Купрієнко С.А. Словник "Соціальні комунікації" (А-БАТЯР)

Соціальні комунікації. Словник
Соціальні комунікації. Словник

Купрієнко С.А. Словник “Соціальні комунікації” (А-БАТЯР): журналістика, ЗМІ, телебачення, редагування, видавнича справа, документознавство, архівознавство, бібліотекознавство, книгознавство, теорія комунікацій

 
 

Категорія
Архівні колекції та видання збірників архівних документів
Видавництва та друкарні
Видавнича діяльність
Видання (архівознавство)
Види видань
Відсильні статті
Допоміжний апарат видання
Загальні поняття журналістики
Загальні поняття засобів масової комунікації
Загальні поняття соціальної комунікації
Кількісні показники видання та видавничої діяльності
Організації та установи (журналістика)
Організації та установи (видавнича справа)
Організації та установи (документознавство, архівознавство)
Оформлення видання
Періодичні видання (архівознавство)
Персоналії (видавнича справа)
Персоналії (книгознавство)
Структура видання
Теорія та історія видавничої справи та редагування
Терміни архівознавства
Терміни бібліографознавства
Терміни бібліотекознавства
Терміни документознавства
Терміни книгознавства
Терміни поліграфії
Терміни прикладних соціально-комунікаційних технологій
Терміни редагування
Терміни соціальної інформатики

Гасло Дефініція
ISBN (International Standart Book Number) “[ай ec бі єн] — скорочена назва Міжнародного стандартного номера книги — універсального ідентифікаційного коду, що наводять у неперіодичних текстових виданнях — книгах і брошурах (у нижній лівій частині звороту титульного аркуша). Складається з абревіатури ISBN та 10 цифр, об’єднаних у 4 блоки: ідентифікатор країни,
ідентифікатор видавця, порядковий номер книги та контрольна цифра (наприклад, ISBN 966-7308-19-7). ISBN надається видавництву Книжковою палатою
України.”
ISMN (International Standart Muzik Number) [ай ec ем єн] — скорочена назва Міжнародного стандартного номера музичного (нотного) видання — універсального ідентифікаційного коду, що наводять у неперіодичних нотних виданнях у нижній лівій частині звороту титульного аркуша. Складається з абревіатури ISMN та 13 цифр (з 2008 p.; до цього року — з 10 цифр).
ISSN (International Standart Serial Number) “[ай ec ec єн] — скорочена назва Міжнародного стандартного номера серіального видання — універсального ідентифікаційного коду, що надають певному періодичному, продовжуваному чи неперіодичному серійному виданню і проставляють у періодичних і продовжуваних виданнях на першій сторінці обкладинки чи на передньому боці палітурки (у верхньому правому куті), у серійних виданнях — на звороті титульного аркуша, під ISBN). Складається з абревіатури ISSN і 8 цифр
(7 — основні та 1 — контрольна, наприклад, ISSN 0205-5600).”
А формат формат масової книги в обкладинці розміром 178 х 111 мм (після обрізки) з безшвейним скріпленням блоку.
А формати серії (A series) згідно з міжнародним стандартом ISO, що включають в себе формати від 4А з розмірами 1682х2378, А0 з розмірами 841х1189 до А10 з розмірами 26х37, отримані з відповідних аркушів форматів серії RA та SRA. Кожен наступний формат виходить з попереднього шляхом складання аркуша навпіл. Співвідношення довжин сторін становить 1 до квадратного кореня з 2.
Абгар Дпір (другий після Акопа Мегапарта арм. друкар (до 90-х рр. 19 ст., поки не були виявлені арм. першодруки 1512 – 13, А. Д. вважався арм. першодрукарем). Род. в Євдокії або Тохате (Зап. Вірменія), тому відомий також під ім’ям Абгар Евдокаці або Тохатеці. У 1565 у Венеції видав “Псалтир” і “Календар”. У 1567 А. Д. відкрив друкарню в Константинополі. За три роки видав кілька книг, серед них: “Граматика, або Абетка” (1567), “Пісенник” (1568), “Месяцеслов” (1569). У 1569 А. Д. відправився в Ечміадзін. Подальших відомостей про нього немає.
Аберація хибність, відхилення від істини; обман зору.
Абетка сукупність усіх букв (літер), розміщених в усталеному для кожної мови порядку. Див. Алфавіт.
Абетка (алфавіт) Брайля рельєфно-крапковий шрифт для письма й читання сліпих. Розробив його франц. тифлопедагог Л. Брайль (1809-52). Б. ш. оснований на різних комбінаціях шести опуклих крапок; було прийнято порядок букв лат. алфавіту. В СРСР Б. ш. пристосовано до багатьох нац. мов, у т. ч. й до української (табл.). Різні комбінації шести крапок дають змогу позначити й цифри, розділові знаки, матем., хім. та нотні знаки.
Абетка” видавництво (Кам’янець-Подільський)
Абетковий каталог Алфавітний (абетковий) каталог (АК) має просту структуру. Бібліографічні записи розташовані в ньому в алфавітному (абетковому) порядку прізвищ авторів і основних назв творів. Таким чином, алфавітний каталог, має змогу інформувати про авторський склад фонду. За допомогою алфавітного каталогу можна навести різноманітні бібліографічні довідки, наприклад, коли і де були видані конкретні книги, скільки примірників є у бібліотеці, відмітка про наявність її на абонементі чи в читальному залі, чи є бібліотеці певний документ та які твори певного автора є в її фонді.
Абетково-висікальна машина агрегат або машина для друкування алфавіту і висікання певної частини сторінки в записних і алфавітних книжках і довідниках.
Абеткувати розміщувати що-небудь за абеткою.
Абзац “(< нім. Absatz - перерва, пауза, уступ) - композиційно найменша частина тексту (складається з одного або кількох пов'язаних за змістом речень), означена відступом на початку першого рядка і, як правило, не заповненим до кінця останнім рядком. Інколи А. вирізняється тільки незаповненням останнього рядка. Практикується також винесення початку першого рядка А. на поле сторінки. Слово ""А."" вживається також у значенні абзацного відступу." Абзацний відступ віддаль від лівої границі набору до першого знака в першому рядку абзаца. Абляція (лат. ablatio - відбирання, віднесення) - 1) В техніці - винесення маси з поверхні твердого тіла високотемпературним газовим потоком. А. є наслідком фіз.-хім. процесів, що відбуваються в твердому тілі від діяння тепла (див. Плавлення, Сублімація), мех. сил (див. Ерозія металів) і агресивного середовища газового потоку. А. використовують для теплового захисту вузлів космічних літальних апаратів, ракетних двигунів тощо, покриваючи теплонапружені поверхні матеріалами, на нагрівання, плавлення та сублімацію яких витрачається значна кількість тепла. 2) В гляціології - зменшення маси льодовика чи снігового поля внаслідок танення та випаровування. Зумовлена гол. чин. кліматичними факторами та характером рельєфу. Абонемент (франц. abonnement)- право користуватися на визначений строк бібліотекою, місцем у театрі, на стадіоні, басейном, побутовими послугами, телефоном тощо та документ, що надає таке право. Абонемент бібліотеки Форма индивидуального или коллективного обслркивания читателей предусматривающая выдачу произведений печати и других документов для использования вне библиотеки на определенный срок. Абонент (від франц. abonner - підписуватися) - особа чи організація, що користується або має право користуватися абонементом. Абонент бібліотеки читач бібліотеки чи установа, що користується бібліотечним обслуговуванням. en borrower; fr abonné de la bibliothèque. Абонент телебачення споживач, який користується послугами телекомпаній за договором на певний строк. Абразивність задруковуваного матеріалу властивість поверхні матеріалу, що запечатується (паперу, картону, жерсті та ін.) механічно руйнувати (дряпати) дотичну поверхню, наприклад, друкарської форми, офсетного полотна при контакті в процесі друкування. Чинить негативний вплив на друковану форму, знижуючи її тиражну стійкість, в основному при контактних способах друку - високого, трафаретного і глибокого. Абревіатура (італ.abbreviatura, від лат. аЬЬгеvіо - скорочую)- 1) У мовознавстві -складноскорочені слова, утворені з перших букв словосполучення (напр., УРСР) або з його початкових елементів (радгосп). 2)У музиці - знаки скорочення нотного письма, які застосовують з метою спростити способи записування муз. твору і полегшити читання нот. Абреже (< франц. abrégé - скорочувати) - скорочений переказ якогось твору, витяг із нього (найчастіше використовується в літературі й кіномистецтві), покликаний підготувати читача або глядача до сприйняття того, про що йтиметься далі. Інколи А. використовують для того, щоб не ділити текст на дрібні рубрики. Абрис (нім. - план, кресленик) - 1) Обрис предмета, нанесений за допомогою ліній. 2) У літографії - контур, а також межі кольорів і півтонів зображення, нанесені спеціальною тушшю на прозорий матеріал (кальку, желатинову плівку тощо). Для відтворення зображення А. переводять на один чи кілька літографських каменів (залежно від кількості фарб репродукції). 3) У геодезії- кресленик, зроблений у польових умовах від руки з позначенням на ньому промірів, необхідних для складання точного плану. Абрис обличчя контур і рельєф обличчя. Аброгація (лат. abrogatio — скасування) — відміна, скасування, анулювання застарілого і прийняття нового закону. Термін запозичений з римського права. Похідними від нього є терміни дерогація (часткова відміна старого закону), оброгація (внесення необхідних змін до старого закону) і суброгація (доповнення до старого закону). Потреба в А. того чи іншого закону пов'язана з його практ. неспроможністю, невідповідністю потребам часу, вимогам соціально-політ. розвитку сусп-ва, д-ви. Абстрактність реклами характеристика того чи іншого (високого або низького) рівня доступності реклами для членів різних соціальних груп, різних верств споживачів. Абсурд (від лат.- безглуздий) - 1) У повсякденному слововживанні - нісенітниця. 2) В математиці та логіці - твердження, що не має ніякого смислу в межах даної теоретичної системи, принципово несумісне з нею. Проте твердження, яке є А. у даній системі, може в певних випадках мати смисл в іншій. Авансовий звіт документ, у якому в цифровій формі на спеціаль-ному бланку подається повідомлення про виконання якоїсь роботи за певний період часу. Авантаж демонстрація благополуччя, удачі у веденні справ. Авантажний (фр. avantage - вигода, перевага) такий, що виробляє сприятливе враження, привабливий, цікавий. Авантитул "(< франц. avant — перед + лат. titulus — напис, заголовок) — сторінка книги, розташована перед титулом. А. оформляється вручну (художником) або друкарським (комп'ютерним) способом і розшифровує зміст того, про що йдеться у творі. Іноді на А. подається портрет автора твору та вихідні дані книги." Авіареклама поширення і демонстрація рекламних звернень за допомогою літаків, вертольотів, повітряних куль. Великоформатні рекламні гасла на висоті 250 - 300 метрів прочитуються на відстані 3 - 5 кілометрів. Використовується при розкидання з повітря листівок і сувенірів над стадіонами, пляжами, площами. Як правило, до споживачів доходить не більше 25% рекламоносіїв. Автентика 1) новели імператора Юстиніана та інші імператорські накази; 2) оригінали актів. Автентифікація процес порівняння даних користувача для входу в закритий простір. Автентифікація інформації (англ. authentication information) встановлення автентичності інформації виключно на основі внутрішньої структури самої інформації незалежно від її джерела. Автентичний "(< грец. authentikos - справжній) - такий, що відповідає оригіналу, дійсний, цілком вірогідний, заснований на першоджерелах. А. вважають оригінальні, точні тексти творів певних авторів, їх епістолярій, щоденникові записи тощо, наявні у рукописах, першодруках, авторській коректурі." Автентичний документ документ, що ґрунтується на першоджерелі, справжній, дійсний, вірний. Автентичний службовий документ документ, який: а) належить до того виду, який у ньому зазначено; б) створено або надіслано особою, яка його дійсно створила або надіслала; в) створено або надіслано у той самий час, який документально зафіксовано (ДСТУ 4423-1:2005. Керування документаційними процесами. 4 .1 . Основні положення). Автентичний текст 1) у загальному сенсі - текст, тотожний справжньому; 2) у текстології - найбільш точний для даного часу і визнаний самим автором остаточний текст або текст, який був результатом останньої роботи автора над твором, що виражає його авторську волю. Автентичні документи документи однакові за змістом і різні за форматом і (або) кодами даних і (або) структурі. Автентичні документи можуть бути виконані на однакових або різних видах носія даних, у візуальній або невізуальні формі. Автентичність документа документ є автентичним, якщо він: а) є тим, чим повинен бути; б) був створений або відправлений особою, уповноваженою на це; в) був створений або відправлений у той час, який позначено в документі. Автентичность реклами справжність образно-візуальної інформації рекламованого товару (послуги), їх відповідність першоджерела. Автобіобібліографічний показчик Библиографическое пособие, составленное автором включенных в указатель собственных произведений и отражающее литературу о них. Автобіограф автор автобіографії. Автобіографічний пов’язаний із чиїм-небудь життям; який відбиває події з біографії автора; властивий, притаманний автобіографії. Автобіографія (від грец. autos — сам, bios — життя, graphô — пишу) — опис свого життя; життєпис певної особи, складений нею самою. Автогравюра гравюра, виконана на дереві, лінолеумі або металі (міді, цинку, сталі) самим художником - автором оригіналу. Автограф (< грец. autos - сам + graphó - пишу) - власноручний рукописний текст твору певного автора або його напис на книзі, листі тощо. А. зберігається в архівах, книгосховищах, музеях, приватних колекціях, є предметом вивчення текстознавців, редакторів, видавців. Автографічна книга рукописне видання (лист, брошура, книга), оформлене і виготовлене повністю самим автором. Автографія застаріла назва автолітографії. Ручний спосіб виготовлення літогр. друк. форми. Зводиться до того, що художник виконує зображення літогр. тушшю або літогр. олівцем на спец. папері (плюре, корнпапіре), потім зображення перетискується на поверхню літогр. каменю, який стає друкованою формою. Автографський папір папір, що використовується для перекладу нанесеного на неї художником зображення на поверхню літографського каменю або металу. Перенесення здійснюється завдяки нанесеному на поверхню паперу товстому клейовому шару, який містить крохмаль, желатин, крейду і гліцерин. Основою для автографской паперу може служити щільна шорстко-зерниста папір типу ватман або гладка папір, зерно на яку наносять каландруванню. Автоінтервью опитування самого себе по заданому запитальника (тесту) і подальше поширення підсумків. Автокернінг (automatic kerning) - здатність НВС (настільних видавничих систем) і фотоскладальних пристроїв виводу автоматично регулювати відстань між буквами в певних комбінаціях в тексті для поліпшення візуального сприйняття проміжків між ними. Автокомунікація autocommunication <грец. autos 'сам, само-' + лат. communicatio 'розмова'; букв. 'спілкування, розмова з самим собою'. - Тип інформаційного процесу в культурі, організований як така передача повідомлення, вихідною умовою якої є ситуація збігу адресата і адресанта, тобто сам відправник є також і адресатом повідомлення, яке передається по каналу «Я - Я». Прикладом можуть бути щоденники, автобіографії, прочитання власних текстів, мантри та ін. Термін введений вітчизняним культурологом, семіотики і літературознавцем Ю.М. Лотманом (1973, 2000) в рамках бінарної опозиції комунікації, або гетерокоммунікаціі, і автокоммуникации як двох можливих варіантів спрямованої передачі повідомлення. Тж. его-текст Автокорегування напівавтоматична або автоматична коректура в комп'ютерному наборі до виведення копії тексту. Автолітографія (від грец. Autos - сам, lithos - камінь і grapho - пишу, малюю). Один із способів виконання художньої літографії, при якому художник працює безпосередньо на самому камені, і твір графіки, виконаний цим способом, називається автолітографій. Автомат для висічення (висікання) Автомат для обв'язки "автомат, призначений для обв'язування пачок газет, книг, журналів, відбитків і ін. поліпропіленовою стрічкою для запобігання від розсипання при транспортуванні і зберіганні." Автомат для пакування плівкою автомат для упаковки, який обертає поліграфічну продукцію і матеріали полімерною плівкою для оберігання від розсипання і пошкодження при транспортуванні і зберіганні. Автоматизм (в комунікації) "відсутність у мовця (адресанта, автора) свободи вибору мовного елемента; обумовленість наступного повідомлення (слова, словосполучення) правилами або закономірностями побудови пропозиції, притаманними конкретній ідіоетнічній мові." Автоматизм мовлення мовленнєві навички адресанта (мовця), здійснювані поза контролем свідомості, сформовані в результаті багаторазового виконання певних мовленнєвих дій і мовленнєвих операцій. Фізіологічна основа А.м. - більш-менш стійка система умовно-рефлекторних зв'язків (динамічних стереотипів) говоріння, перш за все з використанням знайомої мови (найчастіше рідної). Автоматизована бібліотечна система Автоматизированная система, предназначенная для выполнения определенных библиотечных функций. Автоматизована друкувальна машина друкарська машина, в якій одна або декілька контрольних, допоміжних або керуючих операцій здійснюються друкарем. Автоматизована інформаційна система інформаційна система, що реалізована на базі обчислювальної техніки та інших організаційно-технічних засобів (ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення); інформаційна система, що реалізована на базі обчислювальної техніки та інших організаційно-технічних засобів (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять). Автоматизована інформаційно-пошукова система інформаційно-пошукова система, реалізована на базі використання електронної обчислювальної технікиі (ГОСТ 7.27-80. СИБИД. Научно-информационная деятельность. Основные термины и определения). en computerised information retrieval system. Автоматизоване індексування Індексування, технологія якого передбачає використання формальних процедур, здійснюваних за допомогою обчислювальної техніки, і включає застосування інтелектуальних процедур при прийнятті основних рішень про склад пошукового образу. en computer-aided indexing, automated indexing. Автоматизоване комплектування фонду комплектування інформаційного фонду, здійснюване автоматизованим способом (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять). Автоматизоване оброблення данних "оброблення даних, виконуване автоматизованим способом за участю людини (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять); − оброблення даних технічними та програмними засобами з участю людини (ДСТУ 2938-94. Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення)." Автоматизоване приймання приймальний пристрій в листових друкованих, брошуровочно-палітурних та оздоблювальних машинах, побудованих за принципом ротаційних і плоскодрукарських машин (машини для висікання листового картону, машини для тиснення), самостійно і автоматизовано складалися оброблені в машині листи в стопу. Автоматизований документальний пошук Документальний пошук з використанням ЕОМ. Автоматизований інформаційний пошук Інформаційний пошук з використанням ЕОМ. Автоматичне індексування індексування, виконуване автоматичним методом (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять); – подання змісту документа за допомогою автоматичного виділення слів чи термінів з тексту документа або автоматичного приписування термінів інформаційної мови (ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення). Автоматичне оброблення данних "оброблення даних, здійснюване автоматичним способом без участі людини (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять); − оброблення даних технічними та програмними засобами без участі людини (ДСТУ 2938-94. Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення)." Автоматичне реферування "складання реферату за допомогою автоматичних засобів (ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення); – реферування документа(-ів) з використанням автоматичних методів (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять)." Автоматичний інформаційний аналіз інформаційний аналіз, виконуваний автоматичним методом (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять). Автоматичний стапельний приймальний пристрій (automatic pile delivery) - система в сучасних друкованих машинах, що дозволяє приймати і зіштовхувати видрукувані листи з автоматичним зниженням рівня стопи Автомобільна репортажна телевізійна установка (АРТУ) встановлене на автомашині спеціальне устаткування позастудійного телебачення. Як правило, АРТУ обладнана кількома камерами і дозволяє вести репортажі з місця події або на ходу, супроводжуючи об'єкт; діє в межах видимості об'єкта. Автонім (гр. autos — сам і onima — ім'я) — справжнє ім'я автора, на противагу імені вигаданому — псевдоніму. Автоприведення контроль і управління суміщенням фарб на відбитку, здійснювані автоматично в сучасних багатобарвних друкарських машинах в процесі друку тиражу без зупинки машини. Автоприведення виконується за допомогою системи, що складається з різних оптичних пристроїв, електронних підсистем, виконавчих механізмів і міток на відбитку. Автопромоція (англ. promotion - просування, створення сприятливих умови для збуту, стимулювання продажів) - мистецтво самостійної іміджевої розкрутки фігуранта політичного чи комерційного ринку. Автор – фізична особа, творчою працею якої створено твір (документ) (Закон України «Про видавничу справу», ст. 1); – фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір (Закон України «Про авторське право і суміжні права», ст.1); – особа чи організація, яка відповідає за художній та смисловий зміст документа (ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення). de Autor, Verfasser; en author; fr auteur. Автор документа одноосібний або колективний створювач змісту документа (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Автор електронного документа фізична або юридична особа, яка створила електронний документ (Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 1). Автор на телебаченні творець телепередачі, фільму, іншого твору, який є результатом колективної праці, плодом синтетичного телевізійного мистецтва. Тому на телебаченні можуть бути автор сценарію, автор тексту, автор музики, режисер-постановник однієї передачі. У них можуть бути співавтори - режисери, оператори, художники. Автор у бібліографічному запису відомості про автора в библиогр. запису наводяться в її заголовку і (або) у відомостях про відповідальність. Автор у вихідних даних видання ім'я автора (авторів), т. е. ініціали імені (імені та по батькові) та прізвище, або повне ім'я (ім'я та по батькові) та прізвище, або псевдонім Автора приналежність відомості про приналежність автора до організації, галузі, країні або зв'язку з ними, допомагають більш точно ідентифікувати його. Авторедагування вдосконалення автором свого закінченого твору, зазвичай при підготовці його до видання. Автореферат (від грец. autós сам та лат. refero доповідаю, сповіщаю) — короткий виклад наукової праці, підготовлений автором і надрукований для попереднього ознайомленням з твором. Автореферат дисертації наукове видання у вигляді брошури авторського реферату проведеного дослідження, яке подається на здобуття наукового ступеня (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення). de Autoreferat einer Dissertation; en author's abstract, synopsis of thesis; fr abstract d'une these, résumé d'auteur d'une these. Авторизація (< франц. autorisaton - дозвіл) - надання автором дозволу, згоди чи повноважень на розповсюдження його твору, винаходу тощо або на інше використання (переклад, копіювання, екранізація та ін.). Ухвала справи від особи, що сама виконала цю справу (наприклад, згода професора на видання своїх лекцій). Авторизована копія копія авторського оригіналу твору, вичитана, виправлена та завізована автором. Авторизоване видання видання, тексти та складу якого підготовлені не автором, а, напр., упорядником, але переглянуті і схвалені автором. Авторизований погоджений з автором твору, проекту, винаходу. Авторизований переклад переклад, прочитаний і схвалений автором оригінального видання, з якого зроблений цей переклад. Авторизувати давати дозвіл, згоду на поширення свого твору, проекту, винаходу або на переклад, копію з нього і т. ін; схвалювати певну форму своїх творів (переклад і т. ін.) для поширення. Авторитарна теорія друку згідно цієї теорії, функції та діяльність преси контролюються урядом. Засоби комунікації повинні підтримувати уряд, що знаходиться при владі, і допомагати йому досягти поставлених цілей. В якості методів забезпечення сприятливого трактування урядової політики вживалися: видача спеціальних «дозволів» або, як їх називали, «патентів», що дозволяють обраним особам зайнятися «мистецтвом і таїнством» друкарської справи; ліцензування окремих видів друку; цензура; судові переслідування за порушення загальноприйнятих або встановлених правових норм, зокрема, за державну зраду, заклики до заколоту, поширення наклепницьких чуток в підривних цілях, антиурядову агітацію. Непрямі методи контролю над пресою: зарахування урядом на грошове утримання окремих журналістів, виплати газетам з секретних рахунків, справляння спеціальних податків, покликаних урізати тиражі і доходи друкованих видань, не лояльних уряду. Авторитетна інформація термін, застосовуваний у західній журналістиці та коммунікатівістіке, де публікація подібної інформації вважається одним з найважливіших принципів теорії соціальної відповідальності. Мається на увазі, що ця інформація отримана з надійних джерел, і якість її не повинно викликати сумнівів. Авторитетний запис запис у системі каталогізації, в якому описано, проаналізовано та проконтрольовано стандартизовану форму назви, предметних рубрик, серіальних видань чи інших заголовків (ДСТУ ISO 8459-5:2005. Довідник бібліографічних елементів даних. Ч. 5. Елементи даних для обміну каталогізованими даними та метаданими). Авторство належність твору, проекту, винаходу і т. ін. певному авторові. Право визнаватися автором творів науки, л-ри і мист-ва. Є особистим немайновим правом і може належати тільки автору. Регулюється Законом України «Про авторське право і суміжні права» (1993). Див. також Авторське право і суміжні права. авторське право - див. Авторське право і суміжні права. Авторська винагорода грошова сума, яку редакція виплачує авторові за передачу йому права на публікування повідомлення. Розмір винагороди залежить насамперед від жанру повідомлення, його обсягу, накладу видання, професійної майстерності автора, номера перевидання. Авторська друкована форма створена художником друкована форма (естамп, офорт, ліногравюра тощо), використовувана для друкування художніх авторських робіт. Авторська заявка "документ довільної форми [лист, пояснювальна записка, заява (усна чи письмова) тощо], який автор подає в редакцію з пропозицією щодо публікування певного повідомлення. У заявці вказують: цільове та читацьке призначення, жанр повідомлення, оригінальність матеріалу, термін подання авторського оригіналу в ЗМІ, а також основні відомості про автора." Авторська коректура (authors corrections) - правка, внесена автором на гранках, що зачіпає оригінальний матеріал, на відміну від виправлень типографських помилок (printers errors) або опечаток (literals), які вносяться набирачем. Авторська правка за прийнятою угодою робиться синім кольором; правка, внесена при виправленні помилок набирача, робиться червоним кольором. Авторська правка оригіналу органічна частина творчого процесу написання твору (уточнення, виправлення та ін.), що здійснюється до подання оригіналу у видавництво чи редакцію ЗМІ. Авторська рада дорадчий орган при редакторі чи відділі редакції; формується на громадських засадах із представників комунальної влади, місцевих громадських організацій і постійних дописувачів газети. У сучасних умовах А.р. діє при небагатьох редакціях ЗМІ. Авторська серія серія, всі випуски якої належать одному автору або одного колективу співавторів. Авторська сигнатура особистий підпис, як правило, поєднує вербальні і образотворчі знаки. Авторське видання видання, видавцем якого виступає сам автор. Пор. За рахунок учасника видана книга. Авторське зведення тип автографа, що представляє собою переписаний начисто чернетка, який служить основою для нового чернетки. Таких зведень в процесі роботи автора над оригіналом може бути декілька. Авторське ліцензійне товариство Великобританії (ALCS, Authors' Licensing and Collecting Society) - організація у Великобританії з узгодження, збору та передачі гонорарів авторам за фотокопіювання та ін. подібне використання творів Авторське свідоцтво юридичний документ, що підтверджує авторське право винахідника. До такого документа додається опис винаходу, який використовують і зберігають як твір друку. В Україні до початку 90-х років замість патентів видавали лише авторські свідоцтва, які закріплювали за автором право на винагороду та інші пільги, а за державою — виняткове право на користування винаходом. Авторське свідоцтво діяло безстроково, автор не сплачував за нього податки і мито. Авторське товариство (Великобританія) (Society of Authors) - громадська організація у Великобританії, що представляє інтереси авторів книг Авторський аркуш одиниця обчислення обсягу твору в друкарсько-видавничій галузі, що відповідає 40 тис. друкарських знаків прозового тексту (у тому числі пробіли між словами, розділові знаки, цифри) або 700 віршованим рядкам чи З тис. кв. см площі ілюстрацій на сторінці видання. Авторський гонорар (лат. honorarium - винагорода за послуги) - винагорода, яка за авторським правом виплачується авторам за використання їхніх творів. Авторський договір угода між автором і заінтересованою організацією про використання твору науки, літератури, мистецтва. Авторський договір замовлення авт. договір, за яким автор зобов'язується створити твір відповідно до умов договору і передати його замовникові. Авторський допоміжний показчик допоміжний покажчик представляє собою алфавітний перелік авторів і укладачів документів, відображених у бібліографічному покажчику (БП). Авторський заголовок заголовок, що вказує на ім’я автора документа (ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення). Авторський збірник збірник одного автора чи одного авторського колективу, упорядкований самим автором (авторським колективом) або стороннім укладачем. Бібліографічний опис А.з. розрізняють залежно від того, чи видано збірник із загальною назвою, чи без неї. Якщо загальна назва відсутня, то наводять назви окремих творів, винесених на титульний лист, розділяючи їх крапкою з комою. Якщо збірник має загальну назву, то наводиться тільки вона, а назви окремих творів, якщо необхідно, вказуються в примітках. Авторський знак "(Кеттерівський знак) умовна позначка прізвища автора книги чи першого слова назви документа (при відсутності індивідуального автора), що складається з першої літери даного прізвища (назви) і порядкового номера даного прізвища (назви) за авторськими таблицями. Він використовується у бібліотеках для спрощення розстановки книг у алфавітному порядку і входить до складу шифру книги." Авторський каталог Алфавітний каталог авторів - імен осіб і найменувань організацій. de Verfasserkatalog; en author catalogue; fr catalogue – auteurs. Авторський колектив "група осіб, об'єднаних для того, щоб разом створити твір, видання за єдиним задумом і планом. Працювати може як кожен окремо, так і всі разом. Працюючи окремо (кожен над своєю частиною), співавтори розподіляють обсяг і розділи роботи за домовленістю (як правило, це фіксується письмово). У договорі між видавництвом та А.к. бажано передбачити солідарну відповідальність усіх членів колективу: за порушення умов договору одним автором відповідають усі, незважаючи на те, що кожен може працювати окремо над своїм розділом або частиною матеріалу. Для того, щоб уникнути конфліктів між видавництвом і членами А.к., у договорі бажано також зафіксувати порядок прізвищ на титульному листі та форму представлення авторів у виданні: кому доручено керівництво авторським колективом, хто вповноважений вести справи з видавництвом від імені всього А.к. тощо." Авторський ліцензійний договір один з типів авторського договору. За А. л. д. автор (або його правонаступник) надає орг-ції право використовувати твір. (в т. ч. шляхом переведення на ін. мову або переробки) в обумовлених договором межах і на встановлений в ньому термін, а орг-ція зобов'язується сплатити відповідну винагороду. Авторський оригінал оригінал літературного або іншого твору, поданий автором у видавництво для підготовки та видання. А.о. може подаватися в рукописному, машинописному вигляді, а також на електронних носіях. Авторський підпис справжнє ім'я та прізвище або псевдонім автора, вміщуваний в кінці публікації або перед нею. Робити специфічні скорочення в А.п. не прийнято. Авторський план майбутнього твору фиксирует его тему, требования жанра публикации и принцип смысловой группировки материала, обеспечивающий целостность текстовой конструкции. Для автора это этап творческого процесса. Авторський показчик перелік авторів за абеткою Авторський примірник видаваний автору безкоштовно примірник видання; число А. п. встановлюється в авт. договорі за згодою сторін. Авторські коментарі тлумачення автором певних слів, фрагментів чи сюжетних ліній свого твору у вигляді приміток та пояснень. А.к. відіграють роль частини апарату видання, оскільки розшифровують підтекст або деталі. Посторінкові А.к., так само, як і авторські примітки, бажано розміщувати підрядково в посиланнях, а не в кінці твору чи видання. Авторські примітки примітки, які належать автору і є одночасно частиною апарату видання, оскільки пояснюють і доповнюють основний текст. А.