які належать до певних вікових інтервалів, вік яких вписується в часовий проміжок між народженням їх дітей; 2) нащадки подружньої пари чи сукупності пар за ступенем спорідненості. Соціологія
ПОЛІАНДРІЯ (від грец. poly — багато і aner — чоловік, мужчина) — шлюб між одною жінкою і декількома чоловіками. Соціологія
ПОЛІГАМІЯ (від грец. gamos — шлюб) — шлюб між кількома людьми (багатоженство або багатомужжя). Соціологія
ПОЛІГІНІЯ (від грец. gyne жінка) — шлюб між одним чоловіком і декількома жінками. Соціологія
ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ процес включення індивида в політичну систему шляхом засвоєння ним досвіду попередніх поколінь. Соціологія
ПОЛІТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ галузь соціології, що досліджує політику і політичні відносини. Соціологія
ПОЛІТИЧНА СТРАТИФІКАЦІЯ диференціація людей по групам в залежності від їхньої можливості суттєво впливати на хід політичних процесів в державі і світі. Соціологія
ПОЛТОРАК ВОЛОДИМИР АБРАМОВИЧ (09.06.1943, м. Караганда, Казахстан) — укр. соціолог. Основні напрями досліджень: соціологія праці, соціологія громадської думки, соціологія освіти, маркетингові дослідження ринків товарів та послуг. Соціологія
ПОЛЬОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ дослідження, яке проводиться в природних умовах, де зазвичай проявляється досліджувана соціальна поведінка. Соціологія
ПОЛЯРИЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА поділ суспільства на групи, верстви, класи, які різко відрізняються матеріальним становищем, можливостями доступу до духовних і матеріальних благ, що зумовлено соціальною нерівністю. Соціологія
ПОПОВА ІРИНА МАРКІВНА (1931) — укр. соціолог. Є спеціалістом з проблем соціології праці, соціальної філософії, заг. соціології, соціології культури, соціального планування та управління. Соціологія
ПОРЯДОК ГРОМАДСЬКИЙ поняття, що виражає ідею організованості суспільного життя, упорядкованості соціальної дії чи соціальної системи. Соціологія
ПОРЯДОК СОЦІАЛЬНИЙ 1) організованість суспільного життя, упорядкованість соціальних дій, соціальної системи; 2) сукупність існуючих у даному суспільстві інститутів і способів їх впливу на соціальне життя; 3) умови існування, за яких формуються, підтримуються і руйнуються різноманітні зразки соціальної організації. Соціологія
ПОСТІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО суспільство, яке базується на інформації, що є фундаментом його розвитку і усіх соціальних відносин. Соціологія
ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА ТЕОРІЯ претендує на роль загальносоціологічної теорії поступального розвитку людства. Соціологія
ПОХИЛИЙ ВІК останній відрізок життя людини, пов’язаний з пониженням її здібностей і соціальної цінності, а також з відокремленням від попередніх соціальних зобов’язань. Соціологія
ПОХОДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНЕ ознака, яка відображає зв'язок індивіда з тією або іншою соціальною групою, класом, шаром; виникає в момент народження і зберігається на початкових етапах соціального становлення особистості. Фіксується на основі соціального статусу батьків, їх майнового положення, роду занять, національності (раси) і місця проживання. Врахування П.с. в його зв'язку з соціальним положенням - важливий чинник успішної роботи з клієнтами. Соціологія
ПРАЦІВНИК СОЦІАЛЬНИЙ державний службовець або працівник благодійних недержавних фондів чи інших організацій, який займається як своєю основною роботою (роботою за сумісництвом, роботою на громадських засадах) діяльністю з реалізації соціальних заходів, які є складовими частинами державних (недержавних) благодійних соціальних програм. Соціологія
ПРЕСТИЖ СОЦІАЛЬНИЙ співвідносна оцінка соціальної ролі або дії соціальної чи професійної групи, інституту, фізичної, психологічної якості тощо, яку поділяють члени даного суспільства на підставі певної системи цінностей. Соціологія
ПРИБИТКОВА ІРИНА МИХАЙЛІВНА (08.02.1937, м. Владивосток, Росія) — укр. соціолог і демограф. Фахівець з теорії та методології соціальної мобільності., соціолог сім'ї та шлюбу, соціолог міста та села, соціальної демографії. Соціологія
ПРИВАТИЗМ (ВІДОСОБЛЕННІСТЬ) Термін, що використовується для позначення такого способу життя, при якому люди більшу частину часу проводять не в публічному, а в приватному просторі чи в колі сім'ї. Соціологія
ПРИВІЛЕЙ СОЦІАЛЬНИЙ виняткове право і перевага окремих осіб, груп, класів, установ, що недоступні для більшості людей. У рабовласницькому і феодальному суспільствах П.с. юридично і політично закріплювався як кастовий привілей. Однак ліквідація останніх не призвела до знищення П.с. Він зберігся під впливом майнових відмінностей, відмінностей положення в державних, партійних і інших структурах. Збереження П.с., зокрема, пов'язане з відмінністю "стартових можливостей" (майнових, культурних, освітніх) людей, груп, шарів. П.с. нерідко санкціонується юридично, але головним чином реалізовується де-факто. Соціологія
ПРИКЛАДНА СОЦІОЛОГІЯ галузь соціологічної науки, покликана на базі фундаментальної соціології вивчати шляхи, форми і методи вирішення практичних питань оптимізації організації, функціонування і розвитку соціального життя і на цій основі виробляти відповідні рекомендації, плани, прогнози та ін. Соціологія
ПРИМІТИВНЕ СУСПІЛЬСТВО В еволюційній антропології примітивні суспільства розглядаються в якості певної стадії, з якої починається розвиток більш складних суспільств. Використання цього терміну часто припускало, що сучасна людина розумніша, ніж його дикі нерозумні предки. Поза цим пов'язаним з упередженням контекстом примітивне суспільство розглядається як суспільство доіндустріальне, невелике за масштабом, в якому відсутня грамотність, а технологія є простою і традиційною. У соціології перевага віддається альтернативним термінам, таким, як «докапіталістичне» або «традиційне суспільство». Соціологія
ПРИРОДНІ СПІЛЬНОТИ спільноти, які реально існують (національні, територіальні і т.д.). Соціологія
ПРИРОДНО-НАУКОВА ШКОЛА В СОЦІОЛОГІЇ напрямок в рамках неопозитивистской соціології, яке набуло поширення в США в 1930-1940-х. Його філософською основою послужив прагматизм і інструменталізм Дж. Дьюї. Представники цієї школи (Дж. Ландберг, Р. Бейн, С. Додд) висунули ідею створення "наукової соціології" за прикладом розвинених фізичних наук, що передбачає застосування в соціологічних дослідженнях таких же точних і об'єктивних методів, як в природознавстві на тій підставі, що соціальні явища підкоряються законам, загальним і для природи, і для соціуму. Соціологія
ПРИСТОСУВАННЯ один із основних соціальних процесів, змістом якого є прийняття індивідом чи групою культурних норм, цінностей і еталонів поведінки нового середовища, у випадку, коли норми, цінності та еталони поведінки, що засвоєні у старому середовищі, не задовольняють нагальні потреби. Соціологія
ПРІМОРДІАЛІЗМ (від англ. primordial — первісний, споконвічний) — напрям в етносоціології, представники якого дотримуються думки про давність, одвічність існування нації з архаїчних часів (наприклад, нація римлян доби античності). Соціологія
ПРІОРИТЕТ СОЦІАЛЬНИЙ соціальне завдання, яке визнається групою або суспільством як невідкладне і потребує першочергового вирішення. Соціологія
ПРОБЛЕМА СОЦІАЛЬНА життєве суспільне протиріччя, яке вимагає організації цілеспрямованих дій на його усунення. Соціологія
ПРОГРАМА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ виклад його цілей, загальної концепції, вихідних гіпотез разом з логічною послідовністю операцій для їх перевірки. Соціологія
ПРОГРЕС СОЦІАЛЬНИЙ послідовне сходження до більш складних форм суспільного життя, що здійснюється в результаті розв'язання суперечностей, які розгортаються на попередніх етапах розвитку. Соціологія
ПРОЕКТУВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ науково обґрунтоване конструювання системи параметрів майбутнього соціального об’єкта або якісно нового стану існуючого об’єкта; одна з форм соціального управління. Соціологія
ПРОМІСКУЇТЕТ [лат. promiscuus – змішаний, спільний] – за Л.Морганом, стадія неупорядкованих статевих відносин у первісному суспільстві, що передувала виникненню шлюбу і сім’ї. Соціологія
ПРОСТІР СОЦІАЛЬНИЙ 1) поле соціальної діяльності, яке містить сукупність значущих соціальних груп, індивідів, об’єктів у тому чи іншому їх взаємному розташуванні; 2) уявлення індивіда чи групи про своє місце у суспільстві. Соціологія
ПРОТЕСТ СОЦІАЛЬНИЙ протидія осіб, соціальних груп або організацій з метою виразити непогодження у відповідь на дії, заходи або наміри інших соціальних суб'єктів, що утискають чи дискримінують їх соціально-економічні, політичні, правові, трудові, культурні, етнічні, релігійні права та інтереси. Соціологія
ПРОТЕСТНИЙ РУХ громадський рух різних форм прояву, спрямований проти явищ і процесів суспільного життя, що засуджується громадськістю. Соціологія
ПРОТЕСТУ АКЦІЯ тісно пов'язана с конфліктом дія (одноосібна, групова, локальна, регіональна, державна), що свідчить про неприйняття певної ситуації, заява про незгоду з певними діями або позицією, тим чи іншим рішенням, заперечення, відмова від здійснення тієї чи іншої дії. Соціологія
ПРОТОСОЦІОЛОГІЯ передісторія соціологічного знання, елементи якого існують у системі синкретичного суспільствознавства і філософії до його виокремлення як самостійної науки. Соціологія
ПРОФЕСІЙНА СТРАТИФІКАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА розшарування професій за їх соціальним престижем та можливостями особистісного розвитку. Соціологія
ПРОЦЕС СОЦІАЛЬНИЙ послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем; проявляється як рух у часі низки соціальних подій чи явищ певної спрямованності. Соціологія
ПРОШАРОК СОЦІАЛЬНИЙ сукупність індивідів, котрі мають загалом однаковий соціальний статус, що забезпечує їм приблизно рівний доступ до системи благ. Соціологія
ПСИХІКА СОЦІЄТАЛЬНА (від лат. societas — спільність) — це історико-культурна і психол. готовність соціуму до відтворення певних поведінкових моделей реагування на проблемну ситуацію, необхідність вирішення нових завдань, які висуває перед людьми життя. Соціологія
ПСИХОЛОГІЧНА ШКОЛА В СОЦІОЛОГІЇ напрям, що виник на межі XIX–XX ст., представники якого (Г.Тард, Л.Уорд, У.Мак-Дугалл, Ч.Кулі та ін.) прагнули пояснити соціальні відносини і структуру на основі психологічних даних, властивостей людської психіки, аналізу безпосередньої взаємодії людей. Соціологія
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕВОЛЮЦІОНІЗМ одна з течій соціологічного психологізму; розглядає суспільство як етап космічної еволюції, в якій кожен подальший етап акумулює досягнення попередніх та будується на них. Соціологія
ПСИХОЛОГІЯ НАТОВПУ одна з течій соціологічного психологізму, яка вивчає поведінку людей у великих групах і натовпах. Поведінка людей у натовпі відрізняється від їх поведінки в нормальних умовах і може призвести до вибухових та непередбачуваних ситуацій. У ранніх соціологічних працях французького соціолога Г.Ле Бона й сучасних теоріях американського соціолога Н.Смелзера та інших поведінка натовпу розглядається як потенційна загроза нормальному соціальному порядку. Соціологія
ПУБЛІКА [лат. publicus – суспільний] – формально неорганізована група, члени якої мають спільні інтереси, що цілком усвідомлюються ними при опосередкованому спілкуванні і контакті; саме з погляду цих інтересів сприймає П. інформацію. Соціологія
ПУБЛІЧНА СФЕРА наявність суспільного життя у вигляді участі людей у формуванні держави, публічному обговоренні питань, які викликають суспільний інтерес, і навіть у вигляді публічних закладів, тобто участь у справах поза домівкою та роботою. Соціологія
РАБОЧАЯ АРИСТОКРАТИЯ Этим понятием обозначается высший и привилегированный слой работников физического труда, который благодаря своей редкой квалификации, стратегической позиции или организационной силе и силе профсоюзов обеспечивает себе более выгодные условия. Соціологія
РАБСТВО В качестве института рабство определяется как форма собственности, при которой один индивид имеет право владеть другим. Подобно любым другим средствам производства раб является «вещью». Соціологія
РАДИКАЛІЗМ СОЦІОЛОГІЧНИЙ властива деяким напрямам сучасної західної соціології тенденція перетворення політичного радикалізму в абстрактно-теоретичний (метафізичний) «радикалізм», спрямований проти соціології' і принципу науковості соціологічного знання. Соціологія
РАДЯНСЬКА СОЦІОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ (РСА) громадська наук, організація, яка об'єднувала колективи і окремих осіб, котрі працювали в галузі соціології. Діяла в СРСР з 1958 до 1991 рр. Заснована для сприяння розвитку соціол. досліджень, використання їх результатів у соціальній практиці. Значну увагу РСА приділяла організації підготовки соціол. кадрів, формуванню служб соціального розвитку на підприємствах і в органах управління, удосконаленню соціальної статистики. Соціологія
РАНГ СОЦІАЛЬНИЙ багатоманітна, агрегована (але не субординована) характеристика індивідів за багатством, владою, престижем, освітою, вихованням, способом життя тощо. Соціологія
РАСА [фр. rase – рід, плем’я, порода] – група людей, яка історично сформувалася і має схожі, що передаються спадково, зовнішні ознаки (колір шкіри, волосся, очей, форми носа і губ, пропорції тіла тошо). Соціологія
РАСОВО-АНТРОПОЛОГІЧНА ШКОЛА один із натуралістичних, біологізаторських напрямів суспільної думки; вважає головними причинами розвитку суспільства расові особливості, а чистоту раси розглядає як основну спонукальну силу розвитку цивілізації. У соціології цей напрямок представлений передовсім працями А.Гобіно. Соціологія
РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ (від лат. rationalis — розумний) — термін М.Вебера, який характеризує перехід від мимовільних, суб'єктивних традиційних способів поведінки до організації діяльності згідно з раціонально встановленими правилами. Соціологія
РЕАБІЛІТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА відновлення основних соціальних функцій особистості, суспільного інституту, соціальної групи, їх соціальної ролі як суб'єктів основних сфер життя суспільства. Р.с. в змістовному плані по суті включає в концентрованому вигляді всі аспекти реабілітації. Соціологія
