2 743 views

Демещук А. В. Сьома антифранцузька коаліція

історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка

Рубрика: історія Франції, історія Європи 19 ст.

 

 «Сьома антифранцузька коаліція»

 

 

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Передумови та причини формування сьомої антифранцузької коаліції ………………………………………………………………………..5

Розділ 2. Війна сьомої антифранцузької коаліції проти Наполеона. Причини поразки Бонапарта……………………………………………………………7

Розділ 3. Наслідки  перемоги сьомої антифранцузької коаліції. Віденський конгрес………………………………………………………………………..13

Висновки……………………………………………………………………...18

Список використаних джерел і літератури…………………………………19

 

Вступ

Сьомій антифранцузькій коаліції судилося стати останньою, котра і завершила криваві й виснажливі для Європи Революційні та Наполеонівські війни (1792-1815 рр.). Саме ця коаліція остаточно «зламала хребет» в славнозвісній битві при Ватерлоо імператору французів – Наполеону Бонапарту, котрий після поразки у 1814 р. та почесного заслання на о. Ельбу спробував взяти реванш. Цю останню потугу імператора в історіографії прийнято називати «Сто днів Наполеона». Таким чином наш реферат і присвячений цьому завершальному акорду Наполеонівських війн.

Після десятиліття поразок від французів європейські монархи більше за все прагнули помститися і позбутися приниження. За відсутності Наполеона, з осені 1814 р. союзники творять нову карту Європи, на уламках  великої імперії. Вони прагнули остаточно позбутися революційних настроїв і наполеонівських порядків, що руйнували традиційні елементи правління в їх королівствах.

Сьома антифранцузька коаліція, змогла зосередити нечувані раніше людські ресурси. Наполеон, розумів, що його мобілізаційні здатності набагато скромніші, тому намагався вступ у війну, переконуючи союзників у власних прагненнях миру, і намагаючись їх пересварити між собою. Але було запізно. Дипломатична та військова діяльність коаліції була направлена на упокорення Наполеона.

Метою даної роботи є аналіз політичної та військової діяльності сьомої антифранцузької коаліції в контексті спроби Наполеона повернути собі владу.

Об’єкт – боротьба сьомої антифранцузької коаліції зі спробою Наполеона встановити гегемонію  Франції в Європі.

Предмет – сьома антифранцузька коаліція.

Для досягнення даної мети визначенні наступні завдання:

-         Визначити передумови та причини утворення сьомої антифранцузської коаліції;

-         Проаналізувати хід боротьби сьомої антифранцузької коаліції з Наполеоном. Битва при Ватерлоо;

-         Пояснити причини поразки Наполеона. Охарактеризувати наслідки  перемоги сьомої антифранцузської коаліції. Віденський конгрес.

Отож перейдемо до безпосереднього розгляду цієї надзвичайно важливої сторінки історії Європи, яка пов’язана із завершенням Наполеонівських війн.

 

 

 

Розділ 1. Передумови та причини формування сьомої антифранцузької коаліції

Внаслідок поразки у кампанії 1814 року Наполеон зрікся престолу. Влада у Франції після багатьох років повернулась до представників династії Бурбонів, колишній же Імператор отримав у своє управління острів Ельбу.

Людовік XVIII та емігранти, які повернулися разом із ним, намагалися повернута конфісковану в них під час революції власність і відновити абсолютну монархію. З армії було звільнено 20 тис. офіцерів. Це викликало невдоволення Бурбонами, бо зачіпало інтереси нових власників, що з'явились у роки революції та наполеонівських війн. Наполеон уважно слідкував за подіями у Франції.

Наполеон був засланий на острів Ельба, але за допомогою Мюрата, свого генерала і родича, в 1815 р. він висадився на півдні Франції. З усіх боків до нього почали стікатися ветерани його армії, які не примирилися з реставрацією Бурбонів на троні[1].

Надзвичайно цінним джерелом для розуміння, того як населення Франції поставилося до пересування Наполеона до Парижа слугують французькі газети. Прибуття Наполеона на південь Франції в березні 1815 р. викликало паніку серед прихильників Бурбонів. Розгубленість, що охопила французька буржуазну пресу, відбилася в газетних заголовках, які змінювалися в міру наближення Наполеона та його військ до столиці Франції. «9 березня 1815 р. Тигр прибув у Кап. 12 березня 1815 р. Страховище ночувало в Греноблі. 13 березня 1815 р. Тиран пройшов через Ліон. 14 березня 1815 р. Узурпатор просувається до Діжона.  21 березня 1815 р. Імператор перебуває у Фонтнбло. 22 березня 1815 р. Його імператорська і королівська величність прибув вчора ввечері в Тюїльрі і був зустрінутий радісними вигуками вірних підданих»[2].