п. варто подавати у посиланнях, бо при цьому більша вірогідність того, що читач познайомиться з ними у потрібний момент, ніж коли їх винести у кінець видання або твору. Авторські таблиці алфавітні переліки початкових буквосполучень найбільш поширених в даній мові прізвищ (або перших слів назв твір. за відсутності індивідуального автора), розташовані стовпцями і пронумеровані арабськими цифрами від 11 до 99 (в двозначних А. т. для невеликих бібліотек) або від 111 до 999 (в тризначних А. т. для великих бібліотек). Вперше А. т. Склав в кін. 19 в. амер. бібліотекознавець Ч. Кеттер. А. т. Для рос. мови були розроблені і видані в 1916 Л. Б. Хавкіною. Пізніше їх складали також А. і М. Артюшкова (1926) та Ю. В. Григор'єв (1940). Найбільш широке застосування в практиці роботи рад. бібліотек отримали А. т. Хавкіної. Авторські твори та листи матеріали, підготовлені не працюючими у штаті редакції особами (фахівці, керівники, експерти тощо), листи читачів, слухачів, глядачів. Автосклеювання 1) процес автоматичного склеювання паперових полотен при зміні рулонів без зупинки рулонної друкарської машини; 2) пристрій, автомат для автоматичного склеювання паперових полотен. Автотип первісний відбиток чогось. Автотипія (< грец. autos - сам + typos - відбиток) - автотипний друк. Цинкографський спосіб виготовлення кліше, "малювання" крапками, який полягає у тому, що між оригіналом і вкритою світлочутливим шаром цинковою пластиною у фотокамері розміщують растр. Відбиваючись від оригіналу, проходячи через об'єктив і растр, промені утворюють на пластині сітку з відповідною насиченістю крапок. Негатив піддають травленню кислотою, проміжки між крапками роз'їдаються, крапки стають рельєфними, здатними у процесі високого друку відтворювати тонове зображення. А. називають також відбитки, виготовлені цим способом. Автотипний глибокий друк Автотипний синтез кольору відтворення кольору в поліграфії, при якому кольорове напівтонове зображення формується різнобарвними растровими елементами (точками або мікроштріхами) різних розмірів і форм з однаковою яскравістю окремих друкованих фарб, але різним характером їх накладення (змішаний адитивно-субтрактивний синтез кольору). Автохромія "(< грец. autos - сам + chromá - колір) — автохромнийй друк. Спосіб відтворення кольорового малюнку або знімка, при якому зображення падає на автохтонну пластину, на якій між склом і чутливим шаром знаходиться триколірний (червоний, синьо-фіолетовий, зелений) растр. Таке забарвлення утворюється внаслідок руйнування хімічною обробкою верхнього покриття пластини." Автоцензура (< грец. autos — сам + лат. censura — суворе судження) Автоцинк цинкографське кліше, яке після типографського виготовлення підгравіровано вручну художником, який створив оригінал в розрахунку на таку підгравіровку. Автоштрих (від грец. autós сам і нім. Strich коротка риска) метод виконання штрихових ізоорігіналов, що імітують автотіпію (запропонований І. Ф. Бєльчиковим і Г. А. Петровим). Півтонування малюють чорним олівцем або тушшю (пером, пензлем) на картоні (фотокартон) з тисненою поверхнею з систематично розташованих дрібних опуклих крапок. Щоб фотокартон не потемнів, його попередньо фіксують у водному розчині гіпосульфіту, промивають і просушують. Метод використовується замість перемальовування напівтонових фотографій на штрихові зображення. Автура Збірна назва до слова Автор Агат (шрифт) 1. шрифт кеглем 5,5 пунктів. 2. одиниця, використовувана для вимірювання висоти колонки, рівна 0,071 дюйма. Агенда (англ. agenda - порядок денний) - перелік питань, що підлягають обговоренню на нараді, діловій зустрічі, засіданні; як правило розсилається учасникам завчасно). Агент 1) особа, яка діє за дорученням організації, установи тощо, уповноважений. 2) А. дипломатичний -офіційна особа, яка здійснює зовнішньо-політ. представництво. 3) У соціології - людина як носій соціальної функції, виконавець соціальної ролі 4) У природничих науках – діючий фактор у якому-небудь процесі або явищі. Агент з реклами (англ. publicist) - особа, що представляє рекламне агентство і веде від його імені справи та здійснює контакти з потрібними організаціями та особами. Агент змін (англ. change agent) - особи, яким відведена роль сприяти змінам, стимулювати і координувати перетворення. Агентство 1) Організація, що виконує певні доручення інших установ, юридичних осіб або громадян. 2) Представництво, відділення якої-небудь установи, підприємства. 3) Установа, що збирає і подає інформацію в пресу, на телебачення, радіо. Агентство друку організація, що займається збором, обробкою і забезпеченням (як правило, платним) інформацією засобів масової інформації. Агентство з інформації організація, що добирає, обробляє та постачає інформацію (на договірних засадах) газетам, журналам, радіо, телебаченню, книжковим видавництвам, громадським організаціям та приватним особам. А. п. виникли в 1-й пол. 19 ст. (1835 - Гавас у Франції, 1851 - Рейтер в Англії), частина їх з розвитком телеграфного зв'язку почала називатися телеграфними. У Росії першими телеграфними агентствами були: Російське-РТА (засн. 1866), Міжнародне - МТА (засн. 1872), Північне-ПТА (засн. 1882). У 1904 засн. урядове Санкт-Петербурзьке телеграфне агентство [з 1915 - Петроградське телеграфне агентство (ПТА)], 1918-Російське телеграфне агентство (РОСТА), 1925 - Телеграфне агентство Радянського Союзу (ТАРС), 1922- Радіотелеграфне агентство України (РАТАУ), 1961-Агентство преси Новини. Найбільші телеграфні агентства соціалістичних країн: Польське агентство преси (ПАП), Угорське телеграфне агентство (МТІ). АДН у НДР, Пренса Латіна )на Кубі. Інформаційні телеграфні "агентства капіталістичних країн: Рейтер (Англія), Франс пресс (Франція), Ассошіейтед пресс та ЮПІ (США), Кіодо цусін (Японія). en information agency; fr agence d'information. Агентство інформаційне це організація, що збирає та пересилає новини за призначенням. А. і. складають основу національних і міжнародних систем розповсюдження новин. Кореспонденти збирають інформацію (новини) для А. і., яке потім перепродує новини передплатникам: газетам, журналам, державним органам, телекомпаніям, комерційним та іншим структурам. Найбільш відомі українські І. а. - УНІАН, УКРІНФОРМ. Серед найбільш відомих зарубіжних А.і .: Associated Press, United Press International, Reuters. Агентство медійне (media agency) - організація, що займається виробництвом, розповсюдженням і продажем медіатекстів (газет, журналів, фільмів, теле / радіопередач, інтернет-сайтів, реклами і т.д.), збиранням, обробленням медійної інформації. Агентство паблік рілейшенз комерційна структура, що спеціалізується на здійсненні різних аспектів стратегічних комунікацій і виступає в якості зовнішнього підрядника для компаній, від імені яких вона діє. Агентство рекламне медіабаінгове рекламне агентство, що займаються закупівлею рекламного ефіру на телеканалах. Байєр, акумулювавши рекламні бюджети кількох рекламодавців, отримує максимальні знижки, які впливають на ціни, за якими байєр продає свою продукцію дольовикам-рекламодавцям. На практиці, А.р.м. також займаються і медіаплануванням. Агентство рекламне медіаселінгове рекламне агентство, яке працює на медіа ринку, що продає рекламний простір від імені телеканалів. Медіаселлер (рекламна структура) продаж може здійснювати за комбінованою схемою спільно з власними відділами продажів телеканалів. Агентство рекламне повного циклу рекламне агентство, яке забезпечує маркетингові функції клієнта і виконує такі функції: дослідження, аналіз, управління рахунком, розробка творчих концепцій, закупівля рекламних площ, виробництво рекламних матеріалів. Агентство рекламне повного циклу "(Full service agency) — агентство, предоставляющее полный комплекс услуг в области рекламы и рекламных коммуникаций — от исследований рынка, выработки рекламной стратегии и создания рекламы до предоставления медиауслуг. Наиболее распространенный стандартный набор услуг: изучение потребителей с целью определения сильных и слабых сторон товара (услуги); исследование рынка с целью выявления круга потребителей; разработка стратегии маркетинга и бюджета; разработка фирменного стиля и упаковки; продуцирование рекламной идеи и ее апробация; формирование медиаплана; выбор форм воплощения рекламной идеи; исполнение рекламных обращений; размещение рекламных обращений в СМИ; контроль за выходом рекламы в СМИ; разработка и реализация мероприятий в сферах direct1marketing, sales promotion, public relations; подготовка и издание полиграфической продукции." Агентство телевізійної інформації тип вузькоспеціалізованого агентства. Агін Олександр Олексійович (1817-1875) (1817, Новоржевскій повіт Псковської губ., - 1875, с. Качанівка Чернігівської губ.), Рос. малювальник-ілюстратор. Навчався в петербурзькій АХ (1834 - 39) у К. П. Брюллова. Виконав ілюстрації (гравіровані Е. Е. Бернардський) до повісті Е. П. Гребінки "Зла людина" ("Літературна газета", 1844), нарису І. І. Панаєва "Петербурзький фейлетоніст" (в сб .: "Фізіологія Петербурга .. . ", 1845), поемі І. С. Тургенєва" Поміщик "(в кн .:" Петербурзький збірник ", 1846), поеми Н. В. Гоголя" Мертві душі "(1846 - 47, повне вид. 1892). Ілюстрації А., особливо його малюнки до "Мертвих душ", відрізняються широтою узагальнень і викривальною силою, поєднуючи чудове знання рос. життя, соціальну загостреність побутових і психологічний. характеристик з пластичною. цілісністю і ясністю композиції. Аграматизм (< грец. agrammatos - нерозбірливий) - порушення мовної діяльності людини, що виявляється у неправильному використанні граматичних елементів і форм. Аграф (від франц. agrafe) - застібка у вигляді ошатною пряжки або ажурного металевого гачка в старовинних книжкових палітурках. Агрегатор новин комп’ютерна програма, призначена для того, щоб відбирати в автоматичному режимі для індивідуального користувача повідомлення на визначену тему. Найпоширеніший А. н. — програма RSS. Агресивна реклама настирливе рекламування, нав'язування товару. Агресивна торгова марка тимчасова торговельна марка, яка використовується для залучення уваги до нового товару. Агресивні сигнали (Aggressive Cues) — інформація, що міститься в зображенні насильства в мас-медіа, яка вселяє думку про доречність агресії проти конкретних жертв. Агресія мовна насильницьке нав'язування етносу нерідної мови як засобу комунікації, освіти, науки, культури тощо. Ад копі рекламний текст Адаптація лінгвокультурна (мовно-етнічна) пристосування представників некорінного етносу до соціального, культурного, етномовленнєвого та комунікативного середовища свого нового проживання. Адаптація повідомлення одне з завдань редагування, яке полягає в пристосуванні мови та інформації повідомлення до мови й тезауруса обраної автором групи реципієнтів. Адаптація рекламного ролика створення відеоролика для вітчизняного телемовлення на основі зарубіжного відеоматеріалу шляхом врахування ментальних, релігійних, морально-етичних особливостей суспільства, для якого здійснюється адаптація інформаційного повідомлення. Адаптація тексту спрощення тексту для кращого сприйняття читачами; може бути адаптація тексту літературного твору для кіномистецтва. Адаптація тексту лігнвокультурологічна система прийомів пристосування іншомовного тексту (перекладного, навчального) до сприйняття його носіями іншої культури і мови. Адаптоване видання (от лат. adaptatio — прилаштовування, пристосовування) —видання адаптованого твору (творів), тобто пристосованого до я.-н. цілей. de adaptierte Ausgabe; en adapted edition; fr édition adaptée. А-дато (іт. a dato (ad) - з дня підпису) - число, яким датований документ. Наприклад: "Набирає чинності через десять днів a dato (через 10 днів з дня видання документа)". Адвербіалізація повідомлення одне з завдань редагування, яке полягає в пристосуванні повідомлення до того місця (локалізація), часу (темпоралізація) та ситуації (ситуатизація), в яких реципієнти його сприйматимуть. Адвертайзінг реклама; повідомлення, звернення на що-небудь уваги; рекламування, система реклами, організація та процес інформування, а також рекламна справа як рід діяльності, рекламний бізнес. Адверторіал (англ. advertioral — від advertising та editorial) непряма реклама суперечливих явищ, що просуває будь-яку продукцію через журнал під заголовком звичайної статті. Адвокасі термін, що означає кампанію, яка спрямована на представництво та захист прав та інтересів певної соціальної (або професійної) групи. Наприклад, Програма Української бібліотечної асоціації з адвокасі "Через бібліотеки - до знань." Адгезивне покриття покриття паперовій або полімерної основи шаром термоплавкого або сухого клею, що вимагає нагрівання або зволоження для приклеювання. Адгезивний шар шар з високими адгезійно-когезійний властивостями, що здійснює зчеплення, злипання шарів при стиканні поверхонь різних за властивостями і складом матеріалів. Адгезивно-когезійні властивості (у поліграфії) властивості поліграфічних матеріалів, наприклад друкарських фарб, лаків і клеїв, у яких складові елементи на рівні молекулярних сил взаємодіють між собою в масі окремого матеріалу і між дотичними шарами різних матеріалів. Адгезионно-когезійні властивості визначаються силами зчеплення між складовими частинами окремого матеріалу або між шарами різних матеріалів. Наприклад, розкочування фарби в фарбовому апараті і перехід фарби з друкарської форми на поверхню, що задруковується. Адгезія (лат. - прилипання) - виникнення зв'язку між поверхневими шарами двох різнорідних (твердих або рідких) тіл при їхньому контакті, напр. прилипання крапель води до скла, зварювання металів, склеювання. А. зумовлюється молекулярними силами. Аддітивний (лат. addition - додаток) - значення цілої величини, одержуваної шляхом додавання. У сценаріях заходів, що проводяться в системі зв'язків з громадськістю А. є результат, одержуваний від складання дій різних суб'єктів на цільову аудиторію. Адекватна вибірка  відбір для проведення рекламного дослідження такої кількості предметів чи осіб, збільшення якого призвело б лише до підтвердження даних, отриманих в результаті досліджень самої вибірки. Адекватна предметна рубрика Предметна рубрика, формулювання якої висловлює обсяг поняття, найбільш точно відповідного обсягом поняття про предмет документа. de Adaequates Schlagwort; en adequate subject heading; fr vedette-matière fidèle. Аденда (від лат. addendum - надбавка, доважок) - те ж, що доповнення. Адендум додаток до договору, що змінює або доповнює ті чи інші його умови. Адитивне змішування кольорів (від лат. additio додаю) - утворення нового кольору на основі змішання випромінювань різних кольорів, що діють на сітківку ока спільно. При змішуванні трьох базових (основних) спектральних випромінювань видимого світла - червоного (R), зеленого (G) і синього (B) можна отримати різні кольори. При впливі на око однакової кількості трьох базових зон спектра (одиничних значень основних кольорів) виникає відчуття білого кольору. При рівномірному зниженні інтенсивності випромінювання і впливу виникає відчуття різних відтінків сірого. При впливі на око тільки двох базових зон спектра колір сприймається як більш насичений і нерозбілений, але менш інтенсивний по яскравості. Наприклад, при впливі випромінювань червоного і зеленого кольорів око сприймає це як жовтий, оранжевий або салатовий колір в різних відтінках залежно від співвідношення впливають випромінювань двох зон спектру світла. Адитивний синтез кольору (additive colour system) - відтворення кольору за рахунок оптичного змішування випромінювання основних кольорів - червоного (red), зеленого (green) і синього (blue). Система колірних координат RGB. Адитивні кольори кольори випромінюючих об'єктів. При змішуванні адитивні кольори освітлюються. Змішання трьох основних адитивних кольорів - червоного, зеленого і синього - у певному співвідношенні дає біле світло (колір). Адліб "(< англ. ad-lib - непідготований, імпровізований) - експромт, імпровізація ведучого на радіо або мовний супровід у музичних радіопрограмах. Особливого широко А. використовується на розважальних радіостанціях." Адмен фахівець в рекламі, рекламний агент (див. також: Мен (англ.) - фахівець чи Мен - спеціаліст). Адмен - фахівець в рекламі; піармени - фахівець у сфері зв'язків з громадськістю (паблік рилейшнз). Адміністративна інформація офіційні документовані дані, що дають кількісну характеристику явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній, інших сферах життя і збираються, використовуються, поширюються та зберігаються органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування, юридичними особами відповідно до законодавства з метою виконання адміністративних інформацію», ст. 19). Примітки. Система адміністративної інформації (даних), повноваження органів, які займаються діяльністю, пов’язаною зі збиранням та використанням адміністративних даних, їх джерела та режим встановлюються відповідно до законодавства (Закон України «Про інформацію», ст. 19). Адміністративні дані дані, отримані на підставі спостережень, проведених органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами відповідно до законодавства та з метою виконання адміністративних обов’язків та завдань, віднесених до їх компетенції (Закон України «Про державну статистику», ст. 1). Аднотація примітка, замітка, увага. Адреса мережі Інтернет визначений чинними в Інтернеті міжнародними стандартами цифровий та/або символьний ідентифікатор доменних імен в ієрархічній системі доменних назв (Закон України «Про телекомунікації», ст. 1). Адресант (комунікатор, мовець, автор) (нім. Adressant, від франц. adresser — направляти, посилати) — людина чи установа, яка створює повідомлення і надсилає його адресату. Адресат (отримувач, слухач, читач, інтерпретатор) особа, якій направляють повідомлення; – фізична або юридична особа, якій адресується електронний документ (Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 1). Адресат медіа (addressee for media, media audience) - передбачувана (цільова) аудиторія, на яку розрахований той чи інший медіатекст. Адресат медіаосвіти (addressee for media education, audience for media education) - школярі, студенти, вчителі, викладачі, працівники медіасфери (медіатеки, навчального телебачення і т.д.) та ін. групи населення. Адресат фінальний термін запропонований російським перекладознавцем Р.К. Міньяр-Бєлоручевим (1996). - У перекладі - комунікант, що замикає двомовну комунікацію, на відміну від перекладача, який є проміжним адресатом, або адресатом-дублером. Адресат-дублер термін запропонований російським перекладознавцем Р.К. Міньяр-Бєлоручевим (1996). - Проміжний учасник акту комунікації, в якості якого виступає перекладач. Термін підкреслює двобічність перекладу як процесу комунікації, в якому перекладач виступає як адресат вихідного тексту і адресант нового, переказного (цільового) тексту. Адресна (телефонна) книга Довідник, що містить список якихось адрес / телефонів. Адресна бібліографічна довідка Библиографическая оправка устанавливающая наличие и(или) местонахождение запрашиваемого документа в определенном фонде. Адресне мовлення (транслювання) програм радіо і телебачення, призначені для досить вузької аудиторії відповідно до її специфічними потребами -розважальні, ділові, спортивні, освітні і т.д. Адресне посилання порядковий номер сторінки, тому, випуску серійного видання, частини, параграфа або інших характерних позначень фрагментів тексту (ГОСТ 7.78-99. Издания. Вспомогательные указатели). Адресний бібліографічний пошук "Поиск данных о наличии и(или) местонахождении документа в определенном фонде. 8 практике выделяют тритипичные ситуации возникновения адресных запросов: 1. Физическая удаленность пользователя от фонда и|или каталогов; 2. Неумение осуществлять поиск самостоятельно. 3. Необходимость установления местонахохдения документа для заказа его по МБА." Адресний кадр відеокадр, що містить інформацію, яка вказує на географічні координати місця зйомок: назва населеного пункту, учреждено Адресний список (каталог) назви фірм, прізвища приватних осіб, адреси, підібрані і класифіковані за певним об'єднуючого їх ознакою. Адресно-довідкова база даних Відсильна база даних, в якій вказані адреси зберігання потрібних даних. Адресно-довідкова реклама реклама, яка дає можливість дізнатися, як і де придбати необхідні товари або послуги. Адресувальна машина (адресограф) машина для друкування адрес на готових конвертах. Адресувальні машини можуть бути ручними, напівавтоматичними і повністю автоматизованими. Адхок разові, ексклюзивні рекламні дослідження на замовлення одного клієнта. Ази газетної справи позначає досканальне вивчення будь-якого питання. У журналістиці цей ідіоматческій термін вказує на ретельне оволодіння професією. Азіній Полліон, Гай (76 до н. е., Рим,- 5 н. е.) (Gaius Asinius Pollio) рим. політичн. і військовий діяч, письменник (автор трагедій і поет), історик. Організував (за ідеєю Цезаря) публічну бібліотеку в Римі (39 - 38 до н. е.), Що по ін. джерелам приписується М. Т. Варрону. Бібліотека включала книги, захоплені римлянами в Іллірії, і ділилася на фонд лат. і грец. книг. АІДА (AIDA) одна з найпоширеніших моделей рекламного звернення. Абревіатура англійських слів: attention - увага, interest - інтерес, desire - бажання, action - дія. Ця модель рекламної комунікації була запропонована американцем Е. Левісом на початку XX століття. В даний час визнана застарілою. АІДКАС модифікація моделі рекламного звернення АІДА, що включає п'ятий і шостий компоненти - переконання і задоволення. АІДМА модифікація моделі рекламного звернення АІДА, що включає п'ятий компонент - мотивацію. Айдефайнер різновид айлайнера, що має вигляд авторучки з тонким стрижнем для підкреслення повік. Айлайнер спеціальна рідка туш для підфарбовування повік. Ай-стопер "(< англ. air-stop - станція, посадочний майданчик) - предмет, знак, який використовується в рекламі і PR для привертання уваги. А.с. використовують при оформленні вітрин крамниць та інших місць торгівлі. В друкованій і газетно-журнальній рекламі в ролі А.с. можуть виступати ілюстрації, графічні символи тощо. Вирізняють також живих А.с. - людей, які за оплату рекламують І певний товар чи послугу, переодягнувшись у різних персонажів." Академії наук видавництво видавництво Академії наук СРСР видавництво видавництво Академічна бібліотека Библиотека являющаяся структурым подразделением академического научно-исследовательского институга (учреждения), организующая библиотечное обслуживание его коллектива. Находится в ведении Академии наук. Академічне видання наук. видання твору (творів) будь-якого виду літ. з ретельно текстологічно підготовленим текстом, що включає варіанти, редакції, докум. джерела, забезпечене апаратом, що підводить підсумки вивчення видаваного твору або творчості автора. de akademie Ausgabe; en academic publication. Академкнига" видавництво Акватипія (від лат. aqua - вода і грец. - відбиток) - вид високого друку в гравюрі, заснований на використанні знежиреної водяної фарби. Відбитки, виконані А., подібні до акварелі. Акватінта вид поглибленої гравюри, отриманої травленням кислотою металевої пластини. Малюнок, виконаний на кальці, переносять на пластину, як правило, наколюванням і злегка травлять, потім припудрюють порошком смоли з каніфоллю і підігрівають. При цьому на пластині утворюється дрібне, так зване, акватинтне зерно. Далі пластину травлять в кілька прийомів з викриванням - від світлих тонів до темних. Створюється ефект, близький до напівтонових малюнків. Цей спосіб часто застосовується в поєднанні з офортом, яким відтворюються контурні лінії та дрібні деталі зображення. Може бути використаний в якості друкованої форми. Існує кілька способів отримання акватинти. АККА модифікація моделі рекламного звернення АІДА, що включає компоненти: увага, розуміння, переконання, дія. Акліматизація документів поступова адаптація фізичних властивостей документів до нових кліматичних умов. Акліматизація друкарської фарби приведення температури друкарської фарби в рівноважний стан з температурою навколишнього повітря для забезпечення правильного проведення друкованого процесу. Фарба повинна бути доставлена в цех не менш ніж за 24 години до початку друкування тиражу. Не рекомендується завантажувати в ящик для фарб друкарської машини фарбу, щойно доставлену з холодного приміщення, тому що при друкуванні холодною фарбою можливе перетягування фарби на зворотний бік верхнього відбитка в стопі. Акліматизація паперу приведення вологовмісткого друкарського паперу в рівноважний стан з вологістю навколишнього повітря. Як правило, папір витримують не менше доби в друкованому цеху в підвішеному стані або в невеликих стопах. Раціональніше виконувати в спеціальних приміщеннях. Див кондиціювання паперу. Акмеограма  опис кількісних і якісних параметрів вищих досягнень майстерності в сфері журналістики або іншої професійної діяльності. Акомодація лінгвокультурна підлаштування одного з учасників міжкультурної комунікації під стиль спілкування, що задовольняє іншого учасника (учасників) як носія (носіїв) іншої культури. Акомодація лінгвокультурна негативна максимальне віддалення одного з учасників міжкультурної комунікації від стилю спілкування, що задовольняє іншого учасника (учасників). Акомодація лінгвокультурна позитивна максимальне підлаштування одного з учасників міжкультурної комунікації під стиль спілкування, що задовольняє іншого учасника (учасників). Акоп Мегапарт (роки житті невідомі) арм. першодрукар. Біографіч. відомостей про А. М. не збереглося. У 1512 у Венеції надрукував першу арм. друковану книгу - "Парзатумар" ("Житія святих"). У ній відзначені церковні свята, містився також "тлумачів" з розділами: "Новоліття", "Сонник", "Дітонародження" і "Гра м'язів". А. М. надрукував ще чотири книги: "Патарагатетр" ("Служебник", 1513), "Урбатагірк" ("Засоби проти мани"), "Ахтарк" ("Астрономічні передбачення") і "Тагаран" ("Пісенник"). Особливий інтерес представляє "Тагаран", що містить произв. середньовічних. арм. поетів Ованеса Тлкуранці, Фріка, Мкртичев Нагаш та ін., а також 137 віршованих загадок Нерсеса Шноралі. Мав свій видав. знак. Ім'я А. М. згадано в колофоні "Служебника", де він називає себе "мегапартом" (грішним). Акордна авторська винагорода (від італ. ассоrdo — узгодженість, договір) — різновид відрядної системи оплати праці. Полягає у тому, що працівникові або групі працівників (бригаді) завчасно визначаються обсяги робіт, терміни їх виконання і заг. сума зарплати. Осн. призначення А. о. п. — посилити матеріальну заінтересованість працівників у підвищенні продуктивності праці і скороченні термінів виконання робіт. Розмір зарплати визначається на основі діючих норм виробітку та відрядних розцінок. Тому А. о. п. застосовується там, де можна завчасно унормувати весь обсяг робіт, встановити відповідні розцінки. А. о. п. особливо поширена на буд-ві і транспорті. Годиться вона і для окр. категорій працівників промисловості, зв'язку, с. г. Найбільшого поширення А. о. п. набула при колект. формах організації праці. А. о. п. запроваджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профсп. органами. На виконання робіт видається акордний наряд, у якому зазначаються обсяг роботи, початок і закінчення її, розмір зарплати. Якщо робота розрахована на тривалий період, працівникам може виплачуватися аванс за поточ. місяць з урахуванням фактично виконаної роботи. Остаточний розрахунок провадиться після виконання і прийняття усіх робіт. За скорочення строків та якісне виконання робіт можуть застосовуватися різні форми матеріального стимулювання (преміювання тощо). Зарплата розподіляється між членами бригади пропорційно до відпрацьованого часу і згідно з присвоєним розрядом. Допускаються і такі методи розподілу заробітку, як при колект. відрядній оплаті. Акредитація процедура офіційного визнання авторитетним органом правочинності органу чи особи представника виконувати певні завдання (ДСТУ 1.1:2001. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять). Акредитація журналіста (франц. accreditation, від лат. аccredo — довіряю) — дозвіл державної організації чи установи, органу партії чи громадської організації на присутність на їхніх інформаційних заходах (прес-конференціях, брифінгах, нарадах) уповноважених редакціями журналістів за умов дотримання редакціями правил акредитації, встановлених цими органами, організаціями чи установами. Як правило, в Україні діє реєстраційний, а не дозвільний принцип акредитації. Ст. 3 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» проголошує: «Акредитація журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при органах державної влади та органах місцевого самоврядування здійснюється в цих органах шляхом їх реєстрації на підставі офіційного подання засобу масової інформації до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або за заявою журналіста і технічного працівника з пред’явленням ними відповідних документів, що підтверджують їх професійний фах, або рекомендації професійного об’єднання журналістів. Орган, при якому акредитовано журналіста і технічного працівника, заздалегідь інформує їх про важливі заходи, плани, організаційно сприяє виконанню ними професійних обов’язків». Обмеження в А. ж. можуть бути зумовлені лише об’єктивними поважними причинами (неможливістю приміщення вмістити всіх бажаючих журналістів, дотриманням правил безпеки життєдіяльності та ін.). Обмеження доступу журналіста до інформації є способом здійснення прихованої цензури. А. ж. регламентована також ст. 27 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Акрилайт Щити з контурним підсвічуванням. Для виготовлення конструкції використовують товсте прозоре оргскло акрилової групи. На скло наноситься самоклеюча плівка, а його контури підсвічують лампи, встановлені в торці. Переваги: ​​Рекламоносій привертає увагу завдяки додатковому освітленню. Акронім (< грец. akros - високий + опута - ім'я) - 1) вид псевдоніма, який складається з великих букв; 2) тип абревіатури, що утворюється з початкових літер складної назви. Акронімна форма заголовку інша назва видання, серії у вигляді акроніма - ініціальної абревіатури: Життя видатних людей - ЖВЛ; Бібліотека світової літератури - БСЛ. Аксіальноретіальна комунікація аксіальний комунікативний процес - передача повідомлення строго визначеним одержувачам інформації; ретиальна комунікаційний процес - передача повідомлень невизначеній множині безособових приймаючих систем. Аксіоми едитології найзагальніші відмінності, що існують між автором та реципієнтом у процесі передачі повідомлення. Аксонометрія (від грец.- вісь і - вимірюю) - спосіб зображення предметів на площині за допомогою паралельних проекцій. В основі А. лежить проектування предмета разом з вибраною у просторі системою координат на площину аксонометричних проекцій (мал.). В А., крім зображення точки, дається її вторинна проекція, тобто зображення проекції точки на одну з координатних площин, що цілком визначає положення точки в просторі. Залежно від кута між напрямом проектування і площиною аксонометричних проекцій розрізняють А. прямокутну і косокутну. На практиці найчастіше вживають 3 види А.: прямокутну ізометрію, прямокутну диметрію та косокутну фронтальну диметрію (див. Нарисна геометрія). Аксонометричне зображення предмета дає можливість повністю відновити його форму і розміщення щодо системи координат. Акт "(від лат. actum — письмово засвідчене, actus — дія) — 1) офіційний документ, що має юридичне значення, викликає певні правові наслідки, спрямований на регулювання суспільних відносин. Юридичні акти поділяють на нормативні акти, що встановлюють норми права, які регламентують певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обов’язки конкретних суб’єктів права (рішення органів державної влади та управління, правоохоронних органів, адміністрації підприємств та установ тощо стосовно окремих громадян). До юридичних актів належать також документи, що засвідчують угоди, договори між підприємствами та установами, окремими громадянами; 2) документ засвідчу вального характеру, що фіксує якийсь факт; службовий документ, що його складає група осіб (як правило, комісія) для підтвердження встановлених ними фактів, дій чи подій, пов’язаних з діяльністю організації або її окремих працівників. У деяких випадках акт може бути складений лише однією спеціально уповноваженою особою — інспектором чи ревізором. Акти складають за результатами проведення обстежень, перевірок, ревізій, інвентаризацій, експертиз, випробувань; у разі виникнення нещасних випадків на виробництві, аварій, пожеж, професійних отруєнь і захворювань тощо." Акт ілокутивний (англ. il - префікс із значенням посилення + locution - мовний зворот) - одна з трьох складових (поряд з актом локутивним і перлокутивним) мовленнєвого акту, пов'язана із втіленням у повідомленні конкретної комунікативної інтенції, мети адресанта. Акт комунікативний одне з найзагальніших понять комунікативної лінгвістики; інтеракція; процес спілкування, який відбувається в певному місці на пересіченні осей простору і часу між адресантом і адресатом як носіями неповторних психо-соціо-когнітивних рис, результатом котрого є дискурс (текст). Акт комунікативний ідіоетнічний тип комунікативного акту, опрацьований у численних міжособистісних інтеракціях, характерний для певної національної лінгвокультурної спільноти, часто неповторний, непритаманний іншим культурам. Акт комунікативний універсальний тип комунікативного акту, спільний для низки національних лінгвокультурних спільнот. Акт локутивний одна з трьох складових мовленнєвого акту (поряд з актом ілокутивним і перлокутивним), котра встановлює зв'язок повідомлення з дійсністю (тобто визначає його стиль і референцію) і виявляється у формуванні пропозиції повідомлення. Акт мовленнєвий складова повідомлення (висловлення), цілеспрямована мовленнєва дія; одиниця нормативної соціомовної поведінки, яка виявляється у межах прагматичної ситуації комунікативного акту. Втілення у повідомленні (висловленні) певної комунікативної мети, що надає йому конкретної спрямованості. Основні риси А.м. - інтенціональність, цілеспрямованість, конвенціональність. А.