РЕГРЕС [лат. regressus – повернення, рух назад] – перехід від більш високих соціальних форм розвитку до нижчих, зміни на гірше. Протилежність – прогрес (див.). Соціологія
РЕДКЛІФФ-БРАУН АЛЬФРЕД P. (RADCLIFFE-BROWN, Alfred R.) (1881-1955) Редкліфф-Браун, як і Б. Малиновський, відомий завдяки своєму внеску в розвиток функціоналізму як теоретичного напрямку в британській антропології. Використовуючи порівняльний підхід, Редкліфф-Браун підкреслював значення взаємозалежності інститутів в рамках соціальної системи. Суспільство розглядалося ним як саморегулюючий організм, потреби якого задовольняються основними соціальними інститутами. Соціологія
РЕІФІКАЦІЯ Поняття реіфікації, буквально означає процес упредметнення (process of making 'thing-like'), було популяризоване Д. Лукачем. Він використовував його для опису ситуації, коли соціальні відносини представляються такими, що  знаходяться поза людським контролем, оскільки вони придбали застиглу і незмінну якість, майже так, як якщо б вони були рисами природного, а не соціального світу. Соціологія
РЕКС ДЖОН (REX, John) (p. 1925) Британський соціолог; з 1984 по 1990 рр. займав пост професора-дослідника з проблем етнічних відносин у Астонського університеті (Бірмінгем). Його внесок у сучасну соціологію стосується двох областей. По-перше, у своїх роботах «Ключові проблеми соціологічної теорії» (Rex, 1961), «Відкриття соціології» (1973а), «Соціологія і демістифікація сучасного світу» (1974) і «Соціальний конфлікт» (1981) Рекс захищає класичну соціологічну традицію , виступаючи проти того, що він називає догматичними віяннями моди в сучасній теорії. По-друге, своїми роботами «Раса, громада і конфлікт» (Rex and Moore, 1967), «Проблема расових відносин у соціологічній теорії» (1970), «Раса, колоніалізм і місто» (1973b), «Колоніальні іммігранти в британському місті »(Rex and Tomlinson, 1979) і« Раса і етнічність »(1986) Рекс зробив внесок у вивчення расових відносин. Соціологія
РЕПУТАЦІЯ [лат. reputatio – обдумування, міркування] – громадська думка, яка сформувалася щодо якостей, достоїнств і недоліків будь4кого. Соціологія
РЕСОЦІАЛІЗАЦІЯ процес засвоєння нових соціальних ролей і статусів, цінностей і знань на кожному етапі життя людини. Соціологія
РЕСПОНДЕНТ особа, яка в процесі опитування виступає як джерело первинної інформації. Соціологія
РЕФЕРЕНТНА ГРУПА У процесі формування своїх установок і переконань і при здійсненні своїх дій люди порівнюють або ідентифікують себе з іншими людьми або групами людей, чиї установки, переконання і дії сприймаються ними як відповідний стандарт (appropriate measures). Такі групи називаються референтними групами. Соціологія
РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА перебудова, зміна будь-якої сфери суспільного життя (установ, порядків) при збереженні основ існуючого соціального устрою. Соціологія
РИТУАЛ СОЦІАЛЬНИЙ форма соціально санкціонованої упорядкованої символічної поведінки, сукупність постійно повторюваних дій за встановленим порядком. Соціологія
РІВЕНЬ ЖИТТЯ поняття, що характеризує міру задоволення соціально-екон. та духовних потреб людей. Р. ж. виявляється у кількості та якості благ та послуг, що споживаються, починаючи від первинних вітальних потреб (у харчуванні, житлі, одязі, освіті, праці, відпочинку та ін.) і закінчуючи високими потребами, пов'язаними із задоволенням духовних, моральних та естетичних запитів. Соціологія
РІВНОВАГА СОЦІАЛЬНА принцип, покладений в основу позитивістських уявлень про суспільство як цілісне утворення, в якому гармонічно взаємодіють частини його або елементи. Соціологія
РІД суспільна організація первісного суспільства, що ґрунтується на кровних родинних зв’язках та існує у формі матріархату чи патріархату, є ядром общини. Характерними рисами Р. є спільна назва, спільна мова, спільні звичаї та релігійні вірування. Соціологія
РІТЦЕР ДЖОРДЖ (1940) — амер. соціолог, провідний ідеолог метатеоретизування в сучасній соціол. науці. Соціологія
РОБІТНИЧИЙ КЛАС один із класів сучасного суспільства (як індустріальних, так і країн, що розвиваються), що займаються фізичною працею. Соціологія
РОБОТА СОЦІАЛЬНА професійна сфера, пов’язана з використанням соціологічних, психологічних і педагогічних методів і прийомів, спрямованих на вирішення індивідуальних та соціальних проблем (бідність, безробіття, наркоманія, правопорушення тощо). Соціологія
РОДОВИЙ ЛАД (АБО ВАРВАРСТВО) час повного утвердження виробничих відносин первісного суспільства, що припадає на період пізнього палеоліту. Соціологія
РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА такий тип змін у суспільстві, що відзначається переходом усіх соціальних відносин до якісно нового стану; є наслідком взаємодії великої сукупності соціальних процесів, основою яких є цілеспрямована діяльність людей як суб'єктів цих процесів. Соціологія
РОЗПОДІЛ ПРАЦІ диференціація видів діяльності, що складається в суспільстві в процесі історичного розвитку. Соціологія
РОЗУМІЮЧА СОЦІОЛОГІЯ (від нім. verstehen) — напрям, започаткований М.Вебером, який вважав, що розуміння соціальної дії є основним завданням соціології. Соціолог повинен поставити себе на місце інших людей, щоби зрозуміти смисл їхніх дій, мету, яку вони перед собою ставлять. Розуміння є тим, що відрізняє соціологію від природничих наук. Соціологія
РОЗШИРЕНА СІМ'Я Розширена сім'я традиційно визначається як соціальна одиниця, що включає батьків і дітей, а також інших, більш далеких родичів - можливо, бабусь і дідусів або дядьком і тіткою, які живуть разом під одним дахом. Соціологія
РОЛЬ СОЦІАЛЬНА одна з категорій соціальної психології і соціології. В широкому розумінні - це суб'єтивне буття соціальної діяльності чи персоніфікована соціальна функція; роль як наказ, безособистісна соціальна норма в певній соціальній системі, тобто сукупність прав, обов'язків, наказів і правил, які визначають, що повинна робити людина, яка посідає в суспільстві певну соціальну позицію. Соціологія
РОЛЬОВА НАПРУГА ситуація, коли в одній ролі є суперечливі експектації або неможливість ефективно і майже одночасно виконувати дві і більше соціальних ролей Соціологія
РОЛЬОВА ПОВЕДІНКА реальна, фактична поведінка індивіда, який відіграє певну соціальну роль; на відміну від простого виконання ролі є очікуваною поведінкою. Соціологія
РОЛЬОВА СИСТЕМА сукупність ролей, відповідних даному статусу. Соціологія
РОЛЬОВА ТЕОРІЯ ОСОБИСТОСТІ соціологічна концепція, що базується на визнанні залежності соціальної ролі людини як істоти соціальної від очікувань інших людей, пов'язаних з їх розумінням соціального статусу конкретної особистості. Соціологія
РОЛЬОВА ТЕОРІЯ СУСПІЛЬСТВА суспільство є упорядкована система так званих соціальних ролей, зміст яких визначається соціальними позиціями, тому соціальна поведінка людини прогнозовано визначається тією роллю, яку вона виконує і якість виконання якої контролюється суспільством. Соціологія
РОЛЬОВИЙ КОНФЛІКТ ситуація, при якій людина стикається з суперечливими вимогами двох або більше несумісних ролей. Соціологія
РОНГ ДЕНІС ХЬЮМ (WRONG, Dennis Hume) (p. 1923) У минулому редактор журналів «Соціологічні дослідження» (Social Research, 1962-64) і «Сучасна соціологія» (Contemporary Sociology, 1972-74) і професор Нью-Йоркського університету. Ранні дослідження Ронга були пов'язані з демографією (Wrong, 1966), проте найбільшу популярність йому принесла критика функціоналізму, теорій соціалізації та функционалистских теорій соціальної стратифікації. Соціологія
РОСС ЕДВАРД (1866 – 1951) – один із засновників американської соціології і соціальної психології. Соціологія
РУХ СОЦІАЛЬНИЙ сукупність колективних дій, спрямованих на підтримку соціальних змін або опору соціальним змінам в суспільстві або соціальній групі. Соціологія
РУЧКА АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ 20.01.1940, м. Темрюк Краснодарського краю, РРФСР) — укр. соціолог, д-р філос. наук, фахівець з теорії та історії соціології, соціології культури та масових комунікацій. Соціологія
РЯДИ РОЗПОДІЛУ метод вивчення соціальних даних статистики. Соціологія
САБОТАЖ проста форма соціального конфлікту, змістом якого є свідомі, часто приховані дії з метою нанесення збитків інтересам протилежній стороні. Соціологія
САЄНКО ЮРІЙ ІВАНОВИЧ (1936, м. Київ) — укр. соціолог, д-р екон. наук, проф. У 1954 р. закінчив Київський держ. пед. ін-т, Сфера наук, інтересів: соціальна експертиза, мат. статистика та моделювання в соціології, етнокультура та ін. Експерт з гуманітарних питань Представництва ООН в Україні, член Європейської соціол. асоціації, експерт МАГATE з соціальних проблем Чорнобильської катастрофи. Соціологія
САКАДА МИКОЛА ОНИСИМОВИЧ 14.11.1936, с. Жукин Києво-Святошинського р-ну Київської обл.) є фахівцем у галузі соціології управління, соціології праці, мотивації людської діяльності. Соціологія
САМОКОНТРОЛЬ вид соціального контролю; вияв усвідомлюваної регуляції особистістю власної поведінки та діяльності з метою забезпечення відповідності їх результатів поставленим цілям, пред’явленим вимогам, цінностям, нормам, правилам, зразкам. Соціологія
САМООРГАНІЗАЦІЯ один з проявів спонтанних процесів у суспільстві, колективах, групах; самоздійснювані процеси соціального регулювання. С. Соціологія
САНКЦІЯ 1) юридичне затвердження вищою інстанцією будь-якого акту; 2) частина правової норми, статті закону, в якій зазначено невигідні наслідки порушення закону; 3) у міжнародному праві — захід примусу (економічні, фінансові, воєнні С), що застосовується до держави, яка порушила міжнародні договори; 4) схвалення, дозвіл. Соціологія
СВІТОСИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ напрям досліджень глобальних тенденцій світового екон. і соціального розвитку, основою якого є поняття світосистеми (World-system). Основні ідеї світосистемного аналізу вперше було викладено Іммануїлом Валлерстайном (нар. 1929 р.) у тритомному дослідженні "Сучасна світосистема" (1974 — 1989). Соціологія
СВОБОДА ОТ ОЦЕНОЧНЫХ СУЖДЕНИЙ В социологии это понятие имеет множество значений: (1) социологи могут с успехом исключать из своих исследований идеологические или ненаучные допущения; (2) социологам не следует выносить оценочные суждения в отношении эмпирических данных; (3) оценочные суждения должны быть ограничены сферой технических навыков и умений социолога; (4) социологи индифферентны к моральному подтексту своих исследований; (5) социологи должны стремиться к тому, чтобы их собственные ценности были открытыми и ясными; (6) социологам следует воздерживаться от отстаивания каких-либо ценностей. Соціологія
СЕГМЕНТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА процес поділу суспільства, формальної організації або соціальної групи на відносно ізольовані підгрупи. Соціологія
СЕГРЕГАЦІЯ Одна з крайніх форм расової дискримінації, обмеження в правах за мотивами расової або національної приналежності, особливо чорного, "кольорового" населення (див. так само Апартеїд). Задачею соціальних служб є надання допомоги представникам цих груп населення на основі відповідних правових актів, діючих на території окремої держави, і міжнародних документів. Соціологія
СЕКСИЗМ Сексистськими установками або діями є такі, які мають дискриминирующий характер щодо чоловіків або жінок виключно на підставі їх гендеру. Соціологія
СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ Б. Вілсон (Wilson, 1966) визначив секуляризацію як процес, в ході якого релігійні мислення, практика та інститути втрачають соціальну значимість. Соціологія
СЕЛЯНСТВО, СЕЛЯНИ соціальна група, що складається з сільськогосподарських виробників, які самостійно ведуть своє господарство і зайняті обробкою землі як основною професією. Соціологія
СЕМАШКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ (1937) — укр. соціолог. У 1959 р. закінчив Івано-Франківський пед. ін-т, у 1970 р. захистив канд. дис., у 1984 р. — докт. Галузь наук, інтересів: соціологія культури, естетика, педагогіка естетичного виховання. Соціологія
СЕН-СІМОН КЛОД АНРІ ДЕ РУВРУА (SAINT-SIMON, Claude H.) (1760 — 1825) — франц. мислитель, соціолог, представник утопічного соціалізму. Основні праці — "Начерк науки про людину" (1813), "Праця про всесвітнє тяжіння" (1813 — 1822), "Про промислову систему" (1822), "Катехиза промисловців" (1823 — 1824), "Нове християнство" (1825). С.-С. вказує на необхідність створення нової науки про людину. Соціологія
СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНЕ навколишні люди (шари, групи) суспільні, матеріальні і духовні умови його існування, формування і діяльності. С.с. в широкому значенні (макросередовище) охоплює суспільно-політичну систему загалом (суспільний розподіл праці, спосіб виробництва, сукупність суспільних відносин і інститутів, суспільну свідомість, культуру даного суспільства). С.с. у вузькому значенні (мікросередовище) як елемент загалом, включає безпосереднє оточення людини (сім'ю, трудовий колектив і різні групи). С.с. здійснює вирішальний вплив на формування і розвиток особистості (групи, шара), перетворюючись під впливом людей. Соціологія
СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНЕ сукупність соціальних умов життєдіяльності людини, що впливають на його свідомість і поведінку. Соціологія
СИМВОЛІЧНИЙ ІНТЕРАКЦЮНІЗМ (від англ. іnteraction — взаємодія) — напрямок соціології, який зосереджується на вивченні соціальних взаємодій (інтеракцій) в їх символічному виразі (мові, жестах тощо). Виходить із позиції, що індивіди поводяться з речами згідно із смислом, який ці речі мають для них, і що смисл речей виявляється у процесі соціальної взаємодії. Виникає як альтернатива до функціоналізму. Соціологія
СИРІТСТВО соціальне явище, зумовлене наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, що залишилися без догляду батьків внаслідок позбавлення їх батьківських прав, визнання у встановленому порядку батьків недієздатними, безвісно відсутніми тощо. Сюди відносять також дітей, батьки яких не позбавлені батьківських прав, але фактично не здійснюють якої-небудь турботи про своїх дітей. Останній вигляд С. називають соціальним С. Соціологія
