Петровський А. Основні етапи, форми та методи підкорення Індії і перетворення її в колонію Великої Британії


4 912 views

Петровський А. Основні етапи, форми та методи підкорення Індії і перетворення її в колонію Великої Британії

історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Рубрика: Нової історії Азії та Африки, Історія Англії, Історія Індії, колоніальна політика.

Основні етапи, форми та методи підкорення Індії і перетворення її в колонію Великої Британії.

Київ – 2012.

 

 

ЗМІСТ:

ВСТУП…… ………………………………………………………………3 стор.

РОЗДІЛ І. Етапи переходу індійських територій під британський контроль. Хронологія та сутність загарбницьких кампаній……………………….6 стор.

РОЗДІЛ ІІ. Основні риси колоніальної англійської політики на індійських землях ………………………………………………………………..…….11 стор.

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..17 стор.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………….19 стор.

 

 

ВСТУП

Європейці виявили інтерес до індійських територій ще з епохи Великих географічних відкриттів. На ранніх етапах освоєння Індії їх успіхи обмежувалися створенням невеликих факторій вздовж узбережжя Аравійського моря та Бенгальської затоки. На поч. XVIII ст. вздовж індійського узбережжя з’явилися численні європейські форпости: португальські, французькі, голландські, британські, і навіть данські. Майже всі вони належали відповідним акціонерним компаніям, які створювали їх як осередки для освоєння та пограбування багатих на прянощі та цінну сировину індійських територій.

Ще 1600-1601 рр. була організована Ост-Індійська компанія, яка заклала початок англійському пануванню в Індії. Вона була не тільки торгівельним об’єднанням, а й значною військово-політичною силою, мала власний флот та армію, користувалась підтримкою уряду.  Торгівельні компанії знаходились в руках заможних купців, які завдяки монополіям даних їм короною, відтісняли від торгівлі середніх та дрібних купців[1].

Через деякий час Ост-Індійська компанія передала своє індійське помістя британській короні, отримавши при цьому дуже значну компенсацію за рахунок акціонерам Ост-Індійської компанії з індійського бюджету, тобто за рахунок індійських платників податку була виплачена компенсація в 3 млн. фунтів стерлінгів.

Так утворився державний борг Індії. Це фактично була продажна ціна Індії, Індією ж і виплачена. В подальшому всі адміністративні служби укомплектовувались виключно з англійців. Віце-королі, які прибували в Індію безпосередньо з Англії повинні були пристосовуватись до Індійської громадянської служби та опиратись на неї. Згідно з парламентським законом про індійські ради при віце-королі й губернаторах були створені законодавчі ради з дорадчими функціями. В законі про адміністративну реформу було сказано, що найважливіші питання політики – фінансів, оподаткування, релігії, відношень з індійськими князівствами та іноземними державами не підлягали обговоренню в радах. Ост-Індійська компанія отримала дозвіл Могольського правителя на відкриття факторії в Сураті на початку 17 ст. (через декілька років вона купила ділянку землі і заснувала Мадрас. В 1662 р. острів Бомбей був подарований Португалією в якості приданого англійському королю Карлу ІІ, а він передав його Ост - Індській компанії.

В 1690 р. було засноване місто Калькутта. Таким чином, до 17 ст. Англійці завоювали низьку опорних пунктів на індійському узбережжі. В глиб країни вони просувались дуже повільно. В результаті битва при Плессі в 1757 р. вперше відійшла під їх контроль обширна територія і за декілька років англійськими колонізаторами було підкорені Бенгалія, Біхар та Порісся, а також південне узбережжя Індії. Наступне масштабне просування у цьому наступі відбулось майже через 40 років на початку 19 ст. Це привело англійців до воріт Делі. Третій великий наступ відбувся після останньої поразки маратхів у 1818р.; четвертий наступ у 1849р., після воєн з сітхами, які й завершили процес завоювання Індії. Підхід англійців до кожної нової завойованої території мінявся у відповідності з цими перемінами й залежав також від характеру правлячої групи, котра була переможена англійцями. Так в Бенгалії, де перемога дісталася досить легко, мусульманські землевласники рахувалися правлячою верствою і політика англійців була направлена на підрив їх влади. В Пенджабі, навпаки, влада була захоплена у сикхів, і там спочатку не існувало антагонізму між англійцями і мусульманами. На більшій частині Індії маратхи були супротивниками англійців. Бенгалія першою в повній мірі відчула на собі англійське панування в Індії. Це панування почалось з відкритого пограбування населення і введення системи земельного податку. Результатом всього цього, навіть на перших порах став голод 1770 р., який забрав життя у третини населення Бенгалії та Бухара. Головним завдання торгівельних компаній являлась доставка індійських промислових товарів текстилю і т. д., а також прянощів і коштовного каміння та інших аналогічних товарів зі Сходу в Англію.  Торгівельні компанії відіграли значну роль в колоніальному завоюванні Індії, суть якого ми розглянемо детальніше й з’ясуємо його хронологію,основні форми та методи які були притаманні цьому явищу.

РОЗДІЛ І.

 Етапи переходу індійських територій під британський контроль. Хронологія та сутність загарбницьких кампаній.

