Це тестова платформа Великої української енциклопедії

 Дії

Соціальні комунікації (реєстр)

Матеріал з DBE

Соціальні комунікації (реєстр) - реєстр гасел з напряму "Соціальні комунікації" Великої української енциклопедії.

Реєстр гасел

А форматів послідовність (A series) згідно з міжнародним стандартом ISO, що включають в себе формати від 4А з розмірами 1682х2378, А0 з розмірами 841х1189 до А10 з розмірами 26х37, отримані з відповідних аркушів форматів серії RA та SRA. Кожен наступний формат виходить з попереднього шляхом складання аркуша навпіл. Співвідношення довжин сторін становить 1 до квадратного кореня з 2. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6,онлайн Шевченко В.Е.
А-ба-ба-га-ла-ма-га" дитяче видавництво в Україні 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн Купрієнко С.А.
Аберація хибність, відхилення від істини; обман зору. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6,онлайн
Абетка (алфавіт) Брайля Див.: Шрифт Брайля 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Абетка" видавництво (Кам'янець-Подільський) 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Абгар Дпір, Абгар Тохатеці, Абгар Евдокаці Другий після Акопа Мегапарта вірменський друкар 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5 Купрієнко С.А.
Абреже (< франц. abrégé - скорочувати) - скорочений переказ якогось твору, витяг із нього (найчастіше використовується в літературі й кіномистецтві), покликаний підготувати читача або глядача до сприйняття того, про що йтиметься далі. Інколи А. використовують для того, щоб не ділити текст на дрібні рубрики. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5
Абстрактність реклами характеристика того чи іншого (високого або низького) рівня доступності реклами для членів різних соціальних груп, різних верств споживачів. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Авантаж демонстрація благополуччя, удачі у веденні справ. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Авантитул (< франц. avant — перед + лат. titulus — напис, заголовок) — сторінка книги, розташована перед титулом. А. оформляється вручну (художником) або друкарським (комп'ютерним) способом і розшифровує зміст того, про що йдеться у творі. Іноді на А. подається портрет автора твору та вихідні дані книги. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5 Шевченко В.Е.,Горська К.О.
Аверс" назва видавництва 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Автентика 1) новели імператора Юстиніана та інші імператорські накази; 2) оригінали актів. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5
Автентифікація процес порівняння даних користувача для входу в закритий простір. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6
Автентифікація інформації (англ. authentication information) встановлення автентичності інформації виключно на основі внутрішньої структури самої інформації незалежно від її джерела. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6
Автентичний (< грец. authentikos - справжній) - тотожний самому собі; такий, що відповідає оригіналу, дійсний, цілком вірогідний, заснований на першоджерелах. А. вважають оригінальні, точні тексти творів певних авторів, їх епістолярій, щоденникові записи тощо, наявні у рукописах, першодруках, авторській коректурі. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5
Автентичний документ документ, що ґрунтується на першоджерелі, справжній, дійсний, вірний. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Кисіль І.М.
Автобіографія (від авто..., грец.- життя і - пишу) - опис свого життя, складений певною особою. А.- літ. жанр, який веде початок з глибокої давнини (книги Юлія Цезаря, Августина та ін.). Має істор.-пізнавальне значення Широко відомі А. видатних представників світової, рос. і укр. л-ри (Ж.-Ж. Руссо, Й. В.Гете, М. Твена, О. І. Герцена, Т Г Шевченка), мистецтва (М. І. Глинки, І. Ю. Рєпіна, К. С. Станіславського, І. О. Мар'яненка), науки (Ч. Дарвіна, І. М. Сєченова), революц. руху (М. Тореза, В. М. Фігнер) та ін. Якщо розповідь має автобіографічний характер побудована за законами худож. типізації, вона набуває рис автобіографічного худож. твору ("Як гартувалася сталь" М О. Островського, "Зачарована Десна" О. П. Довженка). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6,онлайн Патик В.В.
Автографічна книга рукописне видання (лист, брошура, книга), оформлене і виготовлене повністю самим автором. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Автоінтервью опитування самого себе по заданому запитальника (тесту) і подальше поширення підсумків. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6
Автокорегування напівавтоматична або автоматична коректура в комп'ютерному наборі до виведення копії тексту. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Автоматизм (в комунікації) відсутність у мовця (адресанта, автора) свободи вибору мовного елемента; обумовленість наступного повідомлення (слова, словосполучення) правилами або закономірностями побудови пропозиції, притаманними конкретній ідіоетнічній мові. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 5,онлайн Данильчук Дмитро
Автоматизм мовлення мовленнєві навички адресанта (мовця), здійснювані поза контролем свідомості, сформовані в результаті багаторазового виконання певних мовленнєвих дій і мовленнєвих операцій. Фізіологічна основа А.м. - більш-менш стійка система умовно-рефлекторних зв'язків (динамічних стереотипів) говоріння, перш за все з використанням знайомої мови (найчастіше рідної). 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 5,онлайн Данильчук Дмитро
Автоматизована бібліотечна система Автоматизована система, призначена для виконання певних бібліотечних функцій. 27.00.03 – Книгознавство-бібліотекознавство-бібліографознавство Соц. комунікації 6
Автоматизоване комплектування фонду комплектування інформаційного фонду, здійснюване автоматизованим способом (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Демуз І.О.
Автопромоція (англ. promotion - просування, створення сприятливих умови для збуту, стимулювання продажів) - мистецтво самостійної іміджевої розкрутки фігуранта політичного чи комерційного ринку. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6,онлайн
Авторедагування вдосконалення автором свого закінченого твору, зазвичай при підготовці його до видання. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Автор (документознавство) 1) фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; 2) особа чи організація, яка відповідає за художній та смисловий зміст документа. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Горська К.О.
Автореферат (від грец. autós сам та лат. refero доповідаю, сповіщаю) — короткий виклад наукової праці, підготовлений автором і надрукований для попереднього ознайомленням з твором. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6 Шевченко В.Е.
Авторизація (< франц. autorisaton - дозвіл) - надання автором дозволу, згоди чи повноважень на розповсюдження його твору, винаходу тощо або на інше використання (переклад, копіювання, екранізація та ін.). Ухвала справи від особи, що сама виконала цю справу (наприклад, згода професора на видання своїх лекцій). Процедура отримання дозволу від емітента або особи, яка його заміщує, - члена або учасника платіжної системи - на проведення операції із застосуванням платіжної картки. отримання дозволу від банку-емітента банківської платіжної картки (БПК) на здійснення операцій з використанням БПК. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Авторизована копія копія авторського оригіналу твору, вичитана, виправлена та завізована автором. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Авторизоване видання видання, тексти та складу якого підготовлені не автором, а, напр., упорядником, але переглянуті і схвалені автором. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Авторизований переклад переклад, прочитаний і схвалений автором оригінального видання, з якого зроблений цей переклад. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Авторитетна інформація термін, застосовуваний у західній журналістиці та коммунікатівістиці, де публікація подібної інформації вважається одним з найважливіших принципів теорії соціальної відповідальності. Мається на увазі, що ця інформація отримана з надійних джерел, і якість її не повинно викликати сумнівів. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6,онлайн
Авторська колонка твір у сучасній періодичній пресі, який належить до групи художньо-публіцистичних жанрів і найближче стоїть до невеличкого есе. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 4 Михайлин І.
Авторська програма ???
27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 5 Ковтун Т.В.
Авторська рада дорадчий орган при редакторі чи відділі редакції; формується на громадських засадах із представників комунальної влади, місцевих громадських організацій і постійних дописувачів газети. У сучасних умовах А.р. діє при небагатьох редакціях ЗМІ. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5
Авторська серія серія, всі випуски якої належать одному автору або одного колективу співавторів. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Авторське видання видання, видавцем якого виступає сам автор. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Авторський аркуш одиниця обчислення обсягу твору в друкарсько-видавничій галузі, що відповідає 40 тис. друкарських знаків прозового тексту (у тому числі пробіли між словами, розділові знаки, цифри) або 700 віршованим рядкам чи З тис. кв. см площі ілюстрацій на сторінці видання. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6 Шевченко В.Е.
Авторський заголовок (документознавство) заголовок, що вказує на ім’я автора документа (ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6
Авторський знак (Кеттерівський знак) умовна позначка прізвища автора книги чи першого слова назви документа (при відсутності індивідуального автора), що складається з першої літери даного прізвища (назви) і порядкового номера даного прізвища (назви) за авторськими таблицями. Він використовується у бібліотеках для спрощення розстановки книг у алфавітному порядку і входить до складу шифру книги. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Авторський колектив група осіб, об'єднаних для того, щоб разом створити твір, видання за єдиним задумом і планом. Працювати може як кожен окремо, так і всі разом. Працюючи окремо (кожен над своєю частиною), співавтори розподіляють обсяг і розділи роботи за домовленістю (як правило, це фіксується письмово). У договорі між видавництвом та А.к. бажано передбачити солідарну відповідальність усіх членів колективу: за порушення умов договору одним автором відповідають усі, незважаючи на те, що кожен може працювати окремо над своїм розділом або частиною матеріалу. Для того, щоб уникнути конфліктів між видавництвом і членами А.к., у договорі бажано також зафіксувати порядок прізвищ на титульному листі та форму представлення авторів у виданні: кому доручено керівництво авторським колективом, хто вповноважений вести справи з видавництвом від імені всього А.к. тощо. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Авторський оригінал оригінал літературного або іншого твору, поданий автором у видавництво для підготовки та видання. А.о. може подаватися в рукописному, машинописному вигляді, а також на електронних носіях. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн Шевченко В.Е.
Авторський примірник видаваний автору безкоштовно примірник видання; число А. п. встановлюється в авт. договорі за згодою сторін. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Авторські примітки примітки, які належать автору і є одночасно частиною апарату видання, оскільки пояснюють і доповнюють основний текст. А.п. варто подавати у посиланнях, бо при цьому більша вірогідність того, що читач познайомиться з ними у потрібний момент, ніж коли їх винести у кінець видання або твору. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Авторські таблиці алфавітні переліки початкових буквосполучень найбільш поширених в даній мові прізвищ (або перших слів назв твір. за відсутності індивідуального автора), розташовані стовпцями і пронумеровані арабськими цифрами від 11 до 99 (в двозначних А. т. для невеликих бібліотек) або від 111 до 999 (в тризначних А. т. для великих бібліотек). Вперше А. т. Склав в кін. 19 в. амер. бібліотекознавець Ч. Кеттер. А. т. Для рос. мови були розроблені і видані в 1916 Л. Б. Хавкіною. Пізніше їх складали також А. і М. Артюшкова (1926) та Ю. В. Григор'єв (1940). Найбільш широке застосування в практиці роботи рад. бібліотек отримали А. т. Хавкіної. 27.00.03 – Книгознавство-бібліотекознавство-бібліографознавство Соц. комунікації 5,онлайн Майстренко А.А.
Автотип первісний відбиток чогось. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6
Автоцензура див.: Цензура. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Агат (шрифт) 1. шрифт кеглем 5,5 пунктів. 2. одиниця, використовувана для вимірювання висоти колонки, рівна 0,071 дюйма. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Агенда (соціальні комунікації) (англ. agenda - порядок денний) - перелік питань, що підлягають обговоренню на нараді, діловій зустрічі, засіданні; як правило розсилається учасникам завчасно). 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Агенда сеттинг ???
27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6,онлайн Іванов В.Ф.