м. виформовують акти локуції, ілокуції та перлокуції. Акт перевірки фонду документ, что містіть підсумки перевіркі бібліотечного фонду, висновки и пропозиції комісії, что здійсніла перевірку. Акт перлокутивний одна з трьох складових повідомлення і мовленнєвого акту (поряд з актом локутивним та ілокутивним), пов'язана з результатом (очікуваним чи досягнутим) впливу на адресата ілокутивної сили повідомлення (мовленнєвого акту). Акт подібності продаж візуально ідентичного товару з торговельною маркою, що належить іншому авторові. Акт спілкування Акти гродські та земьскі документи, пов'язані з діяльністю гродських судіє та земських судів у феод. Польщі і Литві 15—18 ст. Функціонально акти поділяються на дві категорії: нотаріальні та процесуальні. До першої належать, зокрема, майнові угоди, які вписувалися до актових книг і набували в такий спосіб юрид. сили. До другої — процес, документи (позови, вироки або рішення судів, записи допитів свідків тощо). Акти громадянсько стану акти, які засвідчують в установленому законом порядку факти народження, смерті, одруження, розлучення, усиновлення, зміни прізвища та імені (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження і т. д.). Акти державного управління акти, які видаються на основі і для виконання законів виконавчими і розпорядчими органами державної влади. Акти історичні «Акти історичні, зібрані і видані Археографічною комісією» (АЇ), серія документів по історії Росії, видана Археографічною комісією (т. 1—5, СП(Збори постанов) Би, 1841—43): т. 1-ої охоплює 1334—1598, 2-ої — 1598—1613, 3-ої — 1613—45, 4-ої — 1645—76, 5-ої — 1676—1700. Містять коштовні джерела по соціально-економічній, політичній, дипломатичній і військовій історії, а також по історії російської церкви. У АЇ опубліковані окремі договірні грамоти великих і питомих князів 14—15 вв.(століття), даровані грамоти духовним і світським феодалам, накази воєводам і приставам, статутні грамоти, документи про збір державних доходів, про розшук мідних і срібних руд в 60—70-х рр. 17 ст і ін. У АЇ опубліковані судебники 1497 і 1550, додаткові статті 1550—82, 1588—97, законодавчі акти 1-ої половини 17 ст Великий інтерес для вивчення політичної історії представляють джерела по історії Новгорода 1470—71, про заслання князя М. І. Воротинського (1564—66), Романових (1601—02 і 1605), а також послання пануючи Івана IV Максиму Греку і в Кирілло-Белозерський монастир. Ряд документів присвячений колонізації Сибіру в кінці 16—17 вв.(століття): експедиції Е. П. Хабарова на Амур (1649—51), посилці до Китаю посольства Н. Р. Спафарія (1675). У АЇ надруковані: уривок слідчої справи о С. Т. Роззяві, документи про облогу Соловецкого монастиря в 1674, про стрілецьке повстання 1682. Проте в цілому АЇ містять мало матеріалів, що характеризують положення народних мас. До АЇ є іменний і географічний покажчики (СПБ, 1843). АКТИ Томицького» Активне приховування інформації приховування інформації створенням таких фізичних полів та речовин, які ускладнюють здобування інформації або спричиняють невизначеність її змісту (ДСТУ 3396.2-97. Технічний захист інформації. Терміни та визначення). Активне читання (active reading) - зчитування, корегування, зміна і доповнення текстів, що транслюються за допомогою електронно-дисплейних засобів зв'язку. Активний словник журналіста запас слів, які медійник не лише розуміє, а й активно послуговується ними в усній та писемній мові. Актинічне світло випромінювання певних довжин хвиль у видимій зоні спектра, яке має здатність надавати тепловий або фотохімічний вплив на певну речовину. Ця властивість актинічного світла використовується в поліграфії в фотопроцесах, копіювальних і формних процесах. Актова книга сукупність документів, як правило, у вигляді оправленого тому, який містить регулярні записи в хронологічному порядку. Актуальне членування речення "теорія структури речення на комунікативному рівні (започаткував чеський мовознавець В.Матезіус). Залежно від комунікативного спрямування та інформативної мети висловлення речення поділяється на дві основні частини - тему (частина речення, що містить відому інформацію, на ній ґрунтується наступне розгортання думки) і рему (частина речення, у якій міститься те нове, що повідомляється у реченні). Тему зазвичай розміщують на початку речення, рему - в кінці." Актуальність повідомлення ступінь потрібності конкретного повідомлення для розв'язання теоретичних і практичних завдань, що стоять у певний час перед певним суспільством. Актування літератури процес складання актів на друковану та іншу продукцію, що приймається у фонд або вилучається з нього. АКТЫ исторические, собранные и изданные Археографическою комиссиею» П'ятитомне зібрання «Актів історичних» було видано Археографічної комісією в 1841-1842 роках в Санкт-Петербурзі. Комісією були зібрані та підготовлені письмові пам'ятки по російській соціально-економічній, політичній, дипломатичній та військовій історії, а також з історії російської церкви за 1334-1700 роки. Мета випуску - пояснення історичних подій, законодавства, статистики Російської держави за даний період. У роботі використані матеріали з державних установ різних губерній, єпархіальних і монастирських архівів, архіву Міністерства закордонних справ, Сенату, з приватних фамільних архівів. У Швеції була придбана колекція Російських стовпців 1606-1613 років. Збір документів і редакторську підготовку виконали протоієрей І. І. Григорович, С. М. Строєв, М. А. Коркунов, академік Я. І. Бередніков, князь М. А. Оболенський, професор С. В. Соловйов. Тут опубліковані судебники, законодавчі акти, статутні грамоти. Становлять особливий інтерес: уривок слідчої справи про С. Т. Разіна, документи про облогу Соловецького монастиря в 1674 році, про стрілецьке повстання 1682, джерела з історії Новгорода 1470-1471 років, послання царя Івана IV Максиму Греку та ін. АКТЫ, издаваемые Виленскою Археографическою коммиссиею» серійне видання історичних документів з фондів Віленського центрального архіву, а також архівів північно-західних губерній Російської імперії. Всього з 1865 по 1915 рр. вийшло 39 томів. Включає актові документи та інші письмові джерела з історії Великого князівства Литовського за 1387-1812 рр. Більшість з них відносяться до історії православ'я, а також представляють різні аспекти політичного, соціального, економічного та культурного життя населення Великого князівства Литовського та сусідніх регіонів. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею "15-томна збірка документів переважно з історії України та Білорусії 14-17 ст. У перших двох томах вміщено грамоти давньорус. удільних і лит. князів, закладні акти, мінові, відказні, спірні, духовні та ін. грамоти, жалувальні грамоти Києву, Вітебську, Вільну, Мінську тощо, документи про феод. і монастирське землеволодіння, про розвиток г-ва й торгівлі, про становище міськ.і сільс. населення. Найдавніша пам'ятка - грамота галицького князя Льва - належить до 2-ї пол. 13 ст. У 3, 8, 10 і І4-му томах вміщено грамоти царів, листи та універсали гетьманів, статейні списки послів і посланців, повідомлення воєвод і документи про сел.-козацькі повстання, нар.-визвольну війну 1648-54 і возз'єднання України з Росією, про спільну боротьбу російського, українського і білоруського народів проти іноз. загарбників, про рос.-укр. економічні, політ. і культ. взаємини, про переселення українців у межі Рос. д-ви та ін. У 4-7, 9, 11-13 і 15-му томах подано документи про соціально-екон., політ. і воєнне становище України після смерті Б. Хмельницького, про відносини між Україною, Росією, Польщею, Молдавією, Трансільванією, Кримським ханством і Туреччиною, Угорщиною, Австрією та Швецією. В 11-му т. наведено документи з біографічними даними про кошового отамана І. Сірка, в 4, 7 і 15-му томах - про виступ полтавського полковника М. Пушкаря проти гетьмана І. Виговського, про сел. війну під проводом С. Т. Разіна. Видання: Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею, т. 1-15. СПБ, 1863-92." АКТЫ, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею" збірник документів з церковної, політичної та економічної історії України і Білорусії XIII-XVIII ст. (К., 1859-1914. 35 т. В 36 кн.). Головним джерелом для видання АЮЗР служили матеріали Київського центрального архіву, а також документи, що надійшли до Київської комісію від мон-рів, установ і приватних осіб. АЮЗР складається з 8 частин. 1-а ч. (12 т.) Присвячена історії Православ'я в Південно-Зах. Росії в кін. XV - XVIII ст. У цій частині опубліковані документи Брестських Соборів, матеріали, що відносяться до діяльності архим. Мелхиседека (Значко-Яворського) (Т. 1-3), документи з історії унії і правосл. Церкви в 1648-1798 рр. (Т. 4), матеріали, пов'язані з відновленням правосл. ієрархії в західноруською митрополії і підпорядкуванням її Московському Патріархату (1620-1694). Значний інтерес представляють документи з історії відносин між західноруською митрополією і сх. правосл. Патріархами в 1620-1678 рр. (Т. 5), документи 1372-1648 рр. про реліг. ситуації в Південно-Зах. Русі, в т. ч. Про діяльність социніан (Т. 6), пам'ятники полеміки православних з уніатами і протестантами в XVI-XVII ст. (Т. 7, 8. Вип. 1), твір Київського митр. свт. Петра (Могили) «Ліфос» із запереченнями і зауваженнями Кассиана Саковича (Т. 9), документи за 1423-1714 рр. з історії Православ'я в Галичині (Т. 10), матеріали, пов'язані з історії Львівського братства (Т. 11, 12). 2-я ч. (3 т.) Включає в себе протоколи та постанови провінційних шляхетських сеймиків за 1569-1726 рр., В т. ч. Документи, що характеризують відносини шляхетства і магнатів до реліг. питань. Третій ч. (6 т.) Містить матеріали про козаків (Т. 1, 2), гайдамаків (Т. 3), про час Б. Хмельницького (Т. 4), про уявний змові 1789 р рус. уряду, західнорус. селянства і правосл. духовенства для «винищення» місцевої католич. шляхти (Т. 5), а також документи з історії України в 1649-1660 рр. з держ. архіву Швеції (Т. 6). В 4-й год. (1 т.) Опубліковано матеріали з генеалогії укр. і білорус. шляхетських родів із зазначенням часу їх переходу в католицтво або унію. У 5-й год. (2 т. В 3 вип.) Містяться документи за 1432-1798 рр. з історії укр. і білорус. міст (Т. 1), листування євр. населення Південно-Зах. краю у 2-й пол. XVIII в. (Т. 2. 2 вип.). 6-а ч. (2 т.) Присвячена економічному і юридичному положенню селян на західнорус. землях в XVI-XVIII ст., 7-а ч. (3 т.) - заселення Південно-Зах. Росії в сер. XIII - кін. XVIII в. У 8-й год. (6 т.) Опубліковані акти, які стосуються історії місцевого управління і станової організації населення (Т. 1, 2), матеріали за шлюбним праву і сімейному побуті в XVI-XVII ст. (Т. 3), акти з історії землеволодіння в XV-XVIII ст. (Т. 4, 6), документи укр. адміністрації XVI-XVII ст. (Т. 5). Більшість томів АЮЗР мають передмови, що представляють собою дослідження публікованих джерел, авторами передмов є редактори томів - В. Б. Антонович, М. Ф. Володимирський-Буданов, С. Т. Голубєв, М. С. Грушевський, Н. Д. Іванішев, К. Е. Козловський, А. С. Криловський, Ф. Г. Лебединцев, О. І. Левицький, І. П. Новицький, С. А. Терновський, М. Н. Ясинський та ін. Публікації документів забезпечені примітками, томи мають іменні та географічні покажчики. АКТЫ, относящиеся къ истории Западной России, собранные и изданные Археографическою коммиссиею» п'ятитомна збірка документів з історії Росії, України, Білорусії і Литви 1340-1699. Матеріали збірки висвітлюють питання політ. історії цих країн, їхні взаємини з Польщею, Лівонським орденом, Кримським ханством. Серед документів: окружна грамота лит. князя Вітовта про відокремлення київ, митрополії, договірні, присяжні й поручні грамоти давньо-рус. удільних князів з лит. князями Казимиром і Олександром; жалувані грамоти київ, митрополитам, єпископам, монастирям, церквам і містам; статейні списки, накази та ін.; договір польс. короля Сигізмунда III з моск. боярами (1610-12); грамоти сх. патріархів (1588, 1589, 1590, 1620); матеріали до історії Брестської унії 1596 (1592-1614), про діяльність братств; документи про визвольну війну укр. народу 1648-54, боротьбу козаків проти крим. татар (1663-99), універсали Б. Хмельницького та ін. гетьманів про права і повинності жителів Києва тощо. Видання: Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссией), т. 1-5. СПБ, 1846-53. Акумулювання (накопичення) поступове поповнювання зібрання записів чи архіву внаслідок діяльності будь-якого типу (ДСТУ ISO 5127:2007. Інформація та документація. Словник термінів). Акумулювання аудитoрії збирання "своєї" аудиторії в рекламі, термін медіапланування. Акустика передачі звукова атмосфера телепередачі, побудована, як правило, на принципі узгодження акустичної перспективи з масштабом зображення. Крупний план, наприклад, вимагає близько розташованого звуку, зйомка загального плану - більш віддаленого. Акут 1) один з видів тонічного наголосу в давньогрецькій мові; 2) інтонація сучасної литовської мови, що характеризується нисхідним рухом тону; 3) праслов’янська інтонація довгих складів, що характеризується висхідним рухом тону; 4) вид музичного наголосу у шведській мові; 5) діакритичний знак. Акцентуаційні норми норми, які визначають правильний словесний наголос. Акцентування уваги на «корисній» інформації прийом побудови іміджу на основі часткового приховування або висвітлення певної інформації. Акцепт згода на пропозицію вступити в угоду, укласти договір на умовах, зазначених у пропозиції. Акцидент-гротеск стара назва прямого напівжирного рубаного шрифту. Акцидентний набір набір із застосуванням разнокегельних шрифтів, виділень, художньо-оформлювальних елементів. Застосовується для бланків, атестатів, грамот, запрошень, свідоцтв, меню, різних оголошень. Акциденція (< лат. ассіdentia- випадок, випадковість) - друкована продукція або її елементи, які виконуються акцидентним набором, тобто особливо складним набором із застосуванням шрифтів різних гарнітур, кеглів, лінійок, рамок та ін. А. використовується для друкування бланків, газетних та журнальних оголошень, книжкових обкладинок і титульних сторінок, проїзних квитків, грамот, запрошень тощо. Акції імеджмейкінгу (приєднання клієнта). Ефект заснований на "психологічній підзарядці", коли людина несвідомо засвоює емоційний стан групи або авторитетної для неї особи. Акції локальні (в рекламі) акції з прив'язкою до конкретного місця і виду активності., які передбачають можливу участь як організаторів власних акцій, так і спонсорства вже існуючих (наприклад, проведення вечірок у нічних клубах, підтримка ТМ у ресторанах, участь у молодіжних конкурсах, дискотеках тощо). Алгоритм упорядкований скінчений набір чітко визначених правил для розв’язування задач за скінченну кількість кроків (ДСТУ 2938-94. Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення). Алгоритм развитку аудіовізуального сприйняття (algorithm of the audiovisual perception development) - послідовний перелік перцептивних дій, неодноразове виконання яких в системі тренувальних вправ дозволяє оволодіти навичками сприйняття екранної оповіді: виявлення одиниць екранного оповіді; їх образне узагальнення в результаті емоційно-смислового співвіднесення; вибудовування в своїй свідомості художнього простору, що відкриває атмосферу емоційних, асоціативних, семантичних зв'язків; співвіднесення образних узагальнень для осягнення внутрішнього змісту розповіді, авторської концепції і свого ставлення до неї. Алгоритмічна мова штучна мова, призначена для написання алгоритмів (ДСТУ 2938-94. Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення). Алігат (от лат. alligo — прив'язую) — різновид об'єднання друкованих чи рукописних видань під однією обкладинкою, палітуркою, які не поєднанні за змістом, авторською приналежністю чи будь якою іншою типологічною ознакою. Алісов Михайло Іванович (1832-1895) (1832, с. Панькова Старооскольського у. Курської губ., - 30.5.1895, Ялта), рос. винахідник набірний-друкарських машин. У 1870 створив набірно-друкарську машину "Скоропєчатнік", яка в 1873 експонувалася на Віденській всесвітній виставці, в 1876 була захищена привілеєм в Росії, а в 1880 - патентом в США. В кін. 70-х рр. А. винайшов спосіб друку з формуванням барвистого зображення в резервуарі-формі, згодом відомого під назв. гектографа. Аліхна в кольорознавстві лінія уявних кольорів, які не мають яскравості. Іноді аліхной називають і площину нульової яскравості (світлоти). Алограф (< грец. allos - інший + graphó - пишу) - чужий рукопис, напис чи підпис, що, на відміну від автографа, не є вірогідним документом, а, як правило, підробкою. Алонім (< грец. allos - інший + onyma- ім'я) - 1) чиєсь справжнє ім'я, що використовується іншою особою як псевдонім; 2) друге ім'я особи, слово не зі спорідненим, а з отожним значенням, на відміну від синоніма (наприклад, Георгій - Юрій). Алфавіт нотації "(Ндп. база индексации): Множество символов, используемых в конкретной нотации (индексации). de Notationsalphabet; en base (of notation); fr base (de notation). Примечание - Функционально выделяются основные символы и разделительные: указатели отношений, связи, роли и др." Алфавіт растрових елементів опис геометрії растрових елементів. Алфавіт растрових елементів може бути представлений бітовими картами, порядковими номерами заповнення растрової комірки та іншими способами. Алфавітизм деяка перевага, яку в рекламній комунікації мають фірми з назвами, що починаються з літер першої частини алфавіту. Алфавітний бібліографічний посібник бібліографічний посібник, у якому бібліографічні записи розташовані в алфавітному порядку індивідуальних і колективних авторів і (або) заголовків документів (ГОСТ 7.0-99. СИБИД. Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения) en alphabetical bibliographic tool; fr materiel bibliographique d'alphabet. Алфавітний каталог бібліотечний каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються в алфавітному порядку авторів, найменувань організацій або заголовків документів. de Alphabetische Katalog; en alphabetical catalogue; fr catalogue alphabétique. Алфавітно-предметний покажчик в таблиці бібліотечної класифікації Понятийный аппарат системы знаний, представленный в алфавите предметных рубрик (лексинеских единиц) с указанием классификационных индексов. Алфавітно-предметний показчик до системного каталогу (АПП) "допоміжний апарат до систематичного каталогу, що представляє собою алфавітний перелік предметних рубрик, що розкривають зміст відображених у систематичному каталозі документів із зазначенням відповідних класифікаційних індексів. Кожне слово АПП заноситься на окремі картки, які розставляються в алфавітному порядку в спеціально виділений ящик систематичного каталогу. АПП є свого роду ""ключем"" до систематичного каталогу. Він підказує, де, в якому розділі, і під яким індексом слід шукати потрібну книгу. de Alphabetischer Schlagwortregister zum systernatischen Katalog; en alphabetical subject index to the classified catalogue; fr index alphabétique des matiéres pour le catalogue systématique." Альберт, Йозеф (1825–1886) німецький фотограф, винахідник фототипії. Альбертотипія застаріла назва фототипії. Винайдена чехом Якубом Гусніком (Husnik) в 1868 р Німецький фотограф Йозеф Альберт (Albert) пізніше отримав аналогічні результати, і уклав з Я. Гусніком ділову угоду. Альберт довів спосіб фототипії до промислової технології і привласнив їй своє ім'я. Альбом книжкове або комплектне аркушеве образотворче видання, що має або не має пояснювальний текст (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення). de Album; en landscape, album; fr album. Альбом ілюстрацій ілюстрації, розміщені у виданні єдиним блоком, без осн. тексту. Найчастіше зустрічається А. і., Коли ілюстрації друкуються окремо від тексту, на іншому папері, іншим числом фарб, іншим способом друку АЛЬБОМИ Де ля Фліза український етнограф французького походження Домінік П'єр Де ля Фліз, медико-хірург Імператорської Московської медико-хірургічної академії, член Імператорського академічного медичного Віленського та Київського товариств підготовав альбоми, ілюстровані численними малюнками, де розглянуто різні аспекти культури та побуту селян, уміщено відомості про їх житло, одяг, звичаї, пам'ятки старовини, наведено народні перекази, пісні, прислів'я. Рукописна дослідницька спадщина Де ля Фліза нині зберігається в Києві, Чернігові та Санкт-Петербурзі. Альбомна орієнтація смуги таке розташування смуги, при якому ширина її перевищує висоту на відміну від портретної орієнтації смуги. Альбомна орієнтація сторінки (landscape) - таке розташування сторінки, при якому ширина її перевищує висоту, на відміну від портретної орієнтації (portrait). Альбомний папір білий чи кольоровий папір спеціального ґатунку, який використовують для виготовлення альбомів, телефонних книг, прейскурантів, бланків тощо. Альбомний спуск смуг спуск смуг, при якому смуги розміщуються короткою стороною до корінця. У видання з А. с. висота менше ширини. Альбомний формат формат документа, в якому ширина перевершує висоту. Альбуміновий відбиток фотовідбиток, отриманий на альбуміновому покриві, що оброблений чутливими до світла солями срібла і зазнав впливу світла через фотонегатив (ДСТУ 4419-2005. Документи аудіовізуальні. Терміни та визначення понять). Альграфія (< лат. Аl(uminium) - алюміній + грец. graphó - пишу) - спосіб плоского друку з друкарської форми, виготовленої на алюмінієвій пластині; різновид літографії. Методом А. друкуються багатоколірні видання (журнали, плакати, географічні карти тощо). Альдіни видання венеціанських друкарів 15 - 16 ст .: Альда Мануція, його сина Паоло, внука Альда молодшого і тестя Андреа Торрезанського. Альдіни характеризуються невеликим форматом (ін-октаво), палітуркою з витисненої золотом шкіри, видавничої маркою (дельфін, що обвиває якір). Вперше застосований курсив. Видавалися переважно твори класиків античної літератури і гуманістів епохи Відродження. Всього вийшло понад 1100 альдин. Алькупринт (від франц. alcôve поглиблення і англ. print друкувати) - спосіб виготовлення біметалевих друкарських форм для способу плоского друку з латунними друкувальними елементами і алюмінієвими пробільними елементами. Альманах – збірник літературно-художніх та (чи) науково-популярних творів, об’єднаних за певною ознакою (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення). Примітки. Альманах може бути адресований дорослим читачам або дітям. Альманах може бути періодичним, неперіодичним і продовжуваним (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення). de Almanach; en almanac; fr almanach. Альтернативна назва друга назва документа, яка буває іноді відомішою, і яка приєднується до першої назви за допомогою сполучника «чи» (ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення). Альтернативний заголовок (< лат. alter - один з двох) - двочленний de Alternativtitel; en alternative title; fr titre alternative. заголовок, який вказує на правильність одного з двох висновків, на можливість однієї з двох оцінок. Складові частини А.з. з'єднуються сполучниками (або, чи). Альтернативні комунікації (alternative communications) - комунікації протилежні за ідейною спрямованістю стандартним моделям монополізованої інформаційно-розважальної індустрії. Охоплює альтернативні ЗМІ, популярні концерти, театральні вистави, карнавали, ходи, фестивалі, ярмарки, мітинги. Альтернативні носії реклами носії реклами, що не відносяться до стандартних загальноприйнятим категоріям друкованої, радіо, телевізійної, транспортної або зовнішньої реклами. Амбалаж матеріал (щільний папір), в який упаковують паперові рулони. Амбасадор клієнт, який активно рекомендує товар чи послугу. Амбівалентний неоднозначный, двойственный, колеблющийся, неустойчивый. Амбурцамян Захарій Миколайович [12 (25) .3.1903, Баку, - 4.11.1970, Москва], рад. бібліотекознавець, викладач Моск. ін-ту культури. Учень Л. Н. Троповського. А. висунув і обґрунтував положення про методологіч. значення бібліотечних каталогів, рекомендаційному характері читацьких каталогів, про практич. спрямованість кожного класифікаційного рішення. Автор і редактор навчальних посібників з бібліотечним каталогам, методич. посібників та консультацій, таблиць бібліотечної класифікації (для масових, дитячих і шкільних, обласних бібліотек). Американка" застаріла назва тигельної друкарської машини. Амерікан Бук Колектор" ("American Book Collector" - "Американський збирач книг"), ілюстрований журнал з питань бібліофільства, історії та мистецтва книги. Виходить у Чикаго (США) з 1950 щомісяця, з 1973 - 1 раз на 2 місяці. Кожні 5 років публікує допоміжні. алфавітні покажчики. Аміфіболія логічна помилка, що виникає при висловлюванні багатозначного судження, коли автор висловлювання не усвідомлює цю багатозначність і можливість різних тлумачень. Амфіболія в заголовках може використовуватися в рекламі для загострення уваги на товар або послугу (через неоднозначність пропонованого), в журналістиці та інших сферах. Наприклад, фрази типу «Продавці переслідували злодійку з праскою» може бути зрозуміла двояко. Такі обороти звертають на себе увагу своєю багатозначністю, зацікавлюють, збільшують ймовірність прочитання додаткової (роз'яснюючою) інформації. Аморфна сфера комунікації Амперсенд (ampersand) - символ "&", в англійській мові означає об’єднання "і" Амплікація 1) копія розписки про прийняття грошей; 2) копія певного акта. Амплітудно-модульовані структури структури растрових поліграфічних зображень, що характеризуються зміною тільки площі растрових елементів при постійній частоті їх розташування в площині зображення. Амплітудно-модуляційне мовлення AM (amplitude-modulation broadcasting). Амплітудна модуляція - зміна амплітуди коливань з меншою частотою, ніж частота самих коливань. Мовлення, засноване на амплітудної модуляції, конкурує з діяльністю радіостанцій частотної модуляції (УКВ, FM, див. Також Частотно-модуляційні мовлення), що володіють більшою перешкодостійкістю і кращими можливостями передавати нюанси звуку. AM називають іноді «стандартним» мовленням (у США), а також «середньохвильові». Ампліфікація (в рекламі) розширення, фігура мови, що використовує накопичення синонімів і гіперболічних порівнянь по наростаючій. А. часто використовує реклама і публічна мова: "унікальний, видатний експеримент", "хоробрі, відважні російські споживачі", "новий, що недавно прийшов на ринок товар", "Сам цар Соломон, при всій своїй красі, не міг би змагатися в розкоші нарядів з тим одягом, яку пропонує салон m ". Амплуа (франц. emploi-застосування, вживання) - спеціалізація актора на виконанні ролей, схожих за своїм типом. Назва А. походить від гол. функції персонажа п'єси або осн. риси його характеру (герой, комік, травесті, інженю тощо). Анагліфічний друк спосіб відтворення об'ємних зображень на площині поліграфічними засобами. Суть його полягає у виготовленні двох зображень одного об'єкта, сфотографованого з двох точок. Обидва зображення друкують на одному аркуші, кожне своєю фарбою (синьою і червоною) і з лінійним зсувом щодо один одного. Розглядають отриманий двофарбовий відбиток через кольорові окуляри (для кожного ока свій колір). Сумарне зображення на відбитку сприймається об'ємним коричнево-чорним на світлому фоні. Анагліфія Анаграма скорочений підпис художника. Аналіз герменевтичний культурного медійного контексту (hermeneutic analysis of cultural media context) - дослідження процесу інтерпретації медіатексту, культурних, історичних чинників, що впливають на точку зору агентства / автора медіатексту і на точку зору аудиторії. Герменевтичний аналіз передбачає осягнення медіатексту через зіставлення з культурною традицією і дійсністю; проникнення в логіку медіатексту; аналіз медіатексту через зіставлення художніх образів в історико-культурному контексті. Аналіз етносемантичний аналіз мовних одиниць, виразів, цілісних дискурсів, мовного ладу в цілому з метою вияву специфіки значень, сформованих під впливом певної культури. Аналіз ефективності реклами Вимірювання ступеня дії реклами на споживача до або після проведення рекламної кампанії. Аналіз змісту аналіз з метою виявлення даних, що характеризують зміст документа в зрозумілій та точній формі (ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення). Аналіз із використанням граничних величин (англ. Marginal analysis) - теоретичне дослідження з метою визначення величини бюджету конкретних маркетингових комунікацій. Аналіз інформації (analysis of information / message) - вивчення, трактування інформації того чи іншого виду. Прийнято розрізняти наступні види аналізу інформації: контент-аналіз, структурний, сюжетний, автобіографічний, іконографічний, семиотический, ідентифікаційний, ідеологічний, філософський, естетичний, етичний, мотиваційний, культиваційна, герменевтичний аналіз, аналіз стереотипів, персонажів та ін. Аналіз крос-культурний Аналіз культурної міфології медіатексту (сultural mythology analysis of media text) - виявлення та аналіз міфологізації (у тому числі в рамках так званих фольклорних джерел - казок, «міських легенд» і т.д.) стереотипів фабул, тим, персонажів і т.д. в конкретному медіатексті Аналіз медіа і медиатексту етичний (ethical analysis of media and media text) - аналіз моральних аспектів у сфері медіа і в медіатекстах. Даний вид аналізу спирається на так звану етичну теорію медіа. Передбачається, що медіа здатні формувати певні етичні / моральні принципи аудиторії (особливо це стосується неповнолітніх). Аналіз медіа і медіатексту ідентифікаційний (identification analysis of media and media text) - розпізнання / ідентифікація прихованих повідомлень в медіатекстах, тому медійні агентства часто пропонують спрощені вирішення складних проблем Аналіз медіа і медіатексту ідеологічний (ideological analysis of media and media text) - аналіз ідеологічних аспектів медійної сфери. Теоретичною базою тут є ідеологічна теорія медіа. Передбачається, що медіа здатні цілеспрямовано впливати на громадську думку, в тому числі в інтересах того чи іншого соціального класу, раси чи нації. Аналіз медіа і медіатексту культиваційний (cultivation analysis of media and media text) - аналіз змісту медіа та медіатекстів з опорою на дослідження соціокультурного контексту і дослідження мас-медіа (G. Gerbner). Згідно культиваційних теорії медіа, аудиторія обирає медіатексти з точки зору своїх поглядів, уподобань. Звідси культиваційний аналіз можна представити як a) технологію прийомів створення умов для того, щоб аудиторії було легше позначити (свідомо чи несвідомо) свої думки, очікування і цінності; b) дослідження «глибоких інтерв'ю» про демографічні і психологічних мотивах вибору конкретного респондента; c) дослідження періодичних опитувань медійної аудиторії. Аналіз медіа і медіатексту структурний (structural analysis of media and media text) - аналіз систем, відносин, форм медіакультури, структури медіатекстів. Багато досліджень по структурному аналізу медіатекстів спираються на роботи В.Я. Проппа (В.Пропп, 1998), Р. Барта (R.Barthes, 1964, 1965), У. Еко (U.Eco, 1976) та ін. Вчених, пов'язаних з проблемами семіотики, міфології та фольклору. Аналіз медіа і медіатексту філософський (philosophical analysis of media and media text) - аналіз філософських аспектів медійної сфери та медіатекстів. Аналіз медіабізнесу стадія розробки (уточнення) ЗМІ як товару, на якій виявляються передбачувані обсяги продажів, витрати, прибуток і ступінь їх відповідності цілям власника, засновника, видавця, редакції (див. ситуаційний аналіз, аналіз аудиторії, конкурентів, маркетингу). Аналіз медіатексту (media text's analysis) - вивчення, трактування медіатексту того чи іншого виду і жанру. Прийнято розрізняти наступні види аналізу медіатекстів: контент-аналіз, структурний, сюжетний, автобіографічний, іконографічний, семиотический, ідентифікаційний, ідеологічний, філософський, естетичний, етичний, мотиваційний, культиваційний, герменевтичний аналіз, аналіз медійних стереотипів, персонажів медіатекстів та ін. Аналіз медіатексту автобіографічний (особистісний) (autobiographical analysis of media text) зіставлення свого життєвого досвіду (подій особистого життя, проявів свого характеру в різних ситуаціях) з життєвим досвідом персонажів і авторів медіатекстів. Даний аналітичний підхід спирається на асоціативну пам'ять людини (ефект «спалахів пам'яті») і допомагає аудиторії критично зрозуміти вплив медіакультури на розвиток особистості людини, сприяє розвитку медіакомпетентності. Враховуючи, що заповнення людиною відсутніх йому в реальному житті почуттів і переживань абсолютно закономірно, автобіографічний аналіз на медіаосвітніх заняттях пов'язаний також з терапевтичним ефектом і феноменом компенсації Аналіз медіатексту естетичний (aesthetical аnalysis of media text) - аналіз художньої концепції творів медіакультури різних видів і жанрів, тісно пов'язаний з естетичної (художньої) теорією медіаосвіти (aesthetical approach, media as popular arts approach, discriminatory approach) (Баранов, 2002; Пензін, 1987, 2001 ; Усов, 1989 та ін.). Аналіз медіатексту іконографічний (iconographic analysis of media text) - асоціативний аналіз зображення в медіатексті (наприклад, вода, вогонь - як символи чистоти і руйнування), пов'язаний з семіотичним аналізом. Аналіз медіатексту семіотичний (semiological analysis of media text) - аналіз мови знаків і символів в медіатекстах; даний аналіз тісно пов'язаний з іконографічним аналізом. Семіотичний аналіз медіатексту в навчальних цілях спирається на семіотичну теорію медіаосвіти (semiotic approach, le decodage des medias), обгрунтовану у працях таких теоретиків медіа семіотичного (структуралістського) напрямку, як Р. Барт (R.Barthes, 1964), У. Еко (U .Eco, 1976) та ін. Аналіз медіатексту сюжетний/розповідний (narrative analysis of media text) - аналіз сюжетів, фабул медіатекстів. Сюжетний аналіз тісно пов'язаний зі структурним, міфологічним, семіотичним та іншими видами аналізу медіа та медіатекстів (Barthes, 1964; 1965; Eco, 1976; Masterman, 1984; Пропп, 1998і ін.). Аналіз методом критичного шляху техніка планування складної операції, наприклад, видання нової газети чи журналу і просування їх на ринок. при цьому враховується, що фінансові та інші витрати слід звести до мінімуму, а випуск пілотних примірників видань зробити якомога швидше. Вся операція розбивається на певні етапи і зображується графічно, щоб було наочно видно, яким чином кожен етап узгоджується з іншим, що, хто і в який термін повинен провести окремі етапи операції. Аналіз персонажів медіатексту (media text's сharacter analysis) - аналіз характерів, мотивів поведінки, ідейних орієнтацій, вчинків / дій персонажів медійних текстів різних видів і жанрів. Аналіз стереотипів медіатекстів (media texts 'stereotypes analysis) - виявлення та аналіз стереотипного зображення людей, ідей, подій, сюжетів, тем і т.