У середині XVIII в. з європейців найсильніші позиції мали Індії французька і англійська Ост-Індійська компанії. Ряд завойовницьких воєн, які англійська Ост-Індійська компанія вела в Індії метою захоплення і колоніального поневолення ряду індійських територій, а також із метою знищення свого головного колоніального суперника – французької Ост-Індійської компанії. Між обома компаніями йшла збройна боротьба.

У січні 1761 р. англійська Ост-Індійська компанія здобула повну перемогу – вигнала французів з їхніх головного володіння – Пондішері. Її результати були закріплені в Паризькому договорі 1763 р., що завершив Семирічну війну в Європі. Війна в Карнатиці (князівство у південно-східній частини Індії) тривала з перервами з 1746 із 1763 рр. Обидві воюючі сторони – англійські і французькі колонізатори вели боротьбу за підпорядкування Карнатики під виглядом підтримки різних місцевих претендентів за владу в цьому князівстві. Перемогу в кінцевому підсумку здобули англійці, які оволоділи ще в січні 1761 р. головним опорним французьким пунктом на півдні Індії – Пондішері, що мало значення для завоювання Бенгалії.

У 1756 р. наваб Бенгалії, прагнучи запобігти вторгненню в його володіння англійців, почав проти них війну, захопивши їх опорну базу у північно-східній частині Індії – Калькутту. Проте війська англійської Ост-Індійської компанії під командуванням Клайва невдовзі знову заволоділи Калькуттою, розгромили в Бенгалії сили французів, які підтримували наваба, і завдали 23 червня 1757 р. його силам поразки при Плессі. У 1763 р. у Бенгалії, перетвореній на васальне володіння Компанії, спалахнуло повстання, яке було придушене англійськими колонізаторами. Разом із Бенгалією англійці завоювали ще одну область на середній течії Гангу, яка входила до складу бенгальського навабства.

У 1803 р. було завершено завоювання розміщеної на південь від Бенгалії Ориси, на території якої містилося кілька феодальних князівств, що підпорядковувалися Компанії. Індію широко експлуатували методами первинного накопичення капіталу. Ненависть народних мас до завойовників призводила до стихійних спалахів гніву.

У 1773 р. англійський парламент прийняв Акт про управління англійськими колоніями в Індії. Акт поклав кінець подвійному управлінню Бенгалією. Було ліквідовано рештки бенгальської незалежності, а наваба відправлено у відставку, призначивши йому персональну спадкову пенсію від Компанії Були ліквідовані номінально існуючі бенгальські органи адміністративного управління, і вся влада офіційно зосередилася в руках Ост-Індійської компанії. 1784 року прийнятий акт про введення системи «подвійного управління», суть якого полягала в тому, що діяльність Ост-Індської компанії підлягала контролю з боку британського уряду. У 1775 р. Ост-Індська компанія початку війну проти маратхів. 1778 р. англійські війська зазнали важкої поразки. У цей час було організовано військовий союз з метою вигнання англійців з Індії, у нього ввійшли, крім маратхів, Хайдарабад, правителі якого були роздратовані зазіханням своїх англійських покровителів на їхньому володіння. Головною силою у цьому союзі був Майсур.

У 60-70-ті рр. він став найбільшою феодальною державою Південної Індії. Перша англо-майсурська війна (1767-1769 рр.) завершилася поразкою Ост-Індської компанії, а на початку другої англо-майсурської війни англійці зазнали серйозної поразки й компанія опинилася в загрозливому становищі. Після втрати північноамериканських колоній правлячі кола Англії стали виявляти дедалі більшу зацікавленість у розширенні володінь в Індії. У 1783 р. закінчилася англо-французька війна і Франція зобов'язалася припинити військову допомогу Майсуру.

В Індії сили здатні чинити опір не були об'єднані. У стані союзників взяли гору вузькокласові і династичні інтереси, і коаліція розпалася. Це дуже полегшило колонізаторам здійснення їх політики "розділяй і владарюй". У 1790-1792 і 1799 рр. Англія вела війни з незалежною феодальною державою Майсур, глава якої був непримиренним супротивником англійських колонізаторів. У результаті воєн Майсур втратив половину своєї території, а потім і свою незалежність, ставши васальським князівством.

Петровський А. Основні етапи, форми та методи підкорення Індії і перетворення її в колонію Великої Британії

Залишити відповідь

3 visitors online now
3 guests, 0 members
All time: 12686 at 01-05-2016 01:39 am UTC
Max visitors today: 16 at 10:35 am UTC
This month: 36 at 05-15-2017 01:26 pm UTC
This year: 62 at 03-12-2017 08:20 pm UTC
Read previous post:
Петровський А. Фортифікаційна система Києва Х-ХІІІ ст.

Петровський А. Фортифікаційна система Києва Х-ХІІІ ст. історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка Рубрика: Давня історія України, Київська Русь,...

Петровський А. Життя за кордоном: «італійське капріччіо»

Петровський А. Життя за кордоном: «італійське капріччіо» історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка Рубрика: Етнологія, Історія Італії, особливості італійського...

Close