Агент з реклами (англ. publicist) - особа, що представляє рекламне агентство і веде від його імені справи та здійснює контакти з потрібними організаціями та особами. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 3,онлайн
Агентство інформаційне це організація, що збирає та пересилає новини за призначенням. А. і. складають основу національних і міжнародних систем розповсюдження новин. Кореспонденти збирають інформацію (новини) для А. і., яке потім перепродує новини передплатникам: газетам, журналам, державним органам, телекомпаніям, комерційним та іншим структурам. Найбільш відомі українські І. а. - УНІАН, УКРІНФОРМ. Серед найбільш відомих зарубіжних А.і .: Associated Press, United Press International, Reuters. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 4
Агентство преси див.: Інформаційне агентство 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6
Агентство преси «Новини» інформаційна організація в СРСР 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 5,онлайн
Агентство рекламне (повного циклу та інші) (Full service agency) рекламне агентство, яке забезпечує маркетингові функції клієнта і виконує такі функції: дослідження, аналіз, управління рахунком, розробка творчих концепцій, закупівля рекламних площ, виробництво рекламних матеріалів. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 4 Чекалюк В.
Аграф (від франц. agrafe) - застібка у вигляді ошатною пряжки або ажурного металевого гачка в старовинних книжкових палітурках. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Агрегатор новин комп’ютерна програма, призначена для того, щоб відбирати в автоматичному режимі для індивідуального користувача повідомлення на визначену тему. Найпоширеніший А. н. — програма RSS. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6,онлайн Горська К.О.
Агресивні сигнали (Aggressive Cues) — інформація, що міститься в зображенні насильства в мас-медіа, яка вселяє думку про доречність агресії проти конкретних жертв. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6
Адвербіалізація повідомлення одне з завдань редагування, яке полягає в пристосуванні повідомлення до того місця (локалізація), часу (темпоралізація) та ситуації (ситуатизація), в яких реципієнти його сприйматимуть. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Адвертайзінг реклама; повідомлення, звернення на що-небудь уваги; рекламування, система реклами, організація та процес інформування, а також рекламна справа як рід діяльності, рекламний бізнес. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Адверторіал (англ. advertioral — від advertising та editorial) непряма реклама суперечливих явищ, що просуває будь-яку продукцію через журнал під заголовком звичайної статті. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Адвокасі термін, що означає кампанію, яка спрямована на представництво та захист прав та інтересів певної соціальної (або професійної) групи. Наприклад, Програма Української бібліотечної асоціації з адвокасі "Через бібліотеки - до знань." 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 5
Адліб (< англ. ad-lib - непідготований, імпровізований) - експромт, імпровізація ведучого на радіо або мовний супровід у музичних радіопрограмах. Особливого широко А. використовується на розважальних радіостанціях. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 5
Адхок разові, ексклюзивні рекламні дослідження на замовлення одного клієнта. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
АІДА (AIDA) одна з найпоширеніших моделей рекламного звернення. Абревіатура англійських слів: attention - увага, interest - інтерес, desire - бажання, action - дія. Ця модель рекламної комунікації була запропонована американцем Е. Левісом на початку XX століття. В даний час визнана застарілою. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 5
Ай-стопер (< англ. air-stop - станція, посадочний майданчик) - предмет, знак, який використовується в рекламі і PR для привертання уваги. А.с. використовують при оформленні вітрин крамниць та інших місць торгівлі. В друкованій і газетно-журнальній рекламі в ролі А.с. можуть виступати ілюстрації, графічні символи тощо. Вирізняють також живих А.с. - людей, які за оплату рекламують І певний товар чи послугу, переодягнувшись у різних персонажів. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Академвидав" назва видавництва 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Академії наук СРСР видавництво див.: "Наука" 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Академічна бібліотека Бібліотека, яка є структурним підрозділом академічного науково-дослідного інституту (установи), що організовує бібліотечне обслуговування його колективу. Перебуває у віданні Академії наук. 27.00.03 – Книгознавство-бібліотекознавство-бібліографознавство Соц. комунікації 6,онлайн
Академкнига" див.: Система книготоргівельна 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Академперіодика" видавництво НАН України 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Акліматизування документів, Акліматизація документів поступова адаптація фізичних властивостей документів до нових кліматичних умов. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Кітам В.О.
Акоп Мегапарт Вірменський першодрукар 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5
Акредитація процедура офіційного визнання авторитетним органом правочинності органу чи особи представника виконувати певні завдання (ДСТУ 1.1:2001. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять). 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6
Акредитація журналіста (франц. accreditation, від лат. аccredo — довіряю) — дозвіл державної організації чи установи, органу партії чи громадської організації на присутність на їхніх інформаційних заходах (прес-конференціях, брифінгах, нарадах) уповноважених редакціями журналістів за умов дотримання редакціями правил акредитації, встановлених цими органами, організаціями чи установами. Як правило, в Україні діє реєстраційний, а не дозвільний принцип акредитації. Ст. 3 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» проголошує: «Акредитація журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при органах державної влади та органах місцевого самоврядування здійснюється в цих органах шляхом їх реєстрації на підставі офіційного подання засобу масової інформації до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або за заявою журналіста і технічного працівника з пред’явленням ними відповідних документів, що підтверджують їх професійний фах, або рекомендації професійного об’єднання журналістів. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 4,онлайн
Акт (лат. actus - дія, actum - документ) - 1) Офіційний документ, запис, протокол. Див. Акт юридичний. 2) Вчинок, дія. 3) Частина драматичного твору, спектаклю. 4) Застаріла назва урочистих зборів у наукових і навчальних закладах. 5) У мистецтві - зображення оголеного тіла людини. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6,онлайн Кисіль І.М.
Акт комунікативний одне з найзагальніших понять комунікативної лінгвістики; інтеракція; процес спілкування, який відбувається в певному місці на пересіченні осей простору і часу між адресантом і адресатом як носіями неповторних психо-соціо-когнітивних рис, результатом котрого є дискурс (текст). 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 3,онлайн
Акт мовленнєвий складова повідомлення (висловлення), цілеспрямована мовленнєва дія; одиниця нормативної соціомовної поведінки, яка виявляється у межах прагматичної ситуації комунікативного акту. Втілення у повідомленні (висловленні) певної комунікативної мети, що надає йому конкретної спрямованості. Основні риси А.м. - інтенціональність, цілеспрямованість, конвенціональність. А.м. виформовують акти локуції, ілокуції та перлокуції. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 3,онлайн
Акт подібності продаж візуально ідентичного товару з торговельною маркою, що належить іншому авторові. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Акт спілкування див.: Акт комунікативний. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6
Акти гродські та земські документи, пов'язані з діяльністю гродських судіє та земських судів у феод. Польщі і Литві 15—18 ст. Функціонально акти поділяються на дві категорії: нотаріальні та процесуальні. До першої належать, зокрема, майнові угоди, які вписувалися до актових книг і набували в такий спосіб юрид. сили. До другої — процес, документи (позови, вироки або рішення судів, записи допитів свідків тощо). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Кисіль І.М.
Акти державного управління акти, які видаються на основі і для виконання законів виконавчими і розпорядчими органами державної влади. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Кисіль І.М.
Акти Томицького» 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Демуз І.О.
Актування літератури процес складання актів на друковану та іншу продукцію, що приймається у фонд або вилучається з нього. 27.00.03 – Книгознавство-бібліотекознавство-бібліографознавство Соц. комунікації 6
Акты исторические, собранные и изданные Археографическою комиссиею» П'ятитомне зібрання «Актів історичних» було видано Археографічної комісією в 1841-1842 роках в Санкт-Петербурзі. Комісією були зібрані та підготовлені письмові пам'ятки по російській соціально-економічній, політичній, дипломатичній та військовій історії, а також з історії російської церкви за 1334-1700 роки. Мета випуску - пояснення історичних подій, законодавства, статистики Російської держави за даний період. У роботі використані матеріали з державних установ різних губерній, єпархіальних і монастирських архівів, архіву Міністерства закордонних справ, Сенату, з приватних фамільних архівів. У Швеції була придбана колекція Російських стовпців 1606-1613 років. Збір документів і редакторську підготовку виконали протоієрей І. І. Григорович, С. М. Строєв, М. А. Коркунов, академік Я. І. Бередніков, князь М. А. Оболенський, професор С. В. Соловйов. Тут опубліковані судебники, законодавчі акти, статутні грамоти. Становлять особливий інтерес: уривок слідчої справи про С. Т. Разіна, документи про облогу Соловецького монастиря в 1674 році, про стрілецьке повстання 1682, джерела з історії Новгорода 1470-1471 років, послання царя Івана IV Максиму Греку та ін. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Палієнко М.Г.
Акты, издаваемые Виленскою Археографическою коммиссиею» серійне видання історичних документів з фондів Віленського центрального архіву, а також архівів північно-західних губерній Російської імперії. Всього з 1865 по 1915 рр. вийшло 39 томів. Включає актові документи та інші письмові джерела з історії Великого князівства Литовського за 1387-1812 рр. Більшість з них відносяться до історії православ'я, а також представляють різні аспекти політичного, соціального, економічного та культурного життя населення Великого князівства Литовського та сусідніх регіонів. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Палієнко М.Г.
Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею" збірник документів з церковної, політичної та економічної історії України і Білорусії XIII-XVIII ст. (К., 1859-1914. 35 т. В 36 кн.). Головним джерелом для видання АЮЗР служили матеріали Київського центрального архіву, а також документи, що надійшли до Київської комісію від мон-рів, установ і приватних осіб. АЮЗР складається з 8 частин. 1-а ч. (12 т.) Присвячена історії Православ'я в Південно-Зах. Росії в кін. XV - XVIII ст. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Журба О.,Бутич І. Л.
Акты, относящиеся къ истории Западной России, собранные и изданные Археографическою коммиссиею» п'ятитомна збірка документів з історії Росії, України, Білорусії і Литви 1340-1699. Матеріали збірки висвітлюють питання політ. історії цих країн, їхні взаємини з Польщею, Лівонським орденом, Кримським ханством. Серед документів: окружна грамота лит. князя Вітовта про відокремлення київ, митрополії, договірні, присяжні й поручні грамоти давньо-рус. удільних князів з лит. князями Казимиром і Олександром; жалувані грамоти київ, митрополитам, єпископам, монастирям, церквам і містам; статейні списки, накази та ін.; договір польс. короля Сигізмунда III з моск. боярами (1610-12); грамоти сх. патріархів (1588, 1589, 1590, 1620); матеріали до історії Брестської унії 1596 (1592-1614), про діяльність братств; документи про визвольну війну укр. народу 1648-54, боротьбу козаків проти крим. татар (1663-99), універсали Б. Хмельницького та ін. гетьманів про права і повинності жителів Києва тощо. Видання: Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссией), т. 1-5. СПБ, 1846-53. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Палієнко М.Г.,Бутич І. Л.
Акцентуаційні норми норми, які визначають правильний словесний наголос. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Акцидент-гротеск стара назва прямого напівжирного рубаного шрифту. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Акції імеджмейкінгу (приєднання клієнта). Ефект заснований на "психологічній підзарядці", коли людина несвідомо засвоює емоційний стан групи або авторитетної для неї особи. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6,онлайн
Александрійська бібліотека найбільша і найвідоміша бібліотека в період еллінізму, була заснована та діяла при Александрійському музеї, або музеумі (музейоні) (Єгипет). Заснована, як вважається, Птолемеєм II на початку 3 століття до н. е. 27.00.03 – Книгознавство-бібліотекознавство-бібліографознавство Соц. комунікації 4 Майстренко А.А.
