Купрієнко С. А. Рецензія на книгу А. Г. Алєксахи «Происхождение славян. Прогрессологическая реконструкция» та відповідь автора


1 495 views

Купрієнко С. А. Рецензія на книгу А. Г. Алєксахи «Происхождение славян. Прогрессологическая реконструкция» та відповідь автора.

 

Нижченаведені параграфи можна розглядати або як розширений коментар до книги або власне як думки з приводу її прочитання.

  1. Природній добір. Мисливство ранніх людиноподібних: скоріш за все, це було не класичне мисливство, а трупоїдство, або як його прийнято називати "вживання падалі". Все більше схиляюся до думки, що люди не були хижаками і не є ними, тобто не вбивали, щоб з'їсти, а просто їли те, що впало і вмерло. І тут, дійсно, людина дуже подібна до багатьох тварин. Чому це важливо? Все просто: людина, як стадна тварина, змогла удосконалити свою комунікацію і сигнальну систему, що дозволило розробити мову. І мова - один з перших методів боротьби з природою, а відповідно і передачі знань. Від цього потім залежатимуть всі інші відкриття. Тобто винайдення мови (умовне) – це і є перша технічна революція людства. А не «неолітична революція», як про це пишуть в підручниках. Відповідно, і «перший» та «другий» «розподіли праці» виглядають не так впевнено.
  2. Збиральництво - це і є трупоїдство. Чи навпаки: трупоїдство - це вид збиральництва. І про це не пишуть в книжках. Збиральництво відповідно само по собі вдосконалювалось багато разів таким чином, що дозволило перейти до простих форм землеробства. Фактично, землеробство можна включати в землекористування. І тоді критичність землекористування залежить теж від збиральництва (наприклад, санітарного).
  3. Збиральництво, мисливство та рибальство в сучасному світі хоч і виглядає на дозвілля і розваги, насправді, несе той самий біологічних чинник наших предків. Це те саме збиральництво, просто людина без цього не може жити. Навіть діти щось збирають: жабенят, голубів, каченят, риб тощо. Просто не вміють їх їсти. Бо дорослі не навчили, оскільки забули як це робиться в місті чи селі. Та механізм це старий. Біологічний.
  4. Ймовірно, перехід людства до землеробства є не таким простим, як здається. Комунікація – це одне. Але чому власне людство до нього перейшла одночасно в різних місцях? Адже воно більш менш в розрізненому вигляді з’являється десь з 10-8 тисячоліття до н.е. на різних континентах, в тому числі і в Америці. Хоча на той час вже людство вже розійшлося світом. Можливо, тут проблема в масовості людства? Тобто якщо на різних територіях мешкають доволі великі за чисельністю групи, які живуть собі від дичини та диких рослин, то зненацька тут не створиш новий тип видобування харчів. Землеробство лише за вищенаведених умов могло з’явитися поступово, а не якось вибухоподібно. Тобто головна вимога - великі маси людей та біорізноманіття харчів.
  5. Відповідно, зростаючі маси людей почали стикатися не стільки зі зникненням тварин, а стикатися і з іншими (чужими) людьми, тобто з кордонами своїх територій. І цими кордонами були інші спільноти людей, що відображалось географічно на різних об’єктах: річки, гори, скелі, урвища тощо. Саме люди стали тим фактором, який призвів до умов виникнення землеробства. Обмежені в пересуванні, люди почали уважніше вивчати свій ареал на предмет користі від рослин і тварин. Саме тому виникло скотарство і рослинництво, а також бджільництво і подібні види добування харчів.
  6. Тобто ми маємо справу не з розподілом праці, як це подають підручники історії, а з харчодобувною поведінкою людини. Саме в цьому руслі йшла еволюція людини, як Homo sapiens, і дозволило їй стати Homo sapiens sapiens. Історики теж дуже, дуже рідко пишуть про те, до якого підвиду тварин відноситься сучасна людина. Але це ключовий параметр, щоб відрізняти її від інших (вимерлих) підвидів, бо всі підвиди і види мавпоподібних по різному видобувають харчі. І дійсно, видобування харчів для сучасних людей почало ставати складним.
  7. Я погоджуюсь, що рівень розвитку – це здатність населення вирішувати життєві проблеми. Але я б додав, що проблеми постійно змінювались і тому змушували людей, людські спільноти шукати нові виходи.
  8. На рахунок лісових та степових масивів: те, що зараз є лісостеповою зоною в минулому могло бути суцільним лісом. Навіть в Чернігівські області серед ярів, де зараз одні поля, раніше були дубові ліси. З часом люди їх позбулися. Я навіть не пам’ятаю, щоб в селах росли дуби. В основному якісь інші дерева. Фактично в 20 ст. яри використовувались для випасу худоби, створення ставків для вилову риби. Тобто можна говорити про суттєву зміну лісових масивів в Україні за останні 100-200 років в бік їх зменшення. Можливо, це був циклічний процес, коли ліси поверталися під час регресу, а потім їх знову вирубували/випалювали.
  9. До речі, я не одразу звернув увагу на те, що вздовж річок Москва, Ока, Кама та Волга, де точно були слов’янські поселення в 17 ст., існували також поселення інших народів – балтів, угро-фінів. Про що я хочу сказати: слов’яни колонізували Північно-Східні території саме за допомогою річок, але вони чомусь не обрали шлях суто на Схід (по зональному розповсюдженню лісостепу), а пішли на північ та на північний-схід. Бо саме звідти течуть річки. І можу думати, що слов’ян колонізаторів було дуже мало чисельно. Це була лише військова еліта. Місцевий народ залишався неслов’янським навіть після 500 років колонізації. Це чудово видно з записів Себастьяна де Куберо (1670-ті рр.), що з Москви мандрував Волгою до Астрахані.