д. в медіатекстах. Аналіз тексту редакторський це розгляд рукопису і його всебічна характеристика, до яких вдається редактор з метою вдосконалення змісту й форми журналістського твору. Мета аналізу - визначення реальної цінності рукопису, сприяння якнайповнішому втіленню авторського задуму й підвищенню ефективності видання. Аналіз фреймів (Frame Analysis) - згідно цієї теорії Гофмана, люди користуються власними очікуваннями, щоб розібратися в повсякденному житті. Аналізуючи суспільну думку" перша солідна праця в галузі паблік рилейшнз. Написана в 1923 році. Автор - Едвард Бернейз. На думку Бернейса, Паблік Рілейшнз - процес приведення до згоди приватних інтересів і суспільного блага. Метою ж Паблік Рілейшнз є досягнення взаєморозуміння, а функціями: а) інформувати громадськість, б) сприяти переконання громадськості, впливати на її уявлення про організації, події, людей і так далі. Аналітико-синтетична класифікаційна система класифікаційна система, застосування ознак якої полягає в аналізі складених чи складних предметів, після чого відбувається вираження їх через синтетично побудований класифікаційний індекс (ДСТУ 2398-94. Інформаційні мови. Терміни та визначення). Аналітико-синтетична наукова обробка документів Сукупність процесів, кінцевою метою яких є адекватне уявлення документів в системі бібліотечних каталогів, що дозволяє його ідентифікувати, розкрити його склад і зміст в інтересах ефективного бібліографічного пошуку. Аналітико-синтетична обробка документу Наукова обробка документа, в процесі якої створюється його пошуковий образ - заголовок, заголовок, класифікаційний індекс, предметна рубрика, а також інформаційний продукт - каталог, картотека, покажчик, реферат, анотація. Аналітико-синтетична обробка інформації (АСП) Перетворення документів в процесі їх аналізу та вилучення необхідної інформації, а також оцінка, зіставлення, узагальнення та подання інформації у вигляді, відповідному запиту. Складається з наступних процесів: 1. Складання бібліографічного опису. 2. Анотування. 3. Реферування та ін. en analytic and synthetic processing; fr traitement analyticosyn¬thétique. Аналітико-синтетична система бібліотечно-бібліографічної класифікації Класифікаційна система з розвиненою, складною структурою для багатоаспектного відображення змісту документа в процесі індексування та пошуку інформації в інформаційно-пошуковій системі. Аналітико-синтетичне опрацювання ретроспективної документної інформації процес оброблення інформації за методом аналізу і синтезу змісту документів з метою одержання необхідних відомостей, зіставлення й узагальнення їх в описовій статті архівного довідника або в інформаційному документі архіву. Аналітична журналістика Жанр журналістики, що припускає обов'язкову наявність яскраво вираженого аналітичного початку, пріоритетність компетентного, часом наукового, осмислення проблеми чи процесу над простим інформуванням, констатацією факту. Предметом аналітичної журналістики нечасто стають поточні події, історично цей жанр журналістики не відноситься до оперативних. Зате обов'язковою ознакою цього жанру є наявність в публікації елементів прогностики, визначення шляхів і методів вирішення даної проблеми. Аналітична класифікаційна система "класифікаційна система, що ґрунтується на фіксованих формальних відношеннях між класами (ДСТУ 2398-94. Інформаційні мови. Терміни та визначення). Примітки. На практиці класифікаційна система часто має ознаки як аналізу, так і синтезу, але наголос робиться на тому чи іншому залежно від конкретної системи (ДСТУ 2398-94. Інформаційні мови. Терміни та визначення)." Аналітична класифікація Класифікаційна система, заснована на фіксованих формальних відносинах між класами. de Analytische Klassifikation en Analytical classification; fr classification analytique. Примітка - Аналітична класифікація робиться перерахувальною класифікацією із заданими відносинами класів. Аналітична кореспонденція широко поширений жанр сучасної журналістики. Сутність цього жанру стає зрозумілою в результаті виявлення особливостей публікацій, «підводяться» під нього. Предметом для аналітичної кореспонденції можуть бути будь-які події, явища, феномени. У цьому відношенні вона близька таким, наприклад, інформаційним жанрам, як репортаж, звіт, інформаційна кореспонденція. Однак аналітична кореспонденція відрізняється від названих жанрів іншими жанроутворюючими факторами. Аналітичне зміщення в щоденній пресі процеси в новітній газетній журналістиці, які відбуваються під тиском Інтернету й полягають у русі газет щоденних до аналітизму та есеїстики. Традиційно щоденні газети відзначалися інформаційною домінантою, виконували функцію оперативності в інформуванні про злободенні суспільно-політичні події. Радіо й телебачення відібрали в щоденної преси інформаційний пріоритет, оскільки значно швидше доносили до аудиторії новини. Надоперативний комунікаційний канал, яким став Інтернет, остаточно позбавив періодику можливості змагатися за першість у повідомленні новин. Щоденна преса нині змушена надавати місце не для оперативних повідомлень про факти, а для спеціальних репортажів, журналістських розслідувань, виступів незалежних експертів з наведенням переконливих аргументів, публікувати авторські колонки та ін. матеріали, що містять інтерпретації подій, пропонують їх тлумачення та оцінку. Унаслідок таких трансформацій сучасна щоденна газета все більше нагадує тижневик, а тижневик — місячний журнал. Аналітичне конструювання ситуації теоретичне формування тих умов, в яких передбачає діяти фахівець зі зв'язків із громадськістю, прагнучи до реалізації поставленої мети; визначення для цього тих чинників, які можуть сприяти або утруднювати рух до неї. Аналітичний (критичний) огляд виклад всебічного аналізу змісту документів, їх аргументованої оцінки та висновків щодо стану дослідженості проблеми і можливих шляхів її розв’язання. Аналітичний бібліографічний опис бібліографічний опис статті з книги або періодичного видання. de Analytische bibliographische Beschreibung; en analytical bibliographic description; fr notice analytique. Аналітичний етап бібліографування Етап створення бібліографічного посібника, що включає загальний бібліографічний аналіз документа, анотування або реферування, індексування, класифікацію документів і інші процеси. Аналітичний звіт є одним з традиційних жанрів в аналітичній журналістиці і одним з найбільш «стародавніх» жанрів журналістики в цілому. Предметом сучасного аналітичного звіту є результат вербальної діяльності спеціально зібралася групи людей, а простіше кажучи - виступи, доповіді, промови учасників всіляких зборів, засідань, з'їздів, зльотів, конференцій і т.п. Цей же предмет може бути відображений журналістом і в жанрі замітки, репортажу, кореспонденції, інформаційного звіту властивими цим жанрам способами, мовою й ін. Аналітичний метод збирання значеннєвих термінів природної мови в даній предметній галузі за допомогою аналізу змісту документів (ДСТУ 2398-94. Інформаційні мови. Терміни та визначення). Аналітичний метод контролю Аналітичний метод контролю — метод контролю, під час якого над компонентами повідомлення виконують математичні й логічні операції й перевіряють на істинність отриманий результат. Аналітичні жанри на відміну від інформаційних жанрів, де тексти містять відповіді на питання «Хто? Що? Де? Коли?», В аналітичних жанрах додаються відповіді на запитання« Чому? », Таким чином, в них міститься аналіз, узагальнення, історичний екскурс, соціальний, політичний, економічний чи інший контекст для встановлення причинно-наслідкових зв'язків, оцінок і висновків. До газетним аналітичним жанрам ставляться: звіт, кореспонденція, інтерв'ю, опитування, стаття, бесіда, коментар, соціологічне резюме, анкета, моніторинг, рейтинг, рецензія, журналістське розслідування, огляд, огляд ЗМІ, прогноз, версія, експеримент, лист, сповідь, рекомендація (рада), аналітичний прес-реліз. На телебаченні: коментар, огляд, бесіда, дискусія, ток-шоу, прес-конференція, кореспонденція. Аналітично-синтетична обробка науково-технічної інформації "це процес обробки інформації шляхом аналізу i синтезу змісту документів з метою одержання необхідних відомостей, а також шляхом їх класифікації, оцінки, співставлення i узагальнення (Закон України «Про науково-технічну інформацію», ст. 1; ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення); – процеси переосмислення змісту документів з метою їх аналізу, виокремлення потрібних відомостей, а також їх оцінювання, співставлення та узагальнення (ГОСТ 7.27-80. СИБИД. Научно-информационная деятельность. Основные термины и определения). Примітки. У сучасній українській термінології замість терміна «аналітико-синтетична обробка» вживають як процесове поняття термін «(аналітико-синтетичне) опрацювання». Об’єктом аналітико-синтетичного опрацювання є первинні документи, що подають безпосередню інформацію про будь-які результати вивчення, дослідження, розроблення, практичної діяльності та створення на їх основі вторинних документів: оглядів, анотацій, рефератів, каталогів, бібліографічних описів, пошукових образів, документів, пошукових приписів, запитів, витягів, перекладів, наукових узагальнень фактичних даних (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять). Аналітико-синтетична обробка складається з таких процесів: анотування, реферування, виокремлення фактів та підготовка оглядів (ГОСТ 7.27-80. СИБИД. Научно-информационная деятельность. Основные термины и определения)." Аналогова кольоропроба кольоропроба, виготовлена ​​з кольороподілених растрованих фотоформ (як правило, для способу офсетного і високого друку) призначених до друку. Кольоропроба названа "аналоговою" у зв'язку з безперервною зміною площі растрових елементів при переході, наприклад, від світел до півтонів. Аналогова форма документу "форма представлення документа в аналоговому середовищі. Поняття «аналоговий документ» включає в себе всі традиційні форми подання документів на аналогових носіях: папері, фото і кіноплівці і т.п. Наприклад, традиційний текстовий паперовий документ відноситься до аналогових документам. Аналогова форма представлення може бути перетворена в дискретну за допомогою оцифровки. " Аналогове растрування растрування з використанням проекційних або контактних растрів і кути повороту растрової структури визначаються поворотом растра або закладені в самому растрі по відношенню до його прямокутній формі. При аналоговому раструванні можуть бути встановлені будь-які кути повороту растрової структури, і кут повороту не впливає на форму одержуваного растрового елемента. Аналоговий друк всі традиційні способи друку з використанням постійної друкарської форми, на відміну від цифрового друку, при якій використовуються змінні друкарські форми. Аналогово-цифровий перетворювач електронний пристрій, що використовується для перетворення аналогових величин в дискретні (цифрові) коди для введення інформації в комп'ютер від аналогових пристроїв в масштабі реального часу. Аналого-цифрові перетворювачі містяться в кольороподілювачах-кольорокоректорів або в сканерах. У поліграфії аналого-цифровий перетворювач використовують, наприклад, при оцифровування зображень (при скануванні), при якому безперервні тону (кольору) ділянок зображення перетворюються в цифрові коди. Цифро-аналоговий перетворювач здійснює зворотну процедуру. Анаморфози (грец. аna - на, понад та morfe - форма), ефект накладення одного образотворчого мотиву на інший, їх зорового злиття, напр., морської хвилі і малюнка каменя, людського тіла і стовбура дерева. Характерний як для природи, так і для мистецтва (особливо популярний у сучасній рекламі). Анапістографічна книга (від грец. an - отрицат. частка і opistho'graphos - пописаний на звороті), рукописна або друкована книга, текст якої поміщений лише на одній стороні аркуша. До А. к. відносяться свитки, а також ксілографіч. книги, складені з листів, віддрукованих з одного боку і склеєних чистими смугами всередину. На відміну від А. к. В опістографіч. книгах текст відтворений на лицьовій і на зворотній сторонах аркуша. Анастасєвич Василій Григорович один з перших рос. книгознавців. Видавав журн. "Вулик" (1811 - 12), в якому опублікував першу в Росії теоретич. статтю з бібліографії. А. вперше в Росії застосував термін "книгознавство". Осн. роботи: "Про бібліографії", "Про початок відомостей і почасових видань (газет і журналів) в Європі", "Про почасових виданнях", "Про словесність (літературу)", "Про необхідність в сприянні російського книгознавства". А. роз'яснював освітню роль бібліографії, підкреслював її значення як засобу обліку успіхів освіти і критич. ознайомлення з літературою, бачив обов'яз. умову її науковості в систематизації матеріалу. Висунув ряд пропозицій, що випереджали можливості того часу (створення бібліографії, товариств, організація колективної роботи з розписування журнальних статей), однак деякі з них були реалізовані ще за життя А. (поточний критич. розгляд літ-ри - в "Бібліографічних аркушах" П. І. Кеппена, поточна бібліографія, реєстрація на базі обязат. екземпляра). А. склав каталог "Розпис російським книгам для читання з бібліотеки В. Плавілицикова, систематичним порядком розташований" (1820) і кілька додатків до нього. В "Розписи ..." А. застосував оригінальну схему угруповання літ-ри, розроблену ним на основі передових поглядів на класифікацію наук: література вперше розподілялася по об'єктах людського пізнання, причому науки про природу очолювали схему. Анатомічний атлас Атлас із зображенням органів і частин людського тіла. Анафора в публіцистиці (грец. anaphоrа — винесення нагору, повторення) поширена риторична фігура, яка полягає в повторенні на початку певних синтаксичних конструкцій (переважно абзаців) однакових слів чи словосполучень, завдяки чому досягається особливе наголошення як повторюваних слів, так і загального фрагмента тексту, оформленого за допомогою анафори. Анафора, виникнувши як елемент ораторської прози, була одним з прийомів переконання, але згодом поширилася в поезії, переважно в громадянській ліриці. Англо-американська типометрична система (система Піка) у поліграфічній промисловості - система вимірювання на базі англо-американського дюйма (25,4 мм), що відрізняється за величиною одиниць вимірювань від типометричної системи Дідо. Англо-американський пункт - одиниця виміру в англо-американській друкарською системі. Становить 1/72 англо-американського дюйма, що дорівнює 0,351 мм. Для порівняння - в системі Дідо за базу прийнятий французький дюйм (27,1 мм) і його пункт дорівнює відповідно 0,376 мм. Анізотропія паперу відмінності у фізичних та технологічних властивостях паперу, як по ширині і довжині, так і по верхній і сітковій сторонам аркуша. Аніліновий друк різновид способу флексографічного друку, при якій використовується друкарська фарба з водно-спиртової суміші анілінового барвника. На 14-й Національній конференції з пакувальних матеріалів в США 21 жовтня 1952 аніліновий друк був названий «флексографія», «флексографічний друк», «флексодрук». Анілоксний валок валик із вигравіруваній на його поверхні спеціальної растрової структурою порядку 120-180 ліній /см з поглибленими осередками, за допомогою використання яких, наприклад, друкарську фарбу або лак наносять на друкуючі елементи форми рівномірним шаром постійної товщини. Анілоксний друк друк, при якій друк. фарба накатується на друк. форму або на проміжний еластичний циліндр за допомогою растрованого (анилоксного) вала без місцевого регулювання подачі фарби. Анілоксовий фарбувальний апарат пристрій, що передає друкарську фарбу на друковану форму за допомогою анілоксового фарбувального валика. Анілоксовий фарбувальний апарат складається з двох-трьох валиків, дуже компактний (його називають ще «коротким» барвистим апаратом). Він забезпечує рівномірну подачу і накат фарби на друкарську форму, виключає шаблонування при друкуванні. Особливістю цього фарбувального апарату є відсутність місцевої (зональної) регулювання подачі фарби, що не дозволяє скоригувати недоліки кольороподілу за рахунок зміни подачі фарби в процесі друкування. Використовується в друкарських машинах флексографічного друку і газетних рулонних офсетних друкарських машинах. Анкермен використовується для напівжартівливого позначення ведучого, що підтримує контакт з аудиторією. Анкета документ, що являє собою трафаретний текст, який містить питання щодо певної теми і місце для відповідей на них. Анкета користувача архівними документами форма індивідуального обліку користувачів та їх наукових тем. Анкетне реферування реферування, виконуване у певній послідовності за попередньо розробленою анкетою з переліком питань, що їх розглядають у документі (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять). Анкор «зірка» телебачення, популярний телекоментатор або ведучий, участь якого в телепрограмі приваблює масову аудиторію. Анодне оксидування створення на поверхні алюмінієвої підкладки (основи) офсетних формних пластин оксидного шару, що володіє великою механічною міцністю і високою адсорбційною здатністю. Анодне оксидування підвищує тиражестійкість офсетних друкарських форм, виготовлених на цих пластинах. Анодований алюміній (anodised aluminium) - алюміній з покриттям, що отримуються за допомогою електролітичної ванни і наноситься з метою запобігання окислення на повітрі. Більшість формних пластин, що використовуються в офсетному друці, виготовляється з анодованого алюмінію. Анонім (< грец. anónymos - безіменний) - 1) автор твору, який не назвав свого імені; 2) твір без підпису автора. Анонімні рукописи, що надсилаються в редакції ЗМІ, як правило, не друкуються. Для захисту джерела інформації від можливих переслідувань редакція має право надрукувати твір без підпису, але такий матеріал не вважається А. de Anonym; en anonym; fr anonyme Анонімне видання Видання, що вийшло у світ без зазначення імені автора, а також без позначення видавця, місця і року видання. de anonymer Ausgabe; en anonymous publication; fr publication anonyme. Анонімний документ "документ невідомого автора або документ, під яким автор не поставив своє ім’я (ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення). Примітки. Автор – особа чи організація, яка відповідає за художній та смисловий зміст документа (ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення)." Анонімний твір твір, надрукований без імені або псевдоніма автора. Анонімний товар товар, випущений на ринок без товарної марки, з відсутністю елементів фірмового стилю. Як правило, відрізняється низькою якістю. Анонс (тізер) (франц. annonce — об’ява) — попереднє оголошення про наступну подію (прибуття іноземної делегації, введення в дію підприємства, прес-конференцію, театральну виставу, відкриття художньої виставки, концерт, демонстрацію кінофільму тощо). У сучасній журналістській практиці А. називають опубліковане на першій сторінці газети повідомлення про матеріали, надруковані всередині номера, або оголошення в попередньому номері (як правило, на останній сторінці) про зміст наступного номера газети; демонстрацію фрагментів майбутніх художніх фільмів, серіалів і передач на радіо й телебаченні. Анонс телепередачі до початку інформаційних випусків новин повідомлення в стислій формі про головні новини, відомі в редакції до цього часу. Миттєвість і вміння ведучого за 30 секунд сказати про основний зміст випуску - неодмінна умова міні-інформaціі. Анотація "(лат. annotatio — примітка, помітка) – стислий коментар чи пояснення щодо документа чи його змісту, а іноді навіть його короткий опис, доданий, зазвичай, як примітка після бібліографічного опису документа (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять; ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення); − коротка характеристика документа з точки зору його призначення, змісту, виду, форми та інших особливостей (ГОСТ 7.9-95 (ИСО 214-76). СИБИД. Реферат и аннотация. Общие требования). de Annotation; en annotation; fr annotation." Анотація видавнича анотація, яка містить коротку характеристику видання з точки зору його цільового призначення, змісту, читацької адреси, видавничо-поліграфічної форми та інших його особливостей (ГОСТ 7.86-2003. СИБИД. Издания. Общие требования к издательской аннотации). Анотований бібліографічний запис Бібліографічний запис, що містить анотацію. de Annotierte blbliographische Aufnahme; en annotated bibliographic entry Анотований бібліографічний опис бібліографічний опис статті з книги або періодичного видання. Анотований бібліографічний посібник бібліографічний посібник, у якому всі або більшість бібліографічних записів містять анотації (ГОСТ 7.0-99. СИБИД. Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения) en annotated bibliographic tool; fr matériel bibliographique annoté Анотований допоміжник показчик Допоміжний покажчик, що включає довідкові дані про об'єкти, в нього включених. Анотований запис бібліографічний запис з долученням результатів більш-менш ретельного аналізу, а можливо, й критики змісту документа (ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення). Анотований тематичний план випуску видань Бібліографічне видання, що містить анотований перелік запланованих на рік видань видавництва або групи видавництв і призначене для інформування про запланованій до випуску літературу та збору замовлень на неї. de annotierter Themenplandes Verlages; en annotated subject publisher’s schedule; fr plan thematique annoté de la maison d’édition. Анотування аналітико-синтетичне опрацювання документа і подання отриманої інформації у формі анотації (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять). de Annotieren; en annotating; fr annotation Антиадгезійний папір папір, оброблений, як правило, кремнійорганічними або фторорганічні сполуками, які перешкоджають її склеювання і прилипання до інших поверхонь. Застосовується для упаковки і прокладки липких продуктів. Антиадгезійний шар тонкий межовий шар, що утворюється між дотичними що підлягають склеюванню поверхнями, і перешкоджає їх склеюванню. Антиглянець (грец. anti — проти і нім. Glanz — блиск) — журнал, у якому поєднані правдиве інформування читача, публіцистика світоглядна з яскравим поліграфічним виконанням, використанням великої кількості ілюстративного матеріалу, характерними для журналу глянцевого. Антикварна книга (від лат. antiquus - стародавній), у практиці рад. торгівлі книга, видана з початку друкарства по 1850 включно. У Росії термін "А. к." з'явився в 2-й пол. 19 в. і замінив спочатку існували назв. "стародрук" і "книга, видана в 18-му сторіччі". Часто поняття "А. к." помилково ототожнюють з термінами стара книга і рідкісна книга, яка може бути як антикварною, так і букіністичною книгою. В А. к. включають також інкунабули і палеотипи. А. к. оцінюється методом експертизи, висновком фахівців. Антикризовий паблік рілейшнз це комплекс високоефективних технологій, орієнтованих на прогнозування, виявлення та запобігання кризи, управління ним і вихід з нього, а також врегулювання його наслідків. Сюди ж відносяться методики підтримки та оперативної корекції іміджу, адаптації до нових умов, нейтралізації негативних технологій (просто - "чорного PR-у"). Антинормалізаторство Антиреклама 1) негативна політична реклама, тобто повідомлення про політичних опонентів, що мають на меті показати їх у непривабливому світлі й домогтися свідомої компрометації противників; 2) реклама, яка виконана так непрофесійно, що викликає негативну реакцію в споживача й породжує в нього небажання купувати пропонований товар. Такий ефект можуть зумовлювати використання в рекламних повідомленнях прийомів надмірного сексизму, негативних історичних персонажів, невдалих слоганів. Дослідники звертають увагу на численні фактичні, логічні, навіть орфографічні помилки в електронних виданнях, які працюють без фахових журналістів і коректорів. Це свідчить про недостатню кваліфікацію працівників і викликає ефект А. У таких видань знижується рейтинг, кількість відвідувань, читачі втрачають до них довіру навіть тоді, коли вони публікують поважні матеріали. Антирекламна пародія пародії та жарти на теми діючої, поточної комерційної та політичної реклами у ЗМІ, у творчості професійних гумористів, у фольклорі. Антисептування документів процес оброблення документів хімічними речовинами, що знешкоджують мікроорганізми. Античні школи хроматизму в період античності з VIII по IV ст. до Р. Х. (до нової ери) були відомі чотири школи хроматизму (вчення про кольори), які розробили яскраві теорії і філософські вчення про колір, кольороназви і зв'язках їх з першоелементами. До античних шкіл відносять: 1) Афінську (Кіклади, Афіни) - Сократ, Платон, Арістотель; 2) іонійськими (Мілет, Ефес) - Піфагор (Самос), Геракліт; 3) Італійську (Кротон, Елея) - Піфагор, Ксенофан, Зенон, Емпедокл; 4) Фракійську (Абдера) - Демокріт. До наших днів дійшла лише пізніша оглядова робота Феофраста «Про відчуття» (372-287 рр. До н.е.), де зроблена спроба узагальнити всі відомі античні вчення про колір. Антіква (шрифт) малюнок шрифту, названий так за подібністю з малюнками шрифтів античної епохи, зокрема римського архітектурного шрифту початку нової ери, округлий гармонійний витончений шрифт. Має округлені контури на відміну від готичного шрифту. Антологія (от греч. anthologia) —неперіодичний збірник вибраних літературно-художніх творів чи уривків з них (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення). de Anthologie; en anthology; fr anthologie. Антологія бібліографічна Жанр популярного библиографического издания. Содержит биографические очерки об авторах, списки литературны, тексты рекомендуемых произведений (или их фрагменты). В библиографической антологии сочетаются элементы популярного литературоведения и би6лиографии. Антрефіле "(< франц. entrefilet - замітка) - коротка газетна замітка, подібна до лаконічного коментаря чи стислої репліки. Друкується здебільшого без підпису від імені редакції і відзначається, як правило, в'їдливим, дошкульним тоном." Антропоморфізм (в рекламі) метод представлення товару, при якому йому надаються людські риси. Антропоморфізм часто використовується у випадках, коли індивідуальні властивості товару виділені слабо, і товар мало відрізняється від тих, що з ним конкурують. Анулювання ліцензії на мовлення Анулювання ліцензії на мовлення здійснюється Національною радою у випадках, передбачених Законом України Про теле-радіомовлення від 21.12.1993 № 3759-XII Аншлаг (видавнича справа) шапка, великий заголовок в газеті. Апарат виводу фотоформ Апарат видання (книги) складова частина оригіналу (видання), до якої належать доповнюючі (примітки, коментарі, передмови, післямови, додатки, списки скорочень, одиниць вимірювання, умовних позначень, авторів, глосарії), джерельні (бібліографічні описи), пошукові (змісти, покажчики і колонтитули) та інші (епіграфи, присвяти, змісти багатотомних видань тощо) компоненти. Апарат іміджмейкерства комплекс методів створення телевізійних прийомів, формування телевізійних образів реальності (іміджів, медіаподію і телеподія), за допомогою яких можна успішно маніпулювати масовою свідомістю. Апарат прикнижкового бібліографічного показчика полегшують і прискорюють різноманітне використання прикнижкового бібліогр. покажчика дод. допом. елементи. Апаратна (< лат. apparatus - приготовляю) — структурна ланка радіо- чи телевізійного центру, яка за допомогою спеціального технічного устаткування здійснює комунікацію. Апаратно-студійний комплекс група апаратно-студійних блоків або студій з монтажними апаратами, об'єднаних в єдину технологічну систему за допомогою комутаційного центру - центральної апаратної. Апгрейдінг (upgrading) - термін, що позначає істотну зміну інформаційних технологій, перехід їх на новий якісно інший щабель розвитку; в лексиці коммунікатівістікі застосовується при визначенні тих чи інших типів рентабельності ЗМІ і пов'язаного з ними бізнесу. Апекс (Upex) утворено від англ. up (вгору) і expression (виразність). Термін є синонімом слова apex - «вища точка» в професійній сфері рекламного дизайну, позначає високу якість креативу та вдалість графічного рішення в роботі дизайнера. Апеляція Переносно - звернення за підтримкою, порадою (напр., А. до громадської думки). Апертура (в рекламі) ідеальний момент для надання споживачам рекламного повідомлення. Термін відноситься до основ медіапланування. Для кожного потенційного споживача продукту або послуги теоретично існує ідеальний час і простір, коли він може отримати рекламне повідомлення. Цей момент може виникати, коли споживач знаходиться в т.зв. «Коридорі пошуку» (режим покупки) або шукає більш детальну інформацію, перш ніж вступити в цей коридор; тобто коли інтерес і увагу до товару досить високі. Визначення часу і місця апертури - це одна з основних і складних завдань медіапланування. Апертуру можна порівняти з хорошим ударом в бейсболі. Коли м'яч ударяється об биту в потрібному місці в потрібний час, тоді досягається максимальний ефект. Успіх залежить від точності маркетингового дослідження, концепції повідомлення і тонкого розуміння можливостей каналів мас-медіа. Апертурна карта (від лат. apertura — отвір і грец. chartes — аркуш папірусу; франц. carte — аркуш) — застарілий носій інформації у вигляді перфокарти, на якій вирізували вікно — “апертуру” — і вставляли в нього, частіше за все, прозору мікрофотокопію (кадр мікрофільму, відрізок неперфорованої плівки чи мікро-фішу). Використовували для зберігання і пошуку зображувально-графічної технічної документації та патентної інформації. Такі карти ще називали перфорованими картами типу “джекет”. На відміну від клясерної, апертурна карта розрахована на документи великого обсягу зі стабільнішою інформацією. Апертурні спотворення спотворення, обумовлені кінцевими розмірами скануючої плями - апертури. Аперцепція залежність сприйняття від минулого досвіду, запасу знань і загального змісту духовного життя людини. Аплікатор (іміджмейкінг) маленька губка на стрижні, використовується для нанесення тіней на повіки, надбрівний і підбровний простір. Аплікація (в комунікації) (application) - медіатекст, створений шляхом наклеювання / накладення на яку-небудь поверхню різнорідних фрагментів (паперу, тканини та ін.). Аплікація (в поліграфії) в поліграфії отримання на пластмасових палітурних кришках зображення приварюванням полівінілхлоридної плівки іншого кольору. Апломб зайва самовпевненість, що виявляється в мові, поведінці. Апограф 1) копія оригіналу; 2) прилад для копіювання малюнків. Апретування нанесення на палітурну тканину речовини (апрету), що додає їй потрібне властивість - еластичність, твердість, блиск. Апріорний метод збирання значеннєвих термінів природної мови в даній предметній галузі в наперед установлених лексичних джерелах (ДСТУ 2398-94. Інформаційні мови. Терміни та визначення). Апрош (франц. approche) віддаль між літерами в рядку (міжлітерний пробіл). У кожному знаку виділяють лівий та правий апроші. Арапян Погос (1742-1835) (1742, с. Апучех, Зап. Вірменія, - 1835, Константинополь), арм. друкар-видавець в Константинополі, онук Аствацатуров Дпіра. Справ. ім'я - Погос Ованесян (Аствацатурян), але починаючи з 1807 в арм. видав. справі він відомий як Погос Арапян, або Погос Апучехці. Талановитий гравер, А. П. створив нові арм. текстові друкарські шрифти, а також арабські типографські шрифти "несіх" і "Таліга", які до наст. часу відомі під його ім'ям як букви "Арапоглу". Арбітрон (< лат. arbiter - посередник) - електронний пристрій, який встановлюють для вибірки телеглядачів, отримання відомостей про їх уподобання, для порівняння рейтингів популярності телепрограм, а також пристрій для проведення розіграшу лотарей. Аргумент до аудиторії різновид аргументу до мас, один із стандартних некоректних аргументів спору. А.а. - спроба спертися на думки, почуття і настрої аудиторії замість обгрунтування тези об'єктивними доказами. Воспользовавшийся А.а. людина звертається не до свого партнера в суперечці чи іншої аргументації, а до інших учасників або навіть випадковим слухачам і прагне залучити їх на свій бік, апелюючи переважно до їх почуттів, а не до розуму. Аргумент до вірності некоректний аргумент, коли замість обгрунтування тези партнера схиляють до прийняття положення в силу вірності, прихильності, поваги та ін. Аргумент до жалості представляє різновид некоректних аргументів спору. А.Ж. - збудження в іншій стороні жалості і співчуття. Наприклад, студент, який не відповів на питання, просить професора поставити йому хоча б задовільно, оскільки інакше його позбавлять стипендії. Аргумент до здрорового ґлузду спосіб некоректного аргументування, коли замість реального обґрунтування відбувається апеляція до повсякденної свідомості, яке нерідко оманливе, якщо мова не йде про повсякденні справи або речах домашнього вжитку. Аргумент до користі агітація за прийняття тези тому, що так вигідно в моральному політичному чи економічному відношенні. А.к. є некоректним аргументом. Аргумент до людини один з некоректних аргументів, застосовуваних у суперечці. А.л. - використання в підтримку своєї позиції підстав, висунутих іншою стороною у спорі або випливають з прийнятих нею положень. Наприклад, школярі просять вчителя ботаніки замість уроку відправитися в ліс. При цьому вони посилаються на те, що, як він сам не раз говорив, що безпосередній контакт з природою - кращий спосіб пізнати його. Такого роду довід є нечесним тільки в тому випадку, коли людина, що застосовує до нього, сам не поділяє даного переконання і тільки робить вигляд, що він приєднується до загальної платформі. Аргумент до марнославства один з некоректних аргументів спору. А. м. - марнування непомірних похвал противнику в суперечці в надії, що, зворушений компліментами, він стане м'якше і поступливий. Цей аргумент можна вважати окремим випадком аргументу до особистості. Як тільки у дискусії починають зустрічатися обороти типу "не підлягає сумніву глибока ерудиція опонента", "як людина видатних достоїнств, опонент ..." і т. п., Можна припускати завуальований А.