Алігат (от лат. alligo — прив'язую) — різновид об'єднання друкованих чи рукописних видань під однією обкладинкою, палітуркою, які не поєднанні за змістом, авторською приналежністю чи будь якою іншою типологічною ознакою. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5
Алісов Михайло Іванович (1832, с. Панькова Старооскольського у. Курської губ., - 30.5.1895, Ялта), рос. винахідник набірний-друкарських машин. У 1870 створив набірно-друкарську машину "Скоропєчатнік", яка в 1873 експонувалася на Віденській всесвітній виставці, в 1876 була захищена привілеєм в Росії, а в 1880 - патентом в США. В кін. 70-х рр. А. винайшов спосіб друку з формуванням барвистого зображення в резервуарі-формі, згодом відомого під назв. гектографа. 27.00.03 – Книгознавство-бібліотекознавство-бібліографознавство Соц. комунікації 5,онлайн
Алограф (< грец. allos - інший + graphó - пишу) - чужий рукопис, напис чи підпис, що, на відміну від автографа, не є вірогідним документом, а, як правило, підробкою. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Алфавітизм деяка перевага, яку в рекламній комунікації мають фірми з назвами, що починаються з літер першої частини алфавіту. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Альберт, Йозеф (1825–1886) німецький фотограф, винахідник фототипії. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Альбом книжкове або комплектне аркушеве образотворче видання, що має або не має пояснювальний текст (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення). de Album; en landscape, album; fr album. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 4,онлайн
Альбоми Де ля Фліза український етнограф французького походження Домінік П'єр Де ля Фліз, медико-хірург Імператорської Московської медико-хірургічної академії, член Імператорського академічного медичного Віленського та Київського товариств підготовав альбоми, ілюстровані численними малюнками, де розглянуто різні аспекти культури та побуту селян, уміщено відомості про їх житло, одяг, звичаї, пам'ятки старовини, наведено народні перекази, пісні, прислів'я. Рукописна дослідницька спадщина Де ля Фліза нині зберігається в Києві, Чернігові та Санкт-Петербурзі. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Патик В.В.
Альбомний формат формат документа, в якому ширина перевершує висоту. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6
Альбуміновий відбиток фотовідбиток, отриманий на альбуміновому покриві, що оброблений чутливими до світла солями срібла і зазнав впливу світла через фотонегатив (ДСТУ 4419-2005. Документи аудіовізуальні. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6
Альд, Мануцій (1449–1515), видавець та книгодрукар, засновник видавничого Дому Альда (1494–1597), який залишив помітний слід в історії світового книгодрукування, Італія. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 4
Альдіни видання венеціанських друкарів 15 - 16 ст .: Альда Мануція, його сина Паоло, внука Альда молодшого і тестя Андреа Торрезанського. Альдіни характеризуються невеликим форматом (ін-октаво), палітуркою з витисненої золотом шкіри, видавничої маркою (дельфін, що обвиває якір). Вперше застосований курсив. Видавалися переважно твори класиків античної літератури і гуманістів епохи Відродження. Всього вийшло понад 1100 альдин. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 4
Альманах библиофила" 1) збірник Ленінградського товариства бібліофілів, який випускався у 1929 р. На сторінках видання опубліковано «Філобіблон» Р. де Бери (уривки), повість французького письменника Ш. Нодье «Бібліомани», статті М. М. Куфаєва, О. І. Малеіна, Ф. Г. Шилова та ін. 2) «Альманах бібліофіла» видання, що відображає інтереси професіоналів книжкової справи, бібліофілів, книголюбів. Видання, що продовжується, з 1973 р. випускається видавництвом «Книга» (орган Всесоюзного добровільного товариства шанувальників книги). 27.00.03 – Книгознавство-бібліотекознавство-бібліографознавство Соц. комунікації 4 Майстренко А.А.
Альтернативні комунікації (alternative communications) - комунікації протилежні за ідейною спрямованістю стандартним моделям монополізованої інформаційно-розважальної індустрії. Охоплює альтернативні ЗМІ, популярні концерти, театральні вистави, карнавали, ходи, фестивалі, ярмарки, мітинги. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 4,онлайн
Альтернативні носії реклами носії реклами, що не відносяться до стандартних загальноприйнятим категоріям друкованої, радіо, телевізійної, транспортної або зовнішньої реклами. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6,онлайн
Амбурцамян Захарій Миколайович [12 (25) .3.1903, Баку, - 4.11.1970, Москва], рад. бібліотекознавець, викладач Моск. ін-ту культури. Учень Л. Н. Троповського. А. висунув і обґрунтував положення про методологіч. значення бібліотечних каталогів, рекомендаційному характері читацьких каталогів, про практич. спрямованість кожного класифікаційного рішення. Автор і редактор навчальних посібників з бібліотечним каталогам, методич. посібників та консультацій, таблиць бібліотечної класифікації (для масових, дитячих і шкільних, обласних бібліотек). 27.00.03 – Книгознавство-бібліотекознавство-бібліографознавство Соц. комунікації 5,онлайн
Американська енциклопедія" універсальна енциклопедія, що видається в Нью-Йорку, і є однією з найбільших енциклопедій англійською мовою. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5
Американський архівіст (журнал) часопис 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Фрасинюк О.Н.
Аміфіболія логічна помилка, що виникає при висловлюванні багатозначного судження, коли автор висловлювання не усвідомлює цю багатозначність і можливість різних тлумачень. Амфіболія в заголовках може використовуватися в рекламі для загострення уваги на товар або послугу (через неоднозначність пропонованого), в журналістиці та інших сферах. Наприклад, фрази типу «Продавці переслідували злодійку з праскою» може бути зрозуміла двояко. Такі обороти звертають на себе увагу своєю багатозначністю, зацікавлюють, збільшують ймовірність прочитання додаткової (роз'яснюючою) інформації. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 5,онлайн
Аморфна сфера комунікації див.: Сфера нерегульованого спілкування 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6
Амперсенд (ampersand) - символ "&", в англійській мові означає об’єднання "і" 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6,онлайн
Амплікація 1) копія розписки про прийняття грошей; 2) копія певного акта. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн
Аналіз інформації (analysis of information / message) - вивчення, трактування інформації того чи іншого виду. Прийнято розрізняти наступні види аналізу інформації: контент-аналіз, структурний, сюжетний, автобіографічний, іконографічний, семиотический, ідентифікаційний, ідеологічний, філософський, естетичний, етичний, мотиваційний, культиваційна, герменевтичний аналіз, аналіз стереотипів, персонажів та ін. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6
Аналіз крос-культурний див.: Дослідження дискурсу крос-культурне. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6,онлайн
Аналіз методом критичного шляху техніка планування складної операції, наприклад, видання нової газети чи журналу і просування їх на ринок. при цьому враховується, що фінансові та інші витрати слід звести до мінімуму, а випуск пілотних примірників видань зробити якомога швидше. Вся операція розбивається на певні етапи і зображується графічно, щоб було наочно видно, яким чином кожен етап узгоджується з іншим, що, хто і в який термін повинен провести окремі етапи операції. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 5,онлайн
Аналіз фреймів (Frame Analysis) - згідно цієї теорії Гофмана, люди користуються власними очікуваннями, щоб розібратися в повсякденному житті. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6,онлайн
Аналітична журналістика Жанр журналістики, що припускає обов'язкову наявність яскраво вираженого аналітичного початку, пріоритетність компетентного, часом наукового, осмислення проблеми чи процесу над простим інформуванням, констатацією факту. Предметом аналітичної журналістики нечасто стають поточні події, історично цей жанр журналістики не відноситься до оперативних. Зате обов'язковою ознакою цього жанру є наявність в публікації елементів прогностики, визначення шляхів і методів вирішення даної проблеми. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 4
Аналітична кореспонденція широко поширений жанр сучасної журналістики. Сутність цього жанру стає зрозумілою в результаті виявлення особливостей публікацій, «підводяться» під нього. Предметом для аналітичної кореспонденції можуть бути будь-які події, явища, феномени. У цьому відношенні вона близька таким, наприклад, інформаційним жанрам, як репортаж, звіт, інформаційна кореспонденція. Однак аналітична кореспонденція відрізняється від названих жанрів іншими жанроутворюючими факторами. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 4
Аналітичний звіт є одним з традиційних жанрів в аналітичній журналістиці і одним з найбільш «стародавніх» жанрів журналістики в цілому. Предметом сучасного аналітичного звіту є результат вербальної діяльності спеціально зібралася групи людей, а простіше кажучи - виступи, доповіді, промови учасників всіляких зборів, засідань, з'їздів, зльотів, конференцій і т.п. Цей же предмет може бути відображений журналістом і в жанрі замітки, репортажу, кореспонденції, інформаційного звіту властивими цим жанрам способами, мовою й ін. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 4
Аналітичний метод контролю див.: Істинність твердження. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Аналогова форма документу форма представлення документа в аналоговому середовищі. Поняття «аналоговий документ» включає в себе всі традиційні форми подання документів на аналогових носіях: папері, фото і кіноплівці і т.п. Наприклад, традиційний текстовий паперовий документ відноситься до аналогових документам. Аналогова форма представлення може бути перетворена в дискретну за допомогою оцифровки. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5
Анапістографічна книга (від грец. an - отрицат. частка і opistho'graphos - пописаний на звороті), рукописна або друкована книга, текст якої поміщений лише на одній стороні аркуша. До А. к. відносяться свитки, а також ксілографіч. книги, складені з листів, віддрукованих з одного боку і склеєних чистими смугами всередину. На відміну від А. к. В опістографіч. книгах текст відтворений на лицьовій і на зворотній сторонах аркуша. 27.00.03 – Книгознавство-бібліотекознавство-бібліографознавство Соц. комунікації 5
Анатомічний атлас Атлас із зображенням органів і частин людського тіла. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Анонс (франц. annonce — об’ява) — попереднє оголошення про наступну подію (прибуття іноземної делегації, введення в дію підприємства, прес-конференцію, театральну виставу, відкриття художньої виставки, концерт, демонстрацію кінофільму тощо). У сучасній журналістській практиці А. називають опубліковане на першій сторінці газети повідомлення про матеріали, надруковані всередині номера, або оголошення в попередньому номері (як правило, на останній сторінці) про зміст наступного номера газети; демонстрацію фрагментів майбутніх художніх фільмів, серіалів і передач на радіо й телебаченні. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 5,онлайн
Анотація (лат. annotatio — примітка, помітка) – стислий коментар чи пояснення щодо документа чи його змісту, а іноді навіть його короткий опис, доданий, зазвичай, як примітка після бібліографічного опису документа (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять; ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення); − коротка характеристика документа з точки зору його призначення, змісту, виду, форми та інших особливостей (ГОСТ 7.9-95 (ИСО 214-76). СИБИД. Реферат и аннотация. Общие требования). de Annotation; en annotation; fr annotation. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Калінічева Г.І.
Антиглянець (грец. anti — проти і нім. Glanz — блиск) — журнал, у якому поєднані правдиве інформування читача, публіцистика світоглядна з яскравим поліграфічним виконанням, використанням великої кількості ілюстративного матеріалу, характерними для журналу глянцевого. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 5
Антикварна книга (від лат. antiquus - стародавній), у практиці рад. торгівлі книга, видана з початку друкарства по 1850 включно. У Росії термін "А. к." з'явився в 2-й пол. 19 в. і замінив спочатку існували назв. "стародрук" і "книга, видана в 18-му сторіччі". Часто поняття "А. к." помилково ототожнюють з термінами стара книга і рідкісна книга, яка може бути як антикварною, так і букіністичною книгою. В А. к. включають також інкунабули і палеотипи. А. к. оцінюється методом експертизи, висновком фахівців. 27.00.03 – Книгознавство-бібліотекознавство-бібліографознавство Соц. комунікації 5,онлайн Майстренко А.А.