СИСТЕМ ТЕОРІЯ 1950-і і 1960-і рр. теорія систем представляла собою пануючу парадигму в соціології; вона асоціювалася насамперед з групою соціальних теоретиків, що об'єдналися навколо Т. Парсонса в Гарвардському університеті. Витоки даної теорії багато в чому пов'язані зі спробами провести паралель між фізіологічними системами, які аналізуються медичною наукою, і соціальними системами, які досліджуються в науках соціальних. Соціологія
СИСТЕМА СОЦІАЛЬНА особливий клас систем (поряд з технічними, біологічними, кібернетичними талн.), елементний склад яких становлять люди, а також стосунки, що виникають між ними. Соціологія
СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ сукупність заходів, що реалізується у суспільстві для забезпечення нормальних умов матеріального і духовного життя всіх членів суспільства, насамперед тих, хто не здатний самостійно забезпечити собі такі умови. Соціологія
СИСТЕМНИЙ ПІДХІД В СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НАУКАХ напрям методології спеціального наукового пізнання і соціальної практики, що грунтується на дослідженні об'єктів соціально-політичного життя як систем. Соціологія
СИТУАЦІЯ МАРГІНАЛЬНА сукупність обставин, умов і факторів, що породжують та закріплюють стан маргінальності соціального суб'єкта, спонукаючи та опосередковуючи його відповідну активність. Соціологія
СІЛЬСЬКА СОЦІОЛОГІЯ На початку свого існування, в XIX і на початку ХХ ст. сільська соціологія визначалася протиставленням села і міста і антипатією по відношенню до міського життя. У цей період робилися спроби описати сільський спосіб життя, що істотно відрізнявся від міського. Соціологія
СІМ'Я заснована на шлюбі або кровній спорідненості мала група, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою; відносини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми. Соціологія
СКІННЕР БЕРРЕС ФРЕДЕРІК (1904) — провідний теоретик соціального біхевіоризму, прихильник натуралізаторського онауковлення соціології, спроб побудувати соціол. теорію на фундаменті методів та висновків експериментальної психології. Соціологія
СКЛАДНЕ СУСПІЛЬСТВО Суспільство, в якому сталася структурна диференціація. Колись цей термін був популярним, але в даний час його використовують рідко. Соціологія
СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ (центр зайнятості, біржа праці) - соціальна служба, покликана забезпечувати послуги населенню в області занятості. Основні задачі С.з. всіх рівнів (типів): а) збір і розповсюдження інформації про попит і пропозицію на місцевому ринку праці; б) консультування працівників з питань професійного навчання і працевлаштування; в) професійна орієнтація всіх груп населення; г) розв'язання питань, пов'язаних з виплатою допомог по тимчасовій непрацездатності; д) консультування підприємців з проблем зайнятості і використання робочої сили; е) надання допомоги в кадровому плануванні підприємств; ж) організація підготовки робочої сили, що вивільняється. Соціологія
СЛУЖБА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ структурний підрозділ (відділ, лабораторія, бюро, сектор, група) виробничих і науково-виробничих об'єднань, комбінатів, трестів, підприємств, міністерств і відомств, в складі якого працюють соціологи, психологи, фахівці по профтехосвіті, організації і управлінню виробництвом. В останні роки в штат С.с.р. включають також соціальних працівників. Соціологія
СЛУЖБОВИЙ КЛАС Цей термін, створений К. Реннером, застосовувався Р. Дарендорфом (Dahrendorf, 1959) для позначення класової позиції певних груп людей, зайнятих розумовою працею і знаходяться на високому рівні соціальної ієрархії, таких, як менеджери, професіонали, що працюють за наймом в установах, а неіндивідуально, а також державні службовці. Соціологія
СМОЛЛ АЛЬБІОН ВУДБЕРІ (1854 –1926) – один із засновників соціології в США, концепції якого сформувалися головним чином під впливом соціального дарвінізму та психологізму Л.Уорда. За С., головний предмет соціологічного дослідження – інтереси. Соціологія
СОЛІДАРНІСТЬ 1) єдність переконань і дій, взаємодопомога і підтримка членів соціальної групи, які ґрунтуються на спільності інтересів і необхідності досягнення спільних групових інтересів, спільна відповідальність; 2) активне співчуття і підтримка будь4чиїх дій або думок. Соціологія
СОРОКИН ПІТИРИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ (SOROKIN, Pitirim А.) (1889 – 1968) – російсько-американський соціолог, який розробляв теорії соціальної мобільності і макросоціології, відстоюючи ідею циклічного характеру розвитку суспільства, а також стверджуючи, що тільки альтруізм може подолати дезінтеграційну та культурну кризу сучасного суспільства. Соціологія
СОРОРАТ [лат. soror – сестра] – звичай, згідно з яким чоловік вступає в шлюб одночасно або послідовно з декількома рідними чи двоюрідними сестрами. Одна з форм С. – звичай повторного одруження вдівця на молодшій сестрі померлої дружини. Соціологія
СОХАНЬ ЛІДІЯ ВАСИЛІВНА (01.12.1924, с. Мальчиха Новосибірської обл., РРФСР) — укр. соціолог, філософ. Д-р філос. наук (1968), проф. (1969), заслужений діяч науки України (1984), член-кор. НАНУ (1989). Коло наук, інтересів: особистість, її життєвий шлях, формування життєвої програми, механізми досягнення життєвого успіху та життєтворчість у цілому. С. є одним з фундаторів комплексного дослідження психології життя людини Соціологія
СОЦІАБЕЛЬНІСТЬ товариськість, здатність та схильність до налагодження зв’язків з іншими людьми. Соціологія
СОЦІАЛІЗАЦІЯ процес становлення особистості, засвоєння індивідом цінностей, норм,' установок, зразків поведінки, притаманних даному суспільству, соціальній групі, тій або іншій спільноті людей. С. здійснюється в трьох основних сферах: діяльність, спілкування і самосвідомість. Виділяють три стадії процесу С.: дотрудова, трудова і післятрудова. Соціальні працівники, виконуючи свої професійні функции, практично займаються С. клієнтів. С. можна поділити на первинну і повторну. Первинна стосується безпосереднього оточення людини, тобто батьків, братів і сестер, бабусь і дідусів, близьких і далеких родичів, що приходять, нянь, друзів сім'ї, однолітків, вчителів, лікарів, тренерів тощо. Повторна С. здійснюється опосередкованим, формальним оточенням, впливом установ і соціальних інститутів. Первинна С. грає велику роль на ранніх етапах життя людини, повторна на пізніх. Соціологія
СОЦІАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНА процес активного включення в тканину суспільного організму певних інститутів політичної системи і політичних суб'єктів через сутнісну і функціональну видозміну їх. Соціологія
СОЦІАЛІЗМ УТОПІЧНИЙ теорії, вчення, що виразили, в основному в художній формі, ідею про бажане і можливе встановлення такого суспільного ладу, де не буде експлуатації людини людиною і ніяких інших форм соціальної нерівності і гноблення. Соціологія
СОЦІАЛІСТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО Незважаючи на те, що історично існували різні напрямки соціалістичної думки (такі, як утопічний і науковий), більшість соціалістів виділяли наступні важливі риси соціалістичних суспільств: (1) суспільна власність на засоби виробництва і розподілу; (2) економічна діяльність планується державою, а ринок відіграє незначну роль або не грає ніякої ролі в розміщенні ресурсів; (3) зі зникненням приватної власності зникають і економічні класи, тому держава виконує швидше адміністративну, ніж репресивну функцію; (4) значно змінюється кримінальне та майнове право, оскільки правова система пов'язана насамперед із управлінням; (5) дані структурні зміни призводять також до зникнення ідеології, особливо релігії; (6) разом із зникненням приватної власності знищується і людське відчуження. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ВЕРСТВА позначення у класовому соціально неоднорідному суспільстві окремих соціальних груп, наприклад, інтелігенції і службовців або соціальних груп всередині класу. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ обов’язок і готовність соціального суб’єкта відповідати за свої дії, вчинки та їх наслідки; є засобом підтримання цілісності суспільства, суспільної злагоди, соціальної інтеграції. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ГЕТЕРОГЕННІСТЬ (від грец. heterogenes — неоднорідний за складом) — одна з можливих характеристик соціальної системи або спільноти, а саме її внутрішня неоднорідність. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ГОМОГЕННІСТЬ (від грец. homogenes — однорідність) — одна з можливих характеристик соціальної системи або спільноти, а саме її внутрішня цілісність і однорідність. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ДИНАМІКА 1) за О.Контом, вивчення структури соцільних змін; 2) процес безперервного відтворення і розвитку соціальних систем на відміну від соціальної статики. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ДИСТАНЦІЯ роздільність соціальних груп чи дистанція між ними, що відчувається людьми. Найчастіше даний термін використовується для позначення ступеня відділення або близькості членів різних етнічних груп Соціологія
СОЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА [гр. diagnostikos – здатний розпізнавати] – аналіз стану соціальних об’єктів і процесів, виявлення проблем їх функціонування і розвитку; є підготовчим етапом пошуку шляхів і засобів вирішення соціальних проблем. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ДІЯ найпростіша одиниця будь-якого виду поведінки людей. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА система соціальних заходів у вигляді сприяння, підтримки і послуг, що надаються окремим особам або групам населення соціальною службою для подолання або пом'якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу і повноцінної життєдіяльності, адаптації в суспільстві. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ЕВОЛЮЦІЯ (від лат. evolutia — розгортання) — перенесення еволюційних принципів розвитку природи (боротьби за виживання і природнього відбору) на соціальні процеси. Є основним положенням учення Г.Спенсера, який вважав, що в суспільстві, подібно як і у природі, розвиток відбувається від простих форм до складних, різноманітних, але пов'язаних між собою. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ЗАХИЩЕНІСТЬ (ЗАХИСТ) цілісна система законодавчо-закріплених економічних, юридичних і соціальних прав і свобод, соціальних гарантій громадян, протидіючих дестабілізуючим чинникам життя, насамперед таким, як безробіття, інфляція, бідність і інш. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ЗМІНА Соціологічні теорії зміни, особливо XIX ст., можуть бути розділені на теорії соціальної еволюції і теорії революції Соціологія
СОЦІАЛЬНА ЗРІЛІСТЬ певний рівень особистісного розвитку індивіда; наслідок соціалізації, у ході якої він інтерналізує суспільні цінності і зразки поведінки і адекватно діє як дорослий член суспільства, доросла людина. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ визначення місця суспільства в координатах історичного та соціального простору: яким воно є, куди прямує у своєму розвитку, яким себе уявляє й усвідомлює, а також яким хоче стати й до яких типів соціуму може належати. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ІЗОЛЯЦІЯ соціальне явище, при якому відбувається відсторонення індивідів або соціальних груп внаслідок припинення або різкого скорочення соціальних контактів і взаємодій. Соціологія
СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ (від лат. mobilis — рухомий) — рух індивідів, а часом і груп, між різними позиціями в ієрархії соціальної стратифікації. Системне вивчення соціальної мобільності розпочав П.Сорокін. У сучасній соціології концепція соціальної мобільності вивчає переважно класові позиціїу професійній структурі суспільства, рухи між прошарками соціальної структури (мобільність вертикальна і горизонтальна). Соціологія
СОЦІАЛЬНА ОРІЄНТАЦІЯ виражене в суб’єктивній формі об’єктивне ставлення індивіда до умов свого буття, яке опосередковує соціальну поведінку. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ Це поняття XIX ст. засноване на аналогії між органічною хворобою або патологією і соціальним відхиленням. Аналізуючи злочинність і самогубство, Е. Дюркгейм співвідносив соціальну патологію з розходженням між нормальними і ненормальними соціальними умовами, а не з індивідуальним відхиленням. Крім того, Дюркгейм стверджував, що це розходження існує об'єктивно, воно не пов'язане з моральним судженням, і що соціальна патологія може бути виміряна науково. На жаль, використання Дюркгеймом цього поняття не було послідовним: соціальна патологія розглядалася ним просто як зворотна сторона соціальної нормальності. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА система заходів по наданню допомоги деяким категоріям громадян, що тимчасово опинилися в тяжкому економічному становищі (частково або повністю безробітні, молодь, що вчиться і інш.), шляхом надання їм необхідної інформації, фінансових коштів, кредитів, навчання, правозахисту і введення інших пільг. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ПОЗИЦІЯ місце, яке займає людина в системі суспільного поділу праці і підпорядковування в соціальних структурах, групах і організаціях. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА діяльність держави і інших політичних інститутів по управлінню розвитком соціальної сфери суспільства. Соціологія сприяє виробленню С. п., альтернативних варіантів рішення в цій області, обгрунтуванню соціальних пріоритетів. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ПРАКТИКА свідома, доцільна діяльність людей, що спрямована на задоволення їхніх потреб, здійснення економічних і соціальних інтересів і веде до зміни соціальних та економічних умов життя. Соціологія
СОЦІАЛЬНА РЕФОРМА (від лат. reformare — перетворювати) — політичні і соціальні рішення, спрямовані на подолання соціальних конфліктів і проблем. На відміну від революцій соціальні реформи є поступовими і послідовними змінами всередині певного соціального ладу, які мають на меті його вдосконалення. Соціологія
СОЦІАЛЬНА РОБОТА як вид діяльності - вид професійної діяльності, направленої на задоволення сіциально-гарантованих і особистісних інтересів і потреб різних груп населення, на створення умов, які допомагають відновленню або поліпшенню здатності людей до соціального функціонування; як наука - вид діяльності, функція якої складається у виробленні теоретичної систематизації знань про соціальну сферу; як учбова дисципліна - вид діяльності, мета якої дати цілісне уявлення про зміст соціальної роботи, її основних напрямків, інструментаріїв, технологій і організації, навчити методам цієї роботи. Соціологія
СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ (від франц. solidarite — одностайність, спільність інтересів) — зв'язність або ступінь зв'язаності, яка проявляється у суспільстві, соціальній спільноті або групі. Термін введений ЕДюркгеймом, який вважав, що база соціальної солідарності є різною у простих та складних суспільствах. Соціологія
СОЦІАЛЬНА СПІЛЬНОТА реально існуюча сукупність індивідів, придатна для емпіричної фіксації, яка характеризується відносною цілісністю і здатністю виступати як самостійний творчий суб'єкт історичної та соціальної дії. Соціологія
СОЦІАЛЬНА СТАТИКА [гр. statike – рівновага] – 1) за О.Контом, розділ соціології, який вивчає умови існування і закони функціонування суспільної системи, теорію суспільного порядку, організації, гармонійної взаємодії всіх частин суспільства як цілісного організму; 2) стан суспільних явищ, які, на відміну від соціальної динаміки, характеризуються сталістю соціальних структур. Соціологія
СОЦІАЛЬНА СФЕРА область життєдіяльності людського суспільства, в якій реалізовується соціальна політика держави, шляхом розподілу матеріальних і духовних благ, забезпечення прогресу усіх сторін суспільного життя, поліпшення положення людини праці. С.с. охоплює систему соціальних, соціально-економічних, національних відносин, зв'язку суспільства і особистості. До неї включається також сукупність соціальних чинників життєдіяльності, суспільних, соціальних і інших груп і особистостей, умов їх розвитку. С.с. охоплює весь простір життя людини від умов її праці і побуту, здоров'я і дозвілля до соціально-класових і соціально-етнічних відносин. Змістом С.с. є відносини між соціальними і іншими групами, індивідами з приводу їх положення, місця і ролей в суспільстві, подобі і укладу життя. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ 1) спеціально4організована галузь знань про способи та процедури оптимізації життєдіяльності людини в умовах взаємозалежності, динаміки та оновлення суспільних процесів; 2) спосіб діяльності, що базується на основі її раціонального розподілу на процедури та операції з їх наступною координацією та синхронізацією і вибором оптимальних засобів та методів їх виконання; 3) метод управління соціальними процесами, який забезпечує систему їх відтворення в певних параметрах – якість, обсяги, цілісність діяльності тощо. Соціологія
СОЦІАЛЬНА УСТАНОВКА цілісне психічне явище, в якому дійсність відображається відповідно до потреб індивіда, в силу чого його активність має цілеспрямований характер. Соціологія
СОЦІАЛЬНА ФАСИЛІТАЦІЯ тенденція, яка спонукає людей краще виконувати знайомі та нескладні завдання в присутності інших. Соціологія
СОЦІАЛЬНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ комплекс заходів по наданню соціальної допомоги потребуючим її громадянам, який сприяє збереженню соціального здоров'я і підтримці життєдіяльності, подоланню кризових ситуацій, розвитку самозабезпечення і взаємодопомоги. С.о. є частиною системи соціальної безпеки населення і здійснюється соціальними службами. Соціологія
СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО трудові відносини, які характеризуються спільністю позицій, узгодженими діями найманців, роботодавців і держави. Їх зазвичай представляють на переговорах за висновками колективних договорів профспілки, організації підприємців, представників адміністрації. Основні принципи: облік взаємних вимог і відповідальності, шанобливе відношення до інтересів один одного, вирішення суперечок і конфліктних ситуацій за столом переговорів, готовність сторін до компромісів, послідовне виконання досягнутих домовленостей, підписаних угод. (трудові угоди) важливий чинник соціального захисту робітників і службовців, членів їх сімей. Соціологія
СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ" персональна мережа (егомережа) безпосередніх стосунків індивіда (актора), що виступає як соціальний контекст його дій, визначає міру його інтеграції в соціальне середовище, суспільство і забезпечує доступ до необхідних ресурсів життєдіяльності (матеріальні блага, інформація, емоційна підтримка та ін.). Соціологія
СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ На думку більшості соціологів, соціальний контроль досягається поєднанням слухняності (compliance), примусу та прихильності соціальним цінностям. Соціологія
СОЦІАЛЬНИЙ ПАСПОРТ КОЛЕКТИВУ ПІДПРИЄМСТВА документ, що відображає стан соціальної структури колективу (співвідношення кваліфікаційних, соціально-демографічних і інших груп працівників), виробничо-технічних і економічних коштів підприємства, що визначають цей ст Соціологія
СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК Згідно з утилітаристським підходом, підтримка соціального порядку відповідає особистим інтересам всіх індивідів, особливо в складних суспільствах, де висока ступінь поділу праці та взаємозалежності людей. Соціологія
СОЦІАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК людина, яка внаслідок своїх посадових і професійних обов'язків надає всі (або окремі) види соціальної допомоги в подоланні людиною, сім'єю або групою людей проблем, що виникли у них. Соціологія
СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС (від лат. processus — проходження, просування) — послідовна зміна станів або рух елементів соціальної системи та її підсистем, будь-якого соціального об'єкта. Соціальними процесами є поділ праці, утворення політичних партій, конкуренція тощо. Соціологія
СОЦІАЛЬНИЙ ФАКТ Социальные факты являются внешними, принудительными и объективными. В качестве социальных сил они являются внешними и сторонними по отношению к индивиду; они имеют принудительный характер, поскольку индивиды вынуждены считаться с ними; наконец, они могут быть измерены объективно. Таким социальным фактом является уровень самоубийства в каком-либо обществе. Он существует независимо от свойств индивидов, представляет собой внешнюю детерминирующую силу и может быть измерен. Соціологія
СОЦІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ історично зумовлена несхожість між класами, соціальними групами і прошарками, які базуються на соціально-економічній неоднорідністі праці (розумової і фізичної, індустріальної і аграрної, управлінської і виконавської, механізованої і немеханізованої, кваліфікованої і некваліфікованої), на неоднаковому розвитку соціальної активності, культури, освіти, кваліфікації, умов праці і побуту, способу життя суспільних класів, соціальних груп і прошарків. Висока або низька міра С.в. впливає (заперечуване або позитивне) на розв'язання проблем соціальної захищеності тих або інших груп і верств населення. Соціологія
СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ відносини між групами людей, що посідають різне становище в суспільстві, беруть неоднакову участь у його економічному, політичному й духовному житті, вирізняються способом життя, рівнем і джерелами доходів, структурою особистого споживання. Соціологія
СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ Соціологи відкидають повсякденні уявлення, згідно з якими соціальні проблеми мають об'єктивний статус подібно деякої органічної патології, і прагнуть до виявлення соціально сконструйованих визначень того, що складає «проблему». Соціологія
СОЦІАЛЬНІ СЛУЖБИ сукупність державних і недержавних органів управління, структур і спеціалізованих установ, що здійснюють соціальну роботу по обслуговуванню населення, що надають соціальну допомогу і послуги з метою подолати або пом'якшити складну ситуацію. Соціологія
СОЦІАЛЬНІЕ ВІДТВОРЕННЯ Людям властиво відтворювати свою соціальну організацію подібно до того, як вони відтворюються фізично з покоління в покоління. Такий феномен отримав назву соціального відтворення. Соціологія
СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА поділ суспільства на певні соціальні групи за такими ознаками як стать, вік та сімейний стан. Соціологія
СОЦІАЛЬНИЙ КОНСТРУКЦІОНІЗМ Цей термін має кілька значень. У більш широкому сенсі він позначає підхід до дослідження соціального світу, який наполягає на соціальному поясненні подій замість пояснення з точки зору індивідуальних характеристик або біологічних і генетичних аспектів людського життя. У цьому сенсі цей термін фактично є синонімом терміна «соціологія». Соціологія
СОЦІАЦІЯ термін Ґ.Зіммеля; означає свідому взаємодію індивідів. Є складною формою усуспільнення, яка охоплює соціальні процеси (передусім взаємодію особистостей), соціальні типи (людей з певними соціальними якостями, як-от тип аристократа чи відступника) та моделі (розширення кордонів соціальних груп із посиленням вияву індивідуальності). Соціологія
СОЦІОБІОЛОГІЯ напрям у сучасній теорет. соціології, до якого зараховують Е. Уілсона, П. Ван ден Берге, К. Лоренца, Р. Ардрі, Д. Моріса, Р. Фокса та ін. Виникнення С. наприкінці 70-х рр. як нової соціол. парадигми було зумовлено: усвідомленням кризи традиційних соціол. підходів, висуненням нових ідей щодо співвідношення біол. і соціального в людині, з'ясуванням біотичного субстрату людини та особливостей її життєдіяльності, теорет. аналізом форм людської взаємодії, обґрунтуванням закономірностей людського існування як біол. систем у соціальних відносинах тощо. Соціологія
СОЦІОГЕНЕЗ [лат. societas – суспільство + гр. genesis – походження, виникнення] – 1) вчення про походження суспільства; 2) процес історичного й еволюційного формування суспільства. Соціологія
СОЦІОГРАМА засіб відображення структури міжособистісних взаємин у малій соціальній групі.; застосовується для зображення даних, отриманих за допомогою соціометричного опитування. Соціологія
СОЦІОГРАФІЯ (від лат. societas — суспільство і грецьк. grapho — пишу) — термін, запропонований Р. Штейнметцем у 1913 р. для позначення соціол. аналіт. досліджень, завдяки яким за допомогою емпіричних методів кількісно описуються життєдіяльність суспільства, масштаби, структура, динаміка різних соціальних процесів, поведінка соціально-екон. груп, терит., поселенських та ін. соціальних спільнот. Соціологія
СОЦІОКУЛЬТУРНА ТРАНСФОРМАЦІЯ відносно самостійний процес змін у культурі, нормах, цінностях, свідомості тощо. Соціологія
СОЦІОКУЛЬТУРНІ УЯВЛЕННЯ первинні орієнтації та регулятиви у просторі культури суспільства, соціальних спільнот і груп, які формуються на основі повсякденного досвіду. Соціологія
СОЦІОЛОГІЗМ принцип специфічності й автономності соціальної реальності, визнання її домінування над окремими індивідами. Соціологія
СОЦІОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНИ (САУ) добровільна наук, громадська організація, що об'єднує науковців, спеціалістів та трудові колективи, які працюють у галузі соціології. САУ створено в 1990 р. на установчому з'їзді соціологів України. До 1990 р. в Україні існувало відділення Рад. соціол. асоціації (з 1968 р.), правонаступником якого стала САУ. З 1993 р. САУ є колективним членом Міжнар. соціол. асоціації. Вищий орган САУ — конференція, яка скликається один раз на два роки. У період між конференціями її діяльністю керує президія САУ, що складається з 15 членів (президент САУ — д-р соціол. наук М. О. Шульга). САУ має 11 регіональних відділень в обл. містах України (Київське, Харківське, Львівське, Дніпропетровське, Одеське, Кримське, Запорізьке, Донецьке, Волинське, Миколаївське, Луганське). Місцезнаходження президії САУ — м. Київ. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ (від лат. societas — суспільство, грецьк. logos — слово, вчення, поняття; букв. — вчення про суспільство) — поліцентрична, поліпарадигмальна, з багатьма пізнавальними технологіями наука, що вивчає форми, закони та закономірності конструювання, функціонування і розвитку соціальної реальності суспільства через їх переломлення у взаємодіях людських індивідів та спільнот. Іншими словами, С. — це наука, що досліджує соціальні форми, закони та закономірності функціонування і розвитку суспільства через взаємодію індивідів і їх груп, спільностей. Таким способом осягнення свого предмета С. відрізняється від соціальної філософії, яка теж вивчає соціальні закони і закономірності функціонування і розвитку суспільства, але умоглядно і через переломлення їх крізь призму життєдіяльності всього суспільства як системного цілого. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ АГРАРНА (від лат. agrarius — земельний, польовий, ager — земля, поле) — галузева соціол. наука, що вивчає соціальну організацію та структуру аграрного (с.-г.) в-ва, тобто систему соціальних відносин між його працівниками, їх групами, колективами, вплив людського чинника на аграрне в-во. Ця система соціальних відносин включає в себе сукупність позицій, функцій, ролей, ціннісних орієнтацій, взаємодій працівників у межах соціальних виробничих структур (с.-г. підприємств, колективів, груп, ланок, бригад тощо). Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ АКАДЕМІЧНА соціологія, що сформувалася у 30– 40х роках ХХ ст. в академічному університетському середовищі США та інших країн, хоча її вихідні передумови виникли ще в ХІХ ст. С.а. часто ототожнюється з теоретичною соціологією. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ АЛЬТЕРНАТИВНА виникла в 604х роках ХХ ст. на базі альтернативних соціальних рухів (насамперед, екологічного) з характерним прагненням до критичного переосмислення наявних теоретичних підходів у соціології, радикальних змін в її змісті, проблематиці Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ галузь соціол. науки, що вивчає сусп. виховання в сукупності його соціальних характеристик як сфери соціальних відносин. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ВІДХИЛЕНЬ спеціальна соціол. дисципліна, що вивчає наслідки порушень заг. визнаних соціальних норм. Специфіка її предмета полягає в тому, що феномени і процеси які підлягають вивченню, історично мінливі, а визнання їх девіантними залежить від конкретної системи норм, що склалася в суспільстві на певному етапі його розвитку. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ВІЙСЬКОВА галузева соціологія, об'єктом якої є сфера військ.