м. Аргумент до мас (публіки) один із стандартних некоректних аргументів спору, спроба схвилювати і наелектризувати широке коло людей, використовуючи їх груповий егоїзм, національні чи расові забобони, даючи брехливі обіцянки і т. п. Цей аргумент, називається інакше демагогією, нерідко застосовується в політичних диспутах, виборних кампаніях. Аргумент до незнання або неосвіченості некоректний аргумент, використовуваний у вигляді посилання на необізнаність, а то і неуцтво опонента в питаннях, що відносяться до суті спору; згадка таких фактів або положень, яких ніхто із спірних не знає і не в змозі перевірити. Припустимо, наводиться відомий принцип, але сформульований по латині, так що інша сторона, незнаючого цієї мови, не розуміє, про що йде мова, і разом з тим не хоче цього показати. Аргумент до несміливості або до авторитета відноситься до стандартних некоректних аргументів спору. А.н.а. - звернення на підтримку своїх поглядів до ідей і іменах тих людей, з ким опонент не посміє сперечатися, навіть якщо вони, на його думку, не праві. Наприклад, в дискусії з світоглядних питань одна сторона посилається на авторитет великих учених. Інша сторона відчуває, що ці авторитети в приватних областях далеко не завжди праві в найзагальніших питаннях, але не ризикує висловитися проти них. Аргумент до особистості один з некоректних аргументів спору, улюблений прийом представників "чорного піару". А.о. - приписування опоненту недоліків, реальних чи уявних, що представляють його в смішному світлі, що кидають тінь на його розумові здібності, поривають довіру до його міркувань. Такого роду "критика" веде до того, що сутність спору йде на задній план, предметом обговорення стає особистість опонента, навіть якщо закиди на адресу останнього справедливі, цей прийом некоректний, оскільки змінює площину аргументації. З того, що людина допускалося якісь промахи, зовсім не випливає, що і до сказаного їм зараз треба поставитися з недовірою. А.о. - жонглювання негативними характеристиками особистості противника, не мають ніякого відношення до суті розглянутого питання. Аргумент до сили один з некоректних аргументів, що використовуються в суперечці. А.с. - Загроза неприємними наслідками, і, зокрема, загроза застосування насильства або пряме вживання какихто засобів примусу. Аргумент до фікції звернення до принципів і ідей, які не мають відношення до реальності (або лише непряме відношення до неї), яких, однак, дотримується велика кількість людей, що спираються на стереотипи Аргументація (в рекламі) рекламні фактори, сформульовані і скомпоновані за передбачуваною шкалою переваг. Аргументація дедуктивна один із способів теоретичної аргументації. А.д. - це виведення обгрунтовуваного положення з інших, раніше прийнятих тверджень. А.д. служить як спосіб обгрунтування одних тверджень шляхом посилання на істинність або прийнятність інших тверджень. Іншим призначенням А.д. є верифікація (непряме підтвердження) тверджень: з  положення, що перевіряється, дедуктивно виводяться його емпіричні наслідки; підтвердження цих наслідків оцінюється як можливий доказ на користь вихідного положення. А.д. представниками "чорного піару" може використовуватися для фальсифікації гіпотез. І, нарешті, А.д. використовується для систематизації теорії, простежуваності логічних зв'язків, вхідних в неї тверджень, побудови пояснень, що спираються на загальні принципи, пропоновані теорією. А.д. може застосовуватися фахівцями зі зв'язків з громадськістю у всіх областях міркування і в будь-якій аудиторії. Аргументація емпірична аргументація, невід'ємним елементом якої є посилання на досвід, на емпіричні дані. Ядро прийомів емпіричної аргументації складають способи емпіричного обгрунтування знання, звані також (емпіричним) підтвердженням, або верифікацією (лат. Verus - істинний і facere - робити). А.е. не зводиться до підтвердження. У процесі А.е. емпіричні дані можуть використовуватися не тільки в якості підтвердження. Так, приклади та ілюстрації, що грають зазвичай помітну роль в аргументації, не відносяться до прийнятних способів емпіричного підтвердження. Крім того, в аргументації посилання на досвід, що робляться, наприклад, представниками "чорного піару" можуть бути і свідомо недобросовісними, що виключається самим сенсом поняття аргументації. Аргументація контекстуальна аргументація, що застосовується лише в деяких аудиторіях, випадках. Аргументація методологічна це обгрунтування окремого ствердження або цілісної концепції шляхом посилання на той безсумнівно надійний метод, за допомогою якого отримано обгрунтоване твердження або обстоювана концепція. Можливості А.м. різні в різних галузях знання. Посилання на метод, за допомогою якого отримано конкретний висновок, досить звичні в природничих науках, вкрай рідкісні в гуманітарних науках і майже не зустрічаються в практичному і тим більше в художньому мисленні. Аргументація некоректна аргументація є некоректною, якщо не дотримуються вимоги, що відносяться до процедур обґрунтування, до процесів комунікації, до моральних якостей аргументуючого і т. п. Найбільш переконливим прикладом А. н. є некоректні докази, тобто докази, в яких допускається та чи інша логічна помилка. Стандартною А. н. є аргумент до аудиторії, аргумент до особистості, аргумент до мас, аргумент до людини, аргумент до марнославства, аргумент до несміливості або до авторитету, аргумент до сили, аргумент до незнання або невігласи, аргумент до жалості. Весь цей набір знаходиться на озброєнні представників "чорного піару". Аргументація теоретична аргументація, яка спирається на міркування і на яку немає безпосередньо посилань на досвід. Відмінності між А.м. і аргументацією емпіричної є відносними як відносна сама межа між емпіричним і теоретичним знанням. Нерідкі випадки, коли в одному і тому ж процесі аргументації з'єднуються разом і посилання на досвід, і теоретичні міркування. Одним з важливих способів А.м. є дедуктивна аргументація. Аргументація універсальна аргументація, що застосоюється у будь-якій аудиторії, в різних випадках. А.у. є найбільш часто вживаною формою аргументації, що використовується фахівцями зі зв'язків з громадськістю. Арка (реклама) рекламна поверхня 19,4x3,7 м і 24х5 м із зовнішнім підсвічуванням. Розташовується над проїзною частиною великих автодоріг. Переваги: Розміщується на великих магістралях з двома і більше смугами руху в одну сторону. Арки встановлюють на найбільших магістралях з інтенсивним рухом транспорту, вони помітні з далекої відстані і привертають увагу автомобілістів величезними розмірами розміщених на них зображень. Аркуш "одиниця об'єму видання. Розрізняють авторський А., паперовий А., книжковий А., друкарський А., умовний друкарський А., обліково-видавничий А., фізичний друкований А.-відбиток." Аркуш (архівного) фонду обліковий документ, що містить номер і назву архівного фонду, його категорію, вказівки щодо місця зберігання, кількості і складу його документів, хронологічних меж, складу документів фонду, його довідкового апарату, а також відбиває усі зміни у цих даних (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Аркуш картографічного документа частина карти або плану великого формату, розрізаних для зручності вивчення їх. Аркуш користування архівними документами обліковий документ, що містить прізвище користувача та відомості про цілі й характер користування одиницею зберігання. Аркуш обліку кіно-, фото- і фонодокументів обліковий документ, призначений для сумарного обліку відповідного виду документів та їх руху, обліку й нумерації описів. Аркушеве видання видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без скріплення (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення). До аркушів відносяться плакати, афіші, об'яви, репродукції, географічні карти і плани, учбові наочні посібники, естампи; – видання у вигляді одного чи декілька аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без скріплення. Аркушевий документ документ у вигляді окремих аркушів будь-якого матеріалу, переважно паперу. Аркуш-засвідчувач опису обліковий документ, підшитий в кінці опису, на якому зроблено засвідчувальний напис опису. Аркуш-засвідчувач справи обліковий документ, підшитий у кінці справи, на якому зроблено засвідчувальний напис справи. Аркушівка неперіодичне аркушеве видання обсягом від 1 до 4 сторінок. Армована тектура картон, зміцнений тканиною або нитками в процесі відливу і пресування у вологому стані, а також шляхом склеювання. Армований папір склеєний двошаровий папір, з прокладкою між цими шарами сітки або тканини з натуральних або штучних волокон. Аромабрендування (Aromatic branding) – створення запланованого асоціативного зв'язку певного аромату з конкретною торговельною маркою (підприємством) для ідентифікації продукції даного підприємства, а також для відмежування товарів чи послуг цієї організації від продукції конкурентів. Ароматизовані фарби друкарські фарби, в які включені мікрокапсули з ароматичними маслами. Основною умовою використання ароматизованих фарб є друк товстим шаром фарби насичених кольорових плашок (наприклад, з використанням трафаретного друку), щоб в шарі виявилося якомога більше капсул. Арсенія Желібовського друкарня епископська друкарня (з 1644 р.). Єпископська друкарня розмістилася при церкві Св. Георгія і вже 1644 року випустила в світ своє перше видання — Молитвослов. Цікаво, що ні на цій книзі, ні на наступній — “Науці о седми тайнах церковних” — не зазначено, як це водилося, що видання виходять у світ з благословення київського митрополита Петра Могили. Саме цей факт підтверджує існування конфлікту львівського єпископа з митрополитом. Адже, як засвідчують документи, Петро Могила від початку був проти створення цієї друкарні. Арт-директор фахівець, який бере участь у розробці творчої стратегії кампанії, керівний творчими групами, презентаціями творчих розробок замовнику, який здійснює контроль за технологією втілення рекламної ідеї в процесі виробництва рекламної продукції. Артефакт медійний (media artifact) - медійний художній об'єкт або медійний дефект. Артикул 1) заст. стаття, розділ або параграф якого-небудь закону, договору, розпорядження та ін.; 2) тип виробу, товару. Артикуляція (у техніці зв'язку) міра якості систем зв'язку, призначених для передачі мовної інформації; визначається відношенням правильно прийнятих елементів мови до всіх переданих. Артистизм сукупність здібностей (перевтілення, чарівність, заразливість, емоційна рухливість), обумовлені фізичними даними людини, особливостями його емоційного апарату, своєрідністю менталітету. Артистизм мови енергетика промови, її експресія і виразність. Археограф 1) фахівець у галузі археографії; 2) працівник архіву, який здійснює комплекс робіт по підготовці документальних публікацій. Археографічна київська комісія Археографічна комісія наукова установа, створена 1834 в Петербурзі спочатку як тимчасова для видання актів, зібраних археографічними експедиціями, з 1837 - постійна установа для збирання, опису й видання документів та історичних пам'яток. А. к. видала збірки документів з історії Росії, Білорусії, Литви, Кавказу 14-18 ст. (серед них "Полное собрание русских летописей", "Акты исторические", т. 1-5. СПБ, 1841-42), з історії України ("Акты Западной России", "Акты Южной и Западной России"). 3 1872 Археографічна комісія видавала "Русскую историческую библиотеку" (вийшло 39 томів). А. к. опублікувала багато документів з історії Росії та України періоду феодалізму, але серед них мало матеріалів про становище трудящих мас та їхню боротьбу проти класового гноблення. В роботі комісії брали участь П. М. Строев, М. І. Костомаров, С. В. Соловйов, М. І. Семевський. У 1922 А. к. було передано Академії наук і 1926 об'єднано з Постійною істор. комісією АН СРСР в одну Постійну історико-археографічну комісію В 1931 її реорганізовано в Історико-археографічний інститут, який 1936 влився в Інститут історії АН СРСР. Археографічна комісія АН УРСР наукова установа, створена 1919 у Києві для публікації документальних матеріалів з історії УРСР. У 1921 до А. к. влилася Тимчасова комісія для розгляду давніх актів. В 1936 А. к. реорганізовано у відділ археографії Ін-ту історії АН УРСР (див. Історії інститут АН УРСР). А. к. видавала "Український археографічний збірник" (т. 1-3. К., 1926-30, "Український архів" (т. 1-4. К., 1929-31) та ін. публікації з історії України, фольклору, етнографії тощо. На деяких виданнях А. к. негативно позначився вплив бурж.-націоналістичних концепцій М. С. Грушевського. АРХЕОГРАФІЧНА комісія ВУАН "ака-дем. установа в складі УАН. Утв. в кінці 1918. У 1921 після злиття AK УАН та Київ, археогр. комісії М-ва нар. освіти УСРР (колишньої Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві) утворено АК ВУАН. За період свого існування (майже 15 років) ця інституція залишила помітний доробок в укр. науці. Організаторами роботи АК були відомі вчені Д. Багалій (перший голова 1918-19), В. Іконников (голова 1921-23), М. Василенко, О. Левицький, О. Грушевський, В. Модзалевський, Ф. Сушицький, В. Кордт та ін. Комісія вивчала, готувала до друку і видавала істор.-правові та істор.-статист, матеріали, документи з історії гайдам. руху, соціально-екон. відносин в Україні 17— 19 ст. (цеховий устрій, питання зем. власності тощо), істор.-літ. пам'ятки. За період діяльності АК вийшло друком 15 томів видань: «Український архів» (т. 1—4, 1929—31), «Український археографічний збірник» (т. 1—3, 1926—30) та ін. Опубл. фундаментальні джерела: «Руська Правда», «Літопис Величка», «Коденська книга судних справ», «Генеральне слідство Ста-родубського полку», збірник «Документи з історії Києва 1494—1835 рр.» та ін. Комісія працювала до 1934 —року факт, розгрому ВУАН. Паралельно (1928-34) у структурі Центр, архівного управління УСРР діяла ще одна АК. У її роботі теж брали участь провідні вчені республіки. АК ЦАУ готувала до видання архів Коша Запорізької Січі, щоденники О. Кістяківського, документи Кирило-Мефо-діївського братства. Діяльність комісії була перервана репресіями. У 1987 Президія АН УРСР ВІДНОВИЛа АК. К. А. Вислобоков." АРХЕОГРАФІЧНА комісія Департамента з архівів і діловодства Міністерства юстиції Республіки Білорусь У жовтні 1999 р була створена Археографічна комісія - галузевий науковий центр, який розробляє питання теорії, історії та методики археографії, а також координує діяльність архівних установ з публікації історичних документів. Тільки за період 2001 - 2006 рр. архівістами було опубліковано понад 30 збірок документів, монографій, довідників, випущено 6 випусків Білоруського археографічного щорічника і три випуски «Архіваріуса». У 2003 р був затверджений «План публікації документів Національного архівного фонду на 2003-2008 рр." АРХЕОГРАФІЧНА комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові Створена 1896 за ініціативи та на чолі з Михайлом Грушевським (заступник — Іван Франко). Членом АК НТШ були Кость Левицький, Олександр Колесса, Степан Смаль-Стоцький, Кирило Студинський, Степан Томашівський, С.Джиджора, Мирон Кордуба. Згодом членами археографічної комісії стали Володимир Антонович, Дмитро Багалій, В. Я. Гнатюк, Іван Каманін, В’ячеслав Липинський, Микола Василенко та інші. Започаткувала серійні видання «Жерела до історії України-Руси» (11 томів) та «Пам’ятки українсько-руської мови та літератури» (8 томів). Після Першої світової війни та поразки національно-демократичної революції в Галичині АК НТШ фактично припиняє діяльність і багато її членів на чолі з М. Грушевським включаються в організацію АК ВУАН. АРХЕОГРАФІЧНА комісія Центрального архівного управління УСРР наукова установа, створена наприкінці 1928 при Центральному архівному управлінні УСРР для науково-методичного керівництва роботою архівів та видання архівних документів з історії революційного руху, Жовтневої революції і громадянської війни в Україні, соціально-економічної історії та класової боротьби в Україні, історії фабрик та заводів України. В 1931—1934 через репресії поступово припинила свою діяльність. Діяла в Харкові, мала філію в Києві, наукові осередки в Одесі та Житомирі. Керівником АК ЦАУ були Михайло Рубач, Р. Шпунт та С. Семко (з 1931), вченими секретарями — Микола Горбань (1929–1930), М. Васильєва (1930), П. Білик (1930–1932). Мала 3 секції: архівознавчу (керівник В. Веретенников, вчений секретар П. Білик), видання джерел із соціально-економічнох історії України (кер. Г. Карпенко, вчений секретар М. Горбань) та видання історико-революційних пам’яток (керівник М. Рубач, вчений секретар М. Васильєва); а також постійні й тимчасові комісії для виконання спеціальних завдань. В АК ЦАУ працювало понад 50 науковців, у тому числі Дмитро Багалій, Віктор Барвінський, П. Клименко, І. Кравченко, О. Оглоблин, В. Романовський та інші. Опублікувала 12 видань, в тому числі 2 довідники, 9 збірок документів, зокрема «Архів Запорозької Січі: Опис матеріалів» (К., 1931), «Резолюції Всеукраїнських з’їздів Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів (від I до XIII з’їзду Рад)» (Х., 1932), «III Всеукраїнський з’їзд Рад (6— 10 березня 1919 року): Стенографічний звіт» (Х., 1932), «Повстання селян у селі Турбаях (1789—1793 роки): Матеріали до історії селянських повстань на Україні» (Х., 1932) та 8 номерів журналу «Архів Радянської України». Археографічна передмова до збірника документів складова науково-довідкового апарату документальної публікації з відомостями про джерельну базу, критерії відбору, виявлення та археографічне оформлення документів. Археографічне оформлення документів підготовка документів до видання, яка включає складання заголовків, легенд і передавання текстів. Архетип (комунікація) (від грец. arhe - початок і tyros - образ) - прообраз, ідея. У комунікатівістиці - засвідчена мовна форма, вихідна для пізніших продовжень, подальшого розвитку. АРХИВ князя Воронцова» "зібрка документів (автобіографічні записки, листування тощо) фамільного архіву графів (з 1845 — князів) Воронцових, цінне джерело з історії зовнішньої і внутрішньої політики Російської імперії XVIII — середини XIX століття. Частково видано у 40 томах (1870–1895) за редакцією російського археографа і бібліографа Петра Бартенєва, решта залишилася в рукописах і зберігається в архівних та бібліотечних фондах Москви і Санкт-Петербурга; в Україні — в Державному архіві Автономної республіки Крим та Одеській державній бібліотеці імені О. Горького. Засновником архіву був С. Воронцов (рос. посол у Венеції та Англії), який заповів свої архівні матеріали та книги, журнали, газети бібліотеці Новоросійського університету (Одеса, 1898). Наприкінці 1870-х років в бібліотеці Воронцових нараховувалося 450 назв періодичних видань, які хронологічно охоплювали період з 1675 по 80-ті роки XIX століття. Фонд має книжки одинадцятьма мовами." АРХИВ русской революции» історико-археографічний альманах російської еміграції, що виходив у Берліні в 1921—1937 роках. Видавець — Й. Гессен (1865—1943). Друком вийшло 22 томи. Перші випуски витримали два-три видання, чергові томи виходили зі значними інтервалами. Альманах мав неабияку популярність серед російської інтелігенції на еміграції. На його сторінках вперше побачили світ спогади донського отамана Петра Краснова, генерала О. Лукомського, кадета Володимира Набокова (батька письменника), барона Б. Нольде, підприємця, товариша міністра Української Держави В. Ауербаха, філософа Є. Трубецького та інших. Тематика публікацій альманаху: спогади, щоденники, документи та документальні нариси, листи. Хронологічно вони охоплювали здебільшого події Лютневої революції, Жовтневого перевороту, громадянської війни, хоча деякі публікації були присвячені революції 1905—1907, а також періоду після 1921. Друкувалися також переклади мемуарів провідних іноземних політиків, документів із закордонних архівів, пов'язаних із подіями 1917—1921 на території колишньої Російської імперії та держав, що виникли після її розвалу. Політичний напрям цих публікацій був правокадетським, з орієнтацією на відновлення «єдиної та неподільної Росії». АРХИВ Юго-Западной России, издаваемый Временною комиссiею для разбора древних актов, высочайше учрежденною при Кіевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе» збірник документів з церковної, політичної та економічної історії України і Білорусії XIII-XVIII ст. (К., 1859-1914. 35 т. В 36 кн.). Головним джерелом для видання АЮЗР служили матеріали Київського центрального архіву, а також документи, що надійшли до Київської комісію від мон-рів, установ і приватних осіб. АЮЗР складається з 8 частин. 1-а ч. (12 т.) Присвячена історії Православ'я в Південно-Зах. Росії в кін. XV - XVIII ст. У цій частині опубліковані документи Брестських Соборів, матеріали, що відносяться до діяльності архим. Мелхиседека (Значко-Яворського) (Т. 1-3), документи з історії унії і правосл. Церкви в 1648-1798 рр. (Т. 4), матеріали, пов'язані з відновленням правосл. ієрархії в західноруською митрополії і підпорядкуванням її Московському Патріархату (1620-1694). Значний інтерес представляють документи з історії відносин між західноруською митрополією і сх. правосл. Патріархами в 1620-1678 рр. (Т. 5), документи 1372-1648 рр. про реліг. ситуації в Південно-Зах. Русі, в т. ч. Про діяльність социніан (Т. 6), пам'ятники полеміки православних з уніатами і протестантами в XVI-XVII ст. (Т. 7, 8. Вип. 1), твір Київського митр. свт. Петра (Могили) «Ліфос» із запереченнями і зауваженнями Кассиана Саковича (Т. 9), документи за 1423-1714 рр. з історії Православ'я в Галичині (Т. 10), матеріали, пов'язані з історії Львівського братства (Т. 11, 12). 2-я ч. (3 т.) Включає в себе протоколи та постанови провінційних шляхетських сеймиків за 1569-1726 рр., В т. ч. Документи, що характеризують відносини шляхетства і магнатів до реліг. питань. Третій ч. (6 т.) Містить матеріали про козаків (Т. 1, 2), гайдамаків (Т. 3), про час Б. Хмельницького (Т. 4), про уявний змові 1789 р рус. уряду, західнорус. селянства і правосл. духовенства для «винищення» місцевої католич. шляхти (Т. 5), а також документи з історії України в 1649-1660 рр. з держ. архіву Швеції (Т. 6). В 4-й год. (1 т.) Опубліковано матеріали з генеалогії укр. і білорус. шляхетських родів із зазначенням часу їх переходу в католицтво або унію. У 5-й год. (2 т. В 3 вип.) Містяться документи за 1432-1798 рр. з історії укр. і білорус. міст (Т. 1), листування євр. населення Південно-Зах. краю у 2-й пол. XVIII в. (Т. 2. 2 вип.). 6-а ч. (2 т.) Присвячена економічному і юридичному положенню селян на західнорус. землях в XVI-XVIII ст., 7-а ч. (3 т.) - заселення Південно-Зах. Росії в сер. XIII - кін. XVIII в. У 8-й год. (6 т.) Опубліковані акти, які стосуються історії місцевого управління і станової організації населення (Т. 1, 2), матеріали за шлюбним праву і сімейному побуті в XVI-XVII ст. (Т. 3), акти з історії землеволодіння в XV-XVIII ст. (Т. 4, 6), документи укр. адміністрації XVI-XVII ст. (Т. 5). Більшість томів АЮЗР мають передмови, що представляють собою дослідження публікованих джерел, авторами передмов є редактори томів - В. Б. Антонович, М. Ф. Володимирський-Буданов, С. Т. Голубєв, М. С. Грушевський, Н. Д. Іванішев, К. Е. Козловський, А. С. Криловський, Ф. Г. Лебединцев, О. І. Левицький, І. П. Новицький, С. А. Терновський, М. Н. Ясинський та ін. Публікації документів забезпечені примітками, томи мають іменні та географічні покажчики. АРХИВЕН преглед» методичне та інформаційне видання, що містить оновлену інформацію про архіви і документознавство в Болгарії і в усьому світі. Видавалося з 1954 до 1984 і з 1986 по сьогоднішній день. Періодичність - чотири на рік. АРХИВНАЯ летопись Донбасса» періодичне видання з питань архівознавства, що випускає Державний архів Донецької області. АРХИВНОЕ дело» історико-архівознавчий журнал, що виходив 1923—1941 з перервою 1924 і 1934, усього вийшло 58 випусків. Орган Центрального архіву РСФРР (1923–1928), Центрального архівного управління РСФРР (1929–1933), Центрального архівного управління СРСР та Центрального архівного управління РСФРР—РРФСР (1935–1937), головного архівного управління НКВС СРСР (1938–1941). Друкував інструкції, обіжники, постанови центральних архівних органів РСФРР—РРФСР та СРСР; матеріали з’їздів та конференцій архівних працівників СРСР, у тому числі всеукраїнських архівних нарад та з’їздів; статті з теорії та практики архівознавства; висвітлював стан архівної справи в республіках СРСР та за кордоном; давав короткі огляди фондів архівів, документальних та архівознавчих видань, зокрема журналу «Архівна справа» та окремих публікацій українських архівістів. АРХИВНЫЕ юноши» збірне прізвисько освічених молодих людей, що служили в 1820-х роках в Московському архіві Колегії закордонних справ. Вираз було придумано Сергієм Соболевським для товаришів по службі свого покоління, прийнятих в архів на початку 1820-х років, але іноді поширюється ширше на молодих працівників архіву усього періоду його існування. АРХИВНЫЙ работник» періодичне видання з питань архівознавства. Архів організація, що здійснює інформаційну діяльність, головною метою якої є комплектування та зберігання фонду архівних документів (несучасних документів, що мають незмінну цінність) і видача їх користувачам відповідно до їх інформаційних потреб (ДСТУ 2392-94. Базові поняття. Терміни та визначення); − установа чи її структурний підрозділ, що організує і забезпечує відбирання, нагромаджування архівних документів, їх облік, зберігання, користування ними (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Примітки. Архіви можуть бути державні, центральні, спеціальні; крім того, можуть бути архіви фотодокументів та архіви мікрофільмів (ДСТУ 2392-94. Базові поняття. Терміни та визначення). Архів видань упорядкована множина видань, які підготував і/чи опублікував конкретний ЗМІ, з засобами доступу до них. Архіви видань можуть зберігатися на традиційних (паперових) та комп'ютерних носіях інформації. Архів відомчий архів, який перебуває в безпосередньому підпоряд-куванні відомчої організації, що не входить до системи державної ар-хівної служби чи є структурним підрозділом установи. АРХІВ Галицького намісництва фонд Галицького намісництва (ф. 146 в ЦДІАЛ), що налічує понад 200 тис. од. зб. за 1772–1921 рр. Однак хронологічно фонд охоплює значно ширший період: багато громад, організацій і приватних осіб для підтвердження своїх майнових чи станових прав подавали Намісництву давні документи (з 1448 р.). Намісництво, його численні комісії і комітети в результаті своєї діяльності створили величезну кількість документів, які є достатньою базою для вивчення державного устрою, економіки й сільського господарства, суспільно-політичного життя, культури, науки, освіти, охорони здоров’я. Багато документів цього періоду стосуються міжнародної політики, воєн, розвідки й контррозвідки, революцій, повстань. Розвиток і утвердження капіталізму в сільському господарстві Галичини можна досліджувати завдяки багатьом документам про скасування панщини 1848 р. АРХІВ Генеральної військової канцелярії фонд, що зберігається в Центральному державному історичному архіві України АРХІВ греко-католицьких митрополитів архів греко-католицьких митрополитів після ліквідації Греко-католицької церкви у 40-х роках XIX ст. було перевезено з Радомишля до Петербурга. АРХІВ гродських і земських актів у Львові (Земський архів) за розпорядженням крайового трибуналу в 1783 р. австрійська адміністрація почала надсилати до Львова майже з усіх міст Галичини актові книги ліквідованих гродських і земських судів. Для розміщення цих книг крайова адміністрація виділила приміщення колишньої бібліотеки Бернардинського монастиря. З 1784 р. акти почали надходити до Львова. Того ж року для охорони актових книг було призначено відповідальну особу. У 1828 р. в історичному архіві Львова зберігалося 15323 томи книг. Архів державний Архів, створений і фінансований державою (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Архів друку зібрання української друкованої продукції України. Архів зі змінним складом документів архів, який зберігає документи протягом встановлених строків, після чого частина їх підлягає передаванню у відповідний архів для постійного зберігання. АРХІВ Карт у Львові архів карт і планів у Львові, який понад 100 років існував як самостійна установа, було приєднано в 1931 р. до Державного архіву у Львові (Archiwum Państwowe we Lwowie). АРХІВ Коша Нової Запорозької Січі зібрання документів т. з. Нової Січі (1734— 75). Окр. з них виходять за ці хронологічні межі. Серед документів архіву — універсали та листи гетьманів, ярлики крим. ханів, трактати та угоди з Польщею, Туреччиною, Кримом, матеріали посольств, слідчих комісій та комісій по розмежуванню кордонів, грамоти рос. царів, суд. справи, актовий матеріал тощо. Документи архіву переконливо свідчать, що Запоріз. Січ була осередком укр. державності, зокрема, вони безпосередньо стосуються адм.-політ, устрою, соціально-екон. та політ, відносин Січі з Гетьманщиною, а також з Росією, Польщею, Кримом і Туреччиною, судочинства, побуту і культури козацтва. Архів тривалий час знаходився у сховищах Одеси та Харкова. Тепер більша частина А. К. Н. 3. С. зберігається у ЦДІА України (Київ). Частина документів архіву потрапила до Б-ки Рос. АН у Петербурзі. 1931 було опубл. анотований опис Архіву (2-е вид. 1994). 1997 розпочато випуск багатотомного видання матеріалів А. К. Н. 3. С. АРХІВ механічної документації (АМД/АDM) Республіки Польща був створений за наказом Голови Ради Міністрів Польщі № 199 від. 16.08.1955 року в якості центрального державного архіву, в тому числі архівних матеріалів, створених фото- і фонографічним способом. З розвитком нових технологій в області зберігання інформації почав отримувати відеоматеріали. Архів Міністерства оборони СРСР науково-дослідна установа. Приймає, зберігає, проводить облік і наук.-тех. обробку документів і матеріалів Рад. Армії за період Великої Вітчизн. війни 1941-45 та наступних років (матеріали до 1941 зберігаються в Центр. держ. архіві Рад. Армії СРСР в Москві), забезпечує використання їх з науковою та практичною метою. Утворений 2.VII 1936 в Москві як архів матеріалів центр. апарату Наркомату оборони (НКО) СРСР, до 21.VII 1947 називався Відділом архівів НКО СРСР. Зберігає понад 18 млн. справ центр. органів військ. управління, з'єднань, частин, підрозділів, установ (крім ВМФ; документи ВМФ зберігаються в Центр, держ. архіві Військ.