Антинормалізаторство див.: Культура мови 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6
Антиреклама 1) негативна політична реклама, тобто повідомлення про політичних опонентів, що мають на меті показати їх у непривабливому світлі й домогтися свідомої компрометації противників; 2) реклама, яка виконана так непрофесійно, що викликає негативну реакцію в споживача й породжує в нього небажання купувати пропонований товар. Такий ефект можуть зумовлювати використання в рекламних повідомленнях прийомів надмірного сексизму, негативних історичних персонажів, невдалих слоганів. Дослідники звертають увагу на численні фактичні, логічні, навіть орфографічні помилки в електронних виданнях, які працюють без фахових журналістів і коректорів. Це свідчить про недостатню кваліфікацію працівників і викликає ефект А. У таких видань знижується рейтинг, кількість відвідувань, читачі втрачають до них довіру навіть тоді, коли вони публікують поважні матеріали. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 4,онлайн Сацький Павло
Антисептування документів процес оброблення документів хімічними речовинами, що знешкоджують мікроорганізми. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Кітам В.О.
Антиква (шрифт) малюнок шрифту, названий так за подібністю з малюнками шрифтів античної епохи, зокрема римського архітектурного шрифту початку нової ери, округлий гармонійний витончений шрифт. Має округлені контури на відміну від готичного шрифту. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Антрефіле (< франц. entrefilet - замітка) - коротка газетна замітка, подібна до лаконічного коментаря чи стислої репліки. Друкується здебільшого без підпису від імені редакції і відзначається, як правило, в'їдливим, дошкульним тоном. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Анулювання ліцензії на мовлення Анулювання ліцензії на мовлення здійснюється Національною радою у випадках, передбачених Законом України Про теле-радіомовлення від 21.12.1993 № 3759-XII 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 4,онлайн
Аншлаг (видавнича справа) шапка, великий заголовок в газеті. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Апарат видання (книги) складова частина оригіналу (видання), до якої належать доповнюючі (примітки, коментарі, передмови, післямови, додатки, списки скорочень, одиниць вимірювання, умовних позначень, авторів, глосарії), джерельні (бібліографічні описи), пошукові (змісти, покажчики і колонтитули) та інші (епіграфи, присвяти, змісти багатотомних видань тощо) компоненти. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5 Майстренко А.А.
Апарат іміджмейкерства комплекс методів створення телевізійних прийомів, формування телевізійних образів реальності (іміджів, медіаподію і телеподія), за допомогою яких можна успішно маніпулювати масовою свідомістю. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6,онлайн
Апертура (в рекламі) ідеальний момент для надання споживачам рекламного повідомлення. Термін відноситься до основ медіапланування. Для кожного потенційного споживача продукту або послуги теоретично існує ідеальний час і простір, коли він може отримати рекламне повідомлення. Цей момент може виникати, коли споживач знаходиться в т.зв. «Коридорі пошуку» (режим покупки) або шукає більш детальну інформацію, перш ніж вступити в цей коридор; тобто коли інтерес і увагу до товару досить високі. Визначення часу і місця апертури - це одна з основних і складних завдань медіапланування. Апертуру можна порівняти з хорошим ударом в бейсболі. Коли м'яч ударяється об биту в потрібному місці в потрібний час, тоді досягається максимальний ефект. Успіх залежить від точності маркетингового дослідження, концепції повідомлення і тонкого розуміння можливостей каналів мас-медіа. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 5,онлайн
Аперцепція залежність сприйняття від минулого досвіду, запасу знань і загального змісту духовного життя людини. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6
Апограф 1) копія оригіналу; 2) прилад для копіювання малюнків. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6
Апріорі" назва видавництва 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Апрош (франц. approche) віддаль між літерами в рядку (міжлітерний пробіл). У кожному знаку виділяють лівий та правий апроші. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Арбітрон (< лат. arbiter - посередник) - електронний пристрій, який встановлюють для вибірки телеглядачів, отримання відомостей про їх уподобання, для порівняння рейтингів популярності телепрограм, а також пристрій для проведення розіграшу лотарей. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6
Аркуш одиниця об'єму видання. Розрізняють авторський А., паперовий А., книжковий А., друкарський А., умовний друкарський А., обліково-видавничий А., фізичний друкований А.-відбиток. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 4,онлайн
Аркуш (архівного) фонду обліковий документ, що містить номер і назву архівного фонду, його категорію, вказівки щодо місця зберігання, кількості і складу його документів, хронологічних меж, складу документів фонду, його довідкового апарату, а також відбиває усі зміни у цих даних (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Бойко Г.В.
Аркушівка неперіодичне аркушеве видання обсягом від 1 до 4 сторінок. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Аромабрендування (Aromatic branding) – створення запланованого асоціативного зв'язку певного аромату з конкретною торговельною маркою (підприємством) для ідентифікації продукції даного підприємства, а також для відмежування товарів чи послуг цієї організації від продукції конкурентів. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Арс» видавництво м. Львова 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Арт-директор фахівець, який бере участь у розробці творчої стратегії кампанії, керівний творчими групами, презентаціями творчих розробок замовнику, який здійснює контроль за технологією втілення рекламної ідеї в процесі виробництва рекламної продукції. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 5,онлайн
Арт" назва видавництва 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Артикул (документознавство) заст. стаття, розділ або параграф якого-небудь закону, договору, розпорядження та ін. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Кисіль І.М.
Артистизм сукупність здібностей (перевтілення, чарівність, заразливість, емоційна рухливість), обумовлені фізичними даними людини, особливостями його емоційного апарату, своєрідністю менталітету. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Архейон (журнал) часопис 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Романовський Р.В.
Археограф 1) фахівець у галузі археографії; 2) працівник архіву, який здійснює комплекс робіт по підготовці документальних публікацій. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Калінічева Г.І.
Археографічна комісія АН УРСР наукова установа, створена 1919 у Києві для публікації документальних матеріалів з історії УРСР. У 1921 до А. к. влилася Тимчасова комісія для розгляду давніх актів. В 1936 А. к. реорганізовано у відділ археографії Ін-ту історії АН УРСР (див. Історії інститут АН УРСР). А. к. видавала "Український археографічний збірник" (т. 1-3. К., 1926-30, "Український архів" (т. 1-4. К., 1929-31) та ін. публікації з історії України, фольклору, етнографії тощо. На деяких виданнях А. к. негативно позначився вплив бурж.-націоналістичних концепцій М. С. Грушевського. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Кисіль І.М.
Археографічна комісія ВУАН ака-дем. установа в складі УАН. Утв. в кінці 1918. У 1921 після злиття AK УАН та Київ, археогр. комісії М-ва нар. освіти УСРР (колишньої Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві) утворено АК ВУАН. За період свого існування (майже 15 років) ця інституція залишила помітний доробок в укр. науці. Організаторами роботи АК були відомі вчені Д. Багалій (перший голова 1918-19), В. Іконников (голова 1921-23), М. Василенко, О. Левицький, О. Грушевський, В. Модзалевський, Ф. Сушицький, В. Кордт та ін. Комісія вивчала, готувала до друку і видавала істор.-правові та істор.-статист, матеріали, документи з історії гайдам. руху, соціально-екон. відносин в Україні 17— 19 ст. (цеховий устрій, питання зем. власності тощо), істор.-літ. пам'ятки. За період діяльності АК вийшло друком 15 томів видань 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Палієнко М.Г.
Археографічна комісія київська див. Тимчасова комісія для розгляду давніх актів 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Журба О.
Археографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові Створена 1896 за ініціативи та на чолі з Михайлом Грушевським (заступник — Іван Франко). Членом АК НТШ були Кость Левицький, Олександр Колесса, Степан Смаль-Стоцький, Кирило Студинський, Степан Томашівський, С.Джиджора, Мирон Кордуба. Згодом членами археографічної комісії стали Володимир Антонович, Дмитро Багалій, В. Я. Гнатюк, Іван Каманін, В’ячеслав Липинський, Микола Василенко та інші. Започаткувала серійні видання «Жерела до історії України-Руси» (11 томів) та «Пам’ятки українсько-руської мови та літератури» (8 томів). Після Першої світової війни та поразки національно-демократичної революції в Галичині АК НТШ фактично припиняє діяльність і багато її членів на чолі з М. Грушевським включаються в організацію АК ВУАН. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Палієнко М.Г.
Археографічна комісія Центрального архівного управління УСРР наукова установа, створена наприкінці 1928 при Центральному архівному управлінні УСРР для науково-методичного керівництва роботою архівів та видання архівних документів з історії революційного руху, Жовтневої революції і громадянської війни в Україні, соціально-економічної історії та класової боротьби в Україні, історії фабрик та заводів України. В 1931—1934 через репресії поступово припинила свою діяльність. Діяла в Харкові, мала філію в Києві, наукові осередки в Одесі та Житомирі. Керівником АК ЦАУ були Михайло Рубач, Р. Шпунт та С. Семко (з 1931), вченими секретарями — Микола Горбань (1929–1930), М. Васильєва (1930), П. Білик (1930–1932). Мала 3 секції: архівознавчу (керівник В. Веретенников, вчений секретар П. Білик), видання джерел із соціально-економічнох історії України (кер. Г. Карпенко, вчений секретар М. Горбань) та видання історико-революційних пам’яток (керівник М. Рубач, вчений секретар М. Васильєва); а також постійні й тимчасові комісії для виконання спеціальних завдань. В АК ЦАУ працювало понад 50 науковців, у тому числі Дмитро Багалій, Віктор Барвінський, П. Клименко, І. Кравченко, О. Оглоблин, В. Романовський та інші. Опублікувала 12 видань, в тому числі 2 довідники, 9 збірок документів, зокрема «Архів Запорозької Січі: Опис матеріалів» (К., 1931), «Резолюції Всеукраїнських з’їздів Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів (від I до XIII з’їзду Рад)» (Х., 1932), «III Всеукраїнський з’їзд Рад (6— 10 березня 1919 року): Стенографічний звіт» (Х., 1932), «Повстання селян у селі Турбаях (1789—1793 роки): Матеріали до історії селянських повстань на Україні» (Х., 1932) та 8 номерів журналу «Архів Радянської України». 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Калінічева Г.І.
Архив князя Воронцова» зібрка документів (автобіографічні записки, листування тощо) фамільного архіву графів (з 1845 — князів) Воронцових, цінне джерело з історії зовнішньої і внутрішньої політики Російської імперії XVIII — середини XIX століття. Частково видано у 40 томах (1870–1895) за редакцією російського археографа і бібліографа Петра Бартенєва, решта залишилася в рукописах і зберігається в архівних та бібліотечних фондах Москви і Санкт-Петербурга; в Україні — в Державному архіві Автономної республіки Крим та Одеській державній бібліотеці імені О. Горького. Засновником архіву був С. Воронцов (рос. посол у Венеції та Англії), який заповів свої архівні матеріали та книги, журнали, газети бібліотеці Новоросійського університету (Одеса, 1898). Наприкінці 1870-х років в бібліотеці Воронцових нараховувалося 450 назв періодичних видань, які хронологічно охоплювали період з 1675 по 80-ті роки XIX століття. Фонд має книжки одинадцятьма мовами. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4,онлайн
Архивная летопись Донбасса» періодичне видання з питань архівознавства, що випускає Державний архів Донецької області. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Приходько Л.Ф.
