2 486 views

Купрієнко С. А.,
Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка.

Функціонування системи постоялих дворів, складів і сховищ в Імперії інків.

Анотація.
У статті досліджено походження, розвиток, структуру і функціонування як єдиного цілого однієї зі складових економіки держави інків – системи постоялих дворів, складів, комор і сховищ, а також її тісний взаємозв'язок із соціальною й адміністративною політикою імперії. Проаналізовано етноісторичні джерела та застосовано лінгвістичні методи щодо мов кечуа та аймара. Виокремленні питання, що потребують подальших досліджень.
Ключові слова: Анди, Перу, інки, тампу, корпавасі, постоялий двір, колька, пірва, сховище, комора, міта, айлью, громада, командно-адміністративне управління.

Куприенко С. А. Функционирование системы постоялых дворов, складов и хранилищ в Империи инков.

Аннотация.
В статье исследовано происхождение, развитие, структура и функционирование как единого целого одной из составляющих экономики государства инков – системы постоялых дворов, складов, амбаров и хранилищ, а также ее тесная взаимосвязь с социальной и адмыныстративной политикой империи. Проанализированы этноисторические источники и применены лингвистические методы для языков кечуа и аймара. Выделены вопросы, которые требують дальнейших исследований.
Ключевые слова: Анды, Перу, инки, тампу, корпаваси, постоялий двор, колька, пирва, хранилище, амбар, мита, айлью, община, командно-административное управление.

Kupriienko S. A. A functioning of the system of inns, warehouses and storehouses in the Inka Empire.

Abstract.
In this article are investigated the origin, development and functioning of the system of inns, warehouses and storehouses, and also its close interrelation with a social and administrative policy of the Inka empire. Etnohistorical sources are analysed and linguistic methods are applied in relation to the languages of quechua and aymara. Selected questions which need subsequent researches.
Keywords: Andes, Peru, inkas, tampu, korpawasi, kolka, pirwa, warehouse, storehouse, mita, ayllu, community, administrative command system.

Питання господарського устрою та управління економічними процесами є важливими у будь-яких історичних дослідженнях. Проблеми формування та функціонування системи сховищ, комор, складів та пов’язаних з ними постоялих дворів, що були суттєвою ознакою господарства імперії інків, привертали увагу багатьох зарубіжних учених, але до цього часу не були досліджені вітчизняними. У контексті цього є важливим аналіз наукових праць з даної теми, застосування лінгвістичних методів та залучення етноісторичних джерел XVI століття.
Тож метою пропонованої статті є з’ясування, якими були основні типи сховищ та складів, чим було викликано розмаїття їх форм та функцій, що являли собою постоялі двори у системи державного складування, якими були регіональні особливості в господарстві інків.
Відсутність незалежних торговців, повноцінних ринків, вільного обміну й т.п. — одна з кардинальних особливостей давнього Перу. Однак це не заважає вченим говорити про «фінанси імперії», розуміючи під цим здатність інкської держави Тауантінсуйю (1438-1533) зводити баланс своїх доходів і витрат. Витрати держави були двох категорій: 1) мобілізація до армії та тимчасова мобілізація працівників у трудові команди, яким потрібно було надавати їжу, одяг і дах; 2) оплата функціонування адміністративного апарата та лояльності столичної й місцевої знаті. Тут було потрібно вже не тільки продовольство в надлишку, а насамперед предмети розкоші й престижу. Престижні й життєво важливі продукти циркулювали в імперськоіму суспільстві на різних рівнях і через різні канали. Обмін предметів розкоші на продовольство й перехід їх тим самим у руки представників нижчих суспільних шарів не допускався [1, 127-128]. Хоча є деякі відомості, що золото, можливо, разом з наданням привілеїв, діставалося й рядовим жителям, але в незначних кількостях [2, 328].
Для покриття всіх цих витрат при інках існували дві головні форми повинностей. Перша — регулярні відпрацьовування на полях, що належали правителю («землі Інки»), храму Сонця та численним адміністративним чиновникам курака вищого рангу. Міта, як друга форма, була періодичною і почерговою мобілізацією частини населення з відривом від постійного місця проживання й зазвичай від сільськогосподарського виробництва. Під полями Інки у хроніках, очевидно, маються на увазі державні землі, а поля Сонця — це землі як старих місцевих, так і заснованих інками нових храмів. Колоніальні хроніки одностайні в тому, що поля Інки і Сонця охоплювали дві третини земель, що оброблялися селянами, й лише третину общинники використовували для власних потреб. На провінційному рівні повинності розподілялися досить рівномірно, так що всі селища й домогосподарства опинялися в приблизно однаковому положенні. При цьому обов'язок трудитися частину часу на користь держави стосувався не тільки польових робіт, але й домашнього ремесла, полювання й збирання [1, 97-98].
Храми відігравали величезну роль у господарсько-політичній структурі держави, являючи собою реальну альтернативу царської влади. Не виключено, що храмовий сектор в економіці суперничав з державним. Джерела згадують, наприклад, мільйон лам, що належали Сонцю, тобто в цьому випадку, швидше за все, храмам сонця. Сонцю, як уже говорилося, ішли, за твердженням хронік, врожаї із третьої частини земель [1, 103-104].
Вироблена ж продукція з усіх соціально-економічних секторів надходила у відповідні комори, сховища й склади, і частково – в пов'язані з ними постоялі двори.