  10. Балти також свою колонізацію здійснювали по руслам річок – Зах. Двіна, Нєман, частково верхня течія Дніпра.
  11. Сучасні росіяни і їх мова, скоріш за все, утворилися у результаті мовного союзу, а не в наслідок асиміляції.
  12. Я помітив, що в роботі мало даних палеогеології, палеокліматології, палеоботаніки. Вони б допомогли зрозуміти причину міграцій, депопуляцій та приросту населення. А також підкріпити датування подій.
  13. На рахунок іменування та самоіменування народів у вигляді «люди», «людина», «человек», то це, дійсно, поширена практика серед усіх народів усіх континентів. В Америці це на кожному кроці можна бачити. Правда, мені складно якось коментувати перехід слова «человек» в «склавіни».
  14. Для мене було відкриттям, що на місці сучасного Києва жили західнобалтські народи. Я би навіть сказав, що це суттєво змінило мій світогляд J. Тим не менш аргументація тут доволі міцна. Виходить, що Кий, Щек, Хрив та Либідь – це балти?
  15. Та треба звернути увагу на ось яку річ: Кий збудував місто (точніше два міста – Київ та Києвець) водних артеріях і на водних кордонах! Відповідно на північному сході та на півдні від ареалу празької культури. Оскільки Нестор Літописець вважав Кия засновником міста і головою місцевого люду полян, то Кий навряд чи був би балтом. А от слов’янином він міг бути, бо легенда веде мову завжди про знакові події. Вихід вождя на межу – водну артерію – це дійсно величезна подія. Саме тому запам’яталися і дніпровський і дунайський епізоди. Це були величні події. А встановити там гради (три штуки для кожного з братів), то це точно подвиг. І якщо придивитися до легенди, то були встановлені не городи, а саме форпости на межі лісу, де можна було полювати і контролювати. Виходить, що Кий прийшов в цю місцевість звідкілясь, а не був тут місцевим. Якщо врахувати, що прийти слов’яни могли тільки із Заходу чи точніше з Південного-Заходу, то все стає на свої місця. Кий був завойовником. Він зайняв місце, яке до цього належало балтам. Самі ж балти могли залишатися ще на цих місцях і саме вони складали навколишнє населення поза градом, тобто околиці Києва мали залишатися балтськими ще довго. Град був захистом для слов’ян від місцевого люду. І при цьому можна впевнено говорити, що саме праукраїнські слов’яни прийшли в цю місцевість, а пізніше вони отримали найменування руси, як і називалися потім ще майже 1000 років.
  16. Навряд чи б, слов’яни через 500 років вихвалялися легендами балтів. І зверніть увагу, що Кий, Щек і Хорив разом зайняли різні пагорби і на кожному поставили свої різні форти. Давайте називати речі своїми іменами: гради – це були не міста, це були форти. І їх поставили на узвишшях зі сторони правого берега Дніпра, так, щоб дивитися на Північ, Північний-Схід та Схід. А не навпаки. Не для того, щоб захищатися нашестя з Півдня. Дивно, правда? Але якщо зважити на те, що Кий прийшов з південного заходу, то все стає зрозумілим. Він йшов у похід на північних схід, поставив форти. І став контролювати переправу. І що характерно, військове містечко розросталося саме на горах, а торгове містечко на Подолі. Хто ж тоді жив на Подолі? Балти? Скоріш за все. Тут варто пригадати і форт у Вишгороді. Він поставлений також в тому напрямку і теж для того, щоб контролювати переправу на Схід. Ймовірно, що на сході ще довго жили балти. І з ними були якісь військові сутичкі. Пізніше, у 7-8 ст. на Лівобережжі в басейні Десни осіли іраномовні народи (волинцевська культура).
  17. Цікаво, що три брати були воїнами, і кожен поставив свій форт. Чому не один? І чому вони брати? Можливо, вони були з одного роду, а не просто брати? Тут явно потрібно реконструювати родинні зв’язки у ранніх слов’ян.
  18. Щодо річок Лібидь біля Дніпра та біля міст Володимира та Рязані. Оскільки Либідь є правою притокою Дніпра, і вона асоціюється з Києм, Щеком та Хоривом, то ймовірно, що вона теж має слов’янське походження. Хоча тут може бути перенесення балтських назв на нові місця, адже нові місця були зайняті слов’янами, де раніше жили балти (чи там були угро-фіни?). Але малоймовріно.
  19. На рахунок народу «спали» та його можливого нащадка в російській мові відомого як «ісполін». Чомусь крім назви високої людини це слово закріпилося за деревами: «лісові ісполіни», «дуб-ісполін». А це вказує на місце поширення слова саме в лісостеповій та широколистого лісу. А це явно зона розселення балтів до 6 ст. н.е.
  20. Купрієнко С. А. Рецензія на книгу А. Г. Алєксахи «Происхождение славян. Прогрессологическая реконструкция» та відповідь автора

Залишити відповідь

2 visitors online now
2 guests, 0 members
All time: 12686 at 01-05-2016 01:39 am UTC
Max visitors today: 13 at 12:54 am UTC
This month: 52 at 11-07-2017 10:00 pm UTC
This year: 62 at 03-12-2017 08:20 pm UTC
Read previous post:
Алексаха А.Г. Происхождение славян. Прогрессологическая реконструкция

Алексаха А.Г. Происхождение славян. Прогрессологическая реконструкция Монография, опубликована в издании "Гуманитарный журнал". Днепропетровск. - № 1. - 2012. - с....

Полезные расширения для Chrome. Конфиденциальность и безопасность

Полезные расширения для Chrome. Конфиденциальность и безопасность Для браузера Google Chrome есть ряд расширений, о которых следует знать каждому пользователю....

Close