Архивное дело» історико-архівознавчий журнал, що виходив 1923—1941 з перервою 1924 і 1934, усього вийшло 58 випусків. Орган Центрального архіву РСФРР (1923–1928), Центрального архівного управління РСФРР (1929–1933), Центрального архівного управління СРСР та Центрального архівного управління РСФРР—РРФСР (1935–1937), головного архівного управління НКВС СРСР (1938–1941). Друкував інструкції, обіжники, постанови центральних архівних органів РСФРР—РРФСР та СРСР; матеріали з’їздів та конференцій архівних працівників СРСР, у тому числі всеукраїнських архівних нарад та з’їздів; статті з теорії та практики архівознавства; висвітлював стан архівної справи в республіках СРСР та за кордоном; давав короткі огляди фондів архівів, документальних та архівознавчих видань, зокрема журналу «Архівна справа» та окремих публікацій українських архівістів. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Матяш І.
Архивные юноши» збірне прізвисько освічених молодих людей, що служили в 1820-х роках в Московському архіві Колегії закордонних справ. Вираз було придумано Сергієм Соболевським для товаришів по службі свого покоління, прийнятих в архів на початку 1820-х років, але іноді поширюється ширше на молодих працівників архіву усього періоду його існування. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Патик В.В.
Архивный работник» періодичне видання з питань архівознавства. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Матяш І.
Архів (організація) організація, що здійснює інформаційну діяльність, головною метою якої є комплектування та зберігання фонду архівних документів (несучасних документів, що мають незмінну цінність) і видача їх користувачам відповідно до їх інформаційних потреб (ДСТУ 2392-94. Базові поняття. Терміни та визначення); − установа чи її структурний підрозділ, що організує і забезпечує відбирання, нагромаджування архівних документів, їх облік, зберігання, користування ними (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Примітки. Архіви можуть бути державні, центральні, спеціальні; крім того, можуть бути архіви фотодокументів та архіви мікрофільмів (ДСТУ 2392-94. Базові поняття. Терміни та визначення). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 3 Матяш І.
Архів Ватикану, Архіви Ватикану фонд, що зберігається у Ватикані 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4
Архів видань упорядкована множина видань, які підготував і/чи опублікував конкретний ЗМІ, з засобами доступу до них. Архіви видань можуть зберігатися на традиційних (паперових) та комп'ютерних носіях інформації. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Архів відомчий та галузевий архів, який перебуває в безпосередньому підпоряд-куванні відомчої організації, що не входить до системи державної ар-хівної служби чи є структурним підрозділом установи. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Калінічева Г.І.
Архів Галицького намісництва фонд Галицького намісництва (ф. 146 в ЦДІАЛ), що налічує понад 200 тис. од. зб. за 1772–1921 рр. Однак хронологічно фонд охоплює значно ширший період: багато громад, організацій і приватних осіб для підтвердження своїх майнових чи станових прав подавали Намісництву давні документи (з 1448 р.). Намісництво, його численні комісії і комітети в результаті своєї діяльності створили величезну кількість документів, які є достатньою базою для вивчення державного устрою, економіки й сільського господарства, суспільно-політичного життя, культури, науки, освіти, охорони здоров’я. Багато документів цього періоду стосуються міжнародної політики, воєн, розвідки й контррозвідки, революцій, повстань. Розвиток і утвердження капіталізму в сільському господарстві Галичини можна досліджувати завдяки багатьом документам про скасування панщини 1848 р. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн
Архів Генеральної військової канцелярії фонд, що зберігається в Центральному державному історичному архіві України 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Синяк І.
Архів греко-католицьких митрополитів ??? 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4
Архів гродських і земських актів у Львові (Земський архів) за розпорядженням крайового трибуналу в 1783 р. австрійська адміністрація почала надсилати до Львова майже з усіх міст Галичини актові книги ліквідованих гродських і земських судів. Для розміщення цих книг крайова адміністрація виділила приміщення колишньої бібліотеки Бернардинського монастиря. З 1784 р. акти почали надходити до Львова. Того ж року для охорони актових книг було призначено відповідальну особу. У 1828 р. в історичному архіві Львова зберігалося 15323 томи книг. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5
Архів державний Архів, створений і фінансований державою (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Калінічева Г.І.
Архів електронний ??? 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Ковтанюк Ю.С.
Архів зі змінним складом документів архів, який зберігає документи протягом встановлених строків, після чого частина їх підлягає передаванню у відповідний архів для постійного зберігання. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Гаранін О.Я.
Архів Карт у Львові архів карт і планів у Львові, який понад 100 років існував як самостійна установа, було приєднано в 1931 р. до Державного архіву у Львові (Archiwum Państwowe we Lwowie). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн
Архів Коша Нової Запорозької Січі зібрання документів т. з. Нової Січі (1734— 75). Окр. з них виходять за ці хронологічні межі. Серед документів архіву — універсали та листи гетьманів, ярлики крим. ханів, трактати та угоди з Польщею, Туреччиною, Кримом, матеріали посольств, слідчих комісій та комісій по розмежуванню кордонів, грамоти рос. царів, суд. справи, актовий матеріал тощо. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Синяк І.
Архів механічної документації (АМД/АDM) Республіки Польща Див. Національний цифровий архів (польск. Narodowe Archiwum Cyfrowe) 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6
Архів Міністерства оборони СРСР науково-дослідна установа. Приймає, зберігає, проводить облік і наук.-тех. обробку документів і матеріалів Рад. Армії за період Великої Вітчизн. війни 1941-45 та наступних років (матеріали до 1941 зберігаються в Центр. держ. архіві Рад. Армії СРСР в Москві), забезпечує використання їх з науковою та практичною метою. Утворений 2.VII 1936 в Москві як архів матеріалів центр. апарату Наркомату оборони (НКО) СРСР, до 21.VII 1947 називався Відділом архівів НКО СРСР. Зберігає понад 18 млн. справ центр. органів військ. управління, з'єднань, частин, підрозділів, установ (крім ВМФ; документи ВМФ зберігаються в Центр, держ. архіві Військ.-Мор. Флоту СРСР в Ленінграді). Архів МО СРСР міститься у Подольську Моск. області. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Кисіль І.М.
Архів нових актів у Варшаві Центральний архів сучасних актів був створений в результаті прийняття указу глави держави Юзефа Пілсудського 7 лютого 1919 р. Це один з трьох найбільш важливих архівів в Польщі. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн
Архів помісного приказу Діловодство Помісного наказу (чолобитні, довідки, матеріали судових допитів, описи земель, писцеві книги, казки генерального двору та ін. ) дійшло до нас у величезному числі стовпців і книг, майже зовсім не описаних і не вивчених; велика частина цього матеріалу зосереджена в Московському архіві міністерства юстиції. З точки зору джерелознавства – це матеріал величезної ваги, оскільки зберігає відомості про описування та межування земель у Росії з ХV до кінця ХVІІ ст. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4,онлайн
Архів розрядного приказу У Розрядному приказі Росії складалися розписи придворних церемоній (прийоми іноземних послів, весілля членів великокнязівських і царських сімей та їх родичів, пожалування в чини), він займався розглядом місницьких суперечок. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4,онлайн
Архів Святійшого Синоду Російської Православної Церкви (1721–1917) з 1721 до серпня 1917 р. Святійший правлячий синод був вищим державним органом церковно-адміністративної влади Російської імперії, що замінив собою патріарха у частині загальноцерковних функцій та зовнішніх зносин (номінально існував до 1 лютого 1918 р.). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн
Архів уніатських митрополитів архів греко-католицьких митрополитів після ліквідації Греко-католицької церкви у 40-х роках XIX ст. було перевезено з Радомишля до Петербурга. Більша частина цього архіву, описаного С. Рункевичем, зберігається в Російському державному історичному архіві в Санкт-Петербурзі (ф. 823 «Канцелярія митрополитів грею-уніатських церков Росії»). Значну кількість документів було опубліковано ще в середині XIX ст. в «Актах Западной России», «Актах Юго-Западной Роосии». Проте іншу частину, радомишльську, дослідники шукають і нині. На думку історика унії Л. Тимошенка, окремі блоки радомишльського архіву розкидані по різних архівосховищах України. Зберігаються вони і в Інституті рукопису НБУВ, зокрема у фонді І та II, в Центральному державному історичному архіві України в м. Києві, в Державному архіві Житомирської області, Центральному державному історичному архіві України у м. Львові [7, с. 12-15]. Упорядник архіву С. Рункевич відмічав, що документи Греко-Уніатської Церкви повністю збереглися, проте це не відповідає істині. Частина документів була ліквідована ще при упорядкуванні архіву, а частина, попри фіксацію в 2-му описі, не видаються з причини їх знищення (метричні книги частини повітів Волинської губернії за період 1697-1801 pp.) 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4,онлайн
Архів Ярослава Мудрого ??? 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4
Архів-музей літератури та містецтва України (ЦДАМЛІМ) 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Ясь О.
Архів-музей Української православної церкви в Баунд-Брук, Нью-джерсі Заснований з ініціaтиви Патріярха Мстислава, музей у Бавнд Бруку має дві унікальні колекції – К. Мощенка і самого Патріярха. К. В. Мощенко, за фахом архітектор-інженер, від 1904 р. працював у музейництві ( Київський історичний музей, Музей Полтавського земства, Лаврський музей). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн
Архіваріус охоронець архівних матеріалів, співробітник архіву. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Гаранін О.Я.
Архіваріус» інформаціний вісник Державного архіву Тернопільської області. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Романовський Р.В.
Архіви Гетьманщини архіви, створені за часів Гетьманщини. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Патик В.В.,Синяк І.
Архів дипломатичний, Архіви дипломатичні сукупність документів і матеріалів, які утворюються у процесі діяльності відомства закорд. справ країни та її представництв за кордоном або тільки стосуються цієї діяльності, але походять з ін. джерел. А. д. є частиною держ. архівів. Підпорядковуються відповідним інституціям д-ви. Остання регламентує доступ до дип. документів і умови праці з ними. У міжнар. праві статус цих документів визначається Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 та Віденською конвенцією про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів та державних боргів 1983 (див. у ст. Правонаступництво). Зокрема, Конвенція 1961 встановлює, що архіви і документи дип. представництв є недоторканними у будь-який час і незалежно від їх місцезнаходження (ст. 24). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Матяш І.
Архіви літературні архівосховище, в якому зберігається документи і матеріали з історії української літератури 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Коломієць Н.А.
Архіви музейні (архів-музей) архівна установа, що виконує функції архіву та музею. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Круглова Людмила Борисівна
Архіви України» науково інформ. бюлетень Гол... архівного управління при Раді Міністрів УРСР. Засн. 1947. Спочатку називався " Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР". В 1949-57 бюлетень видавали російською мовою. Під теперішньою назвою виходить з липня - серпня 1965. "А. У." друкують документи, статті з історії України, з архівознавства, джерелознавства, археографії та ін. спеціальних історичних дисциплін, критико-бібліогр. і біографічні матеріали. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Бандура М.В.
Архівіст 1) фахівець у галузі архівної справи; 2) працівник архіву, який виконує роботи, пов'язані з архівними технологіями 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Гаранін О.Я.
Архівіст: Вісник САУ» У жовтні 1991 р. започатковано видання інформаційного бюлетеня "Вісник САУ", який у 1999 р. перетворено на науково-популярний часопис "Архівіст: Вісник САУ" (відп. редактор - д.і.н., проф. І.Б. Матяш). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Гаранін О.Я.
Архівіст» періодичне видання з питань архівознавства. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Приходько Л.Ф.