-соціальної життєдіяльності суспільства по створенню внутрішньої і зовнішньої безпеки, необхідних умов функціонування і діяльності суспільства, держави, їх суб'єктів (спільнот, індивідів, громадян) чи структурних елементів (ін-тів, організацій, установ тощо). Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ВІКОВА спеціальна соціол. теорія, що вивчає закономірності й особливості соціального розвитку та діяльності людини в різних вікових спільнотах у процесі її онтогенезу як особистості. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ галузь соціологи, що вивчає діяльність, стосунки й орієнтацію людей у сфері вільного часу. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ГЕНДЕРНА галузь соціології, яка займається аналізом соціальної стратифікації за ознакою статі на макро-, мезо- і мікрорівнях. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ГЕНЕТИЧНА напрям у соціології, який займається проблемами походження соціального життя, соціальних інститутів. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ галузева соціол. наука, яка вивчає закономірності і механізми формування, функціонування і розвитку оціночного ставлення різних соціальних спільностей до процесів і явищ, що визначаються сусп. інтересом та дискусійністю. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ спеціальна соціологічна теорія, що вивчає соціальні відхилення (девіацію), їх причини, форми прояву, а також здійснює типологізацію девіантної поведінки, розробляє концептуальні основи стратегії і механізму соціального контролю. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА міжгалузевий наук, напрям, пов'язаний з вивченням соціальних механізмів та закономірностей функціонування і розвитку економіки. С. е. розглядає екон. життя як взаємодію сусп. груп, які займають неоднакові позиції в системі сусп. в-ва, виконують специфічні господарські і соціальні функції, мають неоднакові права та обов'язки, різняться рівнем доходу та споживання і яким притаманні особливі інтереси, потреби, ціннісні орієнтації, характер поведінки, спосіб життя в цілому. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ЕМПІРИЧНА 1) напрям соціології, який виникає на початку ХХ ст. у США. Поява С.е. стимулювалася практичними потребами суспільства, необхідністю розв’язання соціальних проблем, удосконаленням практики управління соціальними процесами. 2) комплекс соціологічних досліджень, орієнтованих на збирання й аналіз соціальних даних з використанням методів, методик, техніки соціологічного дослідження. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ЗДОРОВ'Я ТА ХВОРОБ Термін, якому часто віддають перевагу на відміну від терміну «соціологія медицини» в силу того, що він відображає теоретичні інтереси соціології, а не професійні інтереси медицини. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ напрям у сучасній філософії і соціології, який аналізує залежність знання (типів світогляду, ідеологій, ідей, категорій і т.п.) від соціальних факторів (суспільства в цілому, класів, інституцій, соціальних відносин). Якщо гносеологія досліджує відношення знання і об'єкта, то С. з. - знання і суб'єкта. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА галузь соціол. науки, предметом якої є взаємодія соціальних утворень із середовищем існування, різноманітні зв'язки соціальної системи із змінами матеріальних умов її життєзабезпечення. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ІНСТИТУЦІЙНА напрям сучасної соціології, що вивчає сталі форми організації і регулювання суспільного життя, соціальну поведінку людей у взаємодії з існуючою системою нормативних актів та інститутів. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ІНТЕГРАЛЬНА парадигма, запропонована П.Сорокіним, який на основі синтезу наук і релігійних уявлень спробував обґрунтувати цілісний погляд на історичний процес як зміну трьох соціокультурних типів – релігійного, почуттєвого та інтегрального, при домінуванні одного з них. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА апрям соціол. науки, пов'язаний з вивченням соціальних закономірностей розвитку суспільства, його систем, ін-тів та окремих явищ сусп. життя в процесі їх істор. еволюції. С. і. шляхом порівняння істор. явищ і процесів встановлює в них заг. і особливе, певні стадії розвитку, порівнює та аналізує рівні еволюції соціальних об'єктів, визначає зміни, що відбулися, та тенденції їх розвитку. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ КЛІНІЧНА розділ прикладної соціології, який розробляє і використовує різноманітні терапевтичні методи для дослідження проблем соціальної адаптації. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ КНИГИ галузь соціології культури, яка вивчає закономірності створення і функціонування в суспільстві рукописних та друк, творів, соціокультурні аспекти книги як матеріального об'єкта, управління яким є сутністю професійної діяльності книгознавців та бібліотекарів. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ КОНФЛІКТУ галузь соціології, яка вивчає сутність, зумовленість, наслідки та управління соціальним конфліктом як соціальним явищем. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ спеціальна соціологічна теорія, що вивчає закономірності функціонування культури в суспільстві; її місце і роль у суспільній системі; зміст, форми і напрями культурної діяльності; культурний рівень різних соціальних прошарків; культурні потреби та рівень їх задоволення. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ МАЛИХ ГРУП галузь соціології, яка досліджує малі соціальні групи і контактні колективи. Предмет її вивчення – формування, функціонування і розвиток малих груп на різних історичних етапах суспільного розвитку; їх роль у соціалізації особи; підвищення ефективності групової діяльності. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ МАРКСИСТСЬКА моністична модель соціол. науки, що вивчає соціальні процеси та явища, спільності, ін-ти, суспільство з позиції доктрини матеріаліст, розуміння історії, діалектичного способу мислення і використовується як соціально-інженерна технологія управління суспільством та його перетворення. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ ЯВИЩ галузь соціології, яка вивчає соціальну поведінку великих груп людей, об’єднаних за випадковою ознакою (натовп, аудиторія, уболівальники на трибунах стадіону тощо), тобто груп людей, які виникають стихійно та існують досить короткий час. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ галузева соціол. наука, що вивчає стан і динаміку масової комунікації в суспільстві, а також тенденції та особливості функціонування мас-медіа (преси, радіо, телебачення, відеосистем, кіно), за допомогою яких ця комунікація здійснюється. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ МЕДИЦИНИ галузева соціол. дисципліна, що вивчає взаємозв'язок здоров'я і соціальних аспектів життєдіяльності людей, а самих людей (пацієнтів) — у єдності біол. і соціальних характеристик. С. м, формується на стику соціології, медицини і соціальної психології, що обумовлює широкий спектр питань і проблем, які вона вивчає. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ МИСТЕЦТВА в широкому розумінні — галузь соціології, яка вивчає мистецтво як інструмент соціалізації, досліджуючи витоки мистецтва, взаємовплив з суспільством, що його породжує. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ МІСТА галузь соціол. науки, що вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку міста як однієї з форм соціально-просторової організації суспільства. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ МОВИ галузь соціології, яка досліджує взаємовідносини мови і суспільства. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ розділ соціології, в якому розглядаються проблеми молоді як специфічної соціально-демогр. групи, її інтеграції в суспільстві, а також виховання, освіти та самоствердження в різних соціальних умовах. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ МУЗИКИ галузь соціології мистецтва і худ культури, предметом дослідження якої є соціально музична сфера як специфічна соціально-художня реальність, "зіткана" із системи соціально-музичних відносин її суб'єктів і закріплена інституціонально Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ НАУКИ напрям соціол. досліджень, предметом яких є різноманітні і суперечливі взаємовідносини науки і суспільства в цілому, науки і різних сфер суспільства; тенденції розвитку і функціонування науки як соціального ін-ту, специфічного типу соціальної організації; соціальна структура наук, установ і колективів; умови ефективної наук, діяльності; комунікації в науці; мотиви і стимули праці наук, співроб. та ін. Теорет. засади С. н. були закладені амер. соціологом Р. К. Мертоном та польськ. соціологом Ст. Оссовським. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЙ галузь соціології, що спеціалізується на вивченні закономірностей функціонування і розвитку організацій (підприємств, установ, закладів тощо). Основна проблематика С. о. — оптимізація стилю керівництва, підвищення рівня керованості організацій, прийняття та здійснення управлінських рішень, упровадження нових форм організації праці, участь працівників в управлінні, планування і реалізація інноваційних заходів тощо. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ галузь соціол, науки, пов'язана з вивченням закономірностей функціонування і розвитку освіти як сусп. ін-ту. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ галузь соціологічної науки, предметом якої є особа як об'єкт і суб'єкт суспільних відносин в межах відповідної культури суспільства на рівні взаємозв'язків особистості і соціальних спільнот, особистості і суспільства. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ галузь соціології, предметом якої є різноманітні мікропроцеси і мікроявища буденного соціального життя (міжособистісна взаємодія, повсякденні шаблони, стереотипні класифікації як складові буденної свідомості, частини розмови, визначення "Я" і ситуацій тощо). Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ галузь соціології, що вивчає політ, життя у зв'язку з іншими сферами сусп. життя. Сферою соціол. досліджень політ, життя є функціонування влади та обумовлених нею соціальних процесів, діяльність політ, партій та організацій, політ, поведінки (реальної та вербальної) різних категорій людей та різні аспекти взаємовідносин держави і суспільства. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ПРАВА Область соціології, що вивчає вплив соціальних умов на формування та здійснення законів. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ галузь соціол. науки, предметом якої є: праця як процес реалізації, а водночас і відтворення здібностей, навичок, знань та умінь особи з метою створення матеріальних, соціальних і культурних благ індивідуально або в кооперації з іншими; як засіб добування винагороди для задоволення різноманітних життєвих потреб; як основа соціально-екон. становища працівників в індустріальному та постіндустріальному суспільствах і джерело нерівності в доходах і престижі; як дослідження соціол. методами стану і динаміки ставлення робітників до предмета, процесу і результату праці, відносин між робітниками, групами робітників, зайнятих у виробничій діяльності, з приводу володіння й розпорядження власністю на умови і засоби праці; дослідження місця праці у цілісному способі життя, мотивів і цінностей трудової діяльності, соціального самопочуття окремих робітників та груп. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ РАСИ це дослідження форми соціальної стратифікації, при якій расові відносини між етнічними групами конструюються на основі ідеології або приписуваних расових відмінностей. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ РЕЛЕГІЇ одна з багатьох соціол. наук, що займається вивченням реліг. феномена у різних його соціальних аспектах. Не лише соціологи, а й історики, філологи, психологи, усі вчені, які мають справу з людиною та її культурою, так чи інакше у своїх дослідженнях торкаються проблем релігії. С. р. — одна з галузевих соціол. дисциплін, що послуговується соціол. поняттями та метода ми для аналізу окремих соціальних феноменів, зокрема релігії. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ Соціологія розвитку займається аналізом соціальних і політичних наслідків індустріалізації в товариствах «третього світу». Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ РОЗУМІННЯ (РОЗУМІЮЧА) теорет.-методол. напрям соціол. думки, що сформувався наприкінці XIX - поч. XX ст. як альтернатива позитивіст, концепції "єдиної методології" природничих і соціогуманітарних наук. Розробка методол. засад С. р. мала важливе значення з погляду антинатуралістичної переорієнтації соціол. думки, її повороту до вивчення особливостей, структури і сенсу соціальної взаємодії. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ СЕЛА галузь соціології, яка вивчає сутність і закономірності функціонування і розвитку села як соціально-територіальної спільноти, розробляє основні методологічні принципи його дослідження. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ СІМ'Ї галузева соціологія, що вивчає закономірності виникнення, функціонування та розвитку сім'ї як соціального ін-ту і малої соціальної групи. Сім'єю наз. засноване на кровній спорідненості, шлюбі або усиновленні об'єднання людей, скріплене взаємною відповідальністю за виховання дітей, а також спільністю побуту і помешкання. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП галузь соціології, яка вивчає особливості виникнення, функціонування і розвитку соціальних груп. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ напрям соціології, який вирішує завдання оцінки соціальних процесів, виявлення проблем і суперечності їх розвитку, глибини і ґрунтовності їх зв'язків та взаємодії з соціальними організаціями, соціальними суб'єктами тощо. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ СОЦІОЛОГІЇ течія, що виникла у соціол. аналітиці США на поч. 70-х рр. Пов'язана з суперечками навколо "кризи" в соціології, з поширенням ліворадикалістських ідей та критики консервативної упередженості, ідеол. заангажованості, неадекватності соціол. концепцій реальним процесам сусп. життя, які домінували в акад. науці, з необхідністю переосмислення теорет.