9 699 views

Боровець І. Постать та діяльність Семена Палія. Повстання 1702-1704 рр.

 історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Рубрика: історія Нового часу, Історія України, козацтво, Семен Палій.

 

План

 

 

Вступ

Розділ І. Біографічні відомості  Семена Палія.

Розділ ІІ.Українське питання в стосунках Правобережжя та Речі Посполитої.

Розділ ІІІ. Повстання під проводом С. Палія.

Висновок

Список використаної літератури

 

Вступ

Питання боротьби українського народу за незалежність та добробут завжди привертало увагу науковців. Будь-які акції протесту козацтва були важливими для досягнення єдиної кінцевої мети. Це стосується також і повстання під проводом Палія та діяльності цієї особи на історичній арені загалом.

Семен Палій – яскрава історична постать, не раз описана та оспівана в українській народній творчості. Думи, історичні пісні, легенди, перекази,  козацькі літописи Самовидця, С.Величка, Г.Грабянки, „Історія русів”, твори Л.Боровиковського, В.Забіли, Т.Шевченка, Д.Мордовця, А.Кащенка, Л.Старицької-Черняхівської, В.Чередниченко, Ф.Бурлаки, В.Малика, Д.Кулиняка, Ю.Мушкетика, Ю.Хорунжого – все це є яскравим свідченням популярності народного месника. Його внесок в розвиток вітчизняної історії не можна недооцінювати. Його діяльності присвячено багато історичних праць, які розкривають суть подій минулого козаччини. Боротьба Палія за збереження козацького устрою на Правобережжі стала свідченням того, що доба Хмельниччини ще не стерлася в пам’яті людській.

Метою даного реферату є розкриття суті історичних подій, причетним до втілення яких був полковник Семен Палій.

Об’єктом розгляду є постать Семена Палія (Гурка).

Предметом – тенденції розвитку подій на міжнародній арені Східної Європи, що вплинули на розгортання повстанського руху.

Для кращого розкриття теми реферат поділено на три розділи, які дають вичерпні відомості про особу самого Семена Палія та його життєвий шлях; про особливості українсько-польсько-московських відносин та про перебіг подій повстання за збереження козацького устрою на Правобережжі.

Розгляд всіх поданих вище питань є необхідною умовою розкриття питання ситуації на правобережній Україні на початку ХVІІІ ст., яка була співвідносною з усіма подіями в міжнародній політиці та у внутрішньому середовищі регіону.

 

Розділ І. Біографічні відомості Семена Палія

Семен Палій (Гурко)  – видатна постать козацької доби в історії України, «полковник його королівської милости Війська Запорозького Український, Фастівський, стражник Український і Поліський».

"Той, що хоче кинутися з мотикою на сонце" - такими словами схарактеризував козацького полковника Семена Палія та його діяльність на теренах Правобережної України в останніх десятиліттях XVII - на початку XVIII ст. Ф.Замойський. Цей влучний вираз польського урядовця стосувався людини, про героїчні вчинки якої ще за життя складалися легенди, якій присвячувалися народні перекази, пісні та кобзарські думи. Трохи згодом, починаючи з другої половини XIX ст., про Палія почали писати історичні романи та наукові монографії, його образ втілювали у своїх працях знамениті художники і народні скульптори.

Семен Пилипович на прізвище Палій був родом з Борзни (хоч предки його могли походити і з Правобережжя). Народився він десь на початку 40-х років XVII ст. Походячи з козацької або заможної міщанської родини, Палій дістав непогану освіту — можливо, вчився деякий час у Київській колегії. Є відомості, що ще 1692 року у Борзні проживала старенька мати Палія, а також брат Федір. Його рідну сестру забрали у ясир і вже у татарському полоні вона змушена була вийти заміж за турецького мурзу. До цього часу залишається не виясненим питання про те, яким же було справжнє прізвище Семена Пилиповича. Історики дискутують чи справді він походив з української православної родини Гурків, яка також проживала у Борзні.

Довгий час Палій був звичайним козаком, записаним до реєстру Ніжинського полку. Він оженився, мав деяке майно і спочатку мало чим, мабуть, відрізнявся від інших козаків Ніжинського полку.

Але далі життя Палія пішло іншим і славним шляхом. Наприкінці 70-х років, овдовівши і видавши дочку заміж (за Антона Танського, в 1677 р.), він пішов на Запоріжжя, де був і на початку 1680-х років, і незабаром відзначився там як своїми військовими заслугами, так і організаційними здібностями. На Запорожжі він  швидко завоював авторитет серед козаків і отримав прізвисько Палій.  Тут завдяки своїй природній мудрості, розважливому характеру та військовим здібностям він висувається в перші ряди кошової старшини. Однак рамки Запоріжжя, що прагнуло жити в мирі з Кримом, особливо після Бахчисарайської угоди 1681 р., були для Палія надто вузькі. Шукаючи воєнних подвигів, іде він зі своїм «охотним» загоном на службу до короля Яна Собеського, який вів тоді боротьбу проти Туреччини. Є неясні відомості, що Палій брав участь у розгромі турецько-татарського війська під Віднем в 1683 р. Ян ІІІ Собеський називав його «віденським богатирем». Після повернення з походу Палій оселився на Правобережжі. Палій вирішив не йти з козаками до Січі, а залишитися в Правобережній Україні, яка після довголітніх воєн перетворилася в "пустинне поле". Влітку 1684 р. С.Палій зупинився біля           м. Немирова, де була резиденція правобережного українського гетьмана А.Могили. Однак Палій не бажає виконувати накази Могили, більше того, він навіть намагається усунути його з посади. Це йому не вдається, і він повертається на Запоріжжя. У 1684 р. Палій, тоді вже полковник, перебував на Запоріжжі. У тому ж році польський уряд з метою охорони Правобережжя від татарських нападів, а також готуючись до війни проти Росії, підтвердив права козаків на території правобережної Наддніпрянщини і дозволив їм жити (за винятком шляхетських маєтків) в околицях Корсуня, Черкас, Чигирина, Лисянки, Умані і в басейні річок Тясмина і Тікича. Соймова конституція 1685 р. ствердила права правобережного козацтва.