Архівіста польські» («Archiwista Polski») Щоквартальний "Польський Архіваріус" продовжує традицію Бюлетеню "Архівіст", що публікується Асоціацією польських архівістів з червня 1965 р. Бюлетень містить новини та інформацію про діяльність Асоціації та дискусійні і полемічні матеріали, теорію і практику архівної справи в Польщі і за кордоном. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Романовський Р.В.
Архівістика архівознавство та архівна справа в їх єдності. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Демуз І.О.
Архівна довідка – документ архівної установи, оформлений відповідно до законодавства, що містить інформацію про предмет запиту на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових даних (Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», ст. 1); − офіційно засвідчений документ, що містить інформацію про предмет запиту на підставі архівних документів із зазначенням пошукових даних цих документів (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Калінічева Г.І.
Архівна евристика спеціальна архівознавча дисципліна, що вивчає теорію, методику і практику пошуку архівної інформації. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Христова Н.М.
Архівна електронна справа Див. Електронна справа 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6
Архівна інформація сукупність первинної та вторинної документної інформації архівів. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Прилепішева Ю.А.
Архівна кліматологія прикладна галузь знань, що вивчає засоби оптимізації температури та вологості в приміщеннях архівів. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Кітам В.О.
Архівна колекція архівний фонд офіційного чи особового походження, утворений із розрізнених документів об’єднуванням за однією або декількома ознаками (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Це сукупність окремих архівних документів різного походження, що мають наукову, історико-культурну цінність і об'єднані за однією або кількома ознаками (тематичною, авторською, хронологічною, номінальною тощо). Наприклад, в архіві Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС зберігається колекція звітів з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, виконаних різними організаціями, але пов'язаних тематично з проблемою пом'якшення наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. (ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (Правила, п.7.1.3) N 16 від 16.03.2001) 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Кисіль І.М.
Архівна комісія МНО УНР мі¬ж¬ві¬до¬м¬чий на¬у¬ко¬во-¬до¬ра¬д¬чий па¬м’я¬т¬ко¬о¬хо¬рон¬ний ор¬ган у скла¬ді МНО УНР. Створений 30 сер¬п¬ня 1919 р. у Ка¬м’я¬н¬ці-Подільському. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Матяш І.
Архівна копія (архівознавство) повне відтворення усього тексту архівного документа, засвідчене архівом (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Кисіль І.М.
Архівна освіта в Україні Організація архівної освіти та післядипломної підготовки архівістів належать до пріоритетних завдань Державної архівної служби України та державних архівних установ. Нині в Україні налічується більше 15 вищих навчальних закладів, де ведеться підготовка кадрів для архівних установ. Дисципліни архівознавчого та документознавчого циклу викладаються на історичних і юридичних факультетах, в інститутах державного управління, інформаційних систем та технологій університетів і академій. На підставі угод між архівними установами та вищими навчальними закладами, що займаються підготовкою архівознавців та документознавців, студенти проходять обов’язкову практику в архівах. Щорічно близько 20 тис. студентів, аспірантів, докторантів, викладачів працюють у читальних залах державних архівних установ. Водночас навчальні заклади, що проводять підготовку архівістів та документознавців, залучають до викладання фахівців-архівістів - працівників державних архівних установ. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 3 Матяш І.
Архівна періодика в Україні Засіб масової комунікації в сфері архівної справи 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 3 Матяш І.
Архівна система сукупність основоположних принципів організації і управління архівною справою, способів та технології її ведення, що забезпечують цілісність і скоординованість функціонування архівної галузі. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Калакура
Архівна справа – галузь життєдіяльності суспільства, що охоплює наукові, організаційні, правові, технологічні, економічні та інші питання діяльності юридичних і фізичних осіб, пов’язані із нагромадженням, обліком, зберіганням архівних документів та використанням відомостей, що в них містяться (Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», ст. 1); − галузь життєдіяльності суспільства, що охоплює правові, наукові, технологічні, економічні та інші питання діяльності архівних установ і громадян, пов’язані з відбиранням, накопичуванням, обліком, зберіганням архівних документів, користуванням ними та використовуванням їхньої інформації (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 3 Матяш І.
Архівна справа» історико-архівознавчий журнал, орган Центрального архівного управління УРСР. Журнал виходив 1926- 31 у Харкові. Публікував статті з теорії, історії та практики архівної справи, документальні матеріали з історії революц. руху, екон. розвитку України тощо. В додатку до "А. с." - "Червоному архіві" друкувалися переважно матеріали з історії України в дореволюц. часи. Вийшло 15 номерів. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Матяш І.
Архівна статистика збирання, оброблення й аналіз інформації, що характеризує кількісні аспекти архівної справи. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Волкотруб Г.К.
Архівна термінологія система наукових термінів, яка відбиває сутність архівознавства та архівної справи. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Коломієць Н.А.
Архівна україніка архівні документи, що стосуються історії України й українського народу. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Матяш І.
Архівна україніка в Канаді архівні документи, що стосуються історії України й українського народу. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Матяш І.
Архівна установа архів або інша установа, яка керує і (або) виконує науково-дослідну й інформаційну діяльність в архівній справі (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Спеціалізований заклад чи структурний підрозділ, що забезпечує збирання, зберігання архівних документів та організацію використання їхньої інформації або здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність у галузі архівної справи. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Гаранін О.Я.
Архівне джерело архівний документ, що став предметом наукового дослідження. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Гаранін О.Я.
Архівне законодавство галузь законодавства, що регулює зберігання, доступ і захист архівних документів та організацію архівів у державі. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Гаранін О.Я.
Архівне зібрання архівна колекція, створена архівом. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Патик В.В.
Архівне надбання єдине архівне надбання двох чи більше країн, яке не може бути фізично розділене без порушення його цілісності. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6
Архівне описання, описова стаття структурована вторинна архівна інформація, що є результатом архівного описування, поданим у вигляді описової статті архівного довідника (ДСТУ 4331:2004. Правила описування архівних документів). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Селіверстова К.Т.
Архівне описування; описування архівних документів відбирання й фіксування в описовій статті інформаційних характеристик об’єкта описування (архівних документів, групи документів, архівного фонду, групи архівних фондів) (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять); − процес створювання й організування вторинної архівної інформації аналітико-синтетичним опрацюванням первинної архівної інформації та отриманих з інших джерел відомостей про документи (від фондоутворювача, з облікових та інших архівних документів цього та інших архівів, від фахівців-експертів і (або) літератури з відповідних галузей знань тощо) (ДСТУ 4331:2004. Правила описування архівних документів). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Селіверстова К.Т.
Архівне управління при Раді Міністрів УРСР Протягом 1947 - 1960 рр. державним органом управління архівною справою було Управління державними архівами Міністерства внутрішніх справ УРСР; у 1960 - 1974 рр. - Архівне управління при Раді Міністрів УРСР. Тривалий час (1948 - 1969) його очолював досвідчений організатор архівної справи, знаний архівіст С. Д. Пількевич (1897 - 1975). Завдання Архівного управління полягали в забезпеченні збереженості документів Державного архівного фонду (ДАФ СРСР), розробленні основних питань організації, теорії і практики архівної справи; виявленні й використанні архівної інформації; вивченні, узагальненні та поширенні передового досвіду вітчизняних і зарубіжних архівних установ. У 1945 - 1962 рр. структура Управління включала секретаріат і вісім відділів - організаційно-інспекторський, науково-методичний, комплектування ДАФ СРСР, використання документальних матеріалів, науково-видавничий, кадрів, фінансовий, адміністративно-господарський. Після зроблених у 1963 р. змін вона мала такий вигляд: секретаріат, сім відділів - організаційно-методичний, відомчих архівів і організації діловодства, комплектування, обліку і експертизи, наукового використання та інформації, науково-видавничий, кадрів, бухгалтерія, адміністративно-господарський. У квітні 1974 р. постановою Ради Міністрів УРСР Архівне управління перетворено на Головне архівне управління при Раді Міністрів УРСР. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4,онлайн Прилепішева Ю.А.
Архівний витяг витяг з архівного документа, засвідчений архівом (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Калінічева Г.І.
Архівний вісник» Інформаційний бюлетень Державного архіву Чернігівської області 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Романовський Р.В.
Архівний довідник довідник, призначений для розкривання складу і змісту архівних документів та їх пошуку (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Прилепішева Ю.А.
Архівний документ – документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об’єкт рухомого майна (Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», ст. 1); – документ, що припинив виконувати функцію, задля якої був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на його цінність для особи, суспільства чи держави, а також для власника, зокрема і як рухоме майно (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4,онлайн Матяш І.,Гаранін О.Я.
Архівний каталог архівний довідник, в якому інформацію систематизовано відповідно до обраної схеми класифікації (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Христова Н.М.
Архівний менеджмент ???
27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Калакура
Архівний опис архівний довідник, призначений для обліку та розкривання змісту одиниць зберігання, одиниць обліку, закріплювання їх систематизації всередині фонду (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Селіверстова К.Т.
Архівний підрозділ установи структурний підрозділ або структурно не відокремлена дільниця, що здійснює тимчасове зберігання документів установи (установ системи, галузі), доки їх не передають до державного архіву або на знищення. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Калінічева Г.І.
Архівний покажчик архівний довідник, що містить систематизований перелік об’єктів чи явищ, згадуваних в архівних документах, із зазначенням пошукових даних цих документів (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Демуз І.О.
Архівний пошук (виявлення архівних документів) розшук і відбір архівної інформації відповідно до запиту за архівними довідниками й архівними документами. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Христова Н.М.
Архівний примірник видання Примірник вітч. видання, який зберігається навічно в нац. бібліотеці і держ. фондосховищі (в Україні - Книжкова палата) і який не можна ні видавати за їх межі, ні виключати з фонду. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Архівний путівник архівний довідник, короткі відомості про документи одного або декількох архівів. Видами путівника є: путівник по архівах, путівник по фондах архіву (ів), короткий довідник по фондах архіву (ів), тематичний путівник по фондах архіву (ів). Путівник по архівах (архіву) - вид путівника по фондах архівів, систематизований перелік архівів з характеристикою зберігаються в них документів. Він може включати інформацію про всі архівні установи, музеях, бібліотеках та інших архівосховищах, що здійснюють постійне зберігання документів. Об'єктом опису в путівнику по архівах виступає архів або будь-яке з перерахованих вище сховищ документів. Характеристика архіву в путівнику по архівах складається: з назви архіву (повного та скороченого), адреси архіву (повні адресні дані), кількості фондів на паперовій основі, обсягу фондів на паперовій основі, крайніх дат документів на паперовій основі, історичної довідки, анотації. Вона може містити список виданих довідників. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Христова Н.М.
Архівний фонд сукупність архівних документів, сформована архівною установою на підставі зв’язку між документами і (або) їх створювачами (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять; ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять). 1) комплекс документів, історично або логічно пов'язаних між собою, що утворилися в результаті діяльності певної установи або особи; 2) основний підрозділ класифікації архівних документів на рівні незалежного цілого, що має одного фондоутворювача; 3) основна одиниця обліку документів НАФ. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Бойко Г.В.