-методол. підвалин соціол. знань, що виявили свою обмеженість чи неспроможність при розгляді явищ сусп. змін та суперечностей. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ СПОРТУ (від англ. sport — розвага, гра) — галузь соціології, що вивчає соціальний генезис, зміст, структуру, соціальну роль і соціальні функції фіз. культури і спорту як сусп. явища, закономірності їх функціонування та подальшого розвитку в сучасному суспільстві у взаємозв'язку з іншими соціальними ін-тами (сім'я, освіта, виховання, політика, економіка та ін.), а також вплив фіз. культури і спорту на зміни в соціальній структурі суспільства і в цілому на сусп. прогрес. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ТЕАТРУ галузь соціології мистецтва і худ. культури, предметом дослідження якої виступає театр як система соціально-художніх відносин, їх суб'єктів та ін-тів. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ТЕОРЕТИЧНА соціологія, що орієнтована на об’єктивне наукове дослідження суспільства з метою одержання теоретичного знання і яка, на відміну від соціології прикладної, особливого значення надає розвитку теорії. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ УКРАЇНОЗНАВСТВА галузь соціології в системі українознавства, яка досліджує соціологічні виміри українства, його буття у світі (у т.ч. у діаспорах), витоки, соціальні сили і перспективи утвердження українства в процесах націо4 і державотворення. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ галузь соціології, яка вивчає закономірності, засоби, форми та методи цілеспрямованого впливу на соціальні відносини, структури і процеси суспільства (організації) з метою упорядкування, підтримки, збереження його оптимального функціонування, розвитку або зміни, переведення до іншого стану. Соціологія управління досліджує також природу управлінських відносин, з'ясовує насамперед соціальні цілі управління з т.з. їх відповідності інтересам тих, ким управляють. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ галузь соціології мистецтва і худ. культури, предметом вивчення якої є функціонування і розвиток худ. літ. як специфічної підсистеми, "вбудованої" в соціум, худ.-літ. ін-ти і відносини її суб'єктів (письменника, читацької публіки, критики) та пов'язаних з нею масових комунікацій, громадськості, соціально-естетичні функції, літ. форму свідомості, літ. життя як цілісність. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ ЧИТАННЯ галузь соціології культури, котра досліджує читання як одну з основних соціальних форм опосередкованої комунікації в суспільстві (поряд з театром, кіно, радіо, телебаченням тощо). Вивчаючи потреби в читанні, яке виступає специфічною формою мовного спілкування людства за допомогою друк або і рукописних текстів, С. ч. виявляє й аналізує соціальні, поліг, і матеріальні чинники, що впливають на читання, вивчає читачів як споживачів духовної культури та ін. Соціологія
СОЦІОЛОГІЯ: ТЕОРІЯ, МЕТОДИ, МАРКЕТИНГ” перший у вітчизняній науковій історії всеукраїнський науково-теоретичний часопис, заснований Інститутом соціології НАН України в липні 1997 р. На сторінках журналу друкуються теоретичні та емпіричні матеріали з проблем соціології, результати соціологічних досліджень з метою поглиблення наукових знань про сучасний стан суспільства та чіткого розуміння сучасних трансформаційних процесів у посттоталітарному просторі. Соціологія
СОЦІОМАТРИЦЯ таблиця, за допомогою якої аналізують результати соціометричного опитування. Соціологія
СОЦІОМЕТРИЧНИЙ ІНДЕКС показник, який використовують для характеристики взаємин у групі, статусу окремих членів групи; С.і. визначають на основі даних соціометричного опитування. Соціологія
СОЦІОМЕТРІЯ галузь соціології та соціальної психології, пов'язана з вивченням міжособистісних стосунків у малих соціальних групах. Соціологія
СОЦІОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ Термін, запропонований співробітниками Тавістокського інституту людських відносин (Tavistock Institute of Human Relations). Він відображає той погляд, згідно з яким ефективність виробництва можлива лише при одночасному задоволенні як соціально-психологічних потреб працівників в задоволеності від виконання трудових завдань і в груповій роботі, так і технічних вимог виробництва. Соціологія
СОЦІОЦЕНТРИЗМ орієнтація духовного світу людини на суспільство, його ідеали, інтереси, потреби, у частковому випадку – орієнтація особи на соціальну групу (колектив). Соціологія
СОЦІУМ велика стійка соціальна спільнота людей, яка характеризується єдністю умов їх життєдіяльності в якихсь істотних відносинах і, внаслідок цього, спільністю культури. Різновиди С.: суспільство, родові і сімейно-родові, соціально-класові, національно-етнічні, територіально-поселенські спільності. Знання С. є одним з чинників успішної соціальної діяльності. Соціологія
СПЕНСЕР ГЕРБЕРТ (SPENCER, Herbert) (1820 – 1903) – англійський філософ та соціолог-позитивіст, основоположник органічної школи в соціології він вважав, що вчення Ч. Дарвіна може бути застосовано до всіх аспектів розвитку Всесвіту, включаючи історію людського суспільства. Що подібно до біологічних організмів, суспільство розвивається від порівняно простого стану, де всі частини взаємозамінні, у напрямку складної структури із зовсім несхожими між собою елементами. Всі частини мають функціонувати на благо цілого, такий взаємозв'язок є основою соціальної інтеграції. Соціологія
СПІЛКУВАННЯ специфічна міжособистісна взаємодія як членів суспільства, представників певних соціальних груп. Соціологія
СПІЛКУВАННЯ одна із основних форм взаємодії і міжособистісних відносин людей, суттєва ознака життєдіяльності особистості як суспільної істоти. Соціологія
СПІЛЬНІСТЬ початкова форма соціальної організації, що виникла на основі кровно-родинних зв'язків. У процесі утворення класових товариств і держав первісна кровно-родинна О. трансформується в сусідську організацію сільського населення з властивим їй дуалізмом колективного і приватного початків. Відмирає з розвитком капіталізму і переходом до соціалізму. В той же час як реакція на посилення відчуження і в сучасному суспільстві виникають виробничі, релігійні і інші громадські форми життєдіяльності. У багатьох країнах грає важливу роль в організації соціальної роботи з населенням. Соціологія
СПІЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА сукупність людей, об'єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку тощо. Соціологія
СПІЛЬНОТА об'єднання людей, сформоване на основі історичного, культурно-психологічного контексту, спільних умов життя, інтересів, цілей (напр. спільнота соціально-територіальна). Соціологія
СПОЖИВАННЯ СУСПІЛЬСТВО Цей термін втілює ідею, згідно з якою сучасні суспільства відрізняються тим, що вони у все більшій мірі виявляються організованими навколо споживання Соціологія
СПОРІДНЕНІСТЬ сукупність соціальних відносин, заснованих на кровних зв'язках, шлюбі і спеціальних правових нормах (опікунство, усиновлення тощо). Соціологія
СПОРІДНЕННЯ соціальні відносини на основі кровних (реальних і передбачуваних) зв’язків і шлюбу. Соціологія
СПОСІБ ЖИТТЯ система видів життєдіяльності суспільства, соціальних груп і особи, обумовлених соціально-економічними умовами їх діяльності. Соціологія
СПОСТЕРЕЖЕННЯ метод соціологічного дослідження та отримання інформації шляхом прямої і безпосередньої реєстрації подій і умов їх перебігу. Соціологія
СПРАВЕДЛИВІСТЬ СОЦІАЛЬНА співвідношення обгрунтованої рівності між людьми, з одного боку, і нерівності, що зберігається, з іншого боку. Це забезпечення суспільно виправданих мінімальних потреб людей в залежності від сімейного стану, стану здоров'я тощо. С.с. виявляється, зокрема, в тому, що в будь-якому цивілізованому суспільстві владні структури намагаються контролювати реалізацію "споживчого кошика", забезпечити кожній сім'ї, кожній людині мінімальний прибуток, що дає можливість існувати і задовольняти найбільш важливі матеріальні і духовні потреби. Соціологія
СТАГНАЦІЯ СОЦІАЛЬНА зниження розвитку суспільства чи окремих його сторін, згасання тих чи інших соціальних процесів під впливом відповідних негативних факторів. Соціологія
СТАНИ СУСПІЛЬНІ традиційні, порівняно замкнуті соціальні групи доіндустіального суспільства, що базуються на юридично успадкованих фіксованих статусах, правах, обов'язках, а також на певних моральних нормах. Соціологія
СТАТЕВІ РОЛІ Поняттям ролі позначається набір соціально обумовлених атрибутів і очікувань, пов'язаних з тією або іншою соціальною позицією. Статеві ролі відповідно - це атрибути і очікування, пов'язані з різними гендерами, з існуванням в суспільстві в якості чоловіка або жінки. Ще один термін, який іноді використовується для позначення цих спеціалізованих статевих ролей, - статевий поділ праці. Соціологія
СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА суміжна з соціологією галузь статистики, предметом якої є соціальна сфера суспільства, соціальні відносини та процеси. Соціологія
СТАТУС АСКРИПТИВНИЙ (ПРИПИСАНИЙ) природжений, успадкований статус. Соціологія
СТАТУС ДОСЯГНУТИЙ значення, якого набуває індивід у суспільстві завдяки його власним зусиллям. Соціологія
СТАТУС ОСНОВНИЙ статус, що визначає суспільне становище і значення людини, пов'язані з певними його правами та обов'язками. Соціологія
СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ інтегративний показник становища соціальної групи і представників її в суспільстві в системі соціальних зв'язків і відносин. Соціологія
СТАТУСНИЙ НАБІР сукупність усіх статусів, які посідає індивід (увів у науковий обіг Р.Мертон); охоплює різнобічну і узагальнюючу характеристику його становища: професію, кваліфікацію, посаду, матеріальний і сімейний стан, національність, релігійність, ділові й родинні зв’язки і т. ін.. Соціологія
СТАТУСУ СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ притаманна багатовимірним системам стратифікації статусна суперечливість; напр., індивіди з високим рівнем освіти, що забезпечує високий соціальний статус в одному із вимірів стратифікації, можуть бути зайняті такою професійною діяльністю, яка погано оплачується і має низький престиж, що свідчить про низький статус в інших вимірах. Соціологія
СТИГМА [гр. stigma – знак, рубець, клеймо] – соціальний атрибут, який дискредитує індивіда або групу. Існує С. тіла (плями і потвори), характеру (гомосексуальність) і соціальних колективів (раса або плем’я). Соціологія
СТИЛЬ ЖИТТЯ компонент образу життя, що характеризує поведінкові особливості повсякденної життєдіяльності людини (зокрема, ритм, інтенсивність, темп життя), а також соціально-психологічні межі побуту і взаємодії між людьми, які нерідко виражають національно-етнічні і соціально-професійні межі соціальної спільноти, групи. Соціологія
СТОСУНКИ МІЖОСОБИСТІСНІ це сукупність об'єктивних зв'язків та взаємодій між особами, які належать до певної групи. Соціологія
СТРАЙК одна з гострих форм соціального трудового, інколи політичного, конфлікту, який має групову, організовану та гласну форму, ціллю якого є вплив на органи управління, досягнення чого відбувається шляхом відмови соціального суб'єкта від участі у регламентованій трудовій діяльності. Соціологія
СТРАТА СОЦІАЛЬНА соціальний прошарок індивідів, що різняться за своїм становищем у соціальній ієрархії суспільства. Соціологія
СТРАТИФІКАЦІЯ ВІКОВА система, в якій різні вікові групи в суспільстві винагороджуються неоднаково. Соціологія
СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА процес соціального відтворення, внаслідок якого верстви (страти), групи, класи виявляються нерівними між собою і групуються в ієрархічно розміщені страти з різним престижем, власністю та владою. Соціологія
СТРАУСС АНСЕЛЬМ Л. (STRAUSS, Anselm L.) (1916-1996) В останні роки свого життя - заслужений професор у відставці Каліфорнійського університету в Сан-Франциско; вніс істотний внесок в якісну соціологію в таких областях, як соціологія здоров'я і хвороби, вивчення професіоналів і соціологія організацій. Соціологія
СТРОНІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ (1827, Полтавщина — 1899, Крим) — укр. історик, соціолог, педагог, Закінчив істор,-філол, ф-т Київського ун-ту, Вчителював у гімназіях Ніжина і Полтави, Працюючи в Полтаві, брав участь у створенні недільних та суботніх шкіл, організації публічних лекцій, де активно пропагував позитивіст, ідеї. Соціологія
СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА сукупність відносно стійких, стабільних спільностей* (класи, соціальні верстви, групи, нації, сім'ї, трудові колективи, соціально-демографічні групи та ін.), певний порядок взаємозв'язку між ними і взаємодії. Соціологія
СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА внутрішній устрій суспільства, що складається з ієрархічно упорядкованої сукупності індивідів, груп, спільнот, організацій, інститутів, об'єднаних між собою стійкими зв'язками і відносинами. Соціологія
СТРУКТУРАЛІЗМ особливий спосіб соціального мислення, що виник у сусп. та гуманітарних науках на поч. XX ст., продовжуючи давню (ще від Аристотеля) традицію розглядати об'єкти пізнання як сукупність взаємозалежних і взаємопов'язаних частин — елементів. Соціологія
СТРУКТУРАЦІЯ поняття, використовуване Е.Гідденсом, і виражає швидше взаємну залежність, аніж протилежність людської діяльності і соціальної структури. Соціологія
СТРУКТУРНИЙ ФУНКЦІОНАЛІЗМ напрям у соціології та антропології, який вбачає головну мету у вивченні механізмів і структур, що забезпечують цілісність, стабільність і сталість соціальної системи. Соціологія
СТУДЕНТСТВО ті, хто навчається у вищих навчальних закладах; становлять собою соціально-демографічну групу, яка характеризується спільністю інтересів, субкультурою і способом життя при віковій однорідності, не притаманній іншим соціально-професійним групам. Головною Соціологія
СУБ'ЄКТ СОЦІАЛЬНИЙ суспільство чи його частина, функціонально пов'язані з певними соціальними діями, діяльністю, поведінкою тощо; та чи інша особистість, соціальна група, соціально-історична спільнота, народ, людство, що більш-меньш самостійні у відтворенні свого існування. Соціологія
