1 816 views

Купрієнко С. А.,
Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка.

СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ГОСПОДАРСТВОМ В ІМПЕРІЇ ІНКІВ.

Kupriienko S. A.,
National Taras Shevchenko University of Kiev.

THE STATE MANAGEMENT SYSTEM OF THE INKA EMPIRE’S ECONOMY.

Анотація.
Статтю присвячено системі та структурі державного управління господарством в імперії інків. Проаналізовано етноісторичні джерела та застосовано лінгвістичні методи щодо мов кечуа та аймара для з’ясування справжнього значення назв імперських посад в державному управлінні інків. Виокремлені питання, що потребують подальших досліджень.
Ключові слова: державне управління, вищі органи влади, економіка, господарство, Імперія інків, Перу, Південна Америка, суспільно-господарський устрій.

Abstract.
The article is devoted a state management system of the Inka empire’s economy. Etnohistorical sources are analysed and linguistic methods are applied in relation to the languages of quechua and aymara for finding out of the real value of the names of imperial positions in the state management system. Selected questions which need subsequent researches.

Питання державного управління є важливим у будь-яких історичних дослідженнях. Проблеми системних відносин, взаємозв’язків та структура державного управління господарством в імперії інків і досі не були істотно висвітленими в наукових працях як зарубіжних так і вітчизняних учених. У контексті цього є важливим застосування лінгвістичних методів та залучення етноісторичних джерел XVI століття.
Тож метою пропонованної статті є з’ясування, якими були основні державні посади, які посадові обов’язки виконували чиновники на таких посадах в господарстві інків, а також якою була ієрархія цих посад.
В імперії інків державне управління було тісно пов’язаним як із господарством, так і з соціальною структурою, що було викликано командно-адміністративним характером керування економічними процессами, і це, в свою чергу, породжувало доволі своєрідну ієрархію влади.
До такої ієрархії можна віднести ряд посад, які у цілому можна назвати імперськими, що формувалися у більшості випадків з вищої суспільної верстви – з інків «по крові» та інків «за привілеєм», тобто з імперської еліти, на відміну від посад органів місцевого врядування, які формувались (за виключенням столичного міста Куско та його околиць) винятково з місцевої неінкської еліти.
Можна означити такі посади державного управління господарством:
1. Сапа Інка (Сапай Інка – «Єдиний Інка» серед «двох, що формують одну пару» , або Сапай апу – «Єдиний володарь, суддя, король», або Сапа Капак Інка – «Єдиний, головний король Інка») - король, верховний володар та судья «Капаккай», тобто королівства або імперії . Такими володарями були після коронацій: Пачакуті (1438), Тупак Юпанкі (1471), Вайна Капак (1493), Васкар (1527) . Загалом їх правління складало 95 років (з 1438 по 1533 роки), що і є власне періодом існування Імперії інків. Заміщувати або доповнювати владу Сапа Інки могли:
a. Опікун або регент. Над Інкою до виповнення повноліття міг стояти опікун. Таким у Вайна Капака був Інка Ранті Апу Вальпайа ; у Васкара – Ільа Тупак .
b. «Опікунська Рада Дванадцятьох». При опікунстві Вайна Капака існувала «Рада 12 великих», яка вирішувала усі найважливіші державні справи, навіть мали владу покарати Касір-Капака Апу Вальпайу за підняте ним повстання .
c. «Тавантінсуйу камачік» – Імперська Рада. Про голів, управителів Ради Інки згадує Крістобаль де Моліна. Вони приймали участь у головних релігійних святах . Загалом їх було восьмеро, або дванадцять, чи, навіть, шістнадцять: 4 Суйуйук Апу – голови об’єднаних провінцій, 1 Авкі – спрадкоємець престолу, 1 Вільяк Уму – верховний жрець, 1 амаута – мудрець, 1 Апускіпай – головнокомандувач імперського війська.Бартоломе де Поррас, син Антоніо Діас де Порраса та індіанки Беатріс Міро, й інки Франсіско Кукамайта (понад 70 років) з Урінкуско та Франсіско Кіка (80 років) з Ананкуско, засвідчили у 1581 році (тобто ці свідки могли знати лише про Раду, що діїла або за часів Вайна Капака, або Васкара), що до Інки не приходили із суперечками та судовими позовами, оскільки він мав Раду 12 індіанців: 6 з Урінкуско та 6 з Ананкуско. І ці радники приймали в призначеному місці та займалися усіма справами цивільними та кримінальними, і в їх присутності ці справи розглядались. І над цими дванадцятьма стояв інший посадовець, що мав перевагу над ними та був присутнім при тому, як вони розглядали та вирішували справи. І якщо вони мали справу з тяжкими випадками, то віддавали їх на розсуд Інкові, що діяв не за законами, а так, як хотів, ці ж 12 не мали права діяти на свій розсуд, а лише за встановленими законами в різнокольорових кіпу та різнокольоровій таблиці, звідки дізнавалась про вину кожного злочинця . Хуан де Веласко свідчив, що державного міністра звали Апускікамачік, а державного радника Апускікунак .