Архівний фонд Національної академії наук України формується з документів, що утворилися в результаті науково-дослідної, науково-технічної, науково-організаційної та управлінської діяльності академічних установ, колекцій і архівів видатних вчених НАН України. Централізований облік Архівного фонду Академії здійснює Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Обсяг Фонду — понад 1 млн. одиниць зберігання, що знаходяться в: Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського; Президії НАН України; 7 регіональних наукових центрах; 113 інститутах, їх відділеннях і філіях; 2 обсерваторіях; 22 спеціальних конструкторсько-технологічних бюро; 17 науково-технічних і науково-виробничих центрах; 23 дослідних заводах і виробництвах; 11 заповідниках, ботанічних садах і дендрологічних парках; 2 музеях. Зберігання значних архівних колекцій здійснюють також постійні наукові архіви Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського та рукописні відділи інститутів літератури ім.Т.Шевченка; мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Рильського; археології; Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4
Архівний шифр умовні позначки, які містять назву архіву, номери архівного фонду, архівного опису, одиниці зберігання чи одиниці обліку (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Бойко Г.В.
Архівна установа сільської, селищної, міської ради Архівна установа сільської, селищної, міської ради (Трудовий архів) створюється для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових та інших правовідносин юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду. (Про затвердження Типового положення про архівну установу сільської, селищної, міської ради для [...] Мін'юст України; Наказ, Положення від 02.06.2014 № 864/5) Архівні документи передаються до Трудового архіву у разі припинення діяльності юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, а також у випадках, визначених законодавством. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Каменєва С.А.
Архівні відділи районних державних адміністрацій Архівний відділ районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації, створюється головою районної державної адміністрації і підзвітний та підконтрольний голові районної державної адміністрації та відповідно Державному архіву при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, державному архіву області, Держкомархіву. Основними завданнями відділу є: реалізація державної політики в галузі архівної справи, здійснення управління архівною справою на території району; координація діяльності державних органів, підприємств, установ, організацій з питань архівної справи і діловодства; забезпечення поповнення Національного архівного фонду документами місцевого походження, їх державної реєстрації, обліку, зберігання та використання їх інформації. (Про затвердження Типового положення про архівний відділ районної державної адміністрації Кабінет Міністрів України; Постанова, Положення від 28.12.1998 № 2086) 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Каменєва С.А.
Архівні електронні сервіси 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Калінічева Г.І.
Архівні зібрання України» З метою посилення системного підходу до підготовки та видання архівних довідників у 2000 р. Державним комітетом архівів України затверджено програму підготовки довідкових видань "Архівні зібрання України" у межах двох серій: "Путівники" (довідники про склад та зміст фондів окремих державних архівів) та "Спеціальні довідники" (архівні довідники інших типів, зокрема загальнонаціонального, загальнодержавного характеру, міжнародні, тематичні; бібліографічні покажчики; анотовані реєстри описів фондів та покажчики архівних фондів, в тому числі особового походження, втрачених, розсекречених тощо). Впродовж 2000-2009 рр. в рамках програми "Архівні зібрання України" було видано понад 70 архівних довідників. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Романовський Р.В.
Архівні кореспонденти У травні 1926 р. Перший Всеукраїнський з’їзд архівних працівників у Харкові ухвалив рішення про необхідність розбудови мережі архівних кореспондентів. 10 лютого 1927 р. ЦАУ УСРР затвердило для них спеціальну інструкцію. Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. інститут архівних ко респондентів в УСРР став ефективною формою громадського сприяння збереженню національної архівної спадщини. Відповідно до інструкції, інститут архівних кореспондентів засновувався переважно в колишніх окружних, повітових містах і всіх районах. До складу архкорів залучалися особи, насамперед із числа місцевих вчителів, бібліотекарів, музейних, краєзнавчих й інших працівників культури, студентів вищих шкіл, які не були співробітниками окружного архівного управління та не отримували там платні. Їх завданням було, головним чином, виявлення «безпритульних» архівних матеріалів, яким загрожувало знищення. Також архівні кореспонденти повинні були інформувати й пропагувати серед широких верств населення науково-історичне та практичне значення архівів шляхом розміщення статей і заміток у пресі, а також проведення бесід. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Матяш І.
Архівні та бібліографічні джерела української історичної думки» друкований орган, серійне видання Українського науково-дослідного інститута архівної справи та документознавства (УНДІАСД). Включено до переліку Вищої атестаційної комісії України № 1 наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук (постанова Президії ВАК України від 8 вересня 1999 р. № 01-05/9, "Бюлетень ВАК України", 2001, № 3) 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Романовський Р.В.
Архівні технології сукупність методів виконання комплексу послідовних і взаємопов'язаних робіт з архівними документами, спрямованих на забезпечення їхньої збереженості й використання ретроспективної документної інформації. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Гаранін О.Я.
Архівно-бібліотечна секція Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини Першим радянським державним органом управління архівною справою стала створена в січні 1919 р. у Харкові Архівно-бібліотечна секція (керівник В. О. Барвінський), що діяла у складі Всеукраїнського комітету охорони пам'яток мистецтва і старовини (ВУКОПМИС). На секцію покладалися завдання організації і централізації архівної справи, облік і раціональний розподіл документів між архівами; збирання відомостей про документи українського походження в зарубіжних архівах; здійснення контролю за відбором документів на постійне зберігання; популяризація архівної справи; підготовка кадрів. Секція поділялася на чотири підвідділи: архівознавства (теорії архівної справи); контрольно-експертний (з відбору документів для зберігання і утилізації); адміністративно-технічний; архівного фонду. Після того як роботу секції перенесено до Києва, її очолив В.Л. Модзалевський (квітень - червень 1919 р.). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн Матяш І.
Архівно-книжно-бібліотечний відділ Головного управління у справах мистецтв та національної культури Міністерства народної освіти Української держави Організований у квітні 1918 р. архівно-книжно-бібліотечний відділ Головного управління у справах мистецтв та національної культури Міністерства народної освіти Української Держави, що його очолював В. Л. Модзалевський (квітень1918 р. - січень 1919 р.), зосередив зусилля на вдосконаленні засад і практичному здійсненні архівної реформи. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Матяш І.
Архівознавець фахівець з архівознавства. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Гаранін О.Я.
Архівознавства кабінет (КА ЦАУ) перша українська науково-дослідна установа в галузі архівної справи. Створена як відділ Центрального архівного управління УСРР в червні 1930 р. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Матяш І.
Архівознавство комплексна наукова дисципліна та система знань, що вивчає теорію, історію і практику архівної справи, її правові та економічні засади. А. займається питаннями обліку, зберігання, наук. систематизації та класифікації документальних матеріалів, розробляє види та форми наук.-довідкового апарату, методи та прийоми всебічного використання документів. В Росії А. як наука зародилося в 19 ст. В сучас. А. запроваджуються машинні методи пошуків документальних матеріалів з окремих проблем, тем. З теорії і практики архівної справи на Україні виходили і виходять періодичні видання: "Архівна справа" (1926-31), "Радянський архів" (1930-32), "Архів Радянської України" (1932-33), "Архіви України" (з 1947). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 3 Матяш І.
Архівознавство електронне ??? 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Ковтанюк Ю.С.
Архівне термінознавство наукова дисципліна архівознавчого циклу, предметом якої є архівна термінологія, її історія і теорія, кодифікація і нормалізація. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6 Селіверстова К.Т.
Архівознавчий науково-інформаційний збірник» Видання Центрального архівного управління УРСР. Один випуск був виданий в 1937. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5,онлайн
Архівологія, Архівне джерелознавство комплексна дисципліна на стику джерелознавства та архівознавства й займається виявленням і розробленням найважливіших комплексів джерел з історії архівної справи та архівів: описів, каталогів, путівників, справ, фондів, колекцій, архівів, проектів архівних законів тощо. У ширшому сенсі «архівологія» не тільки вивчає проблеми «архівного джерелознавства», але й досліджує всі аспекти документування людського досвіду. Відтак «архівологія» має виняткове значення для правильного прочитання джерела. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Матяш І.
Архівософія комплексна дисципліна на стику архівознавства, методології та теорії наукознавства і філософії, що вивчає архіви як інформаційну мегасистему загальнопланетарного характеру. Архівософія, покликана осмислити філософію архівістики, феномен архівів у всесвітньо-історичному процесі й розвитку цивілізацій. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Матяш І.
Архівосховище спеціально обладнане приміщення, призначене для зберігання архівних документів (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6
Архівування Див. Стиснення данних 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 6
Архівування електронних видань ознака інтернет-журналістики, яка полягає в можливості зберігати в мережі матеріали усіх попередніх чисел часопису в певній логічній файловій структурі. Архів видання доступний для споживача (безкоштовно або за плату) на його вимогу. Новини шляхом архівування можуть бути розташовані за датами, що дає змогу переглядати інформаційні випуски за певний день. А. е. в. передбачає створення сторінок для кожного з авторів часопису або для певних значущих подій чи героїв сучасності. На більшості сайтів новин можна здійснювати пошук за ключовими словами. Завдяки популярності серед читачів пошук в архівах електронних часописів сприяє зростанню відвідуваності видання і залученню рекламних надходжень. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6,онлайн
Асиметрія в міжкультурній комунікації помітні відмінності в міжкультурній компетенції одного з учасників міжкультурної комунікації, які впливають на її ефективність. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6
Асиметрія комунікаційних ресурсів (грец. asymmetria - неспівмірність) поняття зі сфери міжнародних новин, що означає однобічність руху інформаційних потоків, новин і фільтрацію їх вмісту в інтересах інформаційних монополій та пов'язаних з ними держав або олігархічних груп. Асиметрія комунікаційних ресурсів веде до ущемлення національних інтересів менш розвинених в інформаційному відношенні країн і створює дисбаланс новин, дисбаланс інформації у світовому інформаційному просторі. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6,онлайн
АСК" (видавництво) назва видавництва 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Асоціація спортивних журналістів України національна організація, створена на Всеукраїнському з’їзді українських спортивних журналістів 26.06.1999. Належить до Міжнародної асоціації спортивної преси. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 5,онлайн
Асошіейтед прес" ("Associated Press") - американське інформаційне агентство, створене в 1848 році. Репортери цього агентства орієнтувалися на оперативний збір інформації та подачу чистих фактів. Коментарі були вторинні. "Акцент на факт, опір думку" - так наставляв журналістів на початку створення та роботи агентства один з керівників "Ассошіейтед прес" Деніел Крейг. Він вимагав від репортерів швидкості в роботі та об'єктивності. Інформація, що надходила від "Ассошіейтед прес", контролювалася конфедеративних асоціацією преси, чий керівник Дж. Трешер закликав репортерів робити відмінності між фактами і чутками. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 4
Астерікс (< грец. aster - зірка) - друкарський знак у формі зірочки (*), який використовують на письмі для позначення посилань. А. інколи застосовується для відокремлення заголовка від підзаголовка. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Астрономічний атлас Атлас карт зоряного неба. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Астротерфінг (AstroTurf - штучна трава для спортмайданчиків) - формування та підтримка штучної громадської думки. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Атен Ежен (Луї) (1809- 1893) франц. бібліограф, історик періодич. друку. Осн. праці: "Політична і літературна історія преси у Франції" ("Histoire politique et litteraire de la presse en France", t. 1 - 8, 1859 - 61); анотована хронологія, покажчик (5000 назв.) періодич. видань на франц. мові. за період 1631 - 65 - "Історична і критична бібліографія французької періодичної преси" ("Bibliographie historique et critique de la presse periodique francaise", 1866), містить у введенні нарис загальної історії преси зі статистикою друку; покажчик (200 назв.) "Газети Голландії та підпільна друк в 17 - 18 ст." ("Les gazettes de Hollande et la presse clandestine aux XVII et XVIII siecles", 1865). 27.00.03 – Книгознавство-бібліотекознавство-бібліографознавство Соц. комунікації 5,онлайн Майстренко А.А.