СУДАКОВ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ (16. 10. 1952, м. Київ) — укр. соціолог,закінчив філос. ф-т Московського держ. ун-ту ім. М.В.Ломоносова (1978), д-р соціол. наук (1996), Працює пров. наук, співроб відділу теорії та історії соціології Ін-ту соціології ПАН України. Автор 40 друк, праць з проблем теорії та методології соціол. пізнання, соціальних технологій та соціальної безпеки, серед яких моногр . "Социологическое познание: современные тенденции и стимулы развития" (1995). Соціологія
СУЇМЕНКО ЄВГЕН ІВАНОВИЧ (10. 09. 1932, м. Новомосковськ Дніпропетровської обл.) — укр. соціолог, фахівець з питань екон. соціології та соціології праці, д-р філос. наук, проф., дійсний член Укр. АН Нац. прогресу. Упродовж 90-х рр. досліджує соціально екон. проблеми підприємства та приватизаційних процесів в Україні. Соціологія
СУСПІЛЬНА ДУМКА стан масової свідомості, який вміщує в собі приховане або явне відношення різних соціальних спільнот до проблем, подій та фактів дійсності. Соціологія
СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ система духовних (раціонально-логічних, емоційних, пов'язаних з уявою, ірраціональних тощо) способів відношення людей до світу і до самих себе, яка виникає в процесі життєдіяльності різних типів і видів соціальних спільнот. Соціологія
СУСПІЛЬНИЙ НАСТРІЙ соціально-психологічне явище, що виражається в певному стані почуттів і розумів соціальних і інших груп і спільнот в який-небудь період. Характеризуєтся відповідною предметною спрямованістю (політичною, релігійною тощо) і рівнем емоційного напруження (апатією, депресією, підйомом, ентузіазмом). Соціологія
СУСПІЛЬНИЙ ПРОТЕСТ складна форма соціального конфлікту у вигляді публічних дій, що демонструють несхвалення керівництва (громадянська непокора, мітинги, демонстрації, загальнонаціональні страйки тощо). Соціологія
СУСПІЛЬНІ ФОНДИ структури, що об'єднують групи людей, матеріальні, фінансові, культурні і інші цінності, створені внаслідок добровільних відрахувань, внесків державних, громадських організацій і підприємств, комерційних і фінансових структур, приватних осіб в цілях гуманітарної, добродійної діяльності в різних галузях суспільного життя. Соціологія
СУСПІЛЬСТВО одна з основоположних категорій філософії, соціальної філософії та соціології Соціологія
СУСПІЛЬСТВО (у широкому розумінні)—відокремлена від природи частина матеріального світу; форма життєдіяльності людей, яка історично розвивається; у вузькому розумінні — певний етап історії людства. Соціологія
СУСПІЛЬСТВО НАДДОСТАТКУ Термін, запропонований Дж.К. Гелбрейтом для вказівки на те, що багато сучасних суспільств стали досить багатими для того, щоб викорінити проблеми дефіциту (scarcity). Однак, як зазначає Гелбрейт, багатство при цьому залишається в приватних руках, що породжує в суспільстві злидні (squalor). Соціологія
СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ термін, пов’язаний з гіпотезою, згідно з якою суспільство модерну відрізняється саме тим, що воно все більше організовується на основі принципу споживання. Соціологія
СУСПІЛЬСТВО ТРАДИЦІЙНЕ загальне визначення доіндустріальних і докапіталістичних суспільних укладів, для яких характерна перевага аграрного сектору, опора на традиційні способи соціокультурної регуляції і домінування недемократичних форм політичної організації соціуму. Соціологія
СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО 1) один з трьох основних (поряд з природознавством і технікознавством) магістральних напрямків людського пізнання, предметом якого є суспільство в цілому та його найрізноманітніші виміри, сфери, явища, процеси, рівні, етапи, форми, різновиди тощо; 2) сукупність усіх – наукових і позанаукових знань про суспільство. Соціологія
СЦИЄНТИЗМ В СОЦІОЛОГІЇ доктрина, що невиправдано акцентує увагу на використанні методів природничих наук у соціальних дослідженнях. Соціологія
ТАБУ Термін, поява якого в англійській мові пов'язана з подорожами капітана Кука до Полінезії; позначає все, що є забороненим (їжа, місце, діяльність). Згідно Е. Дюркгейма, соціальним наслідком дотримання табу є об'єднання соціальної групи за рамками загальних ритуалів і почуттів. Табу є символом членства в групі. Революцію в сучасних дослідженнях тотемізму створив К. Леві-Стросс, що розглядав табу як повідомлення, символічну систему, вираз обміну між природою і культурою, тваринним світом і суспільством. Соціологія
ТАНЧЕР ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ (1943, м. Сизрань, Росія) — укр. соціолог, політолог, спеціаліст у галузі сучасної соціол. теорії. Д-р філос. наук, проф. Закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т.Г.Шевченка. Працює зав. відділу історії та теорії соціології Ін-ту соціології HAH України. Сфера наук, інтересів: сучасна сощол. теорія, історія вітчизняної та зарубіжної соціології. Соціологія
ТАРАСЕНКО ВАЛЕНТИН ІВАНОВИЧ (27.01.1940, с. Грабарівка Пирятинського р-ну Полтавської обл. ) — укр. соціолог. Закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т.Г.Шевченка (1969). Канд. філос. наук (1978), ст. наук, співроб. з 1988 р., д-р соціол. наук (1992), проф. (1997). Працює зав. кафедри теорії та історії соціології Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка, провідн. наук, співроб. Ін-ту соціології HAH України. Галузь наук, інтересів: проблеми історії соціології, пізнавальні технології в соціології, галузеві соціології. Соціологія
ТАРД ГАБРІЕЛЬ (1843 — 1904) — франц. сощолог, криміналіст, один з основопол. соціальної психології, представник психол. напряму в соціології. У своїй основній праці "Закони наслідування" (1890) ставить у центр свого дослідження індивіда, а суспільство розглядає як продукт взаємодії індивідів. Соціологія
ТАУНІ РІЧАРД ГЕНРІ (TAWNEW, RH) (1880-1962) Професор економічної історії Лондонського університету (1931-1949); своїми роботами «Користолюбське суспільство» (Tawney, 1921) і «Рівність» (1931) вніс великий внесок у розвиток теорії соціальної демократії. Соціологія
ТЕОРІЯ КОНВЕРГЕНЦІЇ (від лат. convergere — наближатися, сходитися) — концепція, розроблена П.Соро'кіним, а також іншими сучасними соціологами. Центральна ідея — виникнення у майбутньому нової цивілізації внаслідок зближення різних соціальних систем (наприклад, капіталізму і соціалізму) при збереженні нею позитивних рис і цінностей кожної з них. Соціологія
ТЕОРІЯ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИХ ТИПІВ соціологічна концепція (М.Я. Данилевський, О. Шпенглер, А.Тойнбі та ін.), яка підкреслює існування множини, розмаїття різноманітних культур, своєрідність кожної з яких з них разом з тим заперечує єдність всесвітньо-історичного розвитку людства. Соціологія
ТЕОРІЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИБОРУ соціол. теорія, що пояснює вибір альтернатив діяльності соціальним суб'єктом, який виходить з припущення подвійної мети: поліпшення свого матеріального благополуччя та отримання соціального схвалення — при цьому зазнати якомога менше збитків. Ця теорія обґрунтовує поєднання матеріальної і культурної мотивації дії на основі вирізнення її головної мети та інструментальних цілей, що служать останній. Соціологія
ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОГО ОБМІНУ напрям у зх. суспільствознавстві, представники якого розглядають обмін різноманітними соціальними ресурсами (в широкому розумінні) як фундаментальні засади соціальної взаємодії. Соціологія
ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДРАМАТУРГІЇ напрям у сучасній соціології, що використовує театральну термінологію, надаючи їй соціологічного змісту. Соціологія
ТЕОРІЯ ФАКТОРІВ теорія, яка пояснює розвиток суспільства впливом ряду рівноцінних факторів (економіки, релігії, моралі, техніки, культури та ін.). Соціологія
ТЕРНЕР ДЖОНАТАН (1943) — амер. соціолог, один з провідних сучасних теоретиків позитивіст, напряму, прибічник точного і сист. розгляду соціальних явищ. Освіту отримав у Каліфорнійському (Санта-Барбара) та Корнельському ун-тах (д-р. ступінь у 1968 р.), останні роки він є проф. Каліфорнійського ун-ту в Ріверсайді. Первинні досліди, інтереси включали проблеми сучасного амер. суспільства, його соціальної організації та соціальної стратифікації, етнічних відносин тощо. Головні здобутки Т. — у сфері заг. теорет. соціології, розв'язання теорет.-методол. проблем її розвитку, макро-структурних процесів у суспільстві та можливостей їх аналізу на наук, (об'єктивістського типу) засадах. Він є прибічником вироблення чітких наук, засад соціол. знання. Соціологія
ТЕХНІКА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ сукупність організаційних і методичних прийомів і способів збору, обробки та аналізу даних. Соціологія
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ ДЕТЕРМИНИЗМ Концепция, согласно которой социальное изменение порождается изменениями в производственной технологии (например, такими, как изобретение паровой тяги). Соціологія
ТИХОНОВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ (17.09.1947, м. Мелітополь Запорізької обл.) — укр. соціолог, філософ. Закінчив Московський держ. ун-тет ім. М .В. Ломоносова і аспірантуру Ін-ту соціології АН СРСР. Канд філос. наук. Доц. каф. методології і методів соціол. досліджень Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка, голова правління Незалежного експертного фонду. Спеціалізується в галузі методів соціол. дослідження, соціології молоді, соціології політики Соціологія
ТИХОНОВИЧ ВСЕВОЛОД ОЛЕКСАНДРОВИЧ (21.11.1932, м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.) — укр. соціолог. Коло наук, інтересів: теорія і методологія соціальної психології, соціально-психол. проблеми особистості, соціальної поведінки, способу життя і життєтворчості, індивідуально-особистісні чинники соціального процесу. Соціологія
ТОТАЛЬНЫЙ ИНСТИТУТ И. Гофман (Goffman, 1961b) определил тотальный институт как «место проживания и работы, где значительное число находящихся в одинаковой ситуации людей, отрезанных от более широкой общности на ощутимый период времени, сообща следуют закрытому, официально определяемому циклу жизни». Примерами тотальных институтов являются тюрьмы, психиатрические лечебницы, монашеские поселения, школы-интернаты и трудовые лагеря. Соціологія
ТОФФЛЕР (TOFFLER) АЛВІН (04.10.1928, Нью-Йорк) — амер. соціолог і футуролог, публіцист, теоретик "постіндустріалізму" та "глобалізму", автор відомих книг "Футурошок" (1970), "Третя хвиля" (1980), "Передбачення та передумови" (1983), "Зміщення влади" (1990), "Війна та антивійна" (1993). Соціологія
ТРАДИЦІЯ елементи соціальної і культурної спадщини, які передаються з покоління в покоління і зберігаються в деяких товариствах, соціальних і інших групах протягом тривалого часу. У якості Т. виступають певні суспільні установки, норми поведінки, цінності, ідеї, звичаї, ритуали тощо. Т. дуже важливо враховувати соціальним працівникам, особливо при роботі з клієнтами відмінними від основної в суспільстві соціально- етнічних груп. Соціологія
ТРАЙБАЛІЗМ [англ. tribal – племінний, родовий] – міжплемінна ворожнеча, прагнення племені до відділення, відокремлення (сепаратизму). Проявляється в суспільстві, де ще існують пережитки родоплемінного поділу, переважно в Африці. Соціологія
ТУРЕН АЛЕН (1925 р.н.) – французький соціолог, редактор журналу “Sociologie du travail”. Соціологія
ТЬОННІС ФЕРДІНАНД (1855 – 1936) – німецький соціолог та історик філософії, один з основоположників соціології в Німеччині, засновник і президент Німецького соціологічного товариства. Соціологія
УБОЗТВО 1) крайня бідність, що досягла такого рівня, при якому не забезпечується задоволення навіть украй примітивних, необхідних для підтримання життя потреб. Стояти на межі убозтва — означає стояти на межі загибелі; 2) у переносному розумінні — безсилля, стан занепаду, наприклад У. духу. Соціологія
УЇЛМОТ ПІТЕР (WILLMOTT, Peter) (p. 1923) Британський соціолог, старший співробітник Інституту вивчення політики (Policy Studies Institute); займався, головним чином, дослідженнями сім'ї, територіальної спільноти (громади) та молоді, здебільшого у співпраці з Майклом Янгом і Інститутом вивчення територіального співтовариства (Institute of Community Studies). Соціологія
УЇЛСОН БРАЙАН (WILSON, Bryan R.) (p. 1926) викладач соціології в Оксфорді (коледж Усіх душ); вніс великий внесок у сучасні соціологічні дослідження релігії, особливо релігійної секти. Соціологія
УЇЛСОН ЕДВАРД (1929) — відомий амер, соціальний мислитель, ентомолог, один з засновників соціобіології. Соціологія
УКЛАД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ цілісна система відносин між людьми в процесі матеріального виробництва, яка утворює його суспільну форму. Соціологія
УМОВИ ЖИТТЯ сукупність матеріальних і духовних благ, які є доступними для задоволення потреб людей. Соціологія
УОРД ЛЕСТЕР ФРАНК (1841–1913) – американський соціолог, засновник психологічного еволюціонізму в США, перший президент Американського соціологічного співтовариства. Соціологія
УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНЕ свідомий, сист., організований вплив на суспільство з метою впорядкування, вдосконалення його структури й діяльності, збереження цілісності. У. с., таким чином, виступає як процес, який забезпечує стійкість розвитку сусп. системи, її рівновагу, гарантію, запобігання потрясінням і катаклізмам. Соціологія
УРБАНІЗАЦІЯ соціально-економічний процес зростання кількості міст, міського населення, поширення міського способу життя на все суспільство. Соціологія
УСПІХ ЖИТТЄВИЙ омплекс уявлень, сформований на ґрунті сусп. вимог (норм, цінностей, стандартів), очікувань та визнання актуальних і потенційних індивідуальних досягнень, які оцінюються як високі, престижні, взірцеві у стратифікованому суспільстві. Цей комплекс слугує критерієм оцінок, які саме результати діяльності індивідів соціально винагороджуються, до чого варто прямувати, чим слід пишатися. Соціологія
УСТАНОВКА СОЦІАЛЬНА вияв ціннісної орієнтації у формі соціально-детермінованої схильності особистості чи групи до заздалегідь визначеного ставлення – позиції щодо певного об’єкта, людини, явища, події; цілісне утворення, що виражає схильність людини діяти певним чином. Соціологія