-Мор. Флоту СРСР в Ленінграді). Архів МО СРСР міститься у Подольську Моск. області. АРХІВ нових актів у Варшаві Центральний архів сучасних актів був створений в результаті прийняття указу глави держави Юзефа Пілсудського 7 лютого 1919 р. Це один з трьох найбільш важливих архівів в Польщі. АРХІВ помісного приказу Діловодство Помісного наказу (чолобитні, довідки, матеріали судових допитів, описи земель, писцеві книги, казки генерального двору та ін. ) дійшло до нас у величезному числі стовпців і книг, майже зовсім не описаних і не вивчених; велика частина цього матеріалу зосереджена в Московському архіві міністерства юстиції. З точки зору джерелознавства – це матеріал величезної ваги, оскільки зберігає відомості про описування та межування земель у Росії з ХV до кінця ХVІІ ст. Архів постійного зберігання документів архів, який здійснює постійне зберігання документів, що стосуються його профілю. Архів приватний архів, що перебуває у приватній власності (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). АРХІВ Радянської України» історико-архівознавчий журнал, орган Центрального архівного управління УРСР Створений на основі журн. "Радянський архів" і "Бюлетеня Центрального архівного управління УРСР". Виходив 1932-33 у Харкові. Друкував документальні матеріали з історії революц. руху і рад. будівництва на Україні, статті з теорії і практики архівознавства. Вийшло 8 номерів. Архів редакції сховище різних матеріалів, найчастіше окремих статей, підібраних за темами, документи, звітність минулих років, випуски спеціальних номерів і так далі. Архів рекламних засобів вся рекламна продукція агентства і конкуруючих фірм, тематичний фотоархів, каталоги товарних знаків і рекламних гасел, підібрана з окремих тем, каналам і замовникам. Організовується такий архів в дослідницьких відділах рекламних агентств. АРХІВ розрядного приказу У Розрядному приказі Росії складалися розписи придворних церемоній (прийоми іноземних послів, весілля членів великокнязівських і царських сімей та їх родичів, пожалування в чини), він займався розглядом місницьких суперечок. АРХІВ Святійшого Синоду Російської Православної Церкви (1721–1917) з 1721 до серпня 1917 р. Святійший правлячий синод був вищим державним органом церковно-адміністративної влади Російської імперії, що замінив собою патріарха у частині загальноцерковних функцій та зовнішніх зносин (номінально існував до 1 лютого 1918 р.). АРХІВ уніатських митрополитів "був вивезений представниками російської влади з Радомишля-резиденції митрополитів. Більша частина цього архіву, описаного С. Рункевичем, зберігається в Російському державному історичному архіві в Санкт-Петербурзі (ф. 823 «Канцелярія митрополитів грею-уніатських церков Росії»). Значну кількість документів було опубліковано ще в середині XIX ст. в «Актах Западной России», «Актах Юго-Западной Роосии». Проте іншу частину, радомишльську, дослідники шукають і нині. На думку історика унії Л. Тимошенка, окремі блоки радомишльського архіву розкидані по різних архівосховищах України. Зберігаються вони і в Інституті рукопису НБУВ, зокрема у фонді І та II, в Центральному державному історичному архіві України в м. Києві, в Державному архіві Житомирської області, Центральному державному історичному архіві України у м. Львові [7, с. 12-15]. Упорядник архіву С. Рункевич відмічав, що документи Греко-Уніатської Церкви повністю збереглися, проте це не відповідає істині. Частина документів була ліквідована ще при упорядкуванні архіву, а частина, попри фіксацію в 2-му описі, не видаються з причини їх знищення (метричні книги частини повітів Волинської губернії за період 1697-1801 pp.) " Архів фюр бухгевербе унд гебраухсграфік" "АРХІВ ФЮР БУХГЕВЕРБЕ УНД ГЕБРАУХСГРАФІК" ("Archiv für Buchgewerbe und Gebrauchsgraphik" - "Архів поліграфічного виробництва та прикладної графіки"), нім. теоретич. та виробничо-практич. журнал з питань поліграфіч. техніки і мистецтва книги. Видавався в Лейпцигу в 1864 - 1943 1 раз на місяць. Спец. номера представляли собою об'ємні (100 - 200 стор.) монографіч. збірники. Серед них: "Путівник по німецькому мистецтву книги" (1924, № 1), "Німецькі бібліофільські видання" (1924, № 4) та ін. Журнал характеризувався високим рівнем поліграфіч. виконання, поміщав велику кількість додатків, виконаних різними способами друку. Архів фюр гешіхте дес бухвезенс" "АРХІВ ФЮР ГЕШІХТЕ ДЕС БУХВЕЗЕНС" ("Archiv für Geschichte des Buchwesens" - "Архів історії книжкової справи"), продовжуване видання історич. комісії Біржового товариства нім. книготорговців у Франкфурті-на-Майні (ФРН). Видається з 1956. Щороку виходять 6 випусків і покажчик до них, що містять в цілому 1600 - 1700 сторінок. Публікуються великі монографії, дослідження з історії книжкової справи (щорічно 20 - 25 робіт). Є резюме на рос. і англ. мовах. АРХІВ ЦК Компартії України "Основний масив документів ЦДАГО України зосереджено у фонді Центрального комітету Комуністичної партії України. У ньому відклалися стенограми з’їздів і конференцій, документи вищого партійного керівництва – Політбюро, Оргбюро, Секретаріату за період з 1918 р. по 1991 р. Представлено матеріали відділів апарату ЦК Компартії України, інформаційні документи обкомів партії, надіслані до ЦК КП України. Вони дають повне уявлення про формування партійно-державної системи, розкривають механізм її дії, характеризують політичне, економічне, культурне життя республіки в радянську добу (1918-1991 рр.). В архіві зберігаються фонди редакцій партійних газет і журналів, науково-дослідних установ та навчальних закладів Компартії України. У фонді ЦК ЛКСМ України (1919-1990 рр.) представлені протоколи з’їздів, конференцій, пленумів, засідань Бюро і Секретаріату ЦК ЛКСМУ; документи відділів ЦК ЛКСМУ, обласних організацій, комсомольського підпілля (1941-1945 рр.), республіканської комсомольської школи при ЦК ЛКСМУ; матеріали редакцій комсомольських газет і журналів." АРХІВ Ярослава Мудрого Архіваріус охоронець архівних матеріалів, співробітник архіву. АРХІВАРІУС» періодичне видання з питань архівознавства. (?) АРХІВИ Австралії архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Австрії архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Білорусі архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Болгарії архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Ватикану архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Великої Британії архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Гетьманщини архіви, створені за часів Гетьманщини. АРХІВИ Грузії архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ дипломатичні сукупність документів і матеріалів, які утворюються у процесі діяльності відомства закорд. справ країни та її представництв за кордоном або тільки стосуються цієї діяльності, але походять з ін. джерел. А. д. є частиною держ. архівів. Підпорядковуються відповідним інституціям д-ви. Остання регламентує доступ до дип. документів і умови праці з ними. У міжнар. праві статус цих документів визначається Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 та Віденською конвенцією про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів та державних боргів 1983 (див. у ст. Правонаступництво). Зокрема, Конвенція 1961 встановлює, що архіви і документи дип. представництв є недоторканними у будь-який час і незалежно від їх місцезнаходження (ст. 24). Крім того, вона передбачає, що в разі розірвання дип. відносин між державами-контрагентами і відкликання представництва д-ва перебування навіть під час збройного конфлікту має поважати та охороняти приміщення представництва разом з його майном і архівами. В такій же ситуації акредитуюча держава може доручити охорону приміщень її представництва разом з його майном і архівами третій д-ві, яка є прийнятною для д-ви перебування. Заг. принципу оприлюднення архів, документів немає, але в окр. країнах встановлено термін відкриття зовнішньополіт. документів — після, скажімо, 20, 25, 30 або 50 років їх зберігання у держ. сховищі. АРХІВИ Естонії архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Іспанії архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Італії архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Казахстану архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Канади архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Китаю архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Лаосу архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Латвії архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ літературні архівосховище, в якому зберігається документи і матеріали з історії української літератури АРХІВИ Молдови архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Німеччини архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Польщі архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Португалії архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Росії архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Румунії архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Словаччини архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ США архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Таїланду архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Туреччини архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Угорщини архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ України загальна характеристика архівної справи в Україні АРХІВИ України» науково інформ. бюлетень Гол... архівного управління при Раді Міністрів УРСР. Засн. 1947. Спочатку називався " Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР". В 1949-57 бюлетень видавали російською мовою. Під теперішньою назвою виходить з липня - серпня 1965. "А. У." друкують документи, статті з історії України, з архівознавства, джерелознавства, археографії та ін. спеціальних історичних дисциплін, критико-бібліогр. і біографічні матеріали. АРХІВИ Франції архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни АРХІВИ Швейцарії архівні установи та стан розвитку архівної справи даної країни Архівіст 1) фахівець у галузі архівної справи; 2) працівник архіву, який виконує роботи, пов'язані з архівними технологіями АРХІВІСТ: Вісник САУ» У жовтні 1991 р. започатковано видання інформаційного бюлетеня "Вісник САУ", який у 1999 р. перетворено на науково-популярний часопис "Архівіст: Вісник САУ" (відп. редактор - д.і.н., проф. І.Б. Матяш). АРХІВІСТ» періодичне видання з питань архівознавства. (?) АРХІВІСТА польські» («Archiwista Polski») Щоквартальний "Польський Архіваріус" продовжує традицію Бюлетеню "Архівіст", що публікується Асоціацією польських архівістів з червня 1965 р. Бюлетень містить новини та інформацію про діяльність Асоціації та дискусійні і полемічні матеріали, теорію і практику архівної справи в Польщі і за кордоном. Архівістика архівознавство та архівна справа в їх єдності. АРХІВІСТИКА: термінологічний словник» Видання містить Короткий архівний український термінологічний тлумачний нормативний словник та Російсько-український словник термінів Архів-музей архівна установа, що виконує функції архіву та музею. АРХІВ-музей Української православної церкви в Баунд-Брук, Нью-джерсі Заснований з ініціaтиви Патріярха Мстислава, музей у Бавнд Бруку має дві унікальні колекції – К. Мощенка і самого Патріярха. К. В. Мощенко, за фахом архітектор-інженер, від 1904 р. працював у музейництві ( Київський історичний музей, Музей Полтавського земства, Лаврський музей). Архівна галузь Архівна довідка "– документ архівної установи, оформлений відповідно до законодавства, що містить інформацію про предмет запиту на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових даних (Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», ст. 1); − офіційно засвідчений документ, що містить інформацію про предмет запиту на підставі архівних документів із зазначенням пошукових даних цих документів (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять)." Архівна евристика спеціальна архівознавча дисципліна, що вивчає теорію, методику і практику пошуку архівної інформації. АРХІВНА і бібліотечна україніка в Німеччині виявлення документів історико-культурної спадщини України, що знаходяться в Німеччині, та документів іноземного походження, що стосуються історії України Архівна інформація сукупність первинної та вторинної документної інформації архівів. Архівна кліматологія прикладна галузь знань, що вивчає засоби оптимізації температури та вологості в приміщеннях архівів. Архівна колекція архівний фонд офіційного чи особового походження, утворений із розрізнених документів об’єднуванням за однією або декількома ознаками (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). АРХІВНА колекція це сукупність окремих архівних документів різного походження, що мають наукову, історико-культурну цінність і об'єднані за однією або кількома ознаками (тематичною, авторською, хронологічною, номінальною тощо). Наприклад, в архіві Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС зберігається колекція звітів з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, виконаних різними організаціями, але пов'язаних тематично з проблемою пом'якшення наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. (ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (Правила, п.7.1.3) N 16 від 16.03.2001) АРХІВНА комісія МНО УНР архівна комісія утворена при Міністерстві Народної Освіти УНР АРХІВНА комісія при Міжнародному комітеті історичної науки Документацію Всесвітніх конгресів дослідників історії та суміжних наук містять Бюлетень МКІН, що виходив у 1926–1942, та Інформаційний бюлетень МКІН французькою і англійською мовами (з 1953, видання продовжується). Архів МКІН за 1926 зберігається у Лозанні, за пізніший час – Парижі, архівна спадщина організаторів та учасників конгресів є у різних збірках. Архівна копія повне відтворення усього тексту архівного документа, засвідчене архівом (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). АРХІВНА освіта Організація архівної освіти та післядипломної підготовки архівістів належать до пріоритетних завдань Державної архівної служби України та державних архівних установ. Нині в Україні налічується більше 15 вищих навчальних закладів, де ведеться підготовка кадрів для архівних установ. Дисципліни архівознавчого та документознавчого циклу викладаються на історичних і юридичних факультетах, в інститутах державного управління, інформаційних систем та технологій університетів і академій. На підставі угод між архівними установами та вищими навчальними закладами, що займаються підготовкою архівознавців та документознавців, студенти проходять обов’язкову практику в архівах. Щорічно близько 20 тис. студентів, аспірантів, докторантів, викладачів працюють у читальних залах державних архівних установ. Водночас навчальні заклади, що проводять підготовку архівістів та документознавців, залучають до викладання фахівців-архівістів - працівників державних архівних установ. Архівна система сукупність основоположних принципів організації і управління архівною справою, способів та технології її ведення, що забезпечують цілісність і скоординованість функціонування архівної галузі. Архівна справа "– галузь життєдіяльності суспільства, що охоплює наукові, організаційні, правові, технологічні, економічні та інші питання діяльності юридичних і фізичних осіб, пов’язані із нагромадженням, обліком, зберіганням архівних документів та використанням відомостей, що в них містяться (Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», ст. 1); − галузь життєдіяльності суспільства, що охоплює правові, наукові, технологічні, економічні та інші питання діяльності архівних установ і громадян, пов’язані з відбиранням, накопичуванням, обліком, зберіганням архівних документів, користуванням ними та використовуванням їхньої інформації (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять)." АРХІВНА справа» історико-архівознавчий журнал, орган Центрального архівного управління УРСР. Журнал виходив 1926- 31 у Харкові. Публікував статті з теорії, історії та практики архівної справи, документальні матеріали з історії революц. руху, екон. розвитку України тощо. В додатку до "А. с." - "Червоному архіві" друкувалися переважно матеріали з історії України в дореволюц. часи. Вийшло 15 номерів. Архівна статистика збирання, оброблення й аналіз інформації, що характеризує кількісні аспекти архівної справи. АРХІВНА термінологія система наукових термінів, яка відбиває сутність архівознавства та архівної справи. АРХІВНА україніка архівні документи, що стосуються історії України й українського народу. АРХІВНА україніка в Австрії виявлення документів історико-культурної спадщини України, що знаходяться в Австрії, та документів іноземного походження, що стосуються історії України АРХІВНА україніка в Канаді виявлення документів історико-культурної спадщини України, що знаходяться в Канаді, та документів іноземного походження, що стосуються історії України АРХІВНА україніка в Польщі виявлення документів історико-культурної спадщини України, що знаходяться в Польщі, та документів іноземного походження, що стосуються історії України АРХІВНА україніка в Росії виявлення документів історико-культурної спадщини України, що знаходяться в Росії, та документів іноземного походження, що стосуються історії України АРХІВНА україніка в США виявлення документів історико-культурної спадщини України, що знаходяться в США, та документів іноземного походження, що стосуються історії України АРХІВНА україніка в Туреччині виявлення документів історико-культурної спадщини України, що знаходяться в Туреччині, та документів іноземного походження, що стосуються історії України АРХІВНА україніка в Японії виявлення документів історико-культурної спадщини України, що знаходяться в Японії, та документів іноземного походження, що стосуються історії України АРХІВНА україніка у Франції виявлення документів історико-культурної спадщини України, що знаходяться в Франціїі, та документів іноземного походження, що стосуються історії України Архівна установа архів або інша установа, яка керує і (або) виконує науково-дослідну й інформаційну діяльність в архівній справі (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Спеціалізований заклад чи структурний підрозділ, що забезпечує збирання, зберігання архівних документів та організацію використання їхньої інформації або здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність у галузі архівної справи. Архівна установа, архів, архівний підрозділ, архівний відділ "це відповідно установа чи структурний підрозділ, що забезпечує облік і зберігання архівних документів, використання відомостей, що в них містяться, та формування Національного архівного фонду і/або здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність у сфері архівної справи і діловодства (Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», ст. 1)." АРХІВНА школа Марбурга (Hochschule für Archivwissenschaft Marburg) Вища школа архівознавства у Марбурзі готує кадри тільки для державної служби. Для навчання у марбурзькій архівній школі майбутнім архіваріусам важливим є добре володіння німецькою мовою. Програма навчального курсу передбачає поглиблене вивчення Архівознавства (зокрема, предмети: Теорія оцінки вартості документу, Формування архівів та збереження документів); Архівного менеджменту та діловодства (Урядова організація, Електронні офісні системи, архівний менеджмент); Історію загального та конституційного права, а також історію адміністративного устрою від середньовіччя до наших днів; Архівного права (Основи архівного права, Методика написання звітів); Допоміжних історичних дисциплін (джерелознавство, геральдика, сфрагістика, генеалогія, хронологія, історія письма – палео- та неографія); Вдосконалення мовних навичок у латині і французькій. Програму курсу доповнюють лекції провідних експертів у сфері архівної справи різної тематики. Виклад теоретичного матеріалу доповнюють чисельні екскурсії до різних архівних установ та підрозділів. Архівне джерело архівний документ, що став предметом наукового дослідження. АРХІВНЕ законодавство галузь законодавства, що регулює зберігання, доступ і захист архівних документів та організацію архівів у державі. АРХІВНЕ зібрання архівна колекція, створена архівом. Архівне надбання єдине архівне надбання двох чи більше країн, яке не може бути фізично розділене без порушення його цілісності. Архівне описання, описова стаття структурована вторинна архівна інформація, що є результатом архівного описування, поданим у вигляді описової статті архівного довідника (ДСТУ 4331:2004. Правила описування архівних документів). Архівне описування; описування архівних документів "відбирання й фіксування в описовій статті інформаційних характеристик об’єкта описування (архівних документів, групи документів, архівного фонду, групи архівних фондів) (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять); − процес створювання й організування вторинної архівної інформації аналітико-синтетичним опрацюванням первинної архівної інформації та отриманих з інших джерел відомостей про документи (від фондоутворювача, з облікових та інших архівних документів цього та інших архівів, від фахівців-експертів і (або) літератури з відповідних галузей знань тощо) (ДСТУ 4331:2004. Правила описування архівних документів)." АРХІВНЕ право встановлена законодавчими та нормативно-правовими актами сукупність норм і правил, що регламентують діяльність архівних установ; Відносно самост. правовий інститут, що становить сукупність норм, які регулюють правовідносини у сфері обліку, збереження, охорони і використання архів, документів, формування Національного архівного фонду, а також здійснення архів, установами управління, наук, досліджень та інформ. діяльності в архів, справі. У галузі А. п. діють «Основи законодавства України про культуру» (1992), Закони України «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» (1978), «Про інформацію» (1992), «Про Національний архівний фонд і архівні установи» (1993), інші законод. акти, а також укладені і належним чином ратифіковані міжнар. договори, що є частиною нац. АРХІВНЕ управління при Раді Міністрів УРСР Протягом 1947 - 1960 рр. державним органом управління архівною справою було Управління державними архівами Міністерства внутрішніх справ УРСР; у 1960 - 1974 рр. - Архівне управління при Раді Міністрів УРСР. Тривалий час (1948 - 1969) його очолював досвідчений організатор архівної справи, знаний архівіст С. Д. Пількевич (1897 - 1975). Завдання Архівного управління полягали в забезпеченні збереженості документів Державного архівного фонду (ДАФ СРСР), розробленні основних питань організації, теорії і практики архівної справи; виявленні й використанні архівної інформації; вивченні, узагальненні та поширенні передового досвіду вітчизняних і зарубіжних архівних установ. У 1945 - 1962 рр. структура Управління включала секретаріат і вісім відділів - організаційно-інспекторський, науково-методичний, комплектування ДАФ СРСР, використання документальних матеріалів, науково-видавничий, кадрів, фінансовий, адміністративно-господарський. Після зроблених у 1963 р. змін вона мала такий вигляд: секретаріат, сім відділів - організаційно-методичний, відомчих архівів і організації діловодства, комплектування, обліку і експертизи, наукового використання та інформації, науково-видавничий, кадрів, бухгалтерія, адміністративно-господарський. У квітні 1974 р. постановою Ради Міністрів УРСР Архівне управління перетворено на Головне архівне управління при Раді Міністрів УРСР. Архівний витяг витяг з архівного документа, засвідчений архівом (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). АРХІВНИЙ вісник» Інформаційний бюлетень Державного архіву Чернігівської області Архівний довідник довідник, призначений для розкривання складу і змісту архівних документів та їх пошуку (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Архівний документ документ, що припинив виконувати свою основну соціальну функцію, заради якої був створений, але через свою історичну, наукову, культурну цінність, вагомість як джерела інформації зберігається у архіві або підлягає архівному зберіганню. Архівний документ – документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об’єкт рухомого майна (Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», ст. 1); – документ, що припинив виконувати функцію, задля якої був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на його цінність для особи, суспільства чи держави, а також для власника, зокрема і як рухоме майно (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). АРХІВНИЙ документ документ, що зберігається або підлягає зберіганню в архіві з метою забезпечення потреби в ретроспективній документній інформації або через його значущість для власника. Архівний каталог архівний довідник, в якому інформацію систематизовано відповідно до обраної схеми класифікації (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). АРХІВНИЙ маркетинг вид діяльності архівної установи, спрямований на забезпечення її взаємозв'язків із споживачами архівної інформації, створення ринку архівних послуг та отримання прибутку, що включає вивчення кола реальних і потенційних споживачів ретроспективної документної інформації, стимулювання попиту і накопичення інформації про споживачів, рекламування інформаційних послуг архіву, вивчення наслідків їх надання, вироблення рекомендацій з тематики і форм використання архівної інформації, визначення конкретних цін на інформаційні послуги та їх відповідності реальному попитові, відстеження ефективності різних форм надання архівної інформації. АРХІВНИЙ менеджмент "є різновидом соціального управління, ланкою в системі управлінських і архівознавчих знань, наукою і навчальною дисципліною, яка вивчає організацію управління архівною справою на всіх її рівнях: від роботи кожного окремовзятого архівіста, архівного підрозділу, місцевого, галузевого, центрального архіву до Державного комітету архівів, усієї архівної системи країни." Архівний опис архівний довідник, призначений для обліку та розкривання змісту одиниць зберігання, одиниць обліку, закріплювання їх систематизації всередині фонду (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). АРХІВНИЙ підрозділ установи, відомчий архів структурний підрозділ або структурно не відокремлена дільниця, що здійснює тимчасове зберігання документів установи (установ системи, галузі), доки їх не передають до державного архіву або на знищення. Архівний показчик архівний довідник, що містить систематизований перелік об’єктів чи явищ, згадуваних в архівних документах, із зазначенням пошукових даних цих документів (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). АРХІВНИЙ пошук (виявлення архівних документів) розшук і відбір архівної інформації відповідно до запиту за архівними довідниками й архівними документами. Архівний примірник видання Примірник вітч. видання, який зберігається навічно в нац. бібліотеці і держ. фондосховищі (в Україні - Книжкова палата) і який не можна ні видавати за їх межі, ні виключати з фонду. АРХІВНИЙ путівник архівний довідник, короткі відомості про документи одного або декількох архівів. Видами путівника є: путівник по архівах, путівник по фондах архіву (ів), короткий довідник по фондах архіву (ів), тематичний путівник по фондах архіву (ів). Путівник по архівах (архіву) - вид путівника по фондах архівів, систематизований перелік архівів з характеристикою зберігаються в них документів. Він може включати інформацію про всі архівні установи, музеях, бібліотеках та інших архівосховищах, що здійснюють постійне зберігання документів. Об'єктом опису в путівнику по архівах виступає архів або будь-яке з перерахованих вище сховищ документів. Характеристика архіву в путівнику по архівах складається: з назви архіву (повного та скороченого), адреси архіву (повні адресні дані), кількості фондів на паперовій основі, обсягу фондів на паперовій основі, крайніх дат документів на паперовій основі, історичної довідки, анотації. Вона може містити список виданих довідників. При наявності в архіві кінофотофонодокументів та науково-технічної документації (НТД) вказується їх обсяг і крайні дати. Путівник по фондах архіву - вид архівного довідника, що містить короткі характеристики або короткі відомості про архівні фондах (колекціях, комплексах) в систематизованому порядку і призначеного для загального ознайомлення зі складом і змістом фондів архіву. Тематичний путівник по фондах архіву (ів) - вид путівника по фондах архіву (ів), що характеризує ту частину документів цих фондів архіву (ів), в якій укладена інформація по темі (тем), і який вказує найменування або номера архівних фондів. Путівник, короткий довідник і тематичний путівник можуть створюватися по фондах всіх або декількох архівів будь-якого регіону, по фондах окремого державного архіву, по окремому комплексу фондів державного архіву (ів). Архівний фонд сукупність архівних документів, сформована архівною установою на підставі зв’язку між документами і (або) їх створювачами (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять; ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять). АРХІВНИЙ фонд 1) комплекс документів, історично або логічно пов'язаних між собою, що утворилися в результаті діяльності певної установи або особи; 2) основний підрозділ класифікації архівних документів на рівні незалежного цілого, що має одного фондоутворювача; 3) основна одиниця обліку документів НАФ. АРХІВНИЙ фонд Національної академії наук України формується з документів, що утворилися в результаті науково-дослідної, науково-технічної, науково-організаційної та управлінської діяльності академічних установ, колекцій і архівів видатних вчених НАН України. Централізований облік Архівного фонду Академії здійснює Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Обсяг Фонду — понад 1 млн. одиниць зберігання, що знаходяться в: Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського; Президії НАН України; 7 регіональних наукових центрах; 113 інститутах, їх відділеннях і філіях; 2 обсерваторіях; 22 спеціальних конструкторсько-технологічних бюро; 17 науково-технічних і науково-виробничих центрах; 23 дослідних заводах і виробництвах; 11 заповідниках, ботанічних садах і дендрологічних парках; 2 музеях. Зберігання значних архівних колекцій здійснюють також постійні наукові архіви Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського та рукописні відділи інститутів літератури ім.Т.Шевченка; мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Рильського; археології; Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника. Архівний фонд особового походження архівний фонд, фондоутворювачем(-ами) якого є одна чи декілька фізичних осіб (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). АРХІВНИЙ фонд особового походження архівний фонд, що складається з документів, які утворилися в процесі життя і діяльності окремої особи, сім'ї, роду. Архівний фонд офіційного походження архівний фонд, фондоутворювачем(-ами) якого є одна чи декілька юридичних осіб (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Архівний шифр умовні позначки, які містять назву архіву, номери архівного фонду, архівного опису, одиниці зберігання чи одиниці обліку (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). АРХІВНИЙ шифр ключ до пошуку архівних документів, який складається з назви архіву та умовних цифрових чи абеткових позначень номерів фонду, опису, одиниці зберігання. Архівних матеріалів бібліографічний опис опис в бібліографічних посиланнях. АРХІВНІ відділи місцевих рад "Архівна установа сільської, селищної, міської ради (Трудовий архів) створюється для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових та інших правовідносин юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду. (Про затвердження Типового положення про архівну установу сільської, селищної, міської ради для [...] Мін'юст України; Наказ, Положення від 02.06.2014 № 864/5) Архівні документи передаються до Трудового архіву у разі припинення діяльності юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, а також у випадках, визначених законодавством." АРХІВНІ відділи районних державних адміністрацій "Архівний відділ районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації, створюється головою районної державної адміністрації і підзвітний та підконтрольний голові районної державної адміністрації та відповідно Державному архіву при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, державному архіву області, Держкомархіву. Основними завданнями відділу є: реалізація державної політики в галузі архівної справи, здійснення управління архівною справою на території району; координація діяльності державних органів, підприємств, установ, організацій з питань архівної справи і діловодства; забезпечення поповнення Національного архівного фонду документами місцевого походження, їх державної реєстрації, обліку, зберігання та використання їх інформації. (Про затвердження Типового положення про архівний відділ районної державної адміністрації Кабінет Міністрів України; Постанова, Положення від 28.12.1998 № 2086)" АРХІВНІ зібрання України» З метою посилення системного підходу до підготовки та видання архівних довідників у 2000 р. Державним комітетом архівів України затверджено програму підготовки довідкових видань "Архівні зібрання України" у межах двох серій: "Путівники" (довідники про склад та зміст фондів окремих державних архівів) та "Спеціальні довідники" (архівні довідники інших типів, зокрема загальнонаціонального, загальнодержавного характеру, міжнародні, тематичні; бібліографічні покажчики; анотовані реєстри описів фондів та покажчики архівних фондів, в тому числі особового походження, втрачених, розсекречених тощо). Впродовж 2000-2009 рр. в рамках програми "Архівні зібрання України" було видано понад 70 архівних довідників. АРХІВНІ інформаційні ресурси сукупність документів, що зберігаються в архівах держави, і тих, що підлягають зберіганню там. АРХІВНІ кореспонденти У травні 1926 р. Перший Всеукраїнський з’їзд архівних працівників у Харкові ухвалив рішення про необхідність розбудови мережі архівних кореспондентів. 10 лютого 1927 р. ЦАУ УСРР затвердило для них спеціальну інструкцію. Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. інститут архівних ко респондентів в УСРР став ефективною формою громадського сприяння збереженню національної архівної спадщини. Відповідно до інструкції, інститут архівних кореспондентів засновувався переважно в колишніх окружних, повітових містах і всіх районах. До складу архкорів залучалися особи, насамперед із числа місцевих вчителів, бібліотекарів, музейних, краєзнавчих й інших працівників культури, студентів вищих шкіл, які не були співробітниками окружного архівного управління та не отримували там платні. Їх завданням було, головним чином, виявлення «безпритульних» архівних матеріалів, яким загрожувало знищення. Також архівні кореспонденти повинні були інформувати й пропагувати серед широких верств населення науково-історичне та практичне значення архівів шляхом розміщення статей і заміток у пресі, а також проведення бесід. АРХІВНІ підрозділи державних наукових установ, музеїв та бібліотек Установи створюють архіви для зберігання документів, закінчених у діловодстві, користування ними із службовою, виробничою, науковою та іншою метою, а також для захисту законних прав та інтересів громадян. Керівництво установи забезпечує архів необхідним приміщенням, обладнанням і кадрами. Архів є самостійною структурною частиною установи або входить до складу служби діловодства установи (управління справами, загального відділу, канцелярії тощо). Положення про архів, що є самостійним структурним підрозділом або входить до складу служби діловодства, затверджується керівником установи. Установи, у діяльності яких утворюються документи Національного архівного фонду, погоджують положення про архів з відповідною експертно-перевірною комісією державної архівної установи, архівного відділу міської ради, після чого положення затверджуються керівником установи. У малочисельних установах відповідальність за роботу з архівними документами покладається на одного з працівників служби діловодства. У посадовій інструкції цього працівника зазначаються види робіт, обов'язки з виконання яких покладаються на нього, його права та відповідальність. (Про затвердження Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, [...] Держкомархів України; Наказ, Правила від 16.03.2001 № 16) АРХІВНІ реформи в Україні з метою надання державної підтримки, координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування із забезпечення системності, комплексності та узгодженості у розв’язанні проблеми збереження документів Національного архівного фонду та розвитку архівної справи постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 р. № 92 було затверджено Державну програму розвитку архівної справи на 2006 - 2010 роки. АРХІВНІ споруди та комплекси приміщень архівів "Дирекція з експлуатації комплексу споруд центральних державних архівних установ України (ДЕКС ЦДАУ) створюється, реорганізовується і ліквідується за рішенням Державної архівної служби України (Укрдержархів) і належить до сфери її управління. ДЕКС ЦДАУ є державною архівною установою, що здійснює обслуговування комплексу споруд центральних державних архівних установ України та забезпечує фізичну збереженість документів Національного архівного фонду центральних державних архівів. Основними завданнями ДЕКС ЦДАУ є: забезпечення фізичної збереженості документів Національного архівного фонду центральних державних архівів, розташованих у комплексі споруд; забезпечення охорони будинків, споруд, приміщень та території комплексу споруд, контрольно-пропускного режиму; підтримання заданих температурно-вологісних параметрів повітря і забезпечення його чистоти в сховищах центральних державних архівів, розташованих у комплексі споруд; забезпечення протипожежної безпеки, організація та контроль за виконанням центральними державними архівними установами комплексу основних протипожежних заходів; організація капітальних і поточних ремонтів будівель і споруд комплексу, контроль за якістю ремонтних робіт; забезпечення комплексу електричною і тепловою енергією; транспортне обслуговування центральних державних архівних установ, розташованих у комплексі." АРХІВНІ та бібліографічні джерела української історичної думки» друкований орган, серійне видання Українського науково-дослідного інститута архівної справи та документознавства (УНДІАСД). Включено до переліку Вищої атестаційної комісії України № 1 наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук (постанова Президії ВАК України від 8 вересня 1999 р. № 01-05/9, "Бюлетень ВАК України", 2001, № 3) АРХІВНІ технології сукупність методів виконання комплексу послідовних і взаємопов'язаних робіт з архівними документами, спрямованих на забезпечення їхньої збереженості й використання ретроспективної документної інформації.