Атетеза (< грец. athetesis - заперечення) — доказ необгрунтованого приписування авторства твору певній особі. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Атланті (журнал) часопис 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Майстренко А.А.
Атлас (видавництво) альбом зображень різних об’єктів (карти, креслення, малюнки та інше), що пропонується з метою навчання або практичного використання (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення). de Atlas; en atlas; fr atlas. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Атмосфера спілкування комплексна лінгво-психо-соціокогнітивна категорія спілкування, пов'язана з емпатичними характеристиками інтерактивних процесів у комунікації. А. с. формує величезна кількість чинників лінгвального та позалінгвального характеру. А.с. може сприяти чи ускладнювати міжособистісну інтеракцію, зокрема міжкультурне спілкування. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 4,онлайн
Атомиздат" спеціалізоване вид-во Держкомвидаву СРСР, Москва, осн. в 1957 як вид-во Гол. управління з використання атомної енергії при Раді Міністрів СРСР, в 1960 - 63 - Госатоміздат, з 1963 - А. Випускає науково-техніч., виробництв., довідкову, науково-популярну літературу з ядерної фізики, фізики елементарних частинок, фізики плазми, ядерній енергетиці, ядерному сировині, по радіаційній фізиці твердого тіла, з радіології та радіобіології та ін. Видає серії та бібліотеки: "Техніка ядерних реакторів" (з 1976), "Фізика ядерних реакторів" (з 1974), "Радиоизотопная автоматика" (з 1975), "Бібліотека інженера атомної електростанції" (з 1979), "Бібліотека з ядерної електроніці" (з 1978), "Атомно-воднева енергетика і технологія" (з 1978) та ін .; періодичні збірки: "Ізотопи в СРСР" (з 1965, до 1980 вийшло 56 випусків), "Питання теорії плазми" (з 1963, 10 випусків) та ін .; журнали. У 1979 - 169 книг і брошур тиражем св. 2,2 млн. прим. У 1981 об'єднано з вид-вом "Енергія" і стало зв. "Енергоіздат". 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Аудит комунікацій комплексна стороння оцінка внутрішніх і зовнішніх комунікацій підприємства (проекту), інструмент розробки та реалізації стратегічних планів. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 5,онлайн
Аудит комунікаційний (англ. communication audit) процес збору всіх комунікаційних матеріалів, їх сортування, порівняння та остаточне визначення на предмет виконання ними своїх функцій. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6,онлайн
Аудиторія 1) місце проведення лекцій 2) група, що сприймає повідомлення 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 5 Михайлин І.
Аудиторія глядацька (глядачі) потенційна чи реальна аудиторія реципієнтів (одержувачів інформації), що сприймають або готові сприймати візуальну інформацію (кіно, телебачення та ін. зорові образи). 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 5 Михайлин І.
Аудиторія ЗМІ (аудиторія засобів масової інформації) див. аудиторія журналістики. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 4 Михайлин І.
Аудиторія журналістики загальна назва споживачів інформаційної продукції. Формально слово «аудиторія» мало б вживатися лише по відношенню до радіослухачів, бо тільки вони слухають і чують журналістські твори. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 4 Михайлин І.
Аудиторія інформаційна (audience for information) - диференційовані за різними ознаками (віковим, соціальним, освітнім, расовими, гендерними, національним та ін.) групи людей, що контактують з інформацією. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6
Аудиторія масова (mass audience) - споживачі інформації поширюваної засобами масової комунікації. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 4 Михайлин І.
Аудиторія медійна (media audience) - диференційовані за різними ознаками (віковим, соціальним, освітнім, расовими, гендерними, національним та ін.) групи людей, що контактують з медіатекстами. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6 Михайлин І.
Аудиторія слухачів (слухачі) потенційна чи реальна аудиторія, приймаюча або готова приймати певну інформацію за допомогою слуху (радиоаудитория, учасники мітингів та ін.). 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6 Михайлин І.
Аудиторія телебачення (телеглядачі) загальна кількість глядачів, що мають можливість дивитися програми телебачення. Розрізняють реальну і потенційну аудиторію конкретної передачі, програми і телебачення в цілому. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6 Михайлин І.
Аудиторія цільова (англ. target audience): а) конкретна група людей з певними демографічними, географічними, психологічними, поведінковими та ін. характеристиками, відносинами і перевагами; б) в рекламі та зв'язках із громадськістю - група людей, які отримують маркетингові послання і володіють значним потенціалом для реакції на ці послання. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Аудиторія читацька (читачі) потенційна чи реальна аудиторія певних друкованих засобів масової інформації (газет, журналів, прес-релізів та ін.). 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6 Михайлин І.
Аудиторний зріз Мета рекламного дослідження, що визначає характеристики аудиторії: стать, вік, сімейний стан, освіта і т.п. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Аудіметр (< лат. audio - чую, слухаю + грец. metron - міра) - електронний пристрій для збору відомостей про смаки і вподобання телеглядачів. А. був винайдений у США в 1930-х роках Полом Лазарсфельдом, а в 1987 році замінений сучаснішим ТБ-метром. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6,онлайн
Аудіовидання видання, що включає в якості додатку, доповнення, ілюстрації звукозапис, або видання, осн. матеріалом якого є звукозапису, а текст і зображення носять супровідно-пояснювальний характер. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Аудіовізуальне видання видання, що включає аудіовізуальний твір (одне або декілька) як осн. матеріалу або в якості додатку, доповнення, ілюстративного, навчального матеріалу. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6
Аудіовізуальний архів 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Ємельянова Т.О.
Аудіовізуальний документ 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 5 Ємельянова Т.О.
Аудіовізувальна продукція (< лат. audio - чую, слухаю + visualis - зоровий) - фільми, кліпи та інші матеріали, в яких поєднуються зоровий і звуковий уплив на аудиторію. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 6
Аудіосприйняття (audio perception) - здатність людини до виявлення в медіатексті смислових, образних взаємозв'язків між одиницями звукового ряду; відчуття атмосфери почуттів, значень, асоціацій; визначення свого ставлення до системі поглядів авторів медіатексту 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6
Аудіотекст (audio text) - повідомлення (радіопередача, звукозапис та ін.), викладене в будь-якому вигляді та жанрі, і призначене для слухового сприйняття аудиторією. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6
Аудіювання ЗМІ (< лат. audio - чую, слухаю) - перевірка достовірності даних про тиражі газет і журналів. За кордоном А. (або аудит) ЗМІ проводять незалежні спеціальні організації. До прикладу, у СІЛА і Канаді А. займається Audit Bureau of Circulations (створ, у 1914 р.), фінансована великими рекламними агенціями, рекламодавцями і власне видавцями. В Україні відомості про реальний наклад періодичних видань зазвичай можна отримати у типографіях. У медіаплануванні під А. розуміють визначення соціального і вікового складу аудиторії видання, телепрограми, радіостанції, сайту в Інтернеті. 27.00.04 – Теорія та історія журналістики Соц. комунікації 5,онлайн
Афініті емоційний фон в процесі комунікації. Поняття введено Л. Роном Хаббардом. Заходи в зв'язках з громадськістю часто супроводжують певними додатковими ефектами, що служать сприятливим фоном. 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій Соц. комунікації 6,онлайн
Афінський кодекс (кодекс міжнародної асоціації зв'язків з громадськістю - ІПРА). Від членів ІПРА потрібне дотримання етичного кодексу, відомого як Афінський кодекс, оскільки він був прийнятий в Афінах Генеральною асамблеєю ІПРА у травні 1965. В нього були внесені деякі зміни в квітні 1968 Афінський кодекс був також прийнятий СЕПР (Європейською конфедерацією ПР) в 1965. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 5,онлайн
Афіша (оголошення) (франц. affiche - об'ява) —рекламне або довідкове аркушеве видання з інформацією щодо певного культурного заходу (події), призначене для розклеювання (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення). de Aushand; en advertisement; fr affiche. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 6 Сацький Павло
Афіша" видавництво 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Афішна тумба спеціальна споруда циліндричної форми, призначена для розміщення рекламних текстів. 27.00.06 – Прикладні соціально-комунікаційні технології Соц. комунікації 6
Афішні шрифти типографські шрифти дуже великих кеглів (більше двох квадратів), що вживаються в високого друку при оформленні афіш та плакатів. 27.00.05 – Теорія та історія видавничої справи та редагування Соц. комунікації 5,онлайн
Ашетт Луї Крістоф Франсуа (5.5.1800, Ретель, Арденни, - 31.7.1864, Плессі-Піке, поблизу Парижа), засновник найбільшого франц. багатогалузевого вид-ва і книгар. У 1826 почав свою діяльність в Парижі з випуску навчально-педагогич. літ-ри; поступово розширив тематику шляхом видання словників (зокрема, великого словника франц. мови), путівників, класиків мистецтв. літ-ри, наукової літератури, масових ілюстрованих серій ("Науково-популярна бібліотека", "Колекція путівників", "Бібліотека кращих іноземних романів" та ін.), журналів та ін. У 1919 на базі фірми А. було створено акціонерне товариство з видання і розповсюдження книг та періодич. друку - "Лібрері Ашетт" ("La Librairie Hachette"), що стало найбільшим франц. видавничим об'єднанням. З жовтня 1933 випускався щомісячний бібліографіч. бюлетень (з річною кумуляцією) "Biblio", який в 1972 об'єднався з "Bibliographic de la Francebiblio". 27.00.03 – Книгознавство-бібліотекознавство-бібліографознавство Соц. комунікації 5,онлайн Майстренко А.А.
Альмагест» (трактат) Трактат Птолемея, присвячений астрономії (ІІ ст. н.е.) 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Зворський С. Л.
Аннали какчикелів (Літопис какчикелів) літературно-історична та міфологічна пам’ятка народу какчикель XVI ст., одне з найважливіших джерел із історії колонізації Центральної Америки іспанцями з погляду корінного населення. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Талах В.
Археографічна комісія імператорська Наукова установа у Санкт-Петербурзі, заснована у 1834 р. (з 1918 діє у складі РАН/АН СРСР як Археографічна комісія АН) 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Журба О.
Археографічна школа Університету Святого Володимира Наукова археографічна школа Університету Святого Володимира 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Калакура
Археографія Наукова дисципліна, що займається опрацюванням і введенням у науковий обіг писемних історичних джерел 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 3 Палієнко М.Г.
Архів Радянської України» історико-архівознавчий журнал, орган Центрального архівного управління УРСР Створений на основі журн. "Радянський архів" і "Бюлетеня Центрального архівного управління УРСР". Виходив 1932-33 у Харкові. Друкував документальні матеріали з історії революц. руху і рад. будівництва на Україні, статті з теорії і практики архівознавства. Вийшло 8 номерів. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Матяш І.
Архив Юго-Западной России збірник документів з церковної, політичної та економічної історії України і Білорусії XIII-XVIII ст. (К., 1859-1914. 35 т. В 36 кн.). Головним джерелом для видання АЮЗР служили матеріали Київського центрального архіву, а також документи, що надійшли до Київської комісію від мон-рів, установ і приватних осіб. АЮЗР складається з 8 частин. 1-а ч. (12 т.) Присвячена історії Православ'я в Південно-Зах. Росії в кін. XV - XVIII ст. 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Журба О.
Архівні комісії губернські Регіональні установи археографічного профілю в Російській імперії 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Журба О.
Актові книги збірники оригіналів та копій документів XV - XVIII ст., вписаних або засвідчених різними судами 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Кисіль І.М.
Акты Московского государства Серія джерельних публікацій 27.00.02 – Документознавство-архівознавство Соц. комунікації 4 Кисіль І.М.

Див. також