Тобто, прихід Наполеона в Париж сприймався французами як визвольний.

Члени Віденського конгресу віднеслися до повернення «корсиканського чудовиська» різко негативно. 13 березня глави європейських урядів прийняли Декларацію, що оголосила Наполеона поза законом. Подібний крок означав для Франції війну з усією Європою. 25 березня юридично була оформлена сьома коаліція: «Надобно согласится, что при получении вь Вене первого известия о высадке Бонапарта, Конгрессом еще ничего не было сделано. Занимаясь важными предметами, конгресс узнал об отплытии Наполеона с острова Эльбы и о высадке его вь заливь Жуанськомь. Тогда же уполномоченные подписали парижский трактат девятнадцатого мая 1815.»[3]

Отже, під гаслом миру й введення в країні конституції, імператор Наполеон знову запанував у Франції. Проте тепер  Росія, Англія, Австрія й Пруссія вже мали занадто великі амбіції у сфері розподілу влади й територій і готові були самі діяти в рамках силової дипломатії, щоб продемонструвати свою міць.

 

Розділ 2. Війна сьомої антифранцузької коаліції проти Наполеона. Причини поразки Бонапарта

Особливістю антифранцузських коаліцій, була не їх винятковість, а нові якісні параметри: по – перше, ніколи за такий невеликий термін не утворювалося стільки коаліцій в Європі (сім за 25 років), по друге ці коаліції охопили майже всі країни Європи, по – третє всі вони були спрямовані як проти революційної Франції, так і проти наполеонівської імперії. Тому боротьба Наполеона з антифранцузькими коаліціями може служити доказом серйозної дипломатичної підготовки військових кампаній. Франція була не в змозі протистояти всій об’єднаній Європі. Завдання французької дипломатії – попередити або протидіяти створенню можливих антифранцузьких союзів.

Антикоаліційна боротьба Наполеона впродовж тривалого часу була успішною. Це досягалося військовою силою Франції та наявністю серед провідних держав Європи суттєвих суперечностей. Париж майстерно використовував старі і створював нові міждержавні суперечностей.[4]

Навесні 1815 року положення Франції було загрозливим. Військові сили її були виснажені в попередніх кампаніях. Під рукою в імператора безпосередньо перебувало лише близько 130 тисяч чоловік при 344 гарматах, у те час як Союзні сили могли виставити відразу близько 700 тисяч чоловік, а до кінця літа ще 300 тисяч, сподіваючись рушити проти Франції більш ніж мільйонну армію.

План союзників був  простий: оточити й  розбити французькі війська, користуючись кількісною перевагою. Перед Наполеоном стояло два шляхи у визначенні подальших дій. По-перше, він міг вичикати, коли союзні армії вторгнуться в межі Франції. За цим планом передбачалося дочекатися, коли союзні армії втягтися в простір між французькими фортецями й проникнуть у район Парижа й Ліона. Після цього випливало почати проти супротивника швидкі й рішучі дії.

Альтернативний план мав на увазі захоплення ініціативи у свої руки й спробу розбити ворога на його території. Він також представлявся досить вигідним, тому що вирішував кілька військових і політичних завдань одночасно. Наприкінці травня — початку червня Наполеон зупинився на другому плані. 11 червня він виїхав до військ, маючи намір розбити окремо дві ворожі армії: англо-голландську, під командуванням А. Веллінгтона й прусську, під командуванням Блюхера. До передбачуваному театру воєнних дій поспішали ще дві армії: російська — Барклая-де-Толлі й австрійська — Шварценберга, однак вони були ще далеко, і тому у французів був шанс здобути перемогу над розрізненими силами ворога.

Демещук А. В. Сьома антифранцузька коаліція

Залишити відповідь

5 visitors online now
5 guests, 0 members
All time: 12686 at 01-05-2016 01:39 am UTC
Max visitors today: 13 at 12:54 am UTC
This month: 52 at 11-07-2017 10:00 pm UTC
This year: 62 at 03-12-2017 08:20 pm UTC
Read previous post:
Литература по доколумбовым цивилизациям (инки, майя, ацтеки), Испании и Латинской Америке

Литература по доколумбовым цивилизациям (инки, майя, ацтеки), Испании и Латинской Америке.

Демещук А. В. Міста Болохівської землі

Демещук А. В. Міста Болохівської землі

Close