2. Учакта камакта йачак, або Уча йачак , або Інка Апу — Головний секретар Інки, «заступник Інки», «друга особа Інки», що за будь-якої справи приходив до Інки з повідомленнями, про які також сповіщав Капаків - голов «об’єднанних провінцій». Після того, як Інка та Капаки ознайомлювались зі справою, вони виносили рішення, про які секретар сповіщав окремо Інку та кожного Капака. Можливо, саме він, що був з роду Інки та обирався жерцями Сонця, займався губернаторами провінцій та їх посланцями, оскільки Сапа Інка спілкувався з губернаторами не напряму, а через свого заступника, який докладував йому про справи та суперечки, обговорював їх, а «заступник» віддавав губернаторам накази для виконання . Обирали цього заступника в той же день, коли ставили на престол правителя Інку . Тому, можливо, це був соправитель. За часів Вайна Капака цю посаду займав Авкі Тупак Інка ; за Васкара – Тампу Майта . Головний секретар мав також власних двох секретарів-кіпукамайоків:
a. «Кільа вата кіпок» або «Кільакамайок» - хроністів, що відали записом в кіпу подій за місячним каледарем . Вони також в кіпу «тримали всі закони та головні розпорядження, що стосувались управління, справ цивільних та кримінальних, і в будь який час, зіставляючи свої свідчення між собою, надавали їх для інки ні на слово не відхиляючись один від одного». Даміан де ла Бандера, мабудь, помилково вважав цих секретарів особисто підпорядкованих правителю Сапа Інкові . Ці ж кіпукамайос були тісно пов’язані з Радою Дванадцятьох, але не були їй підпорядковані, а лише вивчали закони . Окрім цих секретарів, у кожній провінції зазвичай були свої кіпукамайос, що були на зразок нотаріусів та займалися обліком усього того, що відбувалось; а в маєтках Інки були його власні кіпукамайос .
3. Вільак Уму («Маг, що говорить, пророчить») – Верховний жрець. Був другою особою після Сапа Інки, «сина Сонця». Займався релігійним культом Сонця як «слуга Сонця», тобто був рангом нижче Сапа Інки . Вільак Уму мав розгалуджений управлінський апарат, який також опікувався господарськими справами «земель Сонця» та текстильними жіночими майстернями акльавасі.
4. Пачака - міністр або представник Двору, що займався маєтками Інки . За інкським законом, за вбивство представника Інки, злочинця карали на смерть розтягуванням або розстрілювали з лука .
1. Інка призначав чиновників-управителів над переселенцями-мітімаями, що займалися, наприклад, вирощуванням кокаїнових кустів – коки, яких називали кукакумайу, оскількі поля коки належали виключно правителю, за виключенням невеличких ділянок, подарованних куракам та камайу («спеціаліст») . Кока у невеликій кількості збиралась лише для інки та деяких вищих курак . Чиновники інки не були платниками податків під час несення служби . Кукакамайу займалися наглядом за полями-чакара, виготовленням кошиків для сбору коки та циновок для її висушування, але збирати та відносити з вологих гарячих долин у Сьєрру не було їх обов’язком. Підготовкою земель до посадки коки займалися місцеві люди .
5. Касір-Капак. Віце-король або засупник Сапа Інки – головний правитель земель та людей . Виконував роль головного державного ревізора земель та пасовиськ, попередньо отримавши від інки доручення у вигляді розчерченого лініями жезлу . За часів Вайна Капака ним був Апу Вальпайа .
6. Управитель столиці Куско. Ця посада була суто громадською. При Віракочі Інки її займав Інка Рука, а пізніше син Віракочі – Інка Урку; при Пачакуті Інки Юпанкі управителем був його брат Льукі Юпанкі; за часів Тупака Інки Юпанкі її займав (на період його військового походу) його брат Амару Тупак Інка ; за часів Вайна Капака її займав його зведений незаконнонароджений брат Сінчі Рука, який, зокрема, опікувався будівництвом. На його рахунку усі будівлі долини Юкай та інкські будівлі в Кассані, місцевості, що знаходилась в самому Куско . Після смерті Вайна Капака цю посаду займав його молодший син Авкі Тупак Інка, що хотів поставити на престол свого брата Нінан Куіче .

Купрієнко С. А. СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ГОСПОДАРСТВОМ В ІМПЕРІЇ ІНКІВ.

Залишити відповідь

2 visitors online now
2 guests, 0 members
All time: 12686 at 01-05-2016 01:39 am UTC
Max visitors today: 14 at 03:09 am UTC
This month: 30 at 08-16-2017 07:40 am UTC
This year: 62 at 03-12-2017 08:20 pm UTC
Read previous post:
Купрієнко С. А. Функціонування системи постоялих дворів, складів і сховищ в Імперії інків.

Купрієнко С. А., Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка. Функціонування системи постоялих дворів, складів і сховищ в Імперії інків. Анотація....

Купрієнко С.А. ІСТОРІОГРАФІЯ СУСПІЛЬНО-ГОСПОДАРСЬКОГО УСТРОЮ ІМПЕРІЇ ІНКІВ

Купрієнко С.А. ІСТОРІОГРАФІЯ СУСПІЛЬНО-ГОСПОДАРСЬКОГО УСТРОЮ ІМПЕРІЇ ІНКІВ Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка THE HISTORIOGRAPHY OF A SOCIAL AND ECONOMIC SYSTEM...

Close