УСУСПІЛЬНЕННЯ об'єктивний процес розвитку суспільного характеру виробництва, що виявляється у поглибленні суспільного поділу праці, зміцненні взаємозв'язку і взаємозалежності господарських одиниць, злитті роздріблених процесів виробництва в єдиний суспільний процес. Соціологія
УТРИМАНЕЦЬ людина, що перебуває на чиєму-небудь утриманні. Соціологія
УТРИМАННЯ забезпечення непрацюючого (хворого, престарілого, неповнолітнього тощо) коштами, необхідними для існування. Соціологія
ФАКТ СОЦІАЛЬНИЙ 1) подія, що мала місце в певний час, при певних умовах незалежно від дослідів суб'єктів; 2) в пізнавальному, гносеологічному значенні подія, описана в чітких поняттях з зазначенням специфіки соціальної ситуації, в якій воно мало місце. У якості Ф.с. розглядають дії, вчинки і характеристики поведінки людей, соціальних і інших груп, матеріальні і духовні продукти людської діяльності, думки, погляди, оцінки людей, їх взаємозв'язки. Соціологія
ФАКТИЧНІСТЬ Термін феноменологічної соціології, іноді змішуваний з терміном «відчуження». Його сенс полягає в тому, що зовнішній соціальний і природний світ представляється індивідам міцним, само собою зрозумілим і «що має характер речі» ('thing-like'). Соціологія
ФАКТОР СОЦІАЛЬНИЙ [лат. factor – той, що робить] – рушійна сила розвитку суспільства, явища чи процесу, яка зумовлює певні соціальні зміни. Соціологія
ФЕМІНІЗАЦІЯ 1) зростання ролі і впливу жінок у суспільстві в цілому чи в будь4яких сферах суспільного життя; 2) у медицині – розвиток в особі чоловічої статі вторинних статевих ознак. Соціологія
ФЕМІНІСТСЬКА СОЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ В цілому феміністська соціальна теорія прагне зрозуміти і пояснити підлегле становище жінок у суспільстві, звертаючись до гендерних розходжень і, зокрема, грунтуючись на теорії патріархату. Соціологія
ФЕМІНОЛОГІЯ наука, що вивчає закономірності положення жінки в суспільстві, що досліджує всю сукупність соціальних, політичних, економічних і духовних тенденцій досягнення рівності можливостей для чоловіків і жінок, взаємовідносин статей в різних сферах життя суспільства. Соціологія
ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА СОЦІОЛОГІЯ (від грец. phainomenon — те, що являється) — напрям у теоретичній соціології, який стверджує, що все знання є соціальне створеним і орієнтованим на певні практичні проблеми. Основною метою є аналіз та опис щоденного життя, бо хоча воно й сприймається людьми як дане, треба показати, як воно створюється. Цей напрям започаткований у працях А.Шуца. Соціологія
ФІГУРАТИВНА СОЦІОЛОГІЯ Фігуративна або процесуальна соціологія - підхід, пов'язаний з ім'ям Н. Еліаса (Elias, 1970), - має три взаємопов'язаних аспекти. (1) Фігуративна соціологія намагається подолати помилкову дихотомію діяльності та структури, стверджуючи, що індивіди знаходяться і повинні розглядатися в рамках тривалих соціальних фигураций або відносин; (2) Вона відмовляється від проведення штучної відмінності між індивідом і суспільством, демонструючи, що розвиток індивіда сам по собі є соціальним процесом. (3) Усі соціальні феномени необхідно розуміти як соціальні процеси. Наприклад, соціології слід вивчати не економіку, а економічні (economizing) процеси. Фігуративний соціологія виступає проти методологічного індивідуалізму і реіфікації. Соціологія
ФІЛАНТРОПІЯ добродійність, допомога незаможнім, соціально незахищеним; заступництво. Соціологія
ФЛУКТАЦІЯ одна з ключових категорій інтегральної соціології П.Сорокіна, яку він використав для визначення відхилення якоїсь соціальної реалії від своїх звичайних параметрів. Соціологія
ФОКУС-ГРУПА Метод, що використовується при проведенні якісних досліджень, коли невелику групу людей просять зосередитися на тому чи іншому питанні і обговорити його з інтерв'юером у форматі глибинного інтерв'ю (часто такого роду робота проводиться з однією і тією ж групою кілька разів). Соціологія
ФОРМАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ Усі соціальні колективи припускають деяку форму організації, однак термін «формальна організація» використовується по відношенню до колективів, які розробили формальні процедури для регулювання відносин між своїми членами і їх діяльності. Соціологія
ФОРМАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ напрям у теоретичній соціології, пов'язаний насамперед з ім'ям Ґ.Зіммеля. Вважає, що об'єктом аналізу повинна бути форма соціальних відносин; вивчає зв'язки, які відрізняються за суттю, але демонструють певні формальні властивості. Соціологія
ФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА одна з наріжних категорій марксист, соціальної філософії. Запроваджена К.Марксом, який уперше ввів термін "сусп. формація". Термін "формація", запозичений Марксом з геології, у єдності його діахронічного і синхронічного вимірів вдало "схоплює" суспільство — водночас як процес і структуру, формування і стан, послідовність і систему. Соціологія
ФРАНЦУЗЬКА СОЦІОЛОГІЧНА ШКОЛА створена Е.Дюркгеймом і об’єднана навколо журналу “L’Annee sociologique”, представники якої розвивали дюркгеймівську соціологічну доктрину, названу “соціологізмом”, суть і зміст якого полягає в апології позитивізму через вимогу “пояснювати соціальне соціальним”, а не психічним. Соціологія
ФУКО МІШЕЛЬ ПОЛЬ (1926 – 1984) – французький соціолог, історик культури, професор Коллеж де Франс. Соціологія
ФУНКЦІОНАЛІЗМ В СОЦІОЛОГІЇ теоретичний напрям в соціології, що пояснює соціальні явища в першу чергу з точки зору тих функцій, які вони виконують. Соціологія
ХАБЕРМАС ЮРГЕН (18.06.1929, Дюссельдорф) — нім. соціальний філософ і соціолог, один із найвизначніших представників зх. неомарксизму. Соціологія
ХВИЛЬОВА КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА концепція, за якою розвиток суспільства детермінується розвитком науки та техніка, завдяки чому людство зазнало три основних стадії свого розвитку – аграрну, індустріальну та постіндустріальну хвилі. Соціологія
ХМЕЛЬКО ВАЛЕРІЙ ЄВГЕНОВИЧ (30.07.1939) — укр. соціолог, фахівець з теорії макросоціальних структур і процесів та соціології особистості, д-р філос. наук. Соціологія
ХОЛІЗМ Доктрина, згідно з якою суспільство слід розглядати як ціле або як систему взаємодіючих частин. Аналіз, таким чином, необхідно починати з великомасштабних інститутів та їх відносин, а не з поведінки індивідуальних діячів. З цієї точки зору суспільство має такі властивості цілого, які неможливо вивести з характеристик індивідів. Соціологія
ХОЛЛ СТЮАРТ МАКФЕЙЛ HALL, Stuart McPhail) (1932) його головний науковий внесок пов'язаний з розвитком такого напрямку, як культурні дослідження, у роботах «Поп-арт» (Hall and Whannel, 1964) та «Питання культурної ідентичності» (Hall and du Gay, 1996) , підставою для чого послужила критична теорія суспільства. Соціологія
ХОЛСІ А.Г. (HALSEY, А.Н.) (1923) професор соціальних та адміністративних досліджень в Оксфордському університеті; автор безлічі публікацій на теми освіти, соціальної мобільності та ін. Соціологія
ХОМАНС ДЖОРДЖ (HOMANS, George С.) (1910 — 1989) — амер соціолог, фундатор теорії "соціального обміну". Соціологія
ЦИКЛІЧНА ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА теорія, яка стверджує, що розвиток суспільства періодично вичерпує свій потенціал і на якийсь час повертається до вихідної точки. Соціологія
ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ ІНДИВІДА (від нім. zweckrationale — цілераціональна) — запроваджено в наук, ужиток М. Вебером у процесі створення розуміючої соціології. Поряд з ціннісно-раціональною, афективною та традиційною діями термін Ц. д. і. вживається для означення одного з чотирьох "ідеальних" типів соціальної дії та поведінки. Соціологія
ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ фундаментальна форма соціально-історичного існування людей і умова їх діяльності, що має такі метричні характеристики часу як тривалість, послідовність, повторюваність, ритм тощо. Соціологія
ЧАСУ БЮДЖЕТ Складання бюджету часу - дослідницька техніка, яка використовується в соціології, - вимагає, щоб люди, які беруть участь в дослідженні, докладно фіксували, як вони проводять час протягом дня або декількох днів. Соціологія
ЧИКАГСЬКА ШКОЛА соціологічна традиція університету Чикаго (США). Основні характерні риси: а) органічне поєднання емпіричних досліджень з теоретичними узагальненнями; б) висування гіпотез у рамках єдиної організованої та скерованої на конкретні практичні цілі програми; в) розробка урбаністичної соціології з дослідженням специфічно міських проблем, підпорядкованих ідеї встановлення соціального контролю і згоди. Соціологія
ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ рушійна сила розвитку суспільства; явище або процес, що обумовлює ті чи інші соціальні зміни. Ч. с. свідчить про такий зв'язок соціальних об'єктів, за умов якого одні з них (причина) з необхідністю породжують інші соціальні об'єкти або їх певні властивості (наслідки). Соціологія
ЧОРНОВОЛЕНКО ВІЛЕН ПИЛИПОВИЧ (26.01 1929, с. м. т. Монастирище Черкаської обл. ) — укр. філософ, соціолог. Основні напрями досліджень: методол. проблеми науки, теорія соціальної структури. Соціологія
ЧУРИЛОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ (08.07.1947, м. Чернівці) — укр. соціолог, фахівець з теорії вибірк. методу й організації емпіричних досліджень, д-р соціол. наук (1992), засновник і президент компанії СОЦІС. Соціологія
ШАПОВАЛ МИКИТА ЮХИМОВИЧ (07.06.1882 — 25.02.1932) — укр. учений, поліг, і громадський діяч, літератор, д-р соціології, проф.; увійшов у історію соціології України фактично як перший учений, з діяльністю якого соціологія інституювалась як наука. Соціологія
ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ назва групи нім. дослідників — Г. Конрінг, Г. Ахенваль, А. Шлецер, М. Шмейцель та ін., які послуговувалися методами кількісного аналізу в обстеженнях соціальних процесів та явищ і заклали теорет. підґрунтя статистики як науки. Соціологія
ШКОЛА ФРАНКФУРТСЬКА об'єднання науковців неомарксист, орієнтації, яке діяло у 20 — 60-х pp. у Німеччині та США. Організаційним центром школи став Франкфуртський ін-т соціальних досліджень, заснований у 1923 р. на приватні кошти. Коло досліди, інтересів Ш. ф. охоплює питання методології соціального дослідження, змісту і функцій соціол. теорії, проблеми відчуження, раціоналізації, соціології особистості і культури, соціальної психології. Соціологія
ШЛЮБ це соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється і завдяки якій суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя, встановлює їх подружні й батьківські права та обов’язки, забезпечує легітимність їх нащадків. Соціологія
ШЛЮБНІ РОЛІ Завдання, які зазвичай виконуються чоловіком і дружиною в рамках домогосподарства, позначаються як подружні ролі. Соціологія
ШУЛЬГА МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ (29.09,1943, м. Краснодон Луганської обл.) — укр. соціолог, економіст, фахівець у галузі соціології особистості, нац. відносин, Д-р соціол. наук, академік Укр. академії політ, наук, президент Соціол. асоціації України. Соціологія
ШЮЦ АЛЬФРЕД (SCHUTZ, Alfred) (1899-1959) справив великий вплив на розвиток феноменологічної соціології в англомовному науковому світі Він займався передусім трьома проблемами: (1) прагнув побудувати адекватну теорію соціальної дії, грунтуючись почасти на критиці M Вебера; (2) провів ряд досліджень організації життєвого світу; (3) намагався визначити, яким чином соціологія, що надає важливе значення людській дії, може бути науковою. Соціологія
ЭКОНОМИЧЕСКАЯ СОЦИОЛОГИЯ широкая область, в рамках которой исследуется множество различных экономических явлений. Сюда входят все аспекты экономической деятельности индивидов и групп, социология организаций, рынков и других экономических институтов, потребление и досуг, а также вопросы, относящиеся к макроуровню, такие, как развитие капитализма, сравнительный анализ экономических систем и экономических эффектов, свойственных различным культурам и религиям. Соціологія
ЭМИГРАЦИЯ переселение за пределы данного общества (государства). Соціологія
ЮНІСТЬ період у розвитку людини, який відповідає переходу від підліткового віку до самостійного дорослого життя. Виділяють ранню (14 –18 років) і пізню Ю. (19 – 23 роки); це період формування моральної свідомості, ціннісних орієнтацій та ідеалів, стійкого світогляду, громадянських якостей особи. Соціологія
ЯВИЩЕ СОЦІАЛЬНЕ елемент соціальної реальності, якому притаманна вся повнота соціальних властивостей та ознак; усе те в соціальній дійсності, що виявляє себе, свідчить про стан, зміни, взаємодію, процеси в соціальних об'єктах. Соціологія
ЯДРО СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ сукупність типових індивідів, які найбільш повно поєднують у собі притаманні даній групі характер діяльності, структуру потреб, цінностей, норм, установки і мотивації. Соціологія
ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ ДОКУМЕНТІВ логічна інтерпретація текстів з метою їх соціол. вивчення відповідно до теми дослідження. На відміну від кількісних засобів аналізу документальних джерел, які відтворюють природничо-наукову модель пізнання, Я. а. д. спирається на методологію феноменол. підходів у соціології, спрямованих на розуміння, конструювання образів соціальної реальності з допомогою досліди, стратегій, котрі розраховані на осягнення сенсу соціальних взаємодій та глибинних механізмів їх організації. Соціологія
ЯКІСТЬ ЖИТТЯ інтегральна характеристика всієї сукупності видів, форм, сфер, життєдіяльності людей певного суспільства, зумовлений рівнем його виробництва, економічними відносинами, політичним устроєм та системою цінностей. Соціологія
ЯКУБА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА (05.04.1929, м. Харків) — укр. соціолог, філософ, д-р філос. наук, проф., академік Міжнар. академії наук вищої школи, соціолог. Закінчила Харківський юридичний ін-т та аспірантуру з каф, філософії. З 1955 р. працює в Харківському держ. ун-ті, читає курс соціальної філософії і заг. соціол. теорії. Докторська дис. присвячена проблемам нормативного регулювання (право і мораль) (1971). Нині зав. кафедри соціології. Коло наук, інтересів: соціол. аналіз соціальної активності соціальних груп сучасного суспільства; проблеми функціонування і розвитку вищої школи в сучасних умовах, нормативне регулювання поведінки особи; особа в системі соціальних зв'язків та ін. Соціологія