\ АРХІВНО-бібліотечна секція Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини Першим радянським державним органом управління архівною справою стала створена в січні 1919 р. у Харкові Архівно-бібліотечна секція (керівник В. О. Барвінський), що діяла у складі Всеукраїнського комітету охорони пам'яток мистецтва і старовини (ВУКОПМИС). На секцію покладалися завдання організації і централізації архівної справи, облік і раціональний розподіл документів між архівами; збирання відомостей про документи українського походження в зарубіжних архівах; здійснення контролю за відбором документів на постійне зберігання; популяризація архівної справи; підготовка кадрів. Секція поділялася на чотири підвідділи: архівознавства (теорії архівної справи); контрольно-експертний (з відбору документів для зберігання і утилізації); адміністративно-технічний; архівного фонду. Після того як роботу секції перенесено до Києва, її очолив В.Л. Модзалевський (квітень - червень 1919 р.). АРХІВНО-книжно-бібліотечний відділ Головного управління у справах мистецтв та національної культури Міністерства народної освіти Української держави Організований у квітні 1918 р. архівно-книжно-бібліотечний відділ Головного управління у справах мистецтв та національної культури Міністерства народної освіти Української Держави, що його очолював В. Л. Модзалевський (квітень1918 р. - січень 1919 р.), зосередив зусилля на вдосконаленні засад і практичному здійсненні архівної реформи. Визначальними принципами її були: законодавче закріплення державної власності на архівні документи, централізація архівної справи, створення Національного архіву Української Держави з підпорядкованими йому архівами та архівними комісіями на місцях, заснування фахових навчальних закладів. Готуючи реформу, відділ співпрацював у справі створення Національного архіву з Археологічним інститутом, який мав забезпечити архівні установи України кваліфікованими кадрами, і Археографічною комісією при ньому. Архівознавець фахівець з архівознавства. Архівознавство комплексна наукова дисципліна та система знань, що вивчає теорію, історію і практику архівної справи, її правові та економічні засади. А. займається питаннями обліку, зберігання, наук. систематизації та класифікації документальних матеріалів, розробляє види та форми наук.-довідкового апарату, методи та прийоми всебічного використання документів. В Росії А. як наука зародилося в 19 ст. В сучас. А. запроваджуються машинні методи пошуків документальних матеріалів з окремих проблем, тем. З теорії і практики архівної справи на Україні виходили і виходять періодичні видання: "Архівна справа" (1926-31), "Радянський архів" (1930-32), "Архів Радянської України" (1932-33), "Архіви України" (з 1947). АРХІВОЗНАВСТВО: Підручник для студентів вищих навчальних закладів України» Підручник продовжує традиції національної архівознавчої думки, простежує історичну тяглість, наступність архівної справи і науки про неї, враховує тенденції розвитку зарубіжного архівознавства. Автори творчо використали напрацювання своїх колег - учених Історико-архівного інституту Російського гуманітарного університету, врахували досвід підготовки архівістів та архівознавців у Софійському університеті, на історичному факультеті Нью-Йоркськомго університету, спеціальної школи архівістів і бібліотекарів у Римі, Державної архівної школи Нідерландів, Французької національної школи хартій, відділу архівістики Народного університету Китаю, школи з вивчення проблем у галузі інформації, архівів і бібліотек Лондонського університету та ін. В основу концепції підручника, який включає 13 розділів, покладено проблемно-хронологічний принцип викладення матеріалу і сучасне тлумачення архівознавства як наукової системи, що вивчає історію і теорію архівної справи, принципи комплектування архівів, організації, зберігання, використання архівних документів та користування ними. Окремі розділи присвячено питанням управління архівною справою, застосування інформаційних технологій, організації наково-дослідної та методичної діяльності архівів, міжнародних зв'язків українських архівістів. Пропонований підручник є основним навчальним посібником. Для вивчення окремих тем курсу, поглибленого їх засвоєння рекомендовано широку документальну базу і додаткову літературу, подану в кінці підручника, а також у навчальній програмі з курсу "Архівознавство". Питання для самоконтролю, вміщені після кожного розділу, допоможать студентам звернути увагу на основні положення викладеного матеріалу і перевірити ступінь його засвоєння. Автори підручника - співробітники Українського державного науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, викладачі кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського університету імені Тараса Шевченка, науковці Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, працівники Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України - прагнули на основі здобутків сучасного українського та зарубіжного архівознавства і узагальнення досвіду архівної практики викласти сучасні підходи до історії, теорії і методики архівної справи. Критичне засвоєння уроків власного минулого, опанування досвідом зарубіжних держав, теоретичне осмислення сучасних проблем архівного будівництва є неодмінною умовою підготовки висококваліфікованих фахівців, прищеплення ім історико-філософського розуміння архівів як феномена духовної культури людства, прогнозування перспектив розвитку архівної галузі. Завдання підручника полягає в тому, щоб дати фахівцям 21 ст. не лише теоретичні завдання, а й закласти основи для практичної діяльності, наповнити її новим змістом, сприяти оволодінню новітніми технологіями архівної справи, піднести соціальне і духовне значення професії. Архівознавче термінознавство наукова дисципліна архівознавчого циклу, предметом якої є архівна термінологія, її історія і теорія, кодифікація і нормалізація. АРХІВОЗНАВЧИЙ науково-інформаційний збірник» Видання Центрального архівного управління УРСР. Один випуск був виданий в 1937. АРХІВОЛОГІЯ комплексна дисципліна на стику джерелознавства та архівознавства й займається виявленням і розробленням найважливіших комплексів джерел з історії архівної справи та архівів: описів, каталогів, путівників, справ, фондів, колекцій, архівів, проектів архівних законів тощо. У ширшому сенсі «архівологія» не тільки вивчає проблеми «архівного джерелознавства», але й досліджує всі аспекти документування людського досвіду. Відтак «архівологія» має виняткове значення для правильного прочитання джерела. АРХІВОСОФІЯ комплексна дисципліна на стику архівознавства, методології та теорії наукознавства і філософії, що вивчає архіви як інформаційну мегасистему загальнопланетарного характеру. Архівософія, покликана осмислити філософію архівістики, феномен архівів у всесвітньо-історичному процесі й розвитку цивілізацій. Архівосховище спеціально обладнане приміщення, призначене для зберігання архівних документів (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Архівування електронних видань ознака інтернет-журналістики, яка полягає в можливості зберігати в мережі матеріали усіх попередніх чисел часопису в певній логічній файловій структурі. Архів видання доступний для споживача (безкоштовно або за плату) на його вимогу. Новини шляхом архівування можуть бути розташовані за датами, що дає змогу переглядати інформаційні випуски за певний день. А. е. в. передбачає створення сторінок для кожного з авторів часопису або для певних значущих подій чи героїв сучасності. На більшості сайтів новин можна здійснювати пошук за ключовими словами. Завдяки популярності серед читачів пошук в архівах електронних часописів сприяє зростанню відвідуваності видання і залученню рекламних надходжень. АРХІВЫ і справаводства» Журнал "Архівы і справаводства" ("Архивы и делопроизводство") учрежден 7 апреля 1998 г. решением собрания соучредителей, в состав которых вошли Государственный комитет по архивам и делопроизводству Республики Беларусь, Институт истории Национальной академии наук Беларуси и Белорусский научно-исследовательский институт документоведения и архивного дела. Архітектоніка (в зв'язках з громадськістю) побудова будь-якого твору, що сприяє переконання громадськості в чому-небудь. Архітектоніка друкованого видання (книги) це мистецтво побудови видання, гармонійне й продумане компонування заголовків , тексту, ілюстрацій, пробільних, декоративних, зображальних, шрифтових та інших елементів. Архітектура газети» побудова газети, принципи її оформлення, підбір шрифтів, рубрик і т.д. Вживається як синонім понять «оформлення газети», «дизайн газети», «газетна графіка». Архітипічна адаптація адаптація іміджевого образу з урахуванням психологічних особливостей особистості. Асакі, Георге (1788-1869) [1 (12) .3.1788, містечко Герца (Буковина), - 12 (24). 11.1869, Ясси], молдавський і румунський письменник, просвітитель, видавець. А. виступав поборником розвитку національної культури. Організував перші театральні вистави рідною мовою (1816). З 1829 випускав першу молд. газ. "Румунська бджола" ("Албіна Роминяске"), потім ін. Периодич. видання - "Дзеркало світу" ("Ікоана лумей"), "Газета Молдавії" ("Газета де Молдавія"), "Батьківщина" ("Патрія"). У 1832 заснував в Яссах друкарню і літографію "Інстітутул Албіна", що випускала підручники (третина всієї книжкової продукції), мистецтв. твори, переклади, науково-популярні видання, а також репродукції на історич. теми. Вірші, байки, історичні новели та ін. Твори А. носили патріотичний і дидактичний характер і зіграли відому роль в історії молдавської та румунської літератури. А. побудував першу паперову ф-ку в Молдавії (1841). Асигновка документ, на основі якого заклади, що займаються касовим виконанням державного і місцевих бюджетів, видають засоби на витрати, передбачені бюджетами. Асигнування (англ. apporopriation): а) конкретна сума грошей, виділена для вирішення конкретного завдання; б) використання в засобах масової інформації приватних зображень без дозволу. Асигнування на рекламу загальна сума витрат фірми на проведення одноразової рекламного заходу, кампанії на сезон або на плановий рік маркетингу. Асиметрична верстка "(< грец. asymmetria — невідповідність) — непропорційне розташування матеріалів на газетній сторінці, що дає можливість застосувати численні прийоми подачі текстового матеріалу різноманітними поліграфічними матеріалами. А.в., на відміну від симетричної, надає сторінці більшої виразності: кожна деталь не схожа на іншу і має свої особливості." Асиметричне групування рядків розташування рядків по одній не центральній вісі або декількох вертикальних вісях, кожна з яких вільно розміщується на паперовій площині. Асиметрія в міжкультурній комунікації помітні відмінності в міжкультурній компетенції одного з учасників міжкультурної комунікації, які впливають на її ефективність. Асиметрія комунікаційних ресурсів (грец. asymmetria - неспівмірність) поняття зі сфери міжнародних новин, що означає однобічність руху інформаційних потоків, новин і фільтрацію їх вмісту в інтересах інформаційних монополій та пов'язаних з ними держав або олігархічних груп. Асиметрія комунікаційних ресурсів веде до ущемлення національних інтересів менш розвинених в інформаційному відношенні країн і створює дисбаланс новин, дисбаланс інформації у світовому інформаційному просторі. Асиміляція лінгвокультурна тип асиміляції, для якої характерна система заходів центрального уряду або місцевої влади в різних сферах суспільного життя, скерована на штучне прискорення процесів засвоєння насаджуваної мови і культури шляхом утисків мови і культури етнічних меншин. Асиміляція лінгвокультурна насильницька тип асиміляції, для якої характерна система заходів центрального уряду або місцевої влади в різних сферах суспільного життя, скерована на штучне прискорення процесів засвоєння насаджуваної мови і культури шляхом утисків мови і культури етнічних меншин. Асиміляція лінгвокультурна природна тип асиміляції, яка виникає у випадку безпосередніх контактів етнічно різнорідних груп і обумовлюється потребами спільного соціального, господарського і культурного життя, розповсюдженням етнічно змішаних шлюбів тощо. А.л.п. відбувається без насильницьких впливів центральної або місцевої влад. Асистент (режисера, звукооператора) "звукооператора) (< лат. assistens - той, що стоїть поруч) - помічник спеціаліста, який допомагає режисерові, звукорежисерові, операторові у виконання службових обов'язків. А. бере участь у розробці аудіовізуальної продукції, забезпечує чітку роботу технічних засобів (перевіряє звуковий тракт, встановлює мікрофони, налагоджує необхідне освітлення)." Асканіт палітурний матеріал вітч. виробництва на паперовій основі (ПМБ-3), просочений латексом, з нітроцелюлозним покриттям і поліамідної обробкою. Аскіі-код (англ. American Standard Code for Information Interchange, ASCII) скорочена назва стандартного американського коду для представлення та обміну інформацією, що використовує безліч семібітних кодованих комбінацій. Служить для інформаційного обміну між системами обробки даних, зв'язку та пов'язаними з ними пристроями. Аскриптор (недескріптор; нондескріптор) Лексична одиниця в інформаційно-пошуковому тезаурусі, яка не може бути використана для координатного індексування і підлягає заміні одним або декількома замінюють її дескрипторами. en non-descriptor; fr non-descripteur Асортимент видавничої продукції у вузькому сенсі (з точки зору планування вид. діяльності) число видань (назв), випущених одним вид-вом, групою вид-в або всіма вид-вами країни за я.-н. період Асортимент книжкової продукції (франц. assortiment, від assortir - підбирати, сортувати), сукупність творів друку, що знаходяться в книготорговельній мережі. Синоніми: "асортимент книжкової торгівлі", "асортимент-книгарні", "книготорговий асортимент". Асортиментний мінімум книжкової продукції перелік конкретних творів та видів видань, наявність яких брало обов'язково в асортименті книжкової продукції магазинів певного типу. Асоціативне відношення семантичне відношення між поняттями, що виступають у сполученні зі спеціальною метою (ДСТУ 2398-94. Інформаційні мови. Терміни та визначення). Асоціативний дексриптор Дескриптор, пов'язаний з іншим семантичної зв'язком, характер якої не вказується. de Assoziierter Deskriptor; en related term; fr terme associé. Асоціативний монтаж (< лат. associo - приєдную, з'єдную) - компонування теле- чи кінокадрів, що виявляє внутрішні суб'єктивні зв'язки між ними і викликає у глядача певну асоціацію. Асоціативний термін термін, пов’язаний з іншим терміном супідрядним відношенням (ДСТУ 2398-94. Інформаційні мови. Терміни та визначення). Асоціативний тест тест на дієвість реклами, при проведенні якого називається категорія вироби або рекламне гасло. Мета - виявлення кількості опитаних, у яких виникли асоціації з рекламованої маркою виробу. Асоціативність товарного знаку здатність бренду викликати у споживача уявлення про товар, що маркується. Асоціація агентств з авторского права (Великобританія) (AAA, Association of Author's Agents) представляє інтереси літературних агентств Великобританії. Асоціація американських бібліотек ALA, American Library Association; а також з'їзд цієї асоціації, що проводиться разом з книжковим ярмарком в липні кожного року. Асоціація американських видавців (AAP, Association of American Publishers) професійна асоціація видавців США Асоціація американських книгорозповсюджувачів (ABA American Booksellers Association) - а також з'їзд цієї асоціації, що проводиться разом з книжковим ярмарком в червні кожного року в Чикаго. Нині організатором з'їзду і ярмарки, перейменованих в Book Expo America, є Reed Exhibitions Асоціація архівів (архівістів) об'єднання архівів чи архівістів за територіальною чи іншими ознаками з метою сприяння піднесенню престижу архівної професії, вдосконалення архівної справи в цілому, правового захисту архівістів, організації соціально-побутової допомоги їм тощо. Асоціація бібліотек Великобританії (LA, The Library Association) - професійне об'єднання бібліотек Великобританії Асоціація видавців Великобританії (Publishers Association) - професійна організація видавництв Великобританії. Асоціація з торговою маркою ступінь, з якою дана торгова марка асоціюється у свідомості споживача з загальною категорією продукції. Асоціація книгорозповсюджувачів Великобританії та Ірландії (BA, The Booksellers Association) Асоціація рекламна Об'єднання осіб або установ для досягнення спільної мети в рекламній діяльності. Можуть бути міжнародними, регіональними, національними, професійними, спеціалізованими і т.д. Асоціація спортивних журналістів України національна організація, створена на Всеукраїнському з’їзді українських спортивних журналістів 26.06.1999. Належить до Міжнародної асоціації спортивної преси. Асошіейтед прес" ("Associated Press") - американське інформаційне агентство, створене в 1848 році. Репортери цього агентства орієнтувалися на оперативний збір інформації та подачу чистих фактів. Коментарі були вторинні. "Акцент на факт, опір думку" - так наставляв журналістів на початку створення та роботи агентства один з керівників "Ассошіейтед прес" Деніел Крейг. Він вимагав від репортерів швидкості в роботі та об'єктивності. Інформація, що надходила від "Ассошіейтед прес", контролювалася конфедеративних асоціацією преси, чий керівник Дж. Трешер закликав репортерів робити відмінності між фактами і чутками. Аспекти редагування множина одного чи одночасно кількох видів норм, на основі яких здійснюють редагування повідомлення. Нерідко окремі дослідники абсолютизують один з аспектів редагування, вважаючи, що саме він і становить предмет розгляду в навчальному курсі й у науковій дисципліні "Редагування". Є аспекти редагування: політичний, технічний, художній, науковий і літературний. Найчастіше дехто з науковців абсолютизує саме останній, визначаючи предмет редагування в ЗМІ як мовностилістичне вдосконалення тексту, не беручи до уваги політичний і науковий аспекти. Аспектна класифікація Класифікаційна система, в якій одне і те ж поняття може бути відображено в декількох класах залежно від аспекту його розгляду. de Aspektklassifikation en Aspect classification; fr classification d'aspect. Аспіраційний психрометр прилад для вимірювання вологості повітря. Астерікс "(< грец. aster - зірка) - друкарський знак у формі зірочки (*), який використовують на письмі для позначення посилань. А. інколи застосовується для відокремлення заголовка від підзаголовка." Астралон виробнича назва прозорої плівки, використовуваної в якості монтажного листа при виготовленні монтажів фотоформ. Астронім (від грец. astron - зірка + onoma - ім'я) - псевдонім, в якому замість імені вжиті зірочки, набрані на верхню лінію праворуч від букви або самостійно. Астрономічний атлас Атлас карт зоряного неба. Астротерфінг (AstroTurf - штучна трава для спортмайданчиків) - формування та підтримка штучного громадської думки. Асюре (від фр. assurer - страхувати) - типографська лінійка з 5-6 паралельних тонких горизонтальних прямих або хвилястих ліній. Атен Ежен (Луї) (1809- 1893) франц. бібліограф, історик періодич. друку. Осн. праці: "Політична і літературна історія преси у Франції" ("Histoire politique et litteraire de la presse en France", t. 1 - 8, 1859 - 61); анотована хронологія, покажчик (5000 назв.) періодич. видань на франц. мові. за період 1631 - 65 - "Історична і критична бібліографія французької періодичної преси" ("Bibliographie historique et critique de la presse periodique francaise", 1866), містить у введенні нарис загальної історії преси зі статистикою друку; покажчик (200 назв.) "Газети Голландії та підпільна друк в 17 - 18 ст." ("Les gazettes de Hollande et la presse clandestine aux XVII et XVIII siecles", 1865). Атестат "1) документ, який підтверджує закінчення середнього загальноосвітнього навчального закладу; 2) заст. документ, що містить відомості про проходження служби, який видають особі при переході на іншу роботу або виході у відставку; 3) документ, який засвідчує право на отримання грошового, майнового чи іншого постачання військовослужбовцям (або членам його сім'ї); 4) документ, який підтверджує присвоєння професійного, вченого звання; 5) документ, який засвідчує породу тварини; 6) взагалі характеристика." Атестат зрілості (про середню освіту) документ про закінчення середньої загальноосвітньої школи. Атетеза (< грец. athetesis - заперечення) — доказ необгрунтованого приписування авторства твору певній особі. АТЛ (Above the line, ATL) традиційні засоби реклами, «над рисою», такі як: телебачення, радіо, преса, рекламні плакати. Атлас альбом зображень різних об’єктів (карти, креслення, малюнки та інше), що пропонується з метою навчання або практичного використання (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення). de Atlas; en atlas; fr atlas. Атлас кольорів систематизований комплект (набір) різноманітних зразків - кольорових еталонів. Призначений для визначення (специфікації, аналізу) відтінків кольору предметів за допомогою візуального порівняння їх з еталонними кольорами з атласу в умовах однакового освітлення. Оцінка кольору предмета зводиться до підбору в атласі близького до нього за кольором зразка. Атлас кольорів використовується при колірній корекції і при виборі кольору для фону (п'ята фарба) при підготовці видання до друку. Атлас кольорів "Pantone" Атлас кольорів "Радуга" Атлас кольорів ICI містить 1379 зразків кольору і 19 сірих фільтрів (27580 можливих кольорів). Атлас кольорів RAL спочатку не мав наукового обгрунтування і був лише колекцією квітів RAL, але в 1993 році була випущена колірна модель RAL Design на основі колірного кулі, в якому кожен колір має точне положення в системі RAL Design, згідно з його насиченості, яскравості і тону. Атлас використовується в дизайні, в будівництві та у виробництві. Атлас кольорів Вільялобоса містить 7279 зразків, отриманих півтоновим друк. Створено К. Вільялобос-Домінгесом і Хуліо Вільялобос в 1947 р Атлас кольорів Мансела містить 1325 зразків кольору, надрукованих на матовому папері, і 1600 зразків кольору, надрукованих на глянцевому папері. Рекомендований для широкого застосування. Атлас кольорів Рабкіна містить 660 зразків - еталонів кольору і складається з «трикутних» колірних таблиць і 36-пільних шкал. Є.Б. Рабкин створив рівноконтрастні колірні шкали. Атлас широкого застосування атлас, розрахований на масового користувача і призначений для довідкових цілей. Атмосфера спілкування комплексна лінгво-психо-соціокогнітивна категорія спілкування, пов'язана з емпатичними характеристиками інтерактивних процесів у комунікації. А. с. формує величезна кількість чинників лінгвального та позалінгвального характеру. А.с. може сприяти чи ускладнювати міжособистісну інтеракцію, зокрема міжкультурне спілкування. Атомиздат" спеціалізоване вид-во Держкомвидаву СРСР, Москва, осн. в 1957 як вид-во Гол. управління з використання атомної енергії при Раді Міністрів СРСР, в 1960 - 63 - Госатоміздат, з 1963 - А. Випускає науково-техніч., виробництв., довідкову, науково-популярну літературу з ядерної фізики, фізики елементарних частинок, фізики плазми, ядерній енергетиці, ядерному сировині, по радіаційній фізиці твердого тіла, з радіології та радіобіології та ін. Видає серії та бібліотеки: "Техніка ядерних реакторів" (з 1976), "Фізика ядерних реакторів" (з 1974), "Радиоизотопная автоматика" (з 1975), "Бібліотека інженера атомної електростанції" (з 1979), "Бібліотека з ядерної електроніці" (з 1978), "Атомно-воднева енергетика і технологія" (з 1978) та ін .; періодичні збірки: "Ізотопи в СРСР" (з 1965, до 1980 вийшло 56 випусків), "Питання теорії плазми" (з 1963, 10 випусків) та ін .; журнали. У 1979 - 169 книг і брошур тиражем св. 2,2 млн. прим. У 1981 об'єднано з вид-вом "Енергія" і стало зв. "Енергоіздат". Аторней (англ. attorney — повірений, адвокат, представник) — офіц. особа, яка, перебуваючи на держ. службі, представляє певні юрид. інтереси (або захищає їх) згідно зі своїми функц. обов'язками. Така категорія юрид. працівників передбачена в анг-ло-сакс. системі права (Великобританія, Канада, США та ін.) і не знає аналогів в ін. правових системах. Найвищою серед цих працівників є посада генерального А., яка в США і Канаді, напр., об'єднана з посадою міністра юстиції. У л-рі його повноваження узагальнено трактуються так: хоча генеральний А. — член уряду, який знаходиться при політичній владі, його обов'язком є відстоювання громад, і держ. інтересів з повною об'єктивністю і всебічністю. Він має діяти незалежно від зовн. тиску, хто б його не чинив. Особливий обов'язок генерального А. полягає у тому, щоб забезпечувати виконання закону за будь-яких обставин, а під час прийняття урядом рішень дбати про їх відповідність чинному законодавству і праву, бути гол. радником уряду у сфері законод. ініціатив. Не слід ототожнювати генерального А. з прокурором. Функції останнього може виконувати як власне А. (член уряду), так і звичайний адвокат, якого найняла служба обвинувачення. Прокурор в англо-сакс. системі права більше процесуальна фігура, ніж А. Однак А. не є й адвокатом, як баристер (особа, котра займається захистом обвинуваченого у крим. процесі за професійним, а не посадовим обов'язком, або представляє інтереси приват. особи у цив. судочинстві. Атрибуція (< лат. attributio - приписування) - встановлення авторства анонімних творів (опублікованих під нерозкритими псевдонімами) науковим способом - на основі документів, особливостей творчого стилю автора. Атрибуція архівних документів встановлення авторів, часу, місця створення, редакції архівних документів. Аудит комунікацій комплексна стороння оцінка внутрішніх і зовнішніх комунікацій підприємства (проекту), інструмент розробки та реалізації стратегічних планів. Аудит комунікаціоний (англ. communication audit) процес збору всіх комунікаційних матеріалів, їх сортування, порівняння та остаточне визначення на предмет виконання ними своїх функцій. Аудиторія глядацька (глядачі) потенційна чи реальна аудиторія реципієнтів (одержувачів інформації), що сприймають або готові сприймати візуальну інформацію (кіно, телебачення та ін. зорові образи). Аудиторія інформаційна (audience for information) - диференційовані за різними ознаками (віковим, соціальним, освітнім, расовими, гендерними, національним та ін.) групи людей, що контактують з інформацією. Аудиторія масова (mass audience) - споживачі інформації поширюваної засобами масової комунікації. Аудиторія медійна (media audience) - диференційовані за різними ознаками (віковим, соціальним, освітнім, расовими, гендерними, національним та ін.) групи людей, що контактують з медіатекстами. Аудиторія потенційна категорії людей, які можуть бути включені в певні види комунікації. Потенційна аудиторія формується на базі загальних закономірностей, пов'язаних із загальнолюдськими потребами, включаючи потребу в інформації, і ситуативних, пов'язаних із закономірностями, що проявляються у зв'язку із запропонованими зовнішнім середовищем послугами (насамперед інформаційними, пізнавальними). Аудиторія рекламна загальна кількість осіб, які можуть сприйняти рекламне повідомлення, передане за допомогою СМК та інших засобів реклами (наприклад, директ-маркетингу). Аудиторія слухачів (слухачі) потенційна чи реальна аудиторія, приймаюча або готова приймати певну інформацію за допомогою слуху (радиоаудитория, учасники мітингів та ін.). Аудиторія телебачення загальна кількість глядачів, що мають можливість дивитися програми телебачення. Розрізняють реальну і потенційну аудиторію конкретної передачі, програми і телебачення в цілому. Аудиторія цільова (англ. target audience): а) конкретна група людей з певними демографічними, географічними, психологічними, поведінковими та ін. характеристиками, відносинами і перевагами; б) в рекламі та зв'язках із громадськістю - група людей, які отримують маркетингові послання і володіють значним потенціалом для реакції на ці послання. Аудиторія читацька (читачі) потенційна чи реальна аудиторія певних друкованих засобів масової інформації (газет, журналів, прес-релізів та ін.). Аудиторний зріз Мета рекламного дослідження, що визначає характеристики аудиторії: стать, вік, сімейний стан, освіта і т.п. Аудіметр "(< лат. audio - чую, слухаю + грец. metron - міра) - електронний пристрій для збору відомостей про смаки і вподобання телеглядачів. А. був винайдений у США в 1930-х роках Полом Лазарсфельдом, а в 1987 році замінений сучаснішим ТБ-метром." Аудіовидання видання, що включає в якості додатку, доповнення, ілюстрації звукозапис, або видання, осн. матеріалом якого є звукозапису, а текст і зображення носять супровідно-пояснювальний характер. Аудіовізуальна інформація будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків (Закон України «Про телебачення і радіомовлення», ст. 1). Аудіовізуальне видання видання, що включає аудіовізуальний твір (одне або декілька) як осн. матеріалу або в якості додатку, доповнення, ілюстративного, навчального матеріалу. Аудіовізуальний заснований на одночасному сприйнятті зором і слухом. Аудіовізуальний (електронний) засіб масової інформації "організація, яка надає для масового приймання споживачами аудіовізуальну інформацію, передану у вигляді електричних сигналів і прийняту за допомогою побутових електронних пристроїв (Закон України «Про телебачення і радіомовлення», ст. 1). Примітки. Аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо (Закон України «Про інформацію», ст. 20)." Аудіовізуальний документ – документ, що містить зображувальну і (або) звукову інформацію, яку фіксують і відтворюють відповідними технічними засобами (ДСТУ 4419-2005. Документи аудіовізуальні. Терміни та визначення понять); – документ, зміст якого представлено у вигляді зображення і (або) запису звуку для фіксування і (або) відтворювання яких застосовують відповідну апаратуру (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). До аудіовізуальних документів відносяться грамплатівки, магнітні фонограми, діаматеріали і вузькоплівкові кінофільми, відеокасети, СD-Rom. en audiovisual document. Аудіовізуальний твір "твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів (Закон України «Про авторське право і суміжні права», ст. 1; Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних», ст. 2); − частина телерадіопрограми, яка є об’єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними чи звуковими засобами та яка є результатом спільної діяльності авторів, виконавців та виробників (Закон України «Про телебачення і радіомовлення», ст. 1). Примітки. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими (Закон України «Про авторське право і суміжні права», ст. 1)." Аудіовізувальна продукція (< лат. audio - чую, слухаю + visualis - зоровий) - фільми, кліпи та інші матеріали, в яких поєднуються зоровий і звуковий уплив на аудиторію. Аудіо-диск; Аудіо-компакт-диск оптичний диск, призначений для записування звукової інформації у двійковому коді (ДСТУ 4419-2005. Документи аудіовізуальні. Терміни та визначення понять). Це компакт-диск, на який в неущільненому форматі записана мова чи музика. Звичайний аудіо-диск може бути прочитаний на різній апаратурі: музичному центрі, магнітолі, автомобільному CD-чейнджері, комп’ютері. Аудіо-компакт-диски за форматом відрізняються від компакт-дисків з даними, однак обидва диски можна прочитати на комп’ютері. Аудіодокумент; звуковий документ; фонодокумент – документ, який містить звукову інформацію, зафіксовану будь-якою системою звукозапису (ДСТУ 4419-2005. Документи аудіовізуальні. Терміни та визначення понять); – документ, зміст якого зафіксовано будь-якою системою звукозаписування (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Аудіоматеріалів бібліографічний опис бібліогр. опис магнітних фонограм, грамплатівок. Аудіореклама один з видів реклами, у якому рекламна комунікація будується на передачі інформації в звуковому діапазоні. Аудіосприйняття (audio perception) - здатність людини до виявлення в медіатексті смислових, образних взаємозв'язків між одиницями звукового ряду; відчуття атмосфери почуттів, значень, асоціацій; визначення свого ставлення до системі поглядів авторів медіатексту Аудіотекст (audio text) - повідомлення (радіопередача, звукозапис та ін.), викладене в будь-якому вигляді та жанрі, і призначене для слухового сприйняття аудиторією. Аудіювання ЗМІ (< лат. audio - чую, слухаю) - перевірка достовірності даних про тиражі газет і журналів. За кордоном А. (або аудит) ЗМІ проводять незалежні спеціальні організації. До прикладу, у СІЛА і Канаді А. займається Audit Bureau of Circulations (створ, у 1914 р.), фінансована великими рекламними агенціями, рекламодавцями і власне видавцями. В Україні відомості про реальний наклад періодичних видань зазвичай можна отримати у типографіях. У медіаплануванні під А. розуміють визначення соціального і вікового складу аудиторії видання, телепрограми, радіостанції, сайту в Інтернеті. Аузіньш, Ансіс Юрійович (1882-1952) [5 (17) .5. 