Коли польський уряд оголосив про формування козацьких полків, Палій разом з кількома сотнями запорожців заснував полк з центром у м. Фастів. Під його управлінням перебувала територія колишніх Білоцерківського, Канівського, Чигиринського та Уманського полків. Він оселяється зі своїм полком в маєтках Київського католицького біскупства. Згодом, підбиваючи підсумки своєї діяльності над залюдненням краю, Палій казав, що він знайшов тут спустошену землю і працював коло Фастова, як коло власного господарства. Відтоді розпочинається активна діяльність полковника, яка мала не лише воєнний, а й державотворчий та колонізаційний характер.

Заходи Палія, що мали на меті відродження зруйнованого краю і захист його від турецько-татарських нападів, підтримувалися королівським урядом, який видав йому, а також полковникам Самійлу Івановичу (Самусю), Андрію Абазину та Захарію Іскрі привілеї, що узаконювали певні військово-адміністративні права козацької старшини на території Київщини та Брацлавщини. Стародавні "права та вольності Війська Запорозького" підтверджувалися також постановою вального сейму s від 16 лютого 1685 p. Вже 25 серпня того ж року С.Палій, перебуваючи в Білій Церкві, видав універсал, в якому сповіщав усіх, хто проїжджав територією Білоцерківського полку (особливо купців), про введення ним мита на користь козацької адміністрації.

В 1688 р., «утишивши... ЗаднЂпра» (тобто правобережну Наддніпрянщину) і «поосажовавши многіе гради людми», Палій стає фактичним володарем усієї Білоцерківщини (крім фортеці Білої Церкви), справжнім «удЂлним паном», за виразом Граб’янки.

Семен Палій був організатором повстання на Правобережжі за збереження козацького устрою, про передумови якого та власне саме повстання мова вестиметься в наступних розділах.

Помер Семен Пилипович Палій (Гурко) власною смертю після 24 січня 1710 р. та похований з почестями у Межигірському Спасо-Преображенському монастирі під Києвом. До 1797 р. у церкві Сходження Св. Духа Межигірського монастиря знаходився портрет Палія (на сьогодні існує копія невідомого художника першої половини ХІХ ст.), пернач зі срібла, шабля оправлена в срібло, дві срібні чарки, килимок та подароване полковником Євангеліє видана у 1650-х рр. У кінці XVIII ст. частина речей С. Палія на прохання Чорноморського козацького війська була передана на Кубань в Росію. Пернач та чарки протягом ХІХ – початку ХХ ст. зберігалися у колекції В. Тарновського, зараз – Чернігівському обласному історичному музеї (одна чарка – Національному музеї історії України). Білоцерківський та Фастівський державні краєзнавчі музеї присвячують полковнику С. Палію окремі експозиції.

 


Розділ ІІ. Українське питання в стосунках Правобережжя та Речі Посполитої

Ситуація на Правобережжі в той період була майже катастрофічною. Значна частина Правобережної України — Київщина і Брацлавщина були страшенно спустошені війною і перетворені майже на пустелю. Класичний опис цієї руїни подає С. Величко: «ВидЂх многіе гради и замки безлюдніе и пустіи, вали, некгдись трудами людскими аки гори и холми висипанніе, и тилко звЂрем дивіим прибЂжищем и водвореніем сущій... ВидЂх пространніе... поля и розлегліе долини, лЂси и обширніе садове, и красніе дуброви, рЂки, стави і озера запустЂліе, мхом, тростіем и непотребною лядиною заросліе... ВидЂх же к тому, на розних там мЂстцах, много костей человЂческих, сухих и нагих, тилко небо покров себЂ имущих». Особливо спустошена була правобережна Наддніпрянщина, власне її південна частина, стара територія козаччини.

Боровець І. Постать та діяльність Семена Палія. Повстання 1702-1704 рр.

Залишити відповідь

14 visitors online now
14 guests, 0 members
All time: 12686 at 01-05-2016 01:39 am UTC
Max visitors today: 26 at 06:20 am UTC
This month: 44 at 10-10-2017 10:09 pm UTC
This year: 62 at 03-12-2017 08:20 pm UTC
Read previous post:
Боровець І. Етапи, методи та форми колоніального підкорення Індії

Боровець І. Етапи, методи та форми колоніального підкорення Індії історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка Рубрика: історія Нового часу,...

Боровець І. Розвиток освіти та науки в Київській Русі

Боровець І. Розвиток освіти та науки в Київській Русі історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка Рубрика: Давня історія України,...

Close