Типи комор, сховищ та складів

Існувало щонайменше три типи й шість підтипів сховищ, куди збиралися врожаї й податі, і ці типи були пов'язані із соціально-економічними секторами. У кожному селищі, великому або маленькому, було два сховища: общинний та державний.
Тип №1 — общинний. У ньому складалося продовольство, яке зберігалося для щоденного споживання місцевими жителями, коли вони не були задіяні у почерговому відробітку на державу.
Тип №2 — державний. У свою чергу державний поділявся на підтипи:
Підтип №1 — «храмовий», де перебували врожаї Сонця або місцевих богів. Правитель Інка наказував, аби оброблялися всім загалом поля для принесення жертв святилищам вакам, і Сонцю, і Місяцю, та ідолам, і все, що збиралося з таких полів-чакара, не мало витрачатись ні на що інше, крім жертвопринесень вакам та іншим святилищам [3, 166-167]. За рахунок майна Сонця утримувалися жерці й служителі, поки вони перебували в храмах, оскільки служили вони по черзі тижнями. Однак, коли вони перебували у своїх будинках, вони харчувалися за свій рахунок, тому що їм так само виділяли землі під посіви, як і всім іншим простим людям; і по «цих причинах лише деяке витрачалося з майна Сонця, беручи до уваги розміри податі, а багато чого залишалося, щоб у момент необхідності прийти на допомогу Інкові» [4, 285].
Підтип №2 — «королівський», «імперський» або власне «загальнодержавний», де перебували врожаї правителя Інки. Надлишки зібраної або зробленої понад установлену норму продукції для Інки й Сонця, надходили в суспільні сховища типу 1. Іноді витрати цього підтипу покривалися за рахунок ресурсів підтипу 1, бо якщо через занадто великі витрати на війну не вистачало податей, зібраних власне для правителя, тоді Інка користувався майном Сонця як законний і повний спадкоємець, якому, як він говорив, усе це належало, бо був «сином Сонця» [4, 285]. Правителі ж одержували продукцію зі своїх складів двічі на рік [5, 58]. Хроніст Бернабе Кобо (1580-1657) зазначав у своїй хроніці, що сховища Інки розміщувались поблизу сховищ Сонця, але останніх було менше [6, 34-35]. На імперських складах зберігалося не тільки продовольство, але й реміснича продукція, призначена для членів робочих команд, тобто таких що перебували на службі у держави. Наприклад, індіанці, що займалися переправами на плотах через річки, стояли на обліку, щоб їх можна було забезпечувати одягом та їжею, а також, щоб можна було обробляти їх поля-чакари та будувати хати [7, 291]. Та оскільки ні один індіанець не міг одягати вишукане вбрання кумпі, окрім тих, кому Інка сам надав його, й увесь одяг з кумпі робився для інки, і для цього були призначені ремісники, і відповідно - склади [7, 293]. Землеробів, золотих справ майстрів, рибалок, мисливців, пастухів, будівельників, садівників Інки – усіх забезпечували зі складів їжею, одягом та ліками, якщо вони захворіли, рівно як і їх дітей та дружин [7, 293-294; 8, 73-75]. Поширеною в історіографії є хибна думка, що усе те, що із зібраних податей залишалось невикористаним на імперські витрати, використовувалось для загального блага та розміщувалось в общинних складах на випадок нужди. Однак, це не так, оскільки кураки зі сховищ, які наповнювались з врожаїв, отриманих з полів-чакара Інки, за дозволом Інки видавали їжу біднім людям селища у часи нужди, і при цьому складали звіти і вносили у вузликову «писемність» кіпу відомості про те, що було таким чином отримано. Ці відрахування робились не аби як і не просто так, а чітко у якості позички, тобто, можна стверджувати, що в інків існував інститут державного фінансового кредитування. Також усе, що, як вказував хроніст Педро де Сьеса де Леон (1518 або 1520 – 1554) у своїй «Хроніці Перу» (1553), видавали окремим мешканцям зі складів Інки, вручали під звіт службовцям-камайос, що займалися кіпу. З кіпу було видно, що кожен індіанець зробив, і усе зроблене йому відраховувалось з податі, яку йому належало віддати. Але повернення позики могло робитися не тими самими видами продукції, а оплачувалось різними видами праці. Так само справа обстояла і з видачею провізії зі складів для цілої общини: «якщо раптом наставав який-небудь неврожайний рік, вони також наказували відчиняти склади й надавати в позику провінціям необхідну провізію, а потім, у рік достатку, вони віддавали й поставляли в них знову певну кількість, згідно зі своїм обліком» [8, 80; 3, 166].

Купрієнко С. А. Функціонування системи постоялих дворів, складів і сховищ в Імперії інків.
Tagged on:                                                                 

Залишити відповідь

9 visitors online now
9 guests, 0 members
All time: 12686 at 01-05-2016 01:39 am UTC
Max visitors today: 11 at 04:10 am UTC
This month: 32 at 06-18-2017 02:13 pm UTC
This year: 62 at 03-12-2017 08:20 pm UTC
Read previous post:
Купрієнко С.А. ІСТОРІОГРАФІЯ СУСПІЛЬНО-ГОСПОДАРСЬКОГО УСТРОЮ ІМПЕРІЇ ІНКІВ

Купрієнко С.А. ІСТОРІОГРАФІЯ СУСПІЛЬНО-ГОСПОДАРСЬКОГО УСТРОЮ ІМПЕРІЇ ІНКІВ Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка THE HISTORIOGRAPHY OF A SOCIAL AND ECONOMIC SYSTEM...

Купрієнко С. А. Іспансько-український словник средньовічної лексики з іспаномовних хронік Нового Світу (Америки) XV, XVI, XVII століть

Kupriienko S. A. Vocabulario espanol-ukraniano del medieval léxico de las cronicas espanolas del Nuevo Mundo de los XV, XVI, XVII...

Close