1882, Рига, - 26.11.1952, там же], рад. видав. діяч, поліграфіст. Працював складачем (з 1907). Керував друкарнею "Латвія Култура", друкарським цехом Латв. друкарні держ. паперів (нині - Зразкова друкарня). Після Великої Вітчизняної війни 1941 - 45 був директором 6-й друкарні, працював у Латгосіздаті. Осн. праці: "Створення книги" (1929), "Латисько-німецько-російський поліграфічний словник" (1942), "Мистецтво книги" (1946). Аукціон гонорарів процес, при якому твір пропонується одночасно кільком видавцям для отримання найбільш вигідних умов продажу авторських прав. Аукціон, часто проводиться в декілька "кіл", може закінчитися так званим "топпінгом" Аутлук комплект одягу для конкретного випадку. Афідавіт (англ. affidavit): а) юридично оформлений документ про узгоджений сторонами часу виходу в ефір радіо- чи телепрограми з розміщеною рекламою; б) особиста письмова заява, показання, свідоцтво, що дається під присягою і засвідчується нотаріусом або посадовою особою. Афініті емоційний фон в процесі комунікації. Поняття введено Л. Роном Хаббардом. Заходи в зв'язках з громадськістю часто супроводжують певними додатковими ефектами, що служать сприятливим фоном. Афінський кодекс (кодекс міжнародної асоціації зв'язків з громадськістю - ІПРА). Від членів ІПРА потрібне дотримання етичного кодексу, відомого як Афінський кодекс, оскільки він був прийнятий в Афінах Генеральною асамблеєю ІПРА у травні 1965. В нього були внесені деякі зміни в квітні 1968 Афінський кодекс був також прийнятий СЕПР (Європейською конфедерацією ПР) в 1965. Афіша (франц. affiche - об'ява) —рекламне або довідкове аркушеве видання з інформацією щодо певного культурного заходу (події), призначене для розклеювання (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення). de Aushand; en advertisement; fr affiche. Афіша" видавництво Афішка (< франц. afflcher - вивішувати, виставляти на показ) - підзаголовок, набраний дрібнішим шрифтом і на меншу кількість колонок, ніж заголовок. Афішна тумба спеціальна споруда циліндричної форми, призначена для розміщення рекламних текстів. Афішний папір слабоклеєний среднезольний папір машинної чи односторонньої гладкості для друкування афіш або рекламних видань. Афішні фарби друкарські фарби, виготовлені з недорогих пігментів і лаків на невисихаючих зв'язуючих речовинах, і застосовуються при друку листових інформаційних видань короткочасного користування. Афішні шрифти типографські шрифти дуже великих кеглів (більше двох квадратів), що вживаються в високого друку при оформленні афіш та плакатів. Афішувати (фр. afficher) виставляти напоказ, залучати загальну увагу до чого-небудь. Афорт глибокий друк Ахроматична гама білий і всі градації сірого кольору (від самого світлого до чорного). Ацетильований папір папір, що зазнала часткового ацетилювання (впливу оцтового ангідриду в парофазному середовищі) для додання йому підвищеної гідрофобності і термостійкості. Ашетт Луї Крістоф Франсуа (1800-1864) (5.5.1800, Ретель, Арденни, - 31.7.1864, Плессі-Піке, поблизу Парижа), засновник найбільшого франц. багатогалузевого вид-ва і книгар. У 1826 почав свою діяльність в Парижі з випуску навчально-педагогич. літ-ри; поступово розширив тематику шляхом видання словників (зокрема, великого словника франц. мови), путівників, класиків мистецтв. літ-ри, наукової літератури, масових ілюстрованих серій ("Науково-популярна бібліотека", "Колекція путівників", "Бібліотека кращих іноземних романів" та ін.), журналів та ін. У 1919 на базі фірми А. було створено акціонерне товариство з видання і розповсюдження книг та періодич. друку - "Лібрері Ашетт" ("La Librairie Hachette"), що стало найбільшим франц. видавничим об'єднанням. З жовтня 1933 випускався щомісячний бібліографіч. бюлетень (з річною кумуляцією) "Biblio", який в 1972 об'єднався з "Bibliographic de la Francebiblio". Б формат (B format) формат книги в обкладинці розміром 198 х 126 мм (після обрізки) з безшвейним скріпленням блоку; найбільш часто використовується в документальній, науковій і художній літературі Бабашка пробільний матеріал довжиною 48 пунктів, кеглем 24, 36 і 58 пунктів. Бабашки використовуються при виготовленні набірних друкарських форм високого друку для утворення пробільних ділянок Багатоаспектна класифікаційна система класифікаційна система, що дозволяє здійснювати поділ класів за більш ніж однією ознакою (ДСТУ 2398-94. Інформаційні мови. Терміни та визначення). Багатоаспектний пошук інформаційний пошук, який відповідає багатьом критеріям видачі (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять). Багатокамерна зйомка Багатоколірний друк багатоколірне друкування плакатів, ілюстрованих журналів, копій художніх картин тощо. Здійснюється традиційним літографським способом (див. Літографія), на зміну якому прийшов офсетний (див. Офсет). Багатомовний тезаурус тезаурус, який містить дескриптори та, як правило, недескриптори, взяті з кількох природних мов, що виражають еквівалентні поняття в кожній з цих мов (ДСТУ 2398-94. Інформаційні мови. Терміни та визначення). Багаторівневе описування розкриття архівної інформації через описові статті на кожному окремому рівні структурних комплексів документів (справи, групи справ, архівного фонду, групи фондів тощо). Багатотиражна газета (багатотиражка) "друкована газета, що виходить на підприємстві, в установі чи закладі з періодичністю від одного разу на тиждень до одного разу в квартал, розповсюджується в межах цього колективу. Термін Б.г. виник у зв'язку з переходом стіннівок на тиражування." Багатотомне видання; багатотомник неперіодичне видання, що складається з двох чи більше нумерованих томів і становить єдине ціле за змістом і оформленням (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення). Багатотомне електронне видання "неперіодичне електронне видання, що складається з двох або більше нумерованих томів, кожен з яких випущений на окремому електронному носієві, та єдиним цілим за змістом та оформленням (ДСТУ 7157:2010. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості); − неперіодичне електронне видання, що складається з двох або більше пронумерованих частин, кожна з яких представлена на самостійному машинозчитуваному носії, і таке, що являє собою єдине ціле за змістом і оформленням (ГОСТ 7.83-2001. СИБИД. Электронные издания. Основные виды и выходные сведения)." Багатотомний документ документ, розташований на декількох носіях інформації, що становлять окремі фізичні одиниці. Багатофункціональні сорти паперу Це сорти паперу, які можуть використовуватися на різних друкарських системах, наприклад, струменевих, копіювальних/лазерних, офсетних. Такий папір простий у використовуванні, і дозволяє досягти добрих результатів у всіх застосуваннях. Багаточастинне електронне видання електронне видання, що складається з двох або більше нумерованих частин (томів, номерів, випусків) (ДСТУ 7157:2010. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості). Примітки. Багаточастинне електронне видання охоплює багатотомне, серіальне, оновлюване видання (ДСТУ 7157:2010. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості). Багаточастинний документ документ, представлений сукупністю окремих фізичних одиниць на однакових або різних фізичних носіях – багатотомний документ, комплектний документ, серіальний або інший продовжуваний ресурс (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання). Багаточленна предметна рубрика "складна предметна рубрика, в якій лексичні одиниці відділені одна від іншої розділовим знаком (ДСТУ ГОСТ 7.59:2003 (ИСО 5963-85). СІБВС. Індексування документів. Загальні вимоги до систематизації та предметизації). Примітки. Перший елемент багаточленної предметної рубрики називається заголовком, а кожний наступний, який відділяється від заголовку розділовим знаком, називається підзаголовком предметної рубрики (ДСТУ ГОСТ 7.59:2003 (ИСО 5963-85). СІБВС. Індексування документів. Загальні вимоги до систематизації та предметизації)." Баґ (англ. bug - клоп, жук) знайдена помилка, похибка, що вимагає усунення База даних (БД); компіляція даних "– сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, у тому числі – електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів (Закон України «Про авторське право і суміжні права», ст. 1; Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних», ст. 2); − іменована сукупність даних, що відображає стан об’єктів та їх відношень у визначеній предметній області (Закон України «Про Національну програму інформатизації», ст. 1); – сукупність даних, організованих згідно з концептуальним структурним описом характеристик цих даних і зв’язків між відповідними об’єктами даних для підтримування однієї чи кількох предметних сфер (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять); − сукупність даних, організованих згідно з концептуальним структурним описом характеристик цих даних та зв’язків між відповідними об’єктами даних для підтримки однієї або декількох предметних областей (ДСТУ ISO/IEC 2382-17:2005. Інформаційні технології. Словник термінів. Ч. 17. Бази даних (ISO/IEC 2382-17:1999, IDT))." База даних адресна основний інструмент при проведенні акцій директ-маркетингу (прямого адресного маркетингу) База даних загального користування база даних, до якої відкрито доступ усім користувачам (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять). База даних показників "База первичных данных, содержащая данные о свойствах материалов, процессов и явлений. en properties database; fr base de données de proprietes. Примечание - Обычно представлена в числовой, но в некоторых случаях, также в численно-текстовой или текстовой форме." База етносу когнітивна "певним чином структурована сукупність обов'язкових знань, національно-детермінованих і мінімізованих уявлень тієї чи іншої національно-лінгвокультурної спільноти, якими володіють носії певного національно-культурного менталітету." База зберігання страхового фонду документації України спеціальна установа, яка здійснює накопичення документів страхового фонду документації, їх облік, ведення та відтворення (Закон України «Про страховий фонд документації України», ст. 1). База знань "– масив інформації у формі, придатній до логічної і смислової обробки відповідними програмними засобами (Закон України «Про Національну програму інформатизації», ст. 1); − упорядкована сукупність правил, фактів, механізмів виведення та програмних засобів, що описує деяку предметну галузь та призначена для подання нагромаджених у ній знань (ДСТУ 2481-94. Інтелектуальні інформаційні технології. Терміни та визначення)." База лінгвокультурологічна сукупність знань учасників комунікації щодо організації рідної мови й культури, а також уміння їх застосовувати в спілкуванні. Б.л. виявляється перш за все в орієнтації в процесах спілкування всередині рідної культури; у процесах міжкультурної комунікації - це знання мови і культури етносу, з представниками якого відбувається спілкування. База первинних даних (фактографічна база даних) База даних, що містить інформацію, яка відноситься безпосередньо до предметної області. en source database; fr base de données source. База персональних даних – іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних (Закон України «Про захист персональних даних», ст. 2). Базис рекламний певна сума знань покупця про фірму, що накопичилася в результаті попередніх рекламних заходів Базисний суб'єкт PR це соціальний суб'єкт (соціальна спільність, соціальний інститут, організація, індивід), в інтересах якої здійснюється PR-діяльність, суб'єкт, який виступає замовником і «основою» для початку PR-діяльності Базисні принципи PR-діяльності демократичність, узгодження інтересів організації та громадськості, виключення диктату і дезінформації, постійний саморозвиток. Дані принципи не виключають психологічного впливу на партнерів, однак, в рамках корпоративних відносин та етики. Базова лінія шрифту Базовий список абетковий чи класифікований перелік термінів, з-поміж яких вибираються потенційні дескриптори для першої версії тезауруса (ДСТУ 2398-94. Інформаційні мови. Терміни та визначення). Базові кольори (в триадному друці) кольори базових фарб тріади й кольори їхнього змішування на відбитку - блакитний (C), пурпурний (M), жовтий (Y), їх парні (бінарні - CM, CY, MY) і потрійне накладення (CMY), а також чорний колір (K ). Базові кольори на відбитку друкарські фарби певного кольору, наприклад блакитна, пурпурна, жовта, їх парні (бінарні) і потрійні накладання, чорна, а також колір паперу (матеріалу, що видруковується), які створюють кольорову гаму на відбитку. Базові системи документації (франц. base, від грец. basis — основа) — системи документації, що утворилися в результаті функціонування “базових” сфер соціальної діяльності (економіки, виробництва, науки, освіти тощо) та/чи спрямовані на забезпечення такого функціонування. До блоку базових систем документації належать: наукова, виробничо-експлуатаційна, навчальна, економічна, громадсько-політична, судова, законодавча, військово-оборонна, органів внутрішніх справ країни, цивільно-реєстраційна, системи охорони здоров’я. Базові фарби вихідні фарби якої-небудь барвистою системи, з яких отримують сумішеві кольори або сумішеві фарби. Наприклад, у системі змішування фарб «PANTONE» вісім базових фарб - блакитна, пурпурна, жовта, зелена, червона, синя, чорна і біла. З них при змішуванні в різних кількісних співвідношеннях можна отримати безліч кольорів. Базових фарб триадной друку (CMYK) чотири - три кольорових: блакитна (C), пурпурна (M), жовта (Y), а також чорна (контурна) (K). Базунових видавництво рос. книговидавнича та книготорговельна фірма. Книжкова торгівля Базунова заснована Василем Івановичем Базунова в Москві в 1810, а потім продовжена його сином Іваном Васильовичем (1785 - 1866) в Петербурзі. Його брат Федір Васильович (1810 - 54) відкрив книжковий магазин в Петербурзі в 1835, після того як кілька років пропрацював прикажчиком у А. Ф. Смирдина. У 50-х рр. йому успадковував Олександр Федорович Базунов (1825 - 99), що розширив і зміцнив справу. Він був комісіонером Академії наук, міністерств юстиції, фінансів, держ. Майн. морського вченого комітету і Київського ун-ту. У нього були відділення контор найважливіших почасових видань і головні контори "Російської старовини", "Морського збірника", "Російського вісника", "Природи", "Московських відомостей", "Біржі" та ін. А. Ф. Базунов видав окремо і в серії "Бібліотека сучасних письменників" твори багатьох рос. і іноз. письменників. Каталог магазину Базунова складений В. І. Межовим в 1869. Проте спроба узгодити комерц. мотиви з суспільною корисністю видань призвела до того, що "Бібліотека сучасних письменників" розходилася повільно і не окупила витрачених на неї коштів. В поч. 70-х рр. Базунов повністю розорився, і всі випущені ним, але не розійшлися видання, а також його літературні права перейшли до М. О. Вольфу. Байлайнер, або іменна стаття (< англ. byliner < by — через, за посередництвом + Ііпег — рейсовий маршрут) — присвячена новинній події авторська стаття, яка створює і підтримує через авторитетний текст від імені першої (посадової) особи пабліцитний капітал організації чи фірми. Байтреге цур гешіхте дес бухвезенс" "БАЙТРЕГЕ цур ГЕШІХТЕ ДЕС БУХВЕЗЕНС" ("Beiträge zur Geschichte des Buchwesens" - "Доповіді з історії книжкової справи"), продовжуване видання історич. комісії Біржового товариства нім. книготорговців в Лейпцігу (НДР). Видається з 1965, публікує великі за обсягом статті (до 8 - 10 а. л.) з історії видавничої справи та книгорозповсюдження в Німеччині. Байтреге цур інкабунабелькунде" "БАЙТРЕГЕ цур ІНКУНАБЕЛЬКУНДЕ" ("Beitrage zur Inkunabelkunde" - "Статті по інкунабулознавству"), нім. продовжуване видання, що досліджує проблеми історії книги і книжкової справи 15 в. Осн. в 1907 в Берліні як орган Товариства шрифтознавства 15 в. З 1924 орган Товариства інкунабулознавства. 1-а серія виходила в 1907 - 35, 2-я - в 1935 - 38. Випуск 3-й серії розпочато в 1965 Німецькій держ. б-кою в Берліні. "Б. ц. І." - Видання міжнар. характеру, що публікує статті на нім., рос., англ., франц. та ін. мовами. До 1979 вийшло 6 тт. 3-й серії. У т. 2 опублікований каталог інкунабул Німецькій держ. б-ки в Берліні, в т. 5 - каталог інкунабул Маріїнської б-ки в Галле (НДР). Бакмейстер Логін Іванович (1730-1806 [15.3.1730, Герренбург, князівство Ратценбург, - 22.5 (3.6). 1806, Петербург], бібліограф, історик і лінгвіст. Після закінчення Йєнського ун-ту приїхав в 1762 в Петербург. Надрукував ряд робіт з історії та етнографії Росії і з порівнял. лінгвістики; в 1768 перевів на нім. мову "Давню Російську історію" М. В. Ломоносова. У 1772 - 89 редагував перший бібліографіч. журнал в Росії "руссіш бібліотек цур кентніс дec гегепвертіген цуштандес дер літератур ін Русланд". Зібрав велику бібліотеку рос. книг і творів про Росію (див. "Katalog von Büchern, gesammelt von HL Ch. Bacmeister", 1798). Бакмейтер Йоганн Вольрат (ум. 1788) (русифіковане - Іван Григорович) [м нар. невід., Ганновер, - 16 (27) .9.1788, Петербург], бібліограф і історик. Після завершення освіти в Німеччині Б. приїхав до Петербурга, де в 1756 був прийнятий на посаду помічника бібліотекаря Академії наук. Завідував іноз. фондами бібліотеки, становив її каталоги. У 1776 випустив на франц. мову перший історич. нарис і путівник по фондах академич. б-ки "Essai sur la Bibliothe`que et le Cabinet de curiosite`s et d'histoire naturelle de l'Acade`mie des sciences de Saint Petersbourg" (в рос. пер. - "Досвід про Бібліотеку і Кабінет рідкостей і історії натуральної Санкт-петербурзької імп. Академії наук, виданої французькою мовою Иоганом Бакмейстером, подбібліотекарем Академії наук, а на російській мову перекладеної Василем Костиговим ", 1779) Відкриваючи книгу коротким нарисом розвитку освіти, листи і друкарства в Росії, Б. знайомив читачів з осн. етапами комплектування, організацією фондів і каталогів, розпорядком роботи б-ки Академії наук, рекомендував їх увазі найбільш цінні та цікаві рукописи і книги, зібрані в її сховищах. Огляд книжкових багатств академії доповнювали хронологич перелік слов'янських і російських друкарень 15 - поч. 18 ст. і відомості про інших найбільших держ. і приватних б-ках Росії За свою працю Б. був нагороджений в 1778 Академією наук золотою медаллю. Бакрадзе Георгій Іларионович (1887-1960) [26.4 (8.5). 1887, Владикавказ, нині Орджонікідзе, - 19.12.1960, Тбілісі], рад. бібліограф, бібліотекознавець, один із засновників груз. рад. бібліографії. З 1918 працював в університетській фундаментальної б-ке, в Держ. публічної б-ці, в Держ. книжковій палаті Грузії, в педагогич. ін-ті ім. А. С. Пушкіна в Тбілісі (доцент бібліотековедч. Ф-ту). Опублікував ряд робіт у вантаж. бібліографіч. виданнях. Основна праця - "Бібліографія грузинської періодики за 1819 - 1945 рр." (1947). У 1960 вийшла "Георгіки" (бібліографія бібліографії про Грузію). Баланс "вода-фарба" рівноважне співвідношення між кількостями друкарської фарби і зволожуючого розчину (див. спосіб плоского друку), яке забезпечує оптимальну якість відбитка. Баланс залежить від швидкості роботи машини, її конструкції, вологості і температури повітря в цеху, структури і властивостей друкованої фарби, характеристик друкованої форми, складу і способу нанесення зволожуючого розчину і фарби, властивостей друкованого матеріалу. Баланс "по сірому" нормоване співвідношення розмірів растрових елементів на трьох кольороподілених растрових фотоформах. Воно дозволяє отримати на відтисненні нейтрально-сірий тон з тріадних друкарських фарб при нормалізованому процесі друкування (дотриманні норм подачі фарб, балансу "вода-фарба", тиску тощо) Баланс неформальний (в рекламі) розташування елементів різної величини, форми і щільності на різній відстані від оптичного центру рекламного оголошення. Баланс сірого (grey balance) - співвідношення трьох кольорових тріадних фарб, що утворює нейтрально сірий колір. Для відстеження правильності балансу сірого використовуються шкали контролю друку Баланс стимулів художнє розміщення малюнків, ілюстрацій, фотографій та ін. образотворчого матеріалу для поліпшення естетичного вигляду реклами та посилення її впливу. Баланс формальний (в рекламі) розподіл об'єктів однакової вагомості по обидві сторони від оптичного центру рекламного оголошення. Балансова вартість фонду вартість бібліотечного фонду, що відображена у документах бухгалтерського обліку. Балаяж волосся освітлення або зміна кольору тільки кінчиків волосся. Балика Дмитро Андрійович (1894-1971) [9 (21) .9.1894, Сєднєв, нині Чернігівської обл., - 9.4.1971. Горький], рад. бібліотекознавець і бібліограф. Закінчив педагогіч. відділення Томського ун-ту (1920). У 1916 - 30 працював (послідовно) бібліотекарем в Шаранской б-ці (створеної за заповітом Ф. Ф. Павленкова), в б-ках в Белебей, Уфі, Томську (де їм був організований Музей бібліотекознавства, що став центром практичної та наукової роботи по бібліотечної справи) і в Києві. З 1930 в Горьківському пед. ін-ті. Б. - один із засновників Горьківської обласної б-ки. Баллок, Вільям (1813—1867) американський винахідник, що запатентував в 1865 р першу рулонну друкарську машину. Балтрамайтіс Сільвестрас (1841-1918) (21.10.1841, дер. Монкішкіс, нині Радвилишкський р-ну Литви _ - 1918, Пензенська губ.), Літів. бібліограф і етнограф. З 1869 працював в Петербурзькій публічній б-ці. Бібліографіч. діяльність розпочав у 1870. Склав систематич. краеведч. покажчик "Збірник бібліографічних матеріалів для географії, історії, історії права, статистики та етнографії Литви" (1891; 2 вид., 1904). Як додаток був надрукований покажчик "Список литовських і давньопруських книг" (1892 і 1904). Продовження обох покажчиків за 1904 - 17 залишилося в рукописі. Б. підготував огляд літів. рукописів ("Жива старовина", 1894, в. 1, 3 - 4), списки литов. періодики та ін. Балухатий Сергій Дмитрович (1893-1945) [12 (24) .3.1893, Феодосія, - 2.4.1945, Ленінград], рад. літературознавець, текстолог, бібліограф, чл.-кор. АН СРСР (1943). Закінчив історико-філологіч. ф-т Петрогр. ун-ту. Спеціаліст з рос. літтре кінця 19 - поч. 20 ст. У 1917 - 19 бібліограф Книжкової палати. У 20-х рр. читав в Ін-ті історії мистецтв курс літ. бібліографії. У розвитку її велику роль відіграла стаття Б. "До перегляду принципів літературної бібліографії" (в "Сб-ці статей до 40-річчя вченої діяльності акад. А. С. Орлова", 1934). Бібліографіч. праці Б. затвердили новий тип н.-д. анотованого покажчика літератури. У 40-х рр. Б. відродив традицію бібліографіч. семінарії. БАМБУКОВІ дощечки З І тис. до н.е. китайці писали на бамбукових дощечках, які з’єднували в особливий сувій. Дощечки були довжиною від 20 до 70 см. Для указів і законів правителів використовували дощечки довжиною 68 см, а для приватного листування - 23 см. Для нанесення написів використовували кисть, а у випадки помилки невірний ієрогліф зішкрібали маленьким ножем. У той час ніж використовували, як звичайну старанну гумку. Ієрогліфи на дощечці розташовували зверху вниз: у кожній вертикальній рядку вміщувалося від 10 до 40 знаків. Для цілої книги було потрібно кілька тисяч бамбукових дощечок. Готові дощечки пов'язували разом, щоб вийшла книга. Деякі такі книги були настільки важкими, що їх доводилося перевозити на возах. Іноді дощечки спочатку зв'язували, а лише після цього наносили текст. У IV ст. більш дешевий папір повністю витіснив бамбукові дощечки. Бампер» (< англ. bumper - ґуля) - музична чи рекламна вставка у телевізійній передачі. Бандероль склеєна кінцями смужка паперу, яка одягається на видання зазвичай подарункового типу. Бандтке Єжі Самуель (1768-1835) (24.11.1768, Люблін, - 11.6.1835, Краків), польськ. книгознавець, історик книги. Доктор філософії (1811). У 1787 - 90 навчався в ун-тах в Галле і Йєні. З 1811 директор Ягеллонської б-ки і проф. бібліографії Краківського ун-ту. У 1812 опубл. роботу "Про перші краківських типографських інкунабулах" ("De primis Cracoviae in arte typographica incunabulis"), присв. слав. першодрукареві Ш. Фіолю. Особисту б-ку (2699 тт.) Б. подарував Ягеллонській б-ці. Банер "(< англ. banner-прапор) - 1) транспорант або планшет трикутної чи прямокутної форми з рекламним написом, який встановлюється у місцях торгівлі; 2) заголовок рекламного характеру на всю полосу в друкованій продукції; в американській пресі - заголовок на всю ширину полоси незалежно від розміру статті." Банк даних множина файлів або баз даних, поєднаних із системою зберігання, системою оброблення та системою пошуку (ДСТУ ISO 5127:2007. Інформація та документація. Словник термінів). en data bank; fr banques de données. Банк документів (страхового фонду) сукупність документів страхового фонду, прийнятих на державний облік і довгострокове зберігання, призначених для оперативного пошуку та надання інформації про них (ДСТУ 4423-1:2005. Керування документаційними процесами. Ч. 1. Основні положення (ISO 15489-1:2001, MOD)). Банка" заздалегідь записана програма, яка зазвичай виходить в прямому ефірі на радіо Бантиш-Каменьский Микола Миколайович (1737-1814) [16 (27) .12.1737, Ніжин, - 20.1 (1.2) .1814, Москва], рос. бібліограф, археограф, історик. Навчався в Слов'яно-греко-латинській академії в Москві. З 1762 служив у Московському архіві Колегії іноземних справ. Протягом декількох десятків років (одночасно з єпископом Дамаскином) працював над складанням повного репертуару рос. книг. Ця праця не була закінчена і зберіглася в вигляді своєрідної картотеки, яка налічує більше 4000 карток різних розмірів, відповідних форматам описаних книг (копіювався титульний лист). Картки підібрані за алфавітом перших слів назв книг і зшиті по буквах. Картотека охоплює в середньому 1/3 книг на рос. мові, надрукованих з кінця 17 ст. до 1805 включно. Бібліографіч. праця Б.-К., нині що зберігається в Центр. держ. архіві давніх актів, ніколи не була повністю опублікована. Відомості про неї, як і початок самого репертуару (334 картки від "аабб" до "Вольтерово омани"), друкувалися в журн. "Книгознавство" за 1894 (№ 3 - 4). У 1776 вийшла бібліографіч. робота Б.-К. - "Опис російських книг, розташованих в систематичному порядку" ("De notitia librorum Rossicorum, systematice expositorum"), надрукована додатком до виданого ним підручником риторики І. Ф. Бурга. У ній описані 828 книг, 54 карти і 40 статей по всіх галузях знання, надрукованих на рос. мову. за попередні 20 років. Б.-К. зібрав унікальну бібліотеку, яку заповідав Архіву. Банулеску-Бодоні Гавриїл (1746-1821) (1746, м Бистриця, Трансільванія, - 30.3.1821, Кишинів), молд. видавець-друкар, перекладач, педагог. У 1814 відкрив першу в Кишиневі (і в Бессарабії) друкарню, т. зв. екзаршеську. Помічниками Б.-Б. були єпископ і перекладач Дм. Сулима і друкар Ігнацій. Перші видання - 2 букваря, богослужбові книги - переведені з російської Б.-Б. У 1819 вийшла "Коротка російська граматика, з перекладом на молдавську мову, для учнів Кишинівської семінарії та інших в Бессарабії шкіл". У друкарні друкували офіційні матеріали на молд. і рос. мовах. Друкарня існувала до 1883. БАО" донецьке видавництво БАР’ЄР неінформованості "термін архівної евристики. Б.н. виникає не тільки через відсутність у даний момент у користувача інформації про архівні документи, що буває наслідком відносної недоступності архівних довідників (обмежений наклад, відсутність реклами) або недостатньої інформаційної культури користувача, але і через брак інформації про архівні документи, через обмеження технічного характеру або як наслідок штучних ідеологічних обмежень минулих років. Вони, власне, і мали на меті створити обстановку наукової неінформованості. Тому необхідне оперативне інформування широкої громадськості про зняття необгрунтованих обмежень на доступ до окремих категорій архівних документів." Бар’єри комунікативні різноманітні труднощі, непорозуміння, конфлікти, які виникають у міжособистісному спілкуванні й визначаються лінгвістичними, когнітивними, соціальними, психологічними причинами. У сфері міжкультурної комунікації причинами Б.к. може стати неповне володіння комунікативними і лінгвокультурними нормами спілкування, прийнятими в конкретній лінгвокультурній спільноті. Бар’єри спілкування лінгвокультурні комунікативні бар'єри, причиною яких стає неволодіння або неповне володіння комунікантами (або одним із них) лінгвокультурними нормами спілкування, прийнятими в конкретній національній лінгвокультурній спільноті. Бар’єри спілкування міжкультурні (cross-cultural barrier, intercultural barrier) комунікативні складнощі, викликані неповним володінням культурними нормами, прийнятими в конкретній національній лінгвокультурній спільноті. Барабан у техніці - циліндрична (іноді конічна) частина машин і апаратів. Б. (мал.) є в барабанно-кульових млинах, де розмелюють тверді матеріали (напр., вугілля); в обертових печах, у яких нагрівають сипкі матеріали (будівельні тощо); в зерносушарках, де обробляють зерна різних с.-г. культур; у підйомно-транспортних машинах, якими піднімають і переміщують вантажі; в деяких парогенераторах, де виробляють водяну пару. Б. наз. також деякі робочі машини, напр. очисний барабан для обчищання виливків від піску. устаревшее производственное название цилиндров печатного аппарата — печатного, формного и офсетного. Сегодня термин «барабан» используют при описании печатного аппарата в печатных машинах планетарного построения — «печатная машина с центральным барабаном». Барабан лазерного принтера частина лазерного принтера - формовий циліндр, на якому створюється змінна друкована форма. Барабан лазерного принтера заряджається статичним зарядом, а лазерний промінь, яким управляє процесор принтера, розряджає його в місцях, де не повинно бути зображення. Таким чином, розряджаючи окремі зони поверхні барабана, лазер створює пробільні елементи на друкованій формі. Синонімом терміна «барабан лазерного принтера» є термін «валик принтера». Барабанний сканер (drum scanner) - пристрій, в якому скановані оригінали закріплюються на циліндричному утримувачі Барабанний фотонаборний автомат (іміджсетер) один з різновидів фотонабірних автоматів; пристрій поелементного запису методом сканування фотоформ зверстаних окремих смуг видання або спуску смуг. Розрізняють залежно від конструкції «on-drum» - зовнішній барабан і «in-drum» - внутрішній барабан. Пристрої даного типу мінімізують зсув фотоплівки при експонуванні і забезпечують найкращу якість отриманих кольороподільних фотоформ. Бараж реклами вид цілеспрямованої рекламної кампанії з метою підготовки громадської думки до якої-небудь ринкової акції, виставці товарів, виходу на нові ринки. Барба (від італ. barba борода) дефект у вигляді щербин в штрихах на кліше або штампі (слід різця або фрези при гравірування). Баренбаум Йосип Євсійович (1921-2006) (р. 13.6.1921, Канів Черкаської обл.), рад. книгознавець. Закінчив Ленингр. ун-т (1945), доктор філологіч. наук (1967), проф. (1968). Чл. КПРС з 1965. З 1951 викладає в Ленингр. ін-ті культури ім.Н.К. Крупської, з 1978 зав. кафедрою книгознавства. Роботи Б. присвячені історії книжкової справи в СРСР, історії зарубіжної книги, проблем книгознавства, діячам вітчизн. та зарубіжної книги. Осн. праці: "Н. А. Сєрно-Соловьєвич (1834 - 1866)" (1961), "Йосафат Огризко (1826 - 1890)" (1964), "Історія книги. Підручник" (совм. з Т. Є. Давидової, 1971 ). Бар'єр інформаційний Штучна або природна перешкода у використанні інформації споживачем. Бар'єр статусний соціальний приписане або досягнуте індивідом або групою становище в соціальній системі, що перешкоджає здійсненню комунікації. Бар'єри для доступу фактори, що перешкоджають редакціям-конкурентам проникнути на ринок газетно-журнальних видань. Бар'єри для доступу можуть бути природними - наприклад, абсолютна перевага за накладами, прибутки від реклами, нові технології, можливості розповсюдження і т.д. Або штучними - необхідність високих витрат на створення нового видання, на рекламування газети чи журналу, оплату транспортних або інших витрат і т.д. Бар'єри комунікації перешкоди, що заважають здійсненню контактів і взаємодії між комунікатором і реципієнтом. Вони перешкоджають адекватному прийому, розумінню і засвоєнню повідомлень в процесі здійснення комунікативних зв'язків. Бар'єрний лак спеціальний дисперсійний лак, що забезпечує дієвий захист від промокання або протікання води і жирів в упаковці. Бар'єрний лак використовують і при лакуванні в офсетного друкованої машині «сирих» відбитків перед нанесенням УФ-лаку. Баркет Спеціальна рекламна підставка, призначена для зручного розміщення товарів на прилавку. Баротермогігрометр прилад для вимірювання атмосферного тиску, температури, а також вологості повітря. Бартерна реклама угода між редакціями ЗМІ про надання місця під рекламу на взаємовигідній основі. Бартерний брокер (в рекламі) посередник, що сприяє обміну продукції рекламодавця на безкоштовне рекламний час чи місце у виданні. Баскервіль назва широко розповсюдженого сімейства шрифтів, створеного в XVIII в. відомим англійським друкарем і видавцем Дж. Баскервіллем (1706-1775 рр.). Шрифти Б. відрізняються чіткістю малюнка, красою і гармонійністю накреслення знаків. Ці шрифти широко застосовуються в оформленні тексту книжкових видань та друкованої реклами. Баскервіль Джон (1706-1775) (28.1.1706 - 8.1.1775), англ. друкар, творець шрифтів нового стилю, що носять його ім'я. У 1750 заснував в Бірмінгемі друкарню разом зі словолітнею та паперовим млином. У 1757 з'явився шедевр Б. - твори Вергілія, надруковані новими шрифтами Б. чудовою чорною фарбою, виготовленою за його рецептом, і на папері, якому він надав особливу гладкість і шовковистість, пропускаючи листи між нагрітими мідними валами. У наступні роки неодноразово видавав "Втрачений рай" Дж. Мільтона, а також твори античних класиків, серед яких виділяються по суворій красі типографського виконання видання Горація (1762 і 1770). Після смерті Б. устаткування друкарні придбав Бомарше (1779), який здійснив шрифтами Б. знамените Кельського видання Вольтера. У сер. 20 ст. залишки обладнання (пуансони і матриці) повернулися до Великобританії; вони зберігаються в Кембриджському університеті, звання друкаря котрого носив Б. Басми (від тюрк. басма` - відбиток), металеві. штампи невеликого розміру, що застосовувалися для тиснення орнаментальних візерунків на палітурках. Розрізняють Б. бордюрні - для тиснення безперервного орнаментального візерунка, найчастіше по краю палітурки, шляхом послідовного відтискування одного і того ж штампа, і Б. наповнення, призначені для заповнення орнаментом вільних ділянок палітурної кришки. Басорама (англ. Bus-o-rama) 1) Панель з підсвічуванням, встановлена на даху автобуса, автомобіля. У транзитній рекламі панорамне рекламне оголошення, що виготовляється на прозорій плівці з підсвічуванням лампами денного світла, розміщуване по периметру верхньої частини автобуса. 2) В друкарській рекламі - заголовок на всю смугу. Бастардний кегль (від нім. Bastard - помісь) - кегль з вічком шрифту меншого кегля (напр., кегль 10 з очком кегля 8), тобто при машинному металевому наборі кегль літер або рядків, відлитих зі шпонами. Батирь один з робітників, які обслуговували ручний друкарський верстат. Б. готував друкарську фарбу, розтирав її між двома мацамі і наносив на друкарську форму. На Моск. друкарському дворі в 17 в. до кожного верстату було прикріплено по 4 Б.

KUPRIENKO